Лук’янова Л. В. Методичний підхід до використання лабораторних тварин в умовах моделі – капілярної кровотечі з різаної рани матки у щурів

Методичний підхід до використання лабораторних тварин в умовах моделі – капілярної кровотечі
Лук’янова Л. В. Методичний підхід до використання лабораторних тварин в умовах моделі – капілярної кровотечі з різаної рани матки у щурів

Скачати 131.02 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 131.02 Kb. УДК 615.273.5:615.322 УДК 615.273.5:615.322:615.451.16:582.734.4

Лук’янова Л.В.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИКОРИСТАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН В УМОВАХ МОДЕЛІ – КАПІЛЯРНОЇ КРОВОТЕЧІ

З РІЗАНОЇ РАНИ МАТКИ У ЩУРІВ

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

e-mail: medchem1@rambler.ru

Вступ. У ряді випадків як гострі, так і хронічні експерименти проводяться хірургічними або іншими методами, які викликають різкі больові відчуття у лабораторних тварин. Це ні з фізіологічної точки зору, ні з точки зору гуманності не виправдано, тому що будь-яке больове подразнення викликає у живого організму глибоку перебудову багатьох функцій і в першу чергу функцій центральної нервової системи, сердцево-судинної, ендокринної та інших систем, а це призводить до спотворення отриманих результатів. На жаль, це не враховується багатьма експериментаторами.

І тому, експерименти, які виконуються хірургічними методами, повинні проводитися тільки після знеболювання, причому до іммобілізації тварини. Розрахунок знеболювального лікарського засобу проводиться на кілограм або грам маси тіла лабораторної тварини. І речовина, що вводиться, і час дії знеболювального засобу обов’язково фіксується в протоколі експерименту або в наркозній карті. Якщо дослід закінчується смертю тварини, її умертвляють до закінчення дії знеболювальної речовини. Наркоз у тварин проводять різними фармакологічними засобами з використанням різних шляхів введення (інгаляційний, інтратрахеальний, внутрішньовенний, внутрішньом’язовий, ректальний) [1].

Дослідження були проведені згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою „Фармакологічні дослідження біологічно активних речовин та лікувальних засобів синтетичного та біологічного походження, їх застосування в медичній практиці” (№ державної реєстрації 0103U000478).

Актуальність розширення арсеналу засобів кровоспинної терапії обумовлена різними факторами. Серед них післяопераційні ускладнення після хірургічного втручання, прийом різних лікарських препаратів, що порушують синтез факторів зсідання або стимулюють фібриноліз, вплив променевої терапії та підвищення алергізації населення, пов’язане із застосуванням хіміотерапії.

Одним зі шляхів вирішення даної проблеми є створення нових кровоспинних і капілярозміцнючих засобів, які не мають побічних ефектів. Перспективною групою щодо цього є препарати на основі рослинної сировини, що завойовують все більшу популярність на ринку лікарських засобів [2].

З огляду на це, пошук і розробка нових гемостатичних засобів рослинного походження, що поряд з високою специфічною активністю, були б зручними та безпечними у застосуванні є актуальною проблемою сучасної фармакології.

Детальне вивчення хімічного складу та фармакологічних властивостей, а також результатів клінічних досліджень ефективності рослин та препаратів з них є підґрунтям для розробки та впровадження у медичну практику нових високоефективних рослинних засобів. На відміну від синтетичних лікарських засобів рослинні біологічно-активні речовини чинять на організм людини м’яку дію, не викликають побічних ефектів та алергійних реакцій. Наявність достатньої сировинної бази, комплексна фармакологічна активність та нешкідливість пояснює зацікавленість до вивчення дикоростучих неофіцінальних рослин. З літературних даних відомо, що рослини роду ожини (Rubus) містять дубильні речовини, фенолкарбонові кислоти та флавоноїди, які мають широкий спектр фармакологічної активності [3-5]. Флавоноїди, аскорбінова кислота та поліфеноли мають тенденцію до накопичення у значних кількостях, що дає можливість розглядати рослини як багате джерело цих речовин [6,7].

У Національному фармацевтичному університеті на кафедрі фармакогнозії під керівництвом професора В.М. Ковальова було вивчено фітохімічний склад пагонів ожини сизої і отриманого з них сухого екстракту. Визначено, що до складу пагонів ожини сизої входять: сума флавоноїдів в перерахунку на рутин 1,38%, дубильних речовин 7,4%, що суттєво перевершує вміст біологічно-активних речовин у більшості лікарських рослин-гемостатиків, наприклад, гірчака перцевого[8-10]. Багатий хімічний склад робить ожину сизу цінним лікувально-профілактичним засобом. Такий хімічний склад може обумовити широкий спектр фармакологічної активності, в тому числі і гемостатичну дію. Досі в цьому відношенні ожина сиза не вивчалась. В клінічну практику препарати з ожини сизої ще не впроваджені.

У зв’язку з цим, доцільним та актуальним було вивчення гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої (Rubus caesius) з родини розоцвітих (Rosaceae).

У роботі вперше експериментально доведена наявність гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої з використанням методичного підходу до використання лабораторних тварин при методології експериментальної фармакології.

Мета дослідження. Обґрунтувати в експерименті методичний підхід до використання лабораторних тварин в умовах моделі – капілярної кровотечі з різаної рани матки у щурів-самок.

Матеріали та методи дослідження. Предмет дослідження – сухий екстракт (субстанція) з пагонів ожини сизої – це гігроскопічний порошок ясно-брунатного кольору, розчинний у воді і нижчих спиртах. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої має такий кількісний вміст БАР: білково-полісахаридного комплексу – 2,52%, поліфенолів – 5,39%, флавоноїдів – 0,8% [7].

Аналіз хімічного складу підтвердив дані літератури про те, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої є сумою дубильних речовин, флавоноїдів, гідроксикоричних і гідроксибензойних кислот, вітамінів С, Р, Е і F, що дозволило передбачити наявність у сухого екстракту з пагонів ожини сизої гемостатичної активності.

На етапі доклінічних досліджень нового фармакологічного препарату рекомендується проводити фармакологічні дослідження, використовуючи лабораторних тварин: щурів, мишей, мурчаків і т.д. В експериментах по дослідженню сухого екстракту з пагонів ожини сизої використано 18 безпородних щури-самки, які втримувалися на стандартному харчовому раціоні віварію.

За літературними даними, ожина сиза у народній медицині застосовується при маткових кровотечах. Тому, для оцінки гемостатичної активності та підтвердження механізму дії дослідної речовини було використано її здатність зменшувати тривалість кровотечі на моделі різаної рани матки щурів-самок. Під час експерименту тварини знаходилися в умовах і на раціоні віварію відповідно до передбачених норм. Досліди з тваринами проводили відповідно до встановлених правил роботи з ними [11, 12]. Під час експерименту тварини знаходилися в умовах і на раціоні віварію відповідно до передбачених норм. Досліди з тваринами проводили відповідно до встановлених правил роботи з ними.

Дози препаратів порівняння розраховували з використанням коефіцієнту видової стійкості Ю.Р. Риболовлєва [13]. З огляду на те, що добова доза рідкого екстракту грициків звичайних для людини складає 75 крапель, для щурів склала 0,1 мл/кг.

Гемостатичні властивості препаратів вивчали на моделі капілярної кровотечі з різаної рани матки у білих безпородних щурів-самок.

Після попереднього наркотизування 1% розчином барбамілу (8 мг/кг маси тварини вводять внутрішньобрюшинно), піддослідним тваринам розрізали черевну порожнину [14]. Для цього щурів привязували за лапки к столу спиною донизу, міцно натягуючи лямки, щоб тварина не рухалася і не могла відвязатися під час досліду. Наносили стандартну рану на шийку матки розміром 1,0х0,3см дослідних і контрольних груп тварин через 30 хвилин після внутрішньошлункового введення препаратів (контрольна група тварин отримувала еквівалентну кількість розчинника – дистильованої води). Про дію дослідної речовини на згортання крові судили за тривалістю кровотечі. З цією метою на поверхню розрізу кожні 2-3 секунди накладали кусочок фільтрованого паперу. Закінченням кровотечі вважали момент утворення кров’яного згустку, який прилипає до фільтрувального паперу з невеликою кількістю або повною відсутністю рідкої крові. Розраховували середню тривалість кровотечі для кожної групи тварин і достовірність відмінностей між дослідними даними і контролем.

Експерименти проводили на 18 білих щурах-самках, вагою 200-220г, яких розділили на 3 групи (по 6 тварин у кожній), яким внутрішньошлунково за 30 хв. до оперативного втручання (нанесення різаних ран на матку) вводили наступні речовини:

1 група тварин – контрольна – тваринам вводили дистильовану воду.

2-й групі тварин – сухий екстракт з пагонів ожини сизої у дозі 7 мг/кг.

3-й групі тварин – рідкий екстракт грициків звичайних у дозі 0,1 мл/кг.

Було проведено 3 серії дослідів.

Тварини вирощені у розпліднику віварію Центральної науково-дослідної лабораторії Національного фармацевтичного університету згідно з санітарно-гігієнічними нормами та вимогами GLP [15]. Робота з тваринами проводилась згідно з міжнародними вимогами про гуманне ставлення до тварин та з дотриманням вимог директиви 86/609/ЕЕС з питань захисту тварин «Европейская конвенция защиты позвоночных животных, которые используются с экспериментальными и другими целями» (Страсбург, 1986), комісії з біоетики Національного фармацевтичного університету (протокол № 2 від 15.04.2004 р.), а також згідно з методичними рекомендаціями „Доклінічні дослідження лікарських засобів” [16].

Отримані результати досліджень оброблені статистично з використанням пакету прикладних програм “STATISTICA” на комп’ютері з програмним забезпеченням “Excel”, методів варіаційної статистики. Аналіз результатів і оцінку їх вірогідності здійснювали шляхом порівняння з вихідними та контрольними даними. Вірогідними вважали відмінності при р0,05 [17-19] .

Результати та їх обговорення. Дані впливу сухого екстракту з пагонів ожини сизої на тривалість кровотечі в умовах моделі представлені в таблиці 1.

Встановлено, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє гемостатичну активність при введенні щурам в дозі 7 мг/кг на рівні 28,57% – скорочує тривалість капілярної кровотечі на моделі різаної рани матки щурів в 1,4 разу у порівнянні з контролем і в 2,18 разу відносно екстракту грициків звичайних. Механізм дії обумовлений комплексом біологічно активних речовин, які входять до складу сухого екстракту з пагонів ожини сизої.

За вираженістю гемостатичної активності на моделі капілярної кровотечі з різаної рани матки у щурів-самок сухий екстракт з пагонів ожини сизої перевершує референс-препарат рідкий екстракт грициків звичайних.

Використаний нами методичний підхід до використання лабораторних тварин в умовах експериментальної моделі дозволив зробити висновок, що сухий екстракт з пагонів ожини сизої досить ефективно скорочує тривалість капілярної кровотечі з різаної рани матки у щурів-самок з нормальним гемостазом. Це свідчить про можливість використання його як кровоспинного засобу при різноманітних геморагіях.

У роботі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням створення нового гемостатичного засобу рослинного походження з пагонів ожини сизої, який може бути рекомендований для розробки лікарського препарату у формі таблеток з метою його впровадження у медичну практику.

Висновки. Відсутність стандартної методики дослідження тривалості кровотечі на моделі капілярної кровотечі з різаної рани матки у щурів-самок визначає високу актуальність та практичну значимість даних досліджень.

Було проведено наукові дослідження на сучасному методичному рівні, які дозволили:

  • використовуючи методичний підхід до використання лабораторних тварин в умовах моделі визначити тривалість капілярної кровотечі на різаній рані матки у щурів-самок;
  • підтвердити гемостатичну дію сухого екстракту з пагонів ожини сизої.

За результатами досліджень зроблено висновок про можливість впровадження нової методики визначення тривалості капілярної кровотечі на моделі різаної рани матки у щурів-самців для підтвердження гемостатичної активності досліджуваних препаратів. Дана модель кровотечі може бути здійснена в умовах стандартного фармацевтичного підприємства, з використанням стандартного обладнання та екологічно безпечних реактивів, використання доступної вітчизняної рослинної сировини.

За результатами проведених досліджень втілено в систему охорони здоров’я інформаційний лист про нововведення № 80-2007 «Методика визначення тривалості кровотечі в експериментальних умовах» (Київ, 2007).

Таблиця 1

Гемостатична активність досліджуваних засобів

при капілярній кровотечі з різаної рани матки у щурів-самок, (n=6)

Групи тварин Тривалість кровотечі, с Гемостатична активність, % Контроль 115,50±0,76 – Сухий екстракт з пагонів ожини сизої 82,50±1,38*/** 28,57 Рідкий екстракт грициків звичайних 100,33±0,99* 13,13

Примітки:

* — вірогідність результатів щодо контролю, р<0,05;

** — вірогідність результатів щодо екстракту грициків звичайних, р<0,05.
Ключові слова. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої, гемостатична активність, модель, тривалість кровотечі, грицики звичайні, різана рана матки.

Ключевые слова. Сухой экстракт из побегов ежевики сизой, гемостатическая активность, модель, длительность кровотечения, пастушья сумка, резаная рана матки.

Keywords. А dried extract from cormus of a Rubus caesius, hemostatic activity, the model, the duration of bleeding, the shepherd’s bag, incised wound of the аn uterus.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Каркищенко Н.Н. Альтернативы биомедицины. Том 2. Классика и альтернативы фармакотоксикологии/ Каркищенко Н.Н. – М.: Изд-во ВПК, 2007. – 448 с.: 139 ил.
  2. Ковальов В.М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / В.М.Ковальов, О.І. Павлій, Т.І.Ісакова. – Х.: Вид-во НФаУ, “Прапор”, 2000. – 703с.
  3. Ковальов В.М. Кількісне визначення суми флавоноїдів у пагонах ожини сизої / В.М. Ковальов, О.А. Васильєва, Т.О. Краснікова // Вісник фармації. – 2001. — №3 (27). – С.38.
  4. Чекман І.С. Флавоноїди – клінікофармакологічний аспект / Чекман І.С. // Фітотерапія в Україні. – 2000. – №2. – С.3-5.
  5. Hansteen B. Biochemical effects of flavonoids / Hansteen B. // Z.Lebensmittel. Untersuchung und Forschung. – 1980. – Vol.170, N 1. – Р.36-41.
  6. Гісцева О.А. Дослідження накопичення деяких груп біологічно активних речовин у пагонах ожини сизої з різних регіонів України / Гісцева О.А. // Матеріали до наукової конференції з міжнародною участю. – Вінниця. – 2004. – С.301.
  7. Гісцева О.А. Якісний склад та кількісний вміст сухого екстракту з пагонів ожини сизої /О.А. Гісцева, В.М. Ковальов, Т.О. Краснікова //Матеріали VI національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”.– Х.,2005. – С.690.
  8. Болтарович З.Є. Українська народна медицина: Історія і практика / Болтарович З.Є. – К.: Абрис, 1994. – 320 с.
  9. Казарина Т.В. Растения целители / Казарина Т.В. – Смоленск: Русич, 1996. – 606 с.
  10. Лавренова Г.В. Фитотерапия / Лавренова Г.В. – СПб: ООО «СМИО Пресс», ТОО «Диамант», 1996. – Т. 1. – 480 с.; Т. 2. – 480 с.
  11. Западнюк И.П. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте / И.П. Западнюк, В.И. Западнюк, Е.А. Захария, Б.В.Западнюк. – К.: Вища школа, 1983. – 383 с.
  12. Клінічні лабораторні методи дослідження / За ред. проф. І.А. Зупанця та проф. В.Ф. Москаленка. – [2-ге вид., переробл. та допов.] – Харків: Вид-во НФаУ, 2001. – 177 с.
  13. Рыболовьев Ю.Р. Дозирование веществ для млекопитающих по константам биологическо активности / Ю.Р.Рыболовьев, Р.С. Рыболовлев // Доклады АН СССР. – 1979. – т. 247, № 6. – с. 1513 – 1516.
  14. Современные аспекты рационального обезболивания в медицинской практике / Под ред. проф. Трещинского А.И., проф. Усенко А.С., проф. Зупанца И.А. – Киев: Морион, 2000. – 64 с.
  15. Правила доклинической оценки безопасности фармакологических средств (GLP). – М., 1992. – 78 с.
  16. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / За редакцією член-кор. АМП О.В. Стефанова. – К.: Авіцена, 2001. – 528 с.
  17. Лапач С.М. Статистичні методи в медіко-біологічних дослідженнях із застосуванням Exel / С.М. Лапач, А.В. Чубенко, П.М. Бабіч – К.: Моріон. 2001. – 408с.
  18. Гублер Л.Н. Применение критериев непараметрической статистики в медико-биологических исследованиях / Л.Н. Гублер, А.А. Генкин. – Л., 1966. – 57с.
  19. Пиотровский В.К. Метод статистических моментов и интегральные модельно-независимые параметры фармакокинетики. / В.К. Пиотровский //Фармакология и токсикология, 1986. — №5. – С.118-127.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИКОРИСТАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН В УМОВАХ МОДЕЛІ – КАПІЛЯРНОЇ КРОВОТЕЧІ

З РІЗАНОЇ РАНИ МАТКИ У ЩУРІВ

Лук’янова Л.В.

Стаття присвячена обгрунтуванню в експерименті методичного підходу до використання лабораторних тварин при дослідженні гемостатичної активності сухого екстракту з пагонів ожини сизої в умовах моделі – капілярної кровотечі з різаної рани матки у щурів-самок. Вперше теоретично обґрунтована та експериментально доведена гемостатична дія сухого екстракту з пагонів ожини сизої.

За впливом на систему згортання крові дослідний екстракт перевищує дію препарату порівняння – рідкого екстракту грициків звичайних. Сухий екстракт з пагонів ожини сизої виявляє гемостатичну активність при введенні щурам в дозі 7 мг/кг на рівні 28,57% – скорочує тривалість капілярної кровотечі моделі різаної рани матки щурів в 1,4 разу у порівнянні з контролем і в 2,18 разу відносно рідкого екстракту грициків звичайних, що свідчить про доцільність застосування сухого екстракту з пагонів ожини сизої як кровоспинного засобу при паренхіматозних і капілярних кровотечах.

За результатами проведених досліджень втілено в систему охорони здоров’я інформаційний лист про нововведення № 80-2007 «Методика визначення тривалості кровотечі в експериментальних умовах» (Київ, 2007).

МЕТОДИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ ЛАБОРАТОРНЫХ ЖИВОТНЫХ В УСЛОВИЯХ МОДЕЛИ – КАПИЛЯРНОГО КРОВОТЕЧЕНИЯ ИЗ РЕЗАНОЙ РАНЫ МАТКИ У КРЫС

Лукьянова Л.В.

Статья посвящена обоснованию в эксперименте методическому подходу к использованию лабораторных животных при исследовании гемостатической активности сухого экстракта из побегов ежевики сизой в условиях модели – капиллярного кровотечения с резаной раны матки у крыс-самок. Впервые теоретически обосновано и экспериментально доказано гемостатическое действие сухого экстракта из побегов ежевики сизой.

По влиянию на свертывающую систему крови исследуемый экстракт превосходит действие препарата сравнения жидкого экстракта пастушьей сумки. Cухой экстракт из побегов ежевики сизой проявляет гемостатическую активность при введении крысам в дозе 7 мг/кг на уровне 28,57% – сокращает длительность капиллярного кровотечения модели резаных ран матки крыс в 1,4 раза по сравнению с контрольными животными и в 2,18 раза относительно жидкого экстракта пастушьей сумки, что свидетельствует о целесообразности применения сухого экстракта из побегов ежевики сизой в качестве гемостатика при паренхиматозных и капиллярных кровотечениях.

По результатам проведенных исследований внедрено в систему охраны здоровья информационный лист о нововведении №80-2007 «Методика определения длительности кровотечения на модели резаной раны матки у крыс» (Киев, 2007).

THE METHODICAL APPROACH TO USE OF LABORATORY ANIMALS IN THE CONDITIONS OF MODEL – A CAPILLARY BLEEDINGS FROM INCISED WOUNDS OF THE UTERUS AT RATS

Lukjanova L.V.

Article is devoted a substantiation in experiment to the methodical approach to use of laboratory animals at research of haemostatic activity of а dried extract from cormus of a Rubus caesius in the conditions of model – a capillary bleeding with incised wounds of a uterus at rats-females. For the first time haemostatic action of а dried extract from cormus of a Rubus caesius is theoretically proved and experimentally proved.

The investigated extract surpasses action of a preparation of comparison of a liquid extract of the shepherd’s bag in influence on curtailing system of blood. A dried extract from cormus of a Rubus caesius shows haemostatic activity at introduction to rats in a dose of 7 mg/kg at level of 28,57 % — reduces duration of a capillary bleeding of model incised wounds of a uterus of rats in 1,4 times in comparison with control animal and in 2,18 times concerning a liquid extract of the shepherd’s bag that the haemostatics testifies to expediency of application of a dried extract from cormus of a Rubus caesius in quality at parenhimatozy and capillary bleedings.

By results of the spent researches it is introduced in health protection system information sheet about an innovation №80-2007 «the Technique of definition of duration of a bleeding on model incised wounds of a uterus at rats» (Kiev, 2007).

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий