Викладання теми «Кров і лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання. Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина», однією з тем якого є «Кров і лімфа»

Викладання теми «Кров і лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання. Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина», однією з тем якого є «Кров і лімфа»

Скачати 1 Mb.

Сторінка 1/4 Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 1 Mb.

  1   2   3   4

Викладання теми «Кров і лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання.
Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина», однією з тем якого є «Кров і лімфа». Вивчення останньої програмою МОН України рекомендовано здійснювати впродовж 7 годин.

На першому уроці «Внутрішнє середовище організму людини» цієї теми доцільно актуалізувати знання учнів з курсу природознавства про основні компоненти природного середовища та їх характеристики, з курсу біології 8-го класу про еволюцію транспорту речовин у тварин, з курсу біології 9-го класу, зокрема, теми «Організм людини як біологічна система» про вид тканин, до якого відносять кров і лімфу та особливості їх будови, а також доповнити і поглибити ці знання. На цьому ж уроці варто сформувати в учнів уяв­лення про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість. Завданням другого уроку «Склад і функції крові» є: з’ясувати склад крові та розкрити її роль в організмі людини. Третій урок «Будова еритроцитів. Транспортування газів кров’ю» передбачає проведення лабораторної роботи № 3 «Мікроскопічна будова крові» та вивчення будови еритро­цитів й доведення, що вона від­повідає виконуваним ними функціям; на основі порівняння будови крові людини і жаби, формування дітьми еволюційних висновків; визначення причин анемії та шляхів її запобігання. На четвертому уроці «Групи крові: системи АВ0 та резус (Rh)» учні знайомляться з історією переливання крові, групами крові за системами АВ0 та резус (Rh), дізнаються їх значення для переливання крові. Метою п’ятого уроку «Будова та властивості лейкоцитів. Захисні функції крові. Імунітет» є поглиблення знань учнів про будову крові та її функції; формування уявленнь про імунну систему, види імунітету, озна­йомлення школярів з історією розвитку вчен­ня про імунітет, встановлення біологічної ролі імунної системи у збереженні гомеостазу. Шостий урок «Порушення роботи імунної системи» передбачає роз­ширення уявлень дітей про імунні ме­ханізми та формування знань про порушення імунної сис­теми. На сьомому уроці «Будова тромбоцитів. Згортання крові» учні мають можливість поглибити свої знання про формені еле­менти крові, розкрити взаємозв’я­зок будови і функцій тромбоци­тів, дізнатися про життєво важливу роль механізму згортання крові.

Варто звернути увагу вчителя на необхідність організації навчального процесу під час вивчення теми «Кров і лімфа» в такий спосіб, щоб діти самі для себе відкривали процеси, що відбуваються в організмі людини, та відчували потребу дізнатися, які особливості будови людського організму забезпечують його функціонування та пристосування до життя в сучасному світі. Для цього доцільно застосовувати такий підхід до навчання учнів, який забезпечує активізацію пізнавальної діяльності школярів; сприяє створенню проблемних ситуацій та спонукає до пошуків шляхів розв’язання їх впродовж уроку; передбачає розвиток творчих здібностей дітей; формування вміння працювати з текстом і малюнками, аналізувати їх зміст, порівнювати ознаки, властивості, використовувати інформацію, отриману під час вивчення інших предметів, узагальнювати знання, робити висновки, тобто забезпечує розвиток загальноосвітніх компетентностей особистості.

Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, можна розкривати теоретичні положення вдаючись до прикладів з життя відомих людей, використовувати життєвий досвід учнів, міжпредметні зв’язки.

Доцільно наголосити на особливу роль теми «Кров і лімфа»у розвиткуздоров’язберігаючої компетентності. Зміст навчального матеріалу спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я, оволодіння знаннями про здоров’я, методи його збереження та зміцнення, усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров’я людини від природних і соціальних факторів, формування готовності учнів використовувати набуті знання, вміння і способи діяльності у реальному житті для розв’язання практичних завдань. На формування свідомої мотивації здорового способу життя таготовності до усвідомленого вибору стратегії поведінки можна використати завдання дискусійного та оцінного характеру щодо виявлення власного ставлення до сучасних досягнень біологічної науки та їх значення для медицини; завдання, що забезпечували б шляхи реалізації способів самовираження та самоідентифікації підлітків; залучення школярів до коментування епіграфів тем та арґументування висловлювань відомих людей.

Необхідно звернути увагу вчителя на організацію діяльності учнів щодо формування практичних умінь, визначених програмою: застосування теоретичних знань для обґрунтування заходів профілактики захворювання на анемію, алергію, інфекційні хвороби, зокрема попередження ВІЛ-інфікування, дотримання правил особистої гігієни, режиму праці і відпочинку тощо. Практичну частину програми можна доповнити демонстраціями та організацією самоспостережень, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей власного організму, спонукують їх до рефлексії власного життєвого досвіду. Адже метою вивчення теми є не лише засвоєння фактичних знань, а й становлення системи ціннісних ставлень до біологічних та соціальних аспектів життя людини.

Зміст біологічної предметної компетентності у темі «Кров і лімфа» реалізується через розкриття функціонально-структурних зв’язків усіх рівнів організації організму людини. Завдання, досліди, проекти, що мають місце на уроках, спрямовані на формування розуміння учнями відповідності між функцією органів, тканин, клітин і їх будовою; взаємозв’язків між складовими фізіологічних систем; на усвідомлення механізмів реалізації життєвих функцій організму людини. Гуманізація змісту навчального матеріалу забезпечується висвітленням історико-наукових знань та матеріалу українознавчого характеру (біографічних даних, історії наукових відкриттів, внеску українських та зарубіжних учених, лауреатів Нобелівської премії, деяких традицій та звичаїв українського народу). Важливе значення має також створення для учнів освітнього середовища, в якому можливо висловлювати та відстоювати власну точку зору, мислити критично, робити свідомий вибір між альтернативами, слухати та розуміти інших, вчитися працювати в команді.

Особливу увагу під час вивчення теми «Кров і лімфа» варто приділити розвитку життєво важливих компетентностей учнів, а саме: вмінню вчитися, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її, використовувати джерела інформації для власного розвитку, бути готовими до свідомого вибору, вміння застосовувати знання за різних життєвих ситуацій. Забезпечити реалізацію цього піходу можна за допомогою методів і прийомів навчання наведених у таблиці.

№ Життєві компетентності Методи і прийоми реалізації розвитку життєвих компетентностей під час викладання теми «Кров і лімфа» 1. Інформаційні Методи: розповідь з елементами евристичної бесіди, пояснення вчителя, пояснення вчителя з елементами еврестичної бесіди, фронтальне опитування, повідомлення учнів, термінологічна естафета, графічний диктант, біологічний диктант, презентація учнями міні-проектів;

вправи: «Я тобі – ти мені», «Завершіть фразу», «Бліц-опитування», «Я так думаю»;

прийоми: «Цікаво знати, що…», «Дивуй», «Школа збереженя здоров’я»;

ігри: «Ланцюжок», «Лови помилку».

2. Комунікативні Методи: бесіда з елементами розповіді, пояснення вчителя з елементами евристичної бесіди, повідомлення учнів, обговорення результатів роботи в групах, презентація результатів дослідження дослідницької лабораторії, презентація учнями міні-проектів, «Мікрофон», «Відкритий мікрофон»;

вправи: «Мозаїка», обговорення «Відстроченої відгадки», «Бліц-опитування», «Я так думаю»;

гра «Ланцюжок».

3. Соціальні Методи: розповідь вчителя, презентація учнями міні-проектів, заповнення учнями анонімної соціальної анкети, «Мікрофон»;

прийом: «Школа збереження здоров’я».

4. Полікультурні Методи: пояснення вчителя, розповідь вчителя, презентація учнями міні-проектів, «Відкритий мікрофон»;

вправа «Вилучи зайве»;

прийом «Школа збереження здоров’я».

5. Саморозвитку і самоосвіти Методи: робота в групах, лабораторна робота, «Два – чотири – всі разом», підготовка учнями міні-проектів;

вправа «Поміч»;

гра «Творча лабораторія».

6. Продуктивної творчої діяльності Методи: складання таблиць, розв’язування задач, лабораторна робота, робота в дослідницьких лабораторіях, робота в аналітичній групі, презентація учнями міні-проектів, презентація роботи аналітичної групи, «Бумеранг»;

вправа «Відстрочена відгадка»;

гра «Творча лабораторія», «Мозаїка».

7. Здоров’язберігаючі Методи: постановка й розв’язання учнями проблемних завдань, демонстрації, презентація учнями міні-проектів, «Мікрофон»;

прийом «Школа збереження здоров’я».

Після закінчення вивчення теми «Кров і лімфа» учень називає:

• склад і функції крові;

• види імунітету (клітинний, гуморальний);

• органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;

розпізнає:

• клітини крові на малюнках;

характеризує:

• плазму крові;

• будову і функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів;

• імунітет, його значення, регуляцію;

• імунні реакції організму;

• зсідання крові як захисну реакцію організму;

• групи крові: систему АВ0, резус-фактор;

обґрунтовує:

• роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;

• необхідність застосування вакцин і лікувальних сироваток;

пояснює:

• значення лімфи, тканинної рідини;

• поняття гомеостаз;

• роль імунної системи в регуляції фізіологічних функцій, розвитку людини, регенерації тканин;

• роль імунної системи в реакціях відторгнення трансплантантів;

спостерігає та описує:

• мікроскопічну будову крові людини;

застосовує знання:

• для запобігання ВІЛ-інфікуванню.

Знання та вміння одержані в результаті вивчення теми «Кров і лімфа» допоможуть учням знайти відповіді на такі життєво важливі запитання як:

– Чому іноді людина, поранена в руку чи ногу, гине навіть тоді, коли її внутрішні органи загалом цілі і здорові?

• До чого можуть при­звести зміни фізіологічних показників (рН плазми; температура тіла, осмотичний тиск крові, концентрація цукру в крові тощо)?
• Чому набрякають кінцівки, якщо вони стиснуті вузьким одягом?
• В чому полягає біологічне значення гомеостазу? До чого призводять порушення його сталості?
• Чому важливо слідкувати за фізіологічними параметрами організму? Чи має це значення для діагностики хвороб й подальшого їх лікування?
• Який об’єм крові міститься в організмі дорослої людини? З чого вона складається?
• Чи можна за зневоднення організму для відновлення об’єму крові вводити дистильовану воду або кон­центрований розчин солі?
• Чому для приготування ін’єкцій ліки роз­чиняють не в дистильованій воді, а у фізіологічному розчині?
• Що потрібно враховувати під час сходження на значну висоту? Що відбувається з організмом людини, коли вона спускатиметься вниз?
• Як відбувається транспортування кисню та вуглекислого газу в організмі людини? Чи можуть еритроцити крові людини транспортувати інші гази? До яких наслідків це може призвести?
• Що таке анемія? Як вона виникає і з чим пов’язаний її розвиток?
• Що може викликати хвороби крові та кровотворних органів?
• Для чого під час захворювання необхідно здавати кров у медичних лабораторіях?
• Користуйтеся одноразовими медичними інструментами, шприцами. Як попередити й запобігти інфекційним захворюванням.
• Чи необхідна людству універсальна кров, яку можна буде переливати будь-яким пацієнтам? У чому полягає перевага штучної крові?
• Як відбувається трансплантація сполучної тканини людини – крові?
• Хто такий донор та реципієнт?
• Чому не всі люди хворіють під час епідемій? Чому після перенесення деяких хвороб люди більше ними не хворіють?
• Чому нормальні клітини перетворюються на ракові в організмі людини?
• Доволі часто в засобах масової інформації дискутують – робити щеплення чи ні – адже, за статистикою, після вакцинації часто трапляються ускладнення. Думки фахівців різняться: одні переконують, що кращого захисту від інфекцій, аніж вакцинація, немає, інші стверджують, що щеплення не захищає від недуг, а лише завдає серйозного удару імунітетові. Як бути?
• Чи потрібно в нашій країні запроваджувати обстеження на імунний статус? Чи повинен кожен громадянин нашої країни мати паспорт імуностатусу й генетичну карту, які дозволяють обґрунтовано відповісти на запитання: можна і чи взагалі потрібно дитині вводити ту чи іншу вакцину?
• Що варто робити для стиму­ляції діяльності імунної системи, попередження аутоімунних пору­шень?
• Які причини порушення імунної системи, виникнення імунодефіциту та як це лікувати?
• Звідки походить ВІЛ, які шляхи зараження ВІЛ, як розвивається хвороба та які заходи профілактики СНІДу?
• Чи передбачено чинним законодавством Ук­раїни відповідаль­ність за порушення правових норм, спрямованих на попере­дження ВІЛ/СНІДу в Україні?
• Як формується тромб? Яке значення має цей процес для організму людини?
• Які причини зниження здатності крові до зсідан­ня?
• Чи можливе лікування гемофілії та інших хвороб, пов’язаних з послабленням зсідання крові? тощо.

Як відомо зміст шкільної освіти формується на різних рівнях засобами навчальної програми, шкільного підручника та зусиллями вчителя. Навчальний зміст теми має відповідати всім дидактичним принципам навчання, з-поміж яких особлива роль належить принципам науковості й доступності. Учні мають опанувати систему наукових понять, що слугуватимуть основою для вивчення біології у старшій школі.
Урок № 1

Тема. Внутрішнє середовище організму людини.

Мета: сформувати в учнів уяв­лення про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість; розвивати компетентності саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності, інформаційні, комунікативні та здоров’язберігаючі компетентності; виховувати бережливе ставлення до власного організму та живого в цілому.

Обладнання: таблиці «Одноклітинні тварини», «Кишковопорожнинні», «Плоскі черви», «Круглі черви», «Членистоногі», «Молюски», роздатковий матеріал, довідкова література.

Основні поняття і терміни: внутрішнє середовище організму, кров, лімфа, тканинна рідина, го­меостаз, дифузія, плазма крові, формені елементи крові, функції крові.

Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-структура уроку

№ Етап уроку Методи і прийоми реалізації Компетентності 1. Мотивація навчальної діяль­ності школярів Розповідь з елементами евристичної бесіди Інформаційні 2. Актуалізація та корекція опорних знань Бесіда з елементами розповіді Комунікативні 3. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу Проблемне завдання, робота в групах, пояснення вчителя, обговорення результатів роботи в групах Здоров’язберігаючі, саморозвитку і самоосвіти, полікультурні, комунікативні 4. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного Складання таблиці, розв’язання проблемного завдання Продуктивної творчої діяльності, здоров’язберігаючі 5. Узагальнення і систематизація знань Біологічний диктант, робота над новими термінами Інформаційні

Хід уроку

Постійність внутрішнього середовища є умовою вільного і незалежного життя.

Клод Бернар
І. Мотивація навчальної діяль­ності школярів

Розповідь з елементами евристичної бесіди (доцільно застосовувати з метою формування інформаційних компетентностей):

Учитель. Сучасний науковий світ вважає води Світо­вого океану місцем зародження життя на планеті Земля. Клітину, яка виникла на світанку еволюції, відокрем­лювала тоненька оболонка — клітинна мембрана — від води і розчинених у ній пожив­них речовин. Через неї в клітину легко проникало все, що було потрібно для життя, та­ виділялося у навколишнє середовище все зайве. Так утворилися одноклітинні організми, які пі­зніше дали початок великому різноманіттю багато­клітинних із замкнутою порожниною тіла, будова яких по­стійно ускладнювалася, а розміри збільшувалися.

• Які проблеми постали пе­ред такими організмами?
• Що потрібно для того, щоб у багатоклітинному організмі збе­рігалися умови для існування кож­ної клітини? (Сприятливе сере­довище.)

Через мільярди років еволюції природа дала відповідь на ці за­питання, створивши внутрішнє середовище організму.

Відомий фізіолог Клод Бернар писав: «Я першим почав наполягати на тій ідеї, що для тварин є власне два середовища: одне — зовнішнє, у яко­му розташований організм, а дру­ге — внутрішнє, у якому живуть елементи тканин».

ІІ. Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку

IІI. Актуалізація та корекція опорних знань

Бесіда з елементами розповіді (доцільно застосовувати з метою формування комунікативних компетентностей):

• Назвіть основні компоненти природного середовища та їх характеристики.

(Відповідь. Компонентами природного середовища є атмосферне повітря, ґрунт, вода, взаємозв’язки між організмами тощо. Вони характеризуються такими параметрами, як атмосферний тиск, температура та вологість повітря, сонячна активність, родючість ґрунту та ін.)

• Які системи органів у тварин беруть участь у підтриманні сталих умов життєдіяльності клітин?

(Відповідь .У підтриманні сталих умов життєдіяльності клітин у тварин провідну роль відіграють такі системи органів, як кровоносна, дихальна, травна, видільна, нейрогуморальна.)

— Як відбувалася еволюція транспорту речовин у тварин?

(Відповідь. У найпростіших, кишковопорожнинних, плоских червів перенесення речовин здійснюється за рахунок дифузії моле­кул і руху цитоплазми.

У тварин, що ведуть активний спосіб, життя, мають складну бу­дову та інтенсивний обмін речо­вин, з’явилися високоефективні спеціальні системи внутрішнього транспорту речовин — кровонос­на і лімфатична.

Під час еволюції у багатоклітин­них тварин кровоносна система сформувалася на місці рудименту первісної порожнини тіла, витісне­ної у вищих тварин вторинною.

Гідролімфа кишковопорожнин­них і нижчих червів, яка є внутріш­нім середовищем, за своїм вмістом мало відрізняється вік складу нав­колишнього середовища і є неста­лою. У членистоногих, молюсків та інших безхребетних тварин з’яв­ляється гемолімфа — рідина, що має відносну сталість складу, транспортує гази і містить дихаль­ні пігменти (крім комах).

П’явки та головоногі молюс­ки мають уже кров і міжклітинну речовину, які відрізняються одна від одної вмістом та функціями. До складу крові входять клітини, дихальні пігменти, білки, інші органічні речовини та мінеральні солі. Тканинна речовина постійно відновлюється.

У Хребетних транспорт речовин здійснюється за допомогою крові, лімфи й міжклітинної рідини.)

• До якого виду тканин належить кров і лімфа? Які особливості будови цих тканин?

(Відповідь. Кров і лімфа належать до рідкої сполучної тканини, яка відіграє особливу роль в організмі людини, виконуючи трофічну й захисну функції. Вони складаються з рідкої основної речовини (плазми) та значної кількості різноманітних клітин.)

IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

Проблемне завдання (доцільно застосовувати з метою формування здоров’язберігаючих компетентностей): чому іноді людина, поранена в руку чи ногу, гине навіть тоді, коли її внутрішні органи загалом цілі і здорові?

Вчитель ознайомлює учнів з планом уроку.

1. Внутрішнє середовище організму, його склад.

Робота в групах (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти): вчитель ділить клас на 6 різнорівневих груп, кожна з яких отримує одне завдання на картці.

Завдання для груп:

1) Дайте визначення поняття «внутрішнє середовище» й складіть схему «Внутрішнє середовище», використовуючи матеріал підручника.

2. Які параметри організму і його середовища підтримуються на сталому рівні? Сформулюйте відповідь, використовуючи матеріал підручника.
3. За рахунок яких процесів здійснюється обмін речовин між компонентами внутрішнього середовища? Відповідь знайдіть у матеріалах підручника.
4. Чому внутрішнє середовище рідинне? Які в цьому переваги? Використайте матеріали підручника.
5. Організм людини має стійкі фізіологічні показники (рН плазми; температура тіла, осмотичний тиск крові, концентрація цукру в крові тощо). Яке це має значення для організму? До чого можуть при­звести зміни цих показників? Використайте матеріали підручника.

(Відповідь. Зміна рН плазми крові су­проводжується запальними проце­сами при діабеті, за­хворюваннях шлунково-кишково­го тракту, отруєннях, голодуванні; підвищення температури тіла свідчить про наявність в організмі чужорідних тіл (хвороботворних вірусів, бактерій, гельмінтів тощо) та запальних процесів, пониження температури тіла вказує на послаблення діяльності імунної системи або ж переохолодження організму; підвищення тиску крові є причиною виникнення важких серцево-судинних захворювань, пониження його супроводжується головними болями, слабкістю, запамороченням; змі­на концентрації глюкози у крові може призвести до втрати свідомості і навіть смерті.)

6) Поясніть, чому набрякає палець, якщо перетягнути його біля основи ґумкою, використавши матеріали підручника.

(Відповідь. Колір пальця стає темно-синім тому, що притік крові по артеріях не зупиняється, а відтік стає повільнішим. Унаслі­док цього тиск у капілярах збіль­шується і значна частина плазми крові дифундує через стінки су­дин до тканинної рідини. Відтік тканинної рідини в лімфатичні судини також затримується. Якщо зняти ґумку, відновиться рух крові і лімфи. Надлишок тканин­ної рідини почне всмоктуватися до лім­фатичних судин і виводитися. На­бряк поступово зникне. Висновок: усі рідини внутріш­нього середовища знаходяться у тісному взаємозв’язку.)

Обговорення результатів роботи в групах (допомагає розвивати комунікативні компетентності).

2. Гомеостаз — сталість внут­рішнього середовища організму.

Пояснення вчителя (доцільно застосовувати з метою формування полікультурних компетентностей):

Учитель. Вперше уявлення про значення сталості внутрішнього середо­вища (за очевидної мінливості зовнішнього), 1857 р. висло­вив французький фізіолог Клод Бернар: «Постійність внутрішнього середовища є умо­вою вільного і незалежного життя». У 1929 р. американський фізіолог Волтер Кеннон увів поняття «гомеостаз» (від грец. hотео — подібний, однаковий і statis — стояння) для визначення ме­ханізму підтримки сталості внут­рішнього середовища.

Сучасне формулювання поняття «гомеостаз» таке:

Гомеостаз – це динамічна відносна сталість складу, фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища організму та всіх фізіологічних процесів у ньому, що забезпечуються механізмами нейрогуморальної регуляції.

Гомеостаз забезпечують органи дихання, кровообігу, травлення, виділення, а регулюється він нервовою та ен­докринною системами.

Біологічне значення гомеостазу полягає у його сталості, адже порушення її призво­дить до значних змін у роботі ор­ганів, а тому й до різних захворювань. Ось чому важливо слідкувати за фізіологічними параметрами організму, адже це має велике значення для діагностики хвороб й подальшого їх лікування.

3. Компоненти внутрішнього середовища та їх взаємозв’язок.

Робота в групах (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти): учні продовжують працювати у вже створених різнорівневих групах, кожна з яких отримує одне завдання на картці.

Завдання для груп:

1) Який об’єм крові міститься в організмі дорослої людини? З чого вона складається? Відповідь сформулюйте на основі матеріалу підручника.

2) Охарактеризуйте основні функції крові за матеріалом підручника.

3) З’ясуйте склад лімфи і її роль у підтриманні гомеостазу, опрацювавши матеріал підручника.

4) Що таке міжклітинна рідина? Яка її основна функція? Відповідь знайдіть у матеріалі підручника.

5) Опишіть механізм утворення міжклітинної рідини в організмі людини, використовуючи матеріал підручника.

6) Наведіть приклад взаємозв’язку крові, лімфи, міжклітинної рідини на основі одного з фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі людини. Скористайтеся матеріалом підручника.

Обговорення результатів роботи в групах (допомагає розвивати комунікативні компетентності).

V. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного

1. Складання таблиці «Внутрішнє середовище організму» (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей продуктивної творчої діяльності).

Компоненти внутрішнього середовища

Склад Місце знаходження Джерело і місце утворення

Функції Кров

(в організмі людини міститься близько 5 л)

Плазма

(55 – 60% від об’єму крові).

Кровоносні судини. За рахунок всмоктування білків, жирів і вуглеводів, мінеральних солей їжі та води. Взаємозв’язок всіх органів організму з навколишнім середовищем, трофічна, видільна, захисна, регуляторна, гомеостатична, терморегулююча. Формені елементи (40 – 45% від об’єму крові):

еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.

Плазма крові. Червоний кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли. Транспортна, дихальна, захисна. Тканинна рідина (в організмі людини міститься до 20 л, 26,5% від маси тіла) Вода, розчинені в ній поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, продукти дисиміляції, які виділились з клітин). Проміжки між клітинами всіх тканин. Утворюється за рахунок плазми крові й кінцевих продуктів дисиміляції. Проміжне середовище між кров’ю і клітинами організму, транспортна (переносить з крові в клітини органів кисень, поживні речовини, мінеральні солі, гормони, повертає в кров’яне русло через лімфу воду, продукти дисиміляції). Лімфа (в організмі людини міститься 1 – 2 л) Вода, розчинені в ній продукти розпаду органічних речовин. Лімфатичні судини й вузли. Утворюється за рахунок тка-нинної рідини, яка всмоктуєть-ся через мішеч-ки на кінцях лімфатичних капілярів. Повернення в кров’яне русло тканинної рідини, фільтрація і знезараження її, які здійснюються в лімфатичних вузлах завдяки лімфоцитам.

2. Розв’язання проблемного завдання, запропонованого вчителем на початку уроку (доцільно застосовувати з метою формування здоров’язберігаючих компетентностей).

VІ. Узагальнення і систематизація знань

1. Біологічний диктант (доцільно застосовувати з метою формування інформаційних компетентностей):

1) Кров, лімфа, тканинна рі­дина утворюють…(внутрішнє середовище організму).

2) Сталість умов життєдіяльності називають…(динамічною рівновагою).

3. Обмін речовин між кліти­нами і внутрішнім середовищем організму відбувається завдяки…(процесам дифузії та осмосу).
4. Важливою рисою внутріш­нього середовища є…(сталість).
5. При порушенні гомеостазу виникають…(захворювання).
6. На шкірі при незначних пораненнях ви­ступають світлі краплини…(плазми).
7. Кров і лімфу відносять до …(рідкої сполучної) тканини.

Між клітинами організму знаходиться…(міжклітинна рідина).

9) Лімфа складається з…(води та розчинених у ній органічних й неорганічних речовин).

10) Гомеостаз — це…(динамічна відносна сталість складу, фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища організму та всіх фізіологічних процесів у ньому, що забезпечуються механізмами нейрогуморальної регуляції).

11) До основних функцій крові відносять …(гомеостатичну, транспортну, захисну).

12) Кров і лімфа з клітинами тканин безпосередньо … (не контактують).

2. Робота над новими термінами, запис їх у словник (допомагає розвивати інформаційні компетентності).

VІІ. Підсумки уроку. Оцінювання

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1. Вивчити § підручника.
2. Відповісти на запитання піс­ля параграфа.

Урок № 2

Тема. Склад і функції крові.

Мета: з’ясувати склад крові та розкрити її роль в організмі людини; формувати компетентності продуктивної творчої діяльності, саморозвитку і самоосвіти, інформаційні, комунікативні, полікультурні та здоров’язберігаючі компетентності; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я, формувати активну життєву позицію.

Обладнання: таблиця «Склад крові» (мікроскопічна будова), схеми, роздатковий матеріал, 3 склянки, 3 шматочки картоплини, дистильована вода, 0,9% та 10% розчин хлориду натрію.

Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-структура уроку

№ Етап уроку Методи і прийоми реалізації Компетентності 1. Актуалізація та корекція опорних знань Вправи: «Я тобі – ти мені», «Мозаїка» Інформаційні, комунікативні 2. Мотивація навчальної діяль­ності школярів Розповідь вчителя Полікультурні 3. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу Проблемне завдання, робота в групах, обговорення результатів роботи в групах, пояснення вчителя, розв’язання проблемного завдання Здоров’язберігаючі, саморозвитку і самоосвіти, полікультурні, комунікативні, інформаційні 4. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного Гра «Творча лабораторія» Продуктивної творчої діяльності 5. Узагальнення і систематизація знань Метод «Бумеранг», розв’язування задачі, робота над новими термінами Продуктивної творчої діяльності, інформаційні

Хід уроку

І. Актуалізація та корекція опорних знань

1. Вправа «Я тобі – ти мені» (допомагає розвивати інформаційні компетентності): двоє учнів (кожен самостійно) записують на дошці терміни, вивчені на попередньому уроці. Після закінчення роботи вони міняються місцями і пояснюють значення термінів.

2. Решта учнів класу виконують вправу «Мозаїка» (доцільно застосовувати з метою формування комунікативних компетентностей): вчитель пропонує серед карток з назвами функцій вибрати ті, що притаманні крові, пояснити свій вибір і прикріпити картку на магнітній дошці, складаючи таким чином схему 1.

Схема 1.

Функції крові ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ дихальна видільна трофічна захисна регуляторна термо-регулююча гомеостатична

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності школярів

Розповідь вчителя (доцільно застосовувати з метою формування полікультурних компетентностей):

Учитель. Кров з давніх-давен людство вважало носієм життя. Жерці й знахарі часто на­зивали її «магічною рідиною». Наші предки вважали, що кров і життя – це одне й те саме. На крові клялися, її приносили в жертву богам, нею скріплювали сою­зи та угоди, кропили землю, щоб одержати багатий урожай, давали пити від хвороб і старості. Минав час, багато вчених намагалося проникнути в таємниці цієї дивовижної ріди­ни. Сьогодні науковці детально вивчили склад крові та її функції, ми ж намагатимемося почерпнути цих знань на уроці.

ІІІ. Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку

IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

1. Склад крові.

Робота в групах (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти): вчитель ділить клас на 4 групи, кожна з яких отримує одне завдання на картці.

Завдання для груп:

1. Розрахуйте, скільки крові циркулює в тілі людини, якщо її маса 70 кг, а кров стано­вить 7,7%.
2. Проаналізуйте таблицю «Хімічний склад морської води і сироватки крові (у %)» і дайте відповідь на запитання: чому кров називають «полоненим мо­рем»?

Хімічний склад морської води і сироватки крові (у %)

Хімічні елементи і сполуки Морська вода Сироватка крові (плазма) Nа 30,5 39,0 Ме 3,8 0,5 Са 1,2 1,0 К 1,8 2,6 Сl 55,2 45,0 СО 0,5 11,0 Інші елементи 7,0 0,9 Разом 100% 100%

3. Охарактеризуйте вміст міне­ральних речовин у плазмі крові, опрацювавши матеріал підручника. Чому концентрація солей у плазмі крові підтримується практично на постійному рівні? Яке практичне значення це має?
4. З’ясуйте чому склад і вміст органічних речовин у плазмі крові може досить сильно коливатися, та у яких випадках вміст органічних речовин у плазмі крові різко зростає? Використайте для цього матеріал підручника.

Обговорення результатів робо­ти в групах (допомагає розвивати комунікативні компетентності).

Проблемне запитання (доцільно застосовувати з метою формування здоров’язберігаючих компетентностей):

• Чи можна за зневоднення організму для відновлення об’єму крові вводити дистильовану воду або кон­центрований розчин солі, якщо відомо, що до складу плазми входить 90 – 91% води?

Демонстрація:

Три однакових шматочки картоплини помістити:

а) в дистильовану воду;

б) в 0,9% розчин хлориду натрію;

в) в 10% розчин хлориду натрію.

Через деякий час учні відмічають різницю між шматочками і пояснюють це явищем дифузії та осмосу.

Висновок: неможливо вводити для відновлення об’єму крові дистильовану воду або кон­центрований розчин солі, тому що це призведе до гемолізу.

Учитель. А зараз розгляньмо рубрику «Цікаво знати, що..» (доцільно застосовувати з метою формування інформаційних компетентностей).

Отже, тут мова йде про те, що загальна кількість крові у чоловіків у нормі становить 5,2 л, у жінок — 3,9 л. Через кожну ді­лянку тіла в середньому за добу проходить 200 тис. л крові. Вся кров поділяється на дві групи:

1) кров, яка циркулює у системі кро­вообігу — 54% загального вмісту крові організму людини;

2) кров, що зберігається у кров’яних депо (селезінка, печінка, шкіра) — 46% загального вмісту крові організму людини.

У селезінці зберігається до 16% крові, у печінці — 20%, у шкірі — 10%. Втрата організмом 1/3 частини крові часто є несумісною з життям.

2. Фізіологічний розчин і його застосування у медицині.

Пояснення вчителя (доцільно застосовувати з метою формування інформаційних компетентностей):

Учитель. Для нормальної жит­тєдіяльності організму важливим є кількісний склад солей плазми, оскільки вони визначають осмотичний тиск. Надзвичайно важливим є і якісний склад цих солей. Ізотоніч­ний розчин хлористого натрію не здатний довгий час підтримувати роботу зрошуваного органа. Сер­це, наприклад, зупиняється, якщо зі зрошуваної рідини забрати солі кальцію. Те ж відбувається при надлишку солей калію. Розчин, який за своїм якісним складом та концентрацією солей відповідає складу плазми, називають фізіоло­гічним розчином. Мінеральні речо­вини становлять приблизно 0,9% вмісту плазми крові. Виготовлені роз­чини такої концентрації застосо­вуються для підтримки життєдія­льності ізольованих від тіла ор­ганів, а також як замінники кро­ві при її втратах. До них, окрім солей, додають ще глюкозу і на­сичують киснем.

Проблемне запитання (доцільно застосовувати з метою формування здоров’язберігаючих компетентностей):

— Чому для приготування ін’єкцій ліки роз­чиняють не в дистильованій воді, а у фізіологічному розчині?

Розв’язання проблемного завдання (допомагає розвивати здоров’язберігаючі компетентності).

V. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного

1. Гра «Творча лабораторія» (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей продуктивної творчої діяльності): учні продовжують працювати у вже створених різнорівневих групах з текстом підручника, вивчаючи матеріал визначений вчителем.

Завдання для груп:

1. Плазма крові.
2. Еритроцити.
3. Лейкоцити.
4. Тромбоцити.

Представник кожної групи презентує вивчений матеріал з послідовним заповненням таблиці «Склад і функції крові».

Компонен-ти крові Склад, будова клітини Джерело і місце утворення Місце відмирання

Функції

Порушення Плазма

(55 – 60% від об’єму крові)

Вода 90–91%; білки 7 – 8%; ліпіди – 0,8%; сечовина – 0,05%; мінеральні солі – 0,9%; глюкоза – 0,12%; гази (кисень, азот, вуглекислий газ), вітаміни, ферменти, гормони, мікроеле-менти – решта. За рахунок всмоктування білків, жирів і вуглеводів, мінеральних солей їжі та води. ———- Взаємозв’язок всіх органів організму з навколишнім середовищем, трофічна, видільна, захисна, го-меостатична. Концентрація усіх катіонів та аніонів хлору і гідро-генкарбонату втримується у плазмі на сталому рівні. Значні відхилення цих показників від середніх величин на тривалий період призводять до важких наслідків для організму, часто несумісних з життям. Еритро-цити (від грец. еrythros – червоний, kytos – клітина) Без’ядерні двовгнуті клітини округлої форми, що містять гемоглобін, міститься у крові 4,1 – 5,9 млн/мм куб. Червоний кістковий мозок, «живуть» 100 – 120 діб. Печінка, селезінка. Транспортна (дихальна): транспорту- ють кисень і частково вуглекислий газ. Збільшення кількості називають еритроцитозом, а зменшення кількості – еритроцито- пенією. Лейко-цити (від грец. leukos – білий, kytos – клітина) Мають ядро і здатні до активного амебоїдного руху, міститься у крові 4,4 – 11,3 тис/мм куб. Червоний кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли, «живуть» 6 – 10 год., 3 – 5 діб, навіть кілька років (залежно від виду). Печінка, селезінка, місця протікання запальних процесів. Захист організму від хвороботвор-них мікроор-ганізмів шля-хом фагоци-тозу. Виро-бляють анти-тіла. Забезпе-чуючи імуні-тет. Збільшення кількості називають лейкоцитозом, а зменшення кількості – лейкопенією. Тромбо-цити (від грец. thrombos, kytos – клітина) Без’ядерні, безбарвні, округлої форми пластинки, міститься у крові 150 – 500 тис/мм куб. Червоний кістковий мозок, «живуть» 8 – 12 діб. Печінка, селезінка та пошкодження кровоносних судин. Захисна: беруть участь у зсіданні крові. Збільшення кількості називають тромбоцитозом, а зменшення кількості – тромбоцито-пенією.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

1. Робота в групах за методом «Бумеранг» (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей продуктивної творчої діяльності): учні продовжують працювати у вже створених групах, кожна з яких повинна скласти одне запитання з використанням нових термінів і задати його іншій групі на власний вибір, якщо відповідь неправильна, то «бумеранг» повертається до того, хто його пускав .

2. Розв’язання задачі (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей продуктивної творчої діяльності): кров у організмі людини складає 1/13 від маси її тіла. Виміряйте вагу вашого тіла і визначте кількість крові у вашому організмі.

3. Робота над новими термінами, запис їх у словник (допомагає розвивати інформаційні компетентності).

VІІ. Підсумки уроку. Оцінювання.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

3. Вивчити § підручника.
4. Відповісти на запитання піс­ля параграфа.

Урок № 3

Тема. Будова еритроцитів. Транспортування газів кров’ю. Лабораторна робота № 3. Мікроскопічна будова крові.

Мета: вивчити будову еритро­цитів і довести, що вона від­повідає виконуваним ними функціям, порівнявши будову крові людини і жаби, зро­бити еволюційні висновки, визначити причини анемії та шляхи її запобігання; формувати компетентності продуктивної творчої діяльності, самоосвіти і саморозвитку, інформаційні, соціальні, комунікативні та здоров’язберігаючі компетентності; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

Обладнання: таблиця «Склад крові» (мікроскопічна будова), схеми, мікроско­пи, мікропрепарати крові люди­ни та жаби.

Базові поняття і терміни: ерит­роцити, гемоглобін, гем, окси­гемоглобін, карбогемоглобін, карбоксигемоглобін, анемія.

Тип уроку: комбінований.
План-структура уроку

№ Етап уроку Методи і прийоми реалізації Компетентності 1. Актуалізація та корекція опорних знань Фронтальне опитування, виконання завдань Інформаційні, комунікативні 2. Мотивація навчальної діяль­ності школярів Прийом «Дивуй» Інформаційні 3. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу Прийом «Відстрочена відгадка», гра «Творча лабораторія» Продуктивної творчої діяльності, саморозвитку і самоосвіти 4. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного Лабораторна робота Продуктивної творчої діяльності, саморозвитку і самоосвіти 5. Узагальнення і систематизація знань Обговорення «Відстроченої відгадки», прийом «Школа збереження здоров’я», робота над новими термінами Інформаційні, комунікативні, соціальні, здоров’язберігаючі

Хід уроку

І. Актуалізація та корекція опорних знань

Фронтальне опитування (доцільно застосовувати з метою формування інформаційних компетентностей):

1. Що таке плазма крові? Який її хімічний склад?

2. Охарактеризуйте функції, які виконує плазма крові.

3. Які клітини належать до формених елементів крові? Яка їх кількість і співвідношення у крові?

4. Чи змінюються кількісні показники клітин крові під час захворювань? Про що може розповісти аналіз крові?

5. Охарактеризуйте функції, які виконують формені елементи крові.

6. Визначте тривалість «життя» формених елементів крові.

7. Довідайтеся де утворюються і руйнуються формені елементи крові.

8. Опишіть процес утворення клітин крові, взявши за основу ілюстрацію 3.3 на с. 55 підручника.

Виконання завдань:

1. Поєднайте на схемі стрілочками рідини внут­рішнього середови­ща. Свій вибір об­ґрунтуйте (допомагає розвивати комунікативні компетентності).

Кров

Тканинна рідина, лімфа Мікросередовище Клітини тканин

2) Пригадайте склад крові й заповніть схему (на дошці) (допомагає розвивати інформаційні компетентності).

Склад крові

↓ ↓

?

55 – 60%

?

40 – 45%

↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓

?

90 – 91%

?

0,9%

?

0,8%

?

0,12%

Білки

7 – 8%

Еритроцити

?

? 4,4 – 11,3 тис/мм куб ?

II. Мотивація пізнавальної діяльності школярів

Прийом «Дивуй» (доцільно застосовувати з метою формування інформаційних компетентностей).

Учитель. У дорослої людини загальна кількість еритроцитів сягає 25 трильйонів. Якщо уявити стовпець, складений з усіх еритроцитів людини, то він сягав би 62 тис. км, а якби розташувати їх в один ряд, то вийшла б стрічка завдовжки 188 тис. км, якою можна обгорнути земну кулю по екватору майже 5 разів. Якщо ж рахувати еритроцити зі швидкістю 100 штук за хвилину, то необхідно 450 тис. років для їх перерахунку. Наскільки багато клітин крові, як вони виглядають, які функції виконують, ви зможете дізнатись на сьогоднішньому уроці, ще й побачити еритроцити у мікроскоп, виконуючи лабораторну роботу.

ІІІ. Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку

IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

1. Прийом «Відстрочена відгадка» (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей продуктивної творчої діяльності): вчитель на основі поданої інформації формулює запитання, відповіді на які можна отримати, лише опанувавши новий матеріал.

Учитель. Люди, які мешкають на різній висоті над рівнем моря, мають різне число еритроцитів: на нульовій висоті їх 4,9 млн./мм куб., на висоті 400 м – 8 млн./мм куб., 1500 м – 6,5 млн./мм куб., 1800 м – 7 млн./мм куб., 4400 м – 8 млн./мм куб.

Запитання: як і чому змінюється число еритроцитів залежно від висоти? Що потрібно враховувати альпіністові, мешканцю Одеси, коли він здійснюватиме сходження на Еверест? Що відбуватиметься, коли він спускатиметься вниз?

2. Гра «Творча лабораторія» (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей продуктивної творчої діяльності, саморозвитку і самоосвіти): учні об’єднуються у 5 різнорівневих груп й опрацьовують матеріал підручника, виконуючи завдання вчителя.

Завдання для груп:

5. Яка будова властива еритроцитам? Презентацію роботи групи запропонуйте у вигляді таблиці «Будова еритроцитів».

№ Ознаки Еритроцити* 1. Площа поверхні 145 мкм кв. 2. Кількість в 1 мм куб крові 4,1 – 5,9 млн. 3. Тривалість життя 100 – 120 діб 4. Форма Двовгнутий диск 5. Колір Червоний 6. Наявність ядра Відсутнє ядро у зрілих еритроцитів (стовбурова клітина-попередник має ядро, яке під час дозрівання еритроцита виходить за межі клітини, а його місце займає пігмент) 7. Наявність пігменту Гемоглобін 8. Кількість гемоглобіну у здорової людини 117 – 173 г/л 9. Форма молекули гемоглобіну Сфероподібна форма 10. Будова молекули гемоглобіну Білкова частина – глобін, небілкова — гем 11. Місце утворення Червоний кістковий мозок 12. Місце руйнування Печінка, селезінка 13. Функції Транспортна (дихальна): транспорту- ють кисень і частково вуглекислий газ (до 10%, решта вуглекислого газу залишається у плазмі крові)

* учням вчитель пропонує цю таблицю з незаповненою колонкою «Еритроцити».

6. Як відбувається транспортування кисню в організмі людини? Презентацію роботи групи запропонуйте у вигляді схеми «Транспортування кисню кров’ю».
7. Як відбувається транспортування вуглекислого газу в організмі людини? Презентацію роботи групи запропонуйте у вигляді схеми «Транспортування вуглекислого газу кров’ю».
8. Чи можуть еритроцити крові людини транспортувати інші гази, окрім кисню і вуглекислого газу? До яких наслідків це може призвести? Презентацію роботи групи запропонуйте у вигляді схеми «Транспортування чадного газу кров’ю».
9. Що таке анемія? Як вона виникає і з чим пов’язаний її розвиток? Презентацію роботи групи запропонуйте у вигляді схеми «Форми анемії».

V. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного

Виконання Лабораторної роботи № 3 (доцільно застосовувати з метою формування компетентностей продуктивної творчої діяльності, саморозвитку і самоосвіти).

  1   2   3   4
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция