«Весну красну зустрічаймо!»

Мета: розширювати знання дітей про традиції нашого народу; розвивати творчі здібності учнів у співу, хореографії, виразному читанні; прагнення спільно святкувати; виховувати любов до прекрасного
«Весну красну зустрічаймо!»

Скачати 55.99 Kb.

Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 55.99 Kb. Розробку підготувала

класний керівник 3 класу

Новоукраїнської ЗШ І-ІІ ст. №8

Бабій Олена Іванівна
Форма роботи: фольклорне свято

Тема: «Весну — красну зустрічаймо!»

Мета: розширювати знання дітей про традиції нашого народу; розвивати творчі здібності учнів у співу, хореографії, виразному читанні; прагнення спільно святкувати; виховувати любов до прекрасного.
Звучить запис дзюрчання води.

Вчитель: Дорогі діти, гості, сьогодні ми з вами поведемо мову про чудову пору року. Відгадайте загадку, і дізнаєтесь, як вона називається.

1. Зійшли сніги, шумить вода,

Буяє травка молода,

Все мертве оживає,

Коли, друзі, це буває?
2. Мамо, мамо, настала весна!

Квітне верба запашна,

Річка в долині синіє…

Пташечка в полі співа,

Пісня її чарівна сонечко вранці стріча.
3. Весна – це сонце і тепло.

Весна – це радість усьому живому,

Що прокинулось від зимового сну.

Весна – це зелен цвіт і пахощі квітів,

Весна – світлії надії трудівників.
Хоровод «Прийди, прийди, весно-красна…»
Дівчинка: Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати.

Мати: Благословляю вас, діти, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати.

З веселою посмішкою, із жайвором – пташкою,

З водою свяченою, з колосками хліба,

З добром у серці.

На дерево – цвіту, а на поле – жита,

На травичку – росу, на дівчаток – красу,

На хлопчиків – сили, щоб росли й міцніли.

Виходять Сонце і Весна. В руках у Весни відерце і кошик квітів.
Сонце: А Весна іде, як фея,

В чарах шуму і пісень,

Біла, біла, як лілея,

В квітах яблунь і вишень.

Скрізь блукає, все вітає,

Йде і сіє срібний цвіт.

Стане, гляне Сонцю в очі

І спочить від щастя хоче.

Весна: Я довго йшла сюди – втомилась,

Спіткнулась, впала – і розлилось

Води відерце, що я несла,

І ось у човнику на веслах приплила я до вас

У цей святковий час.
Вперед вибігають Струмочки.
І Струмочок: Лежень-сніжок почорнів і намок.

А з-під нього серед ниви пустотливо, дзюркотливо

Стрепенувся струмок.
ІІ Струмок: Другий, третій,… скільки їх

Розливає кволий сніг!

ІІІ Струмочок: Як рибинки в ополонці мерехтять вони на сонці,

Плюскотять біля ніг.

Звучить веснянка «Розлилися води на чотири броди»
ІІ Струмок: А разом з Весною до нас завітали весняні місяці. Зустрічайте їх.
Виходять брати-Місяці.
Березень: Мов білі морквинки ясні,

Бурульки висять весняні.

З-під снігу земля вигляда

І капає тала вода.

Білочка: Весна-чарівниця, неначе цариця,

наказ свій послала, щоб краса вставала.

І проліски, і травка, й зелена муравка,

І кульбабка рясна, і фіалочка ясна.

Всі квіти весняні веселі, кохані

З-під листя виходять, голівки підводять

Од сну зимового

До сонця ясного!

З-під листя піднімаються квіти.
Пролісок: Зелені рученьки мої листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї, живу іздавна тут.

І вірю: люблять всі мене, як весну чарівну.

Бо знають, що зима мине, коли Я розцвіту!

Барвінок: Мене колись, у давнину, вважали провісником весни, символом невмирущості.

Не знайдеться в Україні такого села чи міста, де б не ріс барвінок.

Мною квітчали вишиванки, вплітали у віночки дівчата, квітчали весільне гільце.

Мене вплітали в обжинковий вінок, коли закінчувалися жнива.

Квітень: Я – Квітень, славний квітникар,

Сонячно і рясно уквітчав я календар першим цвітом рясним.

Травень: Іду і весело співаю, дощами землю поливаю,

Святковими піснями і громом над полями.

Не з лійки — поливалки, а з грозової хмарки.
Бузок: Білі кетяги, бузкові – як серце радують вони.

Це символ праці і любові, це — слово щастя і весни.

Кульбаба: Як припустить теплий дощик я згорнусь в зелений кошик. Подивись!

А коли година гожа, я на сонце в небі схожа. Усміхнись!

Одцвіту я жовтим цвітом, одягну на себе літом капелюх!

Набіжить вітрець, повіє, капелюшок мій розвіє, наче пух!

Метелик: Одним з найцікавіших звичаїв наших предків є закликання весни.
Звучить веснянка «Весняночка-паняночка»

Весняночка-паняночка, де ж ти зимувала? Гу!

— У лісочку на пеньочку на сорочку пряла. Гу!

Сама пряла, сама ткала, сама відбілила.

Прийшла зима, прийшло літо – сама і зносила. Гу!
Всі, хто виглядає та закликає весну, що сподіваються від неї дарів, приносять їй подарунки. Так, діти носять у руках зроблену з дерева ластівку, ходять з нею від хати до хати, співають веснянок. На Сорок святих печуть з тіста пташечок на честь, мовляв, жайворонків, що вилітають з вирію.

До обрядів також належать. Різні ігри, одна з них – «Подоляночка».

Танок – гра «Подоляночка»
Виходять тато з маленьким синочком:

Хлопчик: Що з весною настає?

Тато: Сніг у полі розтає.

— А чому то так буває?

— Сонце його пригріває.

— Що ж синіє на землі?

— Ніжні проліски малі.

— А що пнеться з-під листа?

— То травичка вироста.

— А над полем що бринить?

— Любий жайворон дзвенить.
І дівчина: Ой, як хороше навколо! Яка краса!

Як весело щебечуть пташки ! Усе зеленіє, шумить, квітне!

ІІ дівчина: До нас, хлопці та дівчата, йдіть гуляти.

У нас славні музиченьки будуть грати.

ІІІ дівчина: Весняночки починайте, в добрий час.

Нема кращих співаночок, як у нас!

4 дівчина: Ой, виходьте, дівчата, та в сей вечір на вулицю

Весну-красну стрічати, весну-красну вітати.

Будем весну стрічати та віночки сплітати.

А віночки сплетемо, хороводом підемо.

5 дівчина: Гоп-скок, руки в боки, прилетіли три сороки.

Самі сіли на тинок, мене кличуть у танок.

Лунає пісня «Ой, прийшла весна» у виконанні Ніни Матвієнко. Дівчата танцюють, а потім стають півколом.
— Вийдемо, вийдемо зранку на веснянку,

Вийдемо, вийдемо на травку – муравку.

Да й сплетемо, да й сплетемо рученьки в віночок.

Заведемо, заведемо «Кривенький таночок»

У довгої лози пасли хлопці кози,

А дівчата-козенята, та й померзли ноженята.

Ой, дівоньки гожі, кидайте ті кози,

В кривім танці походжаймо та ніженьки зігріваймо.

— Нумо «Кривого танцю»!

— А хто заведе?

— А хто виведе?

— Я заведу, я й виведу!

Танцюють «Кривий танець»

( Ми «Кривого танцю» йдемо

І кінця в нім не знайдемо.

Ані кінця, ані ладу,

Не пізнати котра ззаду.

Ти, сивая зозуленько,

Закуй же нам веселенько.

Ой закуй нам до півночі

Веселитися ж бо хочем.

А в «Кривого танцю»

Та й не виведу кінця.

Треба його та й виводити,

Кінець ладу ізнаходити.
— Годі, годі танцювати. Будемо в гру «Жучок» грати. (Діти сплітають руки замком, стають ланцюжком. Найменшу дівчинку ведемо з ручки по руках діток. У кінці живого струмочка хлопчик допомагає дівчинці взути чобітки.

( «Ходить жучок по дубині,

а жучиха по ялині.

Жупан в жучка красний,

Бо й сам жучок ясний»)
Після гри всі учасники «живого струмка» стають у лінію.
Дівчинка: Три зіроньки докупоньки, а місяць угору.

Заспівали співаночки, та й підем додому.

Співали дівоньки, співали, у решето пісні складали.

Та й поставили на вербі.

Де взялися горобці, звалили решето додолу.

Час вам, дівоньки, додому.

Хлопчик:

Виграва сопілонька у ліску,

Красується земленька у вінку.

Вітерець, пустуючи, шамотить,

Молодеє листячко мерехтить.
Дівчинка: Ой, сонечку-батечку, догоди,

А ти, земле-матінко, уроди.

Дай же нам, Боже,

На хліб-жито рід, а на статок – плід.

На людей – здоров­’я.
Усі разом: Ой, прийшла весна, ой прийшла красна.

Принесла вона щастя й радості.

— Ходімо ряст топтати, щоб здоровим цього року бути!

Разом: «Топчу, топчу ряст, ряст,

Бог здоров’я дасть, дасть.

Іще буду топтати,

Щоб на той рік діждати»

На все добре!

На цьому свято закінчується.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий