Програма вступних випробувань з дисципліни «Біологія» для вступу на навчання

Відповідальний за випуск: Н. П. Волкова, д педагог н., проф., зав кафедри педагогіки та психології
Програма вступних випробувань з дисципліни «Біологія» для вступу на навчання

Скачати 0.85 Mb.

Сторінка 1/3 Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 0.85 Mb.

  1   2   3

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

КАФЕДРА педагогіки та ПСИХОЛОГІЇ

ЗАТВЕРДЖУЮ:

ПРЕЗИДЕНТ__________Б.І. ХОЛОД

«___»____________2015 р.

Програма

вступних випробувань

з дисципліни

«Біологія»

для вступу на навчання

до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля
Для галузей знань:
0101 „Педагогічна освіта”,

0301 „ Соціально-політичні науки ”

1301 „Соціальне забезпечення”

Дніпропетровськ

2015

Програма вступних випробувань з дисципліни «Біологія» для вступу на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля / О.І. Крамар – Д.: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2015. – 40 с.

Укладач: О.І. Крамар, викладач
Затверджено на засіданні кафедри педагогіки та психології.

Протокол № 11 від 19 січня 2015 р.

Відповідальний за випуск: Н.П. Волкова, д.педагог.н., проф., зав. кафедри педагогіки та психології

ЗМІСТ

1. Програма з біології для вступників до ВНЗ 3 2. Зразки тестувань 23 3. Критерії оцінювання 37 4. Література 38

1. Програма з біології для вступників до ВНЗ

Зміст навчального

матеріалу

Вимоги до рівня підготовки абітурієнтів Вступ

Біологія наука про живу природу. Різноманітність живих організмів, середовища їх існування, класифікація. Рослинний світ – складова частина природи.

Абітурієнт називає:

  • основні систематичні категорії класифікації органічного світу;
  • царства живої природи;
  • науки, що вивчають життя;

наводить приклади:

  • застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо
Розділ 1. Рослини Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин

Основні процеси життєдіяльності рослини. Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємозв’язок. Середовища існування рослин. Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем. Відповідь рослин на подразнення.

Абітурієнт: називає:
  • основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);
  • умови, необхідні для життєдіяльності рослини;
  • основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі):
  • тканини рослини (твірні, покривні, основні, провідні);
  • вегетативні органи рослини (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції;

наводить приклади:

  • впливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин
  • рухів рослин;
  • господарської цінності рослин;
  • ґрунт як джерело поживних речовин;
  • роль мінерального живлення в житті рослин;
  • будову листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні та випаровуванні;

порівнює:

  • будову клітини рослин: дотримується правил:
  • про основні функції рослинного організму;
  • про зв’язок органів у рослинному організмі;
  • про значення рослин у забезпеченні життя на Землі.
Тема 2. Розмноження й розвиток рослин

Нестатеве розмноження, його види. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин. Статеве розмноження. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття. Запилення, запліднення. Насінина, плід, їх будова. Вплив умов середовища на проростання насінини. Ріст і розвиток рослин. Сезонні явища у житті рослин.

Абітурієнт. називає:

  • види розмноження рослин;
  • види нестатевого розмноження: вегетативне, спорами;
  • способи вегетативного розмноження рослин у природі й у господарстві;
  • частини квітки;
  • способи запилення;
  • способи поширення насінин і плодів;

наводить приклади:

  • добових і сезонних ритмів рослин;
  • одностатевих і двостатевих квіток, одно- і дводомних рослин;
  • рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, способами поширення плодів і насінин;

Розділ II. Різноманітність рослин Тема 1. Водорості

Загальна характеристика водоростей. Середовища існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність водоростей. Різноманітність водоростей, їх значення в природі та в житті людини.

Абітурієнт називає:

  • основні місця, де ростуть водорості;

наводить приклади:

  • використання водоростей людиною (їстівні, ліки, сировина для харчової та парфумерної промисловості);
  • небезпечних явищ, які спричиняють водорості;
  • одно- та багатоклітинних мікроскопічних (хламідомонада, спірогіра) та макроскопічних водоростей (морська капуста);

розпізнає:

  • найпоширеніші явища, обумовлені масовим розвитком водоростей; характеризує:
  • будову клітини водорості;
Тема 2.Рослини загальна характеристика вищих спорових рослин.

Мохоподібні, плавуноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні. Середовища будови і процесів життєдіяльності. Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Абітурієнт називає:

  • основні місця, де ростуть вищі спорові рослини;

наводить приклади:

  • видів вищих спорових рослин, що зростають у найближчому оточенні;
  • значення вищих спорових рослий в природі та в житті людини;

характеризує:

  • загальні ознаки будови та розвитку представників плавуноподібних. хвощеподібних, папоротеподібних;
  • розвиток вищих спорових рослин;

порівнює:

  • Пристосувальні риси

розпізнає:

  • спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях; спостерігає та описує:
  • особливості будови мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;
  • пристосування до середовища існування; дотримується правил.
Тема 3. Голонасінні

Загальна характеристика голонасінних. Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних. існування. Різноманітність голонасінних рослин, Значення у природі та в житті людини.

Абітурієнт називає:
  • основні місця, де ростуть голонасінні;

наводить приклади:

  • найпоширеніших представників голонасінних серед флори України і свого регіону;
  • використання голонасінних рослин людиною;

розпізнає:

  • голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками, малюнками;

характеризує:

  • загальні ознаки будови та розвитку голонасінних
  • пристосування голонасінних до умов середовища існування
  • особливості розмноження голонасінних
Тема 4.

Покритонасінні

Загальна характеристика.

Класифікація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин. Значення покритонасінних рослин у природі та в житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

Абітурієнт називає:
  • класи та основні родини покритонасінних рослин;
  • загальні ознаки класів Однодольні й Дводольні;

наводить приклади:

  • рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні;
  • рідкісних рослин, які потребують охорони;
  • лікарських та отруйних рослин;
  • декоративних рослин;
  • сортів культурних рослин;
  • використання рослин людиною;

розпізнає:

  • види рослин свого регіону, рослини вивчених класів і родин;
  • пристосування до умов місцезростання, що відображені в їхній будові;

пояснює:

  • потребу в охороні окремих видів;
  • значення рослин у житті людини;
  • значення рослин у природі;

порівнює:

  • будову рослин різних класів та родин;
  • пристосування рослин до різних умов середовища;
Розділ III. Гриби Тема 1. Гриби

Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Значення грибів у природі і в житті людини.

Абітурієнт називає:
  • загальні ознаки царства Гриби;
  • паразитарних, цвілевих, шапкових грибів;
  • найпоширеніших видів грибів свого регіону;
  • використання грибів людиною;

характеризує:

  • будову гриба;
  • взаємозв’язок грибів і вищих рослин;
  • значення штучного вирощування грибів;

порівнює:

  • плодові тіла їстівних та отруйних грибів;

застосовує знання:

  • для обґрунтування прийомів зберігання продуктів харчування:
Тема 2. Лишайники

Загальна характеристика лишайників як симбіотичних організмів. Значення лишайників у природі та в житті людини.

Абітурієнт наводить приклади:
  • найпоширеніших видів лишайників свого регіону;

характеризує:

  • будову лишайника як симбіотичного організму;
  • живлення, розмноження, ріст і розвиток лишайників;
  • пристосування лишайників до умов середовища;

порівнює:

  • гриби і рослини, лишайники;

робить висновок:

  • про значення лишайників у природі та в житті людини.
Розділ IV Бактерії Тема 1 Бактерії

Загальна характеристика

бактерій. Різноманітність. Значення у природі та в житті людини

Абітурієнт: називає:
  • загальні ознаки бактерій;
  • середовища життя бактерій;

наводить приклади:

  • взаємозв’язків бактерій та інших організмів;
  • бактерій, які спричинюють захворювання рослин, тварин, людини

порівнює:

  • життєдіяльність бактерій та ціанобактерій;

застосовує знання для:

  • обґрунтування способів зберігання продуктів харчування;

Розділ V Організми і середовище існування Тема 1. Організми і середовище існування

Середовище існування та його чинники.Розселення рослин у природі. Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах. Охорона природи.

Абітурієнт називає:
  • середовища існування рослин;
  • основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави);
  • основні екологічні групи рослин;
  • основні типи рослинних угруповань;
  • рідкісні рослини свого регіону;

наводить приклади:

  • пристосування рослин до середовища існування;

розпізнає:

  • дерев’янисті та трав’янисті рослини;

характеризує:

  • адаптивне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин;

спостерігає та описує, пояснює:

  • природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття;

застосовує знання:

  • про будову організмів як результат їх пристосування до умов середовища.
Розділ VI. Тварини ВСТУП Тваринний світ складова частина природи.

Різноманітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у житті людини.

Абітурієнт називає:

  • царства живої природи;
  • ознаки живих організмів;
  • ознаки, що відрізняють тварин від рослин, грибів та бактерій;
  • основні систематичні категорії царства Тварини;

розпізнає:

  • представників різних царств організмів;

наводить приклади, робить висновок:

  • про значення тварин у житті людини.
Тема 1 Будова і життєдіяльність тварин

Основні процеси життєдіяльності тварини. Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин. Тканини, органи і системи органів тварин, їх функції. Середовища існування тварин. Поведінка тварин. Різноманітність способів життя тварин. Зв’язки тварин з іншими компонентами екосистем.

Абітурієнт: називає:

  • ознаки тваринної клітини;
  • органи і системи органів;
  • функції тварини (подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст і розвиток):
  • середовища існування тварин;
  • способів дихання тварин;
  • проявів поведінки відомих йому тварин;
  • взаємозв’язків рослин та тварин;

порівнює:

  • будову клітин рослин і тварин;
  • типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;

характеризує:

  • поведінку тварин;

робить висновок:

  • про значення тварин в екосистемах;
  • про особливості організації організму тварин.
Розділ VII. Різноманітність тварин Тема 1. Найпростіші

Загальна характеристика та різноманітність найпростіших -мешканців прісних водойм (амеба протей, евглена зелена, інфузорія туфелька), морів (форамініфери та радіолярії) та ґрунту. Паразитичні найпростіші (дизентерійна амеба, малярійний плазмодій тощо). Роль найпростіших у екосистемах та їх значення для людини.

Абітурієнт: називає:

  • загальні ознаки підцарства Найпростіші;
  • середовища існування найпростіших;

наводить приклади:

  • найпоширеніших представників найпростіших; порівнює:
  • будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин

характеризує:

  • пристосування найпростіших тварин до середовищ життя;

спостерігає та описує: застосовує знання:

  • для дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними найпростішими;
  • дотримується правил роботи з мікроскопом;

робить висновок:

  • про значення найпростіших у екосистемах.
Тема 2. Багатоклітинні.

Губки. Кишковопорожнинні

Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин. Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини. Тип Кишковопорожнинні. Загальна характеристика та різноманітність кишковопорожнинних. Роль кишковопорожнинних у екосистемах та значення для людини. Охорона губок та кишковопорожнинних

Абітурієнт називає:
  • загальні ознаки організмів підцарства Багатоклітинні;

наводить приклади:

  • представників прісноводних і морських губок та кишковопорожнинних;
  • ускладнення організації кишковопорожнинних порівняно з найпростішими;

порівнює:

  • особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин;
  • функції клітин одноклітинних та багатоклітинних тварин;

розпізнає:

  • життєві форми представників типу Кишковопорожнинні (за малюнками);

характеризує:

    • спосіб життя губок та кишковопорожнинних;

пояснює:

  • роль губок та кишковопорожнинних у екосистемах;
  • значення губок та кишковопорожнинних для людини;
  • необхідність заходів охорони губок та кишковопорожнинних; застосовує знання:
  • для пояснення значення губок та кишковопорожнинних у природі та житті людини;
Тема 3. Черви

Тип Плоскі черви.

Загальна характеристика,

різноманітність.

Круглі черви. Загальна

характеристика, різноманітність.

Тип Кільчасті черви.

Загальна характеристика,

різноманітність. Роль червів у екосистемах.

Значення для людини.

Абітурієнт: називає:
  • загальні ознаки плоских, круглих та кільчастих червів;

наводить приклади:

  • вільноживучих видів червів;
  • червів — паразитів людини, тварин і рослин;
  • ускладнення організації червів порівняно з кишковопорожнинними
  • пристосування паразитичних червів до їх способу життя;

розпізнає:

  • органи та системи органів, порожнину тіла аскариди на таблицях і наочності;

характеризує:

  • життєві цикли найпоширеніших паразитичних червів; пояснює:
  • пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя;
  • роль червів у екосистемах та житті людини;

застосовує знання:

  • про життєві цикли паразитичних червів для попередження зараження ними; дотримується правил особистої гігієни;

робить висновок:

  • про особливості вільноживучих червів та їхню роль у екосистемах для обгрунтування заходів їх охорони;
Тема 4. Членистоногі

Загальна характеристика типу Членистоногі. Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини.

Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність павукоподібних та їх роль у екосистемах. Значення в житті людини.

Клас Комахи. Загальна характеристика класу. Особливості розвитку. Поведінка комах. Різноманітність комах. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини. Охорона членистоногих

Абітурієнт. називає:
  • загальні ознаки типу Членистоногі;
  • загальні ознаки організмів ракоподібних, павукоподібних, комах

наводить приклади:

  • видів ракоподібних, павукоподібних, комах, що зустрічаються у своєму регіоні;
  • видів, що потребують охорони;
  • видів, що є паразитами людини, тварин і рослин, переносниками збудників хвороб;
  • видів, що завдають шкоди сільському господарству;

розпізнає:

  • представників класів членистоногих на таблицях, наочних посібниках, у колекціях та природі;

характеризує:

  • способи життя членистоногих;
  • роль членистоногих у екосистемах;

пояснює:

  • роль кліщів у природі та житті людини;
  • значення у житті людини;

порівнює:

  • особливості організації членистоногих та кільчастих червів;
  • особливості організації ракоподібних, павукоподібних та комах;

спостерігає та описує:

  • поведінку комах;
  • процеси життєдіяльності комах;
  • застосовує знання:
  • для боротьби з комахами, що завдають шкоди людині;
  • для збереження комах;

дотримується правил:

  • спостереження за сезонними змінами у житті членистоногих;

робить висновок:

  • про значення членистоногих в екосистемах і в житті людини.
Тема 5. Молюски

Загальна характеристика, різноманітність молюсків. Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини.

Абітурієнт: називає:
  • загальні ознаки представників типу Молюски;

наводить приклади:

  • найпоширеніших видів молюсків свого регіону, шкідників сільського господарства, проміжних хазяїв паразитичних червів;
  • значення молюсків у житті людини;
  • взаємозв’язків тварин у екосистемах;

розпізнає:

  • молюсків на таблицях, у природі, колекціях; характеризує:
  • середовища існування молюсків;
  • особливості будови молюсків;
  • пристосованість молюсків до умов існування;

робить висновок:

  • про значення молюсків у екосистемах і в житті людини.
Тема 6. Хордові тварини. Безчерепні. Риби

Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні та Черепні (Хребетні). Загальна характеристика підтипу Черепні. Клас Хрящові риби. Загальна характер-ристика класу, особи-вості процесів життє-діяльності, поведінки, різноманітність хрящових риб. Роль в екосистемах та госпо-дарське значення хрящових риб. Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності. Поведінка і сезонні явища у житті риб. Різноманітність кісткових риб. Роль у водних екосистемах. Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб.

Абітурієнт. називає:

  • загальні ознаки типу Хордові;
  • загальні ознаки підтипу Безчерепні;
  • загальні ознаки представників класів Хрящові і Кісткові риби;

наводить приклади:

  • ознаки пристосованості в будові, процесах життєдіяльності, поведінці риб до середовища існування;

розпізнає:

  • органи і системи органів ланцетника на постійних мікропрепаратах;

характеризує:

  • середовище існування, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, процесів життєдіяльності риб;
  • спосіб життя риб, особливості зовнішньої будови, покриви риб;

пояснює:

  • значення поведінки риб у їх пристосованості до середовища існування;
  • значення збереження видової різноманітності риб, необхідність регулювання їхньої чисельності;
  • значення риб у природі та в житті людини;
  • застосування знань про життєдіяльність риб у житті людини;

робить висновок:

  • про значення риб у екосистемах і в житті людини
Тема7 Земноводні

Загальна характеристика класу Земноводні. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Сезонні явища в житті земноводних. Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних

Абітурієнт називає:
  • характерні ознаки земноводних;

наводить приклади:

  • видів земноводних, у т.ч. поширених в Україні, своєму регіоні;
  • рідкісних видів земноводних;
  • ускладнення будови і процесів життєдіяльності земноводних порівняно з рибами;
  • пристосування у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водяному та наземному середовищах існування;

пояснює:

  • пристосування земноводних до наземного способу життя;
  • взаємозв’язки будови і функціонування організму земноводних;
  • взаємозв’язки земноводних з іншими організмами і з неживою природою;

порівнює:

  • організацію земноводних та риб, хвостатих та безхвостих земноводних;
  • риси пристосованості земноводних до життя у водному та наземному середовищах мешкання;
Тема 8. Плазуни Загальна характеристика класу Плазуни. Особливості процесів

життєдіяльності та поведінки. Сезонні явища в житті плазунів. Різноманітність плазунів. Роль плазунів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів

Абітурієнт: називає:
  • загальні ознаки представників класу Плазуни

наводить приклади:

  • видів плазунів, поширених в Україні та власному регіоні;
  • рідкісних видів плазунів;

розпізнає:

  • деякі найпоширеніші види плазунів;
  • органи плазунів на малюнках та препаратах;

характеризує:

  • спосіб життя плазунів;
  • розмноження і розвиток;

пояснює:

  • роль плазунів у екосистемах;
  • значення плазунів для людини;

порівнює:

  • організацію плазунів та земноводних;

робить висновок:

  • про значення плазунів у екосистемах та в житті людини.
Тема 9. Птахи

Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів. Риси пристосованості до польоту та різних середовищ життя. Різноманітність птахів. Розмноження і розвиток птахів. Сезонні явища у житті птахів. Поведінка птахів: влаштування гнізд, шлюбна поведінка, турбота про потомство. Перельоти птахів. Роль птахів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона птахів. Птахівництво.

Абітурієнт: називає:
  • птахів, що мають господарське значення;
  • видів птахів, які потребують охорони;
  • рис відмінності будови птахів порівняно з плазунами;
  • рис пристосованості птахів до польоту;
  • сезонних явищ у житті птахів;

розпізнає:

  • найпоширеніших птахів свого регіону у природі;
  • птахів кількох найпоширеніших рядів на малюнках;

пояснює:

  • значення турботи про потомство у птахів;
  • значення сезонних міграцій в житті деяких птахів;
  • роль птахів у природі і значення для людини;
  • вплив діяльності людини на середовища життя птахів і їхню чисельність;
  • необхідність охорони птахів;

характеризує:

  • пристосування птахів до польоту;
  • різноманітність зв’язків птахів із середовищем існування;
  • причини сезонних явищ у житті птахів;
  • особливості розмноження, шлюбну поведінку та розвиток птахів

порівнює:

  • організацію плазунів та птахів;
  • спосіб життя холоднокровних та теплокровних тварин;

дотримується правил:

  • роботи з польовими визначниками та атласами;
  • ведення фенологічних спостережень;

робить висновок:

  • про значення птахів у екосистемах та в житті людини
Тема 10. Ссавці Загальна

характеристика класу Ссавці. Особливості життєдіяльності ссавців.

Різноманітність ссавців. Сезонні явища у житті ссавців, їхня поведінка. Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини. Охорона ссавців. Тваринництво. Охорона ссавців.

Абітурієнт називає:
  • загальні ознаки класу Ссавці;

наводить приклади:

  • видів ссавців фауни України;
  • ссавців, що поширені в його регіоні;
  • ссавців, що потребують охорони;
  • свійських ссавців;
  • ускладнення будови і процесів життєдіяльності ссавців порівняно з плазунами;
  • пристосування ссавців у будові, процесах життєдіяльності, поведінці до різних середовищ існування;

характеризує:

  • спосіб життя ссавців;
  • особливості поведінки ссавців;
  • різноманітність зв’язків ссавців із середовищем існування;

пояснює:

  • особливості пристосування ссавців деяких рядів до середовища існування;

спостерігає за:

  • поведінкою свійських та диких ссавців;

робить висновок:

  • про значення ссавців у екосистемах та в житті людини.
Розділ VIII. Організми і середовище існування Тема 12. Організми і середовище існування Вплив чинників середовища на тварин. Етичне ставлення людини до інших видів тварин.

Взаємовідносини людини з іншими видами тварин. Охорона тваринного світу. Червона книга України. Природоохоронні території. Основні етапи історичного розвитку тваринного світу.

Абітурієнт. називає:

  • основні етапи розвитку історичного світу;
  • заповідники та заповідні території України;

наводить приклади:

  • форм співіснування організмів в угрупованнях;
  • впливу людини на тваринний світ;

характеризує:

  • значення тварин у житті людини;

робить висновок:

  • про роль біорізноманіття організмів в існуванні біосфери, регулювання чисельності видів;
  • про потребу в аналізі господарської діяльності людини з огляду на збереження стану природи;
  • про ускладнення тваринного світу в процесі еволюції.
Розділ IX. Людина Вступ

Біологічні науки, що вивчають організм людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я. Походження людини. Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне успадкування.

Абітурієнт: називає:

  • біологічні науки, що вивчають людину;
  • місце людини в системі живої природи;

характеризує:

  • особливості еволюції виду Homo sapiens;
  • гіпотези походження виду Homo sapiens;
  • раси людей;

пояснює:

  • роль біологічних і соціальних факторів в еволюції людини;

робить висновок:

  • про місце людини в системі органічного світу.
Тема 1 Організм людини як біологічна система. Поняття про біологічні системи. Особливості будови клітини. Характеристика тканин. Органи. Фізіологічні системи органів людини. Регуляторні системи організму людини. Абітурієнт називає:
  • тканини організму людини;
  • органи людини;

наводить приклади:

  • різних типів клітин;

характеризує:

  • клітинну будову організму людини;
  • типи тканин;
  • організм людини як систему;

пояснює:

  • принцип нервової регуляції;
  • принцип ендокринної регуляції;
  • принцип імунної регуляції

робить висновок:

  • про організм людини як біологічну систему.
Тема 2. Опора і рух

Будова і функції опорно-рухової системи. Кісткова та хрящова тканини. Розвиток кісток. Сполучення кісток. Будова скелета людини. Будова і функції скелетних м’язів. Види м’язів. Механізм скорочення м’язів. Сила м’язів. Втома м’язів.

Абітурієнт називає:
  • значення опорно — рухової системи;
  • типи з’єднання кісток;
  • основні групи м’язів; розпізнає на малюнках, муляжах, власному організмі:
  • групи м’язів;
  • види кісток;
  • відділи скелета;
  • скелетні м’язи;

характеризує:

  • будову і ріст, вікові зміни складу кісток;
  • типи суглобів
  • основні відділи скелета;
  • посмуговану м’язову тканину;
  • будову скелетних м’язів, групи мязів;
  • роботу скелетних м’язів, механізми стомлення;

пояснює

  • взаємозв’язок органів опорно-рухової системи;
  • фізіологічні відмінності організмів жінок і чоловіків;
  • про особливості опорно-рухової системи для попередження травм і захворювань;
Тема 3. Кров і лімфа

Внутрішнє рідке середовище організму людини. Склад і функції крові. Захисні функції крові. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Зсідання крові

Абітурієнт називає:
  • склад і функції крові;
  • види імунітету (клітинний, гуморальний);

розпізнає:

  • клітини крові на малюнках;

характеризує:

  • плазму крові;
  • будову і функції еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів;
  • імунітет, його значення, регуляцію;
  • імунні реакції організму;
  • зсідання крові як захисну реакцію організму;
  • групи крові: система ABO, резус-фактор; обґрунтовує: пояснює:
  • значення лімфи, тканинної рідини;
  • поняття гомеостаз;

застосовує знання:

  • для запобігання ВІЛ-інфікуванню.
Тема 4. Кровообіг і лімфообіг

Органи кровообігу: серце і судини Будова і функції серця. Судинна система. Рух крові по судинах. Велике і мале коло кровообігу. Регуляція кровопостачання органів. Лімфообіг та його значення.

Абітурієнт називає:
  • кровоносні судини;

розпізнає:

  • органи кровообігу на малюнках;

характеризує:

  • будову і роботу серця;
  • особливості будови серцевого м’яза;
  • властивості серцевого м’яза;
  • серцевий цикл;
  • роботу серця;
  • автоматію роботи серця;
  • фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи; пояснює:
  • регуляцію роботи серцево — судинної системи;

застосовує знання для:

  • надання першої допомоги при кровотечах;
Тема 5. Дихання

Значення дихання. Будова і функції органів дихання. Голосовий апарат. Дихальні рухи. Газообмін у легенях і тканинах. Нейрогуморальна регуляція дихання

Абітурієнт називає:
  • функції органів дихання;

характеризує:

  • процеси дихання
  • регуляцію дихальних рухів;
  • механізми легеневого дихання;

пояснює:

  • механізм кровообігу у легенях і тканинах;
  • нервову і гуморальну регуляцію процесу дихання;

порівнює і обґрунтовує

  • різницю складу повітря, що вдихається і видихається;

застосовує знання для:

  • профілактики захворювань органів дихання
Тема 6. Харчування і травлення

Енергетичні потреби організму. Типи поживних речовин. Харчування і здоров’я. Будова і функції органів травлення, травних залоз. Травлення у тонкому кишечнику. Функції товстого кишечника. Регуляція травлення

Абітурієнт називає:

  • органи травної системи;
  • травні залози;

характеризує:

  • їжу як джерело енергії;
  • процеси живлення і травлення
  • будову шлунка, травлення в шлунку,
  • ферменти шлункового соку;
  • значення соляної кислоти для травлення в шлунку;
  • регуляцію соковиділення, рухової активності шлунка;
  • будову і функції тонкого кишечника;
  • травлення в тонкому кишечнику;

пояснює:

  • роль печінки і підшлункової залози в травленні;
  • значення ворітної системи печінки;
  • спостерігає та описує:
  • дію ферментів слини на крохмаль;

застосовує знання:

  • про будову і функції органів травлення для профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь;
Тема 7 Терморегуляція.

Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача. Будова і функції шкіри. Роль шкіри в терморегуляції

Абітурієнт називає:
  • функції шкіри;

розпізнає:

  • складові шкіри на малюнках;
  • характеризує:
  • процеси теплообміну;
  • механізми терморегуляції;

пояснює:

  • механізми терморегуляції;

обґрунтовує:

  • значення шкіри в пристосуванні організму до умов навколишнього середовища;

спостерігає та описує:

  • будову шкіри та її похідних;

застосовує знання:

  • для профілактики захворювань шкіри.
Тема 8. Виділення.

Будова і функції сечовидільної системи. Регуляція кількості води в організмі. Роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності

Абітурієнт називає:
  • органи та функції сечовидільної системи;

розпізнає:

  • будову і функції нирок;

пояснює:

  • утворення первинної і вторинної сечі,
  • рефлекторний характер виведення сечі;
  • значення виділення із організму кінцевих продуктів обміну;
  • регуляцію процесів виділення;

застосовує знання:

  • для профілактики захворювань сечовидільної системи.
Тема 9. Ендокринна регуляція функцій організму людини

Принципи роботи ендокринної системи. Залози внутрішньої секреції Гормони. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

Абітурієнт називає:
  • залози внутрішньої секреції;
  • місце розташування залоз внутрішньої секреції в організмі людини;

характеризує:

  • роль гіпоталамуса в регуляції роботи ендокринної системи;
  • значення гіпофіза в регуляції роботи ендокринної системи;

пояснює:

  • зворотний позитивний і негативний зв’язки.
  • зв’язок ендокринної та імунної систем в регуляції функцій організму людини;
  • роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз;

обґрунтовує:

  • значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу і адаптації організму.
Тема 10. Розмноження та розвиток людини

Етапи онтогенезу людини. Формування статевих ознак. Генетичне визначення статі. Будова статевих органів. Розвиток статевих клітин. Менструальний цикл. Запліднення. Ембріональний розвиток. Функції плаценти. Постембріональний розвиток людини.

Абітурієнт називає:
  • первинні та вторинні статеві ознаки людини;
  • періоди онтогенезу людини;

характеризує:

  • реалізацію в людини функції продовження роду;
  • будову і функції статевих залоз людини;
  • розвиток дитини після народження;
  • вікові особливості статевого дозрівання хлопчиків і дівчаток;
  • особливості підліткового віку;
  • старіння і смерть;

пояснює:

  • роль ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини;

застосовує знання:

  • для запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередженню ВІЛ-інфікування.
Тема 11 Нервова регуляція функцій організму людини

Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини. Регуляція рухової активності Спинний мозок. Головний мозок. Стовбур мозку. Мозочок. Підкоркові ядра. Довільні рухи і кора головного мозку. Регуляція роботи внутрішніх органів Вегетативна (автономна) нервова система. Симпатична та парасимпатична нервові системи, їх функції. Взаємодія регуляторних систем організму

Абітурієнт називає:

  • складові центральної й периферичної нервової системи;

характеризує:

  • сіру і білу речовину спинного мозку;
  • відділи головного мозку;
  • будову головного мозку;
  • функції стовбуру головного мозку;
  • функції мозочку;
  • функції підкоркових ядер;
  • соматичну нервову систему;
  • вегетативну нервову систему;
  • симпатичну та парасимпатичну нервову систему;
  • ретикулярну формацію і лімбічну систему;
  • фактори, які порушують роботу нервової системи;

пояснює:

  • нервову регуляцію рухової активності людини;
  • роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини;
  • нервову регуляцію роботи внутрішніх органів людини;
  • значення нервової системи для узгодження функцій організму зі змінами довкілля;
  • механізми взаємодії регуляторних систем організму;

застосовує знання:

  • для обґрунтування необхідності дотримання режиму праці та відпочинку;
Тема 12. Сприйняття інформації нервовою

системою.

Сенсорні системи

Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів. Зорова сенсорна система, слухова сенсорна система. Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

Абітурієнт називає:

  • основні сенсорні системи,

характеризує

  • особливості будови і функції зорової, слухової, нюхової, смакової сенсорних систем;
  • сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю;
  • процеси сприйняття світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла;

пояснює:

  • значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму та взаємозв’язку організму і середовища;

обґрунтовує:

  • взаємозв’язок будови і функцій сенсорних систем; робить висновок:
  • про роль сенсорних систем у житті людини
Розділ X. Біологічні основи поведінки і психіки людини Тема 1. Формування поведінки і психіки людини

Ретикулярна формація мозку і рівні сприйняття інформації. Сон. Біоритми. Структура інстинктивної поведінки, її модифікації. Види навчання. Пам’ять. Види пам’яті. Набута поведінка.

Абітурієнт називає:
  • види пам’яті;
  • види сну;
  • наводить приклади:
  • інстинктивної і набутої поведінки;

характеризує:

  • роль ретикулярної формації мозку у сприйнятті інформації;
  • сон як функціональний стан організму;
  • біоритми людини;

пояснює:

  • пристосувальну роль поведінки людини;
  • біологічне значення сну;
  • модифікації інстинктивної поведінки людини;
  • механізми пам’яті;
Тема 2. Мислення і свідомість

Мислення і кора великих півкуль головного мозку. Функціональна асиметрія мозку. Мова. Індивідуальні особливості поведінки людини. Характер людини. Свідомість.

Абітурієнт називає:
  • функціональну спеціалізацію півкуль великого мозку;
  • компоненти особистості;
  • роль кори головного мозку у мисленні; фізіологічні основи мовлення;
  • особливості психічної діяльності людини;
  • чинники, що впливають на формування особистості;

пояснює:

  • зв’язок мотивації і емоцій;
  • особливості функціональної асиметрії мозку у різних індивідів;
  • причини індивідуальних особливостей поведінки людини;

обґрунтовує:

  • роль самовиховання у формуванні особистості;
  • вплив соціальних факторів на формування особистості;

робить висновок:

  • про біосоціальну природу людини;
Вступ Короткий нарис з історії розвитку біології. Методи біологічних досліджень. Рівні організації живої матерії. Розкриття поняття життя» Абітурієнт: називає:
  • рівні організації життя;

наводить приклади:

  • значення біологічної науки в житті людини і суспільства;
  • застосування різних методів у вивченні живої природи;

характеризує:

  • методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання);
  • рівні організації живої матерії;
Розділ XI. Молекулярний рівень організації життя Тема 1 Неорганічні речовини Елементний склад живих організмів. Неорганічні речовини: вода і мінеральні солі Абітурієнт називає:
  • органогенні елементи;

характеризує:

  • хімічні елементи, найважливіші для організму людини;
  • роль води і інших неорганічних речовин в живих системах;

обґрунтовує:

  • необхідність квотування промислових викидів країнами світу;

пояснює:

  • гранично допустиму концентрацію речовин у складі води, їжі, засобів побутової хімії, косметичних препаратів тощо;
  • причини ендемічних та екологічних хвороб людини;
Тема 2. Органічні речовини Малі органічні молекули (ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди); макромолекули (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти), їх будова, властивості, функції. Єдність хімічного складу організмів. Абітурієнт називає:
  • органічні речовини;

наводить приклади:

  • ролі органічних речовин у життєдіяльності людини;
  • застосування ферментів у господарстві,

характеризує:

  • молекулярний рівень організації живого;
  • будову, властивості і функції білків і нуклеїнових кислот;
  • білки, що входять до складу вірусів, пріонів;
  • нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів;

обґрунтовує:

  • взаємозв’язок будови органічних речовин з їх функціями;

пояснює:

  • хімічну сталість організмів;
  • біокаталіз;

застосовує знання:

  • для розв’язання вправ з молекулярної біології;

робить висновок:

  • про єдність хімічного складу живої і неживої природи
Розділ XII. Клітинний рівень організації життя Тема 1. Клітина.

Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. Клітинні мембрани.

Поверхневий апарат клітини- система отримання інформації з зовнішнього середовища, його функції Ядро — система збереження спадкової інформації. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин.

Абітурієнт: називає:
  • методи вивчення клітин;
  • типи організації клітин;
  • функції поверхневого апарату клітин;
  • функції ядра;

наводить приклади:

  • про- та еукаріотичних організмів;

розпізнає:

  • клітини прокаріотів і еукаріотів на фотографіях, малюнках і схемах;

характеризує:

  • клітинну теорію Т Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;
  • будову клітини прокаріотів і еукаріотів;
  • особливості будови і функції клітинних мембран;

обґрунтовує:

  • взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;
  • проникнення в клітини вірусів, зокрема ВІЛ;
  • керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин; — роль електричних явищ у житті клітини;

порівнює:

  • два типи організації клітин;

спостерігає та описує:

  • явище плазмолізу, деплазмолізу в клітинах рослин;

робить висновок:

  • про загальний план будови клітин всіх організмів;
  • про біологічну роль ядра
Тема 2. Цитоплазма, її компоненти Цитозоль, рибосоми. Синтез білка. Цитоскелет. Клітинний центр. Одномембранні органели:

ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі Двомембранні органели: мітохондрії і процес дихання, пластиди і процес фотосинтезу.

Абітурієнт: називає:
  • органели клітини

наводить приклади:

  • процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

розпізнає:

  • компоненти клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;

характеризує:

  • цитоплазму, її складові;
  • функціональне значення цитозолю і цитоскелету;
  • процеси біосинтезу білка, фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання;

обґрунтовує:

  • об’єднання одномембранних органел у єдину систему;

пояснює:

  • значення гліколізу;

порівнює:

  • процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- і еукаріотів;

спостерігає та описує:

  • рух цитоплазми у клітинах рослин;
Тема 3. Клітина як

цілісна система

Клітинний цикл. Мітоз,

Мейоз. Каріотип. Обмін речовин і енергії в клітині. Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології.

Абітурієнт називає:
  • положення сучасної клітинної теорії;

наводить приклади:

  • клітин, що не діляться;
  • застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;

розпізнає:

  • структурні компоненти хромосом;
  • фази мітозу та мейозу;

характеризує:

  • будову і функції хромосом;
  • процеси мітозу та мейозу;
  • клітину як цілісну систему;

обґрунтовує:

  • подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств у зв’язку зі способом їхнього життя;
  • принципи диференціювання клітин;
  • можливості регуляції продуктивності фотосинтезу;

порівнює:

  • клітини про- і еукаріотів;

робить висновок:

  • клітина — елементарна цілісна жива система.
Розділ XIII. Організменний рівень організації життя Тема 1 Неклітинні форми життя

Роль в природі та в житті людини.

Абітурієнт називає:

  • віруси, пріони. неклітинні форми життя; життєві цикли.

наводить приклади:

  • хвороб людини, які викликаються вірусами і пріонами;

розпізнає:

  • віруси і бактеріофаги на малюнках, схемах;

характеризує:

  • будову та життєвий цикл вірусів;
  • особливості вірусів і пріонів, їх роль в природі та в житті людини;

пояснює:

  • принципи профілактики вірусних хвороб людини, зокрема ВІЛ/СНІДу;
  • гіпотези походження неклітинних форм життя;
  • шляхи розповсюдження вірусних хвороб людини;

дотримується правил:

  • поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами;

робить висновок:

  • віруси — паразитичні неклітинні форми життя.
Тема 2. Одноклітинні організми.

Прокаріоти. Еукаріоти. Особливості їх організації. Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини. Колоніальні організми.

Абітурієнт називає:

  • одноклітинні організми;

наводить приклади:

  • одноклітинних прокаріотичних організмів;
  • одноклітинних рослин, тварин, грибів;

характеризує:

  • спосіб життя і стратегію бактерій;
  • бактерії: автотрофні, сапротрофні, паразитичні, симбіотичні, аеробні та анаеробні;

обґрунтовує:

  • відмінності одноклітинних еукаріотичних організмів від клітин багатоклітинних організмів;

пояснює:

  • роль бактерій в екосистемах;
  • значення бактерій у господарський діяльності людини;
  • значення мікробіологічної промисловості;
Тема З. Багатоклітинні
організми.

Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами. Будова и функції тканин. Гістотехнології. Багатоклітинні організми: гриби, рослини, тварини. Органи

багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Колонії багатоклітинних організмів. Зміст навчального матеріалу.

Абітурієнт називає:
  • багатоклітинні організми; тканини; органи;
  • системи органів тварин;

наводить приклади:

  • застосування гістотехнологій для лікування хвороб людини;
  • колоній багатоклітинних організмів;

характеризує:

  • тканинний, органний, організменний рівні організації життя;
  • стовбурові клітини багатоклітинних організмів;
  • типи тканин рослин і тварин;
  • принципи організації і функціонування багатоклітинних організмів;

обґрунтовує:

  • взаємозв’язок будови і функції тканин;
  • значення процесу диференціювання клітин, утворення тканин і органів;

пояснює:

  • принципи гістотехнологій, їх значення у лікуванні хвороб людини

порівнює:

  • організацію рослин, тварин і грибів;
  • регуляцію функцій організму рослин і тварин;
Тема 4. Розмноження організмів.

Нестатеве розмноження організмів. Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин.

Абітурієнт називає:
  • способи розмноження організмів;

наводить приклади:

  • вегетативного розмноження у тварин і рослин;

характеризує:

  • нестатеве і статеве розмноження організмів;
  • будову статевих клітин;

пояснює:

  • значення статевих клітин у забезпеченні безперервності життя виду;

порівнює:

  • статеве і нестатеве розмноження;
Тема 6. Закономірності

спадковості.

Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене спадкування. Взаємодія генів. Позаядерна спадковість.

Абітурієнт називає:
  • основні поняття генетики;

наводить приклади:

  • спадковості;

характеризує:

  • методи вивчення спадковості людини;
  • закони Г. Менделя;
  • взаємодію генів;

пояснює:

  • поняття ген, регуляторний і структурний ген, генотип, фенотип, домінантні й рецесивні стани ознак, алельні гени, гетерозиготи, гомозиготи;

обґрунтовує:

  • роль спадковості в еволюції;
  • значення законів спадковості для практичн діяльності людства

порівнює:

  • гомозиготи і гетерозиготи;
Тема 7 Закономірності мінливості

Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Види мутацій. Мутагени. Модифікаційна мінливість.

Абітурієнт. називає:
  • значення спадкової мінливості;
  • значення неспадкової мінливості;
  • мутагенні фактори;

наводить приклади:

  • спадкової мінливості;

характеризує:

  • закономірності мінливості;
  • причини модифікаційної мінливості;
  • норму реакції;

пояснює:

  • адаптивний характер модифікаційних змін;

обґрунтовує:

  • роль мутацій в еволюції;
Тема 8. Генотип як цілісна система.

Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів. Генетика людини. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.

Диференціація клітин. Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів. Основні напрямки сучасної біотехнології.

Абітурієнт. називає:
  • завдання сучасної біотехнології;
  • методи селекції;

наводить приклади:

  • районованих сортів рослин, порід тварин;
  • речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії;

характеризує:

  • функції генів;
  • генну інженерію;
  • генну терапію;

пояснює:

  • значення картування геному людини;

обґрунтовує:

  • необхідність обережного ставлення до втілення продуктів від генетичне модифікованих організмів;

порівнює:

  • класичні методи селекції з біотехнологічними;
Тема 9. Індивідуальний розвиток організмів Запліднення. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток. Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини та їх корекція. Регенерація Життєвий цикл у рослин і тварин. Ембріотехнології. Клонування. Абітурієнт називає:
  • періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;
  • критичні періоди розвитку людини;

наводить приклади:

  • застосування ембріотехнологій людиною;

характеризує:

  • запліднення у тварин і рослин;
  • постембріональний розвиток тварин;
  • типи росту та його регуляцію;
  • роль генотипу і умов існування в процесах росту людини;
  • регенерацію у рослин і тварин;
  • проблеми старіння і смерті організмів;

пояснює:

  • значення штучного запліднення;
  • процеси старіння;
  • можливості корекції вад розвитку людини;
  • можливості регенерації у людини;

обґрунтовує:

  • залежність онтогенезу людини від спадковості та традиційної культури країни;

порівнює:

  • видову тривалість життя організмів різних царств;
Розділ XIV Надорганізменні рівні організації життя Тема 1 Популяція. Екосистема.

Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції, динаміка і коливання чисельності популяції. Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. Біологічні адаптивні ритми організмів. Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах. Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем. Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем.

Абітурієнт називає:

  • надорганізменні системи;
  • основні характеристики популяції;
  • екологічні фактори;

наводить приклади:

  • угруповань, екосистем;
  • пристосованості організмів до умов життя;
  • подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов життя
  • біологічних ритмів
  • різних типів взаємозв’язків між організмами, харчових ланцюгів;
  • екологічних пірамід;

характеризує:

  • середовища життя організмів;
  • екологічні фактори, їх взаємодію;
  • форми біотичних зв’язків;
  • добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів;
  • структуру і функціонування надорганізменних систем;
  • структуру популяції, екосистеми;

обґрунтовує:

  • необхідність знань про середовище існування;
  • значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

пояснює:

  • основні закономірності дії екологічних факторів на живі організми
  • шляхи пристосування організмів до умов існування;

порівнює:

  • середовища життя;
  • організми, що пристосувались до життя в різних середовищах;
Тема 2. Біосфера

Загальна

характеристика біосфери. Біогеохімічні цикли. Вплив діяльності людини на стан біосфери. Екологічна криза сучасності. Ріст чисельності населення і проблеми, які з цим

пов язані нестача продовольства, енергії, прісної води, а також забруднення навколишнього середовища. Можливі шляхи подолання екологічної кризи. Раціональне природокористування, альтернативні джерела енергії, збереження біорізноманіття, охорона природи. Природоохоронне законодавство України. Міжнародне співробітництво у справі охорони природи.

Абітурієнт називає:
  • природоохоронні території;
  • основні екологічні проблеми сучасності;

характеризує:

  • біосферу, функціональні компоненти і межі біосфери;

поняття про ноосферу

  • ріст чисельності людства і проблеми, які з цим пов’язані
  • форми забруднення оточуючого середовища;
  • можливі шляхи подолання екологічної кризи;

обґрунтовує:

  • вплив діяльності людини на видову різноманітність рослин і тварин, на середовище життя, наслідки цієї діяльності;
  • значення збереження біорізноманіття;
  • роль біологічні’ різноманітності, регулювання чисельності видів, охорони природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері;
  • необхідність застосування альтернативних джерел енергії;

пояснює:

  • роль заповідних територій у збереженні біологічні’ різноманітності, рівноваги в біосфері;

застосовує знання:

  • про особливості функціонування популяції, екосистеми для обґрунтування заходів їх охорони;
  • для проектування дій у справі охорони природи;
  • визначення стратегії і тактики своєї поведінки в сучасних умовах оточуючого середовища;
  • для прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми;
  • для оцінки стану середовища життя в локальних і глобальних межах;

робить висновок:

  • про цілісність і саморегуляцію живих систем;
  • про власне ставлення до вирішення екологічних проблем;
Розділ XV Історичний розвиток органічного світу Тема 1. Основи еволюційних поглядів.

Теорії еволюції Ламарка і Дарвіна. Основні положенні синтетичної теорії еволюції популяція як елементарна одиниця еволюції; елементарні фактори еволюції. Природний добір. Вид, видоутворення. Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу. Макроеволюційний процес. Сучасні уявлення про фактори еволюції: синтез екології та еволюційних поглядів.

Абітурієнт: називає:

  • Основи еволюційного вчення, Становлення еволюційного вчення
  • докази еволюції;
  • наслідки еволюції;

наводить приклади:

  • внутрішньовидової, міжвидової боротьби за існування;
  • форм природного добору;
  • адаптацій організмів до умов середовища;

характеризує:

  • передумови розвитку еволюційного вчення;
  • основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна;
  • рушійні сили еволюції;
  • природний відбір, його види;
  • основні положення синтетичної теорії еволюції;
  • популяцію як елементарну одиницю еволюції;
  • критерії виду;
  • способи видоутворення;
  • елементарні фактори еволюції;
  • внутрішньовидові та міжвидові фактори еволюції;
  • правило незворотності еволюції;
  • поняття: конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:

  • синтез екології та еволюційних поглядів;
Тема 2. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку. Гіпотези виникнення життя на Землі. Еволюція одноклітинних та багатоклітинних організмів. Періодизація еволюційних явищ. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем. Абітурієнт: називає:
  • таксономічні одиниці;
  • ери, періоди розвитку Землі;

характеризує:

  • різні погляди на виникнення життя на Землі;
  • гіпотези походження еукарютів;
  • еволюційні події в протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери;

пояснює:

  • принципи класифікації організмів;

робить висновок:

  • про ускладнення тваринного і рослинного світу в процесі еволюції
  • про єдність органічного світу.

Узагальнення курсу Основні властивості живих систем. Можливості та перспективи застосування досягнень біології у забезпеченні існування людства.

Абітурієнт: називає:
  • властивості живих систем;
  • можливості використання біологічних знань для власного життя і в забезпеченні існування людства

наводить приклади:

  • властивостей живого, що характерні для різних рівнів його організації;

характеризує:

  • властивості живих систем;
  • сучасний стан біосфери;

пояснює:

  • загальні властивості живих систем;
  • перспективи розвиту біосфери;

обґрунтовує:

  • значення знань з біології у збереженні біосфери і людства як її складової;

  1   2   3
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий