Людина і клімат

Цілі: виявити причини глобального потепління клімату, розширити знання про наслідки глобальної проблеми та вплив екологічної кризи на здоров’я людини; формувати навички практичного розв’язання проблеми; розвивати критичне мислення
Людина і клімат

Скачати 189.19 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 189.19 Kb.

Людина і клімат

(урок – подорож, 6 клас)

Урок

Тема: Людина і клімат.
Цілі: виявити причини глобального потепління клімату, розширити знання про наслідки глобальної проблеми та вплив екологічної кризи на здоров’я людини; формувати навички практичного розв’язання проблеми; розвивати критичне мислення; виховувати дбайливих, ощадливих господарів планети Земля;

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна презентація «Людина і клімат»

Тип уроку: урок подорож
(вислів на мультимедійній дошці)

Природа відплачує нам по праву

За ту нерозумну страшну потраву,

Що люди вчинили на тілі Землі,

За рани її, великі й малі…

Хід уроку

I.Організаційний момент

Продзвенів уже дзвінок

В житті зробимо ще крок,

Розглянемо тему глобальну

Бо й для нас це актуально.

Щоб відповідь дати

Могли на кожному кроці,

Поговоримо про клімат

Сьогодні на уроці.

II.Мотивація навчальної діяльності
Вчитель. В чеській казці «Дванадцять принцес» розповідається: «Одного року була страшна посуха; другого – увесь час лив дощ і хліб погнив на стеблі; третього року хліб побило градом, так що не зібрали ані зернини…» Щось на зразок цієї казки доводиться останніми роками спостерігати і нам. Все більше ми звинувачуємо кліматичні зміни, які відбуваються досить часто.

Навіть за короткий період людського життя можна помітити мінливість кліматичних явищ і умов на Землі: в останнім десятилітті як літа, так і зими були настільки різними в метеорологічному сенсі і представляли часто настільки значні відхилення від нормальної температури, що яскраві спогади про них ще збереглися в нашій пам’яті.

Сьогодні на уроці ми будемо подорожувати сторінками географічної енциклопедії «Людина і клімат»
III.Вивчення нової теми

(На мультимедійній дошці впродовж уроку демонструються слайди презентації «Людина і клімат»)

Сторінка 1. Зміни клімату: якими можуть бути наслідки?
Учениця. Слово «клімат» у повному значенні – це всі зміни в атмосфері, що відчутно діють на наші органи. Клімат характеризують: температура, вологість, тиск повітря, вітри, електрична напруга, чистота атмосфери чи домішки до неї більш – менш шкідливих випарів, нарешті велика чи менша ясність неба, що надзвичайно впливає не тільки на зміни теплоти, на розвиток органічних тканин і на зрілість рослинних плодів, а й на духовне життя людини.

Ще Гіпократ описував кліматичні відмінності між регіонами і їхній вплив на здоров’я людини. Звичайно, людина має великі можливості для адаптації до змін, але є групи населення, які дуже чутливі до таких змін – це біженці, діти і люди похилого віку.

Серед найбільш дивовижних впливів клімату на людину, безперечно, є вплив його на цілі маси народів стосовно смертності, тривалості життя і народжуваності людини. Смертність збільшується з півночі на південь пропорційно до широти, і в тропіках людей помирає майже вдвічі більше, ніж на півночі. Головна причина полягає в жорстокості тропічних хвороб і частій появі згубних епідемій. Крім того населення з його неосвіченістю і загальним безладдям, не знає ніяких гігієнічних правил і засобів.

Чим клімат жаркіший, тим коротша середня тривалість життя людини. Столітніх старих набагато більше зустрічається на півночі, ніж на півдні.

За особливим піклуванням природи народжуваність людини щодо кліматів розподіляється інакше, ніж смертність і довголіття. Народжуваність збільшується з півночі на південь: на півдні народжується більше, на півночі – менше. Зате смертність на півдні вища, ніж на півночі, і, отже, втрати в народонаселенні півдня компенсуються більшою кількістю народжених.
Соціолог.

Зацікавленість до глобальної зміни клімату виник не сьогодні. І 100 і 150 років тому людей хвилював не тільки прогноз погоди на завтра, а й більш довгострокові зміни клімату, причому інтерес цей виявлявся як на науковому так і на побутовому рівнях.

Залежність життя людини від кліматичних умов дуже велика, починаючи хоча б з одягу. Ніхто не носитиме одяг з хутра в екваторіальних широтах або легкий — на острові Гренландія чи в Антарктиді. Від клімату залежить розвиток сільського господарства. В екваторіальних і тропічних поясах вирощують культури, які не є характерними для помірного. Те саме й у тваринництві. Побудова житлових і промислових приміщень, товщина їх стін, системи опалення, водопостачання, енергозабезпечення — усе це залежить від особливостей клімату. Транспортні шляхи, морські й річкові порти працюють за режимом, який значною мірою визначається кліматичними особливостями.
Вчитель. Та всеж розглянемо як впливає клімат на здоров’я людини і до чого можуть призвести наслідки зміни клімату.
Сторінка 2. Вплив кліматичних факторів на здоров’я людини та їх наслідки. Підвищення температури.

Учениця. Підвищення температури, зміна режиму дощів і циркуляції мас повітря безпосередньо впливають на нормальне життя людини. Коли температура повітря підвищується і стає несприятливою для людського організму, то поступово термічний стрес трансформується в хворобливий стан. Якщо хвилі розпеченого повітря тривалий час утримують територію, то рівень смертності може на 50% перевищувати звичайні показники. Особливо чутливі до теплового стресу люди похилого віку. Щоб кров не ставала густою, не склеювалися еритроцити, а відповідно не зменшувалося надходження кисню до всіх органів, необхідно постійно пити воду з аскорбіновою кислотою, тому що під час жари її багато виділяється у вигляді поту.

Узимку, при зниженні температури, також спостерігається ріст смертності, але набагато нижчий, ніж влітку.

Учень. Жителі північних країн створили ефективні моделі соціального життя і поведінки в умовах зими, що дозволяє їм запобігти смертності внаслідок переохолодження. Так, наприклад, вхід у народне житло ескімосів (іглу) є довгим і вузьким тунелем до 8 м завдовжки, з поворотами, які перешкоджають проникненню холодних потоків повітря. А у регіонах з континентальним типом клімату зі значними сезонними перепадами температур набув поширення такий народний тип житла, як зруб. Перш ніж потрапити в житлову кімнату зрубу необхідно пройти своєрідний вестибюль – сіни, які перешкоджають проникненню холоду в приміщення. Для збереження тепла будинки на хуторах традиційно ставили близько один біля одного, так, щоб вони були зімкнуті боковими стінами.

У районах багатих на ліс, особливо в сільській місцевості, будують дерев’яні житлові споруди, які довго зберігають тепло. Протилежні властивості мають глинобитні будинки (будують із суміші жирної глини з галькою і додають солому для міцності), а також хатини, що обмазані глиною. Вони швидко остигають, забезпечуючи вночі вкрай необхідну в умовах жаркого клімату прохолоду.

Захищають стіни від перегрівання сонцем і характерні для багатьох країн світу веранди та балкони навколо всього будинку. Додаткове укриття від сонця можуть створювати верхні поверхи і дахи будинків, які в багатьох жарких країнах виступають уперед або навіть спускаються майже до землі, утворюючи навіс.
Повені

Учень. Повені, що недавно охопили західну Україну, Польщу, Чеську Республіку й Італію, спричинили смерть сотень людей. Ще мало відомо про їхній вплив на фізичне, психічне і соціальне здоров’я людини. Спостереження в цій сфері виявили збільшення випадків інфекційних захворювань і їхніх носіїв.

Щоб запобігти або зменшити трагічні наслідки повені, за умов вологого клімату з’явилися будинки з високим стрімким дахом, щоб вода швидше скочувалася вниз і не потрапляла всередину приміщення. А в Українських Карпатах хатини, що споруджують найчастіше зі смереки або бука, обмазують нафтою, яка захищає стіни від гниття.

Повернення паразитів

Учениця. Деякі носії (малярійні комарі, кліщі) і біологічні цикли захворювань, збудників яких вони переносять також пов’язані з певними кліматичними умовами. Зараз збільшилася кількість кліщів. Наявні дані свідчать про те, що існує зв’язок між термінами поширення і густотою паразитів з мінімальними денними температурами в сезон, і цей зв’язок вписується в складний комплекс екологічних взаємозв’язків. Кліщі можуть бути носіями хвороби Лайма і кліщового енцефаліту, що все частіше зустрічаються в ряді країн.

Клімат впливає на інтенсивність відтворення й малярійних комарів, які переносять малярію. Температура впливає на стадії розвитку збудника малярії, що передається комарами. Нині важко прогнозувати, як хвороба буде поширюватися в майбутньому, оскільки це залежить від багатьох чинників, включаючи стан здоров’я населення, заходи для боротьби з цією хворобою і стан системи охорони здоров’я в цілому.

Тривала посуха та жара сприяють масовому розмноженню павуків чорної вдови, каракуртів. Укуси яких бувають смертельними.

Через температурні рекорди стали досить агресивними оси. Шлюбний період у цих комах припадає на серепеь — вересень. Саме у цей час збільшується кількість людей з суттєвими алергічними реакціями після укусів комах. Тривале підвищення температури сприяло активному розмноженню тлі, солодкими виділеннями яких живляться оси. А якщо багато їжі, то збільшується чисельність ос і відповідно агресія «їдаків».

Поширення хвороб через харчування

Учень. Частота захворювань, що передаються через їжу, часто залежить від пори року і досягає піку влітку. Розвиткові хвороб можуть сприяти тепла весна з наступним жарким літом і неправильне харчування.
Руйнівний вплив ультрафіолетових променів

Учень. Уже є точні дані про згубний вплив ультрафіолетового випромінювання на здоров’я людини. Це випромінювання шкідливе для шкіри (може спричинити рак шкіри й ефект старіння), очей (гостра сонячна ретинопатія і катаракта) і для імунної системи, яка стає більш уразливою для інфекцій.
Вчитель. Ми вже маємо уяву про те, як може впливати і що може спровокувати зміна клімату на людину та природу. А чи завжди так було?
Сторінка 3. Чи змінювався клімат в історичні часи?
Кліматолог. Звичайно в історії є відповідь і на це питання. Протягом геологічної історії клімат Землі періодично змінювався: чергувалися епохи значного похолодання, коли великі ділянки вкривалися льодовиками, й епохи потепління (до речі, ми живемо якраз в епоху потепління, коли розтанули великі льодовикові щити в Євразії та Північній Америці). Та останнім часом вчені – метеорологи б’ють тривогу: схоже на те, що атмосфера Землі розігрівається значно швидше, ніж будь – коли в минулому. Так у Греції, щорічно зникає фінікова пальма. Те саме ми бачимо й в І талії, особливо в південній. А Сіцілія, що колись була житнецею Риму, тепер, за винятком узбережжя, неродюча й бідна. І, нарешті, нещаслива Іспанія! Тут насамперед людина наклала на природу свою святотатську руку. Жителі цієї країни, не розуміючи значення лісів для клімату, вирубали всі ліси в горах і перетворили квітучу Іспанію на пустелю.

З цього прикладу добре видно, як впливає людина на зміни клімату.

А всім відома течія Гольфстрім переносить на північ 18 млн. куб. м води за секунду і саме зимою досягає найбільшої швидкості – 100 км на день, то можна уявити про той величезний вплив, що мають ці води на Атлантичний океан, а також на прибережні країни. Тоді стане зрозуміло, що Гренландія (зелена країна), яка за часів Карла Великого була вкрита зеленими луками, за 1000 років могла так охолонути, що грунт покрився 300 – метровим шаром льоду. Річ в тім, що Гольфстрім, води якого колись омивали Гренландію, на виході з Мексиканської затоки так змінив свій напрямок, що тепер його теплі води торкаються берегів Європи. Причиною цієї зміни служить усе більш кораловий півострів Флоріда, який виступає і постійно збільшується. Завдяки цьому Ісландія «крижана країна» і Гренландія помінялися ролями.

А на узбережжях Чорного і Каспійського морів уже давно спостерігаються більш суворі зими, які завдають великої шкоди рослинності.

Виноград, який ще в середині XX століття вирощувався біля Берліна, тут уже не дозріває, і тому в цій місцевості виноградників тепер не розводять. Спостерігаючи відступ виноградників на південь, ми маємо визнати, що в новітні часи відбулася зміна клімату в зворотний бік.

Там, де тепер у внутрішніх частинах Сахари не зустрічається ніякої рослинності, колись численне населення обробляло великі поля і вирощувало розкішні сади, а країни Малої Азії, де колись текли «молоко і мед», сьогодні є безплідними пустелями.

Про глобальне потепління свідчить загальний відступ льодовиків в Альпах, на Кавказі, Памірі, Алтаї, Саянах, Гімалаях. Відступають на північ також морські льоди Арктики і межа багаторічної мерзлоти Євразії.

Таких прикладів, зі зміною клімату, можна навести досить багато.

Фізик.

Уже на початку 60 – х років XX століття учені припускали можливість глобального потепління. Серед причин підвищення глобальної температури називали вплив забруднення повітря промисловими викидами, переважно вуглекислим газом, що накопичувався в атмосфері після спалювання вугілля, нафти, газу; лісових пожеж, транспорту, роботи атомних станцій; знищення лісів. Тобто це пов’язано з людським фактором, результатом нашої діяльності. Але не потрібно забувати, що людина за добу видихає 800 – 900 г, а за рік приблизно 300 кг вуглекислого газу. Все людство – 900 млн т. Велика кількість вуглекислого газу виділяєтьься при диханні тварин, що населяють планету, а також він виділяється з грунту, вулканів та інших тріщин землі.

Загальновідомо, що вуглекислий газ повністю пропускає сонячні промені, які потрапляють на Землю, і затримує теплове випромінювання, що йде від Землі, підсилюючи так званий «парниковий ефект».

За підрахунками вчених, в найближчі десятиліття середньорічна температура на Землі за рахунок парникового ефекту може збільшитися на 1,5 – 2ْ С, а до кінця XXI століття на 2,8ْ С.

Останнім часом занепокоєння вчених з приводу парникового ефекту ще більш зросла. Виявилося, що крім вуглекислого газу, парниковий ефект спричиняють також деякі інші гази, що входять до складу малих домішок в атмосфері: метан, закис азоту, гексафторид сірки, фреони, вміст яких в атмосфері за рахунок антропогенного фактора теж швидко зростає.

Уже сьогодні температура повітря в Західній Гренландії підвищилася на 5ْ С, на острові Шпіцберген – 8 – 9ْ С, в Антарктиді – на 2ْ С, а температура води в Баренцовому морі – на 1,8ْ С.
Біолог.

Зі зміною клімату зміниться й рослинність. Багато порід дерев, що дотепер не переносили холоднечі, будуть зимувати на відкритому повітрі. Як вплинуть ці зміни на сільське господарство, важко сказати, так само як неможливо передбачити майбутні пов’язані з цим санітарні і соціальні умови життя. Зміни відбуваються, на щастя, не стрибками, не раптово, і для продовження існування органічного життя при зовнішніх обставинах, що змінилися, служить властивий живому закон пристосування до умов, у яких доводиться існувати.

Але є один плюс: від росту обсягів вуглекислого газу в тому, що він сприяє збільшенню врожаїв. Адже цей газ входить у «раціон» рослин.

Інсценівка «Новини від Пізнайка»

(Діючі особи: Пізнайко, Чомусик)

Пізнайко. І чому зараз говорять тільки про глобальне потепління? Чи телевізор не дивляться? Темні люди.

Чомусик. Що за образи? Що ти маєш на увазі?

Пізнайко. А те, що в Ісландії проснувся вулкан Ейяфьяллайекюль і що він заважає не тільки літакам, а може змінити й клімат. Якщо його діяльність не припиниться, то в найближчі кілька років в Європі не потепліє, а похоладає.

Чомусик. Цікаво, цікаво?!

Пізнайко. Значна кількість пилу може створити у верхніх шарах атмосфери екран, який затінятиме Землю.

Чомусик. Ну й що? І які можуть бути наслідки?

Пізнайко. Уповільниться ріст середньої температури, середньорічна і взагалі знизиться на 2 – 3ْ С.

Чомусик. Що таке 2 – 3ْ С в масштабах планети?

Пізнайко. Для людини це небагато, а ось для природи це має велике значення. Такі зміни викличуть нові катаклізми: землетруси, цунамі, урагани, паводки.

Чомусик. Тепер я розумію твоє хвилювання, Пізнайку. Будемо сподіватися, що Ейяфьяллайекюль припинить свою діяльність і ми збережемо нашу планету від непередбачуваних наслідків. Піду і я подивлюся телевізор, можливо ще нас чекають якісь сюрпризи природи?

Вчитель. Шановні присутні! В ході нашої подорожі виникають питання у присутніх. Ось що запитують.

Запитання 1. «Останнім часом у водах Південного океану спостерігається скорочення чисельності криля – антарктичної креветки. Чим це викликано?»
Біолог. Це негативне екологічне явище, на думку українських вчених, може бути наслідком змін у системі глобальної циркуляції Течії Західних Вітрів. Саме ця течія відділяє ареали розповсюдження криля та його харчового конкурента – сальп. Послаблення потужності Течії Західних Вітрів послаблює фронт, який існує між відносно теплими й малосолоними водами цієї течії та холодними й відносно солоними водами. Тому створюються сприятливі умови для аномального поширення сальп далеко на південь і, як наслідок, скорочення чисельності криля.

Сторінка 4. Парниковий ефект і його шкідливість
Метеоролог. Парниковий ефект викликає значні кліматичні зміни у кількості опадів, швидкості океанічних течій, розмірах полярних льодовиків. Внутрішні райони материків стануть більш сухими, узбережжя – більш вологими, зими – коротші і тепліші, літо – довше і жаркіше. Основні кліматичні зони змістяться на північ на 150 — 400 км. Це сприятиме потеплінню в зоні тундри, таненню вічної мерзлоти та полярних льодовиків. В основних зернових районах (Україні, Чорноземній зоні Росії, Кубані) клімат стане напівпустельним, і врожаї зерна різко скоротяться. Усе це, безумовно, ْускладнить ситуацію з прісною водою. Так, за останні 40 років у Північно – Західному Причорномор’ї спостерігається постійне підвищення температури повітпря в літні сезони на 1,4ْ С, яке призвело до опустелювання берегових територій територій лиманів.

Для ландшафтів півдня України характерне загальне зниження рівня грунтових вод, обміління малих річок, посилення процесів спустелювання, активізація ерозійних процесів.

Вчитель. А до нас продовжують надходити запитання.

Запитання 2. «Якщо вчені пргнозують такі глобальні зміни, пов’язані з наслідками парникового ефекту, які зміни можуть відбутися в Арктиці?»
Кліматолог. Питання дуже слушне. 30 років тому почалося скорочення площі морського льоду в Арктиці – в середньому 7,4% кожні десять років. Це дає можливість говорити про потепління в Арктиці. Температура верхнього шару вічної мерзлоти піднялася на 3ْС. За прогнозами фахівців територія Арктики до кінця XXI століття потеплішає на 7ْ С.

А це вже може супроводжуватися всякими природними катаклізмами. Вже зараз відмічається кожного року ріст екстремальних кліматичних явищ: урагани, сильні паводки, посухи.

Вчитель. Подорожуючи сторінками географічної енциклопедії «Людина і клімат», я натрапила на цікаві питання. Прошу дати відповідь:
1.Один англійський вчений у 1774 р., провів дослід – під скляний ковпак помістив мишу і поставив гілку м’яти – миша продовжувала жити, не зважаючи на те, що повітря не надходило. Знайдіть цьому досліду пояснення.
2.Інший англійський вчений у 1898 році твердив що людству задушливо оскільки в повітря виділяється велика кількість вуглекислого газу. Та це твердження спростував К. Тимірязєв. Він довів що людству не дадуть загинути зелені рослини. Що мав на увазі вчений?
3.Вже неодноразово доведено шкідливість вуглекислого газу. Уявімо атмосферу без вуглекислого газу. Чи існуватиме життя?
4.Пшеничне поле знаходиться біля швидкісної транспортної магістралі, де повітря задимлене і забруднене різними домішками в тому числі й вуглекислим газом Чи можна очікувати високого врожаю? Чи можна споживати вирощену продукцію?
Вчитель. Шановні подорожуючі! Ми отримали достатньо інформації з даної теми, тому хочу підвести підсумок почутого. Отже перегорнемо ще одну сторінку заочної енциклопедії.
Сторінка 5. Переваги та недоліки глобального потепління

Переваги Недоліки збільшується зона комфортного проживання до півночі збільшується кількість і довготривалість посух в одних регіонах і паводків в інших зменшуються витрати енергії в опалювальний період підвищується ризик лісових пожеж покращаться умови судноплавства Північного морського шляху та освоєння арктичних шельфів почне танути вічна мерзлота збільшиться зона рослинництва і тваринництва порушується екологічна рівновага – тварини почнуть мігрувати із звичних місць проживання збільшаться водні ресурси, з’являться нові можливості для розвитку гідроенергетики Збільшаться витрати енергії на кондиціювання повітря

Вчитель. Як впливають глобальні зміни клімату на клімат в Україні?
Метеоролог. За даними гідрометеорологічної служби України, глобальна зміна клімату, яка стала особливо чітко простежуватися в останні 30 – 40 років, не могла не торкнутися території України. Температура повітря та кількість опадів є основними кліматичними показниками, за допомогою яких можна оцінити тенденції зміни клімату.

Проведений українськими вченими аналіз чутливості екологічних та економічних систем до зміни клімату свідчить про те, що з великою ймовірністю для України ці зміни матимуть суттєві наслідки, зокрема, для водних, лісових ресурсів, сільського господарства. За оцінками експертів, територія України може зазнавати таких негативних наслідків від змін клімату, як зростання частоти екстремальних явищ погоди, зменшення та перерозподіл стоку річок за сезонами, загальне зниження вологості грунтів та зменшення їхньої родючості, виснаження ресурсів прісної води в південних регіонах, деградація екологічних систем Чорного і Азовського морів та прибережних регіонів.

Вчитель. Які ж катаклізми загрожують людству?
Метеоролог. Збільшиться кількість опадів, але це буде супроводжуватися значними паводками. Снігу буде більше, але термін, за який він повинен розтанути навесні, скоротиться. Влітку нас супроводжуватимуть періоди аномально високої температури.

І потрібно готуватися до того, що почне інтенсивно танути вічна мерзлота, що може спричинити танення льоду і підвищення рівня Світового океану на 1 м (за окремими оцінками вчених – до 6 – 10 м). Це спричинить затоплення і підтоплення близько 20% площ родючих низинних територій в усіх частинах світу, що призведе до суттєвого зменшення посівних площ, садів, площ суходолу, де проживають сотні мільйонів людей, розташовані міста.

Вчитель. І знову є запитання від наших подорожуючих.

Запитання 3. Кожного року, дочекавшись відпустки, я вирушаю на відпочинок до Криму. Хотілося дізнатися, як вплине глобальне потепління на кліматичні особливості Криму.
Кліматолог. Клімат Криму стане тропічним, з властивими йому високою вологістю і температурою. Збільшиться сила штормових вітрів. Степи Криму перетворяться на пустелі. Чим південніше, тим процес перетворення відбуватиметься швидше.
Вчитель. А що принесе глобальне потепління клімату України?
Кліматолог. Глобальне потепління клімату принесе Україні більше користі, ніж шкоди. Небезпека для людства може виникнути, якщо вуглекислого газу в атмосфері стане вдвічі більше, ніж на передодні індустріальної ери близько ста років тому. З тих пір його вміст збільшився на 25%. Виходить, що принаймні в найближчі сто років глобальне потепління, з його нинішніми темпами, не є небезпечним. Користь же від нього виражається, зокрема, у пом’якшенні клімату України – зменшується контраст між зимовими і літніми температурами. Зими теплішають. Вирівнюються показники випадання опадів. Так, на посушливому півдні України спостерігається їхній ріст приблизно на 15% за сто років.
Вчитель. Проблема парникового ефекту глобальна. Які заходи проводяться в нашому регіоні з приводу зменшення забруднень атмосфери та покращення екологічної ситуації?
Експерт. З метою пом’якшення наслідків зміни клімату, в області ведеться робота щодо впровадження заходів, реалізація яких супроводжується скороченням викидів парникових газів. Ці заходи спрямовані на зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем та стан екологічної безпеки регіону.

А в зв’язку з тією ситуацією, що вже склалася в регіоні, ведеться постійний моніторинг за парниковими газами, на які в області припадає найбільша частка, зокрема:

  • раннє виявлення джерел парникових газів та прогнозування;
  • впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо – та енергозберігаючих технологій, збільшення інвестицій;
  • оцінка наслідків зміни клімату;
  • визначення адаптаційних заходів.

Вчитель. Яка участь України в міжнародному процесі за зменшення глобальних змін клімату?
Юрист. У 1992 році об’єднані зусилля багатьох урядів та парламентів країн світу привели до схвалення Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Україна підписала Конвенцію про зміну клімату ще в 1994 році, а Верховна Рада ратифікувала її в 1996. Сьогодні до Конвенції про зміну клімату приєдналися майже всі країни світу.

Наші вчені та експерти разом з ученими та експертами інших країн шукають шляхи, щоб протистояти глобальній зміні клімату на землі. Однак необхідно ще тісніше згуртуватися для розв’язання проблем глобального потепління раніше, ніж зміни в довкіллі стануть незворотними.

Заключне слово вчителя.

Теперішній клімат визначають не тільки природні, а й антропогенні чинники і результати взаємодії між ними. Україна займала у 1990 році шосте місце у світі за загальними викидами парникових газів та п’яте за викидами на душу населення.

Ми спостерігаємо глобальне потепління, яке пов’язане переважно із забрудненням атмосфери. Склалася ситуація, коли на природний процес, що розвивається за своїми законами, накладаються результати діяльності людства. Проте людина не може вийти з – під «влади» законів природи. Без сумніву, розвиток природи йтиме своїм шляхом, водночас посилюючи опір антропогенному чинникові, який є провідним у формуванні сучасних ландшафтів, особливо в давно освоєних регіонах. Немає сумніву, в тому, що результати діяльності людства, які призвели до значної зміни природних умов, а часто навіть до деградації природних екосистем, можуть бути нейтралізовані самою природою. Альтеннативи цьому процесові нема. Інакше він може мати непередбачувані наслідки.
Список літератури

1.Бертоліні Р., Менне Б., Зміни клімату: якими можуть бути наслідки? // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. — № 10.

2.Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань – К.: Либідь, 2001. – 99с.

3.Волощук В., Глобальне потепління клімату приносить Україні більше користі, ніж шкоди // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. — № 10.

4.Гейнц Є., Зміни клімату в історичні часи // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. — № 10.

5.Заблоцький П., Про вплив клімату на здоров’я людини // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. — № 10.

6.Комсомольська правда. – 2009. 15 – 21 травня

7.Комсомольска правда. – 2010. 6 – 12 серпня

8.Мельничук І., Проць О., Чи міняється клімат? // Краєзнавство. Географія, Туризм. – 2002. — № 10.

9.Наулко В. І., Артюх Л. Ф., Горленко В. Ф., та ін. Культура і побут населення України: Навч. посібник – К.: Либідь, 1993. -288с

10.Пестушко В., Уроки географії – уроки гуманізації // Краєзнавство. Географія, Туризм. – 2003. — № 9.

11.Твоє майбутнє – земля за порогами. – КП «ЗМД «Дніпровський металург», Запоріжжя. – 2009.

12.Урядовий кур’єр. – 2001. — № 219.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий