Нститут психології ім. Г. С. Костюка апн україни на правах рукопису

Для заказа доставки диссертации сделайте запрос через форму обратной связи по ссылке
Нститут психології ім. Г. С. Костюка апн україни на правах рукопису

Скачати 237.81 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 237.81 Kb.

Для заказа доставки диссертации сделайте запрос через форму обратной связи по ссылке: http://mydisser.com/ru/contact.html

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
На правах рукопису

УДК 159.9.019.4:316.4.06:373.66

Савчук Олексій Вікторович

Соціально-психологічні детермінанти

адиктивної поведінки
19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Науковий керівник

Максимова Наталія Юріївна,

доктор психологічних наук,

професор
Київ – 2006

2

Зміст

Додатки 173

Вступ

Актуальність теми. Процес реформування української державності потребує нових підходів до багатьох соціальних проблем. Однією з них є поширення наркоманії, що набуває масового характеру серед молоді. Державні заходи, спрямовані на протидію розповсюдження нарковживання, поки що не дають значного ефекту. Це пояснюється, на нашу думку, зокрема, тим, що діяльність відповідних структур здійснюється без науково-психологічного обґрунтування. Не з’ясувавши соціально-психологічні детермінанти виникнення адиктивної поведінки, неможливо розробити ефективні програми профілактики цього явища.

Необхідність визначення соціально-психологічних чинників адиктивної поведінки саме у підлітків зумовлена тим, що цей вік є найбільш сенситивним у плані виникнення різноманітних девіацій в поведінці, що свідчить про наявність відхилень й у розвитку особистості (А.Айхорн, Ю.О.Бохонкова, В.Т.Кондрашенко, Ю.А.Клейберг, С.І.Яковенко). Як зазначають дослідники (В.С.Бітенський, Б.Г.Херсонський, С.В.Дворяк, Н.Ю.Максимова та інші), захворювання підлітка на наркоманію чи алкоголізм не є випадковим; цьому завжди передує низка життєвих обставин, що негативним чином впливають на особистісний розвиток дитини.

Особлива увага приділяється аналізу соціальної ситуації розвитку дитини в алкогольно узалежненій сім’ї. Дослідження Є.Водійло, Г.Р.Грибанової, Є.М.Маслюкової, Є.Меллібруди, В.Д.Москаленко, Л.О.Рязанової, В.Штандер, A.T.Beck, C.A.Johnson, J.A.Smith, J.Woitiz довели, що всі сім’ї, в яких зловживають алкоголем, є дисфункційними. В сім’ї, обтяженій алкогольним узалежненням, дитина підсвідомо випрацьовує відповідні настановлення та форми поведінки, що допомагають їй вижити у родині, проте надалі зумовлюють її соціальну дезадаптацію.

Виходячи з аналізу літературних джерел (О.М.Балакірева, А.А.Вдовиченко, В.В.Гульдан, О.О.Яременко, J.G.Woititz), можна констатувати, що особистість підлітків, які вживають наркотики чи алкоголь, значно відрізняється від особистості соціально-адаптованих підлітків. Автори зазначають, що існують певні риси, котрі унеможливлюють продуктивне розв’язання життєвих проблем, а це може стати поштовхом для виникнення психологічної готовності до вживання психотропних речовин. Проте яким чином виникають зазначені особливості особистості, за якими параметрами можливо визначити підлітків, схильних до алкоголізму та наркоманії, залишається невідомим. Потребують також з’ясування ступені впливу соціального оточення на актуалізацію психологічної готовності до нарковживання. Таким чином, проблема детермінант адиктивної поведінки є недостатньо розробленою, що зумовлює необхідність подальшого вивчення закономірностей виникнення узалежнення від психотропних речовин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Вибраний напрям дослідження є складовою тематичного плану досліджень кафедри соціальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Психологічні детермінанти життєвих цінностей студентської молоді” (номер держреєстрації 02БФ13-02), „Дослідження індивідуально-типологічних психофізіологічних особливостей студентів, учнів та встановлення закономірностей і механізмів формування психологічних детермінант життєвих цінностей” (номер держреєстрації 0102U003112).

Об’єкт дослідження: соціально-психологічні аспекти адиктивної поведінки підлітків та молоді.

Предмет дослідження: соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків та молоді.

Мета дослідження: розкрити соціально-психологічні закономірності виникнення адиктивної поведінки підлітків та молоді і розробити концептуальні підходи до профілактичної роботи з неповнолітніми.

В основу нашого дослідження було покладене припущення про те, що однією з провідних детермінант адиктивної поведінки є відчуття емоційного неблагополуччя, що виникає внаслідок неможливості задоволення потреби у самореалізації та у близьких стосунках із значущими людьми.

Завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз підходів до вивчення соціально-психологічних аспектів адиктивної поведінки.

2. Емпірично виявити зв’язок між специфікою життєвої ситуації підлітків „групи ризику” та їх ставленням до нарковживання.

3. З’ясувати особливості функціонування мотиваційної сфери у підлітків та молоді, які схильні до адиктивної поведінки.

4. Обґрунтувати напрями диференціації роботи з профілактики адиктивної поведінки підлітків і молоді.

Методологічними та теоретичними засадами нашого дослідження є принципи детермінізму, єдності свідомості і діяльності, взаємозалежності зовнішніх та внутрішніх чинників становлення особистості (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко та інші). У відповідності з концептуальними підходами М.Й.Боришевського, В.В.Москаленко, Т.М.Титаренко, Т.С.Яценко та інших до процесу соціалізації особистості нами були визначені експериментальні засади дослідження. На основі закономірностей перебігу адиктивної поведінки, виявлених Е.Є.Бехтелем, Ю.В.Зав’яловим, Н.Ю.Максимовою, І.М.П’ятницькою, були визначені напрями дослідження соціально-психологічних детермінант зазначеного феномену.

Методи дослідження: у процесі дослідження було застосоване анонімне опитування осіб віком 14-18 років, що представляли репрезентативну вибірку усіх областей України, з метою з’ясування ставлення респондентів до вживання психотропних речовин, а також соціальних умов їх життєдіяльності. Вивчалися ціннісні орієнтації, особливості мотиваційної сфери та схильність до ризику з використанням методики М.Рокіча, мотиваційного тесту Хекхаузена, методики Цукермана; ступінь задоволеності стосунками з оточуючими та здатність досліджуваних до інтеграції власного життєвого досвіду вивчались відповідно з використанням методик О.І.Купрєєвої та О.М.Назарук.

У процесі обробки експериментального матеріалу застосовувались методи математичної статистики та комп’ютерна обробка даних у програмі SPSS.

Надійність та вірогідність одержаних результатів забезпечувалися вибором методів, що відповідали меті і завданням дослідження; стандартизацією модифікованих нами методик на достатньо репрезентативній вибірці; взаємоперевіркою результатів застосованих методів, статистичною обробкою отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні таких соціально-психологічних передумов адиктивної поведінки:

  • Уточнено уявлення про роль ставлення підлітків та молоді до вживання психотропних речовин у виникненні адиктивної поведінки.
  • Доповнено перелік рис особистості, що детермінують схильність до адиктивної поведінки.
  • Визначено, що відсутність соціальної підтримки та порушення у стосунках з оточуючими є однією з детермінант адиктивної поведінки підлітків.
  • З’ясовано зв’язок між особливостями розвитку мотиваційної сфери і прагнення до зміни психічного стану штучним шляхом.
  • Розроблені психологічні основи диференційованої системи профілактики наркоманії у підлітків відповідно до наявності в них особистісної схильності до адиктивної поведінки.

Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні розуміння соціально-психологічних детермінант виникнення адиктивної поведінки підлітків та молоді, в обґрунтуванні психологічних основ системи диференційованої профілактики, а також у створенні методики виявлення підлітків, яким притаманна схильність до адиктивної поведінки.

Практичне значення одержаних результатів.

Визначені напрями диференційованої системи профілактики адиктивної поведінки у підлітків та молоді. Розроблена і апробована методика експрес-діагностики наявності особистісної схильності у підлітків до вживання психотропних речовин.

Впровадження результатів дослідження відбувалося в середній школі № 221 Соломенського району м.Києва, у формі практичної роботи з профілактики адиктивної поведінки учнів, у Міжвідомчому центрі соціальної та клінічної наркології МОЗ та НАН України. Результати дисертаційного дослідження використані у викладанні курсу лекцій “Соціальна профілактика наркоманії та ВІЛ/СНІД” на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та у проведенні практичних занять із дисципліни „Методи роботи з групами ризику”.

Апробація результатів дисертації: Основні результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, конференціях студентів та аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у жовтні 2002 р, квітні 2003 р., Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” 25-27 листопада 2002 р. у м.Києві, Шостій Міжнародній конференції молодих науковців „Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень” 25-26 вересня 2003 року, Другій міжнародній науково-практичній конференції “Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” у м.Харкові, 2004, Сьомій Міжнародній конференції молодих науковців „Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень” 23-24 квітня 2005 року.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 друкованих праць, з них 3 публікації у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Висновки
1. Засвоєння норм поведінки по відношенню до алкоголю та інших психотропних речовин неможливо відокремити від загального процесу соціалізації індивіду. Цей процес починається дуже рано і вже в дошкільному віці у дітей виявляються елементи засвоєння алкогольних звичаїв. Особливо бурхливо формування психологічної орієнтації по відношенню до психотропних речовин відбувається в підлітковому віці. Тому дуже важливо, щоб вже до підліткового віку діти були зорієнтовані до відмови від штучних засобів впливу на свій психічний стан.

2. Аналіз ставлення учнів до вживання алкоголю виявив, що підлітки не усвідомлюють наявність в цьому небезпеки і не вважають, що в їхньому віці вживання алкоголю є зловживанням. Згідно отриманих нами даних, 90,4% досліджуваних підлітків епізодично вживали алкогольні напої. Досить великою є група респондентів, що часто вживає великі дози алкогольних напоїв один та більше разів на місяць. У стані сильного алкогольного сп’яніння хоч раз за життя перебувало 48,2% підлітків. Наведені дані дають змогу дійти до висновку, що існуюча в Україні традиційна культура вживання алкоголю серед сучасних підлітків слугує великим фактором ризику формування алкоголізму у неповнолітніх. Умови мікpосоціального сеpедовища, життєвий досвід та особливості світосприйняття, зокрема ставлення до ризику, впливають на фоpмування таких особистісних pис підлітків, що надалі виступають як детермінанти нарковживання. Це дає можливість дати пpогноз щодо їх життєвого шляху. Соціально адаптовані неповнолітні відчувають вплив наpкотичного оточення таке само, як і їх однолітки, які схильні до адиктивної поведінки. Будь-який з підлітків без особливих зусиль може дістати наpкотичні pечовини; в їх оточенні є ті, хто вже вживає наpкотики. Готовність до наpковживання, якщо буде така можливість, виявили 17,6% учнів нормативної гpупи. Слід підкpеслити, що найчастіше готовність до нарковживання відмічається у тих неповнолітніх нормативної групи, які вважають детеpмінантою наpковживання наслідування дpузям. Сеpед гpупи досліджуваних, схильних до адиктивної поведінки, природно, пеpеважало позитивне ставлення до наpковживання.

3. Серед соціально-психологічних детермінант адиктивної поведінки викривлення міжособистісних стосунків займає провідне місце. Це виявляється: в усвідомленні підлітком відсутності підтримки з боку батьків (за нашими даними, кожний третій наркоспоживач не знаходить контакту з батьками), що призводить до відчуття своєї непотрібності (нами встановлено статистично значущий зв’язок між цим відчуттям та вживанням психотропних речовин на рівні p <� 0,05 за критерієм хі-квадрат Пірсона); у надвисокій значущості спілкування в поєднанні з відсутністю його вибірковості; у високій конформності та страху втрати прихильності групи. Зважаючи на те, що саме в групі підлітки отримують перший досвід нарковживання, вплив зазначеного феномену є визначальним, тобто детермінантою.

4. Психологічні детермінанти адиктивної поведінки полягають у наявності особистісних рис, що перешкоджають ноpмальному пеpебігу пpоцесу соціалізації та зумовлюють бажання змінити свій психічний стан штучним шляхом: уникаюча мотивація, несформованість функцій прогнозу та цілепокладання, гіпертрофована потреба у ризику; низький рівень самоусвідомлення та рефлексії; нездатність до подолання перешкод. Когнітивний компонент психологічних детермінант полягає у нестачі наукових знань про здоровий спосіб життя, про вплив на людину алкоголю, тютюну та інших наркотиків на нейропсихологічному рівні; про роль їхніх властивостей у процесі узалежнення, про наслідки їх вживання для особистості і суспільства.

5. Мотиваційна сфера осіб з адиктивною поведінкою відрізняється своєю вузістю, примітивністю. Дослідження мотивації досягнення показало, що наркотично узалежнені люди мають досить низький, порівняно з нормою, показник мотивації досягнення відносно до мотивації уникнення. Уникаюча мотивація простежується перш за все у продуктивній діяльності. Результати ретроспективного аналізу показали, що у молодшому шкільному віці мотиваційна сфера осіб з адиктивною поведінкою не дуже відрізняється від мотиваційної сфери групи «норма», проте починаючи вже з підліткового віку з’являються серйозні розбіжності, а саме у сфері учбової діяльності. Підлітки, схильні до адиктивної поведінки, в цьому віці втрачають інтерес до навчання. Отже, уникаюча мотивація виникає у віці 12-15 років, тобто найбільш складному періоді соціалізації

6. Основою існуючої в Україні системи профілактики алкоголізму і наркоманії є інформаційно-попереджувальний метод, що здебільшого зводиться до залякування наслідками нарковживання Проте цей метод не може бути ефективним для підлітків та молоді, оскільки розуміння цінності здоров’я приходить до людини в зрілому віці. Зловживання наркотиками є захисною реакцією перед труднощами, які сприймаються особами, схильними до адиктивної поведінки, як ситуація неможливості задоволення значущих для них потреб. У поведінці кожного споживача наркотиків може бути виявлена його унікальна модель взаємодії з життям, яка разом з типовими для нього рисами утворює його наркоманійний спосіб життя. Тому необхідні такі профілактичні заходи, які б дозволили забезпечити входження осіб, схильних до адиктивної поведінки, в соціально прийнятне середовище, таким чином “відриваючи” їх від наркоманійного. Отже, для того, щоб сформувати у підлітків та молоді свідому мотивацію до здорового способу життя, необхідні нові підходи.

7. Первинна профілактика має здайнюватися диференційовано: перший, загальнопрофілактичний рівень для підлітків, які не мають особистісної схильності до адиктивної поведінки; другий рівень — для підлітків “групи ризику”, де основний акцент має робитися на нейтралізацію особистісної схильності до адиктивної поведінки. Програми первинної профілактики адиктивної поведінки повинні концентруватися не на фіксації шкідливих наслідків вживання алкоголю та інших наркотиків, а на реальних перевагах, які несе в собі тверезе життя. Програми первинної профілактики адиктивної поведінки, органічно поєднуючись із заняттями, що присвячені формуванню у дітей прагнення до здорового способу життя, мають бути складовою постійної, послідовної, систематичної роботи, яку слід проводити у всіх навчальних закладах. Такі загальнопрофілактичні програми необхідні для всіх без винятку дітей. Спираючись на результати проведеного нами дослідження, ми розробили методику виявлення підлітків, яким притаманна особистісна схильність до адиктивної поведінки. В основу розробки цієї методики були покладені висновки про те, що соціально-психологічними детермінантами адиктивної поведінки є: порушення міжособистісних стосунків та відсутність соціальної підтримки; відхилення у формуванні мотиваційної сфери, зокрема: уникаюча мотивація, несформованість функції прогнозу та цілепокладання, гіпертрофована потреба в ризику; низький рівень самоусвідомлення та рефлексії, а отже, й здатності до інтеграції свого життєвого досвіду. Апробація цієї методики показала статистично достовірний ступінь її валідності та надійності.

Перспективи подальшого дослідження полягають у з’ясуванні соціально-психологічних детермінант співузалежнення, що виникає у рідних та близьких осіб, хворих на наркоманію.

Список використаних джерел

  1. Агаджанян Н., Руженков В., Руженков И.Цивилизация и здоровье. – Ставрополь: Кн.изд-во, 1990. – 115 с.
  2. Айхорн А. Трудный подросток. – М., 2001. – 304 с.
  3. Амосов М.М. Роздуми про здоров’я. – К.: Знання, 1990. – 168 с.
  4. Андреева Т. Метадоновые программы (обзор зарубежных материалов). – Вісник Асоціації психіатрів України, 1996, №1(5). – с.120-123.
  5. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М.: Мысль, 1976. – 158 с.
  6. Бабаян Э.А., Гонопольский М.Х. Учебное пособие по наркологии. – М.: Медицина, 1982. – 304 с.
  7. Багаева Н.В. О борьбе с вредными привычками в школе // Предупреждение вредных привычек у школьников. — М.: Изд-во АПН СССР,. — С. 47-53.
  8. Байярд Д., Байярд К. Ваш беспокойный подросток. – М.: Педагогика, 1991. – 208 с.
  9. Балакірєва О.М., Яременко О.О. Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: соціологічний вимір. – К.: НВФ «Студцентр» / Ніка-центр, 1998. – 144 с.
  10. Бенюмов В.М., Костенко О.Р., Флоренсова К.М. Вред алкоголя, никотина и наркотиков. – К.: Радянська школа, 1989. – 123 с.
  11. Битенский В.С., Херсонский Б.Г. Мотивировка и условия, способствующие злоупотреблению наркотиками // Психологические исследования и психотерапия в наркологии. – Л.: 1989. – с.83-88.
  12. Битенский В.С., Херсонский Б.Г., Дворяк С.В., Глушков В.А. Наркомании у подростков. – К.: Здоров’я, 1989. – 216 с.
  13. Битти М. Алкоголик в семье, или Преодоление созависимости. — М.: Физкультура и спорт, 1997.
  14. Бокий И.В., Рыбакова Т.Г. Семейная психотерапия в профилактике рецидивов алкоголизма // В сб. Психогигиена и психопрофилактика. – Л.: Медицина, 1983. – C.32-37.
  15. Бокий И.В., Цыцарев С.В. Алкоголизм и самосознание личности // Реабилитация больных нервно-психическими заболеваниями и алкоголизмом / Под ред. М.М.Кабанова. – Л., 1986.
  16. Борисов М.М. Роль серотонинергических структур мозга в пристрастии к алкоголю // Журнал невропатологии и психиатрии. – 1982. – Т.81. – №7. – С.1094-1099.
  17. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості. // Педагогіка і психологія, №3, 1996. – С.26-33.
  18. Бородкин Ю.С., Грекова Т.И. Алкоголизм: причины, следствия, профилактика. – Л.: Наука, 1987. – 160 с.
  19. Борохов А.Д., Исаев Д.Д. Роль социально-психологических факторов в формировании пристрастия к алкоголю и наркотическим веществам у подростков мужского пола. // Психологические исследования и психотерапия в наркологии.– Л.: Медицина, 1989. – C.88-93.
  20. Борышевский М.И. Теоретические вопросы самосознания // Психологические особенности самосознания подростка / Под ред. М.И.Борышевского. – К.: Рад.шк., 1980. – С.5-34.
  21. Бохонкова Ю.А. Детерминанты возможных дезадаптаций акцентуированных подростков в условиях социально-экономического кризиса // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – Луганськ: Вид-во СНУ, 2004. — №1(6). – С.25-30.
  22. Бохонкова Ю.О. Можливі корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації // Соціальна психологія. – К., 2005. – С.45-54.
  23. Братусь В.С., Сидоров П.И. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма. — М.: Изд-во МГУ, 1984.
  24. Брехман И.И. Введение в валеологию – науку о здоровье. – Л.: Наука, 1987. – 125 с.
  25. Булич Е.Г., Муравов І.В. Валеологія / Теоретичні основи валеології. Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів, державних університетів, інститутів післядипломної освіти. – Київ, Інститут змісту і методів навчання, 1997. – 224 с.
  26. Бурно М.Е. О личностях особенно предположенных к алкоголизму: Автореф. дисс… канд.мед.наук. – М., 1969. – 30 с.
  27. Буторина Н.Е., Мовчан Н.Г., Козаков В.С., Кондрашина А.С. Особенности начальных проявлений раннего алкоголизма // Всероссийский съезд невропатологов и психиатров: тезисы докл. – М., 1980. – С.45-47.
  28. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. – М.: Просвещение, 1988. – 206 с.
  29. Бэндлер Р., Гриндер Д., Сатир В. Семейная терапия. — Воронеж, 1993. — 270 с.
  30. Валентик Ю.В., Зыков О.В., Цетлин М.Г. Теория и практика медико-социальной работы в наркологии. — Фонд НАН, М., 1997.
  31. Вартанян М.Е., Лидеман Р.Р. Опиатные рецепторы и эндогенные морфины: новый подход к исследованию мозга. // Невропатология и психиатрия, 1978, №4. – С.519-529.
  32. Василенко І. Проблема здорового способу життя в освіті європейських країн // Шлях освіти. – 2000. – №1. – С.19-22.
  33. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 216 с.
  34. Вассерман Л.И., Ерышев О.Ф., Клубова Н.Б. и др. Психологическая диагностика индекса жизненного стиля. — СПб, 1998. — 46 с.
  35. Вдовиченко А.А. Патохарактерологические исследования подростков, злоупотребляющих ингалянтами // Психологические исследования и психотерапия в наркологии. – Л.: Медицина, 1989. – С.79-82.
  36. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.
  37. Врублевский А.Г., Цетлин М.Г. Методические рекомендации по раннему выявлению и профилактике наркоманий и токсикоманий среди учасщихся общеобразовательных школ. — М., 1987. — 15 с.
  38. Вуилстик К. Санитарное просвещение по вопросам курения, алкоголизма и наркомании. – Копенгаген: Европейское национальное бюро ВОЗ. 1981. – 81 с.
  39. Габиани А.А. На краю пропасти: наркомания и наркоманы. – М.: Мысль, 1990. – 224 с.
  40. Герман Г.Н. Исследование некоторых черт личности алкоголика. – М.: Наука, 1970. – 290 с.
  41. Гоголева Л.В. Аддиктивное поведение и его профилактика. – 2-е изд., стер. – М.: Московский психолого-социальный институт: Воронеж: изд. НПО «Модэк», 2003. – 240 с. (серия «Библиотека психолога»
  42. Гребенюк А.А. Психологическая зависимость от наркогенных веществ. – Симферополь: Таврия, 1999. – 186 с.
  43. Гульдан В.В., Корсун А.М. Поиск впечатлений как фактор приобщения подростков к наркотикам // Вопросы наркологии, 1990. — №2. – С.40-44.
  44. Гульдан В.В., Романова О.Л., Корсун А.М. и др. Эмоционально-когнитивный диссонанс в структуре представлений школьников о наркомании и токсикомании // Психологические исследования и психотерапия в наркологии. — Л., 1989. — С.68-74.
  45. Гульдан В.В., Романова О.Л., Сиденко О.К. Представления школьников о наркомании и токсикомании // Социологические исследования, 1989, №3. — С.66-71.
  46. Гурин Т.П. Предупреждение курения у школьников. -М.: Просвещение, 1985. – 127 с.
  47. Гурски С. Наркомания. – М.: Профиздат, 1989. – 180 с.
  48. Динаміка поширення тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 1995, 1999, 2003 роки / О.М.Балакірєва (кер. авт.кол.). О.О.Яременко, О.Р.Артюх та ін. — К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2003. — 174 с.
  49. Довженко А.Р. Организация стресс психотерапии больных алкоголизмом в амбулаторных условиях: Методические рекомендации. – М.: Минздрав СССР, 1984. – 12 с.
  50. Доклад исследовательской группы ВОЗ по критериям идентификации и классификации нарушений, связанных с потреблением алкоголя // Нарушения, связанные с потреблением алкоголя. – М., 1978. – С.7-24.
  51. Драгун А.В. Злокачественное течение раннего алкоголизма в молодом возасте: Автореф.дисс. … канд.мед.наук. – Новосибирск, 1986. – 17 с.
  52. Жить трезвым: некоторые методы сохранения трезвости, используемые членами А.А.: Пер. с англ. – New York, Alcoholic Unonymos World Services, 1990. – 167 с.
  53. Завьялов В.Ю. Пьющая женщина: Все пропало? – Новосибирск: Издательский дом «Манускрипт», 2005. – 360 с.
  54. Завьялов В.Ю. Психологические аспекты формирования алкогольной зависимости.– Новосибирск: Наука, 1988. – 198 с.
  55. Иванец Н.Н. Медико-социальные проблемы наркологии и пути их решения // Вопросы наркологии. — 1997. — №4. — С.4-11.
  56. Иванец Н.Н., Игошин А.Л. Клиника алкоголизма. – В кн.: Алкоголизм: Руководство для врачей / Под ред. Г.В.Морозова. – М.: Медицина, 1993. – с.432.
  57. Кабанов М.М. Психосоциальная реабилитация и социальная психиатрия. — СПб, 1998.
  58. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. – М.: ТЦ Сфера, 2001. – 160 с.
  59. Клименко В.В. та інші. Психічний і фізіологічний розвиток учня та норми навантаження. – К.: Главник, 2005. – 224 с.
  60. Клубова Е.Б. Отношение к болезни и механизмы психологической защиты у больных алкоголизмом: Автореф. дисс. … канд. психол. наук. — СПб, 1995. — 20 с.
  61. Коломиец А.А. Об этиологических факторах наркомании // Вопросы наркологии №3, 1989. – С.34-38.
  62. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков. – Минск: Беларусь, 1988. – 205 с.
  63. Кондрашенко В.Т., Скугаревский А.Ф. Алкоголизм. – Минск: Наука, 1983. – 288 с.
  64. Конончук Н.В. Формирование стиля разрешения жизненных трудностей в условиях неправильного воспитания // Психологический журнал. – 1985. – Т.6, №3. – С.111-117.
  65. Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки.
  66. Копыт Н.Я., Сидоров П.И. Профилактика алкоголизма. — М.: Медицина, 1986.
  67. Копыт Н.Я., Скворцова Е.С. Алкоголь и подростки. – М.: Педагогика, 1984. – 261 с.
  68. Короленко И.П., Завьялов В.В. Личность и алкоголь.– Новосибирск: Наука, 1987.– 170 с.
  69. Короленко И.П., Тимофеева А.С. Корни алкоголизма. – Новосибирск: Наука, 1986. – 120 с.
  70. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития // Обозр. психиатр. и мед. психол. — 1991. — №1. — С.8-15.
  71. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе. — Новосибирск: Наука, 1990. — 224 с.
  72. Кочеткова Р.В. Результаты анонимного анкетного опроса учащихся по поводу употребления алкоголя // Вопросы организации психиатрической и наркологической помощи подросткам.– Тамбов, 1984.– С.99-101.
  73. Красильникова М.Н., Юлдашев В.Л. Факторы риска развития наркоманий и токсикоманий у девиантных девочек-подростков // Актуальные вопросы утверждения здорового образа жизни, преодоления пьянства и алкоголизма: Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции. – Уфа, 1989. – С.56-58.
  74. Кращі практики у вирішенні проблем наркоманії та ВІЛ/СНІД: досвід України та Польщі / Під редакцією Лазоренко Б.П., Ліщука Р.М.. — К.: 2004. — 92 с.
  75. Круглянский В.Ф. Наркомании и токсикомании у подростков. Минск: Вышэйшая школа, 1989. – 95 с.
  76. Кулаков С.А. Диагностика аддиктивного поведения // Журнал практического психолога, 1996, №3. – М.: Изд-во Фолиум. – С.33-44.
  77. Купреева О.И. Метод диагностики степени социальной дезадаптации у людей с ампутационными дефектами конечностей // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 25-27 листопада 2002. – С.231-235.
  78. Купреева О.И. Особенности “Я-концепции” взрослых инвалидов с ампутационными дефектами конечностей / Дисс. … канд. психол. наук. — К., 2003. — 199 с.
  79. Купрєєва О.І. Особливості образу „Я” інвалідів з ампутаційними дефектами кінцівок // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2001. – Том 3, частина 1. – С.55-60.
  80. Лагутин В.А. Морфоконституционные особенности лиц с различными вариантами высокого риска развития алкоголизма // Рукопись деп. В НПО “Союзмединформ” 16.08.89 №18304. Реферат №124. – Мед.реф.журнал. Раздел XIV “Психиатрия”, 1990. – №1. – С.22.
  81. Лакотош М. Группы самопомощи для родственников больных алкоголизмом // Вопросы наркологии. – 1989. – № 2. – С.29-31.
  82. Латышев Г.В., Бережная М.А, Речнов Д.Д. Организация мероприятий по профилактике наркомании: Методические рекомендации для педагогических коллективов школ, работников подростковых клубов и социальных педагогов. — М.: Медицина, 1991.
  83. Левитов Н.Д. Фрустрация как один из видов психологических сосотояний // Вопросы психологии. – 1967. – №6. – С.33-36.
  84. Легальные и нелегальные наркотики / Под ред. В.А.Ананьева. — СПб: ИМАТОН, 1996.
  85. Леонова Л.Г., Бочкарева Н.Л. Вопросы профилактики аддиктивного поведения в подростковом возрасте: Учебно-методическое пособие / Под ред. Ц.П.Короленко. — Новосибирск , 1988. — 24 с.
  86. Либина А., Либин А.В. Стили реагирования на стресс: психологическая защита или совладание со сложными обстоятельствами? // В кн.: Стиль человека: психологический анализ / Под ред. А.В.Либина. – Москва: Смысл, 1998. – С.190-204.
  87. Лисицын Ю.П. Образ жизни и здоровье // Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения: В 2 т. / Под ред. Ю.П.Лисицына. – М.: Медицина, 1987. – Т.1. – С.131-148.
  88. Лисицын Ю.П., Сидоров П.И. Алкоголизм: Руководство для врачей. — М.: Медицина, 1990. — 528 с.
  89. Личко А.Е. и др. Подростки с повышенным риском алкоголизации: К проблеме психопрофилактики алкоголизма // Лечение и реабилитация больных алкоголизмом / Под ред. И.В.Бокий, Р.А.Зачепицкого. — Л., 1977. — 215 с.
  90. Личко А.Е., Битенский В.С. Подростковая наркология. — Л.: Медицина, 1991.
  91. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Отв. ред. Ю.М.Забродин, Е.В.Шорохова. — М.: Наука (Институт психологии АН СССР), 1984. — 448 с. (500)
  92. Майский А.М. Генетические маркеры алкоголизма. — В кн.: Всесоюзный симпозиум «Новые отечественные препараты, применяемые в психиатрии и наркологии, и теоретические основы их разработки. — М., 1981, с.59.
  93. Майский А.И., Ведерникова Н.Н, Чистяков В.В., Лакин В.В. Биологические аспекты наркоманий. – М.: Медицина, 1982. – 256 с.
  94. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. – К.: НПЦ Перспектива, 1998, – 220 с.
  95. Максименко С.Д. Психічні стани підлітків у контексті проблем сучасноєї педагогічної практики // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – №4. – С.36-39.
  96. Максименко С.Д. Психологічна організація навчання як засіб формування саморозвитку суб’єкта учня // Психологічні проблеми виховання, навчання, активності та розвитку особистості: матеріали звітної наукової сесії Інституту психології 22-24 лютого 1993 р., 1 т. – К., 1993. – С.93-100.
  97. Максимова Н.Ю Психологія адиктивної поведінки. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський універсистет”, 2002. – 308 с.
  98. Максимова Н.Ю. Причины, формы проявления и пути профилактики наркомании несовершеннолетних. // Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся. Киев, 1989.
  99. Максимова Н.Ю. Психологічна профілактика вживання підлітками алкоголю та наркотиків. – К.: «ВІПОЛ», 1997. – 208 с.
  100. Максимова Н.Ю. Психологічні особливості підлітків, які вживають наркотики. // Профілактика провопорушень неповнолітніх. – К.: Укрвузполіграф, 1990. – С.24-31.
  101. Максимова Н.Ю. Схильність до алкоголізму і наркоманії та методи її виявлення у підлітків. // Психологія, 1993. -№ 41 – С.26-32.
  102. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Життя та здоров’я. Книга-коментар до навчального посібника з валеології для учнів 8 (9) класу загальноосвітньої школи. – К.: «Прок-бізнес», 1998. – 144 с.
  103. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с англ. – М.: Смысл, 1999. – 425 с.
  104. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности: Тексты. – М., 1975.
  105. Мастюкова Е.М., Грибанова Г.В., Московкина А.Г. Профилактика и коррекция нарушений психического развития детей при семейном алкоголизме. – М.: Просвещение, 1989. – 78 с.
  106. Маюров А.Н. Антиалкогольное воспитание. – М.: Просвещение, 1987. – 188 с.
  107. Медико-біологічні основи валеології. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / Під ред. П.Д.Плахтія. – Кам’янець-Подільський, 2000. – 408 с.
  108. Мелібруда Є. Таємниця етон. – Міжнародний фонд “Відродження”, комісія освіти з питань узалежнення, 1994. – 49 с.
  109. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М., 1986.
  110. Методические рекомендации по изучению проблемы потребления алкоголя и разработке соответствующих мероприятий ВОЗ. – Женева, 1988. – 116 с.
  111. Молодежь Украины и наркомания. – Киев: Стилос, 1998. – 108 с.
  112. Назарук О.М. Аналіз проблеми формування особистості та її досвіду в соціокультурному контексті // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (17-18 грудня 2001 р., м.Київ). – Т.1. – К.: Міленіум, 2002. – С.136-139.
  113. Назарук О.М. Порівняльний аналіз методів вивчення досвіду особистості // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Людина в сучасному суспільстві – 2000”: Науково-методичний журнал „Наша Школа”, №3, 2002. – С.57-59.
  114. Назарук О.М. Розуміння особистого досвіду соціально дезадаптованими дітьми // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 25-27 листопада 2002. – К.: Міленіум, 2002. – С.249-253.
  115. Назарук О.М. Роль наративу в інтеграції особистого досвіду // Актуальні проблеми психології. – Т.2. – Психологічна герменевтика / За ред. Н.В.Чепелєвої. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. – Вип.2. – С.110-119.
  116. Наркомания в России: вызов национальной безопасности. — М., 1997.
  117. Предупреждение подростковой и юношеской наркомании / Под ред. С.В.Березина, К.С.Лисецкого. — М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. — 256 с.
  118. Пятницкая И.Н. Наркомании. — М.: Медицина, 1997.
  119. Раттер Т. Помощь трудным детям: Пер. с англ. / Общ.ред.А.С.Спиваковской; Предисл. О.В.Баженовой и А.Я.Варга. – М.: Прогресс, 1987. – 424 с.: ил.
  120. Рожнов В.Е. Психотерапия алкоголизма и других наркоманий. – Руководство по психиатрии. – М.: Медицина, 1974. – С. 242-258.
  121. Романова Е.С., Гребенников Л.Р. Механизмы психологической защиты. Генезис. Функционирование. Диагностика. – Мытищи: „Талант”, 1990. – 144 с., ил.
  122. Романова Е.С., Потемкина О.Ф. Графические методы в психологической диагностике. — М.: Дидакт, 1992. — 256 с.
  123. Романова О.Л. Методологические аспекты первичной профилактики зависимости от психоактивных веществ у детей // Вопросы наркологии. — 1997. — №2. — С.67-75.
  124. Романова О.Л. Первичная профилактика наркологических заболеваний и детей // Вопросы наркологии, 1993. — №3. — С.53-59.
  125. Романова О.Л., Самойлова М.В. Позитивная антинаркотическая профилактика в начальной школе // Вопросы наркологии. — 1994. — №1. — С.78-82.
  126. Сатир В. Психотерапия семьи. — Пер. с англ. — СПб.: Речь, 2000. — 283 с.
  127. Свит К. Соскочить с крючка. – СПб: Питер Пресс, 1997. – 256 с. – (Серия «Сам себе психолог»).
  128. Семиченко В.А. Психология личности. – К.: Ешке О.М., 2001. – 427 с.
  129. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. — СПб: Социально-психологический центр, 1996. — 349 с.
  130. Сирота Н.А., Ялтонский В.М., Зыков О.В., Терентьева А.В., Баушева И.Л. Наркомания: программа профилактики среди подростков и молодежи // НИИ наркологии МЗ РФ. — М.,. 1998. — 81 с.
  131. Сирота Н.А., Ялтонский В.М., Хажилина И.И., Видерман Н.С. Профилактика наркомании у подростков: от теории к практике. – М.: Генезис, 2001. – 216 с.
  132. Ситуація стосовно вживання ін’єкційних наркотиків у м.Харкові: Дослідження ВООЗ ін’єкційного вживання наркотиків. Друга фаза / О.М.Балакірєва, Ю.Л.Белоусов, М.Ю.Варбан та ін. – К.: Українскьий ін-т соціальних досліджень, 2003. – 106 с.
  133. Спиккард А., Томпсон Б. Страсть к спиртному. – М.: Белпринт, 1998. – 160 с.
  134. Спрангер Б.Е. Ключевые принципы построения профилактических программ для подростков // Вопросы наркологии, 1993, №3. — С.48-53.
  135. Ташлыков В.А. Личные механизмы совладания (копинг-поведение) и защиты у больных некрозами в процессе психотерапии // Медико-психологические аспекты охраны психического здоровья. — Томск, 1990. — С.60-61.
  136. Уайнхолд Б., Уайнхолд Дж. освобождение о созависимости / пер. с англ. А.Г.Чеславской. – М.: Независимая фирма «Класс», 2002. – 224 с. – (Библиотека психологии и психотерапии, вып. 103).
  137. Цукерман Г.А., Мастеров Б.М. Психология саморазвития. — М.: Интерфакс, 1995.
  138. Чарлтон Э. Основные принципы обучения здоровому образу жизни // Вопросы наркологии, 1997. — №3. — С.3-73.
  139. Чепелєва Н.В. Психологічна герменевтика. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002.
  140. Шорохова О.А. Жизненные ловушки зависимости и созависимости. – СПб: Речь, 2002. – 136 с.
  141. Юнак В.Ю. Наркоманія – дорога в безодню. – К.: Здоров’я, 2001. – 160 с.
  142. Юрьева Л.Н., Ерчкова Н.А., Малышко Т.В., Носов С.Г. Принципы формирования и деятельности терапевтических брегад наркологических стационаров.
  143. Яковенко С.І. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання. – К.: вид-во „Паливода”, 2005. – 256 с.
  144. Яковенко С.І., Мороз Л.І. Проблема валідності вправ психологічного тренінгу // Актуальні проблеми суїцидології (Зб. наукових праць). – К., 2002. – С.87-91.
  145. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції. – К.: Вища школа, 2004. – 679 с.
  146. Beatty W.W. et al. Problem-solving deficits in alcoholics // J. Stud. alcohol. — 1993. — V.54 (6). — P.687-692.
  147. Both B.M. et al. Social support and outcome of alcoholism treatment: an exploratory analysis || Amer. J. on Drug and Alcohol Abuse. — 1992. — V.18. — P.87-101.
  148. DuClemente C.C., Prochaska J.O. Coping and competence in moking behavior change // S.Shiffman, T.A.Wills (Eds.), Coping and substance use. Orlando: Academic Press, 1985. — P.319-343.
  149. Haan N. Coping and defending: Process of self-environment organization. — N.Y., Academic press. — 1977. — 457 p.
  150. Jessor R. Risk Behavior in adolescense // J. of adolescent health. — V.12. — P.597-605.
  151. Kuiper N. et al. Stressful Events, disfunctional attitudes, coping styles and depression // Person. and Individ. Differ. — 1989. — V.10(2). — P.229-237.
  152. Lazarus R.S. Patterns of adjuctment. — N.Y.; McGrau-Hill, 1976.
  153. Lazarus R.S. Psychological stress and coping process. — N.Y.; McGraw, 1966. — 29 P.
  154. Longabaugh R.M. Network support for drinking, alcoholic anonymous and long-term matching effects // Addiction. — 1998. — №9. — P.1313-1333.
  155. Nezu A.M., Roman G.F. Life stress, current problem solving, and depressive symptoms: An integrative model // J. of Consult. and Clinical Psychology/ — 1985. — P.693-697.
  156. Orford J. et al. Stresses and strains for family members living with drinking and drug problems in England and Mexico // Salud mental. V.21(1). — 1998. — P.32-38.
  157. Patterson G.E. Performance models for antisocial boys // American Psychologist. — Vol.41. — 1986. — P.432-444.
  158. Russell D.W. et al. Personality, social networks, and perceived social support among alcoholics // J. of personality. — 1997. — V.65(3). — P.649-692.
  159. Sameroff A.J. Development systems: Contexts and evolution // W. Kessen (Eds.) History, Teories and Methods. — 1983. — V.1. — P.23-67.
  160. Swaim R. et al. Links from Emotional Distress to adolescent drug use // J. of Consult and Clinical Psychology. — 1989. — V.57(2). — P.227-231.
  161. Wills T.A. Stress and Coping Factors in epidemiology of substant use // I. Kozlowski et al. (Eds.) Research advances in alcohol and drug problems. — N.Y.: Plenum, 1990. — P.215-250.

Для заказа доставки диссертации сделайте запрос через форму обратной связи по ссылке: http://mydisser.com/ru/contact.html

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий