Уроків по темі: «Травлення. Обмін речовин» Тема. Значення обміну речовин та енергії

Основні питання: метаболізм, анаболізм (асиміляція, пластичний обмін), катаболізм
Уроків по темі: «Травлення. Обмін речовин» Тема. Значення обміну речовин та енергії

Скачати 0.54 Mb.

Сторінка 1/3 Дата конвертації 17.04.2016 Розмір 0.54 Mb.

  1   2   3

Методичні розробки уроків по темі: «Травлення. Обмін речовин»
Тема. Значення обміну речовин та енергії

Цілі: повторити матеріал про обмін речовин та енергії у рослин і тварин; поглибити знання учнів про особливості обміну речовин та енергії в людському організмі: показати взаємозв’язок процесів пластичного та енергетичного обміну; розкрити значення вивчення цієї теми для розуміння процесів, що відбуваються в людському організмі; виховувати дбайливе ставлення учнів до свого здоров’я; розвивати навички практичних досліджень учнів, провівши практичну роботу. «Антропометричні виміри. Визначення ідеальної ваги тіла».

Обладнання: ростомір, медична вага (напільні ваги), сантиметрова стрічка.

Тип уроку: формування нових знань.

Міжпредметні зв’язки: фізика, медицина.

Основні питання: метаболізм, анаболізм (асиміляція, пластичний обмін), катаболізм (дисиміляція, енергетичний обмін).
Хід уроку

І. Підготовка до вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення завдань теми «Обмін речовин та енергії».

Вивчаючи цю тему ви довідаєтесь про:

  • зміст понять «обмін речовин», «анаболізм», «катаболізм» тощо;
  • значення для організму білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин та води;
  • основні вітаміни, їх роль в обміні речовин; засоби збереження вітамінів у їжі;
  • норми та режим харчування.

Вивчивши цю тему ви навчитеся:

  • виконувати антропометричні виміри;
  • аналізувати харчовий раціон людини.

Зазначаються дати проведення практичних робіт та тематичної атестації.
2. Мотивація навчальної діяльності.

Ми часто зичимо одне одному здоровя. Та самі не завжди дбаємо про нього. Ми намагаємося подобатися іншим та бути красивими, але не завжди впевнені у своїй зовнішності. Запорукою і здоровя, і краси є вміння будувати розумний спосіб життя: правильне харчування, особиста гігієна, фізична культура тощо. Як вам подобається така думка: бути здоровим і красивим потрібно вчитися так, як навчаються всього в житті? (Заслухаються думки учнів.) У людському організмі відбуваються процеси обміну речовин та енергії з довкіллям, розуміння яких є надзвичайно важливе тому, що дає не лише теоретичні знання, але й розкриває секрет здоров я, довголіття та вічної молодості. Дотримуючись основ правильного харчування, ми запобігаємо багатьом захворюванням, зокрема і хворобам через надмірну вагу.

3. Актуалізація опорних знань.

Запитання до фронтальної бесіди:

  1. Які є основні ознаки живого організму?
  2. Що таке «обмін речовин»?
  3. Пригадайте, як обмін речовин та енергії відбувається у рослин.
  4. Як відбуваються ці процеси у тварин? Які речовини надходять до організму тварини? Якими шляхами речовини виділяються з організму?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Обмін речовин та енергії в людському організмі. Розповідь учителя з використанням опорного конспекту у робочому зошиті.

Які ж речовини проникають в організм з довкілля? Звичайно, — кисень та їжа. Що ж відбувається з цими речовинами в організмі? Сучасна наука розкриває таємницю цих перетворень за допомогою мічених атомів, що стали справжніми розвідниками. Вони переконали нас, що існує постійне оновлення речовин в організмі. Хімічні перетворення відбуваються так, що внутрішнє середовище кожної живої клітини нашого організму змінюються кілька разів. За рік людська кров тричі повністю оновлюється. Що активніше життя організму, то енергійніше відбувається самооновлення органів і, як наслідок, обмін речовин.

Інформаційний бюлетень № 1

Учені підрахували, що протягом доби в людському організмі масою 70 кг:

    • розкладається 125г білків, 70г жирів, 450г вуглеводів з вивільненням 12 600 кДж енергії;
    • поглинається 460л кисню і виділяється 403л вуглекислого газу;
    • гине і змінюється 450 млрд еритроцитів, 22 – 30 млрд лейкоцитів, 270-430 млрд тромбоцитів;
    • гине та відновлюється 50% епітеліальних клітин шлунка та кишковика;
    • серце проштовхує від 10 до 70 тисяч літрів крові;
    • у вени надходить близько 14кг лімфи;
    • передсердя і шлуночки скорочуються 86400 разів;
    • здійснюється 23040 дихальних рухів;
    • через легені проходить 11520л повітря;
    • через травну систему всмоктується 7-9л рідини;
    • утворюється і виділяється з організму 1,3-1,5л сечі;
    • випаровується через легені 0,4л води та разом з потом – 0,5л.
    1. Взаємозв’язок енергетичного та пластичного обміну речовин. (Використовуючи опорний конспект робочого зошита, пояснити учням взаємозв’язок процесів енергетичного та пластичного обміну.) Розглянувши нові поняття, за допомогою підручника вписати визначення терміні у зошит. Терміні: анаболізм (асиміляція), катаболізм (дисиміляція), метаболізм (обмін речовин).

    Розглянемо перетворення різних видів енергії в людському організмі за допомогою схеми:
    електрична енергія

    енергія хімічних теплова

    зв’язків механічна енергія енергія
    Таким чином, людський організм підпорядкований законові збереження енергії:

    енергія не виникає і не зникає, вона лише видозмінюється.
    «Мозковий штурм»

    Від чого залежать енергетичні витрати? Відповіді учнів записуються на дошці, а потім аналізуються. Кожна цікава аргументована відповідь учнів оцінюється 2 балами. (Залежно від активності школярів на уроці кількість балів може збільшитися.) Енергетичні витрати залежать від віку, статі, росту, ваги, фізичного навантаження, типу ВНД та решти чинників. Витрати енергії в дитячому віці в 1,5-2 рази вищі, ніж у дорослих. Діти (7-10 років) витрачають 70-60 ккал на кг, а дорослі – 35-40 ккал на кг.

    Слід пам’ятати, що енергія витрачається не лише на різні види діяльності, я й на основний обмін, тобто на здійснення нормальних життєвих функцій. Ці витрати становлять 7140 кДж (1700 ккал) на добу (20 років, 70 кг). Розглянути дані таблиці в підручнику. Учням пропонується проаналізувати залежність енергетичних витрат від людської діяльності. Оцінка – 2 бали.

    3.Антропометричні дослідження.

    Дбаючи про здоров’я та прагнучи самовдосконалення, ми неодмінно звертаємо увагу на свою фігуру. Особливо це питання хвилює дівчаток. У різні віки різними були уявлення про людську вроду. Мармурова скульптура богині кохання та краси Афродіти донесла до нас ідеал давніх греків. Згадаймо, як виглядали красуні в епоху Відродження. Вони здаються нам важкуватими, проте граціозними. Пропорції тіла цікавили людей завжди. Пригадаймо квадрат і круг Леонардо да Вінчі. (демонстрація малюнка) та правило золотого перерізу.

    Антропометричні дослідження необхідні для того, щоб описати та об’єктивно оцінити пропорції власного тіла, зробити висновок щодо відповідності маси тіла і росту. Отримані в практичній роботі дані будуть використовуватися під час проведення наступних робіт. Дослідивши власні антропометричні параметри, можна простежити відхилення їх від запропонованих у таблиці.

    IV. Закріплення вивченого матеріалу

    Практична робота №5

    Тема. Антропометричні виміри. Визначення ідеальної ваги тіла.

    Мета: навчитися вимірювати ріст, вагу тіла, розміри окремих частин тіла.

    Хід роботи

    1. Оголосити тему та мету, ознайомити з необхідним обладнанням.

    2. За допомогою робочого зошита учні самостійно ознайомлюються з ходом роботи.

    3. Робота ведеться в парах (дівчинка з дівчинкою, а хлопчик з хлопчиком). Учні по черзі парами підходять до ростометра та ваг для заміру росту і ваги тіла. Записують показники у зошит.

    4. Проводять необхідні обчислення масоростового та ростомасового індекса.

    5. Знімають мірки з фігури: довжину ноги, обхват грудей, обхват шиї, обхват талії, стегон. Отримані дані заносяться до таблиці і порівнюються з наведеними.

    6. У висновках учні зазначають: про що свідчать відповідність маси тіла росту, розмірам окремих частин тіла, яке значення для людини має вимір цих параметрів.

    V. Оцінювання учнів

    VI. Домашнє завдання

    Вивчити п.41. Опрацювати питання після п. 41.

    Тема. Вітаміни. Регуляція обміну речовин

    Цілі: ознайомити учнів з особливостями і значеннями вітамінів; виявити можливі наслідки при авітамінозі у людини; розглянути вміст вітамінів в основних продуктах харчування та способи збереження вітамінів у їжі; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я.

    Обладнання: таблиці, рекламні проспекти вітамінних препаратів.

    Тип уроку: комбінований.

    Міжпредметні зв’язки: історія, медицина.

    Основні поняття: вітаміни, авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз.

    Хід уроку

    І. Повторення та перевірка знань

    Урок розпочинається опитуванням методом «ланцюжка». Розпочинає вчитель, що ставить запитання першому учневі. Відповівши, учень запитує товариша і т.д. Визначаються найкращі запитання і відповідь.

    ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу

    1. Повідомлення теми та завдань уроку.

    2. Актуалізація опорних знань.

      • Що вам відомо про вітаміни?
      • Які продукти їх містять?
      • Чи містяться ці сполуки в тваринних продуктах?

      Що станеться, якщо не вживати вітамінів?

      3. Мотивація навчальної діяльності.

      Отже, вам відомо, що вітаміни є необхідними для життя сполуками. Значення про властивості та значення цих речовин, про способи збереження їх у їжі допоможуть вам бути здоровими та життєрадісними і впоратися не лише з поганим апетитом та простудою, а й зрозуміти причини багатьох захворювань, які пов’язані з недостатнім чи надмірним споживанням цих біологічно активних сполук.

      ІІІ. Вивчення нового матеріалу

      1. Загальна характеристика вітамінів.

      Розповідь учителя

      Вітаміни – це біологічно активні речовини різної хімічної природи, що необхідні для забезпечення важливих фізіологічних і біологічних процесів в організмі. На добу організмові необхідні мізерні кількості вітамінів, але, незважаючи на це, вони відіграють роль в обміні речовин та енергії. Багато вітамінів входить до складу ферментів, гормонів. Більшість із них швидко розпадається, не запасається і не синтезується в організмі. Тому слід постійно вживати продукти, що містять вітаміни. Найбільше їх міститься у свіжих фруктах, овочах, а також у молоці та м’ясі. За відсутності вітамінів у їжі розвивається захворювання – авітаміноз, за нестачі – гіповітаміноз. А надлишок, що у десятки й сотні разів перевищує потреби організму, спричинює виникнення гіпервітамінозу. Існує близько 50 вітамінів. Їх ділять на дві групи: водорозчинні та жиророзчинні. До водорозчинних належать вітаміни групи В, вітамін Р,С, до жиророзчинних – А, D, E,F, K.

      (Запис термінів у зошити (с.109) «вітаміни», «авітаміноз», «гіповітаміноз», «гіпервітаміноз».)

      1. Історія досліджень ролі вітамінів у людському житті.

      Розповідь учителя

      Було це далекого 1736 року. Російські кораблі під командуванням видатних мореплавців Дмитра Лаптєва та Олексія Чирикова вирушили шукати Північного морського шляху. Їх затерли крижини, і вони зазимували біля узбережжя теперішнього моря Лаптєвих. Дуже швидко запаси свіжих продуктів та овочів вичерпалися, закінчилася і квашена капуста. Команда перестала відрізняти сніданки від вечерь, такі вони стали одноманітні: усе ті самі сухарі, солонина, сушена риба. І тут моряки один по одному почали хворіти на цингу (скорбут). Лише відвар з хвої врятував багатьох з них від загибелі. Цинга (скорбут) – хвороба, що виникає через недостатню кількість у харчуванні вітаміну С – аскорбінової кислоти. Виявляється в загальній кволості, запамороченні, появі червоного висипу, набряканні і кровотечі ясен, випадінні зубів, опуханні ніг та решти хворобливих явищ. (Демонстрація картинок та фотографій.)

      Під час другої Камчатської експедиції видатного російського мореплавця Вітуса Берінга 1741 року кораблі «Св. Павло» і «Св. Петро» прибули на Командорські острови з екіпажеми хворих на цингу. Тут сам Берінг і багато моряків померли від цинги, а решта врятувалася від смерті, бо їли траву і зелень. Цинга здавна була лихом мореплавців та мандрівників. На неї тяжко хворіли екіпажі кораблів експедицій Васко да Гама, Магелана тощо. Без перебільшення можна зазначити, що в епоху парусного флоту цинга забрала більше життів, ніж усі морські бої. У давнину цинга не щадила ані простих людей, ані царських, ані боярських сімей. Люди тривалий час шукали засобу, що виліковує це захворювання. Поступово було виявлено, що проти цинги чудово діють свіже м’ясо, настоянки хвої, шипшина, цитриновий сік.

      Давно почався пошук засобів проти пелагри й бері-бері. Пелагра – хвороба, що викликається відсутністю вітаміну РР. проявляється в нервових психічних розладах, запаленні слизової оболонки рота та язика, розладах кишковика. Бері-бері – «ножні кайдани» — хвороба, що викликається відсутністю вітаміну В1. Проявляється в затерпленні кінцівок та паралічах. Під час цього тяжкого захворювання порушується діяльність серця, уражаються нерви кінцівок , особливо ніг.

      Причина виникнення цих хвороб не була розгадана, але деякі спостережливі люди вбачали зв’язок між захворюванням і харчуванням. Відкриття зробив молодий російський лікар Микола Лунін 1880 року, вивчаючи вплив продуктів харчування на організм тварин. Провівши численні досліди, він виявив, що білі миші, яких він годував очищеними білками, жирами, вуглеводами, мінеральними солями гинули. Він зробив висновок, що крім відомих поживних речовин є ще якісь невідомі, але дуже потрібні речовини. Проте він не мав підтримки у своїх наукових дослідженнях і був змушений покинути їх. Минуло довгих 30 років. Після відкриття Луніна, перш ніж польський учений Казімєж Функ, який працював у Лондоні, дістав 1912 року з рисових висівок кристалічну речовину. Він дав їй назву «вітамін». Це був вітамін В1, відсутність в їжі якого, як відомо, викликає захворювання бері-бері. 1927 року угорському хімікові А.Сцент-Дьйорді вдалося видалити речовину, яку назвали вітаміном С, аскорбінова кислота. Відтоді вітамінологія як галузь медицини, біохімії, фізіології інтенсивно розвивається. Вітамінна промисловість випускає сотні назв препаратів, які дістають із різної сировини, синтезують із найрізноманітніших вихідних речовин.

      1. Значення вітамінів A, B, C, D лдя організму. (Повідомлення учнів)

      Отже: а.) добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров’я; б.) для профілактики захворювань, які пов’язані з дефіцитом вітамінів, необхідна правильна організація харчування; в.) надлишок вітамінів, їх препаратів також негативно відбивається на здоров’ї; г.) під час кулінарної обробки вміст вітамінів у їжі зменшується.

      1. Забруднення продуктів харчування і води. Вплив на здоров’я. (Повідомлення учнів)

      IV. Закріплення

      Розв’язання ситуаційних завдань: Уявіть собі, що ви – лікар:

      1. У хворого спостерігається погіршення зору, зокрема, хворий повідомив про сухість шкіри, тріскання слизової оболонки губ та кепське самопочуття. Чи можуть ці симптоми свідчити про авітаміноз? Про який? Що б ви порадили?

      2. Чи можна вагітній жінці вживати вітамінних препаратів? Чи можуть вони зашкодити майбутній дитині?

      3. Поясніть матері немовляти: чому так важливо бувати з дитиною на сонечку.

      4. Проконсультуйте, яким чином зберегти вітаміни в їжі.

      5. Мати хворого хлопчика скаржиться, що у її сина поганий апетит, він кволий, часто хворіє. Що ви порадите?

      V. Оцінювання учнів
      Аналіз підготовки учнями повідомлень..
      VІ. Домашнє завдання

      Прочитайте текст п. 42. Відповісти на питання «Поміркуйте».

      Тема. Фізіологічні основи раціонального харчування

      Практична робота №7. Аналіз добового харчового раціону людини та його відповідність критеріям раціонального харчування.

      Цілі: закріпити та поглибити знання про обмін речовин, значення мінеральних, органічних речовин та вітамінів у людському організмі; навчитися складати харчові раціони на основі енергетичних витрат і з урахуванням повноцінності їжі.

      Обладнання: таблиці «Уміст органічних речовин у харчових продуктах рослинного і тваринного походження», «Добова потреба енергії у людей, що займаються різними видами праці», «Норма добової потреби людей у поживних речовинах».

      Тип уроку: застосування здобутих знань. (Практична робота.)

      Міжпредметні зв’язки: математика.

      Основні поняття: харчовий раціон, калорійність, режим харчування.
      Хід уроку

      І. Підготовка до вивчення нового матеріалу

      1. Повідомлення теми та завдань уроку.

      2. Мотивація навчальної діяльності.

      Сьогодні ми поговоримо про їжу. (Експрес-анкета.) Хто з вас діти полюбляє їсти? (Піднесіть руки.) Хто схильний до об’їдання? Хто не звик снідати вранці? Хто вечеряє прямо перед сном? Чи їсте ви у школі? Чи щодня вживаєте перших страв?

      Відомо, що в країнах Заходу режим вживання їжі багатьох людей відрізняється від загальновизнаного в нашій країні: сніданок (сік чи кава, чай, канапка тощо); ленч, який є одним з основних прийомів їжі (обідня перерва на підприємствах та у школах); вечеря, до якої входять гарячі страви, а відбувається раніше від нашої і тому зазвичай є ще одне вживання їжі. Система режиму харчування в нашій країні має свої традиції. Сьогодні на уроці ми проаналізуємо свій харчовий раціон відповідно до критеріїв раціонального харчування. Дізнаємося: чи правильно ми харчуємося? Як організувати режим вживання їжі? Чи досить калорійна їжа, яку ми вживаємо?

      ІІ. Вивчення нового матеріалу

      Найраціональнішим є чотириразове харчування, яке залежно від умов праці й побуту може бути здійснене у двох варіантах: 1.) перший сніданок, другий сніданок, обід, вечеря; 2.) сніданок, обід, полудник, вечеря. Як розділити добовий раціон у відсотках – рекомендації фахівців будуть відрізнятися. Але пам’ятаймо: сніданок має бути поживним (20-30%), обід має включати гарячу першу страву (35-50%), вечеря (15-30%) має бути не пізніше як за дві години до сну. М’ясо, рибу, яйця і бобові (багаті на білок) слід споживати на сніданок і обід, бо вони довше перетравлюються й тому на тривалий час затримуються в шлунку, що дає можливість збільшувати проміжки між вживанням їжі. На вечерю краще добирати легку їжу, яка швидко перетравлюється, наприклад, молочні, овочеві, круп’яні страви. Раціональне харчування – це спосіб запобігання багатьом хворобам. І.Павлов наголошував, що надмірне захоплення їжею – тваринність, а неуважність до їжі – безглуздя. Харчування визначає не тільки фізичний розвиток, але й великою мірою розвиток психіки, інтелекту. Правильно організоване харчування – основа нормального росту, розвитку, навчання, праці.

      Таким чином, подумаймо, що, на вашу думку, варто враховувати, складаючи харчовий раціон. Учні поступово пригадують, а вчитель позначає основні положення на дошці:

      1. добову витрату енергії залежно від віку і професії людини;
      2. добову потребу в білках, жирах, вуглеводах;
      3. необхідне співвідношення білків, жирів і вуглеводів (кількісне співвідношення білків і жирів тваринного та рослинного походження);
      4. оптимальну кількість потрібних організму вітамінів та солей;
      5. правильний розподіл вживання їжі упродовж дня.

      ІІІ. Закріплення

      Практична робота №7. Аналіз добового харчування раціону людини та його відповідність критеріям раціонального харчування.

      За допомогою робочого зошита учні ознайомлюються з метою, обладнанням, ходом роботи; визначають потреби в основних поживних речовинах (за даними зошита); звертають увагу на енергетичні витрати на добу; ознайомлюються зі зразком харчового раціону, наведеного на форзаці підручника; складають індивідуальний харчовий раціон (с. 88); роблять висновок.

      Робота доволі складна, тому в разі серйозних проблем учням пропонуються вправи, які поступово розвивають їх поняття в цій темі.

      Наприклад

      Визначити калорійність добового пайка, якщо на одну людину відпущено: хліба-400г, булки-300г, цукру-30г, м’яса-300г, тваринного жиру-75г, крупів-120г, картоплі-500г.

      ІV. Домашнє завдання

      Вивчити п. 43. Підготувати повідомлення чи твори «Гігієнічні основи харчування українців» або «Раціональне харчування – запорука здоров’я країни».

      Думати – найважча робота; ось,

      мабуть, чому цим займаються декотрі.

      Г.Форд, американский промышленник

      Не обманешь – не продашь!

      Русская пословица

      Тема уроку: Продукти харчування і здоров’я
      Цілі уроку:

      Навчальна:

      • формування поняття про харчові добавки, штрихкод, генномодифіковані продукти.

      Розвивальна:

      • розвиток вміння читати і аналізувати інформацію на етикетці товару;
      • розвиток вміння самостійно приймати рішення у виборі товару;
      • розвиток комунікативної компетентності;
      • розвиток навичок здорового способу життя;
      • розвиток поняття про екологію здоров’я.

      Виховна:

      • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я;
      • виховання свідомого розуміння зв’язка між екологією природи і здоров’ям людини;
      • забезпечення професійного самовизначення.

      Форма проведення: урок-консультація

      Тип уроку: урок засвоєння нової інформації

      Обладнання:

      • виставка інформаційних джерел про здорове харчування і харчові добавки;
      • епіграф уроку;
      • плакати про штрихкод, шкідливі добавки, про правила покупця;
      • чорний ящик;
      • набори упаковок продуктів харчування;
      • картки первинної експертизи продуктів.

      Міжпредметні зв’язки: біологія, економіка, екологія, правознавство, основи здоров’я, інформатика.

      Ключові поняття уроку: здорове харчування, харчові добавки, штрихкод, правила споживача.

      Результат уроку: формування соціальних, комунікативних та полікультурних компетенцій учнів.

      Технологічна картка уроку

      Етап уроку Форма проведення Мета етапу уроку 1. Організаційний момент Привітання класу, перевірка наявності всього необхідного для уроку Налаштування класу на роботу 2. Цільова установа Розповідь вчителя Формування в учнів мети навчального заняття 3. Мотивація навчальної діяльності Аукціон «Кот у мішку» Формування в учнів мотиваційного поля 4. Вивчення нового матеріалу

      4.1. Консультація №1 «Інформація про товар» Презентація консультанта Вивчення правових основ споживача, учні отримають необхідну інформацію про товар 4.2. Консультація №2 «Про що нам розповідає штрихкод?» Презентація консультанта Учні в групах знаходять інформацію про штрихкоди продуктів харчування в різних упаковках (скляна банка, металева банка, поліетиленова упаковка) 4.3. Консультація №3 «Знайомтесь: харчові добавки!» Презентація консультанта Аналіз етикеток продуктів харчування на наявність харчових добавок та їх вплив на здоров’я людини. 4.4. Консультація №4 «ГМО — шлях до вимирання людства?» Презентація консультанта Аналіз етикеток продуктів харчування на наявність геномодифікованих речовин. 4.5. Консультація №5 «Здорове харчування» Презентація консультанта Формування свідомого ставлення до свого здоров’я, поняття про здорове харчування. 5. Практикум «Первинна екологічна експертиза» Робота в групах Відпрацювання практичних навичок по аналізу етикеток продуктів харчування на наявність ХД, ГМО, шрихкоду, на наявність речовин, що забезпечують здорове харчування 6. Закріплення матеріалу Гра «Що це означає?»

      (здорове харчування в усній

      народній творчості)

      Учні знаходять між основними правилами споживача та приказками української народної творчості. 7. Рефлексія Мікрофон «Я, як споживач, тепер знаю, що…» Учні усвідомлюють актуальність вивченої теми 8. Домашнє завдання «Створи рекламу» Учні повинні будуть створити рекламу (печатну, телевізійну, радіо рекламу) дитячого харчування.

      Хід уроку
      1. Організаційний момент. Привітання класу

      2. Цільова установа

      У повсякденному житті кожен з нас є споживачем продовольчих товарів. Реклама заповнює екран телевізора, ми бачимо її на сторінках газет і журналів, чуємо по радіо. Прийшов час вести розмову про економічну і споживацьку грамотність, про харчові добавки і генномодифіковані продукти, які використовують для виробництва продуктів харчування, про їх користь і шкідливість.

      Сьогодні необхідно нам навчитися приймати виважені рішення, що базуються на знаннях, інформації отриманих з різних джерел. Важливо знати, що ми маємо споживати, щоб зберегти своє здоров’я.

      Під час уроку ми опинимося в науково-дослідницькій консультації, консультанти якої ознайомлять нас з основними принципами здорового харчування і правилами споживача. Ми проведемо первинну екологічну експертизу на деякі продукти харчування, для того, щоб відповісти на запитання «Чи завжди за яскравою етикеткою знаходиться якісний і корисний товар?»

      3. Мотивація навчальної діяльності

      Увага, леді і джентльмени! Об’являється аукціон! Поспішайте! Виставляється лот «Кот в мішку» Хто готовий купити товар? Про нього відомо тільки що це геніальний винахід людства! В СРСР це було дефіцитом і вважалося ознакою інтелігентної сім’ї. Цей товар нам дуже необхідний!

      Починаємо торги! Початкова ціна – 1 грн. Хто запропонує більше? – 2 грн, 3 грн – Продано!

      Що ж у мішку? Це… рулон туалетного паперу! Яке почуття ви відчули? Вас обманули! Яку помилку допустив споживач? Придбав товар, не отримавши про нього повної інформації.

      Таким чином, перше правило споживача: перш ніж купувати товар, отримай інформацію про нього.

      (вчитель прикріплює це правило на дошку)

      Якщо в супермаркеті, магазині, на ринку ми чуємо, що товар має сертифікат якості, то ці слова діють на нас магічно — ми його купуємо. Ми віримо, що цей товар буде неодмінно високої якості. Але на жаль, багатьох з нас чекає розчарування…

      Тому уявіть собі, що ми опинилися в науково-дослідницькій лабораторії «Здорова їжа». Вчені – консультанти презентують свої напрацювання, що допоможе нам здійснити первинну екологічну експертизу продуктів харчування.

      4. Вивчення нового матеріалу

      4.1. Консультація №1 «Інформація про товар»

      (учень в ролі працівника спілки споживачів презентує інформацію, яку повинна містити етикетка товару; заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

      Згідно Закону «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати від виробника, продавця необхідну та достовірну інформацію про його підприємство, його товарах та режимі роботи.

      Інформація про товар повинна містити:

      Найменування стандарту, вимогам якого відповідає даний товар;

      Перелік основних споживацьких властивостей товару, а для продуктів харчування – склад ( в тому числі наявність всіх харчових добавок або ГМ продукції), масу нетто або об’єм, калорійність, наявність шкідливих для здоров’я речовин, а також протипоказання до окремих захворювань;

      • вартість і умови придбання товару;
      • гарантійні обов’язки виробника товару;
      • правила і умови безпечного користування товаром;
      • строк придатності;
      • адреса виробника і підприємства, уповноважених приймати претензії від споживача.

      Этикетка містить фірмену назву продукції, її склад, товарний знак компанії, рекламні матеріали, інструкції по зберіганню та споживанню..

      Вчитель

      Давайте уважно подивимося на упаковку деяких продуктів харчування. Існує декілька видів упаковки: металева банка, скляна банка з металевою кришкою, паперова, картонна, пластмасова, поліетиленова тощо. По-перше, треба переконатися в тому, що упаковка не ушкоджена. На кожній упаковці є етикетка з назвою продукту та інформації про нього. Упаковки різних фірм повинні відрізнятися від конкурентних, допомагати покупцю в пошуці товару, надавати товару образ, відповідати рівню ціни. А як дізнатися, яка держава є виробником даного товару. Придивіться, що крім тексту на етикетці є загадкові смужки різної товщини з цифрами. Це – штрихкод. А що ж він означає?

      4.2. Консультація №2 «Про що нам розповідає штрихкод?»

      (учень в ролі міжнародного експерта презентує інформацію про штрихкоди; заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

      Штриховий код являє собою послідовність штрихів та проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифри, букви та інші символи. Закодовану в штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв — сканерів штрихового коду. Кожна цифра або буква в штриховому коді відображається комбінацією штрихів та проміжків за чітко визначеними правилами. Під час зчитування сканер вимірює світло, відбите від темних та світлих ділянок штрихового коду.

      Приклади деяких кодів країн: Україна -482, США і Канада — 000–139; Франція – 300–379; Германія – 400–440; Японія – 450–459, 490–499; Росія – 460–469; Велика Британія – 500–509; Греція – 520; Польща – 590; Фінляндія – 640–469; Китай – 690–695; Турція – 869; Австрія – 900–919.

      У штриху-коді перші 2-3 цифри означають країну-виробника, наступні 5 — підприємство-виробник, ще 5 — найменування товару, споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра — контрольна, для перевірки правильності зчитування штрих-коду сканером.

      Візьмемо, приміром, цифровий код: 4820024700016. Перші дві цифри (482) означають країну походження (виготовлювача або продавця) продукту, що випливають 4 або 5 залежно від довгі коду країни (0024) — підприємство-виготовлювач, ще п’ять (70001) — найменування товару, його споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра (6) контрольна, використовувана для перевірки правильності зчитування штрихів сканером (мал.1):

      Вчитель

      Сьогодні ви, мабуть, чимало чуєте про існування харчових добавок, і часто запитуєте себе: «Як можна зменшити ризик для здоров’я?» Читайте склад продуктів харчування! Повірте, вивчивши склад своїх улюблених продуктів харчування ви будете здивовані. А допоможе розібратися нам з харчовими добавками технолог харчової промисловості.

      4.3. Консультація №3 «Знайомтесь: харчова добавка!»

      (учень в ролі технолога харчової промисловості презентує інформацію про харчові добавки; заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

      Харчовими добавками називають групу природних або синтетичних речовин, які спеціально додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів або готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників.

      Харчові добавки використовуються з метою: збереження поживних властивостей харчових продуктів, надання харчовим продуктам більш привабливого вигляду, збільшення терміну зберігання харчових продуктів, полегшення технологічної обробки продовольчої сировини, здешевлення та скорочення технологічного процесу.

      З давен — давен людина використовує натуральні харчові добавки, такі як дріжджі, агар, пектин, желатин, лимонна кислота, оцет, сода, крохмаль, кухонна сіль.

      Але, на превеликий жаль, великого розмаху сьогодні у світі набуло виробництво синтетичних харчових добавок. Кількість харчових добавок, які використовують у харчовому виробництві більшості країн світу, досягає 500 найменувань, в США перевищує 1500, в країнах ЄС досягає 1200, в Росії — 415, в ФРГ — 350, в Україні — 221. Радою ЄС розроблена раціональна система цифрової кодифікації харчових добавок з літерою «Е» (від слова Європа або від англ. — їстівний). Кожній харчовій добавці присвоєно три- або чотиризначний код (у Європі з попередньою літерою «Е»).
      Існує їх класифікація в системі Сodex Аlimentarius:

      • Е100-Е182 — барвники
      • Е200-Е299 — консерванти
      • Е300-Е399 — антизакислювачі
      • Е400-Е499 — стабілізатори
      • Е500-Е599 — емульгатори
      • Е600-Е699 — посилювачі смаку та аромату.
      • Е700-Е899 — запасні індекси
      • Е900-Е999 – піногасники

      При частому вживанні деякі харчові добавки можуть причинити небезпеку здоров’ю людини.

      Е102 Н Е150 П Е220 Н Е281 К Е405 Н Е626 РК Е103 З Е151 ШШ Е222 Н Е282 К Е450 РШ Е627 РК Е104 П Е152 З Е223 Н Е283 К Е451 РШ Е628 РК Е105 З Е153 К Е224 Н Е310 В Е452 РШ Е629 РК Е110 Н Е154 РК Е228 Н Е311 В Е453 РШ Е630 РК Е111 З Е155 Н Е230 К Е312 В Е454 РШ Е631 РК Е120 Н Е160 ШШ Е231 ШШ Е320 Х Е461 РШ Е632 РК Е121 З Е171 П Е232 ШШ Е321 Х Е462 РШ Е633 РК Е122 П Е173 П Е233 Н Е330 К Е463 РШ Е634 РК Е123 ДН Е180 Н Е239 ШШ Е338 РШ Е465 РШ Е635 РК Е124 Н Е201 Н Е240 К Е339 РШ Е466 РШ Е636 Н Е125 З Е210 К Е241 П Е340 РШ Е477 П Е637 Н Е126 З Е211 К Е242 Н Е341 РШ Е501 Н Е907 В Е127 Н Е212 К Е249 К Е343 РК Е502 Н Е951 ШШ Е129 Н Е213 К Е250 АТ Е400 Н Е503 Н Е952 З Е130 З Е214 К Е251 АТ Е401 Н Е510 ДН Е954 К Е131 К Е215 К Е252 К Е402 Н Е513 ДН Е1105 ШШ Е141 П Е216 К Е270 Н Е403 Н Е527 ДН     Е142 К Е219 К Е280 К Е404 Н Е620 Н    

      Позначення:

      • ШШ — шкідливий для шкіри
      • З — заборонений
      • К — канцерогенний
      • ДН — дуже небезпечний
      • Н — небезпечний
      • П — підозрілий
      • РШ — розлад шлунку
      • АТ — артеріальний тиск
      • В — висипання
      • Х — холестерин
      • РК — кишкові розлади

      Отже, читайте етикетки продуктів харчування на наявність в них різноманітних «Е-шок»!!!

      Вчитель

      В останній час на етикетках можна побачити помітки про те, що товар виготовлений з трансгенних або генномодифікованих продуктів. А що означає?

      4.4. Консультація №4 «ГМО — шлях до вимирання людства?»

      (учень в ролі генного інженера презентує інформацію про трансгенні і генномодифіковані продукти, заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

      Поштовхом до створення геномодифікованих організмів була благородна мета — зупинити голод, що переслідує до мільярда населення планети. Нині виникла інша проблема: науковці не можуть спрогнозувати, якими будуть наслідки такого втручання з точки зору біологічної єдності світу та життєдіяльності живих організмів, у тому числі людей. Екологи переконані: оцінити вплив генетичного забруднення за короткий час дуже важко, а ризики, пов’язані з ним, починають виявлятися поступово (мал.2):

      Наприкінці двадцятого століття площі посівів трансгенних рослин були незначними. На початку XXI століття вже сотні гектарів засіяно модифікованими сортами. Це переважно соя, ріпак, соняшник, кукурудза…

      У 2007 році була прийнята постанова Кабміну, яка зводиться до того, що питання обігу харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми, здійснюється при наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів. Забороняється ввезення, виробництво та реалізація визначених харчових продуктів для дитячого харчування. Ця постанова — єдиний документ, який регламентує обіг генетично модифікованих організмів в Україні. Необхідно вести пропаганду важливості вирощування в Україні екологічно чистої продукції, яку ми могли б постачати у Європу.

      Прибічники геномодифікованих організмів аргументують можливістю швидко наповнити ринки відносно дешевою продукцією, а супротивники наголошують на небезпеці втручання у генетичний код живої істоти і ризик зміни існуючих екосистем.

      Серед позитивних наслідків — інтенсивне використання геномодифікованих організмів у медицині, але там ГМО чітко контролюються лабораторними дослідженнями. Проте, коли мова йде про ГМО, що знаходяться у природному середовищі, вчені не мають спільної думки. Багато країн, у тому числі учасники ЄС, досить обережно ставляться до геномодифікованих продуктів (ГМП). Сьогодні від ГМО — продукції відмовилися 130 країн світу. Але загроза імпортування такої продукції у країни пострадянського простору від цього тільки зростає.

      ГМО, або трансгени, мають у собі нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу. Найбільш розповсюджені культури серед ГМ-рослин: соя, кукурудза, бавовна, ріпак. У цілому існує понад сто найменувань геномодифікованих рослин. Приклади: картопля, стійка до колорадського жука, томати, що отримали ген морозостійкості від атлантичної камбали, рис із геном людини, що відповідає за склад жіночого молока, пшениця, у якої є ген скорпіона…

      Інше важливе питання — медичні ризики, тобто, як вживання ГМО впливатиме на здоров’я людини. В Британії був проведений експеримент — давали щурам трансгенну картоплю, і це негативно відбилося на імунній системі тварин, викликало хвороби печінки, нирок, мозку. Після споживання ГМ-томатів у тварин відбулися значні порушення тканини шлунка, зменшився об’єм мозку, з’явилися патології печінки, селезінки. Ці ж зміни, за спостереженнями дослідників, виникають у людей. Можливе виникнення стійкості до антибіотиків, зміни в обміні речовин, складі крові і т.д. Практично, всі тестування та дослідження ГМО і ГМ-продуктів були короткостроковими — їх негативний вплив може проявитися через тривалий час або відбитися на наших нащадках.

      Поряд з цим треба звернути увагу на підвищення рівня алергізації населення та негативний вплив геномодифікованих продуктів на імунну систему. А фітоестрогени — рослини, що містять велику кількість жіночих гормонів (соя, горох, кукурудза, квасоля) мають здатність змінювати статеву поведінку людини та знижують індекс вагітності. Тому основна порада — слідкувати за своїм харчуванням, віддаючи перевагу натуральним продуктам.

      Вчитель

      Фахівці з раціонального харчування стверджують, що 80% нашого здоров’я, пов’язаного із способом життя, напряму залежить від здорового харчування, яке полягає у встановленні гармонії між продуктами харчування і гомеостазом організму людини. При цьому треба враховувати вік, стать, наявність хронічних захворювань та інші критерії.

      Консультант нашої лабораторії розгляне характерні особливості системи здорового (природного) харчування, тобто що потрібно їсти практично здоровій людині, щоб не захворіти на хронічні недуги і почуватися бадьорою та життєрадісною на довгі роки активного життя.
      4.5. Консультація №5 «Здорове харчування»

      (учень в ролі дієтолога презентує інформацію про принципи здорового харчування, заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

      Отже, природне харчування – це:

      – багато клітковини;

      – високий вміст мікроелементів;

      – низька калорійність;

      – низька глікемічність (низький вміст цукрів);

      – низький вміст жирів;

      – низький вміст кухонної солі.

      ПІРАМІДА ХАРЧУВАННЯ

      Піраміда харчування рекомендована ВООЗ як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону. В основу її створення покладені необхідні для здорового харчування продукти, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє (мал.3):

      Піраміда створена з використанням кольорової схеми світлофора:

      зелений — вживай без обмежень;
      жовтий — споживай обачливо;
      червоний — поміркуй чи варто вживати

      Із продуктів, що входять до верхнього зеленого шару піраміди, ВООЗ рекомендує споживати щодня не менше 400 г овочів (додатково до картоплі) та фруктів, тобто п’ять-шість порцій.

      Жовтий шар піраміди закликає до обачливості. В пропорціональному відношенні для здорового раціону харчування продукти цієї зони необхідні в малих кількостях. З правого боку розташовані м’ясні і рибні продукти, яйця, горіхи та бобові. Жирні сорти м’яса і м’ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м’ясом. Оскільки організм потребує щодня лише 0,8 г білка на кілограм ідеальної маси тіла, вживати ці продукти необхідно в малих кількостях. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти.
      На верхівці піраміди розташована червона зона продуктів, перед вживанням яких слід добре поміркувати. Адже сюди входять продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи в надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення додаткової енергії понад ту, що вже забезпечена іншими групами продуктів.

      Вчитель

      Консультанти нашої науково-дослідницької лабораторії «Здорове харчування» познайомили нас з різними аспектами великої проблеми – проблеми харчування.

      Тепер можна сформулювати друге правило споживача: «Маєш інформацію – вмій обрати якісний продукт» (вивішує це правило на дошку)

      Як це робити? Давайте потренуємося!

      5. Практикум «Первинна екологічна експертиза»

      Учні об’єднуються в групи, кожній з них пропонується продукт харчування (картопляні чіпси, напій «Кока-кола», батончик «Снікерс»)

      Виконання практикуму

        1   2   3
      База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
      звернутися до адміністрації

          Головна сторінка
      Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий