Виховання свідомого ставлення молодших школярів до свого здоров’я Підготувала

За даними Міністерства охорони здоров’я України 90% усіх дітей мають відхилення в загальному стані здоров’я. Із них 30% мають по два та більше захворювань
Виховання свідомого ставлення молодших школярів до свого здоров’я Підготувала

Скачати 80.14 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 80.14 Kb. Виховання свідомого ставлення молодших школярів до свого здоров’я
Підготувала:

Лопушанська В.П.

вчитель початкових класів ЗОШ№1

 
Усі ми хочемо бачити дитину здоровою, розумною, успішною.

Але, на жаль, статистика стану здоров’я школярів сьогодні є досить невтішною. За даними Міністерства охорони здоров’я України 90% усіх дітей мають відхилення в загальному стані здоров’я. Із них 30% мають по два та більше захворювань. Велике занепокоєння викликає подальше зниження віку дітей, схильних до вживання алкоголю, тютюнопаління та наркоманії, зокрема дітей 8-10 років. 
Тож актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей та формування здорового способу життя як цінності. 
Звернімось до статистичних даних
Від чого ж залежить стан здоров’я дитини? Від чотирьох факторів: спадковості (20 %), рівня медичного обслуговування (10 %), умов середовища за проживанням (20 %), способу життя (50 %). Як бачите, здоров’я дитини залежить від батьків на 80 відсотків. Дитина половину часу проводить удома, 20 % — у школі і 30 % — сон.

Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя прямо пов’язане з активним залученням учнів і батьків до здоров’язберігаючого навчального процесу. 

Кожен, хто причетний до справи навчання і виховання, повинен розуміти, яку відповідальність він несе. Від нас великою мірою залежить , яким буде здоров’я дитини в подальшому житті. 
Убезпечене майбутнє людини значною мірою залежить від стану всіх складових здоров’я (фізична, соціальна, психічна, духовна), від уміння берегти здоров’я і життя за будь-яких життєвих ситуацій. Звідси випливає важливе завдання сучасної школи – сформувати в учнів потребу цінувати власне здоров’я і життя як найвищу індивідуальну та соціальну цінність. 

Школа робить усе можливе, щоб зберегти здоров’я учнів (це пріоритетний нині напрям у навчально-виховній роботі).

Я вважаю, що одним із головних завдань сучасної школи є створення оптимальних умов для розуміння дітьми переваг здорового способу життя, заохочування до здобуття знань, умінь і навичок збереження здоров’я; стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції; швидке й ефективне поширення знань про здоров’я. Адже воно є основою життєвого успіху для кожної людини. Впевнена, що вчитель може не тільки навчити дитину дій, що приведуть до формування певних переконань щодо здорового способу життя, а й опосередковано

вплинути на родину дитини. 

Я вважаю, що формування культури здоров’я молодших школярів шляхом впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій в роботі з дітьми та батьками є одним із напрямків, що сформує здоровий спосіб життя як ціннісну орієнтацію дитини в майбутньому. І працювати потрібно не стільки з дитиною, скільки з усією сім’єю. 
Просвітницьку роботу і з батьками, із дітьми проводжу паралельно. Моє завдання – дати їм зрозуміти, що від способу життя сім’ї залежить здоров’я дитини. Діти молодшого шкільного віку ще наслідують дорослих. За даною темою мною розроблена система навчальних тренінгів, бесід, консультацій для батьків. В роботі з батьками та дітьми дбаю про формування мотивації бути здоровим. Підбираю таку інформацію, яка є актуальною, цікавить і малих, і дорослих, є доступною та потрібною.

Прагну під час уроків та в позаурочній роботі не тільки розкрити молодшим школярам чотири основні складові здоров’я (фізична, психічна, соціальна, духовна), а й забезпечити їх належне формування. 

Вважаю, що психічна складова здоров’я визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя.

Всі уроки «Основи здоров’я» проходять під девізом «Твоє здоров’я у твоїх руках, тож бережи його щоденно!». Під час вивчення тем «Емоції і почуття», «Характер і здоров’я», «Особа і особистість», «Хочу, можу і мушу» учні усвідомлюють, що кожен із них є особистістю неповторною, яка впевнена у своїх можливостях, наполегливо переборює труднощі, з адекватною самооцінкою. Аналізую і визначаю самооцінку дітей. Маючи результати аналізу, використовую різноманітні методи і прийоми для виховання в учнів поваги до себе й до інших людей, віру у свої можливості і здібності, прагнення бути здоровими, а головне – бажання жити і радіти життю. 

Психічна складова тісно пов’язана з соціальною. Соціальну складову здоров’я бачу як ефективну взаємодію дитини з соціальним середовищем. І в основі її лежить адаптованість дитини до життя в соціумі. І це значною мірою залежить від нас, дорослих. Часом батьки, купуючи дітям комп’ютерні ігри, «переселяють « дітей у віртуальний світ, і дитина приходить до школи, не маючи навичок взаємодії з іншими дітьми та дорослими. І найголовніше завдання вчителя – залучити цю дитину до дитячої спільноти, дати їй зрозуміти, що її люблять, поважають, що навколо друзі. Для того, щоб сформувати в учнів життєві навички, спрямовані на здоровий спосіб життя, намагаюсь створити умови для спілкування дітей. Дуже доречні в цій ситуації ранкові зустрічі.

На ранкових зустрічах учні вчаться спілкуватися; більше дізнаються один про одного, вчаться слухати і чути, висловлювати свою думку та поважати думку іншого, приймати рішення та аргументувати свій вибір. 

Таким чином, у класі панує атмосфера психологічного комфорту. Кожна дитина відчуває себе важливою, учні співпрацюють разом. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно. 
Це щоденна кропітка робота. Та вона дає свої результати. Саме так формується позитивна самооцінка дитини. У дітей вона складається з наших слів, поглядів, ставлення до них. І часом непомітно своєю неувагою, невмінням вчасно відреагувати на дитячу поведінку ми стаємо причетними до руйнування їхньої самооцінки. 
На уроках з «Основ здоров’я», під час екскурсій та й загалом під час індивідуального довірчого спілкування я розповідаю дітям про те, як берегти своє здоров’я, що таке здоровий спосіб життя, як діяти в ситуації, що загрожує здоров’ю та життю людини, спираючись на власний досвід дітей. Враховую і особливості сприйняття учнів молодших класів, власне переваги образного мислення над абстрактним. Використовую емпіричне навчання. Так, наприклад, вивчаючи тему «Охайність і особиста гігієна школярів: як правильно вмиватися, купатися, доглядати за зубами, вухами, носом та очима», учні не тільки прослухали інформацію, а й переглянули ролик або презентацію з даної теми. Вони реально побачили, скільки мікробів є на немитих руках. Відповідно зрозуміли, для чого потрібно вмиватися і доглядати за своїм тілом. Зустрічаючись з лікарем стоматологом, діти дізнались, як і для чого потрібно чистити зуби. Практичні приклади допомагають школярам зрозуміти, для чого потрібно вести здоровий спосіб життя, як потрібно харчуватися, щоб бути здоровим, яких правил гігієни дотримуватися. 
є своєрідною вершиною, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому людина стає особистістю. І на цю складову особливо великий вплив мають батьки. Саме тут формуються сімейні цінності. Багато уваги духовному здоров’ю приділяю на уроках громадянської освіти, виховних годинах, присвячених мистецтву, культурі, історії. 

На уроках та в повсякденному житті дуже часто розповідаю учням про ознаки та чинники, що впливають на їхнє здоров’я. Звертаю особливу увагу на умови здорового способу життя.

Учні самостійно визначають дії, які потрібно виконувати, щоб бути здоровим. Так, наприклад, вивчаючи тему «Сім’я і здоров’я» (3-й клас) учні, працюючи в парах, отримали завдання на вирізаних із паперу

кружечках – «перлинках здоров’я» написати, що потрібно робити, щоб бути здоровим. Діти обговорили та записали практичні дії, які будуть виконувати, щоб бути здоровими: займатися спортом, одягатися відповідно до погоди, їсти корисну їжу, вчасно лягати спати, мити руки перед їжею, чистити зуби, слухати поради дорослих, яким довіряєм, не довіряти незнайомим людям, не перебігати дороги перед машинами тощо. По завершенні вправи учні створили з «перлинок» ланцюжок здоров’я, який прикріплений на стінах класу і щоденно нагадував, що потрібно робити, щоб бути здоровим. 

Намагаюсь донести до кожного, що здоров’я – це право, дане нам від народження. І це право захищене державою. Так, під час вивчення теми «Твої права» діти не тільки опрацювали Конвенцію ООН «Про права дитини», а й намалювали малюнки до певних статей Конвенції. Цікавим для дітей було завдання знайти, в яких казках і які саме права порушені. Знайомлячи учнів з правами дитини, підводжу учнів до висновку, що право покладає на тебе і певні обов’язки. Так, наприклад, разом з учнями ми розібрали, що право на освіту покладає на них обов’язки: вчитися, слухати вчителя, виконувати домашнє завдання, ходити до школи… 
В основі формування компетентностей щодо здорового способу життя лежить звичайний дитячий інтерес. «Як зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися?» Це питання я задаю собі щоразу. Переконана, що різноманітні форми, методи та прийоми активного навчання – мозковий штурм, робота в парах, мозаїка, карусель, галерея, кутки – шлях до успіху в роботі з дітьми. 
Ми, дорослі, повинні навчити дитину робити вибір, що не зашкодить життю та здоров’ю, бо всі ми хочемо бачити дітей здоровими та успішними. 

Здоров’я – це коли кожний день – кращий.
Ф.Адамс

Притча про каву

Група випускників престижного вузу ( успішних, що зробили чудову кар’єру), прийшли в гості до свого старого професора.

Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми.
Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим різними чашками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші –дуже дорогі.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:
— Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас –ви хотіти тільки краще для себе, але це і є джерело ваших проблем та стресів. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву кращою. Найчастіше вона просто дорожча, але іноді навіть приховує те, що ми п’ємо. Насправді, все, що ви хотіли, було просто кава, а не чашка. Але ви свідомо вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому яка чашка дісталася. А тепер подумайте: життя та здоров’я — це кава, а робота, гроші, положення, суспільство — це чашки. Це всього лише інструменти для підтримки і змісту Життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого Життя. Іноді, концентруючись тільки на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.
Найбільш щасливі люди — це не ті, які мають все найкраще, але ті, які витягують все найкраще з того, що мають.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий