Методична вказівка до практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету до змістового модулю №3 Основи діагностики, лікування та профілактики основних пульмонологічних захворювань Практичне заняття №4 Тема Плеврити та плевральний

Мета: Навчити студентів оволодівати методикою постановки діагнозу плеврит, інфекційно-деструктивні захворювання легень, легенева недостатність вміти проводи диференційну діагностику, знати принципи лікування і профілактику хвороб
Методична вказівка до практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету до змістового модулю №3 Основи діагностики, лікування та профілактики основних пульмонологічних захворювань Практичне заняття №4 Тема Плеврити та плевральний

Скачати 92.67 Kb.

Дата конвертації 22.04.2016 Розмір 92.67 Kb. МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

До практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету

до змістового модулю №3

Основи діагностики, лікування та профілактики основних пульмонологічних захворювань

Практичне заняття № 4
Тема 1. Плеврити та плевральний випіт-2год.

Тема 2. 2. Інфекційно-деструктивні захворювання легень-2год.

Тема 3. 3.Легенева недостатність-2год.

Мета: Навчити студентів оволодівати методикою постановки діагнозу плеврит , інфекційно-деструктивні захворювання легень, легенева недостатність вміти проводи диференційну діагностику, знати принципи лікування і профілактику хвороб.

Професійна орієнтація: Інфекційно-деструктивні захворювання легень займають провідне місце в структурі ускладнень хвороб органів дихання. Це приводить до значного економічного і соціального збитку: тимчасової втрати працездатності, інвалідизації пацієнтів, великих матеріальних витрат на лікування, психологічного дискомфорту пацієнтів. Метою заняття є вивчення діагностики, клініки, сучасних методів лікування, профілактики даних патологій.

I.Програма самопідготовки студентів до занять:

Перелік основних питань які розглядаються на занятті:

Питання вхідного рівня:

1.Особливості анатомічної структури і функціювання бронхолегеневого апарату людини.

2.Методика проведення об’єктивного обстеження хворих з патологією органів дихання.

3.Лабораторні та інструментальні методи діагностики захворювань легень.

Контрольні питання до заняття:

Тема №1 практичного заняття:

1.Визначення плевриту.

2.Етіологія і патогенез плевриту.

3.Класифікація плевриту.

4.Основні симптоми та синдроми, характерні для плевриту.

5.Інтерпретувати зміни лабораторних показників крові, харкотиння та результати рентгенологічного обстеження хворих на плеврит.

6.Провести диференціальну діагностику плевриту та туберкульозу.

7.Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз.

8.Призначити лікування хворих на плеврит.

9.Первинна та вторинна профілактика плевриту, експертиза працездатності.

Тема №2 практичного заняття:

1.Визначення бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.

2.Етіологія і патогенез бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.

3.Класифікація бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.

4.Основні симптоми та синдроми, характерні для бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень

5.Інтерпретувати зміни лабораторних показників крові, харкотиння та результати рентгенологічного обстеження хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцес та гангрену легень.

6.Провести диференціальну діагностику бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень з туберкульозом, емфіземою легень.

7.Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз.

8.Призначити лікування хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцес та гангрену легень.

9.Первинна та вторинна профілактика бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень, експертиза працездатності

Тема №3 практичного заняття:

1.Визначення легеневої недостатності.

2.Етіологія і патогенез легеневої недостатності.

3.Класифікація легеневої недостатності.

4.Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз.

5.Призначити лікування хворих на легеневу недостатність.

6.Первинна та вторинна профілактика легеневої недостатності, експертиза працездатності.

II.Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:

Ситуаційні задачі:

1.Хворий 50 років надійшов в лікарню на 9 день після початку захворювання зі скаргами на підвищення температури тіла до 38.5°С, різку слабкість, біль в ділянці правої лопатки при диханні, сухий кашель.ЧД-28/хв.,PS 100/хв., ознаки інтоксикації.В зоні правої лопатки притуплення перкуторного тону, бронхіальне дихання, поодинокі вологі хрипи.Через 3 доби виник напад кашлю з виділенням 200 млю гнійного мокротиння, після чого темп. Тіла знизилась.На рівні кута лопатки виявлено на фоні інфільтрації легень округле просвітлення з горизонтальним рівнем.Ваш попередній діагноз?Призначте план лікування.

2.У хворого 39 років 10 днів тому з’явилась лихоманка, темп. 39°С, озноб, кашель з кров’янистою мокротою з неприємним запахом.К-ть мокроти з кожним днем зростала.Об’єкт: стан середньої важкості, над легенями зліва нижче кута лопатки скорочення перкуторного звуку, вислуховуються вологі хрипи.В крові-лейк.14×10 9/л., токсична зернистість нейтрофілів, ШОЕ 50 мм/год.Ваш попередній діагноз.Призначте план лікування.

Тести:

1. Хвора 36 років, скаржиться на задишку, відчуття стискання в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38,7 °С кашель з ви­діленням невеликої кількості слизо­во-гнійного харкотиння. Хворіє понад тиждень. Скарги пов’язує з переохо­лодженням. При огляді: легкий акро-ціаноз губ, пульс ритмічний, 90/хв., AT — 140/85 мм рт. ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія — справа нижче кута лопат­ки прослуховується тупість з межею до верху. В цій ділянці дихання різко ослаблене, відсутнє. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Бронхоектатична хвороба

B. Правобічна нижньочасткова плевропневмонія

C. Ателектаз правої легені

D. * Правобічний ексудативний плеврит

E. Абсцес правої легені

2. У хворого на тлі лихоманки спостерігається сухий кашель, нарос­тає задишка. Більшу частину часу ле­жить на одному боці. Аускультативні і перкуторні дані дозволили запідозри­ти ексудативний плеврит. Який метод дослідження підтвердить діагноз?

A. Томографія

B. Спірометрія

C. Бронхографія

D. Бронхоскопія

E. * Рентгенографія органів грудної порожнини

3.Найбільш часта причина плевриту інфекційної етіології

  1. Скарлатина
  2. Туберкульоз
  3. * Бактеріальна інфекція
  4. Туляремія
  5. Кір

4.Назвіть симптоми плевриту

  1. Стискуючий біль в прекардіальній ділянці
  2. Посилення голосового тремтіння
  3. * Відставання грудної клітки на боці ураження при диханні
  4. Амфоричне дихання
  5. Дрібнопузирчаті вологі хрипи

5. Особливість болю при плевриті:

  1. Біль короткотривалий.
  2. Біль довготривалий.
  3. * Біль зв’язаний з кашдем, диханням.
  4. Купується нітрогліцерином.
  5. Біль поєднується з кровохарканням.

6.Біль при сухому плевриті посилюється:

  1. В положенні хворого на хворому боці.
  2. * При глибокому вдосі.
  3. при схилу в протилежний бік.
  4. В денний час.
  5. При зниженні температури.

7.З яким захворюванням найбільш часто диференціюють сухий плеврит?

  1. синдром Моріака.
  2. * Міжреберною невралгією.
  3. Сухим перикардитом.
  4. Синдромом Титце.
  5. 5.ІХС.

8.При якому захворюванні зустрічається двобічний випіт в плевральних порожнинах?

  1. Ревматоїдний артрит.
  2. Ревматизм.
  3. * Системний червоний вовчак.
  4. Дерматоміозит.
  5. Склеродермія.

9.Для яких плевритів характерно переважання в плевральному випоті лімфоцитів.

  1. Алергічних плевритів.
  2. * Туберкульозної чи пухлинної етіології.
  3. При інфаркті легень.
  4. 4.При пневмонії.
  5. При уремії.

10.Проведення плевральної пункції по життєвим показам.

  1. Рідина до 6 ребра.
  2. Рідина до 5 ребра.
  3. Рідина до 4 ребра.
  4. Рідина до 3 ребра.
  5. * Рідина до 2 ребра.

3.Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1-D 2-E 3-C 4-C 5-C 6-B 7-B 8-C 9-B 10-E

4.Джерела інформації:

а) Основні: 1. Нейко Є.М.Гопітальна терапія.Київ „здоров’я”, 2006. — С.535-670.

2. І.І.Сахарчук. Клінічна пульмонологія.Київ,”книга плюс”, 2003.

3. Внутренние болезни (Под редакцией Комарова Ф.И., Купеса В.Г., Сметнева А.С.). — М.:»Медицина», 1991. — С. 361-371.

б) Додаткові: 1. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Практ. руководство: в 3 Т. Т.1. — Лен.: Вища школа,Белмедкнига, 1995. — С. 436-460.

5. Методика виконання практичної роботи:9.00-11.15

Робота біля ліжка хворого.

Збір скарг,анамнезу.

Об’єктивне обстеження хворих.

Оцінка лабораторно-інструментальних даних.

Проведення диференціального діагнозу.

Обгрунтування клінічного діагнозу.

Призначення лікування( письмово у вигляді рецептів).

При обстеженні пацієнтів студенти повинні дотримуватися таких комунікативних алгоритмів:

Збір скарг та анамнезу у пацієнтів з внутрішніми хворобами

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Збір скарг та анамнезу пацієнта.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.

Фізикальні методи обстеження пацієнтів з внутрішніми хворобами

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

8. Проведення обстеження ( демонстрація клінічної навички ).

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

Повідомлення результатів обстеження пацієнтам з внутрішніми хворобами.

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів того чи іншого обстеження.

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Планування та прогнозування результатів консервативного лікування:

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення необхідності лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалості прийому, можливих побічних діях; з’ясувати, чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення ).

6. Завершення бесіди.

Повідомлення прогнозу лікування

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясування чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

відповідно до алгоритму спілкування студентів з пацієнтами

6. Семінарське обговорення практичної роботи11.45-13.15

Обговорення теоретичних питань:
Тема №1 практичного заняття:

1) визначення плевриту;

2) етіологія і патогенез плевриту;

3) клінічні прояви плевриту;

4) ускладнення плевриту;

5)показання до плевральної пункції

6) основні принципи лікування плевриту;

7) первинна і вторинна профілактика плевриту;

8) експертиза працездатності.
Тема №2 практичного заняття:

1)визначення бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень.

2)основні симптоми та синдроми, характерні для бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень

3)диференціальна діагностика бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень

4)значення ендоскопічного дослідження для бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень

5)ускладнення бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень

6)показання до хірургічного лікування бронхоектатичної хвороби, абсцесу та гангрени легень
Тема №3 практичного заняття:

1)визначення легеневої недостатності.

2)класифікація легеневої недостатності.

3)особливості клінічного перебігу різних форм легеневої недостатності.

4)діагностика та дослідження функції зовнішнього дихання.

5)лікування легеневої недостатності.

6)первинна та вторинна профілактика легеневої недостатності.

7)прогноз та працездатність.

7.Вихідний рівень знань і вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо(14.15-15.00год.)
8.Студент повинен знати:

1.Визначення плевриту, бронхоектатичної хвороби, абсцесу, гангрени легень, легеневої недостатності.

2.Клінічні прояви бронхоектатичної хвороби, абсцесу, гангрени легень, легеневої недостатності.

3.Критерії діагностики бронхоектатичної хвороби, абсцесу, гангрени легень, легеневої недостатності.

4.Лабораторно-інструментальні прояви захворювань.

5.Основні прояви захворювань, з якими слід диференціювати бронхоектатичну хворобу, абсцес, гангрену легень, легеневу недостатність.

6.Ускладнення терапії.
9.Студент повинен уміти:

1.Сформулювати клінічний діагноз.

2.Провести диференційну діагностику з хронічними обструктивними захворюваннями легень, туберкульозом тощо.

3.Призначити лікування хворим на плеврит, бронхоектатичну хворобу, абсцес, гангрену легень, легеневу недостатність.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий