Видозмінені пагони. Лабораторна робота №6 «Видозміни пагона»

Обладнання: таблиця «Видозміни пагонів», програмно – методичний комплекс зат «Транспортні системи» «Біологія, 7 клас. §14», «чорна скринька», бульби картоплі, цибулини, кореневища, лабораторне обладнання
Видозмінені пагони. Лабораторна робота №6 «Видозміни пагона»

Скачати 160.21 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 160.21 Kb. УРОК в 7 класі з біології

Підготувала: Тарасенко Марина Петрівна,

Вчитель біології СЗШ №34 м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської обл.
Тема: видозмінені пагони. Лабораторна робота №6 «Видозміни пагона»

Мета: ознайомити учнів з видозміненими пагонами, встановити схожість в будові підземних та надземних видозмінах пагонів, а також виявити, чим вони відрізняються, з їх використанням людиною; дати поняття про різноманітність та пристосованість рослин, познайомити учнів з ранньоквітучими рослинами, враховуючи місцевий матеріал; розвивати пізнавальні інтереси, вміння логічно мислити, вміння виділяти головне, узагальнювати, порівнювати, працювати в групах, формування вміння досліджувати натуральні об’єкти; виховувати товариськість, науковий світогляд

Обладнання: таблиця «Видозміни пагонів», програмно – методичний комплекс ЗАТ «Транспортні системи» — «Біологія, 7 клас. — §14», «чорна скринька», бульби картоплі, цибулини, кореневища, лабораторне обладнання

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок — тренінг з комп’ютерною підтримкою
Зміст уроку:

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності:

Вчитель: проведемо невеликий біологічний диктант:

  1. Головне стебло в деревних рослин (стовбур).
  2. Твірна тканина, завдяки якій відбувається потовщення стебла в деревних рослинах (камбій).
  3. Вісь пагону (стебло).
  4. Світле та темне кільце разом утворюють (річне кільце).
  5. Судини провідної тканини знаходяться в (деревині).
  6. Ситоподібні трубки провідної тканини знаходяться в (лубі).
  7. Світле кільце утворюється в таку пору року, як (весна).
  8. Темне кільце утворюється в таку пору року, як (літо).
  9. Деревні та луб’яні волокна надають (міцність).
  10. Всередині стебла знаходиться тканина, в якій відкладаються про запас поживні речовини, вона називається (серцевина).
  11. За твердістю стебла бувають (трав’янисті, дерев’янисті).
  12. Вони сполучають серцевину з корою, здійснюють рух органічних речовин в горизонтальному напрямку (серцевинні промені).

Вчитель: відгадайте загадки:

  • Хто ховає під кущі наші супи і борщі? (картопля),
  • Без рук, без ніг, а пнеться на батіг (горох).
  • У зеленому лісочку,

Під мережаним листочком,

Червоніє невеличка

Спіла ягода …(суничка).

  • Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає (цибуля).

Вчитель: а зараз я б хотіла, щоб винесли «чорну скриньку», в якому знаходиться талісман, який на груді носили середньовічні лицарі. Йому приписували чудодійну властивість6 ніби то він був здатний захищати воїна від стріл, ударів мечів. Філософи давнини розрізали цей загадковий предмет поперек, пояснювали на ньому учням будову Всесвіту, таким чином він був наглядним посібником при вивченні астрології. У всі часи та у всіх народів йому приписували лікувальні властивості, а в середні віки стверджували, що навіть його запах попереджає від захворювань. Ми з вами також використовуємо цей запах осінню та взимку, щоб не захворіти. Він знаходиться у нас на кожній парті. Що лежить в «чорній скриньці» (часник).

Вчитель: сьогодні ми познайомимося з видозмінами пагонів, які є у відгаданих нами рослинах і з іншими також.

Працюємо, використовуючи тренінгову систему.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (проведення тренінгу).

Тренінг:

І. Знайомство.

Продовжить фразу: «Якби я був деревом, то…».

ІІ. Нагадуванні правил (на дошці прикріплені правила, учні в довільному порядку вибирають та зачитують те, яке їм найбільше сподобалося).

ІІІ. Очікування.

Більшості людей на Землі до вподоби квіти, тому що їх існує безліч за зовнішнім виглядом, за кольором, за ароматом. Кожна людина обирає собі ту квітку, яка чи заспокоює її, чи робить активною. Але завжди квіти приносять людям радість та щастя. Зараз, у вас на столі знаходяться різноманітні квіточки, оберіть ту, яка вам найбільше сподобалася, напишіть своє ім’я та побажання собі в кінці тренінгу. Розмістіть її на казковій галявині, яка розташована на дошці. Якщо в кінці тренінгу побажання не виповняться хоча б трохи, зніміть свою квіточку і залиште собі.

ІV. Завдання.

Об’єднатися в 4 групи за назвами квіточок (конвалія, ромашка, нарцис, проліска).

(роздаються картки з додатковою інформацією (додаток 1), учні роблять презентації своєї інформації)

  1. група «конвалія» – розкриває «надземні видозміни пагона»,
  2. група «ромашка» – підземні видозміни пагонів,
  3. група «нарцис» – група дослідників, роблять лабораторну роботу №6 «Видозміни пагона» за інструктивними картками,
  4. група «проліска» – науковці, розкривають значення видозмін пагона в діяльності людини.

(кожній групі надається можливість працювати з інформацією на картках (додаток 1) та використовуючи програмно – методичний комплекс ЗАТ «Транспортні системи» — «Біологія, 7 клас»)

V. Презентація творчих робіт.

VІ. Руханка(«дзеркало», учасники тренінгу по черзі в колі показують, як вони виявляють свої емоції): побачивши гарну квітку, я радію ось так… Побачивши поруч декілька великих грибів, я дивуюсь ось так… Побачивши зламане деревце, я сумую ось так… Побачивши рядом декілька високих дерев, я радію ось так…

VІІ. Зворотній зв’язок:

  1. Під час доповіді групи «нарцис» учні роблять записи у зошиті з лабораторними роботами.
  2. Біологічний диктант на закріплення нового матеріалу:
  1. Видозміна пагонів, схожих на корінь, але в ній немає кореневого чохлика й кореневих волосків, але є зачатки листків у вигляді лусок, у пазусі яких є бруньки, з яких розвиваються підземні і надземні пагони (кореневище).
  2. Потовщена, м’ясиста видозміна пагонів у картоплі або кольрабі (бульба).
  3. Підземна видозміна пагону, у якій накопичуються поживні речовини, мають укорочене стебло — денце (цибулина).
  4. Видовжені тонкі пагони для прикріплення до опори рослини (вусики).
  5. Вкорочені видозмінені пагони, що захищають рослину від надмірного випаровування (колючки).
  6. Видовжені тонкі пагони за допомогою яких здійснюється розмноження у суниці, полуниці (вуса).

«Чи здійснилися мої бажання на кінці тренінгу?» Якщо «ні», то зніміть свою квіточку з казкової галявини.

VІІ. Прощання.

Покласти один одному на плечі руки та тричі сказати: «Ми – молодці!»

Вчитель: ось і закінчився наш урок. Я сподіваюсь, що він всім сподобався.

V. Домашнє завдання: вивчити стр.54 – 55 (§12) (підручник: Соболь. В.І. Біологія. – К.: Грамота, 2007. — 296 с.

VІ. Підсумок уроку: виставлення оцінок.

Додаток 1
Завдання для 1 групи «конвалія»

Підземні видозміни пагонів
Бульби

Бульба – потовщена, м’ясиста видозміна. Виконують функцію органів, що запасають, і органів вегетативного розмноження (у картоплі, топінамбура). Бульбові потовщення починають розвиватися на кінцях підземних стебел — столонів. Столони недовговічні й руйнуються звичайно протягом вегетаційного періоду, цим вони й відрізняються від кореневищ. Листки не розвиваються зовсім, мають вигляд виступів – брівки, бруньки знаходяться в їхніх пазухах – вічки. У кожнім вічку перебуває по 2-3 пазушних бруньки, з яких проростає тільки одна. Хлорофілу бульби не містять, але на сонці зеленіють.

Бувають підземні (картоплі, топінамбур) та надземні (капуста кольрабі).

верхівкова брунька

столон

вічка

картопля

Зараз в Румунії біля міста Георгіні у полі є найнезвичайніший пам’ятник в світі – пам’ятник картоплі. В Брюсселі знаходиться музей картоплі. Його відвідувачі можуть прослухати музичну п’єсу, написану в честь картоплі Іоганном Себастьяном Бахом.

кольрабі
Кореневище
Кореневище – схоже на корінь, але в нього немає кореневого чохлика й кореневих волосків, але є зачатки листків у вигляді лусок, у пазусі яких є бруньки, з яких розвиваються підземні і надземні пагони. Від кореневища відростають додаткові корені. Кореневище виконує функцію запасу поживних речовин і вегетативного розмноження. В вигляді кореневища рослина, після відмирання наземних частин, перезимовує.

Кореневище є в кропиви, пирію, півників, конвалії, купини. Деякі багаторічні декоративні рослини розмножуються поділом кореневища на частини.

Використання: в їжу – хрін; виготовлення ліків – валеріана; виготовлення технічної сировини – барвників – герань грузинська; ефірних олій, дубильних речовин. Деякі рослини з довгими кореневищами використовують для закріплення пісків.

додаткові корені

пирій верхівкова брунька вузли та луски

міжвузля

кореневище пирію
кореневище

півників

кореневище щавлю

Цибулина
Цибулина – підземна видозміна, у якій накопичуються поживні речовини. У цибулі ріпчастої є укорочене стебло (денце), зовнішні сухі і внутрішні м’ясисті листки, які запасають воду і поживні речовини, і бруньки.

соковиті листки

сухі листки
брунька

денце

додаткові корені
З верхівкової та пазушних бруньок цибулини виростають надземні пагони, а на денці утворюються додаткові корені. Зовнішні лучки цибулини здебільшого сухі, плівчасті і відіграють лише захисну роль. У пазусі деяких лусок цибулини є бруньки, з яких можуть розвиватися дочірні цибулини – так звані дітки.

Цибулини формуються у багатьох лілійних рослин: цибулі, лілії, тюльпана, нарциси, зірочки. У деяких лілійних можуть бути надземні цибулини. Звичайно вони утворюються у суцвіттях (у дикої цибулі, часнику).

Цибулини допомагають рослині вижити за несприятливих умов і є органом вегетативного розмноження.

цибулина часнику

цибулини тюльпану

цибулина нарцису цибулина лілії

Завдання для 2 групи «ромашка»

Надземні видозміни пагонів
Колючки
Колючки – вкорочені пагони, що захищають рослину від надмірного випаровування (кактуси).

У рослин спостерігається велика різноманітність шипів і колючок, які, до того ж, мають різне походження. Глід, дика яблуня, дика груша, терен, глід, обліпиха мають колючки паросткового походження — це видозмінені вкорочені пагони. Нерідко вони починають розвиватися як нормальні покриті листками пагони, а потім дерев’яніють і втрачають листки. Вони розташовані у пазухах листків і захищають рослину від поїдання тваринами.

барбарис шипшина обліпиха

терен глід

кактуси

Вусики
Вусики – видовжені тонкі виткі пагони для прикріплення до опори рослини, обкручуючись навколо різних опор підтримують стебло в певному положенні (виноград, огірки, гарбуз).

Вуса
Вуса – видовжені тонкі пагони з видовженими міжвузлями, повзучими стеблами за допомогою яких здійснюється розмноження (суниця, полуниця).

Завдання для 4 групи «проліска»

Значення видозмін пагона в діяльності людини

Використовуючи матеріал нашої місцевості (селище Воєводівка, Верхньодніпровський район).

Кореневище:

підбіл звичайний, або мати — й – мачуха звичайна
З листками пов’язана дивна назва рослини — мати-й-мачуха. Річ у тім, що листки її зверху гладенькі, темно-зелені і навіть трохи лискучі. Зате зі споду — повна протилежність. Тут вони вкриті густим плетивом товстистих білих волосків, неначе підбиті фланеллю чи кожушком. Це своєрідний захист від прохолоди глинястого ґрунту. Якщо прикласти листок верхнім боком до щоки, то відчувається прохолода, а коли прикласти нижнім боком, то відчувається м’якість і теплота. От і кажуть у народі, що від листків цієї рослини з одного боку віє холодом, як від мачухи, а з другого — теплом, як від матері. Звідси і пішла назва мати – й – мачуха.

Практичне використання

Лікарська, медоносна рослина У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки, рідше квітки. Їх застосовують як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів та при кашлі. У листках і кошиках містяться ефірна олія, дубильні і слизисті речовини, яблучна й винна кислоти, каротин і вітамін C.

У народній медицині листки і кошики підбілу рекомендують при стенокардії, бронхіальній астмі, запаленні і туберкульозі легень, затяжному кашлі, кишково-шлункових хворобах. Листки використовують для збудження апетиту, при простудних захворюваннях. Соком листків лікують туберкульоз легень, золотуху, нежить, гнійні рани й виразки. Свіжі листки прикладають до наривів, ними лікують запалення шкіри, запалення вен на ногах. Відваром листків з підбілу і кропиви миють голову для укріплення волосся і проти лупи.

При нежиті втягують у ніздрі сік, вичавлений із сві­жих листків. Такий же сік приймають внутрішньо при туберкульозі легенів та золотусі по 4-6 столових ложок у день.

Замість напару вживають порошок із листків по третині чайної ложки тричі на день (повну чайну ложечку порошку з листків ділять на три рівні порції).

При запаленні легенів, тривалому кашлі, бронхітах, хрипоті та інших захворюваннях дихальних шляхів п’ють напар з суміші таких лікарських рослин, взятих у рівних за об’ємом частинах: листків і квіток підбілу, подрібнених сухих коренів живокосту, липового цвіту, квіток бузини чорної, кореневищ пирію, квіток (пелюсток) коров’яку — 1 столова ложка з верхом на 1 склянку окропу. П’ють до півтори склянки на день, краще невеличкими част­ками — ковтками, теплим. Або ж по півсклянки тричі на день після їжі.

фіалка запашна
Практичне використання

Ефіроолійна, лікарська, харчова, вітамінозна, медоносна і декоративна рослина. В усіх частинах фіалки запашної міститься ефірна олія: у квітках і листках — до 0,002, у коренях — до 0,038 %. Рекомендується як ефіроолійна культура для потреб парфумерної промисловості.

У народній медицині використовують траву і коріння фіалки запашної як відкашлювальний, сечогінний, блювотний і жарознижуючий засіб. Їх застосовують при каменях нирок і сечового міхура, при подагрі і ревматизмі, при нетриманні сечі та коклюші у дітей, при грипі, ангіні та інших запаленнях верхніх дихальних шляхів.

Із свіжих квіток фіалки запашної виготовляють сироп — засіб від кашлю, для зміцнення нервів. Крім того, квітки використовують у народі як дитяче проносне. Фіалка запашна містить (особливо в корінні) багато сапоніну та алкалоїд віолін, що й зумовлює її відкашлюванні властивості.

Листки містять вітамін С (140—396 мг) і каротин (12 мг%). Корені фіалки дивної використовують як проносний і блювотний засіб.

У гомеопатії застосовується есенція із свіжої квітучої фіалки запашної при кашлі і суглобному ревматизмі. Настойка квіток, що мав приємний блакитний колір, придатна для підфарбовування лікеро-горілчаних та кондитерських виробів.

Бульба

ряст густий
Практичне значення

Декоративна, медоносна та лікарська рослина. Ряст Галлера – гарний декоративний ранньовесняна рослина. Рекомендується для родючих ґрунтів під світлими листяними насадженнями у скверах, парках і лісопарках, для напівзатемнених клумб, бордюрів.

Рясти – посередні ранньовесняні медоноси. У бульбах рясту бульбастого міститься близько 12 різних алкалоїдів, серед них найбільш отруйні бульбокапнін, а також корітуберин, корікаванін.

Бульбокапнін має снотворні властивості і рекомендується для загальної анестезії, причому вказується, що ін’єкції бульбокапніну замінюють морфін. Застосовують бульби також як заспокійливий і глистогінний засіб, але останнім часом дуже рідко.

топінамбур( земляна груша)

Практичне значення

Вирощують земляну грушу як кормову, технічну та продовольчу культуру. На корм тваринам (цінний корм для свиней) використовують зелену масу в свіжому або засилосованому вигляді та бульби. Зелена маса поживна (100 кг-25 корм. од).

Із бульб одержують спирт, винний оцет, кормові дріжджі, фруктозу та ін. У Франції бульби топінамбуру вживають у їжу так само, як бульби картоплі.

Найбільш унікальна властивість і перевага над іншими рослинами – наявність у його складі інсуліну, який в організмі людини при вживанні бульб перетворюється у легкозасвоюваний продукт фруктозу рослинного походження (інсуліну) дає можливість засобам, виготовленим з топінамбура володіти сильними регенеруючими, адсорбуючими властивостями.

Спирт виготовлений з топінамбура дасть змогу зберегти цінні кормові культури (картопля, пшениця), отримавши спирт вищої якості використовувати його для виготовлення бальзамів, лікарських витяжок, настоїв. Бульби — цінний продукт харчування для діабетиків.

Цибулина

Проліска дволиста
Практичне використання

Декоративна, медоносна і лікарська рослина. Проліски дволиста – гарна декоративна ранньовесняна рослина. Рекомендуються для кам’яних гірок, але найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті.

Всі види проліска – ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медпродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини проліска дволистої. Вони містять алкалоїд силіцид, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлювальні, а у великих дозах блювоті й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу.

Часник

Практичне використання

Найстаріший з відомих лікарських рослин і прянощів Часник також відомий в садівництві як ефективний засіб проти багатьох шкідників городніх і плодово-ягідних культур: кліщів, попелиці, мурах.

Часник, як пряно-смакова рослина крім вживання у свіжому вигляді, знаходить застосування при солінні і маринуванні різних овочів, виготовленні ковбасних та м’ясних виробів, а також як необхідна гостра приправа до багатьох страв в кулінарії. Складовою частиною соку часнику з листя, свіжих пагонів, коренів, плодів, цибулин є також фітонциди, що зумовлюють бактерицидні властивості, що викликають зазвичай настільки швидку загибель бактерій, що це явище можна порівняти з дією високої температури або консерванту.

Часник підвищує опірність організму до простудних та інших інфекційних захворювань, збуджує апетит, покращує травлення та роботу серця, розширює кровоносні судини, знижує рівень цукру в крові, підтримує функцію клітин мозку.

Завдання для 3 групи «нарцис»

Дослідження видозмін пагону

Дослідники роблять лабораторну роботу №6 «Видозміни пагона» за інструктивними картками (використовується зошит з друкованою основою: Т.К. Вихренко. Зошит для лабораторних і практичних робіт з біології, 7 клас – К.: Літера ЛТД, 2010. – 32с.)..

Лабораторна робота №6

Тема: видозміни пагона

Мета: ознайомитись із видозмінами пагона, переконатись, що бульба, цибулина та кореневище — видозмінені пагони; визначити особливості їхньої будови

Обладнання та матеріали: бульби картоплі, цибулини цибулі, кореневища

пирію, лупа, скальпель, підручник

Хід роботи:

1. Ознайомлення з інструктажем техніки безпеки на уроці.

2. Розглянь зовнішню будову бульби. Знайди на ній вічка — бруньки. Зверни увагу на розташування бруньок на бульбі. Порівняй бульбу з пагоном, встанови відповідність частин пагона і його видозмін на бульбі. Познач на малюнку частини бульби та пагона.

1 –

2 –

3 –

4 –
3. Розріж цибулину вздовж. Знайди коріння цибулини, м’ясисті лус­ки — соковиті листки та вкорочене стебло — денце; у пазухах со­ковитих лусок знайди пазушні бруньки. Познач на малюнку частини цибулини.

1 – 3 –

2 – 4 –

4. Розглянь кореневище. Знайди луски — видозмінені листки, вузли, міжвузля, бруньку. З’ясуй, чим кореневище відрізняється від коре­ня. Познач на малюнку основні частини кореневища.

1- 3 —

2- 4-

5. Дайте відповіді на запитання:

  1. Чим відрізняються вуса від вусиків?
  2. Що таке колючки?

Висновок. Основними підземними видозмінами пагона є………. В них рослина накопичує………………………… . Причиною видозмін пагона є………………………………………………… Основними надземними видозмінами пагона є………

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий