Реферат роботи «Розробка технологій і організація виробництв йод- та бромвмісних продуктів в Україні»

«Розробка технологій і організація виробництв йод- та бромвмісних продуктів в Україні», що представлена на здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки за 2010 рік
Реферат роботи «Розробка технологій і організація виробництв йод- та бромвмісних продуктів в Україні»

Скачати 171.15 Kb.

Дата конвертації 24.04.2016 Розмір 171.15 Kb. Реферат

роботи «Розробка технологій і організація виробництв йод- та бромвмісних продуктів в Україні», що представлена на здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки за 2010 рік.

Автори: Бальних В.Д.1, Білов Ю.П.2, Бояринцев А.Ю.3, Вавуліцький А.С.1, Мазуренко Є.А.4, Овчінніков А.І.1, Смирнов М.М.3, Чергинець В.Л.3

1НВО «Йодобром», м.Саки;

2СП «Технойод», м.Саки;

3Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, м.Харків;

4Інститут загальної та неорганічної хімії ім.В.І.Вернадського НАН України, м.Київ.

Робота є єдиним циклом досліджень і технологічних розробок, виконаних авторським колективом на протязі 1992-2009 рр. з метою створення першого в Україні комплексу виробництв елементарного йоду, особливо чистих бромідів і йодидів металів, з використанням нетрадиційних джерел сировини, у тому числі техногенних йодвмісних відходів різних виробництв. Наслідком виконання цих робіт став вихід України на провідні позиції у світі за обсягами випуску відповідних особливо чистих продуктів, а саме – йодидів натрію, цезію та талію і броміду калію. В процесі роботи було вирішено проблему утилізації техногенних йодвмісних відходів, що накопичувалися на вітчизняних виробництвах у значних кількостях без перспектив подальшого застосування і створювали загрозливу з екологічної точки зору ситуацію. Створене в результаті цієї роботи вітчизняне виробництво особливо чистих солей створило умови для виходу України на передові позиції у світі як постачальника обладнання та комплектуючих для систем радіаційного контролю, home security, фундаментальних досліджень та розробок, пов’язаних з застосуванням для різних цілей іонізуючого випромінювання. Успіху досягнення зазначеної мети сприяли унікальні науково-технологічні і інженерно-технічні рішення і напрацювання, пріоритет яких захищено свідоцтвами на винаходи, патентами, численними авторськими know-how.

Актуальність і перспективність роботи визначається, по-перше, потребами держави у чистому йоді і йодвмісних продуктах для медичних цілей і застосування у харчовій промисловості, по-друге, пріоритетами держави на міжнародному ринку – як розробника і постачальника високотехнологічних продуктів, починаючи від матеріалів високої чистоти і закінчуючи пристроями і обладнанням для реєстрації іонізуючого випромінювання для забезпечення потреб ядерної енергетики і ядерної фізики, фізики високих енергій і фундаментальних наукових досліджень, оборонних і космічних розробок, загальнотехнічного, медичного і геологічного приладобудування, новітніх галузей контролю несанкціонованого переміщення радіоактивних матеріалів, вибухових речовин і наркотиків, радіаційного моніторингу та ін.

Стан проблеми. Йод і його похідні відносяться до стратегічних матеріалів, що визначають не тільки поступ таких галузей народного господарства як хімічна, харчова промисловості, медицина, фармакологія та фармакології, але й розвиток приладобудування і принципових фундаментальних досліджень, що пов’язані з проблемами мікро- та макросвіту.

Більше половини йоду, що виробляється, використовується для виготовлення медикаментів, рентгеноконтрастних препаратів і ізотопів для діагностики і лікування найнебезпечніших захворювань, знезаражуючих засобів та добавок до продуктів харчування. Справа в тому, що йод є незамінним елементом, який сприяє знешкодженню продуктів, що утворюються в організмі під дією іонізуючого випромінювання та різноманітних його джерел. Окрім того, нестача йоду в організмі людини призводить до його поступової деградації, постійний йододефіцит може призвести до необоротних наслідків. Вирішення цієї проблеми для нашої країни почалось з 2002 року, коли Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1418, в якій було затверджено Державну програму профілактики йодної недостатності у населення на 2002-2005 рр. Проте розробка вітчизняних виробництв йоду у Програмі не була завбачена і кошти на неї не передбачались. І на сьогодні ситуація в цьому напрямі залишається критичною, хоча внаслідок виконання цієї роботи Україна отримує харчові добавки для йодування солі, які значною мірою сприяють зниженню гостроти проблеми, забезпечуючи практично всі потреби ринку харчових продуктів у йодованій солі.

Практично кожний напрям застосування йоду та його похідних висуває певні вимоги до чистоти матеріалів, що виробляються. Виробництво особливо чистих хімічних речовин, як нова галузь хімічної промисловості, виникла в середині минулого сторіччя. Її виникнення як такої і бурхливе зростання потужностей і асортименту відповідних матеріалів було пов’язане з необхідністю забезпеченням потреб тих напрямів у науці, технології, промисловості, що забезпечили поступ і динамічний розвиток ядерної фізики і енергетики, радіаційної фізики і хімії, фізики високих енергій, виробництва напівпровідникових матеріалів і штучних монокристалів, оптичних матеріалів, матеріалів квантових генераторів, люмінофорів, дозиметрів, сцинтиляторів та багатьох інших. Вже в сімдесятих роках каталог Союзреактиву містив близько трьохсот різноманітних особливо чистих речовин, якість яких регламентувалась відповідними ГОСТами і ТУ. Наприклад, виробництво особливо чистих солей для сцинтиляторів і оптичних матеріалів на основі галогенідів лужних металів (йодидів натрію, цезію і талію, хлоридів і бромідів калію та інших особливо чистих речовин) створювалось в СРСР у п’ятдесятих роках минулого сторіччя і з тих пір його відносили до найбільш пріоритетних галузей народного господарства, що забезпечувала потреби фундаментальних наукових досліджень, ядерної енергетики і оборонних розробок, приладобудування. Великі обсяги виробництва йоду, брому та продуктів на особливо чистих матеріалів їх основі в СРСР стали можливими завдяки наявності численних крупних родовищ (Туркменському, Азербайджанському, Троїцькому та ін.). Після розвалу СРСР в Україні залишився тільки головний розробник технологій йоду та брому – НВО «Йодобром» – в той час, як виробництва всі родовища йоду та брому і особливо чистих солей на їх основі залишились поза межами України. В той же час в Україні збереглась потужна дослідницька база для розвитку вказаних технологій і один з найбільших споживачів продукції цих виробництв – Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України – продукція і технологічні розробки якого завжди відносились до найбільш наукоємних в Україні і донині користуються великим і постійно зростаючим попитом у світі. Виробництво сцинтиляторів на початок виконання цього циклу робіт мало серйозні стримуючі фактори, що пов’язані з необхідністю з одного боку — імпортувати вихідні особливо чисті йодиди натрію, цезію та талію, а з іншого боку — вирішувати питання утилізації побічних продуктів виробництва сцинтиляторів з високим вмістом йоду та інших, не тільки цінних, але й надзвичайно токсичних елементів. Цілком зрозуміло, що відсутність власних родовищ йоду створювала складнощі загальнодержавного характеру – практична неможливість виробництва медичних препаратів і йодвмісних харчових добавок для профілактики йододефіциту і пов’язаних з ним важких захворювань. Таким чином, виникла ситуація, коли внаслідок відсутності власних джерел сировини на Україні було відсутнім виробництво йоду, різних фармпрепаратів і хімічних речовин на його основі, і в той же час при виробництві сцинтиляторів і утворювались побічні техногенні продукти, кількість яких у перерахунку на йод складала 10-15 тон на рік, і які створювали суттєві технічні, економічні і екологічні проблеми. Техногенні йодвмісні продукти постійно утворюються і в результаті діяльності різних закордонних фірм. До недавніх пір наукового підґрунтя для вирішення цієї проблеми не існувало, і тому вказані продукти накопичувались на складах і сховищах організацій-виробників.

Створення вітчизняного виробництва йоду, високочистих йодвмісних продуктів і їх раціональне використання у тому чи іншому вигляді передбачає ї оптимізацію виробництв, що є споживачами цієї сировини. Тому важливим завданням, що потребує вирішення, є розробка надійних методів контролю якості і на їх основі постадійне доведення показників якості сировини до рівня, що забезпечує максимальний вихід цільової продукції. Одночасно виникла потреба й постадійного контролю якості й на виробництвах-споживачах.

Загальна мета роботи полягала в розробці і оптимізації технологічних процесів синтезу особливо чистих йодидів та бромідів лужних металів і Талію, а також функціональних матеріалів на їх основі з застосуванням техногенних йод- та бромвмісних відходів.

Виконання розробленої авторами довгострокової програми з комплексної переробки йодвмісних відходів вітчизняного та закордонного виробництва потребувало вирішення цілого ряду наукових та прикладних завдань:

  • організації вітчизняного виробництва йоду з використанням як дешевого технічного йоду невисокої якості з Росії та Туркменістану, так і нетрадиційних джерел сировини – техногенних йодвмісних речовин;
  • організації виробництва особливо чистих йодвмісних та інших солей для забезпечення потреб вітчизняного виробників продукції медичного та науково-технічного призначення і експортних поставок;
  • повернення у виробництво йодвмісних матеріалів, що містяться у відходах виробництва сцинтиляторів і оптимізація процесу підготування шихти для вирощування монокристалів.

Наукова новизна роботи полягає у наступному:

  • розроблено науково-технологічні засади, що дали змогу організувати перше в Україні виробництво йоду і йодвмісних сполук з використанням техногенних відходів, як одного з джерел сировини;
  • проведено дослідження систем «йодид лужного металу — вода» та «йодид лужного металу – йодид талію – вода», що дало змогу оптимізувати процеси очищення техногенних відходів від талію. Обгрунтовано та відпрацьовано на практиці технологічні режими, що забезпечили одержання йодидів лужних металів осч зі зниженим вмістом вологи;
  • запроваджено методики контролю сировини і напівпродуктів, що дали змогу визначити вміст органічних домішок та продуктів гідролізу йодидів лужних металів. В результаті цього досягнутий рівень чистоти продукції, що значно переважає закордонні аналоги;
  • оптимізовано електрохімічний метод одержання йодату калію окисненням йодиду калію у водних розчинах; внаслідок цього підвищено термін служби оксидно-рутенієвих анодів, що використовуються у електрохімічному процесі;
  • проведено систематичні дослідження поведінки кисневих та катіонних домішок у розплавах галогенідів лужних металів, що дало змогу прогнозувати вплив домішок на властивості ростових розплавів і якість одержаних з них монокристалів.

Практичне значення роботи таке:

  • створено перше в Україні виробництво йодидів натрію, цезію та талію осч, продукція якого переважає за якістю аналогічну продукцію закордонних виробників. За рахунок цього вдалося повністю задовольнити потребу вітчизняних виробників у йодвмісній сировині. Більша частина продукції йде на експорт у США;
  • налагоджено випуск йодуючих добавок до харчових продуктів (йодат калію, концентрати для йодування води), що дозволило суттєво наблизитись до вирішення проблеми подолання йододефіциту, на теперішній час випуск йодованої солі досяг рівня 30% від необхідного для країни і обмежується лишк потребами ринку, частина продукціє експортується у країни СНД;
  • створені технології користуються попитом за межами в Україні. За рахунок експорту саме технологій очищення йоду до Росії та Азербайджану одержано 2,5 млн.доларів США.

Робота подається повторно, тому слід відзначити напрями, у яких вона одержала розвиток за минулий рік:

    1. Забезпечено зростання обсягів виробництва йодиду натрію осч від 35,5 тонн у 2008 році до 45,4 тонн у 2009 році. Обсяг експортних поставок йодиду натрію зріс від 10,4 тонн у 2008 році до 31,2 тонн у 2009 році, тобто, майже втричі. Економічний ефект від створених виробництв у 2010 році перевищив 7 млн.грн.
    2. Експортовано технологію виробництва йоду і на її основі створене виробництво чистого йоду в Азербайджані («Азер-йод») потужність до 100 тонн йоду високої чистоти на рік. Зацікавленість у придбанні подібної технологічної схеми виявили також Росія та Туркменістан.
    3. Проведено і удосконалення існуючих технологічних схем виробництв йоду та йодиду натрію та методів контролю якості на створених виробництвах і підприємствах, що використовують продукцію створених виробництв, за результатами робіт було одержано 4 патенти України.
    4. Були продовжені дослідження якості і функціональних параметрів сцинтиляційних монокристалів на основі галогенідних матеріалів, шляхів оцінки загальної концентрації домішок та видалення кисеньвмісних домішок з ростових розплавів, результати яких оприлюднені у 5 статтях.

    ЗМІСТ РОБОТИ

    Виробництво особливо чистих йод- та бромвмісних продуктів

    Організація виробництва особливо чистих речовин здійснювалась з урахуванням особливостей сировини і вимогами споживачів. В найкоротший термін було розроблено технічні умови, створено промислове обладнання, що дозволило налагодити випуск особливо чистих хімічних речовин — йодидів натрію, цезію і талію і броміду калію, показники якості яких значно перевищують закордонні аналоги. Підтвердженням цього є великий попит на продукцію, що випускається, в Україні і країнах дальнього зарубіжжя — Європі, Сполучених Штатах, Китаї та інших країнах.

    Комплекс створених виробництв для переробки йод- та бромвмісної сировини на теперішній час включає такі складові:

    • технологічна схема виділення йоду з техногенних відходів та переробки технічного йоду;
    • технологічна схема одержання йодиду натрію особливої чистоти;
    • технологічна схема одержання йодиду цезію особливої чистоти;
    • технологічна схема одержання йодиду талію особливої чистоти;
    • технологічна схема одержання броміду калію особливої чистоти;
    • технологічна схема одержання йодату калію для харчової промисловості.

    Найбільш показовим прикладом створеного комплексу виробництв особливо чистих речовин є виробництво йодиду натрію осч для монокристалів. Зараз він випускається згідно з ТУ У 24.1-04836770-018: 2006. Якість продукту на момент організації його виробництва в 1999 році відповідала матеріалу, що вироблявся тоді в Російській федерації (АО «Кристал», м. Усолье-Сибирское), і був регламентований ТУ 6-09-5455-89 за 30 показниками. За період, що розглядається, якість продукту постійно покращувалась і на теперішній час показники його якості (хімічної чистоти) істотно перевищують відповідні характеристики не тільки аналога, але й показники особливо чистих продуктів провідних закордонних фірм. Гранулометрична консистенція продукту була доведена до практично ідеального стану, що забезпечило необхідну сипкість у дозуючих пристроях при вирощуванні монокристалів. Розроблені технології дозволили знизити вміст найбільш небезпечних для якості кристалів катіонних домішок — Cu, Pb, Fe і Ba до рівня, значно нижчого від вимог ТУ (Cu <2·10-6, Pb <3·10-6, Fe <2·10-5 % мас.). Вміст домішок калію та Цезію у йодиді Натрію знижено до рівня, що відповідає низькофоновій сировини, а, відтак, сприяє покращенню якості кристалів і створює добрі передумови для розширення спектру практичного застосування вирощених з такої сировини кристалів.

    Знижено вміст домішки талію у вказаному матеріалі до рівня <510-6 мас.% (при нормі ТУ 610-5), що є дуже суттєвим критерієм для застосуванні вказаної сировини для одержання неактивованих кристалів. Значимість цього досягнення посилюється ще й тим, що в загальній технологічній схемі виробництва йодиду натрію вміст талію контролюється на основі нового показника – інтенсивності полоси поглинання насиченого водного розчину на довжині хвилі 360 нм. Це перша плідна спроба оцінки якості особливо чистих речовин, в результаті якої з’явилась можливість не тільки здійснювати контроль умов синтезу і чистоти йодиду натрію осч за сумарним вмістом продуктів гідролізу, але й прогнозувати якість кристалів за їх прозорістю і вмістом кисневих домішок, а також контролювати умови вирощування на основі вимірів цього показника. Зараз цей показник зменшений до <0,1 умовних одиниць, у порівнянні з 0,8-1 у 2001 році.

    Особливо слід відзначити показник якості вітчизняного йодиду натрію осч за вмістом у ньому домішок органічного походження. До теперішнього часу вміст цих домішок визначався тільки якісно, за зовнішнім виглядом зразка закристалізованого зливку (наявністю в ньому включень продуктів піролізу органічних домішок). Ці обставини створювали серйозні ускладнення у виробництві монокристалів, у зв’язку з необхідністю видалення органічних домішок шляхом піролізу у вакуумі і наступного випалювання при температурі вище 500 С у сухому повітрі або атмосфері кисню. Внаслідок введення додаткової технологічної операції ускладнювався процес одержання сцинтиляційних монокристалів і вони забруднювались кисеньвмісними домішками. Запровадження у практику контролю якості показника «сумарний вуглець», дозволило перейти до кількісної оцінки вмісту органічних домішок, що дало можливість зменшити концентрацію органічних домішок цього показника у теперішній час до величини <3·10-3 мас.%. Це привело до суттєвого прориву в технології вирощування монокристалів, внаслідок того, що було виключено додаткову операцію з очищення від органічних домішок і зменшивши ризик забруднення кристалів кисеньвмісними домішками.

    При освоєнні виробництва йодиду натрію осч основну увагу було приділено якості йоду, а також запропоновано ряд технічних рішень, що запобігають можливості забруднення йодиду натрію домішками з конструкційних матеріалів і навколишнього середовища. Розроблено вимоги до якості йоду власного виробництва «Для солей особливої чистоти», що використовується для виробництва осч йодиду натрію і цезію з кращими показниками хімічної чистоти у порівнянні з реактивом марки «ч». Найбільш важливими показниками розроблених вимог є вимоги до вмісту органічних домішок і показника «Оптична густина розчину». За результатами досліджень корозійної стійкості різних матеріалів у якості основного конструкційного матеріалу для виготовлення технологічних апаратів, запірної арматури і трубопроводів, був вибраний титан марки ВТ1-0, показник швидкості корозії якого у робочих середовищах не перевищує 0,05 мм/рік.

    Створення комплексу виробництв йоду та особливо чистих солей на його основі дозволило вирішити проблеми вихідної сировини для багатьох вітчизняних виробників, що застосовують ці матеріали. Так, виробники сцинтиляційних детекторів (Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, ТОВ «Амкріс») повністю задовольняють свої потреби сировини за рахунок розробленої синтетичної бази, окрім того, значна частина продукції (близько 30 тонн на рік) йде на експорт у США. Фірма «SCINTIMAX Inc.», після аналізу якості вітчизняних особливо чистих матеріалів, віддала їм перевагу перед відповідною продукцією широко відомого у світі постачальника особливо чистих хімічних реактивів «Merck». Переробка відходів і повернення у виробництво йодиду талію високої чистоти не тільки забезпечує потреби вітчизняного виробника, а й дозволяє істотно підвищити економічну ефективність виробництв сцинтиляторів, оскільки в процесі вирощування до 90% йодиду талію йде у відходи внаслідок інтенсивного випаровування розтопу у процесі вирощування. Низький ступінь використання цієї речовини в технологічному процесі раніше призводив до значних обсягів закупок його у Росії (м. Пишма), до того ж використати відходи, що містять численні забруднення, раніше було неможливо. Поглиблені дослідження властивостей йодиду талію і розчинів на його основі, виконані авторським колективом, дозволили розробити технологію очищення, після чого йодид талію повністю повертається у процес вирощування, що при значній різниці у вартості на користь вітчизняного виробника не тільки веде до значної економії коштів, й сприяє підвищенню екологічної безпеки споживачів TlI.

    Виробництво йодату калію дозволило забезпечити виробників йодованої солі цим важливим компонентом вітчизняного виробництва, який є значно дешевшим і більш якісним, порівняно з матеріалом, який раніше ввозили з-за кордону. Це значною мірою сприяє вирішенню проблеми йододефіциту, яка є досить болючим питанням охорони здоров’я в України. Зокрема, зараз випуск йодованої солі досяг рівня, що дає змогу забезпечити 30 % потреби в Україні і обмежується тільки потребами ринку. Налагоджено випуск концентрату для виробництва йодованої питної води. До цього слід додати, що чистий йод, виготовлений на створених виробництвах, також значною мірою йде на потреби вітчизняних фармацевтичних підприємств.

    Дослідження фізико-хімічних властивостей речовин,

    що використовуються у виробництвах

    Невід’ємною складовою частиною представленого циклу робіт є ряд нових результатів наукових і прикладних досліджень, що сприяють покращенню якості продукції, яка виробляється на створених підприємствах. Значному удосконаленню були піддані і методи кількісного аналізу домішкового складу особливо чистих бромідів та йодидів лужних металів і напівпродуктів їх виробництва.

    Визначено закономірності розчинності йодиду талію у водних розчинах йодидів лужних металів. Показано, що залежність його розчинності від концентрації у розчині йодидів лужних металів проходить через мінімум внаслідок конкуренції двох процесів – зниження розчинності у присутності однойменного іону при низьких концентраціях йодид-іонів у розчинах і комплексоутворення при високих концентраціях ліганду. Було знайдено концентрації розчинів йодидів натрію та цезію, у яких розчинність TlI мінімальна, що дозволило оптимізувати технології переробки талій-вмісних відходів виробництва сцинтиляторів з метою повного виділення цього токсичного елементу і підвищення екологічної безпеки виробництва.

    На основі досліджень тиску над кристалогідратами і водними розчинами йодиду натрію вперше побудовано діаграму «тиск-температура» для системи «йодид натрію — вода», що дозволило встановити причини аномальної поведінки цієї системи при зневодненні у вакуумі і розробити науково обґрунтовані норми для оптимізації відповідних технологічних процесів. Запропоновано новий тип діаграм стану гігроскопічних речовин у координатах «відносна вологість повітря — температура», що дозволило обґрунтувати додаткові вимоги щодо умов одержання і обробки сцинтиляторів NaI(Tl). Розвинуто наукові засади нового барогравіметричного методу досліджень процесів розкладання конденсованих речовин з виділенням газової фази у вакуумі; гранична чутливість цього методу дорівнює 10-7 г. Встановлено механізм зневоднення йодидів та бромідів лужних металів в інтервалі температур від 250 до 450 С. Показано, що у вказаному інтервалі відбувається руйнування нанокапсульних включень води за аналогією з клатратними гідратами. Встановлено, що температурний інтервал є характерною ознакою руйнування таких утворень. Запропоновано класифікацію домішок в особливо чистих солях за їх впливом на функціональні характеристики і умови вирощування оптичних монокристалів.

    Проведено дослідження впливу реактивної газової атмосфери на стабільність і якісний склад кисеньвмісних домішок, що утворюються на стадії висушування, відпалювання і топлення галогенідів лужних металів. Основними продуктами, що утворюються в цих умовах, є карбонати та гідроксиди лужних металів. Показано, що стійкість домішок карбонатів, які утворюються під час зневоднення йодидів лужних металів внаслідок розкладання слідів органічних речовин, суттєво залежить від аніонного складу розтопу. В йодидах лужних металів іон CO32– є достатньо стійким і не руйнується під час плавлення цих матеріалів.

    Досліджено умови утворення і розчинність у розтопах йодидів та бромідів лужних металів оксидів, що утворюються найбільш поширеними техногенними катіонними домішками (Cu, Zn, Ca, Mg та ін.) при взаємодії з кисеньвмісними аніонами. Показано, що відповідні оксиди існують у розтопах, головним чином, у формі недисоційованого оксиду, в той час, як концентрація іонізованої форми у розтопах, як правило, незначна. Вплив оксиду на властивості галогенідного розтопу зменшується зі зменшенням радіусу відповідного катіону, оскільки при цьому зменшується і розчинність. Встановлено досить суттєвий вплив дисперсності оксидних частинок на розчинність оксиду в розтопах згідно з правилом Оствальда-Фрейндліха. Оцінено межі забруднення розтопів цими оксидами у залежності від вмісту в них кисневих домішок.

    Запропоновано методи завбачення поведінки кисеньвмісних домішок у розтопах на основі бромідів та йодидів лужних металів, що використовуються для вирощування оптичних матеріалів, виходячи фізико-хімічних властивостей домішок і властивостей іонного розтопу. На основі вищеописаних досліджень було розроблено представлені в цій роботі технологічні процеси з виробництва йоду, особливо чистих солей – бромідів та йодидів лужних металів, йодвмісних препаратів і напівфабрикатів для їх одержання і шляхи оптимального використання цих продуктів у вітчизняних виробництвах. Розроблені нові методу контролю вмісту шкідливих домішок у ростових розплавах і шляхи їх видалення.

    Результати наукових досліджень за роботою, що представляється, відображені в 120 наукових статтях (серед яких більше 60 робіт в виданнях, що цитуються в Scopus), численних науково-технічних звітах, 3 монографіях, одна з яких видана видавництвом Elsevier. Сумарне значення SciJmagoRank індексу для циклу наукових робіт перевищує 3,4. Технологічні розробки захищені 21 патентом і авторськими свідоцтвами. За результатами робіт захищено 1 докторську та 5 кандидатських дисертацій.

    Висновок

    Результати виконання роботи такі:

    • На основі численних розробок оригінального виробничого устаткування створено перший в Україні комплекс виробництв йоду і особливо чистих йод- та бромвмісних продуктів, що базується на нових продуктивних, екологічно чистих технологіях і устаткуванні для виробництва цілого ряду особливо чистих солей (бромідів та йодидів) для одержання оптичних і сцинтиляційних монокристалів і різноманітних медичних застосувань. Виробництва є екологічно безпечними, що підтверджено атестацією робочих місць.
    • Розроблено наукові та технологічні основи процесів синтезу і тонкого очищення йод- та бромвмісних продуктів, що виробляються (йодиди натрію, калію, цезію, і талію), запропоновано і апробовано на практиці нові, досконаліші методи контролю їх якості, сформовано вимоги до умов технологічних процесів, у яких використовується одержані особливо чисті речовини.
    • Створене виробництво задовольнило потребу вітчизняних виробників у особливо чистих речовинах і йоді, а частина виробленої продукції йде на експорт. Вироблені особливо чисті продукти є конкурентоспроможними на світовому ринку і переважають за якістю аналогічну продукцію відомих світових виробників. Експорт йодиду натрію осч у США зріс з 10,4 тонн у 2008 році до 31, 2 тонн у 2010 році.
    • Технологічний рівень і економічні показники виконаних розробок повністю відповідають існуючим світовим вимогам, що дозволяє Україні успішно конкурувати з провідними іноземними виробниками не тільки на ринку особливо чистих матеріалів але й на ринку сучасних високих технологій. Проведені авторським колективом розробки сприяють збереженню високого рівня науково-технічного потенціалу України та підвищенню її міжнародного авторитету, як передової країни в наукоємних галузях.
    • На сьогоднішній день створені потужності забезпечують можливість реалізації особливо чистих солей на вітчизняному і світовому ринку в обсязі понад 4 млн. дол. США на рік. В результаті впровадження нової техніки, науково-технічних рішень та технологій економічний ефект від даної роботи склав 31,5 млн.грн., за рахунок експорту технологій отримано 2,5 млн.грн.

    База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка
    Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий