Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет

Фтизіатрія це розділ клінічної медицини, що вивчає етіологію, патогенез, епідеміологію, методи виявлення і діагностики, лікування і профілактику туберкульозу, а також питання організації протитуберкульозної допомоги населенню
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет

Скачати 269.74 Kb.

Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 269.74 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Затверджую»

Перший проректор

професор М.Ю. Коломоєць
«____» ___________ 2008 р.

Рекомендовано”

на методичній нараді

кафедри шкірно-венеричних

хвороб та туберкульозу

„___” ______________ 200 __ р.

протокол №

Зав. кафедри О.І.Денисенко

ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ФТИЗІАТРІЯ»

Спеціальності:

7.110101 «Лікувальна справа»

7.110104 «Педіатрія»

Чернівці – 2008

Навчальна дисципліна

«ФТИЗІАТРІЯ»
Нормативна дисципліна

1. Вступ.

Фтизіатрія — це розділ клінічної медицини, що вивчає етіологію, патогенез, епідеміологію, методи виявлення і діагностики, лікування і профілактику туберкульозу, а також питання організації протитуберкульозної допомоги населенню.

Фтизіатрія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами анатомії, фізіології, гістології, мікробіології, вірусології та імунології, патофізіології, патоморфології, рентгенології, фармакології, пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, радіології, епідеміології, гігієни та екології;

б) взаємозв’язана з наступними дисциплінами: внутрішня медицина (пульмонологія, ендокринологія тощо), хірургія, оториноляринголопя, неврологія, інфекційні хвороби, педіатрія, дитячі інфекції, онкологія;

в) формує вміння застосовувати знання з фтизіатрії у професійній діяльності.

Кількість навчальних годин: 90 (3 кредити ЕСТS), з них:

— лекції — 10 годин;

— практичні заняття — 40 годин;

— самостійна робота студентів — 40 годин;

— зміст навчальної програми дисципліни представлено у модулі 1, який складається з 6 змістових модулів.
2. Структура дисципліни «Фтизіатрія» і нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка в балах за поточну навчальну діяльність і за виконання індивідуальних завдань, якщо останні передбачені робочою навчальною програмою).

Номер модуля, кількість навчальних годин / кількість кредитів в ЕСТS Кількість змістових модулів, їх номери Кількість практичних занять

Конвертація в бали

традиційних оцінок

Традиційні оцінки

Бали при виконанні індивідуальних завдань у вигляді СРС Мінімальна кількість балів* „5” „4” „3” „2” Модуль 1 90/3 6 9 13 10 7 0 3 70

* Мінімальна кількість балів, що повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модулю, для допущення його до складання підсумкового модульного контролю.

3. Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни у відповідності до освітньо-професійної програми (ОПІІ):

— Визначити фактори ризику виникнення туберкульозу

— Інтерпретувати результати бактеріоскопічних і бактеріологічних методів дослідження харкотиння.

— Визначати клінічні форми туберкульозу і формулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації.

— Складати схему обстеження хворого на туберкульоз, аналізувати отримані дані.

— Призначати стандартні схеми лікування хворим на туберкульоз органів дихання.

— Визначати наслідки лікування хворих на туберкульоз органів дихання.

— Здійснювати диспансерний нагляд осіб, які перехворіли на туберкульоз, контактними, вперше інфікованими туберкульозною інфекцією та не привитими вакциною БЦЖ в пологовому будинку (дитячий контингент).

Демонструвати вміння ведення медичної документації, що використовується у фтизіатрії.

— Діагностувати невідкладні стани у хворих на туберкульоз та надавати їм екстрену допомогу.

— Класифікувати осередки туберкульозної інфекції і проводити в них профілактичні протитуберкульозні заходи.
4. Опис модуля 1 робочої навчальної програми навчальної дисципліни.
4.1. Модуль 1. «Фтизіатрія».

Змістові модулі:

  1. Загальні питання фтизіатрії.
  2. Методика обстеження хворого на туберкульоз.
  3. Лікування та профілактика туберкульозу.
  4. Первинні форми туберкульозу. Ускладнення первинних форм туберкульозу.
  5. Вторинні форми туберкульозу (легеневого та позалегеневого). Ускладнення вторинних форм туберкульозу.
  6. Туберкульоз у поєднанні з іншими захворюваннями та станами. Організація медичної допомоги хворим на туберкульоз.

Тематичний план лекцій

№ п/п ТЕМА Кільк. годин 1. Визначення туберкульозу як наукової та практичної проблеми. Історія розвитку фтизіатрії. Епідеміологія туберкульозу. Етіологія, патогенез туберкульозу. Імунітет при туберкульозі. 2 2. Організація виявлення і діагностики туберкульозу. 2 3. Загальні принципи і методи лікування туберкульозу. 2 4. Профілактика туберкульозу. 2 5. Первинні і вторинні форми туберкульозу. 2

Разом 10

Тематичний план практичних занять

п№ п/п ТЕМА Кільк. годин 1. Епідеміологія туберкульозу. Етіологія, Патоге-нез туберкульозу. Імунітет при туберкульозі. Клінічна класифікація туберкульозу. Курація хворих. 4 2. Загальні підходи до діагностики туберкульозу. Спеціальні методи виявлення і діагностики туберкульозу (мікробіологічна діагностика, рентгенологічна діагностика, туберкулінодіагностика). Курація хворих. 4 3. Загальні принципи лікування хворих на туберкульоз. Антимікобактеріальні препарати. Стандартні режими лікування хворих на туберкульоз. Курація хворих. 4 4. Профілактика туберкульозу (соціальна, інфекційний контроль, санітарна, первинна, вторинна). Курація хворих. 4 5. Туберкульоз невстановленої локалізації. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Первинний туберкульозний комплекс. Патогенез, патоморфологія, клініка, діагности-ка, диференціальна діагностика, лікування, наслідки. Ускладнення первинних форм тубер-кульозу. Особливості перебігу первинних форм туберкульозу у дітей та підлітків. Курація хворих. 4 6. Дисемінований туберкульоз легень. Міліарний туберкульоз. Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок. Патогенез, патоморфологія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, наслідки. Курація хворих. 4 7. Вогнищевий та інфільтративний туберкульоз легень. Казеозна пневмонія. Туберкульома легень. Фіброзно-кавернозний та циротичний туберкульоз легень. Патогенез, патоморфоло-гія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, наслідки. Ускладнення вторинних форм туберкульозу: кровохаркання, легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс, хронічне легеневе серце, амілоїдоз внутрішніх органів. Патогенез, клініка, діагностика, лікування. Курація хворих. 4 8. Туберкульозний плеврит (в тому числі емпієма). Патогенез, патоморфологія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, наслідки. Курація хворих. Захист історії хвороби. 4 9. Туберкульоз легень, поєднаний з професійними пиловими захворюваннями. Туберкульоз у хворих на ВІЛ/СНІД. Клініка. Діагностика. Особливості перебігу та лікування. Організація медичної допомоги хворим на туберкульоз. Курація хворих. 4

Підсумковий модульний контроль: 4

практичної підготовки

теоретичної підготовки

Разом 40

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№№ з/п ТЕМА Кільк.

годин Вид контролю 11. Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та оволодіння практичними навичками 26 Поточний контроль на практичних заняттях 22. Опрацювання тем, що не входять до плану аудиторних занять

Підсумковий

модульний контроль

Неспецифічна терапія хворих на туберкульоз (гігієно-дієтичний режим, патогенетичне, симптоматичне ліку- вання). Хірургічне лікування. Санаторно-курортне лікування. 4

Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів. Туберкульоз кісток і суглобів. Клініка, діагностика, лікування. 3

33.

Індивідуальна СРС

Поточний контроль на практичних заняттях

Скласти схему патогенезу туберкульозу. 1

Провести диференціальну діагностику післявакцинального та інфекційного імунітету. 1

Скласти схеми надання екстреної допомоги при легеневій кровотечі, спонтанному пневмотораксі. 1

44. Підготовка до підсумкового модульного контролю 4 Підсумковий

модульний

контроль

Разом 40

4.2. Оцінювання навчальної діяльності студента.
Оцінювання поточної навчальної діяльності.

Оцінювання поточної навчальної діяльності здійснюється на кожному практичному занятті з відповідної теми. Модуль 1 складається з 9 тем практичних занять.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля 1-120 (9×13=117 та ще 3 бали за виконання індивідуальної завдання як виду СРС).

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля 1 для/того, щоб бути допущеним до1 складання підсумкового модульного контролю — 70.

Студент може відробити пропущені теми під час відробок пропущених практичних занять або перескладати їх на позитивну оцінку своєму викладачу під час його консультацій не більше 3-х разів за час вивчення модуля і такилі чином набрати кількість балів не менше мінімальної для допущення його до підсумкового модульного контролю.

Критерії оцінки поточної навчальної діяльності.

Практичні заняття з фтизіатрії є структурованими і передбачають комплексне оцінювання в балах усіх видів навчальної діяльності (навчальних завдань), що виконуються студентами під час практичного заняття:

1. На початковому етапі практичного заняття здійснюється тестовий контроль: тести містять не менше 10 тестових завдань вибіркового типу з однією правильною відповіддю. Його результати оцінюються позитивно, якщо студент дав не менше 70% правильних відповідей; студент не одержує балів, якщо кількість правильних відповідей менше 70%.

У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 20%.

2. На основному етапі практичного заняття оцінюється виконання практичної роботи (обстеження куруємого хворого на туберкульоз легень або хворого із певною формою туберкульозу):

— збір скарг, анамнезу хвороби і життя, епідеміологічного анамнезу; огляд і фізикальне обстеження хворого (виявлення патологічних змін з боку досліджуваних органів);

— вміння аналізувати та інтерпретувати результати обстеження куруємого хворого, дані рентгенологічного, лабораторних і функціонального досліджень;

— вміння правильно зробити обґрунтовані висновки щодо діагнозу куруємого хворого, призначити стандартний режим лікування і визначити прогноз щодо життя і одужання хворого.

У загальній оцінці поточної навчальної діяльності модуля 1 цей етап становить 50%, якщо:

На першому занятті:

— студент з’ясував скарги у куруємого хворого (відповідно до синдромів);

— студент зібрав анамнез хвороби і життя, епідеміологічний анамнез у куруємого хворого.

На другому занятті:

— студент провів огляд і фізикальне обстеження куруємого хворого по органах і системах.

На третьому занятті:

— студент виявив та інтерпретував зміни на рентгенограмі (рентгенограмах), томограмах куруємого хворого;

— студент проаналізував та інтерпретував результати лабораторних досліджень куруємого хворого;

— студент виявив та інтерпретував зміни показників спіротесту куруємого хворого.

На четвертому занятті:

— студент визначив категорію осередку туберкульозної інфекції (з якого госпіталізовано куруємого хворого) в залежності від його епідеміологічної небезпеки;

— студент склав план профілактичних заходів в даному осередку туберкульозної інфекції;

— студент визначив необхідність проведення хіміопрофілактики членам родини куруємого хворого.

На п’ятому занятті:

— студент обґрунтував (за схемою, що додається) захворювання на туберкульоз легень у куруємого хворого.

На шостому занятті:

— студент описав рентгенограму і томограми хворого на дисемінований туберкульоз легень та міліарний туберкульоз;

— студент написав діагноз дисемінованого туберкульозу легень, міліарного туберкульозу (згідно з рентгенологічними даними і результатами дослідження мокротиння на МБТ);

— студент визначив категорію лікування даного хворого і написав стандартний режим лікування.

На сьомому занятті:

— студент установив клінічну форму туберкульозу легень у куруємого хворого і сформулював клінічний діагноз (відповідно до класифікації);

— студент провів диференціальний діагноз (схема додається) установленої клінічної форми туберкульозу легень куруємого хворого із трьома запропонованими викладачем захворюваннями, що мають подібну симптоматику.

На восьмому занятті:

— студент призначив і обґрунтував антимікобактеріальну і патогенетичну терапію куруємому хворому.

На дев’ятому занятті:

— студент провів огляд, фізикальне обстеження хворого на туберкульоз легень, ускладненого ексудативним плевритом або у поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІД;

— студент визначив особливості клінічного перебігу, рентгенологічних змін, лабораторних даних у хворого на туберкульоз легень, ускладненого ексудативним плевритом або в поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІД;

— студент призначив відповідну антимікобактеріальну терапію хворому на туберкульоз легень, ускладненого ексудативним плевритом або в сполученні з ВІЛ-інфекцією/СНІД.

Студент набирає 40% балів, якщо:

На першому занятті:

— студент з’ясував скарги в куруємого хворого (відповідно до синдромів) і зібрав анамнез хвороби.

На другому занятті:

— студент провів неповний огляд і фізикальне обстеження куруємого хворого по органах і системах.

На третьому занятті:

— студент виявив та інтерпретував зміни на рентгенограмі (рентгенограмах), томограмах куруємого хворого;

— студент проаналізував та інтерпретував результати лабораторних досліджень куруємого хворого.

На четвертому занятті:

— студент визначив категорію осередку туберкульозної інфекції (з якого госпіталізовано куруємого хворого) в залежності від його епідеміологічної небезпеки;

— студент склав план профілактичних заходів в даному осередку туберкульозної інфекції.

На п’ятому занятті:

— студент не повністю обґрунтував (за схемою, що додається) захворювання на туберкульоз у куруємого хворого.

На шостому занятті:

— студент описав рентгенограму і томограми хворого на дисемінований туберкульоз легень та міліарний туберкульоз;

— студент написав діагноз дисемінованого туберкульозу легень, міліарного туберкульозу (згідно з рентгенологічними даними і результатами дослідження мокротиння на МБТ).

На сьомому занятті:

— студент установив клінічну форму туберкульозу легень у куруємого хворого і сформулював клінічний діагноз (відповідно до класифікації);

— студент провів диференціальний діагноз (схема додається) установленої клінічної форми туберкульозу легень куруємого хворого із трьома запропонованими викладачем захворюваннями, але в неповному обсязі.

На восьмому занятті:

— студент призначив, але не обґрунтував антимікобактеріальну і патогенетичну терапію куруємому хворому.

На дев’ятому занятті:

— студент провів огляд, фізикальне обстеження хворого на туберкульоз легень, ускладненого ексудативним плевритом або у поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІД;

— студент визначив особливості клінічного перебігу, рентгенологічних змін, лабораторних даних у хворого на туберкульоз легень, ускладненого ексудативним плевритом або в поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІД;

Студент набирає 30% балів, якщо:

На першому занятті:

— студент з’ясував скарги куруємого хворого (відповідно до синдромів).

На другому занятті:

— студент провів фізикальне обстеження тільки дихальної системи куруємого хворого.

На третьому занятті:

— студент виявив зміни на рентгенограмі (рентгенограмах), томограмах у куруємого хворого

На четвертому занятті:

— студент визначив категорію осередку туберкульозної інфекції (з якого госпіталізовано куруємого хворого) в залежності від його епідеміологічної небезпеки.

На п’ятому занятті:

— студент провів обґрунтування захворювання на туберкульоз легень куруємого хворого тільки за 3-ма пунктами.

На шостому занятті:

— студент описав рентгенограму і томограми хворого на дисемінований туберкульоз легень, міліарний туберкульоз.

Н а сьомому занятті:

— студент визначив клінічну форму туберкульозу куруємого хворого і сформулював клінічний діагноз (відповідно до класифікації), але не провів диференціальний діагноз (за схемою, що додається) встановленої клінічної форми туберкульозу з трьома запропонованими викладачем захворюваннями.

На восьмому занятті:

— студент призначив і обґрунтував тільки антимікобактеріальну терапію куруємому хворому.

На дев’ятому занятті:

— студент провів огляд, фізикальне обстеження хворого на туберкульоз легень, ускладненого ексудативним плевритом або у поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІД;

— студент не визначив особливості клінічного перебігу, рентгенологічних змін, лабораторних даних, які наявні у хворого на туберкульоз легень, ускладненого ексудативним плевритом або в поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІД;

Студенту не зараховується основний етап навчальної діяльності, якщо він не зумів виконати практичну роботу (обстеження куруємого хворого), проаналізувати та інтерпретувати результати цього обстеження, виставити клінічний діагноз куруємому хворому, призначити відповідне лікування.

3. На кінцевому етапі практичного заняття контроль теоретичної і практичної підготовки здійснюється за допомогою ситуаційних задач (не менше 5), що дозволяє оцінити ступінь досягнення навчальної мети. Він оцінюється позитивно за умови, що студент правильно вирішив всі ситуаційні задачі. За умови, що студент не вирішив хоча б однієї із запропонованих ситуаційних задач він не одержує жодного бала.

У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 30%.

Традиційні оцінки, що конвертуються в бали відповідно в кожному з

модулів, студент одержує на практичному занятті за таких умов:

оцінку «5» — якщо він виконав правильно не менше 90% навчальних завдань,

оцінку «4» — якщо він виконав правильно не менше 80% навчальних завдань,

оцінку «З» — якщо він виконав правильно не менше 60% навчальних завдань,

оцінку «2» — якщо він виконав правильно менше 60% навчальних завдань.

На кінцевому етапі заняття викладач виставляє набрану суму балів і традиційну оцінку в журналі успішності.
Підсумковий модульний контроль. Здійснюється по завершенню вивчення модуля 1 на контрольному занятті. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види навчальних завдань, передбачені навчальною програмою, і при вивченні модуля набрали за поточну навчальну діяльність кількість балів, не менше за мінімальну.

Кількість балів, яку може набрати студент за результатами підсумкового модульного контролю: максимальна — 80, мінімальна — 50.
Контроль теоретичної та практичної підготовки студента під час

підсумкового модульного контролю здійснюється за наступним регламентом:

1. Проведення тестового контролю (протягом 60 хвилин — виконання 60 тестових завдань вибіркового типу з однією правильною відповіддю).

2. Рішення п’яти ситуаційних задач, інтерпретація трьох рентгенограм або аналіз динаміки туберкульозу в процесі лікування (за рентгенологічними даними) у трьох хворих.

Завдання мають бути стандартизовані й спрямовані на контроль досягнення кінцевих цілей студентом під час вивчення модуля.

Перевірка виконання навчальних занять здійснюється викладачем на контрольному занятті по мірі їх виконання.

Критерії оцінювання.

Комплексна кількість балів, що студент набирає за результатами підсумкового модульного контролю, має такі складові:

1. За результатами тестового контролю студент одержує:

40 балів — якщо він дав правильні відповіді не менше, ніж на 80%. ЗО балів — якщо він дав правильні відповіді не менше, ніж на 70%. 20 балів — якщо він дав правильну відповідь не менше, ніж на 60%.

2. За вирішення п’яти ситуаційних задач, інтерпретацію трьох рентгенограм або аналіз динаміки туберкульозу в процесі лікування (за рентгенологічними даними) у трьох хворих студент отримує:

40 балів — студент дав правильну відповідь не менше, ніж на 80% ситуаційних задач, описав та інтерпретував зміни на трьох рентгенограмах або проаналізував динаміку туберкульозу в процесі лікування (за рентгенологічними даними) у трьох хворих.

30 балів — студент дав правильну відповідь не менше, ніж на 70% ситуаційних задач, інтерпретував зміни на двох рентгенограмах або проаналізував динаміку туберкульозу в процесі лікування (за рентгенологічними даними) у двох хворих .

20 балів — студент дав правильну відповідь не менше, ніж на 60% ситуаційних задач, інтерпретував зміни на одній рентгенограмі або проаналізував динаміку туберкульозу в процесі лікування (за рентгенологічними даними) в одного хворого.

10 балів — студент дав правильну відповідь не менше, ніж на 40% ситуаційних задач, інтерпретував зміни на одній рентгенограмі або проаналізував динаміку туберкульозу в процесі лікування (за рентгенологічними даними) в одного хворого.

0 балів — студент дав правильну відповідь тільки на 30% ситуаційних задач, незалежно від інтерпретації змін на трьох рентгенограмах або аналізу перебігу туберкульозу в трьох хворих (за рентгенологічними даними).
Оцінювання дисципліни.

Оцінка з навчальної дисципліни «Фтизіатрія» виставляється тільки тим студентам, яким зараховані всі модулі дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед вищих навчальних закладів України тощо.

Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS
А

В

С

D

Е Статистичний показник
Найкращі 10% студентів

Наступні 25% студентів

Наступні 30% студентів

Наступні 25% студентів

Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається за вибіркою студентів даного курсу у межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни,, що нарахована студентам, конвертується у 4-х бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТS

А

В, С

D, E

FX, F

Оцінка за 4-х бальною

шкалою
5”

4”

3”

2”

Оцінка з дисципліни РХ, Р («2») виставляється студентам, яким не зарахований хоча б один модуль дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FХ («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Ці студенти мають право на перескладання підсумкового модульного контролю відповідно до затвердженого графіка. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка F виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття модуля, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ці студенти мають право на повторне вивчення модуля.

4.3. Перелік питань для підготовки студентів

до підсумкового модульного контролю
Модуль 1. «Фтизіатрія»
Змістовий модуль 1. Загальні питання фтизіатрії

1. Значення праць Гіппократа, Авіценни, Р. Лаеннека, Р. Коха у вивченні туберкульозу.

2. Роль М.І. Пирогова, Кальметта і Герена, С.П. Боткіна, Ф.Г. Яновського, О.А.Киселя у розвитку вчення про туберкульоз.

3. Роль 3. Ваксмана, М.С. Пилипчука, О.С. Мамолата, К. Стібло у розвитку вчення про туберкульоз.

4. Збудник туберкульозу, його види і форми існування (L-форми), властивості. Поняття про персистування та реверсію мікобактерій туберкульозу.

5. Атипові мікобактерії. Класифікація. Мікобактеріози.

6. Основні епідеміологічні показники поширеності туберкульозу та їх оцінка.

7. Джерела туберкульозної інфекції. Виділення мікобактерій у навколишнє середовище.

8. Патогенез туберкульозу. Шляхи зараження та поширення мікобактерій в організмі людини.

9. Імунітет при туберкульозі.

10. Патоморфоз туберкульозу.

11. Клінічна класифікація туберкульозу.

Змістовий модуль 2. Методика обстеження хворого на туберкульоз

1. Групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз

2. Основні скарги хворих на туберкульоз.

3. Методи лабораторного виявлення мікобактерій туберкульозу. Визначення медикаментозної стійкості та її клінічне значення.

4. Методи рентгенологічного обстеження хворих на туберкульоз органів дихання.

5. Обов’язкові контингенти населення, які підлягають профілактичному обстеженню раз на рік.

6. Варіанти тактичних дій для установ загальної медичної мережі у виявленні туберкульозу.

7. Туберкулінодіагностика. Застосування туберкулінових проб у виявленні інфікованості та захворювання на туберкульоз. Проба Манту з 2 ТО ГШД-Л та оцінка її результатів. «Віраж» туберкулінових проб.

8. Категорії дітей і підлітків, яким проводять щорічну туберкулінодіагностику.

9. Диференціальна діагностика післявакцинного (БЦЖ) та інфекційного імунітету у дітей і підлітків.

10. Дослідження функції зовнішнього дихання. Основні показники спіротесту.

Змістовий модуль 3. Лікування та профілактика туберкульозу

1. Основні принципи і методи лікування хворих на туберкульоз легень.

2. Стандартні режими хіміотерапії.

3. Категорії лікування хворих на туберкульоз легень.

4. Патогенетична та неспецифічна терапія хворих на туберкульоз легень.

5. Сучасні методи хірургічного лікування туберкульозу легень.

6. Критерії вилікування хворих на туберкульоз.

7. Вилікування туберкульозу. Залишкові зміни та їх значення для виникнення рецидиву туберкульозу.

8. Профілактика туберкульозу: соціальна, інфекційний контроль.

9. Профілактика туберкульозу: санітарна.

10. Осередки туберкульозної інфекції, їх класифікація. Поточна і заключна дезинфекція.

11. Робота в осередку туберкульозної інфекції з профілактики та раннього виявлення туберкульозу в осіб, які перебувають в контакті з хворими на туберкульоз.

12. Первинна профілактика (вакцинація БЦЖ і БЦЖ-М, ревакцинація БЦЖ). Методика і техніка проведення вакцинації. Оцінка результатів.

13. Ускладнення вакцинації (ревакцинації) БЦЖ.

14. Вторинна профілактика (хіміопрофілактика) туберкульозу.
Змістовий модуль 4. Первинні форми туберкульозу.

Ускладнення первинних форм туберкульозу

1. Ранній період первинної туберкульозної інфекції. Туберкульоз невстановленої локалізації. Патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.

2. Первинний туберкульозний комплекс. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

3. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

4. Ускладнення первинних форм туберкульозу.
Змістовий модуль 5. Вторинні форми туберкульозу (легеневого та позалегеневого). Ускладнення вторинних форм туберкульозу

1. Дисемінований туберкульоз легень. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

2. Вогнищевий туберкульоз легень. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

3. Інфільтративний туберкульоз легень. Клініко-рентгенологічні варіанти інфільтратів. Патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, наслідки.

4. Казеозна пневмонія. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

5. Туберкульома легень. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

6. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень. Причини виникнення, патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

7. Циротичний туберкульоз легень. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

8. Ускладнення туберкульозу: кровохаркання, легенева кровотеча. Патогенез, діагностика, лікування, невідкладна допомога.

9. Ускладнення туберкульозу: спонтанний пневмоторакс. Причини виникнення, клініка, діагностика, невідкладна допомога.

10. Ускладнення туберкульозу: хронічне легеневе серце. Патогенез, клініка, діагностика, лікування.

11. Ускладнення туберкульозу: амілоїдоз внутрішніх органів у хворих на туберкульоз легень. Причини виникнення, клініка, діагностика, лікування.

12. Туберкульозний плеврит (в тому числі емпієма). Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

13. Міліарний туберкульоз. Патогенез, особливості клінічного перебігу, діагностика, лікування, наслідки.

14. Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок. Патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, наслідки.

15. Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

Змістовий модуль 6. Туберкульоз легень у поєднанні з іншими захворюваннями та станами. Організація медичної допомоги хворим на туберкульоз

1. Силікотуберкульоз. Патогенез, клініка, діагностика, лікування, наслідки.

2. Туберкульоз і ВІЛ/СНІД. Протитуберкульозний диспансер: структура, завдання.

3. Протитуберкульозний диспансер: структура, завдання.

4. Категорії диспансерного обліку хворих на туберкульоз.
4.4. Орієнтовний перелік практичної підготовки

для підсумкового модульного контролю
Модуль 1. «Фтизіатрія»

1. Визначати фактори ризику виникнення туберкульозу.

2. Визначати категорії населення з груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.

3. Збирати анамнез у хворих на туберкульоз.

4. Визначати ознаки туберкульозу.

5. Формулювати клінічний діагноз туберкульозу органів дихання відповідно до класифікації.

6. Пояснювати значення бактеріоскопічного та бактеріологічного методів дослідження харкотиння.

7. Проводити оцінку проби Манту з 2 ТО ППД-Л на підставі місцевої реакції.

8. Пояснювати основні принципи лікування хворих на туберкульоз.

9. Визначати критерії вилікування хворих на туберкульоз.

10. Визначати протипоказання до вакцинації і ревакцинації БЦЖ.

11. Збирати анамнез у хворих на туберкульоз.

12. Планувати схему обстеження хворого на туберкульоз.

13. Діагностувати туберкульоз органів дихання на підставі даних анамнезу, клінічного, лабораторного та рентгенологічного обстеження хворого.

14. Формулювати клінічний діагноз туберкульозу органів дихання відповідно до класифікації.

15. Діагностувати та надавати екстрену допомогу при невідкладних станах у хворих на туберкульоз.

16. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці фтизіатрії: написання історії хвороби.
4.5. Перелік навчально-методичної літератури
Основна література:

1. Фтизіатрія. Підручник / За ред. проф. В.І. Петренка.- Вінниця: «Нова книга», 2006. — 503с.

2. Фтизіатрія. Підручник / За ред. акад. А.Я. Циганенка, проф. СІ. Зайцевої. — X.: Факт, 2004.- 390с.

3. Савула М.М., Ладний О.Я. Туберкульоз. Підручник. Тернопіль: «Укрмедкнига», 1999. — 323 с.

Додаткова література:

4. Фтизіатрія: навчально-методичний посібник. Збірник завдань для тестового контролю знань / За ред. В.Ф. Москаленка, В.І. Петренка. — Вінниця: Нова книга, 2005.- 296с.

5. Туберкульоз / За ред. проф. Асмолова О.К. — Одеса, 2002. -275 с.

6. Туберкульоз позалегеневої локалізації / Ю.І. Фещенко, І.Г. Ільницький, В.М. Мельник, О.В. Панасюк; за ред. Ю.І. Фещенка, І.Г. Ільницького. — Київ: Логос, 1998.-376 с.

7. Савула М.М., Ладний О.Я., Кравченко Н.С, Сливка Ю.І. Диференціальна діагностика захворювань легень і плеври. Тернопіль: «Укрмедкнига», 2000. -223с.

8. Перельман М.И., Корякин В.А., Богадельникова И.В. — Фтизиатрия: Учебник. — 3-є изд., перераб. и доп. — М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2004. -520 с.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий