Маша [Выберите дату]

Для розв'язання цього питання та проблеми виховання творчої особистості потребуються нестандартні форми педагогічного впливу як на дітей, так і на батьків. Таким засобом є казкотерапія
Маша [Выберите дату]

Скачати 0.93 Mb.

Сторінка 1/5 Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 0.93 Mb.

  1   2   3   4   5

Маша [Выберите дату]

Анотація

Як свідчить практика, сучасна дитина отримує значний обсяг небажаної інформації з телебачення, вулиці, а також із дитячої літератури, а батьки, на жаль, сьогодні приділяють замало уваги сімейному вихованню, мають недостатні знання з теорії та практики дошкільного виховання. Для розв’язання цього питання та проблеми виховання творчої особистості потребуються нестандартні форми педагогічного впливу як на дітей, так і на батьків. Таким засобом є казкотерапія.

Для того, щоб малечі було цікаво пізнавати навколишній світ з усіма його таємницями і загадками, у цій темі використовуються казки. Після того, як діти почують казку їм подобається інсценізувати її, відгадувати загадки, розв’язувати проблемні ситуації, виготовляти разом подарунки.
Вправи, що використовуються в даному матеріалі, учать дітей відчути настрій, сутність, характер казкового героя, людини чи об’єкта природи. Спільне виготовлення ілюстрацій, іграшок, атрибутів викликають у малюків радість, щастя,бажання грати з ними.

У казці детально викладається певна схема дій, що послідовно виконуються. Це дуже важливо для дитини, для того, щоб засвоїти зв’язок між причиною і наслідками. Казка в ранньому та дошкільному віці повинна бути наглядною. Запропонований у проекті матеріал інтегрованих, комплексних занять, ігор, вправ, етюдів дозволить пограти в казку. Конспекти комплексних занять побудовані на матеріалах окремих казок, має свою мету, а також запропоновані завдання, ігри та вправи, що допомагають в реалізації основних змістовних ліній розвитку дитини.

Найважливіше завдання проекту — збагатити душу дитини добром, адже казкотерапія — це інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов’язані з реальним спілкуванням, що спрямоване на самостійність,

активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………4

1.Сутність поняття «казкотерапія». Виховання казкою…………….6

2.Казкотерапія, її особливості як важливий чинник формування морального виховання дитини………………………………………15

3. Казкотерапія як засіб оздоровлення дітей………………………..18

4.Використання казкотерапії в екологічному вихованні дошкільників………………………………………………………….19

5. Етапи розвитку казкотерапії та форми роботи з казкою………..22

6.Творча робота з казками……………………………………………24

7. Твори В.Сухомлинського, підібрані по казкотерапії……………27

8. Нетрадиційні підходи до роботи з казкою (за кн.. Л. Фесюкової)……………………………………………………………32

9. Розробка занять з казкотерапії……………………………………37

Висновок………………………………………………………………63

Список використаних джерел………………………………………..65

Додатки………………………………………………………………..67

Вступ

У наш час усе більшої популярності набуває такий напрям педагогічної науки, як артпедагогіка, що передбачає залучення дітей до різних видів діяльності ( слухання музики, малювання, ліплення, танцю тощо). Сутність артпедагогіки полягає, передусім, у тому, що вона впливає на морально-етичні, естетичні та комунікативно-рефлексивні основи особистості і сприяє формуванню в дитини навичок соціальної поведінки за допомогою мистецтва. Окрім того, артпедагогіка допомагає малечі долати власні психологічні труднощі, відновлювати емоційну рівновагу, перемикатися з негативних переживань на позитивні почуття й думки. Отже, вихователі ДНЗ, застосовуючи різні артпедагогічні техніки, отримують чудові можливості в навчанні, вихованні й загальному розвитку дошкільників. Одним із найпопулярніших і цікавих напрямів артпедагогіки є казкотерапія, що дозволяє дорослому працювати з дітьми через казку.

Казка – незмінний супутник дитинства. Вона впливає на духовний світ дитини, заохочує її до набуття нових знань і умінь, створює певні зразки поведінки, сприяючи формуванню високих моральних цінностей та позитивного світогляду дитини.

Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці.

Існує така думка, що це процес утворення зв’язку між казковими подіями та поведінкою в реальному житті, перенесення казкових змістів у реальність. Справді, коли починаєш розглядати казку на різних рівнях, виявляється, що казкові історії містять інформацію про динаміку життєвих процесів. У казках можна знайти перелік людських проблем і образні способи їх розв’язання. Тому казкотерапія ― це процес пошуку змісту, розшифровки знань про світ і систему взаємин у ньому, це ще й процес об’єктивації проблемних ситуацій.

На основі цього ми з’ясували, що предметом казкотерапії є процес виховання внутрішньої дитини, розвитку душі людини.

Метою казкотерапії є підведення дитини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом.

Основний принцип казкотерапії — духовний, цілісний розвиток особистості людини, турбота про її душу.

У дошкільному віці сприйняття казки стає специфічною діяльністю дитини, що володіє неймовірно притягальною силою, що дозволяє їй вільно мріяти і фантазувати. При цьому казка для дитини не тільки вигадка і фантазія. Це ще й особлива реальність, що дозволяє розширити рамки звичайного життя, зіткнутися зі складними явищами і почуттями й у доступній для розуміння дитини казковій формі осягати дорослий світ почуттів і переживань.

У маленької дитини сильно розвинений механізм ідентифікації, тобто процес емоційного об’єднання себе з іншою людиною, персонажем і присвоєння його норм, цінностей, зразків як своїх. Тому, сприймаючи розповіді, дитина, з одного боку, порівнює себе з казковим героєм, і це дозволяє йому відчути і зрозуміти, що не тільки в нього є такі проблеми і переживання.

Процес казкотерапії дозволяє дитині актуалізувати й усвідомити свої проблеми, а також побачити різні шляхи їхнього рішення.

«Казка – активна естетична

творчість, що охоплює всі

сфери духовного життя

дитини – її розум, почуття,

уяву, волю».

В.О.Сухомлинський

1. Сутність поняття «казкотерапія». Виховання казкою

Нове, третє тисячоліття висуває перед працівниками дошкільних установ нові навчально-виховні завдання, зумовлені необхідністю формування в дітей почуттів любові, справедливості, правди, співчуття, милосердя та інших чеснот. Люблячими хочуть бачити дітей їхні батьки, рідні, вихователі, однолітки. Вкладаючи у вихованців любов, дорослі сподіваються отримати від них довіру, чуйність, порозуміння.

Сутність інноваційних процесів у сучасній дошкільній освіті полягає у пошуку таких форм і методів педагогічного впливу, які б повною мірою сприяли реалізації права дитини на всебічний розвиток, забезпечували виявлення здібностей і потенційних можливостей особистості.

Наш наставник, великий педагог та знавець людської душі В.О.Сухомлинський відмічав: «Казка для маленьких дітей — не просто розповідь про фантастичні події, це — цілий світ, в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю». На його думку казка — активне естетичне мистецтво, яке захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум, почуття, уяву, волю. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі. Вона оволодіває почуттями дітей, тому що через казку діти пізнають світ не тільки розумом, але й серцем. «Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих образах».

Важливими компонентами технології навчання і виховання казкою є: читання казок та створення малюнків (ілюстрацій) за їх змістом; казка і театр: використання різних видів театру для обігрування казки; гра-драматизація за сюжетом казки; створення казки своїми руками (виготовлення іграшок, книжок на заняттях з художньої праці).

Завдяки цьому в дитини формуються почуття ввічливості, любові, хоробрості, доброти, вірності, виховується краса душі. Казки В.О. Сухомлинського рекомендую використовувати в роботі з дітьми як на заняттях з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім, образотворчої та музичної діяльності так і під час повсякденної діяльності.

Казки – один з найбільш популярних серед дітей жанрів народної творчості. У них – міцна соціальна основа, життєствердний оптимізм. Герої казок, яким властиві високі моральні якості, завжди ведуть боротьбу з темними силами, що символізують соціальне зло й несправедливість. Образи позитивних казкових персонажів давно стали для дітей втіленням кращих рис людини. Дитина уважно стежить за розвитком казкового сюжету, відверто реагує на вчинки героїв, проникається своєрідністю їхніх стосунків, думок і почуттів, віддає свої симпатії позитивним, засуджує негативних.

Для дошкільника казкові персонажі й стосунки – мірило власної поведінки і поведінки товаришів. Казка стає першим пізнанням життя, його моральних основ, соціальних взаємовідносин. Те, що дошкільник виявляє симпатію до одних персонажів і антипатію до інших, свідчить про становлення його власного ”Я”.

На сучасному етапі інтегрованої освіти вважаю моральне виховання підростаючого покоління без творів Василя Олександровича було б просто збіднілим. Насичені глибоким етичним змістом, вони наштовхують малят на роздуми, примушують аналізувати власну поведінку, робити висновки.

Ми часто замислюємося над тим, як виростити дитину щасливою, здоровою. Що ж потрібно для того, щоб малюк зміг самостійно впоратися з багатьма життєвими перешкодами, цінував дружбу, мав уявлення про честь? Як можна з’єднати слово з ділом, але при цьому не набридаючи дитині своїми постійними вказівками?

Людство із покоління в покоління, передаючи зміст казок, давало відповіді на основні життєво важливі питання, адже історію взаємин між людьми закладено в сюжетах багатьох казок. Разом з героями казок кожен поповнює свою «життєву скриньку» нормами і правилами поведінки, важливими людськими цінностями.

Вбачаю дуже доцільною появу нової течії в роботі з казкою, яка є інтегрованою діяльністю, це – казкотерапія.

Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці. [ 19]

Основною частиною цього методу є започатковане В.О.Сухомлинським створення казкової атмосфери, особливого ритуалу входження в казку. У процесі казкотерапії особистість навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, кожного, як неповторну індивідуальність. У кожній людині існує потреба у самовираженні, яка здебільшого, залишається незадоволеною, що породжує внутрішній конфлікт.

Використовуючи в своїй роботі метод казкотерапії, я переконалася, що він сприяє розвитку у дошкільників:

• активності ;

• самостійності;

• емоційності;

• творчості;

• зв’язного мовлення.

Казкотерапія зорієнтована на дітей дошкільного віку тому, що вони ще не здатні оцінити події в реальному житті та проаналізувати їх для прийняття самостійних рішень.

Я помітила, що перевтілюючись у казкового героя, малюк може спокійно розповісти про свої почуття, думки. Саме під час сеансів казкотерапії діти засвоюють моделі поведінки, вчаться реагувати на життєві ситуації, підвищують рівень знань про себе і про інших, тому що казки зрозуміліші їм порівняно з поясненнями педагогів і батьків.

Казки сприяють пізнавальному розвитку дітей, виховують моральні почуття, впливають на уявлення особистості дитини, спрямовуючи розвиток бажань і вчинків малюка. Перевтілюючись в героїв казок дошкільнята набувають позитивних і позбуваються негативних рис характеру. Саме казки спираються на те найкраще, що вже є у кожної дитини.

Цікавими формами роботи з казкою для дітей є : «Колаж з казок»; «Вінегрет з казок»; зміна кінцівки казки; переміщення героя однієї казки в іншу і спостереження за його пригодами; складання казки за кольоровими кружечками та ін.

Приємно вражає той факт, що не тільки ми, вихователі, а й батьки наших дошкільнят не просто читають своїй малечі казки, а пам’ятають про обговорення, пояснюють незрозуміле, що дає змогу дитині засвоїти уроки, які згодом доведеться розв’язувати самостійно.

Проведені консультації, відкриті заняття дають можливість батькам у необхідний момент допомогти своїй дитині впоратися з труднощами, якими б вони не були.

Казкотерапія – це не один окремий сеанс, а копітка робота з певною метою. Вона дає дитині дошкільного віку свободу думок, бажань, дій, почуттів. Правильно побудовані, цілеспрямовані казки допоможуть дитині стати сміливішою, впевненою, подолати свої страхи, капризи, позбутися сором’язливості,а подекуди й агресивності. Саме за допомогою корекційного впливу казки в емоційному стані та поведінці дитини спостерігаються зміни на краще, відбувається поліпшення настрою, розвиток емоційної сфери та зв’язного мовлення.

Казка з поганим кінцем також є засобом навчання й виховання. Вона показує дитині, як себе відповідно поводити, чого робити не можна, як уникнути невдалого вибору, щоб зменшити негативні наслідки вчинків. Казка допомагає неухильно слідувати правилам, аналізувати, як діяти і в яких випадках.

Визначення поняття «казкотерапія» у різних контекстах розглядається по-різному. Казкотерапія розглядають і в освіті, і у вихованні, і у розвитку, і у тренінгах, і як інструмент психотерапії.

Розглянемо різні підходи до визначення поняття «казкотерапія»:

1) Казкотерапія як інструмент передачі досвіду «з уст в уста». Це спосіб виховання у дитини особливого ставлення до світу, прийнятого у даному соціумі.

2) Казкотерапія – це спосіб передачі індивідууму (найчастіше дитині) необхідних моральних норм і правил. Ця інформація закладена у фольклорних казках і переказах, притчах, легендах. Найдавніший спосіб соціалізації і передачі досвіду.

3) Казкотерапія як інструмент розвитку. У процесі слухання, вигадування і обговорення казки у дитини розвиваються необхідні для ефективного існування фантазія, творчість. Вони засвоюють основні механізми пошуку та прийняття рішень.

4) Казкотерапія в тренінгах. Вище згадані механізми працюють і у дорослих, саме тому багато тренерів використовують у своїй роботі казку, щоб допомогти клієнтам знайти ефективний спосіб вирішення життєвих проблем.

5) Казкотерапія в побудові життєвого сценарію. Слухаючи казки, людина вбудовує їх у свій життєвий сценарій, формує його. У малюків цей процес особливо яскравий, більшість дітей просять читати їм одну і ту ж саму казку багато разів. У деяких психотерапевтичних підходах саме цим улюбленим казкам приділяється найбільше уваги.

6) Казкотерапія як психотерапія. Робота з казкою спрямована безпосередньо на лікування та допомогу клієнта. Казкотерапевт створює умови, у яких клієнт працюючи з казкою (читаючи, вигадуючи, розігруючи, продовжуючи), знаходить вирішення власних життєвих труднощів і проблем.

Можливі як групові, так і індивідуальні форми роботи.

Казкотерапія використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення взаємодії з оточуючим світом. Казки викликають інтенсивну емоційну реакцію. Казкові образи звертаються одночасно до свідомості та до підсвідомості. Казка дозволяє вийти за рамки звичайного життя, в доступній формі вивчати світ почуттів і переживань, ідентифікувати себе з певним персонажем і таким чином подивитись на свої проблеми зі сторони. Привабливість казки як засобу педагогічного впливу для дитини обумовлена її властивостями: відсутність прямих повчань, напучувань; події казкової історії логічні, природно витікають одна з одної, що дозволяє дитині засвоювати причинно-наслідкові зв’язки і спиратись на них; через образи казки дитина знайомиться з досвідом багатьох поколінь. В казкових сюжетах зустрічаються ситуації і проблеми, які переживає кожна людина (відділення від батьків, життєвий вибір, взаємодопомога, кохання, боротьба добра і зла). Перемога добра забезпечує дитині відчуття психологічної захищеності. Дитина засвоює, що випробування сприяють внутрішньому росту людини; відсутність фіксації імені головного героя та місця подій; головний герой — це збірний образ, з яким дитина може ідентифікувати себе; — цікавий сюжет, наповнений загадками, чарами, неочікуваними перетвореннями героїв забезпечує активне сприйняття і засвоєння інформації. Корекційні функції казки: психологічна підготовка до напружених емоційних ситуацій; символічне відреагування фізіологічних та емоційних стресів; — усвідомлення і прийняття змісту власної активності.

Види роботи з казкою:

1. Використання казки як метафори. Казкові образи і сюжети асоціюються з життєвим досвідом дитини. Ці асоціації можна обговорити.

2. Малювання за мотивами казки. Вільні асоціації проявляються в малюнках, які аналізують та обговорюють.

3. Обговорення поведінки і мотивів вчинків персонажів. Є приводом для розмови про моральні цінності, систему оцінювання себе та оточуючих.

4.Програвання епізодів казки.

5.Використання казки як притчі-повчання. Підказка варіанту вирішення ситуації на прикладі казкового сюжету.

6. Творча робота за мотивами казки (дописування, переписування, робота з казкою). Казкотерапевт у своїй роботі торкається одразу кількох рівнів: по-перше, клієнт проявляє свої архетипи та соціальні установки, вони яскраво виражені і можуть чинити ключовий вплив на сюжет; по-друге, казка зачіпає ранні дитячі переживання і в сюжеті можна прослідкувати генезис особистості клієнта; по-третє, клієнт наповнює казку своїм актуальним змістом; у змісті казки можна розглянути та побачити те, чим зараз живе клієнт, які у нього основні переживання. Знаючи це, казкотерапевт приймає рішення якому рівню приділяти увагу у роботі з клієнтом, залежно від того, що зараз буде йому найбільш потрібним і корисним[2]

У казкотерапії використовується 5 видів казок:

1) Художні казки

2) Дидактичні

3) Корекційні

4) Терапевтичні

5) Медитаційні

Художні казки — це казки , створені багатовіковою мудрістю народу та авторські історії. Власне це і є те,що прийнято називати казками, міфами, притчами, історіями. В художніх казках є і дидактичний, і психокорекцій ний, і психотерапевтичний, і навіть медитативний аспекти. Саме в них дитина дізнається, що життя – це активне протиборство двох важливих елементів: добра і зла. Причому добро завжди винагороджується, а зло – неодмінно карається. Художня казка пропонує малюкові модель певної життєвої ситуації й допомагає осмислити її, дати оцінку героям й тим самим визначити для себе правила поводження в реальному житті. В основі всіх художніх казок лежить мораль, як от: «Колобок», «Котик та півник»( неслухняність та розважливість призводять до біди), «Попелюшка»(доброта й працьовитість завжди винагороджуються), «Кіт у чоботях» (вірний друг кращий від багатства), «Хлопчик — мізинчик» (кмітливість та розум перемагають силу) тощо.

Дидактичні казки — створюються педагогами для цікавого подання навчального матеріалу. Причому їхніми героями зазвичай стають абстрактні поняття та явища природи ( Доброта, Сила, Вітер, Сонце), неживі предмети ( іграшки), символи (цифри, букви, звуки, арифметичні дії та ін.), для яких спеціально створюється казкових образ світу. Дидактичні казки можуть розкривати зміст та важливість певних знань. Тобто у формі дидактичних казок вихователі можуть реалізувати навчальні завдання, а також такі казки перестають бути нудними і з’являється зміст виконання завдань.

Корекційні казки (психокорекційні) – створюються для м’якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки більш продуктивним, а також пояснення дитині змісту того, що відбувається. Створити психокорекційну казку не важко, багато письменників добре роблять це, можливо самі того й не усвідомлюючи. Вони дозволяють коригувати поведінку дитини або її особисті риси характеру ( сором’язливість, неохайність, примхливість, жадібність тощо). Також психокорекційна казка може навчати дітей чемності, доброзичливого та дбайливого ставлення до оточуючих і природи. Створити подібну оповідку неважко: слід визначити героя ( казкового двійника дитини); описати його життя ( дуже схоже на життя самої дитини); поставити героя в проблемну ситуацію, яка є нагальною для дитини; розповісти , як казковий герой вирішив її ( запропонувати альтернативну модель поведінки).

Терапевтичні (психотерапевтичні) – казки, що зцілюють душу. Казки, що розкривають глибинний зміст подій, які відбуваються. Історії, що допомагають побачити те,що відбувається з іншої сторони, зі сторони життя духу. Вони не завжди однозначні, не завжди мають «традиційно» щасливий кінець, але завжди глибокі і проникливі. Психотерапевтичні казки часто залишають людину із запитанням. Це у свою чергу, стимулює процес особистісного зростання. Психотерапевтичні казки створюються в процесі пошуку сенсу подій що відбуваються та проблемних ситуацій. Вони часто присвячені проблемам життя і смерті, ставленню до втрат і здобутків, подіям,що повторюються, любові і шляху. Ці казки допомагають там,де інші психологічні техніки безсилі; там, де нам потрібно перейти у область філософії подій та взаємин.

Медитативні казки — орієнтовані на розвиток різних видів чутливості: зорової, слухової, нюхової, смакової, тактильної та кінестетичної. Характер цих казок – мандрівка. Казка схожа на «чукотську пісню»: «Що бачу про те співаю» Щоб створити таку казку потрібно згадати ситуацію, коли ми почувалися щасливими, спокійними, радісними. Такі казки слухають під спокійну музику. Вони при систематичних заняттях вчать відчувати Теперішнє. Медитативні казки допомагають навчитися жити тут і тепер, що насправді не так просто. Наприклад, можна разом з дитиною “вирушати” до казкового лісу та поспілкуватися з квітами, деревами, пташками й добрими тваринами. Художні медитативні казки розказані на початку заняття, покращують концентрацію уваги, пам’ять і працездатність учнів.

Казкотерапія як психологічний метод накладає на свої вікові обмеження при роботі з дітьми: дитина повинна мати чітке уявлення про те, що існує казкова дійсність, відмінна від реально існуючої. Зазвичай навик такого розрізнення формується в дитини до 3,5 – 4 років, хоча, безумовно, у кожному конкретному випадку необхідно врахувати індивідуальні особливості розвитку дитини.

Під час проведення занять з казкотерапії важливо пам’ятати, що дитина здатна концентрувати увагу протягом 15-20 хвилин. Отже, щоб захоплива подорож казкою не перетворилась для малюка на неприємне випробування, бажано через кожні 15 хвилин робити паузу, яку можна заповнити веселою фізкультхвилинкою або пальчиковою гімнастикою.

2. Казкотерапія, її особливості як важливий чинник

формування морального виховання дитини

Проблема виховання культури поведінки особистості як складової її загальної культури розглядалася педагогами і психологами переважно в таких аспектах: розвиток моральних переконань, формування культури взаємин дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив соціальних емоцій на поведінку дітей зазначеного віку, виховання культури спілкування, естетичні аспекти культурної поведінки.

Поняття про добро і зло можна формувати і настановами, і моральними бесідами, і іншими шляхами, однак доцільніше і яскравіше як в інтелектуальному, так і в емоційному плані можуть стати в нагоді казки про життя людей і відносини між ними.

В науці існує концепція казкотерапії ― лікування казками. На казках випробовують психотерапевтичні прийоми, що дозволяють знизити негативізм поведінки дитини та дорослого. Через казку дитина може в алегоричній формі пізнати закони світу, в якому народилася, зазирнути в найпотаємніші куточки своєї душі.

Концепція казкотерапії побудована на підставі досліджень у галузі вікової психології, дитячого психоаналізу, аналітичної психології. Вона представлена в роботах таких авторів як М.Б.Беттельхейм, Р.Гарднер, К.Юнг, В.Пропп, а також у багатьох сучасних психологів і дослідників казок, таких як Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєва, А.М.Михайлов, І.В.Вачков, А.Д.Короткова та ін. Вони підкреслюють величезну значимість казки в процесі розвитку особистості дитини. Практична робота дає можливість дитині само реалізуватися, перебороти сором’язливість, розвинути творчі здібності й здатність до емоційної регуляції, підвищити самооцінку.

Казкотерапія є самим давнім психологічним методом. Сьогодні під казкотерапією ми розуміємо способи передачі знань про духовні шляхи і соціальну реалізацію людини. Казкотерапію можна назвати дитячим методом тому, що казки звернені до чистого й сприйнятливого дитячого начала кожної людини. Казка ― одна з перших мов, яку розуміють діти.

У розумінні Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєвої казкотерапія ― це не просто напрям психотерапії, а синтез багатьох досягнень психології, педагогіки, психотерапії і філософії різних культур.

Казка неповторна. Але погляд на казкотерапію як виховну та відновлювальну систему передбачає загальні закономірності роботи з казковим матеріалом. Працюючи з казкою важливо зрозуміти її основну ідею, наявну і приховану мотивацію вчинків героїв та засобів подолання ними труднощів.

Важливо усвідомлювати, які емоційні реалії виникають у героя в різних ситуаціях, які тенденції, уроки, способи поведінки несе в собі кожен герой казки. А кожна опрацьована казка несе в собі перелік способів подолання складних ситуацій і розуміння механізмів їх втілення в життя.

Серед цих способів виділяються наступні: пряма агресія, хитрість, використання чарівних предметів, групове розв’язання проблем, перекладання відповідальності на інших.

Досліджуючи вплив методу казкотерапії на дітей старшого дошкільного віку ми звернули увагу на те, що діти дуже люблять слухати неймовірні історії, які розширюють їхнє пізнання і світогляд, показують, що окрім реального, існує казковий світ пригод і перемог. Саме через казки діти отримують знання про людину, людські проблеми і шляхи їх розв’язання.

Казки жодною мірою не можна розглядати як цікаве дозвілля чи приємне, доступне дитині заняття; навпаки, це дуже суттєвий механізм розвитку у дитини тонкого розуміння світу, внутрішнього стану людей, спосіб зняття тривоги, агресії та виховання впевненості в своєму майбутньому. За допомогою казок можна долати негативні сторони особистості, яка знаходиться в стадії формування.

Підбираючи або створюючи казку обов’язково треба враховувати особливості психоемоційного розвитку, вік дитини. В добрих, чарівних казках з хорошим початком, сюжетом і кінцем головною ідеєю є перемога добра над злом і всі образи одухотворені. Енергетика казкового образу накопичується через словесну енергетику. Казки повинні бути емоційно екологічні. Вони мають бережливо ставитися до внутрішнього світу дитини і не нести в собі тривожності.

Казкотерапія — метод, що використовує казкову форму для інтеграції особистості, для розширення свідомості й удосконалення взаємодії з навколишнім середовищем.

Розвиток особистості дитини може бути більш ефективним, якщо вона не просто уявить собі казку, але і сама безпосередньо зіткнеться з нею. Потрапляючи в казку, дитина легко сприймає «казкові закони» — норми і правила поведінки, що іноді з великими зусиллями прищеплюються дітям батьками і педагогами.

При використанні казки як психотерапевтичного засобу дитина і дорослий учаться осягати внутрішній світ і напрямок думок іншої людини. Продумуючи долі головних героїв, проживаючи казкові ситуації, дитина багато в чому формує в себе картину світу. У залежності від цього дитина буде сприймати різні ситуації і діяти по різному.

3. Казкотерапія як засіб оздоровлення дітей

Казка викликає у дітей різноманітні переживання та почуття, інтенсивно впливаючи на емоції, надаючи їм позитивного заряду; спонукає до активного висловлювання та діяльності. Сюжети казок, побудовані на протиставлені добра і зла, показують конкретні приклади, гуманної та антигуманної поведінки, конструктивних та деструктивних стосунків.

Казка – дієвий виховний засіб, доступний кожному педагогові. Застосування казкотерапії впливає на підвищення емоційного тонусу дітей дошкільного віку. Заняття такого напрямку ми почали застосовувати нещодавно і, так як практичних матеріалів у казкотерапії небагато, то ми пишемо казки самостійно. При складанні казки враховуємо вікові особливості дітей, поєднуємо її з різними видами діяльності. Дітям дуже подобається такий вид занять. Вони емоційні, розкуті, веселі, легко входять в образ. Під час розповідання казки педагогом діти згідно з сюжетом казки перетворюються то в різних тварин чи істот, які діють в казці. Це значною мірою підвищує інтерес дошкільників до навчальних вправ і водночас сприяє їхньому морально-етичному вихованню.

Провідною формою роботи групи є повсякденне спілкування вихователів з дітьми з використанням матеріалу казки. Застосовуються такі методи роботи з казками, як читання казок, розповідання, бесіди за змістом казок; «образи перетворень»; малювання, ліплення, ручна праця за змістом казок; дидактичні ігри за сюжетами казок. Також застосовуються творчі методи роботи з текстами казок(перенесення героїв знайомих казок у нові обставини, зміна ситуацій, створення нових сюжетів казок).

Спостереження показали, що діти люблять повторення, знайомі казки сприймаються легше, а іноді з великою цікавістю.

Атрибути та декорації до казок треба доповнювати та змінювати.

Необхідно пам’ятати, що все, що виконується дітьми, є успішним, вдалим. Дітей треба підбадьорювати.

Аналізуючи вищесказане можна відмітити, що в результаті цілеспрямованого навчання, застосування різноманітних методичних прийомів та видів роботи з казкою ми невимушено підводимо дошкільників до розуміння того, чому саме слід поводитися добре, з повагою ставитись до оточуючих; навчили їх аналізувати конкретну ситуацію, робити моральні висновки, знаходити оригінальні шляхи розв’язання конфліктів.

Працюючи над розвитком емоційної сфери дошкільників, формуванням вміння передавати почуття, рухи, дії, характерні риси героїв під час створення чи драматизації казок, ми вдало вплинули на зниження рівня тривожності, агресивності дітей.

Отже, застосування казкотерапії, особливо у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами виховання дітей дошкільного віку, суттєво впливає на формування душевного здоров’я дітей.

4. Використання казкотерапії в екологічному вихованні дошкільників

Метою екологічного виховання є формування засад екологічної культури. Складовими елементами екологічної культури виступають екологічні знання, пізнавальні, морально-естетичні почуття й переживання, обумовлені взаємодією дитини з природою та екологічно доцільною поведінкою.

Основним змістом екологічного виховання дошкільників сучасні вчені вважають два аспекти: передачу екологічних знань та їх трансформацію особистістю у ставлення до природи, що виявляється в діяльності. Результатом екологічного виховання Г. Пустовіт визначає екологічно виховану особистість. Питання екологічної вихованості у своїх дослідженнях торкалися також Г. Волошина, Л. Іщенко, Р. Науменко та ін. Вони вважають, що рівень екологічної культури особистості можна розглядати як рівень її екологічної вихованості, тим самим ототожнюючи ці два поняття.

Фантастичний казковий світ, сповнений чудес, таємниць і чарівності, завжди приваблює дітей, вони з радістю поринають у світ уяви, активно діють у ньому.

Казка розглядається як засіб екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, що за рахунок образності та впливу на почуття дитини забезпечує міцність засвоєння екологічних уявлень, спонукає до екологічно доцільної поведінки та діяльності. Підґрунтям використання казки як засобу екологічного виховання слугувало положення про здатність дітей старшого дошкільного віку відрізняти фантастичні елементи казок від реальності.

У процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку доцільно використовувати авторські пізнавальні казки про природу, що мають наукову основу — реальну пізнавальну інформацію про живі організми, їхні потреби, зв’язки між собою і з середовищем існування, про цілісність природи і вплив діяльності людини на неї. Вирішенню завдань екологічного виховання дошкільників максимально сприяють казки Л.Українки, К.Д.Ушинського, а самий неоціненний вплив здійснюють твори В.О.Сухомлинського, що вщерть переповнені любов’ю до природи.

Для підвищення ефективності впливу казкотерапії на екологічне виховання дошкільників необхідно забезпечити дотримання педагогічних умов використання казок:

1. Використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності в контексті вирішення завдань екологічного виховання.

2. Використання наочності у процесі роботи з казкою (спостереження за об’єктами та явищами природи, розглядання ілюстрацій тощо).

3. Застосування казок у системі: на початковому етапі – використання коротких казок, уривків з казок про живі об’єкти, явища природи з метою забезпечення позитивного емоційного відгуку на сприймання даного об’єкту. Надалі – використання коротких казок про живі організми, неживі об’єкти природи, явища природи з метою закріплення та розширення знань дітей про даний об’єкт чи явище, розвитку пізнавального інтересу до нього; застосування казок, у яких розглядаються потреби живого організму та прослідковуються зв’язки окремого об’єкта з іншими; застосування казок, у яких прослідковуються зв’язки й залежності у природі в багатоступеневій ієрархічній послідовності та єдності; творча трансформація змісту знайомих казок та інтеграція їх у різні види діяльності (під керівництвом вихователя); творча самостійна трансформація змісту знайомих казок дітьми.

Для реалізації системи роботи по казкотерапії, здійснюється добірка казок у відповідності до визначеної мети. Тексти підібраних казок аналізуються, виділяється їх наукова основа. Казки подаються таким чином, щоб забезпечити поетапність збагачення знань дітей: від уявлень про окремі об’єкти та явища природи до розуміння її цілісності.

Провідною формою роботи є повсякденне спілкування вихователя з дітьми з використанням матеріалу казки. Застосовуються такі методи роботи з казками:

– читання казок, розповідь, бесіда за змістом казок;

– «образи перетворень»;

– малювання, ліплення, ручна праця за змістом казок;

  • дидактичні ігри за сюжетами казок;
  • ігри-психогімнастики, театралізовані ігри за сюжетами казок;
  • використання казки як відповідь на запитання дитини.

Також застосовуються творчі методи роботи з текстами казок (перенесення героїв знайомих казок у нові обставини, зміна ситуацій у знайомих казках, створення нових сюжетів казок). Велику увагу треба приділяти нетрадиційним методам роботи з казками, які були запропоновані Д. Родарі і Н. Рижовою – різні варіанти створення казок природознавчого змісту (сторітелінгу): «біном фантазії»; «перевернення» казки; «вінегрет» з казок; продовження казки, розпочатої вихователем; придумування нового закінчення казки; казка в заданому напрямі; казки «навпаки»; гра-казка тощо. Результати перевірки підтверджують ефективність впливу казкотерапії на сформованість екологічного виховання дітей дошкільного віку.

5. Етапи розвитку казкотерапії та форми роботи з казкою

Ми виділяємо чотири етапи в розвитку казкотерапії. Відмітимо те, що ні один з виділених нами етапів не закінчувався, поступаючись місцем іншому. Тому кожен етап передбачав початок певного процесу.

І етап казкотерапії ― усна народна творчість. Його початок загублено в глибині віків, але процес продовжується по цей день.

ІІ етап ― збирання і дослідження казок і міфів. Процес пізнання прихованого змісту казок і міфів, який в кожну епоху розвивався по-новому.

ІІІ етап ― психотехнічний. Сучасні практичні підходи застосовують казку як техніку, як привід для психодіагностики, корекції і розвитку особистості.

ІV етап ― інтегративний. Цей етап пов’язаний з формуванням концепції Комплексної казкотерапії, з духовним підходом до казок, з розумінням казкотерапії як органічної людському сприйняттю виховної системи, перевіреної багатьма поколіннями наших предків.

Працюючи над цією темою ми з’ясували, що казкотерапія ― це:

— мова спілкування з дітьми;

— виховна система;

— виховання і лікування.

Виділили такі форми роботи з казкою:

• розповідь від першої та третьої особи;

• розповідь і придумування продовження казки;

• складання казок дітьми;

• лялькотерапія;

• постановка і розігрування казки;

• аналіз казок;

• імідж-терапія;

• малювання казок;

• медитація за змістом казки.

Цей метод дозволяє вирішувати ряд проблем, що виникають у дітей дошкільного віку. Страх, тривога, агресія є афект, і, як при всякому афекті, задачею корекції є розвиток у дитини мистецтва самоконтролю. Процес казкотерапії дозволяє дитині актуалізувати й усвідомити свої проблеми, а також побачити різні шляхи їхнього рішення.

У дошкільному віці сприйняття казки стає специфічною діяльністю дитини, що володіє неймовірно притягальною силою, що дозволяє їй вільно мріяти і фантазувати.

При цьому казка для дитини не тільки вигадка і фантазія. Це ще й особлива реальність, що дозволяє розширити рамки звичайного життя, зіткнутися зі складними явищами і почуттями й у доступній для розуміння дитини казковій формі осягати дорослий світ почуттів і переживань.

У маленької дитини сильно розвинений механізм ідентифікації, тобто процес емоційного об’єднання себе з іншою людиною, персонажем і присвоєння його норм, цінностей, зразків як своїх.

Тому, сприймаючи розповіді, дитина, з одного боку, порівнює себе з казковим героєм, і це дозволяє йому відчути і зрозуміти, що не тільки в нього є такі проблеми і переживання.

Підводячи підсумок бачимо, що казкотерапія ― процес пошуку змісту, розтлумачення знань про світ і систему взаємин у ньому; процес утворення зв’язку між казковими подіями і реальним життям; процес покращення внутрішньої природи та світу навколо.

6. Творча робота з казками

Творчі вправи з казками заслуговують особливої уваги. Вони розвивають фантазію дитини, її уяву, творче мислення, зв’язне мовлення. У неї формується вміння генерувати ідеї, що спонукає до творчої активності. Така робота вимагає від педагогів великої майстерності, творчого підходу.

Прийоми роботи з казкою

1. Аналіз казок.

Мета: усвідомлювати; інтерпретувати те, що приховане за кожною казковою ситуацією, за конструкцією сюжету, за поведінкою героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка.

Після прослуховування казки дітьми їм ставиться низька запитань:
– Як ви вважаєте, про що (про кого) ця казка?

– Хто з героїв вам найбільше сподобався (не сподобався)?

– Як ви гадаєте, чому той або інший герой здійснював ті або інші вчинки?

– Придумайте, що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку?

– Як ви вважаєте, якби в казці були тільки хороші герої (або тільки погані

герої), то що це була б за казка?

– Навіщо в казці є погані та хороші герої?

(Запропонована форма роботи застосовується для дітей у віці від 5 років).

Аналіз казок і казкових ситуацій може бути побудований у формі як індивідуальної роботи, так і групової дискусії, де кожна дитина висловлює свою думку щодо того, що «зашифровано» в тій або іншій казковій ситуації.

2. Розповідь казок.

Мета: розвивати фантазію, уяву, здатність до творчої самореалізації, зв’язне мовлення.

Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або від третьої особи. Можна запропонувати дитині розповісти казку від імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участь в казці. Наприклад, як би казку про Колобка розповіла Лисиця, Баба-Яга або Василиса Премудра.
3. Переписування казок.

Переписування і дописування авторських та народних казок має сенс тоді, коли дитині чимось не подобається сюжет, розвиток подій, ситуацій, кінцівка казки тощо. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи необхідні персонажі, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану розвиток подій і знаходить той варіант розв’язання ситуацій, що дозволяє їй позбутися внутрішнього напруження – у цьому полягає психокоригувальний сенс переписування казки.

4. Постановка казок за допомогою ляльок.

Мета: удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, які зазвичай з якихось причин дитина не може собі дозволити проявити.

Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно відбивається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно корегувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною.
5. Складання казок.

Мета: виявити внутрішні конфлікти та ускладнення.

Дитина може складати казку, самостійно обираючи тему або за заданою першою фразою. У першій фразі дорослий може повідомити про головних героїв і місце дії. У власній казці дитина відображає свою проблемну ситуацію і способи її розв’язання.

Прийоми творчої роботи з казкою:

Аналітичний передбачає аналіз змісту казки-оригіналу, з’ясування та оцінка рис характерів дійових осіб, виявлення ключових проблем та їх причини.

Оперативний заміна деяких якостей персонажів, предметів та явищ з метою розв’язання певних проблем.

  1   2   3   4   5
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий