Уроку за темою «абсурд та трагічний стоїцизм у романі а. Камю

Матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, екран, ноутбук, програмне забезпечення Windows, Microsoft Office Power Point, презентація, епіграф, портрет письменника, текст роману Камю
Уроку за темою «абсурд та трагічний стоїцизм у романі а. Камю

Скачати 167.24 Kb.

Дата конвертації 25.04.2016 Розмір 167.24 Kb.



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КРАСНОДОНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ГІРНИЧИЙ ЛІЦЕЙ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

УРОКУ ЗА ТЕМОЮ

«АБСУРД ТА ТРАГІЧНИЙ СТОЇЦИЗМ У РОМАНІ А. КАМЮ «ЧУМА»
Виконавець: викладач світової літератури

Краснодонського професійного гірничого ліцею

Ілюхіна Тетяна Володимирівна

Тема уроку: «Абсурд та трагічний строїцизм у романі А. Камю «Чума»

Мета уроку:

навчальна – розглянути систему образів героїв роману, багатопланову символіку чуми;

розвивальна – активізувати пізнавальну діяльність, розвивати вміння учнів формувати монологічні висловлювання, висловлювати та аргументувати свою точку зору, розвивати вміння та навички дослідницької аналітичної роботи;

виховна – виховувати активну громадянську позицію у боротьбі з усіляким лихом, непримиренність до зла, виховувати гуманізм, людяність.

Матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, екран, ноутбук, програмне забезпечення Windows, Microsoft Office Power Point, презентація, епіграф, портрет письменника, текст роману Камю «Чума».

Тип уроку: нестандартний урок (урок-ток-шоу з використанням інтерактивних технологій)

Епіграфи: «Люди скоріш добрі, ніж злі». (А. Камю)

«Є більше підстав захоплюватися людьми, ніж ставитися до них з презирством» (А. Камю).

ХІД УРОКУ

Ведучий (вчитель). Доброго дня! Ми раді вітати всіх присутніх сьогодні. В ефірі ток-шоу «Говорять герої творів».

(Демонстрація слайдів за ходом розповіді)

Тема нашої зустрічі: «Абсурд та трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума».

Прошу звернути увагу на епіграфи.

«Люди скоріш добрі, ніж злі». (А. Камю)

«Є більше підстав захоплюватися людьми, ніж ставитися до них з презирством» (А. Камю).

Сьогодні до студії ми запросили героїв роману-притчі французького письменника Альбера Камю «Чума». Це лікар Бернар Ріе, службовець міської мерії Жозеф Гран, журналіст Раймон Рамблер, авантюрист та шахрай Коттар. На жаль, не прийшли, тому що загинули під час чуми Жан Тарру та отець Панлю. З нами обговорювати проблеми будуть гості, яких ми запросили,  літературознавці, критики та опоненти.

Ми спробуємо разом з ними знайти відповіді на питання:

  • Що таке чума?
  • Що робити в ситуації морального вибору? Бути чи не бути?
  • Чи потрібно протистояти стихії зла?
  • Чи можна бути щасливим, коли навкруги зло?
  • Як можна протистояти стихії зла?
  • В чому полягає сенс життя?

А зараз бліцопитування наших глядачів-учнів за романом «Чума».

  1. Представником якої літературної течії був Камю? (Екзистенціалізм)
  2. Дайте визначення екзистенціалізму (Течія в літературі, що сформувалася в Європі у 193040-ві pp., яка на перше місце висувала категорії абсурдності буття, самотності особистості, що має протидіяти ворожому, «іншому» середовищу, та проблеми морального вибору людини у межовій ситуації).
  3. Що вплинуло на формування світогляду молодого Камю? (Алжирське походження, спілкування з учителем Ж. Греньє, рання хвороба на сухоти)
  4. В якому місті відбуваються події роману «Чума»? (В провінційному місті Оран)
  5. Як сам Камю визначив зміст роману? («Явний зміст «Чуми»- це боротьба європейського Опору проти фашизму»)
  6. Визначте жанр роману «Чума» (Філософський роман-притча)
  7. Що таке притча? (Притча — це повчальний алегоричний твір, в якому фабула підкоряється моральній задуманій ідеї)
  8. Як сам Камю визначав жанр роману? (Хроніка)
  9. Що називають хронікою? (Запис історичних подій у хронологічній послідовності)
  10. Хто веде літопис, хроніку подій у романі «Чума»? (Доктор Ріе, а також Тарру)

Ведучий (вчитель). Запрошуємо до студії героя роману «Чума» Бернара Ріе. Зустрічайте!

(Заходить та займає відповідне місце доктор Ріе).

Ведучий (вчитель). Доброго Вам дня! Ми знаємо, що Ви були першим, хто став бити на сполох. Чому Ви не поїхали з міста до вмираючої дружини, адже Ви мали таку можливість? Невже Ви її не кохали?

Доктор Ріе. Я опинився в епіцентрі подій. Я лікар. Ще до трагедії я день у день стикався з «межовими ситуаціями», день у день ішов у бій проти смерті, що загрожувала моїм пацієнтам. Це моя буденна робота. Лікарська практика навчила мене покладатися лише на власні сили, рішуче діяти й брати на себе відповідальність за життя інших людей. По-перше, самовіддано боротися з хворобою мене зобов’язує клятва Гіппократа, а по-друге, у допомозі тим, хто страждає, я вбачаю свій моральний обов’язок. Тому я залишився в Орані, незважаючи на бажання бути поряд з коханою дружиною в той час, коли я так був їй потрібен. Єдине, що важливо, бути людиною.

Ведучий (вчитель). Що можуть нам розповісти літературознавці про дії доктора Ріе під час епідемії?

Літературознавці. Доктор Ріе одним із перших усвідомив критичність ситуації та зрозумів, що при такому становищі покладатися можна тільки на повсякденну працю, що «головне — це добре робити свою справу». Він вів хроніку подій, з фактографічною точністю записував для історії все, що відбувалося в Орані під час епідемії, так, як ведуть медичний опис історії хвороби. Він намагався передати тільки те, що бачив на власні очі, використовувати ті документи, які потрапили йому в руки. Він намагався бути сумлінним свідком, але він «свідомо став на бік жертв і хотів бути разом з людьми… в любові, муках, вигнанні». Коли багато хто ще вагався і не вірив, що смерті  результат чуми, він домігся від префектури згоди на скликання санітарної комісії, на якій, власне, й було прийнято рішення взяти на себе відповідальність і діяти так, наче захворювання, від якого гинуть в Орані люди, і є чума. Він керував роботою організованих в зачумленому Орані добровільних санітарних дружин. Ці добровільні дружини виїздили на виклики, ізолювали зачумлених, вивозили трупи.

Ведучий (вчитель). Спитаємо у наших критиків, якими рисами наділив автор свого героя? Як автор оцінює дії свого героя з точки зору екзистенціалізму?

Критик. Для Бернара Ріе характерні сила волі, чесність, доброта, мужність. Він щодня виявляє співчуття до таврованих чумою людей. Навіть усвідомлюючи обмеженість своїх можливостей у боротьбі зі злом, він не опускає руки. З точки зору екзистенціалізму, це справжній моральний стоїцизм.

Ведучий (вчитель). Доктор Ріе, чи допомагав Вам хтось боротися з чумою?

Доктор Ріе. Так, мені допомагали добровольці. А найбільш самовіддано – Тарру. На жаль, він загинув, хоча я його попереджав, що ця робота дуже небезпечна.

Ведучий (вчитель). Спитаємо наших літературознавців. Розкажіть, будь ласка, про Жана Тарру.

Літературознавець. На відміну від інших героїв роману, автор приділяє біографії Тарру значне місце. Він був чумою вражений ще раніше. Для Тарру чума – це символ людського буття взагалі. Тарру  син помічника прокурора. Полишив рідний дім після того, як пережив стрес на судовому процесі, під час котрого його батько добився для обвинуваченого смертного вироку. Тарру вперше зрозумів, що живу людину інші люди зрікають на смерть, побачив переляк підсудного, відчув крижаний подих смерті, і світ відразу змінився в його очах. Бунт проти законів буржуазного світу, на сторожі яких стояв батько-прокурор, привів його до «лівого» політичного руху. Однак і в середовищі революціонерів він стикнувся з жорстокістю, якою на практиці супроводжувалися спроби встановити справедливий порядок речей. Як і батько-прокурор, лицарі революції виявилися невільними вбивцями. Відрізнялися лише політичні гасла, під якими проливалася кров. Цей життєвий досвід назавжди прищепив йому відразу до політики. Замість колишньої віри у революцію він почав сповідувати віру у моральність. З того часу він зненавидів світ, в якому люди вбивали один одного, безглуздий світ жорстокості і насильства. Визнавши людське життя зачумленим, він намагався з цим боротися, протистояти усьому, що внесло в життя людини страждання і смерть. Тарру був переконаний, що у будь-яких випадках потрібно ставати на бік жертв, аби хоч якось обмежити розмах лиха.

Ведучий (вчитель). Як діяв Тарру під час епідемії чуми?

Літературознавець. Саме Тарру ініціював рішучі заходи, спрямовані на боротьбу з чумою. Він виступив з пропозицією організувати добровільні санітарні дружини.

Ведучий (вчитель). А чому йому прийшла думка організувати добровільні санітарні дружини?

Літературознавець. Події обігнали тих, хто намагався їм протидіяти. Санітарна служба була організована погано, а префектура вагалася організувати всіх чоловіків для спасіння життя людей, бо незадоволення зростає, префект боїться нового заколоту. Тарру запропонував доктору Ріе свої послуги в організації добровільних дружин, бо офіційні заходи, на його думку, схожі на боротьбу не з чумою, а з нежитю. Якщо б вони не взяли на себе відповідальність, то загинули б усі. Через місяць уже не потрібні б були лікарі, бо нікого б було лікувати, тому що всі померли б.

Ведучий (вчитель). Як критики оцінюють дії Тарру під час чуми?

Критик. Тарру с самого початку вирішив залишитися в зачумленому Орані, тому що розумів, що його допомога знадобиться. Так він робить із моральних міркувань, які базуються на розумінні ситуації. Тарру  філософ, він зрозумів, яке безплідне життя, позбавлене ілюзій. Можливо, тому він і шукав святості, намагався знайти спокій у служінні людям. Він, як і доктор Ріе, теж вів записи. Тарру виявив безмежну відвагу під час боротьби з чумою, самовіддано допомагав доктору Ріе. Це була небезпечна та виснажлива робота у складі санітарних дружин. Страшним наслідком виснажливої втоми, яка заволоділа поступово всіма, було нехтування основними правилами боротьби з чумою, які самі і встановили. Інколи, наприклад, вони їхали до хворого, не вдавшись до запобіжних заходів, тільки тому, що попередили їх в останню хвилину, і вони не хотіли гаяти часу і заїжджати на медичний пункт, щоб зробити профілактичний укол. Тарру заразився обома видами чуми. Тарру зрозумів, що захворів, і попросив доктора Ріе нічого від нього не приховувати. Тарру запевнив, що він немає наміру так легко здатися, але якщо справи погані, то хоче померти гідно. Героїчна вдача Тарру сповна розкривається у сцені його смерті від чуми. Смерть обирає кращих. З точки зору екзистенціалізму, його дії – трагічний стоїцизм.

Ведучий (вчитель). Що скажуть опоненти?

Опоненти. Отець Панлю тлумачить чуму як Божу кару, наслану на оранців за їхні гріхи. У першій своїй проповіді він закликає паству покаятися, очиститися, покірно прийняти лихо, зрештою, не покладати надій на медицину, а цілком довіритися Господній волі. Доктор Ріе, чи згодні ви з думкою, якою розпочинає свою проповідь священик Панлю: «Брати мої, вас спіткало лихо, і ви його заслужили, брати»? Ви, як лікар, знаєте, що перемогти смерть можна лише тимчасово. Смертей було багато, чому Ви не покорилися чумі? Невже ви вважаєте, що можна перемогти зло?

Доктор Ріе. Справа була в тому, щоб не дати загинути від чуми величезній кількості людей. Я вважав, що йду вірним шляхом, борюся проти встановленої світобудови. Ще замолоду, коли я побачив смерть, то зрозумів, що не зможу до неї звикнути. Навіть коли чума примушувала мене терпіти поразку, це не давало мені права відмовитися від боротьби. Я не знаю, ні що на мене чекає, ні що буде при цьому. Є хворі і треба їх лікувати. Я бороню їх, як умію, та й усе. Коли бачиш скільки біди і горя, що приносить чума, треба бути божевільним, сліпцем або просто негідником, аби примиритися з чумою.

Ведучий (вчитель). А як ставляться до проповіді отця Панлю глядачі?

(Відповіді учнів)

Ведучий (вчитель). Доктор Ріе, чи були у Вас ще помічники?

Доктор Ріе. Так, Жозеф Гран.

Ведучий (вчитель). Зустрічайте, наш наступний гість  Жозеф Гран.

(Заходить та займає відповідне місце Жозеф Гран).

Ведучий (вчитель). Розкажіть про себе.

Жозеф Гран. Доброго дня. Я «маленька людина», непомітний службовець міської мерії. Через відсутність коштів я не отримав диплома, який би засвідчував мою освіту. Коли запропонували роботу дрібного службовця в мерії з низькою платнею, я погодився. З тих пір упродовж 22 років у моєму житті майже нічого не змінилося. Колишнє щастя затонуло у плині буденності. Стомившись від нудьги подружнього життя, дружина мене покинула. У цьому є і моя провина: адже я не знайшов влучних слів  слів любові, які змогли б зупинити мою Жанну. Відтоді я шукав ці влучні слова, аби хоч із запізненням висловити свої почуття до колишньої дружини. Я сподівався її повернути, а тому вечорами писав роман.

Ведучий (вчитель). Ви вже немолодий. Що ви робили під час епідемії, як допомагали?

Жозеф Гран. Я взяв на себе організацію статистики, єдиного, що я міг робити. Я вів облік, підраховував, скільки людей захворіло, скільки померло, скільки вилікувалось.

Ведучий (вчитель). Критики, охарактеризуйте Жозефа Грана.

Критик. Він добрий, самотній, беззахисний, шукає ідеал, з несамовитим завзяттям шліфує фразу про чепурну амазонку, що погожим травневим ранком скакала верхи квітучими алеями Булонського лісу, фразу, якою буде починатися його роман. Гран відразу погодився допомагати, бо йому була властива добра воля. Гран, особистість зовсім не героїчна, став у той час адміністративним центром дружин. Він продовжував робити облік та опрацьовувати статистичні відомості для санітарних дружин навіть тоді, коли через втому став припускати у своїй роботі в мерії прорахунки, через що начальник зробив йому суворе зауваження. Він ніколи не міг похвалитися здоров’ям, а тепер зовсім знесилився і захворів. Але зміг одужати. Саме завдяки статистичним обчисленням Грана місто вперше довідалося про спад епідемії  хвороба відступала.

Ведучий (вчитель). А що скажуть опоненти?

Опонент. Ви митець, невже у Вас не було бажання усамітнитися, щоб дописати книгу та повернути кохання жінки?

Жозеф Гран. Під час тяжких «хвороб» історії пристрасть митця до його мистецтва має поступитися місцем моральному обов’язкові взяти участь у битві зі злом.

Опонент. Але ж не всі так вважали. Були люди, які особисте щастя ставили на перше місце?

Доктор Ріе. Так, Раймон Рамбер.

Ведучий (вчитель). Сьогодні він в нашій студії. Зустрічайте. Паризький журналіст Раймон Рамбер.

(Заходить та займає відповідне місце Раймон Рамбер)

Ведучий (вчитель). Чи правда, що Ви намагалися втекти з зачумленого міста?

Раймон Рамбер. Доброго дня. В Орані я знаходився у відрядженні. Спочатку я почувається «стороннім». А відтак запевняв себе та інших, ніби оранська трагедія мене не обходить. До того ж у Парижі я залишив кохану, і думка про тривалу розлуку з нею здавалася мені нестерпною. Все це спонукало мене вперто шукати засобів втечі з блокадного міста. Від початку карантину я намагався всіма правдами й неправдами залишити зачумлене місто, щоб поїхати до коханої жінки. Але згодом я приєднався до роботи у санітарних дружинах.

Ведучий (вчитель). Що змусило Вас змінити свою думку і ставлення до подій, свідком яких Ви несподівано стали?

Раймон Рамбер. Я відчув, що «соромно бути щасливим самому» в час лихоліття, коли гинуть тисячі людей, і тому я залишився в Орані та став соратником доктора Ріе. Я прийшов до думки: «Але саме суспільне добро якраз і є щастя кожної окремої людини».

Ведучий (вчитель). Соромно бути щасливим самому. А що ви, глядачі, думаєте з цього приводу?

(Відповіді учнів)

Ведучий (вчитель). Літературознавці, скажіть, чи вплинула чума на зміну думок ще когось?

Літературознавець. Тарру вважав, що чума змінила і в той же час не змінила місто: люди, звичайно, будуть прагнути поводитися так, наче нічого не відбувалося, але все забути неможливо, навіть якщо зібрати волю в кулак, бо чума, безумовно, залишила слід у серцях. Так, сцена смерті від чуми маленького сина слідчого Отона вплинула на отця Панлю. Ідея божого покарання у свідомості Панлю поступається місцем ідеї милосердя. У своїй другій проповіді він говорить, що під час чуми не може бути сторонніх. Всяка байдужість злочинна. Тому він також приєднується до роботи у санітарних дружинах. Отець Панлю помирає чи то від чуми, чи то від іншої хвороби – незрозуміло.

Ведучий (вчитель). Тільки одна людина в місті була засмучена тим, що чума пішла геть, і цією людиною був Коттар. Зустрічайте. Авантюрист, шахрай та контрабандист Коттар.

(Заходить та займає відповідне місце Коттар).

Ведучий (вчитель). Доброго дня. Скажіть, як Ви сприйняли приход чуми?

Коттар. Мені нудно жити у звичайному мирному світі. До початку чуми я перебував у постійному конфлікті із законом, відчуваючи себе відчуженим у суспільстві, яке спирається на порядок і встановлені ним моральні обмеження. Для мене чума  щастя. Наслідки активізованого чумою суспільного хаосу мене цілком влаштовували, оскільки виправдовували мою діяльність. В атмосфері загального страху, безнадії можна безкарно шахраювати й красти. Тому я був не зацікавлений у боротьбі з нею. Словом, чума мені вигідна. Вона обернула мене на свого спільника.

Ведучий (вчитель). Опоненти, прокоментуйте цю заяву.

Опонент. Коттар байдужий до страждань співвітчизників і зосереджений на егоїстичних корисних інтересах. З причин персональної зачумленості у світі, який прагнув позбавитися чуми, він намагався позбавити себе життя на початку роману, бо не міг навіть уявити, як його заарештують і позбавлять усього, до чого він звик.. Загальний стан зачумленості, який охопив місто, немовби вирівняв його з іншими мешканцями Орана. Він розумів, що повага і зацікавленість, яку виявили до його особи Ріе, Тарру, Рамбер або інші мешканці Орана, яких він забезпечив контрабандними товарами, тимчасова і зумовлена лише станом їхньої спільної зачумленості. Чума для нього  не загроза, а швидше  моральна союзниця, яка виправдала його дії і внесла сенс в його існування. Він буквально розквітає під час чуми. Тому, коли чума відступила, Коттар з відчаю відкрив вогонь по перехожих, за що й був заарештований. «Єдиний спосіб об’єднати людей  це наслати на них чуму»,  так говорить Коттар.

Критик. А шлях, який бачить Тарру, для того, щоб дійти до порозуміння та злагоди між людьми,  це співчуття.

Ведучий (вчитель). Так хто ж з них правий? Як ви думаєте, глядачі, невже людині, щоб осягнути справжні цінності життя, необхідно потрапити в якісь надзвичайні обставини (війна, стихійне лихо тощо)?

(Відповіді учнів)

Ведучий (вчитель). Отже, підсумуємо. У світі відбувається стільки насильства, війн, обману, що люди просто, не задумуючись над своїми вчинками, знищать самі себе, тим паче, якщо між людьми пануватиме ворожнеча. Що ж таке чума, які вона викликає асоціації?

(Відповіді учнів)

Ведучий (вчитель). Які паралелі можна провести між світом, описаним у творі «Чума», і сучасністю?

(Відповіді учнів)

Ведучий (вчитель). Чума  не тільки хвороба, не тільки війна, це також смертні судові вироки, розстріл переможених, фанатизм церкви і фанатизм політичних сект, загибель безневинної дитини в лікарні, суспільство, облаштоване вкрай погано. Це свавілля і катування, знущання та вбивства людей, тварин, планети. Чума звична, природна, як дихання, тому що “сьогодні всі ми трохи зачумлені”. Тарру стверджує, що кожен носить її, чуму, у собі, і сьогодні не існує, так-так, не існує такої людини в світі, якої б вона не зачепила. Увага на екран.

(Перегляд слайдів презентації)

Ведучий (вчитель). Чи варто нам заспокоюватися? Чи не повернеться чума ще раз?

Літературознавець. Роман Камю – це пересторога. Камю стверджує, що перемогти зло остаточно людина не в змозі. У фінальних рядках роману зазначено: «…бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста». Мікроби її гніздяться скрізь, підстерігають наш кожен необережний крок. Бацили чуми незнищенні, так само, як і зло на землі, і не можна перемогти цю страшну хворобу раз і назавжди.

Ведучий (вчитель). Отже, зло не можна знищити повністю. Час від часу воно з’являється в тому чи іншому вигляді. Людина має бути готовою знову й знову робити свій вибір  скоритися злу чи бунтувати проти нього. Роман Камю – це книга про тих, хто чинить опір. Не коріться злу, бунтуйте проти світового абсурду, тому що це єдиний спосіб зберегти своє людське «я», єдиний шлях ствердити моральні цінності людського буття. Чи підтримуєте ви думку доктора Ріє, що «є більше підстав захоплюватися людьми, ніж ставитися до них із презирством»?

(Відповіді учнів)

Ведучий (вчитель). Своє ставлення до чуми прошу висловити в листі-роздумі «Є більше підстав захоплюватися людьми, ніж ставитися до них з презирством». Це буде вашим домашнім завданням. Дякую за увагу. До зустрічі.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий