Скачати 188.3 Kb.
Тема уроку: «…Що знаєш про мій біль і що я знаю про твій…» (Ф. Кафка)
Характеристика образу Грегора Замзи. Зображення трагедії відчуження особистості в новелі Ф. Кафки «Перевтілення».
Внутрішні суперечності героя
АНОТАЦІЯ
Мета: осмислити трагедію головного героя, поглибити вміння характеризувати персонаж твору; дослідити внутрішню психологію героя; зробити спробу знайти «рятувальне коло» для людства, шукаючи допомогу в інших літературних творах (народні казки, С. Аксаков «Червона квіточка» та інші); розвивати навички аналізу художнього тексту; виховувати активну життєву позицію, прагнення відгукнутися на чуже горе; виховувати порядність, доброту, вміння побачити чужі проблеми і розрадити їх
Актуальність: спостерігається байдужість людей, абсолютна неготовність людей пожертвувати власними благами, часом, матеріальним достатком заради іншої людини; загострення проблеми егоїзму, мізерний прояв альтруїзму, брак любові, доброти, милосердя
Інноваційність та практична значимість:
- Моделювання навчальних ситуацій;
- побудова схем, «Гроно»;
- асоціативне моделювання ситуації, використовуючи геометричні фігури;
- дослідницька робота (символіка твору);
- практикування нових творчих форм роботи (ток-маскарад «Я- ластівка, лечу і бачу …», «Лабіринт перевтілень»)
Обладнання: ілюстрації до новели Катерини Гаврилової; репродукції картин Едуарда Мунка «Крик», Казимира Малевича «Чорний квадрат»; портрет Ф. Кафки
Тип уроку: щоб довести чи спростувати наші твердження – проводимо психологічне дослідження; на урок запрошений практичний психолог школи
Проблема: буття, людина і світ
«… Щасливим я був би тільки тоді, коли зміг би привести світ до чистоти, правди, сталості …»
Франц Кафка
«Комплекс філософських ідей, порушених Кафкою, увійшов у серцевину духовного життя сучасного людства … слугував свого роду зразковою моделлю для багатьох митців ХХ сторіччя»
Є. Волощук
Хід уроку:
І. Організаційний момент .
ІІ. Вступне слово вчителя з акцентацією завдань уроку.
? — …Про що ви замислювались, коли сьогодні вранці йшли до школи ?… Чи звернули увагу на те, що садами, вулицями крокує осінь ? Парки і сади вкриті килимом з жовтого, червоного та зеленого листя. Можливо, когось бентежать ці невідворотні зміни у природі. А можливо, хтось із вас думав про сьогоднішній наш урок і розмірковував над філософською проблемою про людську долю, щастя, життя і смерть, про страждання, про сенс людського життя. Всі ці думки є наскрізними проблемами для всього людства, проходять через усю його історію, тому й отримали назву «вічні проблеми». І однозначної відповіді на ці питання людство так і не отримало. Кожна людина рано чи пізно починає замислюватися над такими питаннями. Сьогодні і ми спробуємо відшукати відповідь на питання, яке звучить крізь віки та роки: «Хто ми у цьому світі ?» і намагатимемося порушити проблему «Буття, людина і світ».
Твір, з яким ми працюємо, називається «Перевтілення» (або метаморфози, перетворення).
— Що вам відомо про метаморфози в мистецтві ?
(… тема перевтілення з давніх-давен існує у творчості усіх народів. Це і антична міфологія, і у римського поета Овідія – «Метаморфози» — показав 250 сюжетів перетворень – перевтілень богів, героїв, звичайних людей. У М. Гоголя «Вій», у М. Булгакова — «Майстер і Маргарита» …)
Учитель: Ми знаємо безліч казкових перетворень героїв: Царівна-жаба, «козленочек», Попелюшка, «Аленький цветочек» С. Аксакова. Але ці метаморфози в результаті виявилися щасливими.
— Що врятувало цих героїв від злих чар ? (добро, любов, співчуття, милосердя …)
Учитель: Так, в літературі прикладів метаморфоз багато. Літературний критик Є. Волощук писала: «Однак нікому до Кафки не спадало на думку надати цьому прийому абсурдності, не вмотивувавши перетворення. За Кафкою, в його світі перетворення можливі лише в гірший бік, нікому пожаліти нещасну людину. Це світ людини-комахи Грегора Замзи, жорстокий, незатишний …». Спробуємо розібратися в його психології, вивести ті причини, які спонукали до жахливого перевтілення.
Учитель: Хочу націлити вас, що урок складатиметься з двох частин:
І – «У світі Г. Замзи»
ІІ – Написання творчої роботи «Чи є вихід із лабіринту перевтілення ?»
Тому будьте уважні, занотовуйте головне, робіть висновки – все пригодиться.
Супроводжуватимуть наш діалог ілюстрації до твору Катерини Гаврилової.
ІІІ. Бесіда з метою актуалізації знань учнів.
Учитель: Змоделюйте навчальну ситуацію «Таємниця життя Грегора Замзи до перевтілення». Світ захоплень, сім’я, служба (цитати).
Словникова робота:
— Яке відношення сім’ї до Грегора до перевтілення ? (Грегор для них – машина для заробляння грошей).
Учитель: Давайте все сказане і почуте об’єднаємо і визначимося:
«Хто він — Грегор Замза ?»
- виріс у міщанській родині у Празі;
- бажає поліпшити матеріальні статки в сім’ї, працює комівояжером, утримує родину, багато їздить, пропонуючи зразки тканин клієнтам;
- занадто піклується про членів сім’ї;
- щиро любить матір, сестру;
- об’єктивно оцінює занадто суворого батька;
- він – молодий чоловік, але разом з тим – доросла дитина: мріє про свята, про подарунки; не вміє ображатися; здатен прийти на допомогу сестрі;
- знайомства з жінками носять випадковий характер, він – одинокий;
- світ захоплень мізерний: випилювання лобзиком, мовчазне читання газети або знайомство з розкладом поїздів (професійна потреба);
- служба для Грегора – тягар, тримається заради батьків; професійне спілкування обмежене;
- злиденність духовного інтелекту: ілюстровані журнали та портрет, який висить на стіні: «дама в хутрі …».
Учитель: працюємо в парах (2 учня – до дошки)
Завдання: заповнити схеми потрібними фразами, фактами під загальною назвою «Таємниця життя Грегора до перевтілення».
І. Спілкування Грегора з навколишнім світом
?
? ?
ІІ. Взаємини в сім’ї Замзів
?
?
?
?
?
?
?
?
?
Сімейні стосунки
?
Що об’єднує ?
?
?
?
ІІІ. Стосунки на службі. ?
Чому тримається на службі ?
(Учні працюють 5-10 хв., підписують «парну роботу», здають, а учні біля дошки – озвучують). Дивитися додаток № 1.
Учитель: Отже, ми дійшли до моменту, коли можна встановити причини незвичайного перевтілення:
- нерозуміння родини, самотність;
- абсурдні закони життя;
- жорстокий світ підштовхує на загибель людей.
4. Евристична бесіда.
? — Як відреагував Грегор на метаморфозу, що сталася з ним ? (Не жахається свого перевтілення. Тон новели дуже спокійний. Грегор думає, що це сон.) (підтвердити цитатами).
— Які його дії ?
І етап: Грегор зберігає мислення людини, власне «Я», міркує, намагається поводитись, наче нічого не трапилось (цитата, хрестоматія – ст..46).
ІІ етап: Його думки, свідомість залишились без змін. Кафка пише: (цитата, хрестоматія – ст.. 47).
ІІІ етап: Глянув на будильник (цитата, хрестоматія – ст.. 47).
Відчуття неправильного ходу годинника, який мав подзвонити – це символічний знак розвитку життя, котре почало рухатись у зворотному напрямку.
ІV етап: природне бажання – їсти.
Учитель: Але Грегор не вийшов зі спальні.
? — Як ви думаєте, чому наш герой не одразу повірив у своє перевтілення? (мабуть думав, що це все – продовження сну, що все минеться).
? — Якою була реакція сім’ї на те, що відбулося з їхнім сином і братом ?
Коли стало зрозуміло, що з ним не все гаразд, батьки ладні були допомогти йому: сестру й служницю відправили за лікарем і слюсарем – Грегор відчуває себе в оточенні близьких, а ми, читачі, разом з ним, сподіваємося на добрі наслідки (цитата, хрестоматія – ст.. 52).
Але починається період відчуження. Родина пристосувалась до нового становища. Вражає абсолютно ненормальна реакція родини: близькі люди від розпачу мусили б волати на Усесвіт, але сім’я починає жити скромніше, тихіше, їм було дуже соромно комусь розповісти про таке лихо.
А Грегор думає: «Яке тихе життя веде моя родина».
? — Як ставиться до перевтілення свого сина батько ?
— безжалісно заганяє сина-комаху в кімнату;
— поцілив яблуком;
— отаке в мене життя, отакий відпочинок на старість.
? — Як ставиться до перевтілення свого сина мати ?
— не бачимо, щоб вона жаліла сина.
? — Як ставиться до перевтілення свого брата сестра ?
— Грегору здається, що сестра про нього піклується – принаймні приносила їсти, потім – байдужа, не прибирає у нього, їй належать слова: «Треба його спекатись».
? — Скільки днів не заходили до кімнати Грегора рідні ?
(цитата, хрестоматія – ст.. 58, 63).
? — Хто ж із них найжорстокіший ?
— Спочатку здається, що батько. Яблуко, кинуте ним у Грегора, вгрузло йому у спину і стало, можливо, однією із причин смерті Грегора.
— Але ще жорстокішою виявилася сестра, яку Грегор любив найбільше: «Я не хочу цю потвору називати братом», «Його треба позбутись».
— Мати теж готова його зректися (сцена з меблями).
Ніхто у родині Замзів не розуміє і не хоче розуміти, що Грегор зберіг людське серце.
? — Як називає автор батьків Грегора ?
(вони не мають імен – пан, пані, те, що сталося з родичами – звичайне явище, іноді найближчі родичі – жорстокі та черстві).
Робота в парах:
Завдання: змоделюйте ситуацію, яка виникла у сім’ї Грегора Замзи, використовуючи геометричні символи, фігури. Прокоментуйте.
Спочатку
Ситуація в сім’ї загострюється
Далі
Біль родини притупляється, Грегора викидають, викреслюють
Потім
А так і хочеться повернути Грегора (домалювати пунктир), щоб зігріли його. Але він залишається безпорадним і самотнім.
Грегор
Б С
М
Б
М С
Г
Г
Б
М С
Умовні позначення:
Б – батько, М – мати, С – сестра, Г – Грегор.
Учитель: Уважно подивіться та розгляньте картину Казимира Малевича «Чорний квадрат». Минулого разу, коментуючи картину, ви були розгубленими: «Як можна розуміти її ?».
А зараз які у вас асоціації ? (Відповіді учнів).
А от я для себе визначила:
— замкнутий простір, з якого немає виходу;
— кімната Грегора, яка стала для нього пасткою;
— стіна, яка стоїть між особистістю та іншими людьми;
— атрибутика чорної магії, простір, в якому відбуваються жахливі перетворення.
Учитель: Висновок: порівняння життєвої ситуації Грегора з чорним квадратом, я думаю, має право на існування. Кожен з нас повною мірою відчув, що Грегор Замза не тільки потерпає від самотності, але й може сподіватися на те, що може бути почутим.
Доречі, Малевич, коли працював над сценографією опери «Перемога над сонцем», придумав: чорним квадратом треба «затмить сонце». Символічне сонце перестало світити Грегорові з моменту його перевтілення.
? — А чого ж найбільше хотілося Грегорові ? (елементарного – уваги, турботи).
? — Які відчуття перемагали у Грегорові: людини чи комахи ?
Висновок: Якщо Грегор – людська істота в комашиній подобі, то його родина — комахи у людській подобі: «З його смертю вони відчули, що зможуть далі насолоджуватись життям. Полегшено зітхнули».
? — Чим закінчується новела ? Яке рішення приймає Грегор Замза ?
«Треба зникнути…» Герой помирає.
? — Що примушує його вирішити піти з життя ?
? — Чи мав Грегор Замза шанс на спасіння ? (Мабуть ні. Адже в казках любов перетворювала жахливих страхіть на прекрасних душею і тілом людей. В основі лежить людська честь, співчуття, любов.
У світі, який змальовує Кафка, перевтілення можливе тільки в гірший бік. Нікому підтримати, поспівчувати. Грегор самотній).
Учитель: Франц Кафка – яскравий представник експресіонізму. Ми знайомі з цією літературною течією. Ви мали випереджальне завдання: дослідити риси експресіонізму в новелі. (Відповіді учнів).
Мистецтвознавча сторінка.
Презентація репродукція картини Едуарда Мунка «Крик». Мунк – експресіоніст.
? — Які емоції викликає дана картина ? Чому вона має таку назву ?
(Душа кричить).
— Що об’єднує картину і новелу «Перевтілення» ?
(герой – самотній → кричить → ніхто не чує, а може не хоче чути ??)
? — То який же біль вразливіший ? (фізичний – зносив, а моральний – вирішив піти з життя).
Сам художник писав: «… Создавая «Крик», я впервые вторгся в мир страха и одиночества … Отчаяно кричит человек. Его тело словно сводит судорогой, а лицо своей желтизной и запавши глазами, распахнутыми в безотчетном страхе перед неведомой угрозой, более всего напоминает лицо покойника …»
Учитель: А ще перегукується з Кафкою та Мунком іспанський поет Фредеріко Гарсіа Лорка, зокрема його поезія «Убитий небом».
Убитий небом,
Серед форм, які прямують до землі,
У форм, які відшукують кристал,
Я запущу своє волосся.
З обтятим деревом, що не співає,
Із хлоп’ям, чиє обличчя біле, як яйце.
Із звірятками, яким розбито голови,
Із водою в лахах сухих стебел .
З усіма, що повила глухоніма утома,
І з метеликом, утопленим в чорнильниці.
Стикаючись із власним обличчям, обмінним щодня.
Убитий небом !
? — Що відчуваємо, коли слухаємо ?
(відчуваємо шок, як і герой новели).
Учитель: Експресіоністи широко використовували символіку. Новела «Перевтілення» — символічний твір.
Дослідимо символіку твору.
- Двері (перепона)
- Яблуко (зло)
- Символічне число 3 :
- 3 появи Г. З.;
- З види болю;
- 3 інтер’єра;
- 3 реакції сім’ї.
Кімната Грегора – одні двері, але у новелі двері – ПЕРЕПОНА. Та є вікно. Чому Грегор Замза не використав його, щоб вибратися із замкнутого простору, він же перекинувся на жука, а жук має крила ? (думав, що завдасть сім’ї болю).
Учитель: Коли Кафці було 20 років, він написав: «Я думаю, нам слід читати тільки ті твори, книжки, які ранять і терзають нас. Якщо книжка, яку ми читаємо, не б’є нас по голові, то навіщо її читати ?»
? — Як ви думаєте, твір Кафки належить до тих, що ранять душу ?
(…з’ясовується, що те, про що писав Кафка, нажаль, — наш світ, і проблеми ті ж, а хочеться, щоб не було негативу в житті, лише позитив.).
Учитель: Найвірогідніше, дуже багато залежить і від самої людини, її поведінки, оточення. А несприятливих умов та ситуацій у житті ніколи не бракує. А відтак потрібно намагатися робити все, аби не бути і не стати комахою – завжди залишатися людиною. Тут вже є над чим поміркувати. Я думаю, ви це й зробили, пишучи твір-мініатюру «Одного ранку, прокинувшись, я побачила, що обернулась на …»
Ось і спробуємо зрозуміти, що таке перевтілення, влаштувавши
ток -маскарад.
Запропоновані образи:
Зірка
Птах
Хмара
Цукерка
Троянда
Квітка
Метелик
Дзеркало
………..
Наприклад, птах:
? — Як ви себе почуваєте ? Краще, ніж в образі людини ? А куди б ви хотіли полетіти ? Уявіть собі, що ви летите, хочете приземлитися, а тут мисливець стріляє з рушниці ! …
— То ким краще бути – птахом чи людиною ?
До цукерки: — ? – Подобається бути цукеркою з товстим прошарком шоколаду?А не боїтесь,що вас врешті-решт хтось з’їсть? Дивитись додаток №2
Слово психолога.
Психологічний коментар асоціативних образів, обраних дітьми.
Висновок:
Учитель: Дорогі діти, щоб не лунали в житті людей постріли, щоб не кидали в нас камінням, щоб не викинули, як непотріб, щоб не обпалив ніхто нам крилець, треба змінювати світ на краще, і починати потрібно з себе !
Ось перед вами на столі лежать яблука. В новелі вони стали символом людської жорстокості, ненависті, байдужості. Але вони можуть змінити свою символічність. І це також залежить від нас. Що ви з ними зробите, вирішувати вам: можете викинути чи жбурнути в когось, можете ритуально обмінятись між собою, а можете вийти з класу і просто так, без жодної підстави, пригостити цим яблуком першого зустрічного, щоб зробити йому приємно ! …І зрозуміти просту і величну істину: «Яке щастя бути разом з людьми».
А зараз ІІ частина нашого уроку:
Учитель: Кафка писав: «Превращение» — страшный сон, страшное видение. Сон снимает покров с действительности, с которой не может сравниться никакое видение. В этом ужас жизни !
? — З якою дійсністю не може порівнятися жодне видіння ?
(сучасна жорстокість світу)
(розгорнута метафора ?)
— І це правда.
Абсолютно чорно – білу оповідь Кафки не прикрашає жодна метафора. Тож дозволимо собі прикрасити її надією.
— Прошу вас у творчій роботі подати свої рецепти, як вийти із лабіринту перевтілень.
Написати відповідь на проблемне питання: «Чи є вихід із лабіринту перевтілень?»
— Точкою відліку вашого міркування стануть слова письменника: (звертаємося до епіграфа):
«Щасливий я був би тільки тоді,
коли зміг би привести світ
до чистоти, правди, сталості…».
ВИСНОВКИ:
Очікувані результати. Учні називають характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Ф.Кафки (поєднання реальності та міфотворчості; підкреслено буденний без емоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму життя «маленької людини»); висловлюють судження про особливості стосунків Грегора з його родиною; формують вміння асоціативного моделювання; набувають навичок креативного мислення; удосконалюють вміння створювати прозові асоціації.
Додаток № 1
«Таємниця життя Грегора до перевтілення».
1. Спілкування Грегора з навколишнім світом.
?
?
?
Робота
Сіра, нудна
однома-нітність
Сім’я
2. Взаємини в сім’ї Замзи.
Син
Батько
Відчуженість, Байдужість
Мати
Син
Любить, але стримана в почуттях
Брат
Сестра
Близька Грегору , але не цікавиться його життям
Сімейні стосунки:
теплих сімейних стосунків нема
3. Стосунки на службі.
КОМІВОЯЖЕР
Г. Замза
ШЕФ
Змушує рано вставати,
тяжко працювати
Зверхнє ставлення
Чому тримається на службі ?
(Тримається на службі, щоб погасити борг)
Додаток №2
Твір – мініатюра « Я б хотів бути… »
* * *
« Я – інтернет. Саме Я так необхідний людям, кожен потребує моєї допомоги. Я є той самий наркотик для підлітків і школярів, що приносить пізнання нового та задоволення від можливості доступу до необмеженості. Саме без мене не проходить жодна контрольна, жодна перерва, жоден вільний вечір… За допомогою «самого себе» я приношу великі прибутки «практичним людям в окулярах». Мною живуть, мене прагнуть, цінять… Я вважаю себе важливою частинкою у світі ».
Ніколаєв Юрій, 11 клас
« … Хмарою. Тільки не тією, що знищує людську працю, а хмарою доброю, яка приносить всім радість і благодать. Лечу я по небу і від побаченого мені тяжко: поле, висушене сонцем; руда земля в тріщинах; пекельний вітер підняв пилюку; трава засохла. Ніде в полі ні живої душі. Ні тобі дерева чи то квітки. Земля просить пити. Люди чекають божої милості – дощу. І от я прийшла, велика добра тепла хмара, наповнена життєдайною водою, простягла до людей свої руки рясним дощем …
Як приємно приносити людям радість … ».
Кучманич Наталя, 11 клас
« … Я – метелик. Безтурботний. Легкий. Перелітаю з квітки на квітку. П’ю вранішню росу і смачний нектар. … Прагну одного – крилець не обпалити… .
Клімова Мар’яна, 11 клас
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
- Бровко А. Життєвий і творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення» // Всесвітня література. – 2013, — №9, с. 35-40.
- Волощук Є. Франц Кафка і Томас Манн: два типи модерністського художнього мислення («дисгармонійного» і «гармонійного») // Всесвітня література. – 2007, — №10, с. 54-57.
- Дем’яненко О.О. Програма системного використання творчих завдань під час вивчення зарубіжної літератури та пояснювальна записка до неї//Всесвітня література. – 2004, — №9, с. 14 – 19
- Куц Є.Л. Формування творчої особистості засобом художньої літератури // Всесвітня література. – 2000. – №2, с. 5 – 7.
- Львова Ю. Творческая лабораторія учителя. – М.; 1992
- Митник О. Як навчити дитину мистецтва мислення. Київ, 2006. с. 37
- Проблемність на уроках літератури. Лекція № 4. Проблеми сучасного уроку. www.tspu.edu.ua/…lit/lec.htm.
- Яковлева Е.Л. Психология развития творческого потенциала личности. М.; Флинта., 1997. с. 287
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция