Підбіл звичайний

Підбіл звичайний, мати-й-мачуха (Tussilago farfara L). Місцеві назви — мати-мачуха, мачушник, білпух, підбій тощо — багаторічна трав'яниста рослина з монотипного роду підбіл родини складноцвітих
Підбіл звичайний

Скачати 152.92 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 152.92 Kb. Мати- й- мачуха.

Підбіл звичайний, мати-й-мачуха (Tussilago farfara L). Місцеві назви — мати-мачуха, мачушник, білпух, підбій тощо — багаторічна трав’яниста рослина з монотипного роду підбіл родини складноцвітих (40-25 см заввишки) з повзучим, товстим кореневищем.

Навесні утворюються тільки квітконосні безлисті опушені пагони з численними дрібними лускоподібними листочками. Листочки притиснуті, яйцеподібно-ланцетні, бурувато-червоні. Після цвітіння утворюються укорочені пагони з розеткою прикореневих листків. Листки (10-25 см завширшки) округло-серцеподібні, кутасті, нерівнозубчасті, зверху голі, знизу — білоповстисті. Кошики (20-25 мм у діаметрі) поодинокі, після цвітіння пониклі. Квітколоже плоске, голе, крапчасто-ямчасте. Обгортка дзвоникувата, однорядна, листочки обгортки лінійно-ланцетні, зеленуваті, по краях білуватоплівчасті, квітки жовті, крайові — язичкові, маточкові, серединні — трубчасто-дзвоникоподібні, на верхівці п’ятизубчасті, двостатеві. Тичинок п’ять, маточка одна, зав’язь нижня. Плід — довгасто-циліндрична сім’янка (3,5-4 мм завдовжки) з чубком довгих білуватих волосків.

Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер, на окраїнах вільхових боліт. Тіньовитривала рослина. Цвіте в березні — квітні. Поширена майже по всій Україні, переважно на Поліссі, півночі Лісостепу, в Карпатах і Закарпатті. Промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській і Закарпатській областях. Запаси сировини значні.

Історія

Мати-й-мачуха старовинний народний засіб. Родова назва рослини Tussilago з латини можна перекласти як «виганяє кашель». Як лікарська рослина відома ще в Стародавній Греції і Римі. Діоскорид і Пліній Старший рекомендували відвар з її листя при легеневих захворюваннях і кашлі. Гіппократ використовував мати-й-мачуху і у вигляді припарок при наривах. Здавна мати-й-мачуха застосовується в народній медицині різних країн.

Місця зростання

Поширена в Україні, Білорусі, Росії, на Кавказі, в Молдові, в середній Азії, Прибалтиці. Мати-й-мачуха легко переносить пересадку з природних умов, не вимагає особливого догляду. Насіння вже через 2 тижні після посіву дають сходи, а розквітає рослина на наступний рік.

Заготівля

У народній медицині використовують листя і квітки рослини. Листя і квітки збирають окремо. Листя заготовляють на початку червня. Не можна збирати занадто молоді листочки, опушені з обох сторін, а також пожовклі і покриті іржею. Листя сушать під навісом, на горищах або сушарках, при температурі 30-40 0 С, розклавши тонким шаром і періодично перевертаючи. Квіткові кошики збирають на початку цвітіння (квітень-травень) із залишком цвітоноса не більше 50 мм. Сушать так само, як і листя. Термін зберігання суцвіть 2 роки, листя — 3.

Хімічний склад

У листі виявлені глікозид туссілагін, ситостерин, яблучна, галова і винна кислоти, каротиноїди, дубильні речовини, слизу, декстрин, інулін, флавоноїди, вітамін С, сліди ефірного масла. У суцвіттях знаходиться фітостерини, тритерпенові спирти, арнідол і фірадіол, вуглеводи, каротиноід тараксантин, стигмастерин, ситостерин, рутин, гептакозан, дубильні речовини.

Фармакологічні властивості

Рослина має протизапальну дію, підсилює секрецію бронхіальних залоз, надає пом’якшуючі, антисептичні, відхаркувальні, спазмолітичну та потогінні дію; зовнішньо застосовується як пом’якшувальну обволікаючий засіб. Помічено спазмолітичну дію водного відвару листя.

Застосування в народній медицині

У народній медицині листя і квітки мати-й-мачухи використовують при хворобах органів дихання, кашлі, бронхіті, трахеїті, ларингіті, фарингіті, гастриті, запаленні нирок і сечового міхура, при діатезі у дітей, при золотусі. Крім того, препарати мати-й-мачухи застосовують при захворюванні шлунково-кишкового тракту, при відсутності апетиту, лихоманці, рожисте запаленні шкіри, випаданні волосся, при наривах. Кашкою з листя лікують грудницю і мозолі. Свіже листя прикладають до чола при головному болю. Відвар з листя або розім’яті листя діють полегшують при запаленні шкіри і вен на ногах. Коли набрякають ноги роблять ванни з відвару трави мати-й-мачухи. Екстракт з листя цієї рослини з сиропом може служити хорошим тонізуючим засобом і успішно застосовуватися при лікуванні зимових застуд і грипу. При астмі, захворюваннях бронхів і ускладненнях у курців відмінно допомагає свіжий весняний сік мати-й-мачухи по 2-3 чайних ложки на склянку теплого молока.

Використання в господарстві

Листя мати-й-мачухи, через великий вміст в них вітаміну С, можна використовувати як зелень для супу і як салат.

Мати-й-мачуха вважається особливо цінним ранньовесняним медоносом, який дає бджолам нектар і пилок. Медова продуктивність рослини 8-30 кг з гектара. Навесні мати-й-мачуха — справжня благодійниця для бджолиних сімей, оскільки підтримує ранній медозбір і сприяє ранньому розвитку бджіл.

Відомий випадок використання мати-й-мачухи в геральдиці: на створеному в 1990 році гербі норвезької комуни Наннестада зображені три квітки мати-й-мачухи. Мати-й-мачуха широко поширена в цій місцевості.

Способи приготування та рецепти при лікуванні певних хвороб.

Відвар:
1 ст. ложка сировини, залити склянкою води, кип’ятити 1 хвилину, настояти 1 годину, процідити. Приймати по 1/3 склянки тричі на день до їжі.

Настій листків:
1 ст. ложку сировини залити склянкою кип’ятку, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по 1/3 склянки тричі на день за 20 хвилин до їжі.

Сік з листя:
сік віджимають з травневих або червневих листків. Їх промивають, ошпарюють окропом, пропускають через м’ясорубку, віджимають. Готовий сік потрібно розвести водою в пропорції 1:1 та кип’ятити 2-3 хвилини. Приймати по 1 ст. ложці тричі на день після їжі. Курс лікування 7-10 днів.

При простуді:
0,5 ч. ложки порошку з сухого листя мати-й-мачухи з медом, запивати теплою водою або відваром трав. Можна також 0,5 ч. ложки побрідненого в порошок сухого листя залити клянкою теплого молока, дати настоятися, випити з медом.

Нежить, гайморит:
закапувати в ніс сік з рослини, або закладати в ніс кашку зі свіжих листків, або вставляти в ніс ватку, змочену в сокові або відварі мати-й-мачухи.

Кашель, задуха:
приймати по 1 ст. ложці соку рослини разом з медом 4-5 разів на день.

Запалення слизової ротової порожнини, горла, виразки в рті, стоматит:
1 ст. ложку сировини залити склянкою кип’ятку, настояти 30-40 хвилин, процідити. Відваром полоскати ротову порожнину чи горло.

Артрит, болі в суглобах, матопатія:
компрес зі свіжого листя (теплою стороною до хворого місця )

Монорецепти

  1. Абсцес — болезаспокійливий і прискорює дозрівання нариву. Свіжі подрібнені листя мати-й-мачухи складають у посудину, пошарово пересипаючи цукровим піском, щільно закривають і витримують у темному прохолодному місці декілька днів, до отримання однорідної маси. На 1 кг маси додають 0,5 кг меду і ретельно перемішують. Намазують товстим шаром на полотно і прикладають до запалених місць. Компреси змінюють через добу.
  2. Астма бронхіальна. 40 листків мати-й-мачухи залити горілкою, щоб вона покрила все листя, настояти 10 днів у темному місці, періодично струшуючи. На ніч робити компрес: один раз на груди, на іншу ніч — між лопаток. Кожен компрес повторити 20 разів.
  3. Хвороби легенів. 1 ст. ложку листя мати-й-мачухи залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хвилин, процідити. Пити по 1 ст. ложці 4-6 разів на день.
  4. Бронхіт. 3 ст. ложки подрібненого листя мати-й-мачухи залити в термосі 0,5 л окропу, настояти 30 хвилин, пити по третині склянки 3 рази на день з медом.
  5. Проти гнійників на шкірі застосовують свіжий сік мати-й-мачухи.
  6. Варикозне розширення вен. Відвар з сушених листя мати-й-мачухи — 2 ст. ложки на склянку води, кип’ятити 5 хвилин, настоювати 20 хвилин. Робити компреси. Можна також прикладати розім `яте свіже листя мати-й-мачухи.
  7. Запалення ШКТ. 3 ст. ложки подрібненого листя мати-й-мачухи залити 2 склянками окропу, Наполягати 25 хвилин, процідити. Пити по 1-2 склянки до їди 3 рази на день.
  8. Запалення легенів (пневмонія). 10 г квіток мати-й-мачухи залити 200 мл окропу, настоювати 30 хвилин, остудити, процідити. Пити по 1 ст. ложці 3 рази на день.
  9. Гастрит. 1 ст. ложку листя мати-й-мачухи залити 1 склянкою окропу, настоювати 40 хвилин, процідити. Пити по 1/2 склянки за-15 хвилин до їди 3-4 рази на день. Курс: 2-3 тижні.
  10. Гастрит із секреторною недостатністю. 2 ст. ложки листя мати-й-мачухи залити 1 склянкою окропу, настоювати 8 годин, процідити. Пити по 2 ст. ложки 4 рази на день. Курс: 21 день.
  11. Грип. Висипати в склянку 1 ст. ложку висушених і подрібнених листя мати-й-мачухи, залити 50 г окропу. Накрити склянку кришкою, а через 5-6 хв долити окропом до країв. Остиглий відвар процідити і додати 1 ст. ложку меду. Приймати по 2 ст. ложки на день.
  12. Дитячий церебральний параліч. Пити сік мати-й-мачухи.
  13. Жировик (ліпома). Прикласти на ніч 2-3 свіжих листків мати-й-мачухи холодної, зеленої стороною. Закріпити пластиром, змінювати 1 раз на добу. Процедуру робити на ніч 8-10 разів.
  14. Золотуха. 15 г листя мати-й-мачухи залити 200 мл окропу, настоювати 20 хвилин, процідити. Пити по 1 ст. ложці через кожні 2-3 години.
  15. Катар верхніх дихальних шляхів. 10 г квіток мати-й-мачухи залити 200 мл окропу, настоювати 10 хвилин, процідити. Пити по 1 ст. ложці 3 рази на день.
  16. Нежить. Закапувати в ніс сік мати-й-мачухи по 3-5 крапель у кожну ніздрю.
  17. Загальнозміцнюючий і відхаркувальний. Подрібнені свіже листя мати-й-мачухи в скляній банці пересипаються цукровим піском, банку закочується кришкою і зберігається в темному місці протягом декількох місяців. Після того як вміст перетвориться на однорідну масу, в неї додається мед з розрахунку 1 частина меду на 2 частини маси, все ретельно перемішується. Приймають по 1 ст. ложці 3 рази на день, запиваючи теплою водою.
  18. Пухлини доброякісні та злоякісні. Компреси з листя мати-й-мачухи.
  19. Відкладення солей. Для розчинення уратів, солей сечової кислоти, позбавлення від подагри листя мати-й-мачухи дрібно порізати, пересипати сіллю (трохи менше, ніж при засолюванні кропу). Потім солоні листя помістити в скляну банку, залити кип’яченою водою, так, щоб вода покривала листя. Банку зберігати в холодильнику. Цю кашку приймати по 1 ст. ложці через півгодини після їди 3 рази на день. Курс — 2-3 тижні.
  20. Бешихове запалення очей:
  21. Палити сухе листя мати-й-мачухи і обкурювати цим димом очі. Потім присипати їх порошком з листя рослини.
  22. Приймати настій мати-й-мачухи по 1 ч. ложці 3 рази на день. 15 г листя залити 200 мл окропу, настоювати 20 хвилин, процідити.
  23. Туберкульоз легень (загальнозміцнюючий і відхаркувальний). Подрібнені свіже листя мати-й-мачухи в скляній банці пересипаються цукровим піском, банку закочується кришкою і зберігається в темному місці протягом декількох місяців. Після того як вміст перетвориться на однорідну масу, в неї додається мед з розрахунку 1 частина меду на 2 частини маси, все ретельно перемішується. Приймають по 1 ст. ложці 3 рази на день, запиваючи теплою водою.
  24. Рожа. Свіжі подрібнені листя мати-й-мачухи складають у посудину, пошарово пересипаючи цукровим піском, щільно закривають і витримують у темному прохолодному місці декілька днів, до отримання однорідної маси. На 1 кг маси додають 0,5 кг меду і ретельно перемішують. Намазують товстим шаром на полотно і прикладають до запалених місць. Компреси змінюють через добу.
  25. Фурункули. Зі свіжого листя мати-й-мачухи вичавити сік і просочити їм спеціально приготовані ганчірочки. До хворих місць прикладати компреси.

Заходи безпеки і протипоказання:

— Не можна застосовувати для лікування дітей до двох років.

— індивідуальна не переносність.

— Вагітність і годувальниці.

— Люди старше 45 років.

Треба проконсультуватися з лікарем:

1. Якщо, ви брали настої з трав більше двох тижнів і без видимого ефекту.

2. Крім мати-й-мачухи приймаєте та інші медикаментозні засоби, цілком можливо, що вони просто не поєднуються: біодобавки, аспірин, вітаміни, відхаркувальні, мінерали та ін

3. З приводу дозування трави підходящої саме вам.

Токсичність і передозування . Грунтуючись на описі рослини, трава мати й мачуха належить до відносно безпечних засобів народної медицини, але передозування все таки можлива. Її ознаками є: підвищення температури тіла, поява болю в області живота, нудота або блювота, якщо такі симптоми у вас з’явилися, слід негайно припинити прийом, і відновити тільки після консультації з лікарем.

Легенди про походження назви рослини.

Легенда 1.

Давно колись на Поділлі жив добрий і сумирний чоловік Данило. Дружина його померла молодою і лишила йому п’ятирічну доньку Одарочку. Таке тихе та слухняне дитя було, що й на третім селі такого не відпитаєш. Росла дівчинка на радість батькові, розцвітала, як троянда пишна. А вже як на п’ятнадцяту весну повернуло щебетусі, то стала такою гарною, що парубки вились коло неї, мов ті бджоли біля квітки. Та й було чого: струнка, губки, мов ягідки, коси — як повісма золоті.


        Бачить Данило, що дівчина ось-ось на порі стане і залишить його самотнім доживати віку, та й задумав одружитися вдруге. Привів до хати молоду вдовицю, чорняву вродливу Христю. Бездітною вона була, отож, думав Данило, стане матір’ю його одиначці.
        Та не так сталося, як гадалося. З перших же днів тяжко незлюбила мачуха свою пасербицю. Найменшої приключки шукала, аби словом лайливим та колючим ужалити Одарочку, показати перед чоловіком, що його донька ледащо і нечупара, що даремно він тішиться та вихваляється перед людьми.
        Поїхав якось Данило до млина аж за третє село. І тут мачуха дала волю своїй ненависті до пасербиці, лаяла її, докоряла, ганьбила. Ледащицею і дармоїдкою називала. Та так при цьому розпалилася, що з усієї сили шпурнула Одарочку в груди. Заточилася дівчина, ніженьки її підкосилися. І впала Одарка на долівку під

ноги мачусі. А та і геть сказилася, ногами лежачу штурхає, проклинає на чому світ стоїть.


        З розпачу заголосила Одарочка крізь сльози:
    — Ой, матусю ж моя ріднесенька, якби ти встала та глянула, як над твоєю донею знущається зла мачуха, ти б захистила мене від її люті чорної та й приголубила б мене, промовила б до мене слово лагідне та втішне.
        Ці слова почувши, мачуха до тигриці подібною стала, тремтить від злості, аж запінилась.
    —  А-а! Ти матір згадала! — кричить,— та геть забирайся з хати і йди до неї, щоб і слід твій згинув!
        Силоміць підвела Одарочку з долівки і в одній сорочці виштовхнула за двері. А там уже опустила на землю чорні крила свої холодна березнева ніч, мокру землю схопив морозець.
І побрела через темряву нещасна дівчина. Дійшла до цвинтаря, де спочивала сном непробудним її матуся. Хоч і моторошно було самотній і зболеній Ода-рочці, знайшла вона материну могилку, припала до холодної землі, гірко заридала. І чує раптом, що тепла ніжна рука гладить її по голові, а добрий лагідний голос втішає:
    —  Не побивайся так, доню, голубонько моя. Це я, твоя матуся, прийшла втішити і захистити тебе.
Підвела Одарочка голову і побачила крізь затуманені слізьми очі постать у білому вбранні, яка схилилася над нею і теплою рукою пестить її волосся.
    —  Матінко моя рідна! — простогнала. Та й замовкла. Серце її розтало від материнської ласки. Розтало та й пустило паростки ніжності й любові у могильний горбик.
        А тут і зла мачуха підбігла, бо, вернувшись додому, Данило вигнав її шукати Одарочку і сам, прибитий тяжким горем, біг, ледве встигаючи за розлюченою дружиною.
Кинулася мачуха до розпростертої на землі дівчини, хотіла підвести її та й сама впала. І не стало на могилі ні Одарочки, ні матері, ні мачухи, лиш тихий вітер зашелестів.
        Прийшов Данило на могилу першої своєї дружини, нікого не побачив. Шукав, кликав Одарочку, та так і не знайшов. Просидів на могилі до самого ранку. А вранці, коли на небозводі з’явилося червоне сонце, побачив Данило на могилі гарну жовту квітку, якої раніше ніде не зустрічав. І почув чи то шепіт, чи зітхання глибоке:
    — Це я, твоя Одарочка, квіткою зросла на матусиній могилі. А погубила мене зла мачуха, то й вона залишилась тут навіки…
        Потому щоднини Данило ходив на могилу, доглядав квіточку, милувався нею. А коли вона відцвіла, з’явилися листочки. Прикладеш руку до листочка знизу — гріє, зверху — холодить. Залишились у цій квітці любов і ніжність рідної матері зі злобою лютої мачухи. Чи не тому й назву мати-й-мачуха дали їй люди. А що постала вона з доброго серця, то й силу має життєдайну, від усяких недуг людей рятує.

Легенда 2.

Це було дуже-дуже давно. Жили собі чоловік із жінкою у злагоді та любові. Милувалися своїми діточками. Поїхали якось вони в поле сіяти пшеницю. Засіяли. Жінка пішла до дітей додому, а чоловік залишився ще в полі. Десь узялася чорна хмара і на півдорозі почала мочити жінку дощем. Змокла бідна до ниточки. Пронизливий вітер пробрав її наскрізь. Увечері захворіла. Лежить, стогне, горить, як в огні. Діточки стали біля матері. Чоловік приїхав з поля. Думали, що полегшає. Аж полегшення немає. Тане жінка з кожним днем, як воскова свічка.

— Ой, не піднятися мені більше, Василечку мій любий! Помру я, видно. То не дай діточкам пропасти. Оженися… Та не бери сусідську вдову, бо вона не буде нашим дітям матір’ю. У неї і своїх доволі.

Та й померла. А чоловікові день прожити важко з дітьми. Не знайшов нікого, щоб у хаті лад дати. Посватав сусідську вдову. От вона й почала давати той лад. Поділила дітей на своїх і чоловікових, своїм усе, а сиротам — нічого, її діти нагодовані, одягнені, доглянуті, а чоловікові — голодні, холодні, у драній одежині.

Тільки сніг зійшов, сонечко пригріло, і вже мачуха вигнала чужих дітей грітися на сонці аж на берег річки. Посідали діточки в дірявих сорочечках, підняли голівки до сонця.

— Сонечко! Сонечко! Зігрій нам головочку!

Пожаліло їх сонечко і одягло їм на голівки золоті віночки зі свого проміння. Віночки зігріли своїм теплом діток.

Почула через деякий час про це мачуха, прибігла до річки і питає:

— Де ви взяли такі віночки?

— Нам сонечко дало, — відповіли чоловікові діти. Заздрісна мачуха вбігла в хату та до своїх дітей:

— Беріть ковдри та мерщій біжіть на берег річки. Нехай сонечко вам подарує золоті віночки!

Та сонечко тільки спалило утеплений верх ковдри. Хмара закрила сонце, подув холодний вітер з морозом. І діти злої мачухи стали холодні, як лід, аж позеленіли. Мороз заморозив мачушиних дітей. І залишилися на берегах річки жовті квіти, а поміж них — зелені листочки. Жовті квіти — то діти матері, а зелене листя — це з мачушиних дітей тільки ковдри залишилися.

Жовто-золотисті квітки цієї рослини виростають навесні раніше від листя, на ніжках у них тільки блідо-зелені лусочки. Широке листя, як знаєте самі, з’являється пізніше, його верх — зелений, притулиш до лиця — холодить, а спід — білий, при дотику здається теплішим. У народі звуть ще цю рослину підбіл, бо листя під сподом біле. Хто перший, хто останній назвав цю рослину мати-й-мачуха — сказати важко.

Легенда 3.

Жила собі родина. Та через деякий час мати захворіла й невдовзі померла. Залишилися дочка з батько удвох, але батько швидко знайшов собі нову жінку, а для дочки мачуху. Мачуха була злою: весь час карала її за різні дрібниці. Дівчина сумувала за своєю рідною ненькою і часто плакала. Аж ось на її городі виросла дивна рослина, при якій зовсім не було листочків. Квітка цієї рослини нагадувала дівчині матір і тому вона часто сиділа і дивилася на неї плачучи. Незабаром з’явилися листочки. Сльози образи капали на їхню поверхню і зверху вони робилися холодними. А сльози смутку за мамою котилися під низ, там була тепла поверхня, вкрита м’якими ніжними ворсинками. З того часу коли взяти листок мати-й-мачухи та прикласти до обличчя, то на дотик можна відчути, що одна сторона листків холодна і шорстка (то мачуха), а інша – м’якенька і тепла (то мати

Вірші українських авторів Тетяна Чорновіл

МАТИ-Й-МАЧУХА

Холодне сонце мрiяло

Зимою про весну,

Бліде проміння сiяло

У землю крижану.

Крижинки розтопилися,

I враз з посiвiв тих

Сто сонечок пробилося

Маленьких золотих.

Хоч на землi з’явилася

Їх сонячна краса,

Росли і ввись дивилися

На рідні небеса.

Як сонце враз ховалося

В нічній холодній млі –

Сто квіточок схилялося

До рідної землі.

Чия принадніша краса,

Не думали вони,

Бо з мріями про небеса

Земні дивились сни.

Валентина Паронова. МАТИ-Й-МАЧУХА

Тільки сонечко пригріло,

Мати-й-мачуха з’явилась.

Серед чорної землі

Сяють Сонечки малі.

Золотим промінням сяють,

Нашу землю зігрівають,

Щоб прокинулась вона

І до нас прийшла весна!

Наталія Проніна.

Мати- й-мачуха

Підбіл на схилі річковому, на осонні.

Проклюнулися пітятка підбілу

посеред хмизу і сухого листя

з-поміж гумок, шприців,

старих листів

проклюнулись жовтаво-осяйні

пухнасті квіти, що на дотик теплі,

і Латориця стишила свій плин,

аби не змила хвиля каламутна,

не вирвала з корінням цю красу…

Втішаймося, допоки ще весна!

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий