Прикорм дітей Керівні принципи щодо прикорму дітей

Таким чином, 6 місяців вважається найбільш відповідним віком, з якого рекомендується вводити прикорм (1)
Прикорм дітей Керівні принципи щодо прикорму дітей

Скачати 233.52 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 233.52 Kb. Прикорм дітей

3.1. Керівні принципи щодо прикорму дітей

Коли немовля, яке перебуває на грудному вигодовуванні, досягає 6 місяців, йому стає все складніше задовольнити свої потреби в харчуванні виключно грудним молоком. Крім цього, рівень розвитку більшості немовлят дозволяє їм вживати іншу їжу починаючи приблизно з 6 місяців. В умовах поганої санітарії навколишнього середовища введення прикорму з 6 місяців або навіть пізніше може знизити ризик зараження немовляти інфекціями, які передаються через їжу. Водночас, з огляду на те, що немовлята в цьому віці починають активно досліджувати навколишнє середовище, вони мають вищі ризики зараження бактеріями через ґрунт або предмети, навіть якщо вони не будуть отримувати прикорму. Таким чином, 6 місяців вважається найбільш відповідним віком, з якого рекомендується вводити прикорм (1).

Протягом вживання прикорму перед дітьми стоїть високий ризик недоїдання (2). Прикорм часто буває неякісним (недостатньо поживним), або ж його можуть давати дітям занадто рано або занадто пізно, в дуже невеликій кількості або недостатньо часто. Передчасне припинення грудного вигодовування або великі проміжки між прикладанням немовляти до грудей також можуть призводити до того, що немовлята старше 6 місяців будуть недоїдати або отримувати недостатньо поживних речовин.
У Керівних принципах щодо прикорму дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, що в стислому вигляді перераховані у Вставці 1, встановлені стандарти для розробки рекомендацій стосовно годування, які відповідають місцевому контексту (3). Вони містять поради та рекомендації щодо практик годування, а також щодо послідовності і частоти годування і щодо енергетичної щільності, харчового складу та кількості їжі, яку потрібно давати дітям. Ці Керівні принципи більш докладно описані нижче.

ВСТАВКА 1 Керівні принципи щодо прикорму дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні
  1. Від народження до 6 місяців годуйте немовля виключно грудьми, а починаючи з 6 місяців (180 днів) вводьте прикорм, при цьому продовжуючи грудне вигодовування.
  2. Продовжуйте часте грудне вигодовування на вимогу до 2 років або довше.
  3. Годуйте дитину виходячи з її потреб та згідно з принципами психосоціального догляду.
  4. Підтримуйте належну гігієну і дотримуйтеся правил зберігання і обробки продуктів.
  5. У 6 місяців починайте давати дитині прикорм у невеликій кількості, й із зростанням дитини збільшуйте порції, при цьому продовжуючи часте грудне вигодовування.
  6. Із зростанням дитини поступово підвищуйте консистенцію і збільшуйте різноманітність їжі, виходячи з її потреб та можливостей.
  7. Із зростанням дитини збільшуйте щоденну кількість прийомів їжі, під час яких дитина вживає прикорм.
  8. Давайте дитині різноманітну і поживну їжу, щоб забезпечити задоволення її харчових потреб.
  9. За необхідності давайте дитині прикорм, збагачений поживними речовинами, або харчові добавки з вітамінами і мінералами.
  10. Під час хвороби давайте дитині більше рідини, в тому числі частіше годуйте її грудьми, і заохочуйте її вживати легку їжу, яка їй подобається. Після хвороби годуйте дитину частіше, ніж зазвичай, і стимулюйте її їсти більше.

Керівний принцип 1. Від народження до 6 місяців годуйте немовля виключно грудьми, а починаючи з 6 місяців (180 днів) вводьте прикорм, при цьому продовжуючи грудне вигодовування
Годування дитини до 6 місяців тільки грудьми має низку переваг як для самої дитини, так і для матері. Основні з них – це захист від шлунково-кишкових інфекцій, і це стосується не тільки країн, що розвиваються, а й індустріалізованих країн. Згідно з нормами зросту і ваги ВООЗ, діти, що перебувають виключно на грудному вигодовуванні, у перші 6 місяців життя ростуть швидше, ніж інші діти (4).
У 6 місяців більшість немовлят важать як мінімум вдвічі більше, ніж під час народження, і стають більш активними. У цьому віці вже недостатньо годувати дитину тільки грудьми, щоб задовольнити її харчові та енергетичні потреби, і, відповідно, необхідно вводити прикорм. Рівень розвитку дитини приблизно в 6 місяців дозволяє їй вживати іншу їжу (5). Травна система вже досить розвинена, щоб вживати крохмаль, білки і жири, що походять не з молока. Дуже маленькі діти виштовхують їжу з рота язиком, але діти у віці 6-9 місяців можуть відносно легко вживати напівтверду їжу та утримувати її в роті.
Керівний принцип 2. Продовжуйте часте грудне вигодовування на вимогу до 2 років або довше
Необхідно продовжувати грудне вигодовування і після введення прикорму – до 2 років і пізніше, причому годувати дитину потрібно на вимогу – так часто, як вона хоче.
Грудне молоко може забезпечувати половину або більше енергетичних потреб дітей віком від 6 до 12 місяців і близько третини потреб в енергії та інших високоякісних поживних речовинах дітей віком від 12 до 24 місяців (6). Грудне молоко, як і раніше, містить більш якісні поживні речовини, ніж прикорм, а також є захисним фактором. Воно є надзвичайно важливим джерелом енергії і поживних речовин під час хвороб (7) і знижує рівень смертності серед дітей, які страждають від недоїдання (8, 9). Крім цього, як згадано в Сесії 1, грудне вигодовування знижує ризик виникнення низки гострих і хронічних захворювань. Як правило, після введення прикорму дітей починають рідше прикладати до грудей, тому необхідно активно заохочувати грудне вигодовування, щоб діти продовжували отримувати достатньо грудного молока.
Керівний принцип 3. Годуйте дитину виходячи з її потреб та згідно з принципами психосоціального догляду
Оптимальне вживання прикорму залежить не тільки від того, яку саме їжу дають дитині, але також від способу, часу, місця і того, хто годує дитину (10, 11). За результатами поведінкових досліджень встановлено, що серед деяких категорій населення домінує звичний спосіб годування. Від маленьких дітей очікують, що вони будуть їсти самостійно, і рідко заохочують їх поїсти. У таких випадках поліпшити вживання дітьми їжі може більш активний спосіб годування. Для опису годування на основі принципів психосоціального догляду використовується термін «чуйне годування» (годування виходячи з потреб дитини) (див. Вставку 2).

ВСТАВКА 2 Годування виходячи з потреб дитини (чуйне годування)
  • Безпосередньо годуйте дітей грудного віку, а старшим дітям допомагайте їсти самостійно. Годуйте повільно і терпляче і стимулюйте інтерес дитини до їжі, але не змушуйте її.
  • Якщо діти відмовляються від багатьох продуктів, пробуйте різні комбінації продуктів, їхніх смаків і текстури, а також різні методи годування.
  • Якщо під час годування дитина швидко втрачає інтерес до їжі, зведіть відволікаючі фактори до мінімуму.
  • Пам’ятайте, що час годування – це час для навчання і прояву любові: розмовляйте і підтримуйте зоровий контакт з дітьми під час годування.

Дитина повинна мати власну тарілку або миску – тоді той, хто доглядає за дитиною, буде знати, чи достатньо їжі отримує дитина. Залежно від особливостей культури, для годування дитини можна використовувати столові прибори (наприклад, ложку) або просто чисту руку. Столові прибори повинні підходити дитині за віком. Коли діти починають вживати тверду їжу, у багатьох країнах їх годують за допомогою маленької ложки. Пізніше для цього можуть використовуватися великі ложки або виделки.

Як свідчать результати досліджень, не має значення, з чого починати прийом їжі: з прикорму або з грудного вигодовування. Мама може приймати рішення виходячи з того, як їй зручно, і відповідно до потреб дитини.
Керівний принцип 4. Підтримуйте належну гігієну і дотримуйтеся правил зберігання і обробки продуктів
Найбільш частою причиною захворювань, пов’язаних з розладом шлунку, особливо у дітей віком від 6 до 12 місяців, є наявність мікробів у їжі, яку їм дають як прикорм (12). Попередити зараження і знизити ризик виникнення таких захворювань можна, якщо дотримуватися правил безпечного приготування та зберігання прикорму. Наприклад, коли дитина п’є з пляшки з соскою, ризик передачі інфекцій вище, ніж при використанні чашок, тому цього слід уникати (13).
Необхідно ретельно мити всі столові прибори і посуд, в тому числі чашки, тарілки та ложки, які використовуються при годуванні немовлят і маленьких дітей. У багатьох культурах прийнято їсти руками, і дітям можуть давати тверду їжу, щоб вони тримали і пережовували її (іноді її називають «їжею, яку їдять руками»). Важливо, щоб і в того, хто доглядає за дитиною, і у самої дитини перед прийомом їжі були ретельно вимиті руки.
Бактерії дуже швидко поширюються в умовах високої температури повітря, а якщо їжу зберігають у прохолодному місці, темпи їх поширення знижуються. Швидке поширення бактерій в жарку погоду підвищує ризик захворювань (14). Якщо немає можливості зберігати їжу в прохолодному місці, її потрібно вжити якомога швидше (не більше ніж через 2 години), поки в ній не почали поширюватися бактерії. Основні рекомендації щодо приготування безпечної їжі коротко викладено у Вставці 3.

ВСТАВКА 3 П’ять ключових порад щодо безпеки їжі
  • Їжа повинна бути чистою.
  • Сиру і готову їжу потрібно тримати окремо.
  • Готувати їжу потрібно ретельно.
  • Зберігати їжу потрібно за безпечної температури.
  • Для приготування їжі необхідно використовувати чисту воду і продукти.

Керівний принцип 5. У 6 місяців починайте давати дитині прикорм у невеликій кількості, й із зростанням дитини збільшуйте порції, при цьому продовжуючи часте грудне вигодовування
Загальний обсяг їжі для зручності часто вимірюється в кількості енергії (тобто, в кілокалоріях (ккал)), яка потрібна дитині. Також важливі поживні речовини, і необхідно або переконатися, що вони містяться в основних харчових продуктах, або давати їх дитині додатково.
На Графіку 10 показано потреби в енергії немовлят і маленьких дітей, і яка частка цих потреб покривається грудним молоком. Як видно з графіка, грудне молоко покриває всі енергетичні потреби дитини у віці до 6 місяців, але після цього його стає недостатньо, і, відповідно, необхідно вводити прикорм. Немовлятам у віці від 6 до 8 місяців потрібно отримувати близько 200 ккал на день додатково до грудного молока, у віці від 9 до 11 місяців – 300 ккал на день, а в віці 12-23 місяці – 550 ккал на день. Із зростанням дитини збільшується її потреба в прикормі, оскільки вона споживає все менше грудного молока (16).
ГРАФІК 10. Кількість необхідної енергії з розподілом за віковими групами та енергія, що отримується з грудного молока

У Таблиці 1 наводиться ​​інформація про кількість їжі, необхідної для дітей різного віку1, середня кількість кілокалорій, які дитина, що перебуває на грудному вигодовуванні, повинна отримувати з прикорму в різному віці, і про приблизну кількість їжі, що забезпечує денну потребу в енергії. З кожним місяцем кількість їжі поступово збільшується, оскільки дитина росте і розвивається. У таблиці зазначено середні показники для кожної вікової групи.
Фактична кількість (вага і об’єм) необхідної їжі залежить від енергетичної щільності продуктів, які дають дитині. Тобто, мова йде про кількість кілокалорій на мілілітр або на грам. Грудне молоко містить близько 0,7 ккал на мілілітр. Різні продукти харчування, що їх дають в якості прикорму, відрізняються за цим показником, але в середньому їх енергетична щільність становить від 0,6 до 1,0 ккал на грам. Водяниста і розбавлена ​​їжа може містити лише близько 0,3 ккал на грам. 1,0 ккал на грам є тільки в густій їжі, що містить жир або масло – іншими словами, в їжі з найвищою енергетичною щільністю.

ТАБЛИЦЯ 1

Практичні поради щодо якості, частоти та кількості їжі, яку слід давати дітям у віці від 6 до 23 місяців, що перебувають на грудному вигодовуванні на вимогу Вік Добова потреба в енергії на додаток до грудного молока Текстура Частота Кількість їжі, яку зазвичай з’їдає середньостатистична дитина за кожний прийом їжі2 6-8 місяців 200 ккал на день Починайте з густої каші і добре розім’ятої їжі

Потім переходьте до розім’ятої їжі з загального столу

2-3 прийоми їжі на день і часте годування грудьми

Залежно від апетиту дитині можна давати 1-2 перекуску

Починайте з 2-3 столових ложок на кожний прийом їжі, поступово збільшуючи кількість до 1/2 чашки об’ємом 250 мл 9-11 місяців 300 ккал на день Добре подрібнена або розім’ята їжа, а також їжа, яку дитина може брати руками 3-4 прийоми їжі на день і годування грудьми

Залежно від апетиту дитині можна давати 1-2 перекуску

2/3 чашки чи миски об’ємом 250 мл 12-23 місяці 550 ккал на день Їжа з загального столу, за необхідності подрібнена або розім’ята 3-4 прийоми їжі на день і годування грудьми

Залежно від апетиту дитині можна давати 1-2 перекуску

Від 3/4 до однієї чашки чи миски об’ємом 250 мл Додаткова інформація

Зазначена в таблиці кількість їжі рекомендується у тих випадках, коли енергетична щільність цієї їжі становить від 0,8 до 1,0 ккал/г.

Якщо енергетична щільність їжі – близько 0,6 ккал/г, необхідно підвищити кількість калорій в їжі (додати певні продукти) або збільшити кількість їжі, яку з’їдає дитина за один прийом. Наприклад:

  • для дітей 6-8 місяців: поступово збільшуйте кількість їжі до 2/3 чашки;
  • для дітей 9-11 місяців: давайте дитині 3/4 чашки;
  • для дітей 12-23 місяців: давайте дитині повну чашку.

Рекомендації з цієї таблиці потрібно застосовувати з урахуванням енергетичної щільності місцевих продуктів харчування, які використовуються в якості прикорму.

Під час годування дитини потрібно дотримуватися принципів чуйного годування, реагувати на ознаки голоду і насичення. Ці ознаки потрібно брати до уваги для визначенні кількості їжі, яку дитина буде з’їдати за один прийом, а також потреби в перекусках.

2 Якщо дитина не перебуває на грудному вигодовуванні, давайте їй додатково 1-2 чашки молока на день і організовуйте 1-2 додаткових прийоми їжі на день (18).

Енергетична щільність продуктів харчування, які дають дітям в якості прикорму, повинна бути вище, ніж у грудного молока – тобто, не менше 0,8 ккал на грам. Показники кількості їжі, наведені в Таблиці 1, виходять з розрахунку, що прикорм містить 0,8-1,0 ккал на грам. Якщо енергетична щільність вище, то для задоволення потреб в енергії потрібна менша кількість їжі. І навпаки, якщо їжа має меншу енергетичну щільність, для задоволення потреб в енергії її потрібно більше.

Коли вводиться прикорм, дитина, як правило, починає отримувати грудне молоко рідше і в меншій кількості (17), тому їжа його замінює. Якщо енергетична щільність продуктів харчування нижча, ніж у грудного молока, загальна кількість калорій, що їх отримує дитина, може бути нижче, ніж коли вона перебувала виключно на грудному вигодовуванні. Це є однією з поширених причин недоїдання.
Апетит маленької дитини часто служить гарним показником кількості їжі, яку їй потрібно давати. Однак, захворювання і недоїдання знижують апетит, тому що хвора дитина може їсти менше, ніж їй потрібно насправді. Коли дитина одужує після захворювання або недоїдання, вона може потребувати додаткової допомоги з годуванням, щоб переконатися, що вона отримує достатньо їжі. Якщо в процесі такого одужання апетит дитини поліпшується, їй потрібно давати більше їжі.
Керівний принцип 6. Із зростанням дитини поступово підвищуйте консистенцію і збільшуйте різноманітність їжі, виходячи з її потреб та можливостей
Оптимальна консистенція їжі для немовляти або маленької дитини залежить від його/її віку і рівня нервово-м’язового розвитку (19). Починаючи з 6 місяців немовля може їсти пюре, розім’яту і напівтверду їжу. У 8 місяців більшість дітей можуть їсти руками. У 12 місяців більшість дітей можуть їсти ту саму їжу, що й інші члени їхньої сім’ї. Однак, як зазначено в керівному принципі 8, їм потрібні продукти, багаті поживними речовинами, а від продуктів, якими можна вдавитися (наприклад, цілий арахіс), необхідно відмовитися.
Їжа для прикорму повинна бути досить густою, щоб вона залишалася на ложці, а не стікала з неї. Як правило, більш густа або більш тверда їжа є більш поживною і енергетично щільною, ніж рідка, водяниста або м’яка їжа. Якщо дитина їсть густу і тверду їжу, легше забезпечити, що вона отримує достатньо енергії і різноманітних поживних речовин, у тому числі продуктів тваринного походження. Існують докази наявності проміжку часу, важливого для введення «грудкуватої» їжі: якщо дитина не починає отримувати її до 10 місяців, це може підвищити ризик проблем з харчуванням у майбутньому. Хоча для годування дитини напівтвердою їжею може бути потрібно менше часу, для оптимального розвитку дитини із її зростанням важливо поступово збільшувати твердість їжі.
Керівний принцип 7. Із зростанням дитини збільшуйте щоденну кількість прийомів їжі, під час яких дитина вживає прикорм.
Із зростанням дитини кожний день їй потрібно вживати все більше їжі, тож необхідно збільшувати кількість прийомів їжі на день.
Кількість прийомів їжі, необхідних для немовляти чи маленької дитини, залежить від таких факторів:

  • Скільки калорій потрібно дитині для задоволення потреб в енергії: чим більше їжі потрібно дитині щодня, тим більше разів вона повинна їсти;
  • Скільки дитина з’їдає за один прийом їжі. На це впливає об’єм шлунку дитини – як правило, він розраховується за пропорцією 30 мл на 1 кг маси тіла дитини. Так, обсяг шлунку дитини з масою тіла 8 кг становитиме близько 240 мл – тобто, це приблизно одна велика повна чашка. Дитина не зможе з’їсти більше за один прийом їжі;
  • Енергетичної щільності їжі, яку вживає дитина. Енергетична щільність прикорму повинна бути вище, ніж у грудного молока – тобто, не менш 0,8 ккал на грам. Якщо енергетична щільність їжі нижче, дитині потрібно давати більшу кількість їжі, яку можна розподіляти на більшу кількість прийомів їжі.

Як показано в Таблиці 1, дитині віком 6-8 місяців, що перебуває на грудному вигодовуванні, потрібно давати прикорм 2-3 рази на день, а дитині віком 9-23 місяців – 3-4 рази на день. Залежно від апетиту дитині можна давати 1-2 поживну перекусу. Перекуска – це їжа, яку дають дитині між основними прийомами їжі. Часто це їжа, яку дитина може самостійно їсти руками й яку зручно і легко готувати. Якщо це смажена їжа, її енергетична щільність може бути вище. У цьому віці в залежності від апетиту дитини і темпів її розвитку поступово відбувається перехід від 2 до 3 прийомів їжі і збільшення обсягу порцій.

Якщо кількість прийомів їжі у дитини занадто маленька, вона не може отримати достатньо їжі, щоб задовольнити свої потреби в енергії. Якщо ж дитина їсть занадто багато разів на день, вона може вживати менше грудного молока або навіть припинити грудне вигодовування. Якщо дитина перестає отримувати грудне молоко протягом першого року життя, це може знизити якість і загальний обсяг поживних речовин, які вона вживає.
Керівний принцип 8. Давайте дитині різноманітну і поживну їжу, щоб забезпечити задоволення її харчових потреб
Продукти, які дитині дають в якості прикорму, повинні містити достатньо калорій, білків і мікроелементів, щоб разом з грудним молоком повністю забезпечувати енергетичні та харчові потреби дитини.
На Графіку 11 показані потреби (дефіцит) в енергії, білках, залізі та вітаміні А, які діти віком від 12 до 23 місяців, що перебувають на грудному вигодовуванні, покривають за рахунок прикорму. Світла частина кожного стовпчика відображає частку денних потреб, які діти задовольняють, одержуючи в середньому близько 550 мл грудного молока. Темна частина стовпчика – додаткові потреби (дефіцит), які покриваються за рахунок прикорму.
ГРАФІК 11. Додаткові потреби в поживних речовинах, які дитина віком від 12 до 23 місяців, що перебуває на грудному вигодовуванні, покриває за рахунок прикорму

Найбільший дефіцит спостерігається щодо заліза, тому дуже важливо, щоб прикорм містив достатню кількість заліза, бажано з їжі тваринного походження, наприклад, з м’яса, печінки та інших нутрощів, птиці або риби. Альтернативою є бобові (горох, квасоля, сочевиця, горіхи), які дітям дають з продуктами, багатими на вітамін С, щоб підвищити їх засвоюваність. Однак вони не можуть повністю замінити їжу тваринного походження.
У Вставці 4 описані характеристики хорошого прикорму.

ВСТАВКА 4 Хороший прикорм відповідає таким критеріям:
  • У ньому міститься багато калорій, білка і мікроелементів (зокрема, заліза, цинку, кальцію, вітаміну А, вітаміну С і солей фолієвої кислоти);
  • Він не гострий і не солоний;
  • Він подобається дітям;
  • Він доступний в місці проживання дитини, і його вартість прийнятна.

Як правило, прикорм складається переважно з місцевих основних харчових продуктів. Основними харчовими продуктами вважаються крупи, коренеплоди і крохмалисті фрукти, які в значній мірі складаються з вуглеводів і забезпечують дитину енергією. Крупи також містять деяку кількість білка, але в коренеплодах, наприклад, в маніоці та бататі, і в крохмалистих фруктах (бананах, плодах хлібного дерева тощо) білка дуже мало.

До основних продуктів кожен день потрібно додавати іншу різноманітну їжу, яка дозволить дітям отримувати інші поживні речовини. Це можуть бути:

  • Продукти тваринного походження або риба, багаті білками, залізом і цинком. У печінці міститься багато вітаміну А і солей фолієвої кислоти. Яєчний жовток також є хорошим джерелом білка і вітаміну А, але заліза в ньому мало. Дитині потрібно їсти ці продукти в твердому вигляді, а не тільки водянистий соус;
  • Молочні продукти, наприклад, молоко, сир і йогурт – вони є важливими джерелами кальцію, білка, енергії і вітаміну В;
  • Бобові: в горосі, квасолі, сочевиці, горіхах і сої міститься багато білка і деяка кількість заліза. Одночасне вживання продуктів, багатих вітаміном С (наприклад, помідорів, цитрусових та інших фруктів, а також зелених листових овочів), допомагає поліпшити їх засвоюваність;
  • Фрукти і овочі помаранчевого кольору (наприклад, морква, гарбуз, манго і папайя), а також темно-листові рослини (шпинат) багаті на каротин – джерело вітаміну А і вітаміну С;
  • Жири та олії є концентрованими джерелами енергії і деяких важливих жирів, необхідних для росту дитини.

Вегетаріанські продукти (рослинного походження) самі по собі не містять достатньо заліза і цинку, щоб задовольнити потреби немовляти або маленької дитини віком від 6 до 23 місяців. Додатково до них дитині потрібно давати їжу тваринного походження, в якій є достатньо заліза і цинку. Іншим варіантом можуть бути продукти харчування з добавками і мікроелементами, які дозволяють задовольнити деякі важливі харчові потреби.

Жири, в тому числі масла, також важливі, оскільки вони підвищують енергетичну щільність їжі і поліпшують її смак. Жири також допомагають поліпшити засвоєння вітаміну А та деяких інших жиророзчинних вітамінів. Деякі жири, особливо соєве і рапсове масло, також містять незамінні жирні кислоти. Жири повинні покривати 30-45% загальної потреби в енергії, яку дитина задовольняє сукупно за рахунок грудного молока і прикорму. Однак частка жиру в загальній їжі не повинна перевищувати це значення, оскільки в іншому випадку дитина не буде їсти достатньо продуктів, що містять білки та інші важливі поживні речовини, як-от цинк і залізо.
Цукор є концентрованим джерелом енергії, але він не містить жодних поживних речовин. Його вживання може призвести до пошкодження зубів дітей, а також до надмірної ваги і ожиріння. Слід уникати вживання цукру і підсолоджених напоїв, наприклад, лимонаду, тому що вони знижують апетит дитини, і вона їсть менше поживних продуктів. У чаї та каві є компоненти, які можуть перешкоджати засвоєнню заліза, тому маленьким дітям не рекомендується їх давати.
Поширеною причиною виключення тих чи інших продуктів з раціону немовлят і маленьких дітей є побоювання щодо можливої ​​харчової алергії. Однак, не існує контрольованих досліджень, які свідчать, що обмеження раціону дійсно дозволяє запобігти алергії. Тому діти починаючи з 6 місяців можуть вживати різноманітну їжу, в тому числі коров’яче молоко, яйця, арахіс, рибу і молюсків (18).
Керівний принцип 9. За необхідністю давайте дитині прикорм, збагачений поживними речовинами, або харчові добавки з вітамінами і мінералами
Незбагачений прикорм, що складається переважно з продуктів рослинного походження, як правило, не містить достатньої кількості деяких поживних речовин (зокрема, заліза, цинку і вітаміну В6) для забезпечення вживання їх рекомендованої норми. Включення продуктів тваринного походження може в деяких випадках заповнити цей дефіцит, але вони більше коштують і можуть бути невідповідним варіантом для незабезпечених і малозабезпечених категорій населення. Крім цього, продукти тваринного походження в кількості, яку немовля віком 6-12 місяців може з’їсти за день, як правило, містять недостатньо заліза, щоб задовольнити його потребу в ньому. Проблеми із задоволенням потреб в цих поживних речовинах характерні не лише для країн, що розвиваються. Якби продукти, збагачені залізом, не були такі широко поширені, немовлята в індустріалізованих країнах вживали б менше заліза, ніж рекомендується. Таким чином, у ситуаціях, коли багато сімей не мають доступу до продуктів тваринного походження або їх доступ до них обмежений, може бути необхідно давати дітям прикорм, збагачений залізом, або продукти, збагачені залізом на етапі їх вживання (за допомогою мультихарчового порошку або поживних добавок на основі жирів).
Керівний принцип 10. Під час хвороби давайте дитині більше рідини, в тому числі частіше годуйте її грудьми, і заохочуйте її вживати легку їжу, яка їй подобається. Після хвороби годуйте дитину частіше, ніж зазвичай, і стимулюйте її їсти більше
Під час хвороби часто зростає потреба в рідині, тому дитині потрібно давати більше пити, а також продовжувати грудне вигодовування на вимогу. Як правило, інтерес дитини до їжі знижується, а бажання отримувати грудне молоко збільшується – відповідно, молоко може стати основним джерелом і рідини, і поживних речовин.
Необхідно заохочувати дитину, щоб вона вживала деякий прикорм – це дозволить забезпечувати отримання поживних речовин і сприятиме одужанню (20). Як правило, дитина краще їсть, якщо їй дають її улюблену їжу, і якщо їжа м’яка і викликає апетит. За один прийом їжі дитина швидше за все буде з’їдати менше, ніж зазвичай, тому їй потрібно давати їжу частіше і маленькими порціями.
Коли дитина одужує і її апетит поліпшується, їй слід давати трохи більше їжі під час кожного прийому їжі, або ж додати ще один прийом їжі або перекуску на день.
3.2. Рекомендації щодо добавок поживних мікроелементів
Мікроелементи необхідні для росту, розвитку і профілактики захворювань у маленьких дітей. Як згадується в керівному принципі 9, добавки поживних мікроелементів у деяких ситуаціях можуть бути ефективним заходом для зміцненню здоров’я. Нижче викладені рекомендації щодо цього питання.
Вітамін А
ВООЗ і ЮНІСЕФ рекомендують давати дітям у віці від 6 до 59 місяців в країнах, де спостерігаються високі ризики дефіциту вітаміну А, загальні добавки з цим вітаміном (Таблиця 2). У цих країнах необхідно також давати високу дозу вітаміну А дітям, що мають кір, діарею, респіраторні захворювання, вітряну віспу, інші важкі інфекції, і дітям, які живуть в безпосередній близькості від дітей з дефіцитом вітаміну А (21).

ТАБЛИЦЯ 2

Графік загального розподілу високих доз вітаміну А для профілактики його дефіциту Немовлята віком 6-12 місяців 100 тис. міжнародних одиниць перорально, кожні 4-6 місяців Діти старше 12 місяців 200 тис. міжнародних одиниць перорально, кожні 4-6 місяців

Залізо
Як правило, під час прикорму давати дітям краще не добавки заліза, а збагачені продукти харчування. Слід бути обережними при розподілі добавок заліза в ситуаціях високої поширеності малярії та інших інфекційних захворювань. В ендемічних щодо малярії районах не рекомендується проводити програми розподілу добавок заліза серед загального населення. Якщо використовуються добавки заліза, їх не слід давати дітям з достатньою кількістю заліза в організмі, оскільки у таких дітей вище ризики розвитку важких побічних явищ. Для профілактики і лікування анемії у таких районах необхідно налагодити систему скринінгу для виявлення дітей з дефіцитом заліза, а також забезпечити доступність належного лікування малярії та інших інфекцій (22, 23).
Йод
У 1994 р. ВООЗ і ЮНІСЕФ видали рекомендації щодо загальної йодизаціі солі як безпечної, економічно ефективної та стійкої стратегії забезпечення достатнього споживання йоду всіма людьми. Однак якщо відповідні програми не виконуються на належному рівні, у районах з серйозним дефіцитом йоду вразливі групи – вагітні жінки, жінки, що годують груддю, і діти до 2 років – можуть бути недостатньо охоплені ними. У такому випадку необхідно розповсюджувати добавки йоду. У Спільній заяві ВООЗ і ЮНІСЕФ про досягнення оптимальних рівнів йоду в харчуванні вагітних і годуючих жінок і дітей раннього віку міститься керівництво щодо класифікації країн та планування подальших заходів для реагування на проблему йододефіциту (24).
Цинк
Добавки цинку рекомендуються в якості допоміжної терапії при лікуванні діареї. Необхідно давати цинк (в кількості 20 мг в день) всім дітям з діареєю протягом 10-14 днів. Для дитини молодше 6 місяців доза цинку повинна становити 10 мг в день (25).
3.3. Адаптація рекомендацій щодо прикорму з урахуванням місцевого контексту
У Таблиці 3 перераховані види їжі, основні поживні речовини, які вони містять, і способи годування дітей для забезпечення, що діти отримують належний прикорм. Для розробки конкретних рекомендацій щодо прикорму, які будуть відповідати місцевому контексту і будуть реалістичними, необхідно адаптувати Керівні принципи. До цього процесу корисно буде залучити сім’ї та осіб, які доглядають за дітьми, а також проаналізувати культурні традиції (26). Як правило, потрібно зробити такі кроки:

  • Переглянути існуючі національні або місцеві керівні принципи щодо годування;
  • Розробити перелік продуктів харчування, доступних на місцевому рівні;
  • Визначити поживні компоненти місцевих продуктів харчування, які найчастіше їдять місцеві жителі (27);
  • Розрахувати кількість різних продуктів харчування, які забезпечують денну потребу дитини в необхідних їй поживних речовинах – для цього можна використовувати методи лінійного програмування (28);
  • Визначити, яку їжу і яку кількість їжі сім’ї та особи, які доглядають за дітьми, вважають прийнятними для дітей, і проаналізувати їх методи і переваги щодо годування;
  • Провести випробування поліпшених практик і попросити осіб, які доглядають за дітьми, вибрати нові поліпшені практики і спробувати їх у своїх сім’ях. Зібрати відгуки про те, що найбільш ефективно працює в їхніх обставинах.

Рішення про те, чи включати добавки з вітамінами і мінералами в рекомендації, залежить від вмісту поживних речовин в місцевих продуктах і від того, чи можуть діти вживати належну їжу в достатній кількості.

ТАБЛИЦЯ 3

Належні продукти харчування для прикорму ЯКІ ПРОДУКТИ ДАВАТИ ДИТИНІ ТА НАВІЩО? ЯК ДАВАТИ ЦІ ПРОДУКТИ? ГРУДНЕ МОЛОКО – воно продовжує забезпечувати дитину енергією і високоякісними поживними речовинами до 23 місяців

ОСНОВНА ЇЖА – дає дитині енергію, певну кількість білків (тільки крупи) і вітаміни

  • Приклади: крупи (рис, пшоно, кукурудза, просо, кіноа), коренеплоди (маніока, батат і картопля) і крохмалисті фрукти (банани, плоди хлібного дерева)

Продукти тваринного походження – містять високоякісні білки, залізо, гемоглобін, цинк і вітаміни

  • Приклади: печінка, червоне м’ясо, курка, риба, яйця (проте в яйцях мало заліза)

МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ – джерело білків, енергії, більшості вітамінів (особливо вітаміну А і солей фолієвої кислоти), кальцію

    • Приклади: молоко, сир, йогурт

ЗЕЛЕНІ ЛИСТОВІ ОВОЧІ ТА ОВОЧІ ПОМАРАНЧЕВОГО КОЛЬОРУ – джерело вітамінів А і С, солей фолієвої кислоти

    • Приклади: шпинат, брокколі, листовий буряк, морква, гарбуз, солодка картопля

БОБОВІ – містять білки (середньої якості), енергію, залізо (проте воно не дуже добре засвоюється)

  • Приклади: нут, сочевиця, вигна, коров’ячий горох, боби ниркової форми, квасоля

Жири та олії – джерело енергії і основних жирних кислот

  • Приклади: рослинні масла (переважно соєва і рапсова олія), маргарин, масло або сало

НАСІННЯ – джерело енергії

  • Приклади: арахісова паста або інші горіхові пасти, просочене або проросле насіння, як-от насіння гарбуза, соняшнику, дині, кунжуту
Немовлята віком 6-11 місяців
  • Продовжуйте грудне вигодовування
  • Давайте немовляті достатні порції такої їжі:
  • Тверду кашу з кукурудзи, маніоки, проса з додаванням молока, сої, арахісу або цукру
  • Суміш пюре з райського банана, картоплі, маніоки, кукурудзи, проса або рису, додавайте рибу, квасолю або колотий арахіс і зелені овочі
  • Давайте немовляті поживні перекуски: яйце, банан, хліб, папайю, авокадо, манго, інші фрукти, йогурт, молоко і молочний пудинг, печиво або крекери, хліб або коржик з маслом, маргарином, арахісовою пастою або медом, соєву макуху або варену картоплю
Діти віком 12-23 місяці
  • Продовжуйте грудне вигодовування
  • Давайте дитині достатні порції такої їжі:
  • Суміш розім’ятої або добре подрібленої їжі із загального столу, у тому числі страв з райського банана, картоплі, маніоки, кукурудзи, проса або рису з додаванням риби, квасолі або колотого арахісу і зелених овочів
  • Тверду кашу з кукурудзи, маніоки, проса з додаванням молока, сої, арахісу або цукру
  • Давайте дитині поживні перекуски: яйце, банан, хліб, папайю, авокадо, манго, інші фрукти, йогурт, молоко і молочний пудинг, печиво або крекери, хліб або коржик з маслом, маргарином, арахісовою пастою або медом, соєву макуху або варену картоплю

ПАМ`ЯТКА Продукти з високим вмістом заліза:

  • Печінка (всі види), інші нутрощі, м’ясо тварин (особливо червоне м’ясо), м’ясо птиці (особливо темне м’ясо), продукти, збагачені залізом

Продукти з високим вмістом вітаміну А:

  • Печінка (всі види), червоне пальмове масло, яєчний жовток, фрукти і овочі оранжевого кольору, темно-листові рослини

Продукти з високим вмістом цинку:

  • Печінка (всі види), інші нутрощі, їжа, приготована з кров’ю, м’ясо тварин і птиці, риба, молюски, яєчний жовток

Продукти з високим вмістом кальцію:

  • Молоко і молочні продукти, дрібна риба з кістками

Продукти з високим вмістом вітаміну С:

  • Фрукти червоного кольору, помідори, перець (червоний, зелений, жовтий), зелені листові та інші овочі

1 У цій таблиці вікова група дітей 6-8 місяців охоплює дітей, яким вже є 6 місяців (180 днів), але ще немає 9 місяців (270 днів).

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий