Уроку: «…Що знаєш про мій біль і що я знаю про твій…»

Характеристика образу Грегора Замзи. Зображення трагедії відчуження особистості в новелі Ф. Кафки «Перевтілення»
Уроку: «…Що знаєш про мій біль і що я знаю про твій…»

Скачати 188.3 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 188.3 Kb. Бінарний урок світової літератури. 11 клас

Тема уроку: «…Що знаєш про мій біль і що я знаю про твій…» (Ф. Кафка)

Характеристика образу Грегора Замзи. Зображення трагедії відчуження особистості в новелі Ф. Кафки «Перевтілення».

Внутрішні суперечності героя

АНОТАЦІЯ

Мета: осмислити трагедію головного героя, поглибити вміння характеризувати персонаж твору; дослідити внутрішню психологію героя; зробити спробу знайти «рятувальне коло» для людства, шукаючи допомогу в інших літературних творах (народні казки, С. Аксаков «Червона квіточка» та інші); розвивати навички аналізу художнього тексту; виховувати активну життєву позицію, прагнення відгукнутися на чуже горе; виховувати порядність, доброту, вміння побачити чужі проблеми і розрадити їх

Актуальність: спостерігається байдужість людей, абсолютна неготовність людей пожертвувати власними благами, часом, матеріальним достатком заради іншої людини; загострення проблеми егоїзму, мізерний прояв альтруїзму, брак любові, доброти, милосердя

Інноваційність та практична значимість:

  • Моделювання навчальних ситуацій;
  • побудова схем, «Гроно»;
  • асоціативне моделювання ситуації, використовуючи геометричні фігури;
  • дослідницька робота (символіка твору);
  • практикування нових творчих форм роботи (ток-маскарад «Я- ластівка, лечу і бачу …», «Лабіринт перевтілень»)

Обладнання: ілюстрації до новели Катерини Гаврилової; репродукції картин Едуарда Мунка «Крик», Казимира Малевича «Чорний квадрат»; портрет Ф. Кафки

Тип уроку: щоб довести чи спростувати наші твердження – проводимо психологічне дослідження; на урок запрошений практичний психолог школи

Проблема: буття, людина і світ

«… Щасливим я був би тільки тоді, коли зміг би привести світ до чистоти, правди, сталості …»

Франц Кафка

«Комплекс філософських ідей, порушених Кафкою, увійшов у серцевину духовного життя сучасного людства … слугував свого роду зразковою моделлю для багатьох митців ХХ сторіччя»

Є. Волощук

Хід уроку:

І. Організаційний момент .

ІІ. Вступне слово вчителя з акцентацією завдань уроку.

? — …Про що ви замислювались, коли сьогодні вранці йшли до школи ?… Чи звернули увагу на те, що садами, вулицями крокує осінь ? Парки і сади вкриті килимом з жовтого, червоного та зеленого листя. Можливо, когось бентежать ці невідворотні зміни у природі. А можливо, хтось із вас думав про сьогоднішній наш урок і розмірковував над філософською проблемою про людську долю, щастя, життя і смерть, про страждання, про сенс людського життя. Всі ці думки є наскрізними проблемами для всього людства, проходять через усю його історію, тому й отримали назву «вічні проблеми». І однозначної відповіді на ці питання людство так і не отримало. Кожна людина рано чи пізно починає замислюватися над такими питаннями. Сьогодні і ми спробуємо відшукати відповідь на питання, яке звучить крізь віки та роки: «Хто ми у цьому світі ?» і намагатимемося порушити проблему «Буття, людина і світ».

Твір, з яким ми працюємо, називається «Перевтілення» (або метаморфози, перетворення).

— Що вам відомо про метаморфози в мистецтві ?

(… тема перевтілення з давніх-давен існує у творчості усіх народів. Це і антична міфологія, і у римського поета Овідія – «Метаморфози» — показав 250 сюжетів перетворень – перевтілень богів, героїв, звичайних людей. У М. Гоголя «Вій», у М. Булгакова — «Майстер і Маргарита» …)

Учитель: Ми знаємо безліч казкових перетворень героїв: Царівна-жаба, «козленочек», Попелюшка, «Аленький цветочек» С. Аксакова. Але ці метаморфози в результаті виявилися щасливими.

— Що врятувало цих героїв від злих чар ? (добро, любов, співчуття, милосердя …)

Учитель: Так, в літературі прикладів метаморфоз багато. Літературний критик Є. Волощук писала: «Однак нікому до Кафки не спадало на думку надати цьому прийому абсурдності, не вмотивувавши перетворення. За Кафкою, в його світі перетворення можливі лише в гірший бік, нікому пожаліти нещасну людину. Це світ людини-комахи Грегора Замзи, жорстокий, незатишний …». Спробуємо розібратися в його психології, вивести ті причини, які спонукали до жахливого перевтілення.

Учитель: Хочу націлити вас, що урок складатиметься з двох частин:

І – «У світі Г. Замзи»

ІІ – Написання творчої роботи «Чи є вихід із лабіринту перевтілення ?»

Тому будьте уважні, занотовуйте головне, робіть висновки – все пригодиться.

Супроводжуватимуть наш діалог ілюстрації до твору Катерини Гаврилової.

ІІІ. Бесіда з метою актуалізації знань учнів.

Учитель: Змоделюйте навчальну ситуацію «Таємниця життя Грегора Замзи до перевтілення». Світ захоплень, сім’я, служба (цитати).

Словникова робота:

альтруїст — Це безкорислива турбота про інших, готовність жертвувати заради інших своїми особистими інтересами альтруїзм —

— Яке відношення сім’ї до Грегора до перевтілення ? (Грегор для них – машина для заробляння грошей).

Учитель: Давайте все сказане і почуте об’єднаємо і визначимося:

«Хто він — Грегор Замза ?»

  • виріс у міщанській родині у Празі;
  • бажає поліпшити матеріальні статки в сім’ї, працює комівояжером, утримує родину, багато їздить, пропонуючи зразки тканин клієнтам;
  • занадто піклується про членів сім’ї;
  • щиро любить матір, сестру;
  • об’єктивно оцінює занадто суворого батька;
  • він – молодий чоловік, але разом з тим – доросла дитина: мріє про свята, про подарунки; не вміє ображатися; здатен прийти на допомогу сестрі;
  • знайомства з жінками носять випадковий характер, він – одинокий;
  • світ захоплень мізерний: випилювання лобзиком, мовчазне читання газети або знайомство з розкладом поїздів (професійна потреба);
  • служба для Грегора – тягар, тримається заради батьків; професійне спілкування обмежене;
  • злиденність духовного інтелекту: ілюстровані журнали та портрет, який висить на стіні: «дама в хутрі …».

Учитель: працюємо в парах (2 учня – до дошки)

Завдання: заповнити схеми потрібними фразами, фактами під загальною назвою «Таємниця життя Грегора до перевтілення».

І. Спілкування Грегора з навколишнім світом

?

? ?
ІІ. Взаємини в сім’ї Замзів

?

?

?

?

?

?

?

?
?

Сімейні стосунки

?

Що об’єднує ?

?

?

?
ІІІ. Стосунки на службі. ?

Чому тримається на службі ?
(Учні працюють 5-10 хв., підписують «парну роботу», здають, а учні біля дошки – озвучують). Дивитися додаток № 1.

Учитель: Отже, ми дійшли до моменту, коли можна встановити причини незвичайного перевтілення:

  • нерозуміння родини, самотність;
  • абсурдні закони життя;
  • жорстокий світ підштовхує на загибель людей.

4. Евристична бесіда.

? — Як відреагував Грегор на метаморфозу, що сталася з ним ? (Не жахається свого перевтілення. Тон новели дуже спокійний. Грегор думає, що це сон.) (підтвердити цитатами).

— Які його дії ?

І етап: Грегор зберігає мислення людини, власне «Я», міркує, намагається поводитись, наче нічого не трапилось (цитата, хрестоматія – ст..46).

ІІ етап: Його думки, свідомість залишились без змін. Кафка пише: (цитата, хрестоматія – ст.. 47).

ІІІ етап: Глянув на будильник (цитата, хрестоматія – ст.. 47).

Відчуття неправильного ходу годинника, який мав подзвонити – це символічний знак розвитку життя, котре почало рухатись у зворотному напрямку.

ІV етап: природне бажання – їсти.

Учитель: Але Грегор не вийшов зі спальні.

? — Як ви думаєте, чому наш герой не одразу повірив у своє перевтілення? (мабуть думав, що це все – продовження сну, що все минеться).

? — Якою була реакція сім’ї на те, що відбулося з їхнім сином і братом ?

Коли стало зрозуміло, що з ним не все гаразд, батьки ладні були допомогти йому: сестру й служницю відправили за лікарем і слюсарем – Грегор відчуває себе в оточенні близьких, а ми, читачі, разом з ним, сподіваємося на добрі наслідки (цитата, хрестоматія – ст.. 52).

Але починається період відчуження. Родина пристосувалась до нового становища. Вражає абсолютно ненормальна реакція родини: близькі люди від розпачу мусили б волати на Усесвіт, але сім’я починає жити скромніше, тихіше, їм було дуже соромно комусь розповісти про таке лихо.

А Грегор думає: «Яке тихе життя веде моя родина».

? — Як ставиться до перевтілення свого сина батько ?

— безжалісно заганяє сина-комаху в кімнату;

— поцілив яблуком;

— отаке в мене життя, отакий відпочинок на старість.

? — Як ставиться до перевтілення свого сина мати ?

— не бачимо, щоб вона жаліла сина.

? — Як ставиться до перевтілення свого брата сестра ?

— Грегору здається, що сестра про нього піклується – принаймні приносила їсти, потім – байдужа, не прибирає у нього, їй належать слова: «Треба його спекатись».

? — Скільки днів не заходили до кімнати Грегора рідні ?

(цитата, хрестоматія – ст.. 58, 63).

? — Хто ж із них найжорстокіший ?

— Спочатку здається, що батько. Яблуко, кинуте ним у Грегора, вгрузло йому у спину і стало, можливо, однією із причин смерті Грегора.

— Але ще жорстокішою виявилася сестра, яку Грегор любив найбільше: «Я не хочу цю потвору називати братом», «Його треба позбутись».

— Мати теж готова його зректися (сцена з меблями).

Ніхто у родині Замзів не розуміє і не хоче розуміти, що Грегор зберіг людське серце.

? — Як називає автор батьків Грегора ?

(вони не мають імен – пан, пані, те, що сталося з родичами – звичайне явище, іноді найближчі родичі – жорстокі та черстві).

Робота в парах:

Завдання: змоделюйте ситуацію, яка виникла у сім’ї Грегора Замзи, використовуючи геометричні символи, фігури. Прокоментуйте.
Спочатку

Ситуація в сім’ї загострюється

Далі

Біль родини притупляється, Грегора викидають, викреслюють

Потім

А так і хочеться повернути Грегора (домалювати пунктир), щоб зігріли його. Але він залишається безпорадним і самотнім.

Грегор
Б С

М
Б

М С

Г

Г
Б

М С
Умовні позначення:

Б – батько, М – мати, С – сестра, Г – Грегор.

Учитель: Уважно подивіться та розгляньте картину Казимира Малевича «Чорний квадрат». Минулого разу, коментуючи картину, ви були розгубленими: «Як можна розуміти її ?».

А зараз які у вас асоціації ? (Відповіді учнів).

А от я для себе визначила:

— замкнутий простір, з якого немає виходу;

— кімната Грегора, яка стала для нього пасткою;

— стіна, яка стоїть між особистістю та іншими людьми;

— атрибутика чорної магії, простір, в якому відбуваються жахливі перетворення.

Учитель: Висновок: порівняння життєвої ситуації Грегора з чорним квадратом, я думаю, має право на існування. Кожен з нас повною мірою відчув, що Грегор Замза не тільки потерпає від самотності, але й може сподіватися на те, що може бути почутим.

Доречі, Малевич, коли працював над сценографією опери «Перемога над сонцем», придумав: чорним квадратом треба «затмить сонце». Символічне сонце перестало світити Грегорові з моменту його перевтілення.

? — А чого ж найбільше хотілося Грегорові ? (елементарного – уваги, турботи).

? — Які відчуття перемагали у Грегорові: людини чи комахи ?

Висновок: Якщо Грегор – людська істота в комашиній подобі, то його родина — комахи у людській подобі: «З його смертю вони відчули, що зможуть далі насолоджуватись життям. Полегшено зітхнули».

? — Чим закінчується новела ? Яке рішення приймає Грегор Замза ?

«Треба зникнути…» Герой помирає.

? — Що примушує його вирішити піти з життя ?

? — Чи мав Грегор Замза шанс на спасіння ? (Мабуть ні. Адже в казках любов перетворювала жахливих страхіть на прекрасних душею і тілом людей. В основі лежить людська честь, співчуття, любов.

У світі, який змальовує Кафка, перевтілення можливе тільки в гірший бік. Нікому підтримати, поспівчувати. Грегор самотній).

Учитель: Франц Кафка – яскравий представник експресіонізму. Ми знайомі з цією літературною течією. Ви мали випереджальне завдання: дослідити риси експресіонізму в новелі. (Відповіді учнів).

Мистецтвознавча сторінка.

Презентація репродукція картини Едуарда Мунка «Крик». Мунк – експресіоніст.

? — Які емоції викликає дана картина ? Чому вона має таку назву ?

(Душа кричить).

— Що об’єднує картину і новелу «Перевтілення» ?

(герой – самотній → кричить → ніхто не чує, а може не хоче чути ??)

? — То який же біль вразливіший ? (фізичний – зносив, а моральний – вирішив піти з життя).

Сам художник писав: «… Создавая «Крик», я впервые вторгся в мир страха и одиночества … Отчаяно кричит человек. Его тело словно сводит судорогой, а лицо своей желтизной и запавши глазами, распахнутыми в безотчетном страхе перед неведомой угрозой, более всего напоминает лицо покойника …»

Учитель: А ще перегукується з Кафкою та Мунком іспанський поет Фредеріко Гарсіа Лорка, зокрема його поезія «Убитий небом».

Убитий небом,

Серед форм, які прямують до землі,

У форм, які відшукують кристал,

Я запущу своє волосся.

З обтятим деревом, що не співає,

Із хлоп’ям, чиє обличчя біле, як яйце.

Із звірятками, яким розбито голови,

Із водою в лахах сухих стебел .

З усіма, що повила глухоніма утома,

І з метеликом, утопленим в чорнильниці.

Стикаючись із власним обличчям, обмінним щодня.

Убитий небом !

? — Що відчуваємо, коли слухаємо ?

(відчуваємо шок, як і герой новели).

Учитель: Експресіоністи широко використовували символіку. Новела «Перевтілення» — символічний твір.

Дослідимо символіку твору.

  • Двері (перепона)
  • Яблуко (зло)
  • Символічне число 3 :
  • 3 появи Г. З.;
  • З види болю;
  • 3 інтер’єра;
  • 3 реакції сім’ї.

Кімната Грегора – одні двері, але у новелі двері – ПЕРЕПОНА. Та є вікно. Чому Грегор Замза не використав його, щоб вибратися із замкнутого простору, він же перекинувся на жука, а жук має крила ? (думав, що завдасть сім’ї болю).

Учитель: Коли Кафці було 20 років, він написав: «Я думаю, нам слід читати тільки ті твори, книжки, які ранять і терзають нас. Якщо книжка, яку ми читаємо, не б’є нас по голові, то навіщо її читати ?»

? — Як ви думаєте, твір Кафки належить до тих, що ранять душу ?

(…з’ясовується, що те, про що писав Кафка, нажаль, — наш світ, і проблеми ті ж, а хочеться, щоб не було негативу в житті, лише позитив.).

Учитель: Найвірогідніше, дуже багато залежить і від самої людини, її поведінки, оточення. А несприятливих умов та ситуацій у житті ніколи не бракує. А відтак потрібно намагатися робити все, аби не бути і не стати комахою – завжди залишатися людиною. Тут вже є над чим поміркувати. Я думаю, ви це й зробили, пишучи твір-мініатюру «Одного ранку, прокинувшись, я побачила, що обернулась на …»

Ось і спробуємо зрозуміти, що таке перевтілення, влаштувавши

ток -маскарад.

Запропоновані образи:

Зірка

Птах

Хмара

Цукерка

Троянда

Квітка

Метелик

Дзеркало

………..

Наприклад, птах:

? — Як ви себе почуваєте ? Краще, ніж в образі людини ? А куди б ви хотіли полетіти ? Уявіть собі, що ви летите, хочете приземлитися, а тут мисливець стріляє з рушниці ! …

— То ким краще бути – птахом чи людиною ?

До цукерки: — ? – Подобається бути цукеркою з товстим прошарком шоколаду?А не боїтесь,що вас врешті-решт хтось з’їсть? Дивитись додаток №2

Слово психолога.

Психологічний коментар асоціативних образів, обраних дітьми.

Висновок:

Учитель: Дорогі діти, щоб не лунали в житті людей постріли, щоб не кидали в нас камінням, щоб не викинули, як непотріб, щоб не обпалив ніхто нам крилець, треба змінювати світ на краще, і починати потрібно з себе !

Ось перед вами на столі лежать яблука. В новелі вони стали символом людської жорстокості, ненависті, байдужості. Але вони можуть змінити свою символічність. І це також залежить від нас. Що ви з ними зробите, вирішувати вам: можете викинути чи жбурнути в когось, можете ритуально обмінятись між собою, а можете вийти з класу і просто так, без жодної підстави, пригостити цим яблуком першого зустрічного, щоб зробити йому приємно ! …І зрозуміти просту і величну істину: «Яке щастя бути разом з людьми».

А зараз ІІ частина нашого уроку:

Учитель: Кафка писав: «Превращение» — страшный сон, страшное видение. Сон снимает покров с действительности, с которой не может сравниться никакое видение. В этом ужас жизни !

? — З якою дійсністю не може порівнятися жодне видіння ?

(сучасна жорстокість світу)

(розгорнута метафора ?)

— І це правда.

Абсолютно чорно – білу оповідь Кафки не прикрашає жодна метафора. Тож дозволимо собі прикрасити її надією.

— Прошу вас у творчій роботі подати свої рецепти, як вийти із лабіринту перевтілень.

Написати відповідь на проблемне питання: «Чи є вихід із лабіринту перевтілень?»

— Точкою відліку вашого міркування стануть слова письменника: (звертаємося до епіграфа):

«Щасливий я був би тільки тоді,

коли зміг би привести світ

до чистоти, правди, сталості…».
ВИСНОВКИ:

Очікувані результати. Учні називають характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Ф.Кафки (поєднання реальності та міфотворчості; підкреслено буденний без емоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму життя «маленької людини»); висловлюють судження про особливості стосунків Грегора з його родиною; формують вміння асоціативного моделювання; набувають навичок креативного мислення; удосконалюють вміння створювати прозові асоціації.

Додаток № 1
«Таємниця життя Грегора до перевтілення».
1. Спілкування Грегора з навколишнім світом.
?

?

?

Робота

Сіра, нудна

однома-нітність

Сім’я

2. Взаємини в сім’ї Замзи.

Син

Батько

Відчуженість, Байдужість

Мати

Син
Любить, але стримана в почуттях

Брат

Сестра
Близька Грегору , але не цікавиться його життям

Сімейні стосунки:

теплих сімейних стосунків нема

3. Стосунки на службі.

КОМІВОЯЖЕР

Г. Замза

ШЕФ

Змушує рано вставати,

тяжко працювати

Зверхнє ставлення

Чому тримається на службі ?

(Тримається на службі, щоб погасити борг)
Додаток №2
Твір – мініатюра « Я б хотів бути… »

* * *

« Я – інтернет. Саме Я так необхідний людям, кожен потребує моєї допомоги. Я є той самий наркотик для підлітків і школярів, що приносить пізнання нового та задоволення від можливості доступу до необмеженості. Саме без мене не проходить жодна контрольна, жодна перерва, жоден вільний вечір… За допомогою «самого себе» я приношу великі прибутки «практичним людям в окулярах». Мною живуть, мене прагнуть, цінять… Я вважаю себе важливою частинкою у світі ».

Ніколаєв Юрій, 11 клас

« … Хмарою. Тільки не тією, що знищує людську працю, а хмарою доброю, яка приносить всім радість і благодать. Лечу я по небу і від побаченого мені тяжко: поле, висушене сонцем; руда земля в тріщинах; пекельний вітер підняв пилюку; трава засохла. Ніде в полі ні живої душі. Ні тобі дерева чи то квітки. Земля просить пити. Люди чекають божої милості – дощу. І от я прийшла, велика добра тепла хмара, наповнена життєдайною водою, простягла до людей свої руки рясним дощем …

Як приємно приносити людям радість … ».

Кучманич Наталя, 11 клас

« … Я – метелик. Безтурботний. Легкий. Перелітаю з квітки на квітку. П’ю вранішню росу і смачний нектар. … Прагну одного – крилець не обпалити… .

Клімова Мар’яна, 11 клас

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

  1. Бровко А. Життєвий і творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення» // Всесвітня література. – 2013, — №9, с. 35-40.
  2. Волощук Є. Франц Кафка і Томас Манн: два типи модерністського художнього мислення («дисгармонійного» і «гармонійного») // Всесвітня література. – 2007, — №10, с. 54-57.
  3. Дем’яненко О.О. Програма системного використання творчих завдань під час вивчення зарубіжної літератури та пояснювальна записка до неї//Всесвітня література. – 2004, — №9, с. 14 – 19
  4. Куц Є.Л. Формування творчої особистості засобом художньої літератури // Всесвітня література. – 2000. – №2, с. 5 – 7.
  5. Львова Ю. Творческая лабораторія учителя. – М.; 1992
  6. Митник О. Як навчити дитину мистецтва мислення. Київ, 2006. с. 37
  7. Проблемність на уроках літератури. Лекція № 4. Проблеми сучасного уроку. www.tspu.edu.ua/…lit/lec.htm.
  8. Яковлева Е.Л. Психология развития творческого потенциала личности. М.; Флинта., 1997. с. 287

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий