Традиції загартування малят у дошкільному закладі

Зокрема оздоровчий напрям передбачає фізичний розвиток дитини, покращення функціональних мож­ливостей організму, підвищення його опірності до несприятливих факторів внутрішнього та зовнішньо­го середовища
Традиції загартування малят у дошкільному закладі

Скачати 120.49 Kb.

Дата конвертації 18.04.2016 Розмір 120.49 Kb. Традиції загартування малят у дошкільному закладі

Дошкільний навчальний заклад має великі можли­вості для зміцнення здоров’я, покращення фізич­ного розвитку дітей, їхньої рухової активності. Сис­тема фізичного виховання дошкільнят спрямована на розв’язання оздоровчих, освітніх, виховних завдань. Зокрема оздоровчий напрям передбачає фізичний розвиток дитини, покращення функціональних мож­ливостей організму, підвищення його опірності до несприятливих факторів внутрішнього та зовнішньо­го середовища, надаючи домінантну роль здоров’ю в усіх формах роботи з дітьми.

Загартування є важливою формою оздоровчої роботи як надійний засіб зміцнення здоров’я, попе­редження застудних захворювань, загартування волі. Важливо розуміти принципи загартування, механізми та доцільність їх використання в роботі з дітьми за­лежно від стану їхнього здоров’я та умов дитсадка.

У медицині загартування розглядається як під­вищення опірності організму до несприятливої дії низки чинників навколишнього середовища (напри­клад, до низької і високої температур тощо) шляхом систематичного дозованого впливу цих чинників на організм.

Знаний науковець і практик В.Шишкіна зазначає, що в поняття «загартування» входить не ліквідація негативних зовнішніх впливів, а штучне їх створення (свідомо та з певним дозуванням) з метою «привчи­ти» організм реагувати на них певним чином і паралі­зувати їхній шкідливий вплив.

Людський організм постійно піддаєть­ся впливам зовнішнього середовища. У процесі його пристосування до них важливу роль відіграє здатність до тер­морегуляції, тобто підтримання віднос­но стійкої температури тіла за рахунок збільшення чи зменшення кількості кро­ві, яка приливає до шкіри. Більший чи менший притік крові до шкіри визначає здатність капілярів шкіри звужуватися чи розширюватися. У відповідь на подраз­ники (тепло чи холод) із центральної нервової системи до капілярів шкіри надходять відповідні імпульси. Внаслідок цього збільшується (чи зменшується) її наповнення кров’ю, тобто тепловіддача: тіло віддає більше (чи менше) тепла в навколишнє середовище.

Оскільки процеси терморегуляції в дітей ще перебувають в стадії розвит­ку, організм дитини часто не встигає відреагувати на холод чи спеку, а отже, захистити себе від негативного впливу цих чинників.

В основі загартування лежить тренування механіз­мів пристосування до змін температури, рівня воло­гості, сонячного випромінювання, фізичного навантаження .Метою загартування дітей дошкільного віку1^ є вироблення здатності організму пристосовуватися до певних умов зовнішнього середовища за рахунок багаторазового повторення впливів того чи іншого чинника і поступового збільшення його дозування.

Загартування — складне явище, під час якого від­бувається вплив на організм і відповідь організму на цей вплив, оскільки в такому зворотному механізмові бере участь уся система регулювання життєвих про­цесів: нервова система, залози внутрішньої секреції, що виділяють хімічні речовини, клітини тіла.

У процесі загартування в дитячому організмі від­буваються значні зміни внаслідок того, що клітини шкіри й нервові центри «навчаються» швидше і більш злагоджено реагувати на зміни, які відбуваються в навколишньому середовищі. Розширення і скоро­чення кровоносних судин відбувається економніше і швидше. Під впливом загартування дитина стає менш вразливою і більш стійкою до різких змін тем­ператури. У процесі багаторазового систематичного впливу чинників зовнішнього середовища в реакцію вступають спочатку вже наявні механізми адаптування а потім виникають нові, складніші.

Принципи загартування

Проведення за гартувальних процедур має відповідати таким принципам.

1.Принцип систематичного проведення за гартувальних процедур. Загартувальні процедури, які регулярно, в певній послідовності повторюються, сприятимуть виробленню швидкої реакції кровоносних судин на вплив холоду чи тепла. Перерва в загартуванні вже за 1-2 місяці значно знижує набуту організмом стійкість до негативних впливів зовнішнього середовища.

2.Принцип поступового збільшення дозування подразника передбачає що разові мінімальні зміни в організмі під впливом за гартувальних процедур.

3.Принцип комплексного впливу за гартувальних процедур передбачає поєднання повітряних ванн з фізичними вправами, оскільки рухи потребують глибокого дихання, що сприяє збільшенню площі слизових оболонок внаслідок дії на них повітря. Під час виконання рухів збільшується кількість утвореного тепла, яке перешкоджає переохолодженню організму в прохолодну погоду.

4.Принцип врахування індивідуальних особливостей дитини. Перш ніж починати за гартувальні процедури, треба проаналізувати вік, стан здоровя,фізичного розвитку, особливості нервової системи вихованців і залежно від цих даних планувати процедури.

Важливим чинником, який, безумовно, впливає на результат і об’єднує усі вище названі принципи, є активне і позитивне ставлення дітей до за гартувальних процедур .Тому створення психологічного комфорту, на наш погляд, є необхідною умовою запобігання виробленню в дітей негативного умовного рефлексу на ту чи іншу процедуру.

Організація загартування

Традиційно програмами виховання та навчання дітей дошкільного віку передбачено застосування за гартувальних процедур в усіх вікових групах визначені відповідні види загартування, час, тривалість проведення процедур з обов’язковим індивідуальним підходом тощо.

Загартувальні процедури підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання і доповнюють їх.

Педагогам для організації загартування слід ретельно ознайомитись з методикою проведення різноманітних за гартувальних процедур, тобто мати запас теоретичних знань і практичних навичок. Відомі науковці Т.Богіна, Н.Терехова вважають, що організація за гартувальних процедур у групі дошкільного закладу передбачає участь не тільки вихователів, а й його помічника, обов’язків контроль з боку медичних працівників.

Загартування доцільно розпочати в теплу пору року. Дітей слід поділити на підгрупи: перша- здорові діти,які раніше загартовувались; друга – здорові діти, які раніше не загартовувалися або мають функціональні відхилення; третя – діти, які мають хронічні захворювання чи тривалий час хворіли.

У процесі загартування ( але не раніше, ніж за 2 місяці після його початку) дітей можна переводити з однієї підгрупи в іншу. Для дітей другої та третьої підгрупи кінцева температура води під час водних процедур і повітря у приміщенні може бути на 1 – 3 градуси вищою, ніж для дітей які раніше загартовувалися.

Загартувальні процедури треба проводити в комплексі, адже одинична процедура не може забезпечити повноцінне загартування. Також необхідно чітко визначити місце і час проведення в режимі дня.

Загальні за гартувальні заходи

До загальних заходів загартування у повсякденному житті належать: дотримання санітарно – гігієнічних норм повітряно – теплового режиму приміщень ( температура повітря, вологість), регулярне ретельне провітрювання кімнат, щоденні тривалі прогулянки на свіжому повітрі, гігієнічні водні процедури, одяг відповідно до сезону тощо.

Так, для ефективності загартування має значення вміст кисню, вуглекислого газу, мікроорганізмів у повітрі, температура, вологість повітря, що покладені в основу санітарно – гігієнічних норм повітряно – теплового режиму, яких усі мають дотримуватися. Нехтування санітарно – гігієнічними вимогами призводить до зниження працездатності дітей послаблення їхньої рухової активності. Опірності організму до несприятливих умов зовнішнього середовища.

Саме тому обов’язковою гігієнічною вимогою є регулярне провітрювання усіх приміщень дитсадка та проведення вологого прибирання.Забезпечити вільний доступ свіжого повітря можна через відкриті вікна, кватирки, фрамуги, але з урахуванням пори року, стану погоди, сили вітру тощо. Загартування повітрям має відбуватися, зокрема під час сну дітей ( за 30 хвилин до підйому дітей фрамуги або кватирки закривають).Наскрізне ж провітрювання проводять, коли діти перебувають на прогулянці, і триває воно близько 5 – 15 хвилин залежно від пори року.

Режим дня дитсадка передбачає постійне загартування свіжим повітрям на прогулянці у першу та другу половини дня. Коли зустрічаєте малюків уранці та перш ніж виводити їх на вулицю, зверніть увагу, чи діти одягнені відповідно до погоди, щоб уникнути перегрівання чи переохолодження.

Це найбільш доступні заходи загартування оскільки вони не потребують спеціальних часових і фізичних витрат, легкі в організації .Вони також є обов’язковим тлом для проведення традиційних і нетрадиційних за гартувальних процедур, чим значно підвищують їх оздоровчий ефект.

Традиційні види загартування

Перебування дітей на свіжому повітрі у будь – яку погоду та поєднання загартування повітрям і сонцем із виконанням фізичних вправ,передбачених руховим режимом дитсадка, має неоціненне значення для збереження та зміцнення їхнього здоровя. Активна робота м’язової системи позитивно впливає на процеси теплорегуляції, посилюючи обмін речовин і надходження в організм кисню,чим сприяє пристосуванню організму до навколишнього середовища.

Серед традиційних способів загартування водою – місцеві та загальні водні процедури : обливання окремих частин тіла, сухе та вологе обтирання по пояс. Загальне обливання.

Зауважимо, що поділ за гартувальних процедур на повітряні, водні, сонячні є дещо умовним, оскільки використання одного методу найчастіше взаємопов’язане з іншим, тому найдоцільнішим є комплексне їх використання.

До традиційних заходів загартування повітрям належать такі форми, як : ранкова зустріч дітей, ранкова гімнастика та фізкультурні заняття на свіжому повітрі, рухливі ігри, фізкультурні розваги, Дні здоровя, піші переходи тощо.Саме літній період, коли діти найдовше перебувають на свіжому повітрі, є початковим етапом річного загартування. Серед традиційних процедур загартування повітрям у приміщенні – повітряні ванни в спокої та в русі. Суттєвим елементом, покладеним в основу цієї процедури, є поєднання холоду та м’язової активності.

Повітряні ванни в русі проводять у приміщенні при поступовому дозованому зниженні температури повітря ( через день – два ) і поступовому полегшенні одягу дітей під час приймання ванн. Така процедура відрізняється від звичайного перебування дітей на свіжому повітрі та виконання ними фізичних вправ; впливу холодового подразника підлягає значно більша поверхня шкіри, температуру та одяг дітей може контролювати сам вихователь, у приміщенні є більше умов для виконання різноманітних фізичних вправ.В прохолодну пору року зниження температури досягається регулюванням часу,відведеного на провітрювання. Важливо памятати, що в перший день зниження температури ця процедура скорочується у часі, в наступні дні – подовжується. Повітряні ванни в русі проводять після денного сну. Таке загартування повітрям доцільно проводити через день.

Ходьба босоніж – поширена за гартувальна процедура. Її доцільно починати проводити в приміщенні вранці та в другу половину дня упродовж 10- 15 хвилин .Спочатку діти ходять у шкарпетках, потім – босоніж в приміщенні, збільшуючись щодня на 5 хвилин, досягне 1 години, в теплу пору року малюки зможуть ходити босоніж по землі, піску, траві.

Повітряні ванни в спокої можна проводити після денного сну таким чином : діти знімають піжами й залишаються в ліжках в трусиках протягом 4 – 6 хв. 2 – 3 хв. Лежачи на спині, потім – на животі. Температура повітря знижують від 19 до 16 – 15 градусів за місяць. Під час проведення повітряних ванн у спокої фрамуги мають бути відкритими.

Щоденне перебування дітей на свіжому повітрі передбачає і загартування сонцем .Важливо пам’ятати, що діти можуть перебувати під прямими сонячними променями до 4 -5 хвилин упродовж дня. Під час перебування на сонці на голові в дітей обов’язково мають бути панамки. Найкориснішими є не прямі промені а їхні відблиски, які досягають дітей навіть у тіні, прогулянка в сонячні дні має відбуватися в затінених місцях. Тоді панамки можна зняти щоб голова не пітніла.

Серед традиційних способів загартування водою – місцеві та загальні водні процедури ; обливання окремих частин тіла,вологе обтирання до пояса, загальне вологе обтирання. Ці заходи потребують відповідних умов, чіткого контролю з боку медсестри, визначеного місця в режимі дня, оскільки побудовані на поступовому дозованому зниженні температури води.

Загартування водою починають з обтирання. Сухе обтирання рукавичкою рук. Ніг , грудей живота, спини проводиться до почервоніння шкіри.Воно може застосовуватись і як повноцінна загартувальна процедура і як тренування перед вологим обтиранням, яке можна починати вже за тиждень. Вологе обтирання по пояс, в свою чергу є перехідним етапом від місцевих водних процедур до загальних обтирань чи обливань. Загальне вологе обтирання передбачає обтирання в такій послідовності : руки, ноги, груди.живіт, спина (тривалість – 1-2 хвилини).

Обливання стоп ніг рекомендують проводити після прогулянки або ввечері за годину до сну ( тривалість 15-20 секунд) Початкова температура води становить 30 градусів а через 1-2 дні знижується на 1-2 градуси до 16-14 гр, за 7-10 днів) Звертайте увагу щоб до і після процедури ноги у дітей обовязково були теплими, інакше їх треба зігріти розтиранням чи обливанням теплою водою.

Обливання ніг повністю проводять улітку після прогулянки, в осінньо – зимовий період – після денного сну ( тривалість – від 1до 10 хвилин за умови щоденного подовження процедури). Початкова температура води становить 28 -30 градусів, а через кожні три дні знижується на один градус ( до10 -14 за два місяці)

Ножні ванни є наступними за силою дії процедур з аналогічною амплітудою температури ( проводяться переважно перед сном) Зануривши ніжки у воду, діти мають постійно рухати ними, переступати у воді з однієї на іншу, тупотіти у воді, рухати пальчиками ніг.Для більшого оздоровчого впливу дно ємкості з водою засипають морською галькою, що забезпечує гідрорефлексотерапевтичний ефект,

Контрасне обливання ніг проводиться таким чином: упродовж 10-15 секунд ноги дитини почергово обливають прохолодною18 і теплою (35-36)водою, закінчуючи, як правило холодною.

Контрасні ножні ванни – це почергове занурення ніг у воду, температура якої 37градусів в одній посудині ( на 30 секунд) та 20 гр, в іншій ( на 15 сек.). Через кожні 7 -10 днів температура і гарячої і холодної води змінюють на 1-2 градуси. Таким чином, доводять температуру гарячої води до 40-42гр, а холодної – до 15 гр.

Обливання ніг, ножні ванни можна поєднати з гігієнічними процедурами миття ніг перед сном, Важливо, щоб вони проводились регулярно щодня в одних і тих самих умовах у певний час.

Загальне обливання доцільніше проводити влітку, та можна й в осіннньо- зимовий період, але за відповідних умов. Температура повітря у приміщенні має бути 23гр, вихідна температура води – 34-35гр, кінцева – 22-24градуси.

Нетрадиційні види загартування

До нетрадиційних загартувальних заходів належать: методи екстремальних впливів: обливання холодною водою, ходіння босоніж по снігу, холодний душ, сон у спальних мішках на веранді;сольові кімнати; ходіння босоніж по вологих килимках, просочених розчином морскої солі, йоду, відварами трав; полоскання горла холодною водою з додаванням різноманітних трав. Вони вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників здоровя і самопочуття дітей.

Такі методи екстремальних впливів як : обливанння холодною водою на повітрі, ходьба чи біг по снігу босоніж, холодний душ – мають проводитися, безумовно за принципом поступовості та систематичності.

Денний сон на свіжому повітрі упродовж року – один з видів нетрадиційного загартування повітрям. Ця процедура передбачає сон на веранді у спальних мішках.Денний сон на свіжому повітрі корисний для заспокоєння центральної нервової системи під впливом слабких, одноманітних подразників: температури та руху повітря. Ці подразники діють на дуже чутливі до тактильних подразнень частини обличчя – лоб. Очі, рот.Діти швидко засинають і мають глибокий сон..

Соляну кімнату можна облаштувати в невеликій кімнаті, засипавши підлогу 10- сантиметровимшаром кухонної солі та розбризкавши на неї трохи йоду. Там дітки ходять босоніж. Роблять зарядку, набирають у долоні сіль, розтирають і вдихають.При вдиханні у роті зявляється солоний присмак. У носі пощипує.Таким чином подразнюються рецептори шкіри та слизової оболонки носа й рота. Сіль має бактерецидні та протизапальні властивості.Процедуру виконують щодня після денного сну, протягом 10 днів, потім роблять перерву на 10 днів.Ходьба по різних вологих килимках проводиться у приміщенні.Ця процедура є ефективною завдяки тому.що при ходьбі стопа розминається, зігрівається.збільшується приплив крові до неї, подразнюється багато нервових закінчень на ній. Що забезпечуєкраще проникнення корисних елементів в пори до нервових закінчень і у кров.

Проста й доступна процедура нетрадиційного загартування – полоскання горла холодною водою. Вихідна температура 25-30 градусів. Спочатку слід полоскати горло прохолодною водою та проводити обтирання шиї.Температуру води можна знижувати щотижня на 1градус. Якщо полоскання горла відбувається з додаванням солі різних трав, то цеп осилить загартувальний ефект.Якщо ж дитина не вміє полоскати ротик то вона може набрати в рот розчин солі., після чого сіль швидко всмоктується в оболонку ротової порожнини, чим добре впливає на ясна . підсилює захиснісили організму.

У зимову пору треба дітей вчити дихати лише носом.

Останнім часом стало модним облаштовувати сауну в дитсадках з метою лікування й оздоровлення. Але організація таких процедур має відбуватися лише під контролем медиків, і при її проведенні треба обовязково дотримуватись вимог до температури та вологості.

Отже кожен дошкільний навчальний заклад обирає собі той вид заходів. Який більше відповідає його умовам, але найпростіші загартувальні процедури засобами природи мають знайти відображення в усіх режимних процессах.Прості і доступні загартувальні процедури. Що проводяться систематично будуть найбільш ефективними за рахунок появи та закріплення в дітей умовних звязків.

Загартування в садочку – це система загартувальних процедур у режимі дня. А не поодинокі заходи. Їх організація – справа відповідальна, адже загартування треба проводит из великою обережністю, старанністю, під пильним контролем медиків. Встановлюючи індивідуальні дозування для кожної дитини, враховуючи їй настрій, емоційний стан, бажання виконувати ту чи іншу процедуру.

Сучасні фізіологи, лікарі. Педагоги, практики вважають, що такі природні методи загартування, як тривале перебування на свіжому повітрі, умивання і обливання ніг, полегшений одяг. Ходьба босоніж та інші є найбільш доцільними в режимі дошкільного закладу.Водночас свіже повітря, і чистота в групі – запорука ефективності усієї оздоровчої роботи.

Сааме такі природні методи загартування. Які доступні кожній дитині повинні бути основними в дошкільному закладі.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий