Урок у музеї гра «картинна галерея природи»

Тема II. Природа взимку. Практична робота. Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи
Урок у музеї гра «картинна галерея природи»

Скачати 0.61 Mb.

Сторінка 1/3 Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 0.61 Mb.

  1   2   3

КОЛОСОК” – для початкової школи

Дарія Біда

ФЕНОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП У ВИКЛАДАННІ ПРИРОДОЗНАВСТВА

у 2 класі

ЗМІСТ

ЧОМУ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПОРИ РОКУ?

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ У ПРИРОДІ

ЕКСКУРСІЇ “СЕЗОННІ ЗМІНИ У ПРИРОДІ”

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

КАЗКА ПРО ЗАЙЧИКА І ПОРИ РОКУ

ПРАВДА Й ВИГАДКИ ПРО ЗАЙЦЯ. Матеріали для проектної діяльності.

УРОК У МУЗЕЇ

ГРА “КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ ПРИРОДИ”

ТЕМА II. ПРИРОДА ВЗИМКУ. Практична робота. Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи.

ТЕМА III. ПРИРОДА НАВЕСНІ. Ранньоквітучі трав`янисті рослини.

ТЕМА IV. ПРИРОДА ВЛІТКУ. Червона книга України.

ТЕМА V. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ. Які рослини є символами України?

ТЕМА V. ПРИРОДА ВЛІТКУ. Екскурсія до будинку природи (відділ природи краєзнавчого музею).

ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ ЮНИХ ШАНУВАЛЬНИКІВ ПРИРОДОЗНАВСТВА. Завдання про зиму.
ЧОМУ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПОРИ РОКУ?
Знайдіть помилки у поясненнях ПРИЧИНИ зміни пір року НА ЗЕМЛІ (матеріали з ІНТЕРНЕТУ).

Сайт http://sokolschool.pl.ua/414/:

“Зміна пір року – вічне й постійне явище природи. Причина його полягає в русі Землі навколо Сонця. Шлях, по якому в космічному просторі рухається земна куля, має форму витягнутого кола, овалу. У центрі цього овалу Сонце. Перехід від теплої пори року (весна, літо) до холодної (осінь, зима) відбувається не тому, що Земля то наближається до Сонця, то віддаляється від нього. Але сьогодні так думають багато людей! Річ у тім, що Земля, крім обігу навколо Сонця, обертається навколо уявної осі (лінії, що проходить через Північний і Південний полюси). Пори року змінюються саме завдяки обертанню. Спочатку один бік Землі повернений до Сонця, потім – інший. Літо настає на тому боці, який повернений до Сонця”.

Сайт http://doshkolenok.kiev.ua/otvpochem/209-comy-zminyytsya-poru-roky.html:

Один оберт навколо Сонця наша планета робить за рік. Сонце освітлює Землю по-різному. Коли Північна півкуля освітлена Сонцем – вона отримує більше тепла та світла, тому настає літо. А у Південній півкулі в цей час – зима. Коли ж обидві півкулі освітлені однаково – маємо весну або осінь.

ЗАВДАННЯ

Підкресліть правильні твердження

  1. Земля — планета Сонячної системи.
  2. Місяць — єдиний природний супутник Землі.
  3. Земля обертається навколо своєї осі зі сходу на захід.
  4. Сонце — найближча до Землі зоря.
  5. Сонячні промені нагрівають Земну поверхню однаково в усіх її ділянках.
  6. Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід.
  7. Сонячні промені нагрівають Земну поверхню неоднаково.
  8. Пори року змінюються тому, що вісь Землі має нахил.
  9. Пори року змінюються тому, що Земля обертається навколо Сонця.
  10. Кількість сонячного тепла на певній ділянці Землі залежить від кута падіння сонячних променів.
  11. Один повний оберт навколо своєї осі Земля здійснює за 24 години.

Дайте відповідь на запитання

  1. Яка тривалість місячної доби (у земних добах)?

А. 29, 5 земних діб. Б. 708 годин. В. 365 земних діб. Г. 12 земних місяців.

  1. Чому існує високосний рік?

Це пов’язано з періодом обертання Землі навколо Сонця, який складає 365 днів і 6 годин. За 4 роки набігає ще одна доба, яку додають до лютого, а такий рік називають високосним. У ньому 366 діб.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ У ПРИРОДІ

Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами у рослинному і тваринному світі, звертати увагу на тісний взаємозв’язок між живою та неживою природою. З приходом весни Сонце піднімається вище над горизонтом, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Прилітають птахи (які живляться комахами), пробуджуються інші тварини (жаби, ящірки, їжаки). Праця людей залежить від погодних умов і має сезонний характер. Сівба починається лише тоді, коли добре прогріється ґрунт.

На початку кожного сезону учні отримують завдання перевірити певні народні прикмети щодо погоди. Їх є багато.

  • Погода покращується

Після негоди увечері з’являється Сонце, у другій половині дня – веселка, вночі випадає роса, вранці з’являється туман, квітки нагідок розкриваються зранку.

  • Погода погіршується

Дим стелиться по землі, Сонце заходить у хмарах, ластівки і серпокрильці літають поблизу землі, закриваються суцвіття кульбаби.
Основна мета вивчення елементарних відомостей з неживої природи в молодших класах полягає не у нако­пиченні фактів і відомостей, а в тому, щоб розвинути в учнів уміння спостерігати й аналізувати доступні їх ро­зумінню явища природи, знаходити в них істотні ознаки, узагальнювати здобуті відомості.

Спостереження. Значне місце в програмі з природо­знавства надається систематичним спостереженням за явищами неживої природи. Серед них найважливіші — спостереження за положенням Сонця на небі в різні пори року і спостереження за змінами погоди.
Спостереження за положенням Сонця на небі в різні пори року. Учні можуть спостерігати за зміною положення місця сходу і заходу Сонця, а також за його висотою опівдні в різні пори року. Схід і захід Сонця, як правило, припадає на час, коли учні вдома. Отже, їм доводиться спостерігати індивідуально. Тому вчитель радить, як краще обрати місце спостереження, звідки добре було б бачити, з-за якого саме предмета Сонце сходить, а потім увечері відзначити, де воно зникає з наших очей. Учень фіксує час сходу і заходу і обчислює тривалість дня.

Доцільно запропонувати схематично намалювати контури і предмети, які нам здаються близькими до Сонця під час його сходу і заходу. Невеликими кружеч­ками учень відмічає місце перебування Сонця відносно намальованих предметів. Спостереження учні можуть проводити не щодня (інколи проводити їх немож­ливо через хмарність). Усі спостереження фіксуються в зошиті за такою схемою:

Дата Час сходу Сонця Час заходу Сонця Тривалість дня

На уроках учитель періодично перевіряє, як ведуться спостереження, і дає поради.

Для спостережень за висотою Сонця використовують простий прилад — гномон. Гномон — це стрижень довжи­ною від 40 см до 1 м, який має форму, схожу до шкільної указки, його можна виготовити з дерева у шкільній майстерні. Установлю­ється гномон на шкільній метео­рологічній площадці, але його можна і переносити. Переносний гномон можна встановити навіть на вчительському столі, якщо він добре освітлюється сонячними променями.

Учні 2 класу не оперують кутовими вимірюваннями. Про зміну висоти Сонця вони судять за дов­жиною тіні від гномона (мал. 1): що коротша тінь, то вище Сон­це на небі. Доцільно продемонструвати модель зміни розміру тіні із зміною висоти Сонця. Для цього використовують невеличкий гномон і переносну електричну лампу з довгим шнуром. Лампу вмикають в електричну мережу і відводять вбік від гномона. Змі­нюючи її висоту, демонструють залежність довжини тіні від ви­соти джерела світла. Спостереження за висотою Сонця опівдні (приблизно о 13 год) можна проводити 1—2 рази на місяць і потім за записами порівнювати висоту Сонця в різні пори року.

Після тривалих спостережень за видимим рухом Сонця на небі учні мають усвідомити, що із наближенням до зимового періоду місце перебування Сонця під час сходу й заходу переміщується в напрямі до півдня, висота Сонця над поверхнею Землі зменшується, день стає коротшим. Звертають увагу на сезонні зміни в природі і відповідно до них — у праці людей (підготовка до зими, весни тощо).

Спостереження за видимим рухом Сонця і співставлення їх з явищами, які відбуваються в природі, сприяють формуванню наукових уявлень про причини змін пір року.

Спостереження за станом погоди. У вступній бесіді перед початком організації спостережень за погодою варто пояснити учням, що треба розуміти під словом “погода” та для чого треба її досліджувати. Зокрема відзначити, що знання про погоду необхідні для безпеки руху літаків, автомашин, кораблів. Вивчаючи погоду, можна навчитися передбачати її. Адже передбачення бурі, великого снігопаду, туману тощо дає можливість запобігти лихові. Учням пропонується вдома уважно слухати телевізійні повідомлення про погоду та її передбачення.

Велике значення для розуміння змін у природі, пов’язаних із змінами пір року, мають систематичні спостереження за станом погоди. Учні навчаються вести індивідуальні календарі погоди за планом спостережень, заздалегідь розробленим разом з учителем. Спостереження ведуться за хмарністю, опадами, напрямом вітру і температурою повітря.

Спостереження за хмарністю обмежуються встановленням таких ступенів хмарності: сонячно (хмари відсутні або невелика їх кількість);похмуро (приблизно половина неба вкрита хмарами); хмарно (суцільна хмарність або стан, близький до неї).
Мал. 2

Опади учні фіксують лише тоді, коли вони є у вигляді дощу та снігу. Напрям вітру учні повинні визначати за напрямом руху хмар на небі, напрямом диму з високих димарів, напрямом нахилу гілок дерев тощо.

При цьому треба знати розташування сторін горизонту. Якщо спостереження ведуться біля школи, то вчитель, заздалегідь визначивши сторони горизонту, вказує дітям, на який предмет дивитися з певного місця, щоб знати напрям на північ, схід, захід, південь.

У 2 класі доцільно навчити учнів визначати напрям вітру за флюгером (мал. 2), який у школі встановлюють на метеорологічному майданчику старші учні.

Можна виготовити простий флюгер. Для цього довгу смужку тканини прив’язують до жердини. На ній горизонтально закріплюють стрижні з позначенням сторін горизонту (Пн, Пд, С, 3). За компасом визначають напрям і орієнтують стрижнів відповідно до позначень.

Схематично напрям вітру позначається стрілкою. Якщо стрілка напрямлена вгору — дме південний вітер, униз — північний, якщо вітер із заходу, стрілка напрямлена направо; із сходу — наліво.

Важливою характеристикою погоди є температура повітря. Про температуру та фізичне явище, яке використовується в термометрах для вимірювання температури, учні дізнаються на предметному уроці з при­родознавства.

Спостереження за погодою варто проводити щодня в один і той самий час. Для учнів 2 класу їх зручно проводити вдень, коли вони перебувають у школі. Учням, у яких вдома є надвірні термометри, доцільно дати завдання вимірювати температуру повітря вранці, а потім порівняти її з температурою вдень.

Щомісяця виконані спостереження обов’язково підсумовуйте, систематизуйте.

На узагальнюючих уроках, наприклад, з теми “Зима”, підводять підсумки спостережень за погодою зимової пори року. При цьому зазначають: скільки днів було сонячних, напівхмарних, із суцільною хмарністю; скільки днів йшов дощ, сніг; якого напряму вітри переважали; який місяць був найтеплішим, найхолоднішим.

Порівнюючи дані спостережень, встановлюється взаємозв’язок між хмарністю, опадами, напрямами вітрів. Так, наприклад, хмарну погоду й опади на Україну здебільшого приносять західні вітри. Північні та східні — найчастіше приносять похолодання. Варто звернути увагу на зв’язок між температурою повітря і видами опадів.

Узагальнення спостережень за три місяці дають змогу виокремити характерні ознаки певної пори року, а порівняння даних про погоду в різні пори року – зауважити ті зміни, які сигналізують про прихід наступної пори року.

Спостереження за зміною в неживій природі є основою для обґрунтування певних змін у живій природі і в діяльності людей.

Зведені календарі ведуть групи учнів і, лише за бажанням, окремі учні. Кращі календарі варто залишити на наступний рік для того, щоб на відповідних узагальнюючих уроках зробити нові порівняння й узагальнення, наприклад, щодо часу появи першого снігу восени, першої блискавки весною, приходу ранньої весни, теплої зими тощо.

ЕКСКУРСІЇ

Сезонні зміни у природі”

Завдання для учнів
Екскурсія восени

  1   2   3
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий