ЩЕРБАК Оксана Василівна

Застосування ембріогенетичних засобів збереження І використання біорізноманіття в тваринництві україни
Національна академія аграрних наук україни (наан) інститут розведення І генетики тварин застосування ембріогенетичних засобів збереження І використання біорізноманіття в тваринництві україни

Скачати 164.3 Kb.

Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 164.3 Kb. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (НААН)

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

ЗАСТОСУВАННЯ ЕМБРІОГЕНЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ В ТВАРИННИЦТВІ УКРАЇНИ

ЩЕРБАК Оксана Василівна

кандидат сільськогосподарських наук,

завідувач лабораторії біотехнології

Інституту розведення і генетики тварин НААН

РЕФЕРАТ

Київ 2012

РЕФЕРАТ

роботи «Застосування ембріогенетичних засобів збереження і використання біорізноманіття в тваринництві України»
Стан наукової проблеми. Останнім часом у світі завдяки досягненням ембріологічної генетики (розділ генетики розвитку) забезпечено поглиблене розуміння механізмів диференціації та розвитку організму, вирішення питань широкого використання цінного генетичного потенціалу тварин, збереження генофонду та ін. Серед методологічних підходів ембріологічної генетики, які наразі є засобами збереження генофондів, особливої уваги заслуговує оцінка життєздатності сперматозоїдів, які вилучають із придатків сім’яників (епідидиміс) самців різних видів тварин (Foote R.H. et al., 2000; Martinez-Pastor F. et al., 2005; Neild D. et al., 2006; Martins C.F. et al., 2009; Багиров В.А. и др., 2004; Максудов Г.Ю., 2005). Це сучасний генетико-біотехнологічний метод, який потребує розширеного використання у відтворенні та селекції сільськогосподарських тварин (Кузнєцов В.Є., 2001; Ковтун С.І., 2007; Буркат В.П., 2008).

Досягнення сучасної ембріологічної генетики відкривають реальні перспективи для комплексного аналізу раннього ембріогенезу великої рогатої худоби і свиней із використанням епідидимальних сперматозоїдів у системі біотехнологічної селекції та програмах збереження біорізноманіття (Буркат В.П., 2000, 2006, 2008; Эрнст Л.К. и др., 2001, Насибов Ш.Н. и др., 2010). З огляду не це нового змісту набувають дослідження хромосомних перетворень на останніх стадіях ембріогенезу в поєднанні з вибором умов кріоконсервування епідидимальних сперматозоїдів самців, що забезпечують подальше вивчення механізмів реалізації генетичної інформації в процесі індивідуального розвитку.

Актуальність роботи. Біотехнологічні методи відтворення спрямовані на одержання особин із бажаним гено- та фенотипом у разі застосування нетрадиційних способів. Пріоритетним і перспективним методом одержання великої кількості генетично цінних нащадків є одержання зародків великої рогатої худоби та свиней in vitro (in vitro – поза організмом) з використанням епідидимальних сперматозоїдів. Цей метод потребує удосконалення і цьому наразі приділяється велика увага (Graff K.J. et al., 1996; Kikuchi K. et al., 1998; Amann, R.P. et al., 2000; Thundathil, J. et al., 2001; Ikeda H. et al., 2002; Martins C.F. et al., 2009). Одержання епідидимальних сперматозоїдів від високоцінних плідників вітчизняної та зарубіжної селекцій дозволяє додатково зберігати та використовувати генетичний матеріал. Тому доцільно організувати одержання від них епідидимальних сперматозоїдів наприкінці їхнього природного використання. Відомо, що після втрати плідниками відтворювальної здатності, їх епідидимальні сперматозоїди зберігають біологічну повноцінність (Amann R.P. et al., 2000; Blash, S. et al., 2000; Bruemmer J.E. et al., 2002). Організація штучного осіменіння корів і телиць кріоконсервованими епідидимальними сперматозоїдами плідників забезпечить додаткове отримання потомків, які є носіями цінних комплексів генів.

Наразі набуває особливої актуальності збереження генетичного матеріалу від тварин м’ясного напряму продуктивності. Останнім часом осіменіння корів та телиць у м’ясному скотарстві переважно відбувається природнім шляхом, а штучне осіменіння використовується обмежено. Недостатньо налагоджене одержання спермопродукції від плідників. Тому є вагомі підстави для того, щоб налагодити одержання епідидимальних сперматозоїдів від плідників, які використовуються в племінних стадах.

Суттєво, що метод кріоконсервуваня сперматозоїдів генетично цінного плідника забезпечує зберігання не тільки еякульованих, а і епідидимальних та тестикулярних сперматозоїдів, що дозволяє отримати додатковий генетичний матеріал плідника (Foote R.H. et al., 2000; Neild D. et al., 2006; Martins C.F. et al., 2009; Багиров В.А. и др., 2004; Максудов Г.Ю., 2005; Насибов Ш.Н. и др., 2010).

Наведені положення обґрунтовують особливу актуальність проведення теоретичних і експериментальних досліджень в області підвищення ефективності сучасних ембріогенетичних методів щодо збереження біологічного різноманіття та системи роботи в малочисельних популяціях сільськогосподарських тварин .

Метою роботи є розробити і застосувати ембріогенетичні засоби збереження і використання біорізноманіття в тваринництві України.

Методи досліджень. У роботі використовувались теоретичні й експериментальні методи дослідження. Поставлені завдання вирішувались шляхом узагальнення та аналізу літературних джерел, у процесі теоретичних досліджень з проведенням необхідних експериментальних випробувань. У теоретичних дослідженнях використовувалися принципи та закономірності реалізації генетичної інформації в ранньому ембріогенезі сільсько-господарських тварин, а в експериментальних – апробовані методи лабораторних досліджень генетичних механізмів запліднення in vitro яйцеклітин та закономірностей раннього ембріогенезу поза організмом.

Дослідження по проблемі здійснювалися упродовж 2006-2011 років у рамках виконання двох завдань науково-технічних програм Національної академії аграрних наук України за темами «Сільськогосподарська біотехнологія 2006–2010 рр.» (№№ держреєстрації 0106U005153, 0106U005839) та завдання НТП «Збереження генофонду сільськогосподарських тварин» (№ держреєстрації 0106U005845).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в науково обґрунтованій і експериментально доведеній доцільності застосування ембріогенетичних методів щодо комплексного аналізу раннього ембріогенезу сільськогосподарських тварин та розробки ефективного способу використання генетичного потенціалу тварин та збереження їх генофонду.

Вперше:

  • розроблена та науково обґрунтована методика отримання, короткотривалого зберігання і кріоконсервування епідидимальних сперматозоїдів бугаїв та кнурів;

  • обґрунтовані біотехнологічні методи одержання і зберігання гамет сільськогосподарських тварин;
  • оцінено ембріональний розвиток великої рогатої худоби в умовах in vitro при використанні епідидимальних сперматозоїдів бугаїв;
  • досліджено фізіологічні характеристики епідидимальних гамет бугаїв, які не використовувались в якості плідників;
  • розроблено спосіб кріоконсервування епідидимальних сперматозоїдів кнурів;
  • запропоновано ефективний спосіб оцінки запліднювальної здатності сперматозоїдів бугаїв методом одержання ембріонів поза організмом;
  • розроблені методичні підходи до оцінки епідидимальних сперматозоїдів кнурів;
  • запропоновано ембріотехнологічні підходи до дослідження генофонду сірої української породи великої рогатої худоби.

Набули подальшого розвитку:

  • загальна методологія та біотехнологічна модель використання in vitro гамет свиней різних порід для удосконалення ембріотехнологічної системи репродукції сільськогосподарських тварин;
  • комплексні підходи відносно аналізу генетичних закономірностей раннього ембріогенезу кролів;
  • ефективні методи відтворення генетичних ресурсів тварин у системі збереження та раціонального використання генофонду порід на основі методології функціонування банку генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин;
  • модель використання репродуктивного потенціалу сільськогосподарських тварин в технології формування ембріонів in vitro;
  • спосіб селекції кращої сперми для підвищення виходу телят.

Практична значимість отриманих результатів. Практична значимість проведених наукових досліджень підтверджується їх ефективним використанням для збереження генофонду сільськогосподарських тварин у вигляді кріоконсервованих епідидимальних сперматозоїдів з метою поповнення новим генетичними матеріалом наукового об’єкту, який становить національне надбання «Банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України» (Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.02, № 472-р.).

У рамках даного циклу робіт створена кріоколекція епідидимальних сперматозоїдів самців сільськогосподарських видів тварин. Це дає науковцям, які досліджують генофонд неконкурентоспроможних порід сільськогосподарських видів тварин, можливість отримати не тільки базову, але і різноманітну додаткову інформацію, стосовно генотипової оцінки тварин, збереження і раціонального використання їх генофонду, конструювання бажаних генотипів і їх масового відтворення.

Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці нових підручників, навчальних посібників та практичних рекомендацій для науковців, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, спеціалістів сільського господарства, фермерів. Окремі результати досліджень використовуються у навчальному процесі для студентів біологічних факультетів вищих навчальних закладів України.

Апробація результатів роботи. Матеріали й результати наукової праці доповідалися й були схвалені:

– на наукових конференціях молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин НААН (Чубинське, 2006, 2008, 2010, 2011 рр.);

– на з’їздах українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова (Алушта, 2007-2011 рр.);

– на міжнародній науковій конференції «Гіпобіоз – фундаментальні та прикладні аспекти» (Київ, 2007);

– на ІХ Польсько-Українському Симпозіумі «Теоретичні і експерементальні дослідження міжфазних явищ та їх технологічні застосування» (Польща, 2007);

– на 2-му з’їзді Українського товариства клітинної біології (Київ, 2007);

– на науково-практичній конференції „Сучасні методи репродукції сільськогосподарських тварин: стан і перспективи розвитку” (Харків, 2008);

– на 4-ій міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми фізіології та патології відтворення тварин” (Київ, 2009);

– на міжнародній ювілейній науково-практичній конференції „Селекція на сучасному етапі розвитку біологічної науки” (Київ, 2009);

– на міжнародній науковій конференції «Нове у методах створення спеціалізованих порід і типів сільськогосподарських тварин»

(Чубинське, 2010);

– на науково-теоретичній конференції «Методологія наукових досліджень з питань селекції, генетики та біотехнології у тваринництві» (Чубинське, 2010);

– на творчій дискусії: «Геномна селекція у тваринництві: стан та перспективи розвитку» (Чубинське, 2010);

– на VII всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів «Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку» (Кіровоград, 2011).

Публікації за результатами роботи. Представлена робота висвітлена у 28 наукових працях (17 наукових статей, 10 тез доповідей, 1 патент на корисну модель), серед них 1 публікація в іноземному виданні. Робота, що подавалася в 2011 році, містила 13 публікацій (8 наукових статей та 4 тез доповідей), серед яких 1 патент на корисну модель.

Зміст роботи. Порівняно із роботою, яка подавалася в 2011 році, додатково включені результати досліджень із розробки біотехнологічної моделі використання in vitro гамет кролів для удосконалення ембріотехнологічної системи репродукції сільськогосподарських тварин, а також наукові результати, опубліковані автором в 2011 році.

Останнім часом разом із розробленим способом кріоконсервування сперматодозоїдів, вилучених із придатків сім’яників забитих генетично цінних бугаїв і кнурів різного напрямку продуктивності, метод запліднення in vitro забезпечує ефективний розвиток ембріонів великої рогатої худоби та свиней, які є придатними для нехірургічної трансплантації (12,0 % та 23,5 %, відповідно). Це дозволяє суттєво підвищити генетичний прогрес у тваринництві.

Епідидимальні сперматозоїди є потенційним джерелом цінного генетичного матеріалу самців особливо зникаючих видів, що є дуже важливим в разі подальшого відтворення унікальної породи. Одержання ембріонів ссавців in vitro також є основою науково-дослідних робіт у програмах з клонування, отримання трансгенних тварин, а також кріоконсервування генетичних ресурсів. Одержані in vitro зиготи і зародки в разі використання епідидимальних сперматозоїдів доцільно застосовувати в генно- та ембріоінженерних дослідженнях сільськогосподарських тварин. Також виникають труднощі під час одержання зародків на певних стадіях розвитку від живих тварин, в зв’язку з необхідністю хірургічного втручання. Для успішної реалізації всіх вищеперелічених програм, які є робочими інструментами при конструюванні генотипів високопродуктивних сільськогосподарських тварин, необхідно створити оптимальні умови кріоконсервування епідидимальних сперматозоїдів самців, які забезпечать біологічну повноцінність гамет після розморожування.

Хоча від моменту першого повідомлення про народження життєздатного потомства у результаті трансплантації одержаних in vitro ембріонів великої рогатої худоби, минуло більше 20 років, результативність формування таких ембріонів залишається все ще досить низькою й дорівнює 9–34 % доімплантаційних ембріонів у кращих лабораторіях світу (Thompson J.G.,1999; Katchicualula A. et al., 2006; De Clercq J.B.P. et al., 2007; Karadjole M. et al., 2007; Arias-Alvarez M. et al., 2008). Однією з причин може бути використання для осіменіння яйцеклітин поза організмом еякульованих кріоконсервованих сперматозоїдів, які в умовах in vitro проявляють знижену запліднювальну здатність через присутність у сім’яній плазмі декапацитуючих агентів. Вирішення цієї проблеми можливе через удосконалення методу одержання ембріонів in vitro в разі використання епідидимальних сперматозоїдів, які не містять сім’яної плазми. Доведено, що видалення сім’яної плазми перед заморожуванням сперматозоїдів бугая значно покращує ефективність запліднення поза організмом (Wheeler M.B. et al., 1987; Katska L. et al., 1996; Кузнецова И.Б. и др., 1999).

В результаті проведеної науково-дослідної роботи доведено, що гіпобіотичний стан та збереження цілісності акросоми епідидимальним сперматозоїдам кнурів забезпечує середовище «Androstar» (фірма «Minitüb») і температура +4ºС. Такі умови дозволяють запобігти деструктивним змінам гамет і забезпечити їх виживаність не менше 10 діб із середнім значенням активності 3,5 бали (Щербак О.В., 2008; Щербак О.В. та ін.., 2009; Щербак О.В., 2010).

Ці результати відповідають кращим результатам, одержаних нині у провідних лабораторіях світу, які працюють у даному напрямі. Разом із тим, запропонований спосіб кріоконсервування епідидимальних сперматозоїдів ґрунтується на якісному стерильному вилученні гамет тварин із хвостової частини придатка сім’яника (епідидиміс), їх розрідженні середовищем „Біоконсан” (автор. свідоцтво № 82839 Держкомвинаходів СРСР), доповненим 10 % гліцерину і 10 % жовтка курячого яйця та заморожуванні у формі відкритих гранул. Перевагами запропонованого методу є якісне вилучення сперматозоїдів тварин із хвостової частини епідидиміса, їх заморожування у формі відкритих гранул, яке виключає негативний вплив на життєздатність гамет тривалого транспортування (до 3 діб) сім’яників, простота у виконанні і застосуванні. Цим зумовлена ефективність методу (Ковтун С.І., Мелешко Н.Я., Щербак О.В., 2005; Ковтун С.І., Щербак О.В., 2008).

Крім експериментальних досліджень, епідидимальні сперматозоїди використовуються для збереження генофонду тварин у функціонуючому Банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України (Ковтун С.И., Бирюкова О.Д., Щербак О.В., 2007; Galagan N. P., Siora I.V., Kovtun S. I., Scherbak O. V., 2007; Щербак О.В. та ін.., 2008; Щербак О.В., 2010).

Нами показана можливість використання свіжовилучених і кріоконсервованих епідидимальних сперматозоїдів бугаїв для одержання зародків великої рогатої худоби in vitro. Вперше проведено порівняльний аналіз ефективності запліднення і дроблення яйцеклітин, розвитку зародків поза організмом на доімплантаційних стадіях в разі використання епідидимальних сперматозоїдів. Ефективність отримання зародків великої рогатої худоби таким способом та проведена порівняльна оцінка використання різних типів сперматозоїдів бугаїв не має аналогів в Україні і відомих зарубіжних дослідженнях (Щербак О.В., 2006; Щербак О.В., 2008; Зюзюн А.Б., Ковтун С.І., Щербак О.В. та ін., 2009; Щербак О.В., 2009; Подоба Б.Є., Арнаут К.О., Ковтун С.І., Щербак О.В., 2009; Ковтун С.І., Зюзюн А.Б., Щербак О.В., 2010; Ковтун С.І., Зюзюн А.Б., Щербак О.В., 2011; Щербак О.В., Гончаренко Л.М., 2011).

Цитоплазматична краплина на еякульованих сперматозоїдах плідників ідентифікується рідко і її наявність вказує на прискорений сперматогенез в епідидимісі (Данилова Л.В., 1983). Нами встановлено, що всі епідидимальні сперматозоїди кнурів містять цитоплазматичну краплину. Доведена відсутність негативного впливу присутності у еякульованих сперматозоїдах бугаїв цитоплазматичної краплини на ефективність штучного осіменіння корів (Наук В.А., 1991). Цитогенетичним контролем розвитку ембріонів свиней in vitro нами доведено, що наявність залишку сперматидної цитоплазми на хвостиках епідидимальних сперматозоїдах кнурів не має негативного впливу на формування зародків in vitro. Такі сперматозоїди забезпечують запліднювальну здатність яйцеклітин на рівні 58,5 %, одержання роздроблених ембріонів не нижче 42 % (Щербак О.В., 2008; Щербак О.В., Ковтун С.І., 2011). Ефективність отримання повноцінних зародків в разі використання вищезгаданих гамет не поступається відомим зарубіжним аналогам, подібні дослідження в Україні не проводяться.

Відомо, що постембріональний розвиток кнурів характеризується інтенсивним ростом статевих залоз і закінченням його у 10 – 12-місячному віці, а фізіологічне старіння кнурів відбувається у віці 5 – 6 років. Відмічено специфічні вікові особливості сперматогенезу і спермопродукції у кнурів, які тісно пов’язані з віковими анатомо-фізіологічними, біохімічними та функціональними змінами статевих залоз і нейро-гуморальною віковою регуляцією цих процесів (Ескин Г.В. и др., 2007). Враховуючи перспективність використання епідидимальних гамет ссавців для новітніх біотехнологій і збереження генофонду нами доведено вплив віку кнурів-донорів (2 та 4 роки) на ефективність вилучення епідидимальних сперматозоїдів із наступним їх кріоконсервуванням. Встановлено, що рухливість свіжоотриманих епідидимальних сперматозоїдів залежно від віку складає 6 і 8 балів. В разі розрідження суспензій епідидимальних сперматозоїдів від 2- та 4-річних кнурів не було відмічено різниці у рухливості і виживаності сперматозоїдів після розморожування (2 бали, 4 год.). За результатами цитогенетичного аналізу встановлено, що рівень формування зигот був на 5,1 % вищим в разі використання гамет 2-річного кнура (61,2 %), ніж 4-річного, але розвиток ембріонів до стадії ранньої морули був на 1,3 % вище (p < 0,05, критерій χ2), коли для осіменіння яйцеклітин брали гамети 4-річного плідника, порівняно із 2-річним. Це свідчить про те, що гамети 4-річних кнурів більш життєздатні і забезпечують більш позитивний вплив на формування зародків свиней in vitro на пізніх передімплантаційних стадіях розвитку (Щербак О.В., 2008; Щербак О.В. та ін., 2009; Щербак О.В., 2010).Отже, застосування методу кріоконсервування епідидимальних сперматозоїдів можна використовувати для удосконалення сучасних біотехнологічних розробок, збереження генофонду генетично цінних тварин від яких є проблемним зажиттєве одержання біологічного матеріалу.

Нами розроблено біотехнологічну модель використання in vitro гамет свиней різних порід для удосконалення ембріотехнологічної системи репродукції сільськогосподарських тварин (Куновський Ю.В., Щербак О.В., 2006; Щербак О.В. та ін., 2009; Щербак О.В., 2010; Зюзюн А.Б., Щербак О.В. та ін., 2011; Щербак О.В., Зюзюн А.Б., 2011). Встановлено, що рівень дозрівання in vitro ооцитів свиней породи ландрас становить 87,2 %, а породи велика біла – 87,9 %. Таким чином, нами підібрано оптимальні умови культивування ооцитів свиней поза організмом, що в середньому сягає 87,5 %. Ооцит-кумулюсні комплекси із яєчників свиней різних порід доцільно використовувати в технології отримання ембріонів in vitro для більш повного використання репродуктивного потенціалу самиць. Цей факт підтвердився подальшим аналізом результатів формування ембріонів свиней поза організмом. Нами встановлено, що з використанням ооцитів свиней породи ландрас одержано вищий рівень формування зигот і дроблення ембріонів, порівняно із породою велика біла (на 8,3 % і 6,5 %, відповідно), хоча різниця невірогідна (Щербак О.В., Зюзюн А.Б., 2011). Наступним етапом досліджень було передбачено вивчити вплив породної належності епідидимальних сперматозоїдів кнурів на рівень формування ембріонів поза організмом. Встановлено, що з використанням гамет кнура породи ландрас одержано дещо вищий рівень формування зигот (51,6 %) і дроблення ембріонів (45,2 %), порівняно із кнуром великої білої породи (49,2 % і 40 %, відповідно). Отже, для досліджень із ембріологічної генетики необхідно застосовувати ооцит-кумулюсні комплекси та епідидимальні сперматозоїди різних порід свиней (Зюзюн А.Б., Щербак О.В. та ін., 2011; Щербак О.В., Зюзюн А.Б., 2011).

Запропонована нами модель використання in vitro гамет кролів базується на аналізі ефективності дозрівання in vitro ооцитів кролиць до стадії метафази ІІ мейозу. Встановлено, що 6-годинне культивування незрілих ооцитів кролів забезпечує ініціацію їх дозрівання in vitro, а подовження часу їх культивування необхідне для виявлення повного дозрівання in vitro гамет кролиць до стадії метафази ІІ мейозу та забезпечення цитоплазматичного дозрівання. За морфологічною оцінкою та даними цитогенетичного аналізу визначено, що через 24 години культивування in vitro в підібраних нами умовах 89 % ооцитів кролів відновили мейотичне дозрівання і досягли стадії ядерного дозрівання – метафази ІІ мейозу (Щербак О.В., Зюзюн А.Б., 2007; Зюзюн А.Б., Ковтун С.І., Щербак О.В., 2010; Щербак О.В. та ін., 2011).

Розроблена структурна схема використання ооцит-кумулюсних комплексів кролів забезпечує ефективне формування ембріонів in vitro (Щербак О.В., Зюзюн А.Б., 2007; Зюзюн А.Б., Ковтун С.І., Щербак О.В., 2010; Косенюк Ю.М., Щербак О.В., 2011). За умови використання епідидимальних сперматозоїдів для запліднення дозрілих поза організмом яйцеклітин кролів рівень дроблення ембріонів сягає 84,2 %, що дозволяє додатково використовувати генетичний потенціал тварин і удосконалювати вітчизняні біотехнологічні методи (Щербак О.В., 2011). Слід зазначити, що одержаний нами рівень дроблення ембріонів кролів поза організмом є вірогідно вищим, порівняно із формуванням таких ембріонів великої рогатої худоби (p < 0,05, критерій χ2) та свиней (p < 0,001) (Ковтун С.І., 2004). Відсоток роздроблених ембріонів великої рогатої худоби був 62,9 %, а свиней – 52,8 % (Ковтун С.І., 2004).

Автором роботи “Застосування ембріогенетичних засобів збереження і використання біорізноманіття в тваринництві України” розроблено теоретичні й практичні аспекти комплексного аналізу раннього ембріогенезу сільськогосподарських тварин з використанням епідидимальних сперматозоїдів у системі біотехнологічної селекції та програмах збереження біорізноманіття. Інтенсивне впровадження в практику селекційної роботи з великою рогатою худобою в господарствах України запропонованої нової технології використання кріоконсервованих епідидимальних сперматозоїдів забезпечує економічний ефект на рівні 124325,6 грн. на рік.

Ряд важливих наукових результатів досліджень, які отримані в ході виконання роботи “Застосування ембріогенетичних засобів збереження і використання біорізноманіття в тваринництві України” застосовується у вищих учбових закладах України. В навчальних процесах Національного університету біоресурсів і природокористування України використовуються матеріали щодо оцінки ембріонального розвитку великої рогатої худоби в умовах in vitro в разі використання епідидимальних сперматозоїдів бугаїв. В навчальних курсах Інституту природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова використовуються нові наукові дані щодо закономірностей ембріогенезу великої рогатої худоби та свиней за умов запліднення яйцеклітин in vitro епідидимальними сперматозоїдам. В навчальних процесах Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» застосовано експериментальні дані щодо особливостей епідидимальних сперматозоїдів кнурів за різних температурних режимів їх зберігання.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій роботи підтверджуються:

– коректністю поставлених задач;

– використанням фундаментальних положень генетики розвитку, експериментальної ембріології;

– подібністю передбачуваних і фактичних результатів;

– подібністю теоретичних та експериментальних результатів;

– відсутністю суперечностей між відомими та отриманими закономірностями.

Розробка відповідає світовим тенденціям щодо теоретичних та методологічних аспектів збереження генофонду сільськогосподарських тварин. Результати роботи вносять вклад в сучасні концептуальні й методологічні засади стратегії збереження генетичного різноманіття сільськогосподарських та зникаючих видів тварин. В поданих автором матеріалах поєднані фундаментальні та прикладні розробки.

Усі основні результати роботи одержані вперше, є оригінальними і надруковані в провідних наукових виданнях. Автором були опрацьовані роботи науковців різних часів, які у своїх дослідженнях безпосередньо звертались до проблем з розробки біотехнологічних методів як складової методології збереження генофонду тварин.

____________________ О.В. Щербак

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий