Медичний інститут кириленко Микола Максимович

Знач­ною мірою вони пов'язані з певними труднощами ді­агностики, резистентністю до лікування, надзвичай­но високою поширеністю та можливістю розвитку тяжких ускладнень, особливо тих, що впливають на репродуктивну функцію людини
Медичний інститут кириленко Микола Максимович

Скачати 1.1 Mb.

Сторінка 1/6 Дата конвертації 24.04.2016 Розмір 1.1 Mb.

  1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кириленко Микола Максимович
«Вплив бактеріального вагінозу на перебіг вагітності»

Магістерська робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра

на правах рукопису

14.01.01 — акушерство і гінекологія

УДК 618.15 – 002 – 022.7 – 055.26
Науковий керівник

Доктор медичних наук, професор

Бойко Володимир Іванович

Суми — 2013

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень__________________________________________3

Вступ________________________________________________________________4

Розділ 1. Огляд літератури

Поняття про мікробіоценоз піхви у нормі і при патології___5

Бактеріальний вагіноз, як окрема нозологічна форма_____18

Історія вивчення бактеріального вагінозу_________________19

Епідеміологія бактеріального вагінозу та його місце серед

Інфекцій піхви_____________________________________________22

Сучасне розуміння етіопатогенезу бактеріального вагінозу_25

Клініка та діагностика бактеріального вагінозу_____________35

Бактеріальний вагіноз і вагітність__________________________53

Сучасний погляд в лікуванні бактеріального вагінозу у

Вагітних___________________________________________________58

Розділ 2. Матеріали та методи дослідження__________________________65

Розділ 3. Результати власних досліджень_____________________________66

Висновки___________________________________________________76

Практичні рекомендації____________________________________77

Список використаної літератури___________________________78

Використані скорочення

АсАТ — аспартатамінотрансфераза

АТ — амінотест

БВ — бактеріальний вагіноз

ІПіН — інфікування плода і новонародженого

КК — «ключові клітини»

КУО — колонієутворююча одиниця

ЛБ — лактобактерії

ЛДГ- лактатдегідрогеназа

МВ — мимовільний викидень

ІІВ — невиношування вагітності

ОАБ — облігатно-анаеробні бактерії

ПП — передчасні пологи

ФАБ — факультативно-анаеробні бактерії

АлАт – аланінамінотрансфераза

НП – нормоценоз піхви

ВСТУП

Актуальність теми

Захворювання сечостатевих органів, спричинені патогенними та умовно-патогенними мікроорга­нізмами, що призводять до дисбіозу сечостатевих органів, залишаються нагальною проблемою сучас­них дерматовенерології, гінекології та урології. Знач­ною мірою вони пов’язані з певними труднощами ді­агностики, резистентністю до лікування, надзвичай­но високою поширеністю та можливістю розвитку тяжких ускладнень, особливо тих, що впливають на репродуктивну функцію людини.

Ускладнення, пов’язані з бактеріальним вагінозом, включають хронічні запальні процеси внут­рішніх статевих органів, розвиток спайкових про­цесів органів малого тазу, неплідність, самовільне переривання вагітності на різних термінах, крім того, збудники БВ можуть впливати на розвиток злоякісних пухлин.
Мета роботи:

Визначити основні скарги пацієнток при даной проблемі. Визначити найбільш часті форми дисбіотичних станів, збудників та їх вплив на перебіг вагітності. Визначити частоту зустрічальності дисбіотичних станів у структурі акушерської патології. Провести аналіз залежності розвитку дисбіозів від терміну вагітності.

А також оцінити клінічний перебіг вагітності в жінок із бактеріальним вагінозом.

Задачі дослідження:

На підставі проведеного аналізу, дати висновок про частоту зустрічаємості дисбіотичних станів у вагітних з різним терміном вагітності. Дослідити структуру ускладнень викликаних бактеріальним вагінозом. Вивчити світовий досвід у лікуванні даної патології.

Об’єкт дослідження :

Вагітні жінки з різним терміном вагітності, що мають скарги, та клінічні ознаки бактеріального вагінозу.

РОЗДІЛ I

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

  1. Поняття про мікробіоценоз піхви у нормі і при патології

Нормальна мікрофлора піхви являє собою динамічну мікросистему великої кількості різноманітних видів бактерій, життєдіяльність яких багато в чому залежить від їх здатності до адгезії на клітини вагінального епітелію і можливості конкуренції між собою за місця існування та продукти харчування.

Оскільки БВ є дисбактеріозом вагінального біотопу, то розглядати етіопатогенез БВ не можливо без знань про мікроекосистему піхви в нормі.

Поняття мікроекосистеми може бути тлумачено, як екологічна ніша зі всіма необхідними їй загальнобіологічними властивостями. Мікроекосистема включає в себе: особливості анатомічної будови органа з локальним кровообігом, лімфовідтоком і іннервацією; гістологічну структуру перш за все слизової оболонки піхви; біологічні і біохімічні властивості піхвової рідини, мікрофлору піхви і її мета­боліти. Таким чином, піхва, піхвова мікрофлора і піхвове середовище, утворюють гармонійну екосистему. Піхва – це динамічна екосистема, стерильна при народженні, яка починає колонізуватися упродовж декількох днів переважно грампозитивною мікрофлорою, яка складається з анаеробних бактерій, стрептококів, дифтероїдів. рН піхви до початку менструацій близький до нейтрального – 7,0.

У просвіті піхви у нормі щодобово накопичується 0,5-2 мл рідини, що представляє собою секрет цервікальних залоз, ендометрію і ендосальпінкса, а також транссудат кровоносних і лімфатичних судин.

Враховуючи, що піхвовий вміст на 98% складається з рідинного компоненту найбільш правильним буде називати його піхвовою рідиною. Піхвова рідина складається з рідинного і клітинного компонентів. Рідинний компонент включає в себе серозний транссудат, секрет залоз слизової оболонки каналу шийки матки і бартолінієвих залоз. У склад клітинного компоненту входять лейкоцити і клітини злущеного епітелію. Різноманітний і хімічний склад піхвової рідини – вода, неорганічні солі, муцин, білки, вуглеводи, жирні кислоти, сечовина, лізоцим. Переважаючими компонентами білків є альбуміни і імуноглобуліни. Піхвова рідина містить метаболіти зв’язані з білковим, вуглеводним, ліпідним, водно-електролітним і мінеральним обмінами, які представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Біохімічні показники піхвової рідини у здорових жінок

(Кіра Є. Ф., 1995)

Показник Норма Маса піхвового вмісту (г/добу) 1,30,09 рН (од.) 3,970,05 Осмолярність (мосмоль/л) 301,027,83 Аміновий тест (од.) 0,220,11 Перекис водню (мкмоль/л) 232,5121,14 Сечовина (ммоль/л) 22,471,82 Загальний білок (г/л) 1,880,06 Глюкоза (ммоль/л) 4,340,56 Молочна кислота (мкмоль/л) 4,880,005 Піровиноградна кислота (мкмоль/л) 0,170,005 Холестерин (ммоль/л) 6,950,57 Тригліцериди (ммоль/л) 5,430,32 АлАТ (од./л) 4,400,99 АсАТ (од./л) 67,3413,57 Амілаза (од./л) 59,4811,94 ЛДГ (од./л) 133,3626,82 Лужна фосфатаза (од./л) 89,8731,59 Креатинкіназа (од./л) 27,669,27 Залізо (мкмоль/л) 388,5932,58 Мідь (мкмоль/л) 26,645,03 Магній (ммоль/л) 0,340,02 Кальцій (ммоль/л) 9,350,53 Натрій (мкмоль/л) 93,363,71 Калій (ммоль/л) 31,262,32 Хлориди (ммоль/л) 92,383,38 Фосфати (ммоль/л) 6,220,69

При електрофорезі піхвових білків визначаються альбумін, альфа-1-антитрипсин, альфа-2-гаптоглобін, альфа-2-макроглобулін, бета-ліпопротеїди, орозомукоїд, церулоплазмін, а також імуноглобуліни A, G, M, лактоферин, трансферин. Лактоферин і трансфери обмежують доступність заліза бактеріям, зв’язуючи цей мікроелемент. Встановлено, що залізо, зв’язане з лактоферином, може відігравати певну роль в генерації активних форм кисню ацидофільною мікрофлорою піхви. За даними Кіра Є. Ф., при БВ спостерігається 30-кратне підвищення вмісту трансферину у піхвовій рідині. Альфа-2-гаптоглобін, альфа-2-макроглобулін, бета-ліпопротеїди, орозомукоїд, імуноглобулін M ймовірно продукуються залозами ендометрію, оскільки ці білки не виявлено у жінок, яких проведено гістеректомія.

Сечовина і глюкоза у піхвовій рідині є одночасно живильними субстратами для мікроорганізмів, але вони також виступають і як осмотично активні речовини, визначаючи водно-електролітний баланс. При зниженні концентрації цих речовин, як регулюючий фактор спостерігається компенсаторне підвищення концентрації іонів Na+, що призводить до затримки води.

У піхвовій рідині визначено 13 амінокислот: аланін, аргінін, аспарагінова кислота, гліцин, гістидин, лейцин, ізолейцин, пролін, серин, таурин, треонин, триптофан і валін.

У склад піхвової рідини входять мікроорганізми, які з одного боку визначають склад піхвової рідини, а з другого їх життєзабез­печення багато у чому залежить від її біохімічного складу.

Мікроорганізми у свою чергу здатні регулювати вагінальні середовище. Під дію різних зовнішніх подразників, які призводять до зміни фізичних і хімічних характеристик вагінального середовища (рН, температури, гідратації, кисневого потенціалу, рівня гормонів, кількості живильних субстратів і таке інше), в цій екосистемі може відбуватися порушення гармонії, які виявляють значний вплив на кількісний і якісний склад мікрофлори піхви. При зникненні цих подразників піхвова мікрофлора, як правило, нормалізується. Таким чином, піхвова мікрофлора представляє собою не статичну, а динамічну популяцію, у якій рівні виявляємих типів мікроорганізмів коливаються в межах змін умов в ніші їх існування.

Вагінальна мікрофлора включає в себе, як мікроорганізми формуючі нормальну мікрофлору, так і випадково занесені з навколишнього середовища непатогенні, умовно-патогенні і патогенні бактерії. Ці транзиторні мікроорганізми, як правило, не здатні до тривалого перебування у геніальному тракті і не викликають виникнення патологічного синдрому до тих пір, поки не імунні та імунні захисні механізми макроорганізму, включаючи в себе і його нормальну піхвову мікрофлору, здатні забезпечувати свою бар’єрну функцію, попереджуючу надмірне розмноження екзогенних мікроорганізмів і проникнення їх в слизову оболонку стінки піхви з наступною транслокацією у сечовивідні шляхи, у цервікальний канал та інші органи і тканини. У свою чергу мікрофлора піхви поділяється на облігатну (резидентну, індигенну) і факультативну. До облігатної мікрофлори відносять мікроорганізми, які постійно входять у склад нормальної мікрофлори піхви і відіграють важливу роль у метаболізмі макроорганізму, в захисті його від збудників інфекційних захворювань. Представники факультативної частини мікрофлори достатньо часто, але не постійно, зустрічаються у здорових жінок.

У 1892 році А.Додерлейном вперше були описані ЛБ, як переважаючий мікроорганізм нормальної вагінальної мікрофлори, названі пізніше «паличкою Додерлейна». В часи коли жив А.Додерлейн вважали, що піхвова мікрофлора складається тільки з грампозитивних бацил. Бацили Додерлейна, відомі зараз як члени роду лактобактерій є переважаючими мікроорганізмами у нормальній постпубертатній вагінальній мікрофлорі. У тих випадках, коли дослідники виявляли гетерогенність піхвової мікрофлори, вони оцінювали цей стан як патологічний. У наступні десятиріччя у піхві виявляли різноманітні мікроорганізми, включаючи дифтероїди, колі формні палички, аеробні грам позитивні коки і інші умовно-патогенні мікроорганізми.

Особливістю нормальної мікрофлори ста­тевих шляхів у жінок є різноманітність її видового складу, представле­ного на протязі всього життя облігатно — і факультативно-анаеробними мікроорганізмами і значно рідше аеробними і мікроаерофільними. Зараз встановлено, що нормальний мікробний склад флори піхви включає біля 60 штамів бактерій, із них більше 20 видів складає інша флора. Окрім того, здорові жінки можуть бути носіями багатьох видів вірусів (генітального герпесу, цитомегаловіруса, аденовіруса, папілома віруса та інших). У 1973 році Gorbach et al. у своїй праці чітко встановили, що анаеробні бактерії є важливою складовою частиною нормальної геніальної флори. У всіх проведених дослідженнях доведено, що ЛБ є типовими представниками мікрофлори статевих шляхів здорових жінок, причому вони займають домінуюче положення. Ознакою здоров’я вважається переважання лактофлори (до 95%) у мікробному пейзажі піхви. На сьогодні встановлено, що рід Lactobacillus включає 44 різних види. Вони забезпечують захисний механізм шляхом конкурен­ції з патогенними мікроорганізмами і підтримання кислого середовища у піхві, створюючи несприятливі умови для розвитку патогенної мікро­флори. Особливе значення у збереженні нормального біоценозу у піхві належить лактобактеріям, які виробляють перекис водню. Н2О2-продукуючі ЛБ переважають у піхві здорових жінок репродуктивного віку, складаючи 90-95% всіх мікроорганізмів. Вони виділяються в 70-100% випадків і їх концентрація досягає 106-109 КУО/мл. Власне Н2О2-продукуючі ЛБ при взаємодії з пероксидазою із цервікального слизу і галоїдними сполуками пригнічують розмноження багатьох видів бактерій, зокрема таких, як Gardnerella vaginalis і ОАБ. ЛБ виконують при цьому функцію фактору неспецифічного захисту. Токсичність по відношенню до Gardnerella vaginalis виникає при концентрації Н2О2-продукуючих ЛБ 2·106 КУО/мл. Анаероби у жіночих статевих шляхах переважають над аеробами і факультативними анаеробами на протязі всього життя, причому співвідношення анаеробних мікроорганізмів до аеробних у репродуктивному віці у середньому складає 10:1. До мікрофлори Doderlein, окрім лактобактерій, відносяться також біфідобактерії. У вагітних біфідобактерії зустрічаються частіше, і цей факт розцінюється як реакція на відсутність і пригнічення лактобактерій.

Надійність екологічного бар’єру слизової оболонки піхви пов’язують з ЛБ, але у останні роки у зв’язку з удосконаленням мікробіологічних технологій з’явилися роботи, в яких ця точка зору ставиться під сумнів. Вже встановлена неоднорідність групи ЛБ, зокрема, різноманітність їх видового складу і біологічних властивостей. За даними Струк В.Ф. (таблиця 2 і 3) ЛБ під час вагітності у жінок з БВ зустрічаються тільки у 29,15% жінок. При цьому їх концентрація була 104 КУО/мл і меншою. Виділено було 14 штамів ЛБ. Вони представлені 5 видами. У всіх випадках ЛБ були виділені у вигляді монокультури. Найчастіше зустрічалися L.acidophilus у 12,48% жінок і L.fermentum — у 8,33% жінок, а L.paracasei — у 4,16% жінок, L.plantarum і L.coryneformis порівно по 2,08%.

Таблиця 2

Видовий склад ЛБ виділених з піхви у вагітних з БВ

Кількість обстежених жінок Видовий склад ЛБ, абс. число (%) L.acidophilus L.fermentum L.paracasei L.plantarum L.coryneformis 48 6

(12,48)

4

(8,33)

2

(4,16)

1

(2,08)

1

(2,08)

Таблиця 3

Концентрація ЛБ виділених з піхви у вагітних з БВ

Кількість обстежених жінок Концентрація виділених ЛБ, КУО/мл L.acidophilus L.fermentum L.paracasei L.plantarum L.coryneformis 48 < 104 < 103 < 103 < 103 < 103

У всіх штамів ЛБ була вивчена здатність продукувати перекис водню. Продукували перекис водню тільки 4 (8,33%) штами ЛБ, що свідчить про низьку захисну здатність ЛБ.

Таким чином, у жінок з БВ ЛБ виділялися тільки у 1/3 пацієнток у низькій концентрації 104 і менше КУО/мл функціонально дефектними.

Під час вагітності із зростанням терміну геcтації зменшується колонізація піхви як факультативно-анаеробними, так і облігатно-анаеробними мікроорганізмами, а зростає колонізація ЛБ і біфідобактеріями, а також Candida. Серед анаеробів жіночих статевих органів найчастіше зустрічаються 3 основних види мікроорганізмів: 1)бактероїди (57-78% всіх анаеробів); 2)пептококи і пептострептококи (33-77%); 3)клостридії (5%). У вагітних жінок з нормоценозом піхви серед облігатно-анаеробних бактерій частіше зустрічаються: 1)пептострептококи (15,3% всіх аеробів і анаеробів); 2)пептококи (10%); 3)бактероїди (3,6%).

Видовий склад нормальної мікрофлори піхви доцільно розділити на факультативно-анаеробні та облігатно-анаеробні мікроорганізми, який представлений у таблиці 4.

Таблиця 4

Видовий склад нормальної мікрофлори піхви

Факультативно-анаеробні мікроорганізми Грампозитивні коки Staphylococcus epidermidis Staphylococcus saprophyticus Staphylococcus aureus Streptococcus group D Streptococcus species Enterococcus species Грампозитивні палички Lactobacillus species Corynebacterium species Грамнегативні палички Escherichia coli Klebsiella species Інші види сімейства Enterobacteriaceae Облігатно-анаеробні мікроорганізми Грампозитивні коки Peptococcus species Peptococcus anaerobius Peptococcus assaccharolyticus Peptococcus prevotii Peptostreptococcus species Peptostreptococcus anaerobius Грамнегативні коки Veilonella species Acidominococcus fermentas Neisseria species Грампозитивні палички Lactobacillus species Bifidobacterium species Clostridium species Eubacterium species Propionibacterium species Грамнегативні палички Bacteroides melaninogenicus Bacteroides vulgatus Bacteroides species Fusobacterium nucleatum Fusobacterium species Leptotrichia species Campylobacter species

Як бачимо з таблиці 4 до грампозитивних паличкоподібних бактерій, які колонізують піхву, окрім лактобактерій відносяться Bifidobacterium species, Corynebacterium species, Clostridium species, Eubacterium species, Propionibacterium species. Друге місце по частоті виявляємості серед морфологічних груп бактерій, що колонізують піхву у нормі, займають грампозитивні коки. До яких відносять каталазопозитивні і коагулазонегативні Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus aureus, Streptococcus group D, Streptococcus species, Enterococcus species, Peptococcus species, Peptococcus anaerobius, Peptococcus asaccharolyticus, Peptococcus prevotii, Peptostreptococcus species, Peptostreptococcus anaerobius. Серед грамнегативних паличкоподібних бактерій у клінічно здорових жінок у піхві виявляються Escherichia coli, Klebsiella species, Citrobacter species, Enterobacter species, Bacteroides melaninogenicus, Bacteroides vulgatus, Bacteroides species, Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium species, Leptotrichia species, Campylobacter species. При БВ концентрація Bacteroides species та інших облігатно-анаеробних бактерій зростає у 10 000 разів і більше. До грамнегативних коків, що виявляються у здорових жінок репродуктивного віку, відносять Veilonella species, Acidominococcus fermentas, Neisseria species.

Окрім факультативно-анаеробних та облігатно-анаеробних мікроорганізмів, із піхви здорових жінок виділяють мікроаерофільні мікроорганізми – Gardnerella vaginalis i Mobiluncus species. Облігатно-анаеробні та мікроаерофільні мікроорганізми відіграють основну роль у розвитку бактеріального вагінозу. При БВ концентрація Gardnerella vaginalis підвищується у 1000 разів і більше.

Вважають, що при БВ існують симбіотичні відносини між Gardnerella vaginalis і ОАБ. Деякі автори відмічають, що Gardnerella vaginalis виділяється із піхви у 5-60% здорових жінок, а Mobiluncus species – у 5% здорових жінок. A. Hallen виявив Mobiluncus species у ректальних пробах у 53% жінок з БВ і тільки у 8% жінок без цього захворювання. Gardnerella vaginalis і Mobiluncus species ніколи не виявлялися із ротоглотки у жінок з БВ. Gardnerella vaginalis сприяє росту ОАБ, які в свою чергу декарбоксилюють амінокислоти, збільшуючи тим самим концентрацію амінів у піхвовому вмісті. Остання продукує сукцинат, необхідний для розмноження ОАБ.

Залишається дискутабельним питання проте чи відносити до нормальної мікрофлори піхви Ureaplasma species, Mycoplasma species i Candida species. Так за даними Муравйової В. В. і співавторів у жінок з БВ Mycoplasma hominis зустрічалася у 20% випадків, а Ureaplasma urealyticum – у 28,6% випадків. У жінок з умовною нормою дані мікроорганізми, відповідно, зустрічалися з частотою 20 і 24,2% випадків.

Піхвова рідина в нормі містить 105 — 1010 КУО/мл, серед них факультативно-анаеробні бактерії складають 105- 108 КУО/мл і облігатно-анаеробні бактерії – 108- 109 КУО/мл.

Піхвовій мікрофлорі притаманні ферментативна, вітаміноутворююча, імуностимулююча та інші функції. Внаслідок чого її потрібно розглядати як індикатор нормального стану піхви.

Зокрема показано, що нормальна мікрофлора піхви має першочергове значення у детермінуванні колонізаційної резистентності цього мікроекологічного локуса. Під колонізаційною резистентністю розуміють сукупність механізмів, забезпечуючи стабільність кількісного і видового складу компонентів нормального мікробіоценозу, запобігаючих заселенню піхви патогенними мікроорганізмами або надмірне розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів, які входять у склад нормального мікробіоценозу піхви, і розповсюдження їх за межі властивої їм екологічної ніші.

Фактори впливаючі на формування колонізаційної резистентності піхвового локуса:

  1. рН піхвового середовища. Низькі значення рН піхви відіграють важливу роль у механізмі контролю якісного і кількісного складу піхвової мікрофлори. Молочна кислота, яка утворюється у процесі метаболізму лактобактеріям вуглеводів, сприяє значному зниженню рН піхвової рідини. Під дією молочної кислоти, яку продукують ЛБ відбувається пригнічення росту і розмноження гарднерел і облігатно-анаеробних бактерій. У той же час для життєдіяльності самих лактобактерій навколишнє середовище, яке має рН 3,8-4,2 є оптимальним. Окрім лактобактерій у формуванні низьких значень рН піхвової рідини приймають участь епітеліальні клітини багатошарового плоского епітелію піхви, продукуючи молочну кислоту і інші жирні кислоти. Вже при народженні піхвова рідина у дівчаток має кисле значення незважаючи на відсутність у піхві лактобактерій та інших мікроорганізмів. Таким чином, у формуванні кислих значень рН піхвової рідини приймають участь як представники індигенної мікрофлори (ЛБ, біфідобактерії) так і піхвові епітеліоцити макроорганізму. У здорових жінок репродуктивного віку упродовж менструального циклу і під час вагітності рН піхвової рідини складає 3,8-4,2.
  2. Адгезивна конкурентноздатність. Здатність екзогенних лактобактерій і на тривалий час колонізувати піхву тісно пов’язана з наявністю у них адгезивних властивостей, забезпечуючи активну взаємодію цих мікроорганізмів з рецепторами піхвових епітеліоцитів. У нормі представники індигенної молочнокислої мікрофлори запобігають колонізації епітеліальних клітин патогенними бактеріями. Цю функцію виконують не тільки цілі життєздатні клітини лактобактерій, але й фрагменти їх клітинних стінок блокують прикріплення уропатогенів до епітеліальних клітин. Вважається, що просторові поміхи, запобігають прикріпленню патогенних бактерій до епітеліоцитів, що є одним із важливих захисних механізмів. А провідну роль у створенні цих захисних бар’єрів, значно підвищуючи колонізаційну резистентність піхви, відіграє індигенну молочнокисла мікрофлора, яка у здорових жінок вистилає стінку піхви, взаємодіючи при цьому зі всіма поверхневими рецепторами епітеліоцитів, попереджуючи можливу адгезію патогенними мікроорганізмами. Необхідно відмітити, що різні види і штами одного виду лактобактерій можуть відрізнятися по ступеню вираженості адгезивних властивостей до піхвових епітеліоцитів.
  3. Перекис водню. Один із механізмів бактеріального антагонізму обумовлений наявністю у деяких представників нормальної мікрофлори пероксидазо-активної системи . У 96% здорових жінок всі штами лактобактерій, які заселяють піхву, є Н2О2-продуцентами. При бактеріальних вагінозах у середньому тільки у третини пацієнток від числа обстежених визначалися ЛБ і то у низьких концентраціях. Н2О2-продукуючі ЛБ зустрічалися лише у 11% жінок. Низька концентрація Н2О2-продукуючих лактобактерій у складі піхвової мікрофлори є фактором який сприяє розвитку бактеріального вагінозу, що супроводжується надмірним розмноженням гарднерел і облігатних анаеробів. Ступінь вираженості контроля мікробіоценозу піхви, обумовленого Н2О2-продукуючими лактобактеріям, значно підвищується у випадку наявності у піхві пероксидази і галоїдних сполук (у вигляді солей).
  4. Антимікробні агенти. Бактеріоцини є сильними інгібіторами білкової природи з вузьким антибактеріальним спектром дії, звичайно включаючий в себе штам, продукуючий бактеріоцин. Відомо, що ЛБ продукують велику кількість різноманітних інгібіторів, які мають схожість з бактеріоцинами, але відрізняються тим, що вони не діють на штами лактобактерій, що їх продукують. ЛБ продукують лактоцидин, ацидолін, і лактацин В, які приймають участь у підтриманні піхвової рідини на оптимальному рівні.
  5. Імунна система. У результаті природного процесу загибелі і наступного розпаду бактеріальних клітин – представників нормальної піхвової мікрофлори, компоненти їх клітинних стінок (мурамілдипептид, ліпополісахариди і т. д.), діючи на систему місцевого імунітету, викликаючи імуностимуляцію гуморальної і клітинної ланок імунітету. Підвищується рівень активованих макрофагів і концентрація імуноглобулінів, які покриваючи, поверхню слизової, запобігають проникненню в неї умовно-патогенних і патогенних бактерій. Таким чином, регуляція піхвової мікрофлори індигенними мікроорганізмами відбувається і через систему місцевого імунітету.

Захисні властивості ендогенної мікрофлори піхви реалізуються за рахунок наступних механізмів:

  • блокування рецепторів адгезії для посторонніх мікроорганізмів;
  • конкуренція з посторонніми мікроорганізмами за живильні субстанції;
  • стимуляція рухомості епітелію слизових і процесу його обновлення на поверхні ворсинок;
  • продукція коротко ланцюгових жирних кислот, перекисів, бактеріоцинів, лізоциму і інших антимікробних субстанцій;
  • детоксикація ксенобіотиків (у тому числі мікробного походження) за рахунок їх адсорбції або біотрансформації;
  • індукція імунної відповіді по відношенню до патогенних мікроорганізмів;
  • продукція стимуляторів імуногенезу і активаторів фагоцитарної і ферментативної активності.

Для оцінки стану мікрофлори піхви було запропоновано декілька класифікацій. У хронологічному порядку першою була класифікація A. F. M. Heurlein (1910). В основу даної класифікації покладена кількість ЛБ, лейкоцитів, епітеліальних клітин при дослідженні піхвового мазка. На сьогоднішній день дана класифікація має лише історичне значення так як не відображає стан мікробіоценозу піхви.

  1   2   3   4   5   6
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий