Уроків з біології у 7 класі на тему «Голонасінні рослини»

Голонасінні рослини”, дидактичні матеріали (презентації, контрольно – коригувальні завдання). Даний дидактичний матеріал призначений для використання під час засвоєння нового матеріалу, оцінювання навчальних досягнень учнів з біології
Уроків з біології у 7 класі на тему «Голонасінні рослини»

Скачати 174.99 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 174.99 Kb. Цикл уроків з біології у 7 класі на тему Голонасінні рослини

Підготувала: Феніна А.С,

вчитель біології КЗШ № 44 м.Кривого Рігу

Анотація: у даній роботі представлено методичні розробки уроків, комплексного застосування знань із теми “Голонасінні рослини”, дидактичні матеріали (презентації, контрольно – коригувальні завдання). Даний дидактичний матеріал призначений для використання під час засвоєння нового матеріалу, оцінювання навчальних досягнень учнів з біології, та для розвитку їхньої пізнавальної активності.

Мета:

  • ознайомити учнів із загальною характеристикою різноманітних голонасінних рослин;
  • сформувати правильне поняття про основні ознаки голонасінних;
  • розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою, удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів;
  • здійснити екологічне й естетичне виховання учнів, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Актуальність роботи. На сьогоднішній день важливим  і актуальним питанням для вчителя є впровадження елементів екологічного виховання та освіти учнів у структуру традиційного уроку біології. Основна мета вивчення біології – стати провідником  гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формування компетенції, яких потребує   сучасне життя, а саме створити таку систему навчання, яка б задовольняла потреби кожного, відповідно до його інтересів і здібностей.

Інноваційність та практична значимість роботи. Впровадження проектної методики роботи із застосуванням комп’ютера, а саме презентацій, що дає можливість покращити якість засвоєння та відтворення матеріалу на уроках біології.

Робота передбачає покращити якість засвоєння матеріалу під час уроків біології, аналізувати та робити відповідні висновки, розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять.

УРОК 1

Тема: Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні.
Мета:

Освітня.Продовжити формувати знання учнів про відділи рослин на планеті; ознайомити учнів із загальними ознаками різноманітних голонасінних рослин, особливостями будови та розмноженням, середовищем існування та поширенням у природі.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю та розвивати екологічне та естетичне виховання учнів.

Обладнання: таблиця «Різноманітність голонасінних», живі та гербарні зразки гілок та шишок голонасінних рослин, підручники, ТЗН.

Тип уроку: засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний:
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, мистецтво (картини, на яких зображені хвойні).
Міжпредметні зв’язки: малювання, природознавство, географія.
Основні поняття та терміни: голонасінні, хвойні, хвоя, шишка.

План уроку:

  1. Організаційний момент.
  2. Фронтальна бесіда
  3. Презентація
  4. Закріплення знань
  5. Коментар домашнього завдання.
  6. Рефлексія. Підсумки уроку.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Учитель. Діти, сьогодні ми з вами почнемо вивчати нову, дуже цікаву тему. Але перш ніж ми приступимо до вивчення нового матеріалу пропоную вам згадати, що ми з вами вивчали на попередніх уроках.

Фронтальна бесіда
— пригадайте, які характерні ознаки вищих спорових рослин?
(спора одноклітинна, у ній немає запасу поживних речовин, для проростання необхідна волога, для запліднення вода, тому спорові можуть бути поширені тільки у вологих місцях);
— від яких вищих спорових найімовірніше виникли перші насінні рослини? (від насінних папоротей, відбитки і залишки яких знайшли вчені);
— насінина з’явилась у голонасінних, де ж вони її ховають?
(учні повинні пригадати, що у голонасінних є шишки у яких є насіння, яке має крильце, ).
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Постановка проблемного питання

Учитель. Вічнозелені рослини – так ще називають Відділ Голонасінні. Краса та велич ялини, її стрункий таємничий силует здавна привертали увагу людини. У голонасінних цікаві біологічні особливості й цикл розвитку, знання яких дозволяє по-справжньому оцінити їх місце і значення в еволюції рослин.

Як, на вашу думку, змінилася будова голонасінних порівняно зі споровими?

( великі дерева, добрий корінь, товстий стовбур, вічнозелена хвоя).

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Перегляд презентації

V. Узагальнення та систематизація знань.

Розповідь вчителя. Сосна — дуже цінне дерево. Продукцію, яку одержують із сосни шляхом переробки це папір, активоване вугілля, мазь Вишневського, пластмаси, фотоплівка, у парфумерній промисловості — дезодорант для кімнати.

Кожна хвоїнка — очищувач повітря. Листки хвої виділяють речовину- фітонциди, яка знищує бактерії в повітрі. Фітонциди сосни вбивають збудників туберкульозу. У хвоїнках сосни міститься багато вітаміну С. Сосна – джерело кисню: 1 га 50-річного соснового лісу виділяє за рік 5,6 тонн кисню та понад 500 кг летких речовин — фітонцидів.

1. Біологічний диктант

1. Чи є у хвойних дерев річні кільця?(Є)

2. Чи може сосна рости в затінених, погано освітлених місцях?(Ні, світлолюбна)

3. Який вид сосни є найпоширенішим в Україні?( Сосна звичайна)

4. Який вітамін міститься у хвої? (Вітамін С)

5. З допомогою чого відбувається запилення? (Вітру)

6. Основний підземний орган голонасінних рослин. (Корінь)

7. Яку речовину виділяють хвоїнки, що вбивають мікроорганізми?

(Фітонциди)

8. Як називають листки в голонасінних? (Хвоя)

9. У сосни хвоїнки довші, а в ялини? (Коротші)

10. З допомогою чого розмножуються сосни? (Насіння)

2. Питання для цікавих

1. Чому на схилах ярів для укріплення пісків садять сосну, а не ялину? (Корені сосни проникають у грунт, а у ялини вони поверхневі)

2. Чому в ялини завжди гостра верхівка? (Поки живе- росте)

3. Чому сосну називають піонером лісу? (Перша з’являється, легко переносить посуху й морози, невимоглива)

4. Скільки живе хвоя сосни? (Сосни — 2-3 роки, ялини — 5-6 років)

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учитель. Ми сьогодні на уроці вивчили голонасінні рослини. Який висновок можна зробити? Що нового ви дізналися на уроці? (Діти висловлюють свої думки. Говорять про те, що голонасінні:

1. Дерев’янисті рослини.

2. Розмножуються насінням.

3. Вітрозапильні.

4. Листки -хвоя, голкоподібні.

5. Запліднення без води.

6. Насіння лежить відкрито.

7. Вічнозелені.

8. Коренева система- стрижнева.

9. Не мають квіток.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Вивчити § 44. Повторити вегетативні органи рослин.

УРОК 2

Тема: Середовище існування голонасінних. Пристосувальні риси будови й життєдіяльності голонасінних. Лабораторна робота № 15 «Будова голонасінних рослин».

Мета:

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про відділи рослин на планеті; ознайомити учнів із будовою голонасінних рослин, середовищем існування та поширенням у природі.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю та розвивати екологічне та естетичне виховання учнів.

Обладнання і матеріали: підручник, робочий зошит, роздатковий матеріал, хвоя ялини та сосни, пінцети.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок (комбінований урок).

Методи: розповідь, бесіда, дискусія, робота в мікрогрупах, самостійна робота.

Міжпредметні зв’язки: історія, природознавство, географія.

План уроку:

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Закріплення знань, виконання лабораторної роботи.

5. Коментар домашнього завдання.

6. Рефлексія. Підсумки уроку.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

1.)Вправа “Вибери ознаки відділу Голонасінні”

  1. Сучасні представники відділу переважно трав’янисті рослини-…
  2. Представники відділу – переважно дерева, іноді – кущі-…
  3. Листки – вайї, закручені в равлик-…
  4. Для запліднення потрібна вода-…
  5. Листки у вигляді голок , лусок -…
  6. Рослини розмножуються насінням-…
  7. Мають добре розвинений головний корінь-…
  8. Зі спори розвивається гамето фіт-…
  9. Насіння утворюється в шишках-…
  10. Насіння захищене -…

2.)“ Біологічний диктант

  1. Жіночі статеві клітини — …
  2. Чоловічі статеві клітини — …
  3. Орган, в якому розвиваються жіночі статеві клітини -…
  4. Орган, в якому розвиваються чоловічі статеві клітини -…
  5. Процес злиття статевих клітин — …
  6. Голонасінні розмножуються — …
  7. Насіння хвойних розвивається в …
  8. Сосна має шишки — …
  9. В корі хвойних є ходи …
  10. Насіння хвойних розносить …
  11. Для цього насінина має …

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Хоча голонасінні порівняно з іншими родинами не дуже різноманітні (лише 700 видів), але вони дуже цікаві, відрізняються життєздатністю в різних умовах і дуже добре пристосувалися до навколишнього середовища. Усі ці рослини дуже різні, але в них є спільні ознаки, які ми з вами з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Подорож: Ми починаємо нашу подорож до лісу зі станції “Полісся”:

  • Які там переважно ростуть дерева?
  • Який є сосновий ліс – світлим чи темним?
  • Як ви гадає, чому?
  • Хто може розповісти про особливості будови сосни?

Тепер ми помандруємо до станції “Систематика”. Але спочатку дайте відповідь на запитання: чим подобаються дітям сосна та ялина? Чим відрізняється за будовою сосна від ялини?
А тепер визначимо систематичне положення сосни та ялини:

  Сосна Ялина Царство Рослини Рослини Відділ Голонасінні Голонасінні Клас Хвойні Хвойні Рід Сосна Ялина Вид Сосна звичайна Ялина європейська

V. Узагальнення та систематизація знань.

Далі на нас чекає станція “Дослідницька”. (Виконання лабораторної роботи)

Лабораторна робота № 15 Будова та різноманітність голонасінних.

Мета: ознайомитися із зовнішньою будовою хвої, шишок та насіння хвойних.

Обладнання та матеріали: гербарні зразки сосни, ялини, колекція шишок, пінцет.

Хід роботи

1.Розгляньте хвою запропонованих вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.

Назва рослини Характеристика

хвої

Форма Розміщення на стеблі Довжина Забарвлення

  1. Сосна
  2. Ялина

2.Розгляньте зрілі шишки сосни та ялини. Визначте їх форму, довжину, забарвлення. Дані занесіть до таблиці.

Назва роботи Характеристика

шишки

Форма Довжина Забарвлення

  1. Сосна
  2. Ялина

3.Обережно відігніть пінцетом одну луску і витягніть насінину.

4.Розгляньте насінину сосни за допомогою лупи. Намалюйте її.

 VІ. Підведення підсумків уроку.

За результатами роботи зробити висновок.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Повторити § 44. Повт. Види коренів, типи кореневих систем.

Урок 3

Тема: Різноманітність голонасінних рослин

Мета:

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про відділи рослин на планеті; ознайомити учнів із сучасними відділами голонасінних, їх будовою, середовищем існування та поширенням у природі.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю та розвивати екологічне та естетичне виховання учнів.

Обладнання і матеріали: підручник, робочий зошит, роздатковий матеріал, ТЗН.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок (комбінований урок).

Методи: бесіда, дискусія, робота в мікрогрупах, комп’ютерна презентація, розповідь, самостійна робота.

Міжпредметні зв’язки: історія, природознавство, географія.

План уроку:

1. Організаційний момент.

2. Робота в групах

3. Презентація

4. Закріплення знань.

5. Коментар домашнього завдання.

6. Рефлексія. Підсумки уроку.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

1.)Дайте відповіді на запитання:

— Де полюбляє рости сосна?

— Які особливості цього виду?

— Як коренева система пристосовується до різного виду ґрунтів?

— Скільки живе сосна?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Діти об’єднуються у мікрогрупи, готують та презентують підготовлені повідомлення різноманітності голонасінних .

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Перегляд презентації.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Назвати голонасінних, які поширені в Україні?

2. Яка група голонасінних найчисельніша у світовій флорі?

3. Дати порівняльну характеристику родів Сосна і Ялина.

 VІ. Підведення підсумків уроку.

Робота у зошитах, для закріплення матеріалу.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Вивчити § 45 Повт. Мінеральне живлення рослин.

Урок 4

Тема: Значення голонасінних в природі та житті людини.

Мета:

Освітня. Сформувати знання учнів про різноманітність голонасінних рослин, їх практичне значення і значення у природі, показати взаємозв’язок природи і людини, їхній вплив одне на одного;

Розвиваюча.Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять; вчити учнів самостійно знаходити додаткові знання, працювати з науково-популярною літературою.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю та розвивати екологічне та естетичне виховання учнів.

Обладнання і матеріали: таблиці, фотоілюстрації і малюнки, що ілюструють різноманітність і значення голонасінних, гербарій, шишки і живі гілочки представників хвойних рослин, динамічна схема «Розмноження сосни», ТЗН.

Тип уроку: комбінований

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
Базові поняття та терміни:

фітонциди, тіньовитривала, світлолюбна, живиця, бурштин, екологія.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Актуалізація опорних знань учнів (індивідуальне й фронтальне опитування, робота з опорним конспектом, динамічною схемою, дидактичними картками тощо).

Учитель: «Сучасні голонасінні поділяються на чотири класи давайте пригадаємо …»

Питання для бесіди:

— Які ознаки характерні для голонасінних рослин ?

1. Дерев’янисті рослини.

2. Розмножуються насінням.

3. Вітрозапильні.

4. Листки -хвоя, голкоподібні.

5. Запліднення без води.

6. Насіння лежить відкрито.

7. Вічнозелені.

8. Коренева система- стрижнева.

— Як відбувається розмноження сосни ?

— Які особливості запилення і запліднення у голонасінних ?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Робота у групах: обговорення в групах порядку виступу учнів — згідно підготовленої інформації.

Обрано три групи. Розподіляємо систематичні групи: 1гр. рід Ялина, 2гр. рід Сосна, 3гр. рід Тис.

Учні розподіляють інформативний матеріал, роблять схематичний план відповіді, наприклад:

Охарактеризувати Рід Ялина

— тіньовитривала, вимоглива до вологості, родючості ґрунту;

— форма крони конусоподібна, листя голки, по 1 у вузлі на пагоні;

— шишки повислі, опадають щорічно, форма шишок овальна;

— нижні гілки не відмирають — світло погано доходить до ґрунту.

Звіт груп. (виступ учнів щодо підготовленої інформації), закріплення знань(члени групи повинні відповісти на питання, опрацьовані іншою групою. Учні слідкують за точністю та повнотою відповіді)

Приблизні питання:

  • Як називається деревина тиса ? (червоне дерево);
  • Чим відрізняється листя сосни й ялини ? ( у ялини голки коротші і розміщені на гілках по одній, а у сосни – попарно);
  • Назвіть найпоширеніші види ялини (європейська, колюча, срібляста, блакитна).

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

За значенням у природі та в господарській діяльності людини, голонасінні посідають друге місце після квіткових. Майже 90% лісів планети складаються з хвойних дерев або кущів. Могутні ліси на великих територіях створюють величезну кількість органічних речовин і виділяють в атмосферу багато кисню. Оскільки ліси – основне джерело кисню та летких протимікробних речовин (фітонцидів), їх і називають «легенями» або «зеленим щитом» планети». Ліси — це домівка для багатьох тварин.

Всі хвойні використовують в практиці лісопаркового господарства та озеленення.

Сосни висаджують на схилах для запобігання їх розмиванню та закріплення пісків.

Хвойні використовують для виготовлення ліків, які сприяють загоєнню ран, знеболюючих та сечогінних засобів. З хвої отримують вітамін С (аскорбінову кислоту – необхідну для підвищення імунітету людини). У хвої ялиці вітаміну С у 6 разів більше, ніж у лимоні.

В хімічній промисловості ми використовуємо деревину голонасінних, яка є сировиною для отримання розчинника скипидару (з живиці), ацетону, смоли, спиртів, штучного шовку. З кори хвойних добувають дубильні речовини для дублення шкір у шкіряній промисловості. З механічних волокон кори виготовляють канати та снасті. В целюлозно — паперовій промисловості з деревини ялини виготовляють високоякісний папір».

(відео про виготовлення паперу)

Деревина хвойних необхідна у будівництві, є цінною сировиною для виготовлення шпал для залізниць, стовпів ліній електропередач, мостів, кріплення шахтних проходів.

(відео про будівельну деревину)

Окремі види хвойних використовують під час проведення різних свят (ялину звичайну); з деревини ялиці виготовляють музичні інструменти (віолончелі, скрипки, піаніно, контрабаси).

Закам’янілу смолу давніх голонасінних – бурштин використовують для виготовлення дорогоцінних прикрас (ювелірних виробів, картин) і як ізолятор.

(відео про бурштин)

До Червоної книги України занесено сім видів рослин відділу Голонасінні. Якщо порівняти дані 1996 і 1980 року (попередній рік видання Червоної книги УРСР), то кількість видів даного відділу скоротилась на п’ять.

Запитання до учнів: про що свідчить цей факт і які можуть бути ваші прогнози стосовно майбутнього цих рослин?

До червонокнижних рослин належать: тис ягідний, сосна крейдяна, сосна Станкевича, яловець високий, яловець смердючий, модрина польська і сосна кедрова, або європейська (кедр).

V. Узагальнення та систематизація знань.

1) Біологічний диктант

  1. До червонокнижних рослин належать: тис ягідний, сосна крейдяна, сосна Станкевича, яловець високий, яловець смердючий, модрина польська і сосна кедрова.
  2. З хвої отримують вітамін С.
  3. У сосни голки коротші і розміщені на гілках по одній, а у ялини – попарно.
  4. Деревина хвойних є цінною сировиною для виготовлення шпал для залізниць.
  5. Сосна звичайна — це одне з найотруйніших дерев в Україні (тис ягідний).

2) Робота біля дошки: Намалювати схему «Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної».

VІ. Підведення підсумків уроку.

Робота у зошитах, для закріплення матеріалу.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Вивчити § 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г. Біологія: Підручник для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів.-К.: Генеза, 2007.- 228 с: іл.
  2. Захарчук О.І. Різноманітність голонасінних рослин. Їх значення у природі та житті людини// Біологія. Науково-методичний журнал №2 (266) січень 2010 р.
  3. Леонтьєв Д.В. Хвойні: динозаври рослинного світу// Біологія. Науково-методичний журнал №6 (270) лютий 2010 р.
  4. Новицька Н.П. Загальна характеристика голонасінних.// Біологія. Науково-методичний журнал №14 (278) травень 2010 р.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий