Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького

Моз україни №152 від 24. 03. 2004, №492 від 12. 10. 2004, №148 від 31. 01. 2003, №414 від 2007. Термін навчання за цією спеціальністю – 6 років. Згідно з навчальним планом вивчення внутрішніх хвороб здійснюється у VІІ-ХІІ семестрах
Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького

Скачати 380.22 Kb.

Дата конвертації 17.04.2016 Розмір 380.22 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Затверджую

Проректор з навчально-виховної роботи

акад.М.Р.Гжегоцький

Стоматологічний факультет

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Опорна (ні)

Адреса: Львів, вул. Ужгородська, 1

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ ”ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ:

7.110101 “Лікувальна справа”

7.110105 “Медико-профілактична справа”
5 рік навчання
(розроблена на підставі типової “Навчальнї програми з дисципліни “Внутрішня медицина”

для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-У рівнів акредитації”, Київ, 2007)

Затверджено Затверджено

на методичній нараді кафедри профільною методичною Радою

внутрішньої медицини №2 з терапевтичних дисциплін

“ 30” серпня______2009р. “____” _________________2009р.

Протокол № 1 Протокол №
Завідувач кафедри проф. Радченко О.М. Голова комісії проф. Радченко О.М.

_____________підпис ____________________підпис

Львів – 2009

Пояснювальна записка

Програма „Внутрішня медицина” для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей „Лікувальна справа” 7.110104 та „Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 „Медицина” відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми підготовки фахівців (наказ МОН України від 16.04.03 № 239), експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (наказ МОЗ України від 31.01.2005 №52), рекомендацій щодо розробки навчальних програм (накази МОЗ України № 152 від 24.03.2004, №492 від 12.10.2004, № 148 від 31.01.2003, №414 від 2007). Термін навчання за цією спеціальністю – 6 років. Згідно з навчальним планом вивчення внутрішніх хвороб здійснюється у VІІ-ХІІ семестрах.

Навчальна дисципліна ”Внутрішня медицина”:

    • грунтується безпосередньо на вивченні базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, гістології, нормальної анатомії, патоморфології, нормальної та патологічної фізіології, фармакології. пропедевтики внутрішніх хвороб, педіатрії, загальної хірургії);
    • закладає основи для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін;
    • формує уміння застосовувати знання з патології внутрішніх органів у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою навчання відповідно до вимог Болонського процесу. Програму дисципліни „Внутрішня медицина ” поділено на 4 модулі – задокументовані, логічно завершені частини навчальної програми, які реалізуються відповідними формами організації навчального процесу (змістові модулі) та закінчуються підсумковим модульним контролем.

Для вивчення внутрішньої медицини на 5 курсі за навчальним планом 2007 року виділено 270 годин (9 кредитів): 30 годин лекційних, 150 годин практичних занять та 90 годин самостійної роботи студентів.

Робоча програма модуля 3 з дисципліни “Внутрішня медицина”(5 рік навчання) складена доцентом кафедри внутрішньої медицини № 2 Шуфлат Т.А.

Редакція: професор Радченко О.М.

Затверджено профільною методичною Радою з терапевтичних дисциплін ЛНМУ ім.. Данила Галицького (протокол № від 2009 р.)

Структура навчальної програми „Внутрішня медицина” 5 курс

Модуль 3. Основи внутрішньої медицини

(кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Кінцеві цілі модуля:

Студенти повинні:

  • Продемонструвати здатність діагностувати найбільш часті хвороби в кардіології, ревматології, нефрології та складати план лікування цих хвороб.
  • Продемонструвати здатність застосовувати діагностичні методи та проводити оцінку їх результатів.
  • Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при хворобах системи кровообігу, сечовидільної системи, патології суглобів і сполучної тканини.
  • Знати основні класи препаратів, що застосовуються в кардіології, ревматології, нефрології
  • Вміти написати скерування на госпіталізацію, виписку зі стаціонару
  • Продемонструвати знання загальних питань внутрішньої медицини, таких як ожиріння, лікування пацієнтів похилого віку, первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб, основи клінічної епідеміології та біостатистики.
  • Продемонструвати здатність проводити медичний огляд та спрямоване фізикальне обстеження відповідно до основних скарг пацієнта та анамнезу хвороби.
  • Показати уміння писати історії хвороби, здатність оцінювати стан здоров’я обстежуваних.
  • Продемонструвати здатність обґрунтовувати та застосовувати клінічні та параклінічні методи для розуміння проявів хвороби.
  • Продемонструвати уміння застосовувати медичні інформаційні технології та медичну літературу в удосконаленні діагностики та лікування в області кардіології, ревматології, нефрології.
  • Провести курацію та написати навчальну історію хвороби.

Змістові модулі:

  1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу (120/4).
  2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини (90/3).
  3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечовидільної системи (30/1).
  4. Загальні питання внутрішньої медицини (30/1).

Тематичний план лекцій 1- 4 змістових модулів (30 год.)

Тема

Години 1 Артеріальна гіпертензія. 2 2 Атеросклероз. 2 3 ІХС: гострий інфаркт міокарда 2 4 Хронічні форми ішемічної хвороби серця 2 5 Набуті вади серця 2 6 Міокардити і кардіоміопатії 2 7 Серцева недостатність 2 8 Порушення серцевого ритму та провідності 2 9 Ревматоїдний артрит 2 10 Системні хвороби сполучної тканини 2 11 Остеоартрит 2 12 Гострі та хронічні гломерулонефрити 2 13 Первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб 2 14 Ожиріння та його наслідки 2 15 Клінічна епідеміологія та біостатистика у практиці терапевта 2

Разом 30

Тематичний план практичних занять 1-4 змістових модулів (150 год.)

На практичному занятті студент обстежує хворого, аналізує отримані дані, формулює та обґрунтовує попередній діагноз; складає план додаткових методів дослідження, документує огляд пацієнта у вигляді короткої історії хвороби; аналізує результати додаткових методів дослідження, порівнює дані у декількох хворих, формулює і обґрунтовує клінічний діагноз; засвоює основні принципи лікування патології органів кровообігу, сечовидільної системи, хвороб суглобів та сполучної тканини, вирішує клінічні ситуаційні задачі, робить коротке повідомлення з виконаної самостійної роботи.

Тема

Години 1 Ессенціальна артеріальна гіпертензія 5 2 Вторинні артеріальні гіпертензії 5 3 Атеросклероз 5 4 ІХС: гострий інфаркт міокарда 5 5 Хронічні форми ішемічної хвороби серця 5 6 Природжені вади серця. 5 7 Набуті вади серця 5 8 Інфекційний ендокардит. 5 9 Міокардити та кардіоміопатії 5 10 Тромбоемболія легеневої артерії та легеневе серце. 5 11 Нейроциркуляторна дистонія 5 12 Порушення серцевого ритму та провідності 5 13 Серцева недостатність 5 14 Перикардити. Контроль змістового модуля 5 15 Основні симптоми ревматологічної патології та методи дослідження в ревматології 5 16 Ревматична гарячка 5 17 Ревматоїдний артрит 5 18 Системні хвороби сполучної тканини: системний червоний вовчак 5 19 Системні хвороби сполучної тканини: системна склеродермія та дерматоміозит. 5 20 Системні васкуліти 5 21 Остеоартроз 5 22 Анкілозуючий спондилоартрит 5 23 Реактивні артрити. 5 24 Подагра 5 25 Гломерулонефрити та нефротичний синдром. Амілоїдоз нирок. 5 26 Пієлонефрити, тубулоінтерстиційний нефрит. 5 27 Гостра та хронічна ниркова недостатність 5 28 Ожиріння та його наслідки 5 29 Діагностика та лікування людей похилого віку 5 30 Підсумковий контроль модуля 5

РАЗОМ 150

Самостійна робота (90 год.)
Самостійна робота є обовязковою частиною роботи студентів, яка окремо оцінюється. Вона поділяється на поточну (домашня самопідготовка до практичних занять) та індивідуальні навчально-дослідні завдання. Обов’язкова робота студентів (1 год. до кожної теми) входить складовою частиною до опрацювання кожної теми. Якість виконання обов’язкової самостійної роботи враховується під час оцінювання успішності з теми заняття. Індивідуальна самостійна робота оцінюється додатковими балами, має різні рівні складності, має бути завершена до закінчення модуля.

1.Змістовий модуль 1.”Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу” (120 год., 4 кредити).
Конкретні цілі

Студенти повинні:

  • Обстежувати пацієнтів з хворобами органів кровообігу, інтерпретувати отримані дані обстеження, формулювати і обґрунтовувати попередній та клінічний діагнози.
  • Діагностувати хвороби системи кровообігу.
  • Складати план обстеження та обґрунтовувати призначення основних інвазивних і неінвазивних діагностичних методів в кардіології, визначати протипоказання для їх проведення і можливі ускладнення; здійснювати оцінку результатів додаткових методів дослідження; проводити диференційну діагностику;
  • Призначати лікування при основних хворобах огранів кровообігу.
  • Реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у 12 відведеннях.
  • Вміти проводити первинну та вторинну профілактику основних хвороб серцево-судинної системи.
  • Вміти надати невідкладну допомогу при гіпертензивній кризі, нападі стенокардії, гострому інфаркті міокарда, гострій серцевій недостатності (набряку легенів та

кардіогенному шоку), пароксизмальних порушеннях ритму (надшлуночковій та

шлуночковій тахікардії, фібриляції шлуночків) і провідності серця (синдром

Морган’ї-Адамса-Стокса), зомлінні, колапсі, раптовій зупинці кровообігу,

а також проводити легенево-серцеву реанімацію.

Тема 1. Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба).

Визначення. Роль порушень центральних та гуморальних механізмів регуляції тиску, ендотеліальної дисфункції та інших факторів. Класи­фікація. Клінічні прояви та дані додаткових методів дослідження при різних стадіях гіпертонічної хвороби. Ураження органів-мішеней. Стратифікація ризику. Ускладнення. Диференційована терапія гіпертонічної хвороби із врахуванням її стадії. Ускладнені та неускладнені гіпертензивні кризи. Особливості клінічного перебігу. Діагностика та лікування різних варіантів гіпертонічних кризів. Профілактика.

Тема 2. Симптоматичні (вторинні) артеріальні гіпертензії.

Визначення. Основні причини. Особливості клініки, діагностики ниркових (реноваскулярних, ренопаренхіматозних), ендокрин­них (синдром і хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома, синдром Конна, дифузний токсичний зоб) і гемодинамічних (атеросклеротична) артеріальних гіпертензій. Значення інструментальних і лабораторних методів для диференційної діагностики і верифікації діагнозу при симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Медикаментозне і хірургічне лікування. Первинна та вторинна профілактика.

Тема 3. Атеросклероз.

Визначення. Роль ураження судинної стінки, загального та місцевого запалення, гіперліпідемій та функції тромбоцитів у розвитку атеросклерозу. Фактори ризику. Особливості клінічних проявів залежно від локалізації уражень (аорта, коронарні, мезентеріальні та ниркові артерії, артерії нижніх кінцівок). Значення лабораторних, променевих та інших інструментальних методів дослідження. Диференційний діагноз. Ускладнення. Загальні принципи лікування. Лікувальна тактика при різних варіантах перебігу. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.
Тема 4. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда.

Визначення. Роль атеросклерозу, дестабілізації атеросклеротичної бляшки і функціональних факторів в патогенезі різних форм інфаркту міокарда. Класифікація. Поняття “гострий коронарний синдром”. Особливості клінічного перебігу і діагностики різних форм хвороби (в тому числі атипових). Лабораторна (маркери некрозу міокарда) та ЕКГ діагностика інфаркту міокарда. Визначення локалізації вогнища некрозу за ЕКГ. Ускладнення (гостра лівошлуночкова недостатність, порушення ритму і провідності серця, розрив міокарда, гостра аневризма серця, постінфарктний синдром Дреслера). Лікувальна тактика в різні періоди гострого інфаркту міокарда. Показання до хірургічного лікування. Реабілітація. Первинна та вторинна профілактика.

Тема 5. Хронічні форми ІХС.

Визначення. Кла­сифікація. Особливості клінічного перебігу і діагностики різних варіантів стабільної і нестабільної стенокардії. Безбольові форми ІХС (безбольова ішемія, післяінфарктний та дифузний кардіосклероз). Роль ЕКГ, ЕхоКГ, навантажувальних проб (велоергометрія, черезстравохідна електрокардіо-стимуляція), радіонуклідних методів, коронарографії, біохімічних показників в діагностиці і диференційній діагностиці різних форм ІХС. Критерії діагнозу. Диференційована терапія різних варіантів стабільної і нестабільної стенокардії, показання до хірургічного лікування (аортокоронарне шунтування, стентування, транслюмінальна ангіопластика). Невідкладна допомога при нападі стенокардії. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 6. Природжені вади серця.

Визначення. Дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок, відкритий артеріальний проток, коарктація аорти. Механізми порушення гемодинаміки та компенсації. Легенева гіпертензія. Значення інвазивних та неінвазивних інструментальних методів для діагностики та диференційної діагностики природжених вад серця. Ускладнення. Варіанти клінічного перебігу залежно від вираженості порушень гемодинаміки та ступеня легеневої гіпертензії. Синдром Ейзенменгера. Показання до хірургічного лікування. Профілактика ускладнень. Прогноз та працездатність.

Тема 7. Набуті вади серця.

Визначення. Вади мітрального, аортального, трикуспідального клапанів. Етіологія, механізми порушень гемодинаміки. Класифікація. Комбіновані мітральні та аортальні вади. Клінічні прояви. Значення неінвазивних та інвазивних методів дослідження. Ускладнення. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.
Тема 8. Інфекційний ендокардит.

Визначення. Етіологія, патогенез. Особливості клінічного перебігу в залежності від збудника. Клінічні прояви, діагностичні критерії. Значення лабораторних методів та ехо-кардіографічного дослідження в діагностиці. Ускладнення (серцева недостатність, емболії, абсцеси). Лікування, особливості антибактеріальної терапії. Показання до хірур­гічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 9. Міокардити і кардіоміопатії.

Визначення та класифікація міокардитів. Етіологія та патогенез. Клінічні прояви. Лабораторні та інструментальні (ЕКГ, ЕхоКГ) методи дослідження в діагностиці міокардитів. Критерії діагнозу. Ускладнення. Лікування міокардитів в залежності від етіології. Лікування ускладнень (серцева недостатність). Профілактика. Прогноз і працездатність.

Визначення кардіоміопатій. Етіологія і патогенез основних видів кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідіопатичних). Клінічні прояви, зміни ЕКГ, ЕхоКГ та інших методів дослідження при ідіопатчних (дилятаційній, гіпертрофічній та рестриктивній) кардіоміопатіях. Критерії діагнозу і диференційний діагноз. Ускладнення. Особливості лікування кардіоміопатій. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 10. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та легеневе серце.

Визначення та класифікація ТЕЛА. Фактори ризику. Патогенез порушень гемодинаміки. Клінічний перебіг різних форм. Критерії діагнозу, диференційний діагноз. Значення результатів інструментальних методів дослідження для діагностики. Лікувальна тактика. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Визначення поняття “легеневе серце”. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви, результати інструментальних методів дослідження в залежності від етіологічного фактора, форми (гостре, підгостре, хронічне) та стадії (компенсація, декомпенсація) хвороби. Принципи лікування Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.
Тема 11. Нейроциркуляторна дистонія.

Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клінічних синдромів. Діагностика різних варіантів перебігу. Критерії діагнозу. Диференційна діагностика. Принципи лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 12. Порушення ритму серця та провідності.

Визначення. Етіологія. Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолії, фібриляції та тріпотіння передсердь, надшлуночкової та шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків). Можливості їх розпізнавання в клініці. Класифікація. Порушення гемодинаміки. Клініка, перебіг. ЕКГ-діагностика та ди­ференційна діагностика. Диференційована ме­дикаментозна терапія. Немедикаментозні методи лікування. Роль електроімпульсної терапії в лікуванні аритмій (показання, протипоказання, методика). Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці серця. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Визначення та етіологія порушень провідності серця. Класифікація.

Клініка та ЕКГ-діагностика різних варіантів та ступенів атріо-вентрикулярної блокади та блокад ніжок пучка Гіса. Тактика при хронічних та гострих порушеннях провідності. Невідкладна допомога при синдромі Мораган’ї-Адамса-Стокса. Показання та принципи електростимуляції (тимчасової, постійної). Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 13. Серцева недостатність.

Визначення. Основні причини, патогенез пору­шень центральної та периферичної гемодинаміки при різних формах (ліво- та правошлуночковій). Роль нейрогуморальної активації та ремоделювання серця в розвитку серцевої недостатності. Класифікація. Особливості клінічних проявів залежно від варіанту (систолічний, діастолічний), стадії та функціонального класу. Діагностика. Значення ехокардіографії. Лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 14. Перикардити.

Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клініки, перебігу і діагностики різних варіантів перикардитів (сухий, ексудативний, констриктивний). Методи верифікації діагнозу. Диференційний діагноз з ураженням міокарда. Показання до пункції перикарду, її діагностичне та лікувальне значення. Диференційована терапія різних форм перикардитів із врахуванням етіологічних факторів. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Самостійна робота (34 год.)
1. Підготовка до практичних занять, у тому числі:

  • Інтерпретація електрокардіограм при хронічних формах ішемічнї хвороби серця, гострому інфаркті міокарда, артеріальній гіпертензії, порушеннях ритму та провідності серця.
  • Трактування результатів ехокардіографії.
  • Трактування даних рентгенограм органів грудної порожнини (природжені та

набуті вади серця, артеріальна гіпертензія).

  • Інтерпретація аналізів крові (загальний аналіз крові, гострофазові показники, загальний білок та білкові фракції, маркери некрозу міокарда, коагулограма, показники ліпідного спектру

крові, креатинін та електроліти, дані серологічних досліджень при аутоімунних

процесах).

  • Засвоєння принципів надання невідкладної допомоги при гострій серцевій

недостатності, пароксизмальних порушеннях ритму, гіпертензивному кризі,

зупинці кровообігу та дихання. 31 год.

2. Курація хворого з написанням історії хвороби 2 год.
3. Індивідуальна самостійна робота:

  • Доповідь реферата на практичному занятті
  • Доповідь на клінічних конференціях баз кафедри
  • Доповідь історії хвороби пацієнта на практичному занятті
  • Написання тез, статей 1 год.

2.Змістовий модуль 2. “Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини”

(90 годин, 3 кредити).

Конкретні цілі

Студенти повинні:

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних хвороб суглобів і сполучної тканини.

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих із основними хворобами суглобів та сполучної тканини.
  • Діагностувати основні хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини, складати план обстеження та обґрунтовувати призначення основних методів додаткового обстеження в ревматології, визначати протипоказання для їх проведення і можливі ускладнення.
  • Проводити оцінку результатів діагностичних методів, інтерпретувати отримані дані обстеження, формулювати і обґрунтовувати попередній та клінічний діагнози.
  • Вміти трактувати дані рентгенологічного обстеження суглобів, дані ехо-кардіографічного дослідження.
  • Вміти призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних хворобах суглобів та сполучної тканини.
  • Вміти надавати невідкладну допомогу при нападі гострого подагричного артриту.

Тема 15. Основні симптоми ревматологічної патології та методи дослідження в ревматології.

Основні ревматологічні скарги та визначення основних ревматологічних симптомів (біль в суглобах та м’язах, біль в спині тощо). Загальні та специфічні симптоми. Методи фізикального обстеження ревматологічних хворих та об’єктивні симптоми цієї патології. Рентгенологічні методи діагностики хвороб суглобів, хребта, серця. Ехокардіографія та доплерографія, показання до проведення, інформативність та клінічна оцінка результатів. Імунологічні та біохімічні методи дослідження.

Тема 16. Ревматична гарячка.

Гостра ревматична гарячка та хронічна ревматична хвороба серця- визначення. Роль стрептококової інфекції та імунологічної реактивності у розвитку гострої ревматичної гарячки. Класифікація. Клінічна картина (кардит, поліартрит, хорея, ураження шкіри). Лабораторна та інструментальна діагностика. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування з урахуванням ступеня активності. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 17. Ревматоїдний артрит.

Визначення. Етіологічні фактори, патогенез. Роль порушень імунного статусу в розвитку захворювання. Класифікація. Клінічна картина з урахуванням активності патологічного процесу, стадії захворювання; системних проявів. Зна­чення лабораторних та інструментальних методів для діагностики ревма­тоїдного артриту, його стадії та активності. Діагностичне значення дослід­ження синовіальної рідини. Критерії діагностики. Формулювання клінічного діагнозу. Дифе­ренційний діагноз. Ускладнення. Диференційоване лікування різних клі­нічних варіантів. Базисна терапія. Тактика лікування глюкокортикостероїдами та нестероїдними протизапальними засобами. Профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 18. Системні хвороби сполучної тканини: системний червоний вовчак.

Визначення. Етіологічні фактори та патогенез. Класифікація. Клінічні прояви залежно від ураження органів та систем, активності хвороби. Значення лабораторних (в тому числі імунологічних) методів дослідження. Діагностичні критерії, диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Пульс-терапія

глюкокортикостероїдами. Профілактика. Прогноз і працездатність.
Тема 19. Системні хвороби сполучної тканини: системна склеродермія та дерматоміозит.

Визначення. Етіологічні фактори, патогенез. Класифікація. Клінічна картина та перебіг залежно від ураження органів та систем. Лабо­раторна діагностика. Діагностичні критерії, диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.
Тема 20. Системні васкуліти.

Геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха, гіперсенситивний васкуліт). Визначення. Етіологія. Патогенез. Клінічні прояви. Додаткові методи обстеження. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Принципи лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Вузликовий периартеріїт. Визначення. Етіологія та патогенез. Клінічні прояви. Додаткові методи обстеження. Діагностичні критерії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.
Тема 21. Остеоартроз.

Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна симптоматика в залежності від переважної локалізації ураження. Діагностика. Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Діагностичні критерії. Диференційний діагноз. Принципи лікування: медикаментозне та немедикаментозне лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 22. Анкілозуючий спондилоартрит.

Визначення. Етіологічні фактори, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви. Лабораторна та інструментальна діагностика. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Принципи лікування. Профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 23. Реактивні артрити.

Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви реактивних артритів різної етіології. Лабораторна та інструментальна діагностика. Синдром Рейтера. Критерії діагнозу реактивних артритів. Диференційний діагноз. Принципи лікування, роль антибактеріальної терапії. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 24. Подагра.

Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Особливості сугло­бового синдрому та ураження нирок. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Профілактика. Прогноз і працездатність.

.

Самостійна робота (34 год.).
1. Підготовка до практичних занять, у тому числі:

  • Трактування даних рентгенологічного дослідження суглобів.
  • Інтерпретація аналізів лабораторних даних (загальний аналіз крові, загальний

білок та білкові фракції, гострофазові показники крові, креатинін, сечовина,

сечова кислота, дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах,

показники функціонального стану нирок).

  • Оцінка функціональної здатності суглобів.
  • Реєстрація та інтерпретація ЕКГ 31 год.

2. Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу. 2 год.

3. Індивідуальна самостійна робота:

  • Доповідь реферата на практичному занятті.
  • Доповідь на клінічних конференціях баз кафедри.
  • Доповідь історії хвороби пацієнта на практичному занятті.
  • Написання тез, статей. 1 год.

3. Змістовий модуль 3:Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб сечовидільної системи”(30 годин, 1 кредит).
Конкретні цілі:

Студенти повинні:

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із хворобами сечовидільної системи.
  • Знати основні інвазивні та неінвазивні діагностичні методи, що застосовуються в нефрології, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.
  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань сечовидільної системи.
  • Діагностувати основні хвороби сечовидільної системи, складати план обстеження хворих, інтерпретувати результати досліджень, обґрунтовувати та формулювати попередній та клінічний діагнози.
  • Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при хворобах сечовидільної системи
  • Діагностувати та надавати невідкладну допомогу при гострій нирковій недостатності, нирковій кольці.

Тема 25. Гломерулонефрити та нефротичний синдром. Амілоїдоз нирок.

Визначення. Етіологія, роль стрептокової інфекції та імунологічних порушень в розвитку хвороби. Патогенез основних клінічних синдромів. Морфологічні варіанти гломерулонефритів. Клінічна класифікація. Клінічні прояви різних варіантів та стадій хвороби. Лабораторна та інструментальна діагностика. Диференційний діагноз. Ускладнення (еклампсія, гостра серцева недостатність, гостра та хронічна ниркова недостатність). Лікування з урахуванням морфологічного та клінічного варіантів хвороби. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Визначення нефротичного синдрому. Етіологія та патогенез. Клінічні прояви. Критерії діагностики та диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Амілоїдоз нирок. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви. Лабораторна та інструментальна діагностика. Ускладнення. Принципи лікування. Профілактика. Прогноз і працездатність.

Тема 26. Пієлонефрити, тубуло-інтерстиційний нефрит.

Визначення пієлонефриту. Роль інфекції в розвитку запальних хвороб нирок та сечовивідних шляхів. Первинний та вторинний пієлонефрит. Клінічні прояви. Інструментальні та лабораторні методи діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнен­ня. Лікування залежно від форми та етіології. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Визначення, етіологія та патогенез тубуло-інтерстиційного нефриту. Клінічні прояви, лабораторна та інструментальна діагностика. Критерії діагнозу та диференційний діагноз. Ускладнення. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.
Тема 27. Гостра та хронічна ниркова недостатність.

Визначення. Етіологічні фактори. Патогенез уражень органів та систем, їх клінічні прояви. Класифікація. Поняття “хронічна хвороба нирок”. Зміни лабораторних показників залежно від стадії ниркової недостатності. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування різних стадій хронічної ниркової недостатності. Нирковозамісна терапія: гемодіаліз, трансплантація нирок. Показання та протипоказання до нирковозамісної терапії, ускладнення. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.

Самостійна робота (13 год).
1. Підготовка до практичних занять, у тому числі:

  • Інтерпретація даних променевих досліджень органів сечовидільної системи.

(УЗД, контрастна рентгенографія, ізотопна ренографія)

  • Інтерпретація результатів лабораторних досліджень (загальний аналіз сечі,

аналізи сечі за Нечипоренком та Зимницьким, дані мікробіологічного дослідження сечі; загальний аналіз крові, загальний білок та білкові фракції, сечовина, креатинін, сечова кислота, електроліти крові, швидкість клубочкової фільтрації).

  • Засвоєння принципів невідкладної допомоги при гострій нирковій недостатності,

нирковій кольці. 10 год.
2. Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу 2 год.
3. Індивідуальна самостійна робота:

  • Доповідь реферата на практичному занятті
  • Доповідь на клінічних конференціях кафедр
  • Доповідь історії хвороби на практичному занятті
  • Написання тез, статей 1 год.

4. Змістовий модуль 4: “Загальні питання внутрішньої медицини” (30 годин,

1 кредит)

Конкретні цілі:

Студенти повинні:

  • Знати первинні та вторинні фактори ризику основних хвороб внутрішніх органів.
  • Вміти проводити первинну та вторинну профілактику внутрішніх хвороб.
  • Знати актуальність проблеми надлишкової ваги та ожиріння, їх медичні наслідки
  • Вміти проводити обстеження та діагностику внутрішніх хвороб у осіб з надвагою.
  • Вміти проводити обстеження та діагностику внутрішніх хвороб у осіб похилого віку.
  • Знати основні біостатистичні критерії та методи, що застосовуються в клінічній епідеміології та доказовій медицині.

Тема 28. Ожиріння та його наслідки.

Актуальність проблеми. Методи розрахунку надлишкової ваги та визначення ожиріння. Класифікація ожиріння. Основні медичні наслідки ожиріння: метаболічний синдром, цукровий діабет, серцево-судинні та гастроентерологічні хвороби. Сучасні підходи до дієтичного та медикаментозного лікування. Роль баріатричної хірургії.

Тема 29. Діагностика та лікування людей похилого віку.

Особливості обміну речовин у похилому віці. Частота коморбідної патології у людей похилого віку. Особливості дії ліків на організм старших людей. Особливості діагностики та лікування пацієнтів похилого віку.

Самостійна робота (9 год.).
1. Підготовка до практичних занять, у тому числі:

  • Опанування навичками обстеження та лікування внутрішніх хвороб у осіб похилого віку 6 год.

2. Курація хворих похилого віку 2 год.
3. Індивідуальна самостійна робота:

  • Доповідь реферата на практичному занятті
  • Доповідь на клінічних конференціях баз кафедри
  • Доповідь історії хвороби на практичному занятті
  • Написання тез, статей 1 год.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЯ 3

  • Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба). Визначення. Класифікація. Клінічні прояви та дані додаткових методів дослідження. Ураження органів-мішеней. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.
  • Ускладнені та неускладнені гіпертензивні кризи, особливості лікувальної тактики.
  • Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії. Визначення. Основні причини.
  • Особливості клініки та діагностики ниркових (реноваскулярних, ренопаренхіматозних), ендокринних (синдром і хвороба Іценка-Кушинга, феохромоцитома, синдром Конна, дифузний токсичний зоб) і гемодинамічних артеріальних гіпертензій. Медикаментозне та хірургічне лікування.
  • Атеросклероз. Визначення. Фактори ризику. Особливості клінічних проявів залежно від переважної локалізації процесу (аорта, коронарні, мезентеріальні, ниркові артерії, артерії нижніх кінцівок). Значення лабораторних та інструментальних методів дослідження. Ускладнення. Загальні принципи лікування..
  • Гострий інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація. Поняття “гострий коронарний синдром”. Особливості клінічного перебігу та діагностики гострого інфаркту міокарда. Визначення локалізації вогнища некрозу за ЕКГ. Ускладнення гострого інфаркту міокарда (гостра лівошлуночкова недостатність, порушення ритму серця і провідності, розрив міокарда, гостра аневризма серця, післяінфарктний синдром Дреслера та інші). Лікувальна тактика в різні періоди інфаркту міокарда. Показання до хірургічного лікування.
  • Хронічні форми ІХС. Класифікація. Особливості клінічного перебігу та діагностики різних варіантів стабільної стенокардії. Особливості клінічних проявів, критерії діагнозу. Диференційована терапія різних форм хронічної ІХС. Терапія нападів стенокардії, гострої лівошлуночкової недостатності. Прогноз та працездатність при різних формах ІХС.
  • Серцева недостатність. Визначення. Основні причини. Класифікація. Клінічні прояви та їх особливості залежно від варіанту (систолічний, діастолічний), стадії та функціонального класу. Діагностка. Значення ехокардіографії. Лікування.
  • Природжені вади серця. Визначення. Дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок, відкритий артеріальний проток, коарктація аорти. Синдром Ейзенменгера. Інвазивні та неінвазивні методи діагностики та диференційної діагностики. Ускладнення. Показання до хірургічного лікування.
  • Набуті вади серця. Вади мітрального, аортального, трикуспідального клапанів. Етіологія, механізми порушень гемодинаміки. Класифікація. Комбіновані мітральні та аортальні вади. Клінічні прояви. Значення інвазивних та неінвазивних методів діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення. Показання до хірургічного лікування.
  • Інфекційний ендокардит. Визначення. Етіологія, патогенез. Діагностичні критерії. Значення лабораторних методів і ехокардіографічного дослідження в діагностиці. Лікування, особливості антибактеріальної терапії. Показання до хірургічного лікування.
  • Міокардити та кардіоміопатії. Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез основних видів міокардитів та кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідіопатичних). Клінічні прояви, зміни ЕКГ, ЕхоКГ та інших методів дослідження залежно від етіології та варіанту перебігу. Критерії діагнозу та диференційний діагноз. Ускладнення. Особливості лікування міокардитів та різних варіантів кардіоміопатій.
  • Тромбоемболія легеневої артерії. Визначення та класифікація. Фактори ризику. Клінічний перебіг різних форм. Критерії діагнозу, диференційний діагноз. Діагностичне значення даних інструментальних методів дослідження. Лікувальна тактика. Показання до хірургічного лікування.
  • Визначення поняття “легеневе серце”. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клінічні прояви, дані інструментальних методів дослідження. Принципи диференційованого лікування.
  • Перикардити. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості клініки, перебігу та діагностики різних варіантів перикардитів. Методи верифікації діагнозу. Тампонада серця. Показання до пункції перикарду, її діагностичне значення та лікувальне значення. Лікування різних форм перикардитів із урахуванням етіологічних факторів.
  • Нейроциркуляторна дистонія. Визначення. Особливості клінічних синдромів. Критерії діагнозу. Диференційована терапія.
  • Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння передсердь, шлуночкова та надшлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків). Клініка, ЕКГ-діагностика та диференційна діагностика. Ускладнення. Медикаментозні та немедикаментозні методи лікування. Електроімпульсна терапія.
  • Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці серця.
  • Визначення та етіологія порушень провідності серця, класифікація. Клініка та ЕКГ –діагностика атріо-вентрикулярних блокад та блокад ніжок пучка Гіса. Тактика при гострих та хронічних орушеннях провідності. Невідкладна допомога при нападах Морган’ї-Адамса-Стокса. Показання та принципи електрокардіостимуляції (тимчасової, постійної).
  • Основні симптоми ревматологічної патології та методи дослідження в ревматології.
  • Гостра ревматична гарячка та хронічна ревматична хвороба серця. Визначення. Класифікація. Клінічна картина (кардит, поліартрит, хорея, ураження шкіри). Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Критерії діагностики. Ускладнення. Лікування з урахуванням ступеня активності.
  • Ревматоїдний артрит. Визначення. Класифікація. Клінічна картина залежно від ступеня активності, стадії хвороби, системних проявів. Лабораторні (ревматоїдний фактор) та інструментальні методи дослідження. Критерії діагнозу, диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.
  • Системний червоний вовчак. Визначення. Класифікація. Клінічні прояви залежно від ураження органів та систем, активності хвороби. Лабораторні та інструментальні дослідження. Діагностичні критерії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.
  • Геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха, гіперсенситивний васкуліт). Визначення. Клінічні прояви, критерії діагностики. Диференційний діагноз. Принципи лікування.
  • Вузликовий періартеріїт. Визначення. Клінічні прояви, критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.
  • Остеоартроз. Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина в залежності від переважної локалізації уражень. Діагностика. Диференційний діагноз. Медикаментозне та немедикаментозне лікування.
  • Анкізозуючий спондилоартрит. Визначення. Класифікація. Клініка. Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Принципи лікування.
  • Реактивні артрити. Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація.Клінічні прояви реактивних артритів різної етіології. Синдром Рейтера. Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Критерії діагнозу, диференційна діагностика. Принципи лікування, роль антибактеріальної терапії.
  • Подагра. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Суглобовий синдром та ураження нирок, шкіри. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Профілактика.
  • Гломерулонефрити. Визначення. Патогенез основних клінічних синдромів. Морфологічні варіанти гломерулонефритів. Класифікація. Клінічні прояви та діагностика різних клінічних варіантів. Диференційний діагноз. Ускладнення (еклампсія, гостра та хронічна ниркова недостатність). Лікування з урахуванням морфологічного варіанту та клінічного перебігу.
  • Визначення, етіологія та патогенез нефротичного синдрому. Клінічні прояви. Лабораторні ознаки. Критерії діагнозу. Ускладнення. Принципи лікування.
  • Визначення, етіологія, патогенез амілоїдозу. Класифікація. Клінічні прояви амілоїдозу нирок. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.
  • Пієлонефрити. Визначення. Первинний та вторинний пієлонефрит. Клінічні прояви. Інструментальні та лабораторні методи діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.
  • Визначення, етіологія, патогенез тубуло-інтерстиційного нефриту. Клінічні прояви. Додаткові методи обстеження. Критерії діагностики та диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.
  • Гостра і хронічна ниркова недостатність. Визначення. Етіологічні фактори. Патогенез уражень органів і систем. Поняття “хронічна хвороба нирок”. Класифікація. Клініка та лабораторні показники залежно від стадії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування різних стадій хронічної ниркової недостатності. Нирковозамісна терапія: гемодіаліз, трансплантація нирок.
  • Ожиріння, визначення. Класифікація ожиріння. Основні медичні наслідки ожиріння (метаболічний синдром, цукровий діабет, серцево-судинні та гастроентерологічні хвороби. Сучасні підходи до дієтичного та медикаментозного лікування. Роль баріатричної хірургії.
  • Діагностка та лікування людей похилого віку. Особливості обміну речовин у похилому віці. Частота коморбідної патології у людей похилого віку. Особливості дії ліків на організм людей старшого віку. Особливості діагностики та лікування у похилому віці.
  • Первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб. Основні первинні та вторинні фактори ризику захворювань внутрішніх органів. Модифіковані та немодифіковані фактори ризику. Основні шляхи профілактики найбільш розповсюджених внутрішніх хвороб.
  • Клінічна епідеміологія та біостатистика у практиці терапевта. Методологія доказової медицини та клінічної епідеміології. Рандомізовані клінічні випробування лікарських засобів. Основні біостатичні критерії та методи, що застосовуються в клінічній епідеміології та доказовій медицині.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МОДУЛЯ 3.

  • Опанування навичками трактування електрокардіограм
  • Опанування навичками трактування даних рентгенологічного дослідження органів грудної порожнини
  • Опанування навичками трактування даних доплерехокардіологічного дослідження
  • Опанування навичками трактування стрес-тестів
  • Опанування навичками трактування даних рентгенконтрастної ангіографії
  • Опанування навичками трактування даних променевих досліджень органів сечовидільної системи
  • Опанування навичками аналізу даних лабораторних методів дослідження крові (загальний аналіз крові, гострофазові показники, загальний білок та білкові фракції, амінотрансферази, лабораторні маркери некрозу міокарда, коагулограма, ліпідний спектр, мікробіологічне дослідження крові, креатинін та електроліти, сечовина, сечова кислота, кліренс креатиніну, лабораторні показники функціонального стану печінки і нирок, показники імунного стану, дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах)
  • Опанування навичками аналізу лабораторних досліджень сечі (загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, Зимницьким, Аддісом)
  • Опанування навичками надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності, шоках, колапсі
  • Опанування навичками надання невідкладної допомоги при гіпертензивному кризі
  • Опанування навичками надання невідкладної допомоги при пароксизмальних порушеннях ритму серця та при синдромі Морган’ї-Адамса-Стокса
  • Опанування навичками надання невідкладної допомоги при зупинці кровообігу та дихання, проведення серцево-легеневої реанімації
  • Опанування навичками реєстрації та інтерпретування ЕКГ
  • Опанування навичками вимірювання артеріального тиску
  • Опанування навичками надання невідкладної медичної допомоги при гострій нирковій недостатності, нирковій кольці
  • Опанування навичками обстеження та лікування осіб похилого віку з патологією внутрішніх органів.

ОЦІНЮВАННЯ МОДУЛЯ 3.

Оцінка за модуль визначається із врахуванням оцінок за поточну навчальну успішність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна успішність студента оцінюється за 4-бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

5 – 4 бали

4” – 3 бали

3 – 2 бали

2 – 0 балів

За написання історії хвороби присвоюються такі бали:

5 – 20 балів

4” – 15 балів

3” – 10 балів

2” – 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну успішність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів: 50 балів під час практичних занять (2 х 25) та 10 балів за написання історії хвороби.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Амосова К.М. Клінічна кардіологія: У 2 т. – К.: Здоров’я, 2002. – Т.2. – 992 с.
  2. Внутренние болезни. В 10 книгах / Под ред.Е.Браунвальда, К.Дж.Шильбахера, и др. – М.: “Медицина”, 1993.
  3. Дамианов И. Секреты патологии: [Пер. с англ.] – М.: ООО “Медицинское информационное агентство”, 2006. – 816 с.
  4. Заремба Є.Х., Кияк Ю.Г., Бабиніна Л.Я. та інш. Вибрані питання кардіології для сімейних лікарів / За редакцією проф. Є.Х.Заремби. Навчальний посібник. – Київ, 2007. – 443 с.
  5. Кардиология / Н.Р.Грабб, Д.Е.Ньюби; Пер. с англ.; Под ред. Д.А.Струтынского. – М.: МЕДпресс-информ, 2006. – 704с.: ил.
  6. Лікарська тактика при деяких невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб / За ред. проф. М.Панчишин. – Львів, 1996.
  7. Малая Л.Т., Горб Ю.Г. Хроническая сердечная недостаточность: Новейший справочник. – М.: Изд-во Эксмо, 2004. – 960 с.
  8. Манджони С. Секреты клинической диагностики. Пер. с англ. М: “Издательство БИНОМ”, 2004. – 608 с.
  9. Мешков А.П. Диагностика и лечение болезней суставов. – Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2000. – 172 с.
  10. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / Ред. Мостовий Ю.М. – Вінниця. – 2009. – 524 с.
  11. Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном. За ред. К.Едвардза та І.Бавчера. Перекл. з англ. / Навчальний посібник для студ. мед. вузів. У 2 т. – К.: УКСП “Кобза”, 1994.
  12. Панчишин М.В., Панчишин Ю.М. Ревматизм. Набуті вади серця. Інфекційний ендокардит. – Львів, 2008. – 60 с.
  13. Панчишин М.В., Панчишин Ю.М. Основи первинної діагностики та лікування деяких невідкладних станів у клініці внутрішніх хвороб. – Львів, 2008. – 112 с.
  14. Панчишин М.В., Панчишин Ю.М., Комариця О.Й. Практичні навмки з внутрішньої медицини (метод. рекомендації). – Львів, 2008. – 28 с.
  15. Передерій В.Г., Ткач С.М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб. У 2 т. – К., 1998.
  16. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих / за ред. проф. В.М.Коваленка, проф. М.І.Лутая, проф. Ю.М.Сіренка. – Асоціація кардіологів України. – Київ, 2007. – 128 с.
  17. Radchenko O. Internal diseases. — 2007. Львівський національний медичний університет, 2007. — 258 c.
  18. Медичні журнали: “Доктор”, “Мистецтво лікування”, “Медицина світу”, “Лікарська справа”, “Ліки України”, “Український кардіологічний журнал”, “Український терапевтичний журнал”, “Український ревматологічний журнал”, “Український медичний часопис”, “Acta Medica Leopoliensia”, “Science”, “Therapia”.

.
”.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий