110 років тому було започатковано Нобелівську премію (1901 р.)

У цьому вебліографічному покажчику міститься інформація про Нобелівську премію, історію її заснування, Нобелівський фонд, Нобелівські комітети, відомості про лауреатів Нобелівської премії в галузі фізики, хімії, медицини і фізіології, економіки, літератури, Нобелівської премії миру. Ви зможете також дізнатися про процедуру присудження Нобелівської премії, про критерії відбору претендентів на премію, про жінок-лауреатів Нобелівської премії, а також про вчених-вихідців з України, які були удостоєні цієї нагороди.

Для середнього та старшого

шкільного віку

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ

Нобелівська премія  міжнародна премія, названа на честь її засновника шведського інженера-хіміка, винахідника і промисловця Альфреда Бернгарда Нобеля (1833-1896), присуджується з 1901 р.

Нобелівська премія складається із золотої медалі, на якій вигравійовано зображення А. Нобеля, диплому з відповідним записом і чека на встановлену суму, розмір якої залежить від щорічного прибутку Нобелівського фонду (2000 р. вона становила понад 100 000 дол. США).

Присудження премій довірено: Королівській АН у Стокгольмі (з фізики, хімії, економіки), Королівському Каролінському медико-хірургічному інституту у Стокгольмі (з фізіології або медицини) і Шведській академії (з літератури). У Норвегії спеціально утворений Нобелівський комітет стортингу (парламенту) присуджує Нобелівську премію за діяльність у зміцненні миру. Участь Норвегії у присудженні премії має історичне підґрунтя: до 1905 р. обидві країни були однією державою (шведсько-норвезька унія).

Посмертно Нобелівські премії не присуджуються.

Правом висування кандидатур на здобуття Нобелівської премії користуються тільки особи (не організації), коло яких визначене положенням про кожний вид Нобелівської премії.

У галузі фізики, хімії, економіки, фізіології або медицини правом висування у разовому порядку наділяються компетентні фахівці, які представляють різні країни (по 6 чол. для кожної галузі науки). Королівська АН і Королівський Каролінський медико-хірургічний інститут конфіденційно обирають таких осіб щорічно для висування кандидатур на майбутній рік.

Пропозиції до 1 лютого надсилаються у відповідні комітети з Нобелівської премії. Обговорення представлених праць і голосування відбуваються таємно, розбіжності по кандидатурах до протоколів засідань не заносяться. У пресі публікується тільки рішення та його коротке мотивування (по преміях миру мотивування не дається). Рішення про присудження премій оскарженню або скасуванню не підлягає.

Нобелівські премії присуджуються незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, можуть присуджува-тися і за праці, виконані раніше, якщо їхнє значення стало очевидним пізніше.

Усі премії, крім премії миру, можуть присуджуватися лише індивідуально і, як правило, тільки раз. Як виняток, Нобелівську премію було присуджено двічі М. Склодовській-Кюрі (1903, 1911), Л. Полінгу (1954, 1962) і Дж. Бардіну (1956, 1972).

Нобелівською премією за наукові заслуги удостоєно ряд видатних учених, у т. ч. радянських: М. М. Семенова (з хімії, 1956), П. О. Черенкова, І. М. Франка, І. Є. Тамма (з фізики, 1958), Л. Д. Ландау (з фізики, 1962), М. Г. Басова і О. М. Прохорова (з фізики, 1964), рад. письменника М. О. Шолохова (1965), Л. В. Канторовича (з економічних наук, 1975), П. Л. Капіцу (з фізики, 1978) та ін.

В ряді випадків рішення про присудження Нобелівської премії, особливо за літературні твори і діяльність по зміцненню миру, були тенденційними й визначалися політичними інтересами реакційних кіл.

Історія Нобелівської премії

Альфред Нобель спочатку в своєму заповіті, складеному 14 березня 1893 р., висловив бажання направити кошти від своїх патентів на будівництво крематоріїв у великих містах, чим, за його думкою, мав займатися стокгольмський Каролінський інститут. Однак ще в 1886 р. Папа Римський визнав кремацію неналежною формою поховання. У 1895 р. Нобель склав інший заповіт, де наказав створити фонд, відсотки з якого будуть видаватися у вигляді премії тим, хто впродовж попереднього року приніс найбільшу користь людству.

Згідно із заповітом А. Нобеля 1895 р. увесь його капітал (31 млн. шведських крон) було розміщено в акції, облігації та позики, прибуток від яких ділиться на 5 рівних частин і щорічно присуджується у вигляді премій за найважливіші дослідження і відкриття в галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, за кращі літературні твори, а також за діяльність у справі зміцнення миру.

У 1968 р. Національний банк Швеції з нагоди свого 300-ліття заснував ще одну Нобелівську премію  за праці в галузі економіки.

У 1900 р. був створений Нобелівський комітет, який виплачує премії.

Впродовж 1901-2010 рр. Нобелівські премії було присуджено 543 рази. У статуті Нобелівського фонду говориться: «Якщо жодна з робіт на розгляді не має важливості, призовий фонд повинен бути збереженим до наступного року. Якщо, навіть тоді премія не може бути присудженою, сума повинна бути додана до Фонду обмеженого фінансування».

Кількість

лауреатів

Нобелівської премії

Присуджено

одному лауреату

Розділено

між двома лауреатами Розділено між трьома лауреатами Фізика 189 47 29 28 Хімія 160 62 22 18 Медицина та фізіологія 196 38 31 32 Література 107 99 4 — Захист миру 98 62 28 1 Економіка 67 22 15 5 Організації 23

Всього 840 330 129 84

817 лауреатів та 23 організації були нагороджені Нобелівською премією у період з 1901 р. до 2010 р. З них 67 є лауреатами в галузі економічних наук. Невелике число осіб і організацій було удостоєно більше одного разу, що означає, що 813 осіб і 20 організацій отримали Нобелівську премію загалом.

Були роки, коли Нобелівська премія не присуджувалась. Загальна кількість разів – 50. Більшість з них під час І світової війни (1914-1918) і II світової війни (1939-1945).

Нобелівська премія Роки, коли Нобелівська премія не присуджувалась фізика 1916, 1931, 1934, 1940, 1941, 1942 хімія 1916, 1917, 1919, 1924, 1933, 1940, 1941, 1942 медицина 1915, 1916, 1917, 1918, 1921, 1925, 1940, 1941, 1942 література 1914, 1918, 1935, 1940, 1941, 1942, 1943 захист миру 1914, 1915, 1916, 1917, 1918, 1923, 1924, 1928, 1932, 1939, 1940, 1941, 1942, 1943, 1948, 1955, 1956, 1966, 1967, 1972 економіка —

Список наймолодших лауреатів Нобелівської премії

Вік Ім’я Категорія, рік Дата народження 25 Лоренс Брегг фізика 1915 31 березня 1890 31 Вернер Гейзенберг фізика 1932 5 грудня 1901 31 Цзун-Дао Лі фізика 1957 24 листопада 1926 31 Карл Д. Андерсон фізика 1936 3 вересня 1905 31 Павло А. М. Дірака фізика 1933 8 серпня 1902 32 Фредерік Г. Бантінг медицина 1923 14 листопада 1891 32 Рудольф Месбауерівських фізика 1961 31 січня 1929 32 Мейрід Корріган захист миру 1976 27 січня 1944 33 Джошуа Ледербергом медицина 1958 23 травня 1925 33 Бетті Уїльямс захист миру 1976 22 травня 1943 33 Рігоберта Менчу Тум захист миру 1992 9 січня 1959 33 Брайан Д. Джозефсон фізика 1973 4 січня 1940

Список найстарших лауреатів Нобелівської премії

Вік Ім’я Категорія, рік Дата народження 90 Леонід Гурвіц економіка 2007 21 серпня 1917 88 Раймонд Девіс молодший фізика 2002 14 жовтня 1914 88 Доріс Лессінг література 2007 22 жовтня 1919 87 Yoichiro Намбу фізика 2008 18 січня 1921 87 Віталій Л. Гінзбург фізика 2003 4 жовтня 1916 87 Пейтон Роус медицина 1966 5 жовтня 1879 87 Джозеф Ротблат захист миру 1995 4 листопада 1908 87 Карл Фріш фон медицина 1973 20 листопада 1886 85 Фердинанд Бюіссон захист миру 1927 20 грудня 1841 85 Джон Б. Фенн хімія 2002 15 червня 1917 85 Теодор Моммзен література 1902 30 листопада 1817 85 Віллард Бойл С. фізика 2009 19 серпня 1929

Нобелівська премія миру була присуджена 23 рази організаціям у 1901-2009 рр. 20 окремих організацій удостоєні Нобелівської премії миру: Служба Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців отримала Нобелівську премію миру двічі, в 1954 і 1981 роках, і Міжнародний комітет де ла Круа Руж (Міжнародний Комітет Червоного Хреста) (МКЧХ) був удостоєний премії три рази, в 1917, 1944 і 1963 рр.

Організації, яким було присуджено Нобелівську премію:

2007 – Міжурядова група експертів з питань зміни клімату

2006 – Грамін Банк
2005 – Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ)
2001 – Організація Об’єднаних Націй
1999 – Організація «Лікарі без кордонів «
1997 – Міжнародна кампанія з заборони протипіхотних мін
1995 – Пагуошські конференції з науки та глобальних проблем
1988 – Миротворчі сили Організації Об’єднаних Націй
1985 – Міжнародна організація «Лікарі за запобігання ядерної війни»
1981 – Служба Верховного комісара ООН у справах біженців
1977 – Міжнародна амністія
1969 – Міжнародна організація праці
1965 – Дитяча фундація Організації Об’єднаних Націй
1963 – Міжнародний комітет Червоного Хреста
1963 – Ліга товариств Червоного Хреста
1954 – Служба Верховного комісара ООН у справах біженців
1947 – Рада Друзів на службі суспільству
1947 – Американський комітет Друзів на службі суспільству
1944 – Міжнародний комітет Червоного Хреста
1938 – Нансенівська міжнародна організація у справах біженців
1917 – Міжнародний комітет Червоного Хреста
1910 – Міжнародне бюро миру
1904 – Інститут міжнародного права

Традиції

Урочисті церемонії вручення Нобелівської премії відбуваються у Стокгольмі та Осло 10 грудня, у річницю смерті А. Нобеля (у Швеції ця дата збігається з офіційним днем підняття державного прапора). За традицією шведський король вручає золоті медалі лауреатів Нобелівсь-кої премії, а норвезький король присутній на церемонії.

Кожен лауреат отримує з рук монарха золоту медаль із зображен-ням засновника премії Альфреда Нобеля і диплом. Грошова частина премії переказується лауреатам згідно з їхніми побажаннями.

Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция