Вчення про інфекційні хвороби. Загальна патологія інфекційної хвороби. Основи профілактики інфекційних хвороб

Ть інфекційні хвороби. Найважливіша їх особливість полягає в тому, що безпосередньою причиною їх виникнення є проникнення в організм шкідливого мікроорганізму, який, розмножуючись в ньому, спричиняє ті чи інші порушення
Вчення про інфекційні хвороби. Загальна патологія інфекційної хвороби. Основи профілактики інфекційних хвороб

Скачати 411.66 Kb.

Сторінка 1/3 Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 411.66 Kb.

  1   2   3

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА: Вчення про інфекційні хвороби. Загальна патологія інфекційної хвороби. Основи профілактики інфекційних хвороб.
Актуальність теми: Серед низки захворювань людини особливу групу складають інфекційні хвороби. Найважливіша їх особливість полягає в тому, що безпосередньою причиною їх виникнення є проникнення в організм шкідливого мікроорганізму, який , розмножуючись в ньому, спричиняє ті чи інші порушення, виділяється в навколишнє середовище, створюючи небезпеку зараження інших людей.

Навчальні цілі; Засвоїти вчення про інфекцію та інфекційні хвороби, навчити студентів правил поведінки в осередку інфекції, ознайомити з документацією по виявленню, обліку, реєстрації інфекційних хвороб та повідомлень про них, особливості медсестринського процесу при роботі з хворими на інфекційні хвороби, основи етики та деонтології.
ЗНАТИ:

  1. Визначення поняття «інфекція».
  2. Визначення поняття «інфекційний процес»
  3. Визначення поняття «інфекційні хвороби».
  4. Розвиток вчення про інфекційні хвороби.
  5. Основні механізми передачі інфекції.
  6. Відмінні ознаки інфекційних захворювань.
  7. Класифікація інфекційних хвороб за Л.В. Громашевським.
  8. Правила поведінки медперсоналу в осередку інфекції.
  9. Роль медсестри в процесі профілактики.

ВМІТИ:

1. Вести облік, реєстрацію інфектрйних хворих та повідомлення про них.

  1. Дати визначення таким поняттям як «патогенність», »вірулентність», «інвазивність», «токсигенність».
  2. Роз’яснити термін «заразність»
  3. Перерахувати шляхи проникнення мікроорганізмів в організм людини.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Вивчіть Напишіть відповіді І.Вчення про інфекцію та інфекційні хвороби 1. Дайте визначення поняття «інфекція», «інфекційний процес», «інфекційна хвороба».

2.Які ви знаєте форми взаємовідносин наші енного мікроорганізму з організмом людини?

2. Відмінні ознаки інфекційної хвороби

1.Перерахуйте збудників, які можуть викликати інфекційну

хворобу.

2.Які якісні властивості мікроорганізмів ви знаєте?

3.Що означає термін «заразливість»?

4.Які ви знаєте основні періоди інфекційної хвороби?

3.Класифікація інфекційних хвороб 1 .Класифікація інфекційних хвороб за Л.В. Громашевським. 2.Які ви знаєте захворювання, що відносяться до кишкових інфекцій, інфекцій дихальних шляхів? 4. Основи профілактики інфекційних хвороб 1 .Поняття про епідемічний процес та його три чинники.

2. Активна та пасивна імунізація.

3. Основи дезинфекції, дезинсекції.

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Під керівництвом викладача медичні сестри оглядають тематичного хворого, збирають скарги, епіданамнез, оцінюють стан хворого, доповідають про методи лабораторної діагностики, лікування, профілактичні заходи. Студентів викладач розподіляє по два чоловіки для огляду закріплених хворих в палатах лікарні, які вимірюють температуру тіла, тиск, пульс, виконують призначені маніпуляції, заповнюють листок сестринської оцінки стану пацієнта. Після повернення з відділення студенти доповідають про об’єм проведеної роботи, викладач доповнює відповіді і виправляє помилки.

Література

Основна:

  1. Конспект лекцій.
  2. М.А. Андрейчин. Посібник «Інфекційні хвороби», 1—2 . 2001р.
  3. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А. Андрейчина, 1996.

Додаткова:

  1. Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. М.:Медицина.-1985.
  2. Тітов М.Б. Інфекційні хвороби. Київ. ‘Вища школа», 1995.

ТЕМА: Влаштування та режим інфекційної лікарні.
Актуальність теми; Ізоляція та лікування хворих на весь період їх заразності, поточна пропускна система госпіталізації забезпечує профілактику внутрішньолікарняних інфекцій і звільняє хворого від інфекційного агента, який викликав захворювання.

Навчальні цілі: Вивчити протиепідемічний режим роботи інфекційної лікарні, принцип поточно-пропускної системи, особливості структури влаштування інфекційної лікарні, роль приймального відділення, призначення боксованого відділення, об’єм санітарної обробки хворих.
ЗНАТИ

  1. Улаштування інфекційної лікарні.
  2. Особливості планування та роботи інфекційного стаціонару.
  3. Роботу приймального відділення.
  1. Проведення санітарної обробки хворих під час госпіталізації на приймальному покої.

ВМІТИ:

  1. Заповнити паспортну частину карти стаціонарного хворого.
  2. Заповнити екстренне повідомлення.
  3. Приготувати робочі розчини хлорного вапна, хлораміну.
  4. Провести повну і часткову санітарну обробку хворих.
  5. Провести контроль за станом шкіри і волосяного покриву.
  6. Провести дезинфекцію посуду, залишків їжі, виділень хворих.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Вивчіть Напишіть відповіді
  1. Улаштування інфекційної лікарні
1. Скільки відділень повинна мати інфекційна лікарня?

2. Особливості структури влаштування інфекційної лікарні.

3.Основи принципу поточно-пропускної системи.

  1. Особливості планування та роботи інфекційного стаціонару
1 .Будова боксованих приміщень.

2.Яких хворих направляють в бокси?

3.Який бокс називають мельцеровським?

3.Робота приймального покою 1..Який об’єм роботи проводиться в приймальному покої?

2. Особливості структури приймального покою.

3.Об’єм санітарної обробки хворих.

4Які документи заводять на кожного хворого?

4.Робота відділень для госпіталізації хворих 1.Вимоги до палат.

2.Режим дня у відділенні.

3.Поточна та заключна дезинфекція.

Контрольні питання теми:

  1. Яке влаштування інфекційної лікарні?
  2. Які особливості планування та роботи інфекційного стаціонару?
  3. Робота приймального відділення.
  4. Призначення боксованого відділення.
  5. Як проводиться санітарна обробка хворих під час госпіталізації на приймальному покої?
  6. Режим дня в інфекційній лікарні.
  7. Поточна та заключна дезінфекція, її середники.

Самостійна аудиторна робота студента;

  1. Заповнити екстренне повідомлення в СЕС.
  2. Провести зважування хворого.
  3. Забрати досліджуваний матеріал на бактеріологічне дослідження.

Питання для самоконтролю:

  1. Назвіть особливості планування та роботи інфекційного стаціонару.
  2. Як заповнюється паспортна частина карти стаціонарного хворого, екстренне повідомлення?
  3. Як приготувати робочий розчин хлорного вапна* хлораміну?
  4. Як провести повну і часткову санітарну обробку хворих?
  5. Як провести контроль за станом шкіри і волосяного покриву?
  6. Як првести дезинфекцію посуду, залишків їжі, виділень хворих, інструментарію, інвентарю?

Література

Основна;

  1. Конспект лекцій.
  2. М.А. Андрейчин. Посібник «Інфекційні хвороби», 1—2. 2001р.
  3. Діагностика* терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А. Андрейчина* 1996.

Додаткова;

  1. Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. М.:Медицин&-1985.
  2. Тітов М.Б. Інфекційні хвороби. Київ. «Вища школа», 1995.

ТЕМА: Основні методи діагностики інфекційних хвороб (2).
Актуальність теми: Враховуючи деякі зміни й особливості перебігу окремих сучасних інфекцій, підвищення питомої ваги стертих, атипових форм, основу діагностики інфекційних хвороб повинен становити комплекс клініко-епідеміологічного обстеження хворого, яке доповнюється даними лабораторних та інших спеціальних методів дослідження.

Навчальні цілі: Засвоїти основні лабораторні та інструментальні методи діагностики, умови забору досліджуваного матеріалу від хворих, деонтологічні аспекти медичної сестри при проведенні даних маніпуляцій.
ЗНАТИ:

  1. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження (бактеріологічні, бактеріоскопічні, серологічні).
  2. Додаткові методи обстеження хворого.
  3. Шкірні алергічні проби.
  4. Умови взяття інфікованого матеріалу від хворих для дослідження (кров, кал, сеча, жовч, спинно-мозкова рідина, мазки і змиви з носоглотки).
  5. Рання діагностика інфекційних хвороб.
  6. Основні принципи деонтології в роботі медичної сестри при обстеженні хворого і взятті матеріалу.

ВМІТИ:

  1. Взяти матеріал від хворих для лабораторних досліджень.
  2. Взяття і посів крові на гемокультуру та стерильність, взяття крові для серологічних реакцій.
  1. Забрати мазки з носоглотки та носа на бактеріологічне дослідження.
  2. Забрати сечу, кал для бактеріологічного дослідження.
  3. Провести шкірну алергічну пробу.
  4. Підготувати хворого для інструментальних обстежень ( ректороманоскопії, УЗД ФГДС).

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Вивчіть Напишіть відповіді 1. Основні лабораторні дослідження

2. Додаткові методи обстеження

3.Захворювання, при яких проводиться шкірно-алергічна проба
4.Деонтологія медичної сестри при взятті матеріалу

1.Принцип бактеріскопічного методу.

2.Принцип бактеріологічного методу.

3 Принцип серологічного методу.

4.Принцип вірусологічного методу.

1. Підготовка хворого до ендоскопічного обстеження. 2.Підготовка хворого до ректороманоскопії.
1 .Проведення шкірно-алергічної проби. Оцінка результатів.
1.Який матеріал забирають дня лабораторних досліджень?

2.Умови забору матеріалу для досліджень від хворих. 3.Забезпечення інфекційної безпеки пацієнта та медичної сестри.

Контрольні питання теми:

  1. Основні лабораторні дослідження, їх мета.
  2. Умови забору матеріалу від хворих для лабораторних досліджень.
  3. Підготовка хворого до інструментальних методів дослідження.
  1. Який матеріал забирають для лабораторних досліджень?
  2. Етика та деонтологія медичної сестри при заборі матеріалу для досліджень.

Самостійна аудиторію робота студента;

  1. Провести шкірно-алергічну пробу, оцінити результат.
  2. Забрати матеріал на бактеріологічне обстеження.
  3. Взяття крові, сечі і фекалій, їх посів.
  4. Взяття крові для серологічних досліджень.
  5. Підготувати хворого до інструментальних досліджень.

Питання для самоконтролю:

  1. Основні лабораторні методи дослідження.
  2. Основні інструментальні методи дослідження.
  3. Шкірні алергічні проби, умови їх проведення.
  4. Підготовка хворого до інструментальних досліджень.
  5. Який досліджуваний матеріал забирають від хворого?
  6. Умови забору інфікованого матеріалу.
  7. Етика та деонтологія медичної сестри при обстеженні хворого, при взятті матеріалу.

Література

Основна:

  1. Конспект лекцій.
  2. М. А. Андрейчин. Посібник «Інфекційні хвороби», 1—2 . 2001р.
  1. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А. Андрейчина, 1996.

Додаткова:

  1. Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. М.:Медицина.-1985.
  2. Тітов МБ. Інфекційні хвороби. Київ. «Вища школа», 1995.

ТЕМА: Черевний тиф. Паратифи A і В.
Мета заняття: Засвоїти епідеміологію тифо-паратифозних захворювань, клінічні симптоми та особливості їх сучасного перебігу. Вивчити клінічну картину кишкової кровотечі та перфорації виразки кишки при черевному тифі. Ознайомитиись з принципами лабораторної діагностики, лікування, режиму та догляду за хворими на тифо-паратифозні захворювання. Вивчити профілактичні та протиепідемічні заходи в осередку інфекції. Умови виписування реконвалесцентів.
Студент повинен знати:

  1. Етіологію черевного тифу та паратифів А і В.
  1. Епідеміологію тифо-паратифозних захворювань.
  1. Клініку типового перебігу черевного тифу.
  1. Особливості перебігу черевного тифу.
  1. Клінічні симптоми кровотечі та перфороції виразки кишки.
  1. Лабораторну діагностику тифо-паратифозних захворювань.
  1. Режим, догляд та лікувальне харчування хворих на черевний тиф.
  1. Лікування хворих на черевний тиф.
  1. Профілактика та протиепідемічні заходи при тифо-паратифозних захворюваннях.
  1. Особливості клінічного перебігу паратифів А і В.

Студент повинен вміти:

  1. Зібрати скарги та епідемічний анамнез.
  1. Оглянути хворого (зовнішній вигляд, колір шкіри, наявність висипу та його розташування).
  1. Провести об’єктивне обстеження (зміни з боку органів дихання, серцево-судинної та гепатолієнальної систем.
  1. Оцінити характерні зміни температурної кривої, пульсу хворого та характеру стільця.
  1. Доглядати за хворими (порохнина рота, профілактика пролежнів, дихальна гімнастика, годування хворих).
  1. Провести протиепідемічні заходи в осередку тифо-паратифозного захворювання.

Студент повинен виконати:

  1. Посів крові на гемокультуру.
  1. Підготувати хворого до дуоденального зондування і участь у збиранні жовчі для бактеріологічного обстеження.
  1. Посів сечі та калу для виділення черевнотифозної культури.
  1. Взяти кров для проведення реакції Відаля та пасивної геиаглютинації.
  1. Введення газовідвідної трубки.
  1. Застосування міхура з льодом.
  1. Чищення зубів у тяжкохворих.
  1. Надання першої невідкладної допомоги при колапсі, кишковій кровотечі та перфорації виразки кишки.

Література:

  1. Покровський В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. М.: Медицина. — 1985, С. 40-46.
  1. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А Андрейчина, 1996. С. 27-35.
  1. Тітов М.Б. Інфекційні хвороби. Київ. “Вища школа”, 1995. С. 55-70.

ТЕМА: Сальмонельоз. Харчові токсикоінфекції.
Актуальність теми: Враховуючи виражений динамізм симптомів, бурхливий розвиток хвороби, поширеність її, утримання захворюваності дана тема є важливою.

Навчальні цілі: Засвоїти епідеміологічні особливості сальмонольозу, харчових токсикоінфекцій, назву збудників, їх стійкість в зовнішньому середовищі, основні симптоми хвороби, особливості її перебігу, характерні ускладнення, правила взяття матеріалу для лабораторних досліджень, особливості лікування та догляду за хворими, профілактику в осередку інфекції.
Знати:

  1. Визначення поняття “сальмонельоз” і “харчова токсикоінфекція” (ХТІ).
  2. Епідеміологію сальмонельозу і ХТІ.
  3. Збудників сальмонельозу і ХТІ.
  4. Клінічні ознаки сальмонельозу і ХТІ.
  5. Лабораторну діагностику сальмонельозу і ХТІ.
  6. Принципи лікування та особливості догляду за хворими.
  7. Профілактику кишкових інфекцій.

Вміти:

  1. Зібрати епідеміологічний анамнез.
  2. Оглянути хворого, провести об’єктивне обстеження (пульс, АТ, колір шкіри, язик, огляд випорожнень).
  3. Зробити промивання шлунку.
  4. Поставити сифонну клізму.
  5. Провести протиепідемічні заходи в осередку інфекції.

Завдання для самостійної поза аудитрної роботи.

Вивчіть Напишіть відповіді
  1. Основи етіології та епідеміології.

  1. Особливості збудників ХТІ та сальмонельозу, стійкість збудників в навколишньому середовищі.
  2. Чинники та шляхи передачі, джерело зараження.
  1. Основні клінічні прояви.

  1. Тривалість інкубаційного періоду.
  2. Початок хвороби.
  3. Основні клінічні прояви.
  4. Характеристику стільця при даних інфекціях.
  1. Лабораторна діагностика.

  1. Який досліджуваний матеріал необхідно забрати у хворого?
  2. Які середовища для посіву матеріалу Ви знаєте?
  3. Основні етапи лабораторної діагностики.
  1. Основні принципи лікування.
  1. Основні принципи лікування.
  2. Особливості догляду за хворими на сальмонельоз і ХТІ.

  1   2   3
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий