Програма дисципліни «екофізіологія рослин та здоров’Я»

України від 31 березня 2005 р. №193. Дисципліна викладається в Х семестрі в обсязі 3,5 кредитів
Програма дисципліни «екофізіологія рослин та здоров’Я»

Скачати 243.88 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 243.88 Kb. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«ЕКОФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН ТА ЗДОРОВ’Я»

КИЇВ – 2010

Київський національний

університет

імені Тараса Шевченка

Біологічний факультет

Кафедра фізіології та

екології рослин

Доцент Косик О.І.
ЕКОФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН ТА ЗДОРОВ’Я

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

освітньо-професійної програми магістра

за спеціальністю 8.070408 – «фізіологія»

Затверджена

Вченою радою

біологічного факультету

25 червня 2010 р., протокол № 12

Голова Вченої Ради _____________________________________Остапченко Л.І.

Голова НМК__________________________________________Кілочицький П.Я.

КИЇВ – 2010

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна „Екофізіологія рослин та здоров’я” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за напрямом 8.070408 – «Фізіологія» згідно до галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ), введеного у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2005 р. № 193. Дисципліна викладається в Х семестрі в обсязі 3,5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме загальної кількості годин 126: з них 30 годин лекцій, 30 годин лабораторних робіт та 66 годин самостійної роботи і підсумовується іспитом.

Мета і завдання навчальної дисципліни „Екофізіологія рослин та здоров’я” – ознайомити студентів з впливом різних природних та антропогенних чинників на процеси метаболізму рослин, з’ясувати основні шляхи надходження цих речовин в організм людини, їх дію на фізіологічні процеси людського організму, зрозуміти як за допомогою збалансованого раціонального харчування забезпечити профілактику захворювань в умовах антропогенного забруднення, опанувати альтернативні методи агротехніки вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції.

Завдання дисципліни:

1) сформувати уявлення про роль природних та антропогенних чинників у метаболізмі рослин;

2) одержати нові знання про будову та механізм дії екологічних факторів на здоров’я людини;

3) сформувати розуміння можливості раціонального застосування продуктів рослинного походження з метою лікування та профілактики захворювань;

4) сприяти розвитку аналітичного та екологічного мислення студентів з питань збереження біорізноманіття, раціонального використання добрив, регуляторів росту та інших біологічно активних речовин для одержання еклогічно безпечної рослинної продукції.

Предмет навчальної дисципліни „Екофізіологія рослин та здоров’я” охоплює вивчення впливу різних природних та антропогенних впливів на процеси метаболізму рослин, шляхи надходження цих речовин в організм людини, їх дію на фізіологічні процеси людського організму та дає змогу зрозуміти як за допомогою збалансованого раціонального харчування забезпечувати профілактику захворювань в умовах антропогенного забруднення. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів і понять в галузі біологічної науки (морфології, анатомії, фізіології, агрохімії, ґрунтознавстві, екології, біохімії, систематики та фітоценології) .

Під час вивчення дисципліни студенти знайомляться з альтернативними методами агротехніки вирощування екологічно безпечної сільськогосподарської продукції.

Вимоги до знань та вмінь.

Знати:

класифікацію екологічних чинників;

механізми надходження та шляхи міграції токсичних речовин по ланцюгах живлення;

роль екологічних чинників у зміні метаболізму рослин;

особливості прямого та опосередкованого впливу антропогенних факторів на здоров’я людини;

рослини, які використовуюються з метою профілактики захворювань;

агротехнічні методи вирощування екологічно безпечної продукції.

Вміти:

забезпечувати оптимальні агротехнічні умови при вирощуванні рослин в умовах закритого та відкритого ґрунту для зменшення накопичення ними токсичних і канцерогенних речовин;

запобігати надходженню токсикантів в організм людини з продуктами харчування;

оптимально підбирати рослинні продукти, враховуючи їх харчову та біологічну цінність, для профілактики захворювань в антропогенно забрудненому середовищі;

обирати та використовувати на практиці основні методи агрохімічних досліджень для розв’язання прикладних завдань з метою одержання екологічно чистої продукції,

самостійно працювати з науковою літературою, насамперед визначниками рослин, довідниками з фармакології, агрохімії, медицини.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», зокрема: „Ріст і розвиток рослин”, „Адаптаційний синдром у рослин”, „Екологія рослин”, ”Фотосинтез”, „Фітомоніторинг та фітоіндикація”.

Методи фізіологічних досліджень широко застосовуються як у біологічних, так і у міждисциплінарних прикладних дослідженнях.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна “Екофізіологія рослин та здоров’я” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять теми 1-3, до другого теми 4-6.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та доповнень на лекціях, підготовка та представлення рефератів.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів наведена у таблиці.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.
Змістовий модуль 1.

Вид роботи

Бали Усні відповіді та доповнення на лекціях 5 Оформлення та здача лабораторних робіт 5 Доповідь за рефератом 5 Модульна контрольна робота 1 15

Сума

30

Змістовий модуль 2.

Вид роботи

Бали Усні відповіді та доповнення на лекціях 5 Оформлення та здача лабораторних робіт 5 Доповідь за рефератом 5 Модульна контрольна робота 2 15

Сума

30

З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу “Екофізіологія рослин та здоров’я”, який складається з 2-х змістових модулів і має загальний обсяг рівний 3,5 кредитам (30 годин лекцій, 30 годин лабораторних робіт та 66 годин самостійної роботи студента, всього 126 годин).

Загальна кількість балів, які можуть отримати студенти з курсу

Екофізіологія та здоров’я”

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Іспит Підсумкова оцінка Максимальна кількість балів Поточний контроль тест Поточний контроль тест 15 15 15 15 40 100 Сума 30 30 40 100

Підсумкова рейтингова оцінка з курсу “Екофізіологія рослин та здоров’я” виставляється як сума балів, отриманих студентом впродовж семестру за Змістовий модуль 1, Змістовий модуль 2 та балів та балів, отриманих під час складання іспиту. У випадку відсутності студента під час написання модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на її складання впродовж двох тижнів. За неявки студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна нулю.

Отримана підсумкова кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову та екзаменаційну відомість.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ


теми

НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин

Лекції

Лабора-торні заняття Самостійна

робота

змістовий МОДУЛЬ 1

РОСЛИНИ ТА ХІМІЧНІ КАНЦЕРОГЕНИ. вПЛИВ ТОКСИЧНИХ І КАНЦЕРОГЕННИХ МЕТАБОЛІТІВ РОСЛИН НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

1. Вплив канцерогенів на здоров’я людини. Використання рослин з метою профілактики онкологічних захворювань.

4

6

10

2. Роль нітратів у метаболізмі рослинного та людського організму. Технологічні та екологічні засоби зниження вмісту нітросполук у продуктах 10 10 17 3. Алергія та рослини. 4 2 5

Модульна контрольна робота 1

4

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

мЕХАНІЗМИ ЗНЕШКОДЖЕННЯ НЕГАТИВНОГО вПЛИВУ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. рОЛЬ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ У ПІДВИЩЕННІ СТІЙКОСТІ ОРГАНІЗМУ ДО ДІЇ НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ

4. Пестициди і важкі метали – основні токсиканти біоти. Їх небезпечний вплив на організм людини. 4 4 8 5. Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Зменшення вмісту радіонуклідів в рослинній продукції.

6

6

11

6. Рослинні продукти як протектори та нейтралізатори негативного впливу антропогенних чинників на здоров’я людини.

2

2

7

Модульна контрольна робота 2

4

Всього годин за семестр 126 30 30 66

Загальний обсяг годин – 126

Лекцій — 30 годин

Лабораторних занять – 30 годин

Самостійна робота — 66 годин

Теми лекцій, лабораторних занять та завдання для самостійної роботи
змістовий МОДУЛЬ 1. РОСЛИНИ ТА ХІМІЧНІ КАНЦЕРОГЕНИ. вПЛИВ ТОКСИЧНИХ І КАНЦЕРОГЕННИХ МЕТАБОЛІТІВ РОСЛИН НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ.
ТЕМА №1. Вплив канцерогенів на здоров’я людини. Використання рослин з метою профілактики онкологічних захворювань.
Лекція 1. Утворення та трансформація канцерогенів у природі. – 2 год
Класифікація канцерогенів. Поширення канцерогенів у природі. Роль рослин у колообігу хімічних канцерогенів у природі, в їх кількісній і якісній динаміці в гідросфері, атмосфері та грунті. Шляхи їхнього надходження в рослини та продукти харчування.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,3,4,5].
Лабораторне заняття 1. Оцінка змін у прижиттєвому забарвленні клітин у відповідь на токсичний вплив – 4 год

Завдання для самостійної роботи – Вторинні метаболіти рослин. Алкалоїди. Глікозиди. — 4 год.

Література [1,5]
Лекція 2. Рослини — продуценти антиканцерогенів. Раціональне харчування як профілактика онкозахворювань – 2 год

Токсичні та канцерогенні метаболіти рослин. Синтез і накопичення канцерогенів у рослинах у зв’язку із порушенням нормального метаболізму за дії пестицидів, добрив, радіонуклідів. Оцінка руйнівної здатності канцерогенів різними видами рослин. Практичне використання рослин з метою профілактики онкологічних захворювань.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,3,5,6].
Лабораторне заняття 2. Непластидні пігменти. Визначення кількості антоціанів у рослинних організмах – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Антиоксидантна роль біофлавоноїдів — 4 год.

Література [1,2]
ТЕМА №2. Роль нітратів у метаболізмі рослинного та людського організму. Технологічні та екологічні засоби зниження вмісту нітросполук у продуктах харчування.
Лекція 3. Азот і його перетворення у природі. – 2 год.

Амоніфікація, нітрифікація, денітрифікація, молекулярна фіксація азоту (хімічна, біологічна). Доступні для рослин форми азоту. Механізми молекулярної фіксації азоту. Азотфіксуючі мікроорганізми. Симбіотичні системи. Нітрогеназний комплекс. Редукція нітрату. Роль нітратредуктазної системи в цьому процесі. Фотосинтез як джерело електронів для відновлення нітратів у рослинах. Шляхи асиміляції аміаку.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,2,3,4].
Лабораторне заняття 3. Визначення поглинання рослинами нітратів і амонію – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Роль вільноживучих та симбіотичних мікроорганізмів у перетворенні азоту в природі — 2 год.

Література [5]

Лекція 4. Вплив нітратів і нітритів на здоров’я людини. – 2 год

Рослини і нітрати. Вплив нітратів і нітритів на здоров’я людини. Утворення канцерогенів із азотистих сполук. Джерела нітратів у продуктах харчування. Залежність вмісту нітратів у овочах від агроекологічних умов зростання.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 2 год

Література [1,3,5].

Лабораторне заняття 4. Спрощений метод визначення нітратів у рослинах – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Залежність вмісту нітратів у овочах від виду, сорту і органу рослин — 2 год.

Література [3,4]

Лекція 5. Фактори, які впливають на вміст нітратів у рослинній продукції. – 2 год
Вплив органічних та мінеральних добрив, макро- і мікроелементів (фосфору, кальцію, молібдену, сірки, магнію), пестицидів, світла на вміст нітратів у рослинній продукції. Акумуляція нітратів у різних органах рослин. Накопичення нітросполук у рослині, залежно від органу, сорту, виду.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 1 год

Література [2,3,4].

Лабораторне заняття 5. Визначення нітритів у рослинах – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Канцерогенність нітрозосполук — 1 год.

Література [3-5]

Лекція 6. Альтернативні методи агротехніки вирощування рослин із зниженим вмістом нітратів – 2 год

Альтернативні типи промислового вирощування овочів зі зниженим вмістом нітратів. Вплив умов зберігання та переробки овочів, зерна, плодів на вміст нітратів та нітритів у продуктах харчування. Гігієнічні, технологічні та екологічні заходи для запобігання накопичення канцерогенних нітрозосполук у організмі людини.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 2 год

Література [2,3,5].

Лабораторне заняття 6. Антагоністичний вплив йонів калію і кальцію на рослинні клітини – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Антагонізм і синергізм іонів. Правила раціонального використання макро- і мікродобрив з метою зменшення надходження нітратів у с/г рослини — 2 год.

Література [1,5]

Лекція 7. Утворення нітрозосполук та шляхи їх нейтралізації – 2 год

Алкалоїди рослин як джерело канцерогенних нітрозосполук. Нітрати і нітрити в лікарських препаратах та можливість їх трансформації у канцерогенні сполуки. Захисна роль аскорбінової кислоти та вітаміну Е в трансформації нітрат- і нітрит-іонів в нітрозосполуки.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 1 год

Література [3,5].

Лабораторне заняття 7. Визначення вмісту аскорбінової кислоти в продуктах харчування рослинного походження – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Речовини рослинного походження з антиоксидантними властивостями — 2 год.

Література [1,3]

ТЕМА №3 Алергія та рослини.
Лекція 8. Рослини – потенційне джерело алергенів.– 2 год

Поняття алергії та її прояви. Класифікація алергенів. Екзо- та ендоалергени. Акумуляція алергенів у різних органах рослин. Перехресна харчова алергія.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 2 год

Література [2,3].
Лекція 9. Профілактика та лікування алергії продуктами рослинного походження. – 2 год
Полінози. Сезонність полінозів та їх причини. Особливості будови алергенного пилка. Види рослин, які найчастіше спричиняють алергію. Використання продуктів рослинного походження для профілактики та лікування алергії.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 1 год

Література [1,3,4].

Лабораторне заняття 8. Визначення фертильності пилкових зерен – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Антиалергенна дієта. Скласти харчовий раціон для людей, які страждають ранньовесняними полінозами — 2 год.

Література [6,7,8]

Модульна контрольна робота – 4 год.

Питання до змістового модуля 1.

  1. Які Ви знаєте види канцерогенів? У чому полягає їх негативний вплив на життя людини?
  2. Які способи поширення канцерогенів у природі, основні принципи їх міграції.
  3. Охарактеризуйте шляхи надходження канцерогенів у рослини та продукти харчування.
  4. Як відбувається руйнування канцерогенів за участю рослин. Наведіть приклади.
  5. Назвіть правила раціонального харчування з метою профілактики онкозахворювань.
  6. Яку роль виконують рослини у колообігу хімічних канцерогенів у природі, в їх кількісній і якісній динаміці?
  7. Які Ви знаєте токсичні та канцерогенні метаболіти рослин.
  8. Дайте характеристику харчовим канцерогенам, опишіть шляхи їхнього надходження в організм людини та небезпечні прояви.
  9. Назвіть рослини з протипухлинними властивостями, які особливості їхнього застосування з метою профілактики онкозахворювань?
  10. Якими шляхами канцерогени можуть надходити в організм людини з природного та техногенного середовища?
  11. Які хімічні чинники викликають професійні онкохвороби. Актуальні проблеми професійного раку у розвинених країнах світу та в Україні. .
  12. У чому полягає проблема оцінки ризику канцерогенного впливу хімічних забруднень навколишнього середовища?
  13. Що таке алергія та які її прояви? Перелічіть основні симптоми алергії.
  14. Які чинники сприяють прояву алергії?
  15. Що Ви розумієте під терміном «алерген»? За яким принципом здійснюється класифікація алергенів. Екзо- та ендоалергени.
  16. Чому полінози проявляються у чітко визначені часові проміжки? З чим це пов’язано? Які симптоми полінозів?
  17. Назвіть види рослин, які найчастіше спричиняють алергію.
  18. У яких органах рослин можуть акумулюватися алергени? Особливості хімічної природи пилкових алергенів.
  19. Які лікарські рослини використовують для лікування алергії. Назвіть відомі Вам рослини – адаптогени.
  20. Основні правила дієти при полінозах. Як уникнути перехресної харчової алергії. Профілактика сезонної алергії.
  21. Які продукти харчування здатні викликати алергію. Правила безпечного харчування.
  22. Назвіть кімнатні рослини, які можуть викликати алергію. Які основні профілактичні заходи та правила роботи з алергенними рослинами?
  23. Охарактеризуйте негативний вплив нітратів і нітритів на здоров’я людини.
  24. Назвіть джерела надходження нітратів у продукти харчування.
  25. Від чого залежить вміст нітратів у овочах?
  26. Зобразіть схему відновлення нітратів у рослинних організмах. Яку роль відіграє нітратридуктазна система в цьому процесі?
  27. Як впливають добрива, фосфор, кальцій, молібден, сірка, магній, пестициди, світло на вміст нітратів у рослинній продукції?
  28. Назвіть механізми трансформації нітратів в тканинах рослин.
  29. Яким чином відбувається утворення канцерогенів із азотистих сполук?
  30. Які лікарські препарати є потенційно небезпечними постачальниками нітрозосполук в організм людини?
  31. Від чого залежить накопичення нітратів у рослин різних сортів і видів?
  32. Як впливають умови зберігання та переробки овочів, зерна, плодів на вміст нітратів та нітритів?
  33. Яких технологічних та екологічних заходів слід дотримуватися для запобігання накопичення канцерогенних нітрозосполук у організмі людини?

змістовий МОДУЛЬ 2. мЕХАНІЗМИ ЗНЕШКОДЖЕННЯ НЕГАТИВНОГО вПЛИВУ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. рОЛЬ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ У ПІДВИЩЕННІ СТІЙКОСТІ ОРГАНІЗМУ ДО ДІЇ НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ.

ТЕМА №4 Пестициди і важкі метали – основні токсиканти біоти. Їх небезпечний вплив на організм людини

Лекція 10. Біоконцентрація пестицидів та її наслідки – 2 год

Різноманітність хімічного складу і характеру дії пестицидів. Кругообіг пестицидів у навколишньому середовищі. Схеми циркуляції пестицидів у ланцюгах живлення біоти. Шляхи надходження пестицидів в організм людини. Основні симптоми токсичності та клінічні прояви інтоксикації. Основні правила безпеки при наземному внесенні пестицидів та при використанні пестицидів в теплицях.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 2 год

Література [1,2,5].

Лекція 11. Важкі метали і здоров’я – 2 год.

Токсичність важких металів. Міграція по ланцюгах живлення, надходження в організм людини. Вміст важких металів у харчових продуктах, кормах, ґрунті, воді. Накопичення важких металів рослинними організмами. Заходи для зменшення вмісту іонів важких металів у рослинній продукції.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції — 2 год

Література [2,4,5].

Лабораторне заняття 9. Вплив важких металів на активність катехолоксидази рослинних об’єктів – 4 год

Завдання для самостійної роботи – Рослини – індикатори та рослини – акумулятори важких металів у грунті. Використання їх з метою моніторингу та фіторемедіації фітоценозів — 4 год.

Література [2,3,4]

ТЕМА №5. Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Зменшення вмісту радіонуклідів в рослинній продукції.

Лекція 12. Рослини і радіонукліди. Органотропність акумуляції радіоелементів. – 2 год.
Природний радіаційний фон (ПРФ) і його формування. Роль калію, цезію, стронцію, рубідію та інших елементів у створенні ПРФ. Антропогенне радіоактивне забруднення радіонуклідами. Ефекти та норми іонізуючого випромінювання. Значення морфометричних характеристик рослин у захопленні та утриманні радіоактивних речовин. Надходження та акумуляція радіоактивних елементів у рослинах залежно від фізико-хімічних властивостей радіонуклідів, фізіологічного стану рослин, фізичних і хімічних властивостей грунту.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 1 год
Література [1,2,3].
Лабораторне заняття 10. Мікрохімічний аналіз золи – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Вплив екзогенних чинників на накопичення радіоактивних елементів рослинними організмами — 2 год.

Література [1,4,5].
Лекція 13. Продукти харчування – основне джерело надходження природних радіонуклідів. – 2 год

Шляхи надходження радіоактивних елементів у організм (повіряний, аліментарний, шкірний) Продукти харчування – основне джерело надходження природних радіонуклідів. Тимчасово допустимі рівні забрудення продуктів харчування і питної води. Кореневе живлення рослин – головний фактор забрудення продукції рослинного походження та формування доз внутрішнього опромінення рослин. Можливості отримання продуктів рослинного походження, чистих від радіонуклідів.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год

Література [2,3].

Лекція 14. Сучасна концепція радіозахисного харчування – 2 год

Застосування чистих продуктів рослинного походження та радіопротекторів (глутатіону, вітамінів рослинних поліфенолів, амінокислот, ліпідів, серотоніну). Рослинні хінони як сполуки, що посилюють радіосансибелізацію організму.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год

Література [2,4].

Лабораторне заняття 11. Визначення вмісту глутатіону та загальної редукуючої активності рослинних тканин – 4 год

Завдання для самостійної роботи – Альтернативні технології вирощування екологічно безпечних с/г культур — 4 год.

Література [2,3,4]

ТЕМА №6 Рослинні продукти як протектори та нейтралізатори негативного впливу антропогенних чинників на здоров’я людини.

Лекція 15. Лікувально-профілактичне використання продуктів рослинного метаболізму в умовах антропогенного забруднення – 2 год

Механізм виведення радіоелементів та важких металів із організму за участю пектинів. Вміст пектинів у продуктах рослинного походження. Застосування альгінатів із ламінарії для зменшення накопичення стронцію в організмі. Антиоксидантна роль токоферолів, каротину, аскорбінової кислоти та мікроелементів (Fe, Cu, Co, Mn, Se). Використання раціональної технології приготування їжі для зменшення кількості радіонуклідів і важких металів. Застосування рослин -аутогенів: женьшеню, елеутерококу, ехінацеї, лимоннику китайського для підвищення імунітету в умовах антропогенного забруднення.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 3 год

Література [1,5].

Лабораторне заняття 12. Визначення вмісту пектинів – 2 год

Завдання для самостійної роботи: Вміст пектинів у клітинних стінках одно – і дводольних рослин. Рекомендації щодо їх використання з метою профілактики в антропогенно забруднених територіях — 4 год.

Література [1,2,3,4]

Модульна контрольна робота – 4 год.

Питання до змістового модуля 2.

    1. Як поділяються пестициди щодо об’єкта застосування? Чим відрізняються гербіциди вибіркової та загальної дії?
    2. Основні правила використання і доцільність застосування пестицидів.
    3. Як відбувається поширення пестицидів у природному і техногенному середовищі?
    4. Яких заходів безпеки слід дотримуватися при роботі, транспортуванні і зберіганні пестицидів. Назвіть основні правила безпеки при наземному внесенні пестицидів та при використанні пестицидів в теплицях?
    5. Що лежить в основі класифікації пестицидів?
    6. Зобразіть схему циркуляції пестицидів у ланцюгах живлення біоти. Основні принципи кругообігу пестицидів у навколишньому середовищі.
    7. Охарактеризуйте найбільш небезпечні пестициди.До якого класу сполук вони належать? У чому полягає їх негативний ефект на організм людини?
    8. Як формується природний радіаційний фон (ПРФ)? Роль калію, цезію, стронцію, рубідію та інших елементів у створенні ПРФ.
    9. Які Ви знаєте джерела радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища і аграрного виробництва?
    10. Охарактеризуйте шляхи надходження радіонуклідів у рослини.
    11. У чому полягає вплив іонізуючого випромінювання на с/г рослини?
    12. Які рослини найбільше акумулюють радіонукліди?
    13. Перелічіть джерела антропогенного радіоактивного забруднення довкілля.
    14. Якими шляхами радіоактивні елементи надходять у організм людини?.
    15. Що є основним джерелом надходження природних радіонуклідів?
    16. Назвіть основні ефекти та норми іонізуючого випромінювання.
    17. Які показники допустимих рівнів забрудення продуктів харчування і питної води радіонуклідами?
    18. Як відбувається надходження та акумуляція радіоактивних елементів у рослинах залежно від фізико-хімічних властивостей грунту та фізіологічного стану рослин?
    19. Чому кореневе живлення рослин є головним фактором забрудення продукції рослинного походження та формування доз внутрішнього опромінення рослин?
    20. Яким чином можна отримати продукти рослинного походження, чисті від радіонуклідів?
    21. Які речовини рослинного походження використовують в якості радіопротекторів?
    22. Які хімічні сполуки рослинного метаболізму посилюють радіосансибелізацію організму? Чому? Обгрунтуйте.
    23. На чому грунтується використання рослин-аутогенів при антропогенному забрудненні середовища?
    24. Яку технологію слід застосовувати для приготування їжі, щоб зменшити кількість радіонуклідів у продуктах харчування?
    25. Опишіть механізм виведення радіоелементів із організму пектинами. У чому полягає детоксикуюча дія комплексоутворення в системі полісахарид-радіонуклід?
    26. На які класи фітотоксичності поділяють важкі метали?
    27. З якою метою використовують альгінати?
    28. Яку роль виконують токофероли, каротини, аскорбінова кислота та мікроелементи у підвищенні адаптації організму на дію антропогенних чинників?
    29. Назвіть правила раціонального харчування з метою уникнення акумуляції важких металів в організмі людини.
    30. Основні правила коригувального харчування, його роль у профілактиці захворювань і підвищенні імунітету в умовах техногенного навантаження?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

  1. Баренбойм Г.М., Маленков А.Г. Биологически активные вещества. М.: Наука, 1986.
  2. Гродзинский Д.М. Радиобиология растений. К., 1989.
  3. Даценко І.І., Грабович Р.Д. Профілактична медицина. К.:Здоров’я, 1998.
  4. Домарецький В.А. Екологія харчових продуктів-Київ: „Урожай”, 1993.
  5. Посудін Ю.І. Фізика і біофізика навколишнього середовища. К.: Світ, 2000.

Додаткова література

  1. Донченко Л.В. Безопастность продуктов питания – Москва: ХАРЧЕПРОМИЗДАТ, 2001.
  2. Ліпатов Н.Н. Екологія продуктів харчування-1989.
  3. Габович Р.Д. Гігієнічні засоби охорони продуктів харчування-1987.
  4. Рубенчик Б.Л. Профілактика забруднення продуктів харчування-1983.

10. Адо В., Астафьева Н. Г. Поллинозы: Повышенная чувствительность к пыльце. — М.: Знание, 1991. — 224 с.

11. Алеутский Н. М. Фитотерапия. — Архангельск, 1991. — с. 44.

12. Альперн Бернар. Аллергия. / Перевод с французского Ю. А. Самушина. — М.: Медицина, 1983. — с. 75-84.

13. Беклемишев Н. Д., Ермекова Р. К., Могикевич В. С. Поллинозы. — М.: Медицина, 1985. — с. 3-224.

14. Кудрин А. Н. Фармакология. — М.: Медицина, 1991. — с. 287-291.

15. Лавренова Г. В., Лавренов В. К., Лавренов Ю. В. Лекарственные травы для вас. — Донецк: Донеччина, 1994. — с. 287-289.

16. Машковский М. Д. Лекарственные средства. — М.: Медицина, 1994., т. 1. — с. 384, 386, 389, 434; т. 2. — с. 486.

17. Муравьева Д. А. Фармакогнозия. — М.: Медицина, 1991. — с. 135, 261, 457, 470.

18. Пастушенков Л. В., Лесиовская Е. Е. Растения — антигипоксанты. / Фитотерапия. — Санкт-Петербург.: Химико-фармацевтический институт, 1991. — с. 32, 63, 66, 78, 84.

19. Боговский П.А. Азотные удобрения и проблемы рака. – Л.: 1980

20. Зарубин Г.П., Дмитриев М.Т., Приходько Е.И., Мищихина В.А. Гигиеническая оценка нитратов в пищевых продуктах.- М.: Гигиена и санитария, 1990.

21. Покровская С.Ф. Пути снижения нитратов в овощах. М.: Урожай, 1988.

22. Нитраты, нитриты и N-нитрозные соединения.- Женева: Всемирная организация здравоохранения. Совместное издание программы ООН по окружающей среде и Всемирной организации здравоохранения, 1981.

Доцент Косик О.І.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий