Управління освіти адміністрації ленінського району харківської міської ради харківська загальноосвітня школа І ст. №171 харківської міської ради харківської області школа здоров`я зміцнення здоров`я молодших школярів

Харківська загальноосвітня школа І ст. №171 харківської міської ради харківської області
Управління освіти адміністрації ленінського району харківської міської ради харківська загальноосвітня школа І ст. №171 харківської міської ради харківської області школа здоров`я зміцнення здоров`я молодших школярів

Скачати 137.25 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 137.25 Kb. УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ХАРКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І СТ. №171 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ШКОЛА ЗДОРОВ`Я

ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ`Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ХАРКІВ

2012

План:
Вступ.

  1. Проблеми, на рішення яких орієнтована програма.
    1. Проблемно-орієнтований аналіз функціонування школи.
    2. Аналіз функціонування школи сприяння здоров’ю на даному етапі.

2. Концептуальний проект.

2.1. Цілі програми.

2.2. Напрямки необхідних змін у функціонуванні навчально-виховних закладах.

2.2.1. Допомога молодшим школярам в адаптації до школи.

2.2.2. Створення оптимальних зовнішньо- середовищних умов у школі.

2.2.3. Раціональна організація праці та відпочинку школярів.

2.2.4. Виховання у школярів свідомого відношення до охорони свого здоров’я.

2.2.5. Збереження морального, фізичного та психічного здоров’я учнів.

    1. Модель мережі шкіл сприяння здоров’ю.

Додатки.

Вступ

Головна цінність суспільства – життя й здоров’я людини.

Поняття “здоров’я” має безліч визначень. Але самим популярним і, мабуть, найбільш сконцентрованим варто визнати визначення дане Всесвітньою організацією охорони здоров’я: “Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад”. Дане визначення для українського громадянина, що живе багато років в умовах економічної нестабільності і соціальної напруги, просто не залишає ніяких надій щодо власного здоров’я.

Сучасним умовам більш адекватно сформульоване професором С. М. Громбахом визначення здоров’я, як “ступеня наближення” до повного здоров’я, що дозволяє людині успішно виконувати соціальні функції. Визначення було дано стосовно до здоров’я школярів, для яких головною соціальною функцією є навчальна діяльність. Важливим у цьому й інших визначеннях здоров’я вважається відношення до нього як до динамічного процесу, що допускає можливість цілеспрямовано керувати їм.

Діти – майбутнє кожної держави, перспективи її економічного, соціального та духовного розвитку.

Школа – це життєвий простір дитини, в якому вона знаходиться близько 70% свого часу, тому крім виховання та навчання перед усіма учасниками навчально-виховного процесу стоїть задача відтворити у школі умови, які гарантують формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Школа повинна стати “школою здорового стилю життя”, де будь-яка діяльність учнів (навчальна, спортивна, дозвільна, а також прийом їжі і рухова активність та ін.) буде відповідати вікового-статевим фізіологічним нормативам і здійснюватися в припустимих санітарно-гігієнічних умовах.

Навчально-виховний процес повинний будуватися на основі Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, які передбачають, що виховання свідомого ставлення дітей до власного здоров’я та здоров’я інших людей, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів – одне із головних завдань освіти.

У полі зору повинні знаходитися також питання керування діяльністю учнівського і педагогічного колективів із проблем здорового способу життя, відомості по методології і методиці дослідницької та дослідно-експериментальної роботи, основи медичних знань по розділах шкільної і соціальної гігієни, профілактиці соматичних і психічних захворювань, медичної реабілітації, першої допомоги при нещасливих випадках, віковій фізіології і віковій, диференціальній і соціальній психології, а також вікової порівняльної, соціальної, лікувальної педагогіки, етнопедагогіки, педагогічної етики, соціології суспільної думки.

Пріоритетом Програми розвитку Національної мережі шкіл сприяння здоров’ю є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді, формування у підростаючого покоління позитивної мотивації до здорового способу життя, а також залучення якнайширшого кола державних установ, організацій, батьківської громадськості до вирішення завдань збереження здоров’я нації, формування культури здоров’я населення та здійснення профілактичної роботи негативних проявів у молодіжному середовищі.

1. Проблеми, на рішення яких орієнтована програма

    1. Проблемно-орієнтований аналіз функціонування навчально-виховного закладу.

В ХЗОШ І ст. №171 в наявності 9 класів, в яких навчаються 209 учнів.

При аналізі захворюваності за І семестр 2011/2012 н.р. відзначається ріст захворювань:

  • серцево-судинна система – 41 учень;
  • центральна нервова система – 9 учнів;
  • кістково-м’язової системи – 6 учнів,
  • ЖКТ – 11 учнів;
  • органів зору – 11 учнів;
  • лор – 11 учнів;

У 47% школярів відзначається загальна патологічна ураженість.

У структурі захворюваності на 1 місці – захворюваність серцево-судинної системи (20%). Захворювання органів зору відзначається в 5% школярів, захворювання ЖКТ – 5%, лор-захворювання – 5%, центральної нервової системи – 4 %, захворювання кістково-м’язової системи – 3% учнів.

Аналіз показників захворювання

Значну частину часу діти знаходяться в організованих колективах і відчувають на собі вплив таких негативних факторів:

  • щорічне збільшення інформаційного і навчального навантаження (висока фізіологічна вартість адаптації дітей до школи, перевищення максимально припустимих меж навчального навантаження молодших школярів, розумове стомлення школярів середнього і старшого шкільного віку);
  • погіршення побутових умов (недостатня вентиляція, недостатня освітленість навчальних приміщень, несприятливий колір і якість шкільних меблів, їхня невідповідність ростовим характеристикам школярів, погано обладнані спортивні зали);
  • зниження рухової активності (зменшення щоденного фізичного навантаження, недостатня увага до фізкультпауз, активним іграм, недостатній контроль за відвідуванням уроків фізичної культури, відсутність програм фізичного розвитку для дітей з різноманітними захворюваннями);
  • неповноцінний відпочинок (короткі перерви в приміщеннях школи, що обмежують рухливість школярів, недостатнє перебування на свіжому повітрі, недостатня кількість годин сну)..

Такий стан навчально-виховного процесу обумовлює актуальність зміщення акцентів у роботі школи у бік стеження за особистісним розвитком дитини та її навчанням, виховання свідомого ставлення дітей до власного здоров’я і здоров’я інших, формування навичок здорового способу життя і позитивної мотивації на нього, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я учнів.

Це все є одним із головних завдань освіти, для рішення якого необхідно провести ряд змін в змісті та технологіях навчально-виховного процесу, його організації, кадровому потенціалі, матеріально-технічній базі й інших умовах.

1.2. Аналіз функціонування школи сприяння здоров’ю
У ході реалізації цієї програми в 2011/2012 навчальному році було запроваджено:

  • курс “Основи основи здоров`я” 1-4 класи;
  • третій урок фізкультури (1-4 класи);
  • рухливі ігри на перервах та в групах продовженого для;
  • фізкультпаузи під час уроків у 1-4 класах, спрямовані на відновлення працездатності, уваги; запобігання стомлюваності, захворювань опорно-рухового апарату, зору, зміцнення здоров’я;
  • організована робота спортивних гуртків, які сприяють формуванню і збереженню здоров’я школярів.

Були проведені години спілкування на теми здорового способу життя, екологічної просвіти (“Ми за здоровий спосіб життя”, “Мої обереги”, “Ні стеблинку, ні травинку, на гілку я не ображу – це гріх”) для 1-4 класів.

Учнями 4-х класів були оформлені газети, плакати “Дитячі захворювання та їх запобігання”, “Шкідливі звички та їх вплив на організм людини”.

У читальному залі бібліотеки створена бібліотечка літератури з питань оздоровлення і збереження здоров’я учнів.

Вчителі фізичної культури разом з медичними працівниками школи розробили пам’ятки “Дихальні вправи для відпочинку”, “Вправи для ліквідації напруженості”, “Комплекс ранкової зарядки”, “Якщо хочеш бути здоровим”.

З учнями школи систематично проводяться бесіди щодо запобігання дитячого травматизму, пропаганди здорового способу життя, профілактики інфекційних захворювань, організовуються зустрічі зі спеціалістами, медиками з питань: “Профілактика інфекційних захворювань”, “Гігієна дівчат”, “Гігієна хлопців”, “Здоров’я людини і табакокуріння”.

З вересня 2011 року в школі організовано та проведено спортивні свята: “День фізкультурника”, “Старти надії”, “День здоров`я”, “Шкіряний м`яч”.

Всі ці заходи сприяють зміцненню здоров’я, гармонійному фізичному розвитку учнів школи, створюють інтерес до навчання, розваг, ігор та творчої діяльності.

У І семестрі 2011/2012 навчального року проведено конкурс плакатів “Молодь проти наркотиків і СНІДу”, виставка малюнків “Дерева – легені міст і сіл”, тематичні часи спілкування, зустрічі з працівниками медичної галузі.

Під час літніх канікул у ХЗОШ І ст. №171 працює літній оздоровчий табір (для учнів 1-4 класів), розробляється план-графік роботи спортивного майданчика.
2. Концептуальний проект
2.1. Цілі програми:

  • допомога молодшим школярам в адаптації до школи;
  • створення позитивного психологічного мікроклімату в учнівському колективі, у сім’ї, у мікрорайоні;
  • набуття дитиною навичок здорового способу життя;
  • забезпечення здійснення кожною дитиною свідомого контролю за власним здоров’ям.

Успішне досягнення мети можливе тільки при методичній, комплексній і узгодженій роботі батьків, педагогів, лікарів.
2.2. Напрямки необхідних змін у функціонуванні школи:

2.2.1. Допомога молодшим школярам в адаптації до школи.

Висока фізіологічна вартість адаптації дітей до школи позначається на їхньому стані здоров’я.

Необхідні заходи:

— проведення тестувань функціональної зрілості всіх дітей, що вступають у I клас;

— проведення бесід з батьками “незрілих” дітей, пояснення причин, чому краще відстрочити на рік навчання в школі;

— проведення корекції шкільної незрілості дітей у процесі їхнього початкового навчання;

— при формуванні перших класів у кожен класний колектив поєднувати дітей з відставанням якоїсь однієї функції, для того, щоб для учнів кожного класу шкільний психолог склав програми цілеспрямованої корекції відстаючих у розвитку функцій і працював по цих програмах з дітьми протягом навчального року;

— завчасна підготовка дошкільників до шкільного навчання, про яку вчасно необхідно повідомляти батькам дітей, що вступають у I класи; необхідно порадити батькам використовувати літній період для підготовки майбутнього школяра до режиму шкільних занять (привчати дитину рано вставати, раніш лягати, з розрахунком, щоб тривалість нічного сну складала не менш 11 годин; щоб дитина звикла до тривалого сидіння за партою необхідно виділити в режимі дня (у першій його половині) час на “сидячі” види діяльності: настільні ігри, виготовлення виробів, малювання, читання і т.д., тривалістю, наближеної до тривалості шкільного уроку).

2.2.2. Створення оптимальних зовнішньо-середовищних умов.

Цей напрямок має 2 аспекти: аспект відповідності санітарно-гігієнічним вимогам та аспект поліпшення матеріально-технічної бази.

Для цього необхідно:

а) здійснювати контроль над температурою, вологістю і рухливістю повітря в навчальному приміщенні, а також температурою стін і осклянілостей:

— необхідно здійснювати провітрювання приміщень кожну перерву;

— контролювати чистоту і вологе прибирання класів, їдалень;

б) забезпечити достатнє та правильне освітлення навчальних приміщень:

— сонячне світло робить особливу роль і біологічну дію: воно стимулює функціонування центральної нервової системи і всіх органів почуттів, підвищує емоційний тонус організму, тому вікна в класах не слід нічим заставляти і завішувати, а для забезпечення затишку можна допустити тонкі розсувні штори без малюнка і низькорослі квіти на вікнах, а також різні рослини на стінах класних кімнат;

— перед вікнами не повинно бути дерев, що їх затінюють, ширококронні рослини повинні бути вилучені від вікон не менш, ніж на двох висот дорослого дерева;

— необхідний контроль за чистотою стекол вікон;

— фарбування стін у класах повинне бути світлим та матовим;

— штучне освітлення повинне бути достатнім, рівномірним і нешкідливим;

в) контроль над відповідністю шкільних меблів росту учнів, особливо в початковій школі;

г) обладнання лікувальних медичних кабінетів.

2.2.3. Раціональна організація праці та відпочинку школярів.

Режим дня може стати гарною моделлю для формування у школярів здорового стилю життя, якщо зміст режиму буде враховувати фізіологічні потреби зростаючого організму, а прив’язка цього змісту до осі часу буде відповідати біологічним і соціальним ритмам життєдіяльності людини. Стосовно до дітей шкільного віку режим дня це, насамперед, вікова категорія, тому що він передбачає не тільки зміст необхідних для зростаючого організму фізіологічних потреб, але і їхнє кількісне вираження, що міняється в міру дорослішання дитини.

Пріоритетними для збереження здоров’я зростаючого організму необхідно вважати кількість і якість сну, харчування і рухової активності. Задоволенню зазначених біологічний потреб з урахуванням віку і слід приділять головну увагу в режимі дня школярів.

а) побудова режиму:

— у розпорядок дня повинні бути включені усі види діяльності школяра (від підйому до відходу до сну, включаючи і час шкільних занять);

— виконання цих видів діяльності повинне бути розподілено за часом;

— кожний з видів діяльності повинний регулярно виконуватися;

— режим у родині необхідно контролювати за допомогою методики програмного опитування;

— для молодших школярів побудова режиму необхідна на поступовому нарощуванні обсягу навчального навантаження; уроки повинні поступово збільшуватися по кількості і по своїй тривалості;

б) організація раціонального харчування:

— необхідно домагатися 100% охоплення школярів гарячим харчуванням;

— також потрібно організувати в школі дієтичне харчування, у зв’язку з тим, що гострі і хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту в структурі захворювань сучасних школярів займають 1-2 рангові місця (дієтичне харчування досягається виключенням з меню шкільних сніданків і обідів смажених блюд, солінь, приправ, міцних кісткових відварів, маргарину, копченостей, консервів; замість цього рекомендується готувати вегетаріанські, молочні чи на курячому бульйоні супи, каші);

— необхідно приділяти увагу вітамінізації шкільного харчування;

— дотримання часу прийомів їжі й інтервалів між ними;

— кратність прийомів їжі;

— фізіологічно обґрунтований кількісний і якісний розподіл їжі на окремі прийоми;

в) створення умов для реалізації потреби дитячого організму в русі:

— проведення фізкультпауз на уроках;

— у початковій школі фізкультпаузи повинні проводитися на кожнім уроці, а на уроці письма – двічі за урок;

— для того щоб фізкультпауза робила універсальний профілактичний ефект, вона повинна включати вправи для різних груп м’язів і для поліпшення мозкового кровообігу;

— проведення спортивної чи динамічної години в середині дня;

— рухливі ігри на перервах;

— рухливі насичені прогулянки в групах продовженого дня;

— зміст уроків фізичної культури повинний включати комплекс різноманітних по якості навантажень: загальнорозвиваючі вправи, навчання основним рухам, рухливу гру;

— необхідна грамотна організація заключної частини уроків фізкультури, щоб розпаленілі, рухливо розгальмовані фізкультурою діти не ставали фактично непрацездатними на наступних уроках;

— контролювати відвідування уроків фізкультури учнями;

— виявляти школярів, що часто пропускає такі уроки, а також приділяти увагу причинам такого невідвідування, проводити з цими дітьми роз’яснювальну роботу про роль рухової активності в житті кожної людини;

г) організація вільного часу школярів:

— сприяти тому, щоб години дозвілля були використані для саморозвитку схильностей і інтересів учнів, для формування індивідуальної особистості дитини чи просто для відпочинку, читання книг;

— організація батьківської освіти з проблем виховання здорової дитини в сім’ї;

— створення умов для організації різноманітної дозвільної діяльності школярів;

— створення на базі школи секцій, кружків різноманітної спрямованості;

— організація ігор для учнів (у міру дорослішання школярів міняється тільки характер ігор, а потреба в них залишається);

— організація туристичних походів, поїздок.

Необхідно об’єднати зусилля лікарів, педагогів та батьків у справі виховання у школярів звички будувати своє життя відповідно до раціонального для їхнього віку режиму. Дотримання раціонального режиму дня формує стиль життя, у якому пріоритети здоров’я стають неодмінними компонентами його змісту.
2.2.4. Виховання у школярів свідомого відношення до охорони свого здоров’я.

— пропаганда здорового способу життя (залучення батьківської громадськості, всіх учасників навчально-виховного процесу);

— проведення лекцій, семінарів, занять, що сприяють формуванню понять про здоровий спосіб життя, придбанню навичок, за участю представників різних організацій;

— проведення конкурсів, олімпіад на тему про здоровий спосіб життя, для становлення мотивації до такого;

— проведення учнівських акцій, спрямованих на пропаганду здорового способу життя молоді, профілактику куріння, алкоголізму, наркоманії, СНІДу;

2.2.5. Збереження морального, фізичного та психічного здоров’я учнів.

а) впровадження виховання таких напрямків:

  • превентивне;
  • екологічне;
  • естетичне;
  • духовне удосконалення;

б) психологічна підтримка:

— організація та проведення моніторингу соціальних проблем школярів;

— досліджувати наявність позитивного соціально-психологічного мікроклімату в школі та класах;

— виявлення дітей, що входять у “групу ризику” щодо проявів негативних тенденцій у їх розвитку;

— проведення просвітницької роботи щодо здорового способу життя та його пропаганда;

в) напрямки роботи медичних працівників:

— провести поглиблений аналіз захворюваності учнів в закладі;

— проводити поглиблені медичні огляди дітей та підлітків усіма фахівцями у повному обсязі;

— забезпечити паспортизацію стану здоров’я кожного учня та його індивідуальний щоденник здоров’я;

— забезпечити взаємодію медичних працівників учбово-виховних закладів та лікарів поліклінічних відділень по оздоровленню диспансерних дітей;

— посилити контроль за санітарно-гігієнічними умовами виховання та навчання дітей.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий