Лекція Тема. Осередки позакласної роботи з української мови та їх діяльність

Методика навчання української мови в середніх навчальних закладах / За ред. М. Пентилюк. – К. Ленвіт, 2005. – 400 с
Лекція Тема. Осередки позакласної роботи з української мови та їх діяльність

Скачати 107.63 Kb.

Дата конвертації 18.04.2016 Розмір 107.63 Kb. Лекція

Тема. Осередки позакласної роботи з української мови та їх діяльність
План

1. Шкільний кабінет української мови.

2. Спецкурси та факультативні заняття з української мови.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Методика навчання української мови в середніх навчальних закладах / За ред. М. Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2005. – 400 с.

Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Методика навчання української мови у таблицях і схемах : навчальний посібник. – К. : Ленвіт, 2006. – 134 с.

Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Сучасний урок української мови – Х. : Вид. група “Основа”, 2007. – 176 с.

Остапенко Н. М. Технологія сучасного уроку рідної мови : навч. посібник / Н. М. Остапенко, Т. В. Симоненко, В. М. Руденко. – К. : ВЦ “Академія”, 2012. – 248 с.

Горошкіна О. М. Теорія і практика навчання української мови в старших класах. – Х. : Основа, 2012. – 171 с.

Олійник І. С., Іваненко В. К., Рожило Л. П., Скорик О. С. Методика викладання української мови в середній школі. – К. : Вища школа, 1989.

1. Шкільний кабінет української мови

Кабінет української мови (КУМ) – це навчально-виховний підрозділ середнього навчального закладу, обладнаний літературою, наочними посібниками, технічними засобами навчання, меблями, призначений для проведення уроків української мови та позакласних заході в з предмета. Кабінет української мови має великі потенційні можливості для організації навчально-виховного процесу, самоосвіти вчителів-словесників та роботи методичних об’єднань.

У кабінеті української мови є можливість користуватися всією наявною науково-популярною, методичною літературою, періодичними виданнями, лексикографічними джерелами. Крім того, через електронну пошту можна отримати доступ до інформаційних ресурсів, що зберігаються у великих бібліотеках, науково-методичних центрах, науково-дослідних установах, музеях тощо.

Кабінет має бути осередком позакласної роботи з предмета. Засідання гуртка чи інші заходи, що проводяться вчителем, за його бажанням можуть бути записані на відеокасету, щоб мати змогу проаналізувати запис, зробити висновки щодо ефективності позакласного заходу, накреслити шляхи подолання недоліків тощо.

З метою максимального забезпечення інтелектуального розвитку учнів, формування в них інтересу до вивчення української мови у КУМ має бути створене психологічно, гігієнічно та ергономічно комфортне середовище. Важливу роль посідає й естетичне оформлення кабінету.

Традиційно в кабінетах використовуються:

— робочі та ювілейні стенди з постійною та змінними експозиціями;

— панно чи стенди з національним змістом, атрибутами національної символіки;

— стіннівки;

— виставки літератури;

— виставки учнівських робіт тощо.

Кабінет української мови обладнується засобами навчання, що допомагають активізувати пізнавальну активність учнів. До них належать насамперед навчальні посібники, словники, науково-популярна література, наочно-ілюстративні матеріали, технічні засоби навчання (телевізор, магнітофон, відеомагнітофон, комп’ютери та ін.), комп’ютерні програми, відео -, аудіоматеріали, краєзнавчий матеріал тощо, які дають змогу вчителю-словеснику й учням підготуватися і провести на належному рівні позакласні заходи.

Так, розповідаючи на засіданні мовного гуртка про учених-мовознавців, у кабінеті можна показати їх портрети, книжки. Під час опрацювання теми “Власне українська лексика” учням важко без словника пояснити значення таких лексем, як берегиня, варто, водограй, передплата, майдан, сукня., осоння, часопис, гречний, чемний, ошатний, відписати, нездужати, побратися, сливе, либонь, попри та ін. Лексикографічні джерела, що знаходяться поруч, допоможуть учням створити власні словнички театральної лексики, лексики образотворчого мистецтва, бізнесмена, працівника сфери обслуговування тощо.

Наведемо для прикладу розробку засідання мовного гуртка на тему “Аналіз рекламних текстів” (10 клас), проведеного в кабінеті української мови.

На дошці епіграф:

Реклама має чудодійну силу: вона примушує людей потребувати того, про що вони раніше навіть не чули (Марті Парні).

Учитель пропонує школярам прочитати епіграф, ставить запитання:

– Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Якщо так, то доведіть, у чому, на вашу думку, полягає сила реклами.

– Чи можемо ми назвати рекламу засобом масового стимулювання?

– Чи стимулює реклама потреби людини?

За допомогою словника учні з’ясовують, що слово реклама походить від латинського гесlаmо – голосно кричати. Спочатку це слово означало повідомлення новин, надання інформації, у тому числі про продаж товарів.

Порівнюючи визначення в різноманітних словниках (іншомовних слів, економічних термінів, тлумачних, словнику реклами), учні переконуються, що термін реклама пов’язується з поняттям інформації.

Далі старшокласники працюють з таблицею “Основні параметри реклами”

Після цього вчитель пропонує схарактеризувати зібрані в кабінеті в окрему папку тексти за названими параметрами реклами.

Текст № 1.

Щоб очі сяяли, щоки червоніли, щоб надовго збереглася дівоча врода, розумна жінка буде купувати косметику за розумними цінами у Ексліпотоса.

Античні Афіни, глашатай, 2500 років тому.

Текст № 2.

З давніх-давен в карпатських горах та на полонинах збирали цілителі і знахарі трави, варили з них цілющі чаї. І приїжджали сюди з багатьох країн люди, щоб випити чаю та продовжити собі віку. Сьогодні “ГАЛКА-ЧАЙ” за допомогою стародавніх рецептур виробляє чай на будь-який смак, що допомагає не лише при лікуванні недуг, але й здійснює загальне оздоровлення організму. Це чай, який зігріє довгими зимовими вечорами, прохолодними літніми ранками, підіймає настрій та приносить задоволення навіть справжнім гурманам.

Текст № 3.

Є речі, які створюють надзвичайну атмосферу тепла і щастя, ту особливу ауру натхнення й любові, яку ми називаємо святом. Якщо ви хоч раз куштували цукерки “Маргарита”, ви зрозумієте, про що йде мова. Тож не шукайте зайвий раз причин і не намагайтесь вигадати незвичайний привід, аби влаштувати собі свято. Відкрийте коробку “Маргарита” і святкуйте!

За допомогою відеомагнітофона, наявного в кабінеті, вчитель пропонує для аналізу кілька текстів телереклами. Крім характеристики текстів за основними параметрами реклами, учні роблять спробу їх удосконалити, у разі потреби звертаються до відповідних словників.

Таким чином, ми бачимо, що в кабінеті, створено всі умови для проведення засідання мовного гуртка. Учителем використані необхідні засоби наочності, друковані матеріали, відеоматеріали, що дало змогу ефективно організувати позакласну діяльність учнів.

Останнім часом створюються мультимедійні кабінети, що забезпечують викладання української мови на якісно новому рівні із застосуванням комплексу новітніх комп’ютерних технологій. Це дасть змогу учням залучитися до мережі Інтернет, познайомитися з рідкісними виданнями, побачити експонати музеїв, працювати в діалоговому режимі, листуватися з однолітками з різноманітних куточків України і світу.

Під час проведення в кабінеті уроків і позакласних заходів треба дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил техніки безпеки.
2. Спецкурси та факультативні заняття з української мови

Факультатив – форма організації навчання, основними завданнями якої є поглиблення знань учнів старших класів з української мови, розвиток їхніх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в певній галузі виробництва, культури і мистецтва.

Ця форма створює широкі можливості для стимулювання розумової діяльності учнів і є з’єднувальною ланкою між уроками і позакласними заняттями.

Факультативи забезпечують ефективне групове диференційоване навчання, бо, на відміну від інших форм навчання, для них характерні:

— спільність пізнавальних інтересів учнів;

— їхнє позитивне ставлення до вивчення обраної галузі;

— пізнавальна активність.

За освітніми завданнями (за змістом освіти) розрізняють факультативи:

— поглибленого вивчення навчальних предметів;

— вивчення додаткових дисциплін (етимологія, діалектологія);

— міжпредметні факультативи (курс “Картина світу українців” – українська мова + народознавство + фольклор).

Кожний з цих видів факультативів за дидактичною метою може бути теоретичним, практичним або комбінованим.

Теоретичні факультативи використовують для поглибленого вивчення окремих тем, розділів, розкриття складних теоретичних проблем. їх проводять у формі лекцій, семінарських занять, науково-теоретичних конференцій. Вони мають таку структуру:

1. Обґрунтування актуальності теми, її теоретичного і практичного значення, створення проблемної ситуації.

2. Розкриття проблеми (пояснення вчителя, виступи з рефератами учнів, розв’язання проблемних завдань, проведення досліджень, демонстрація фільмів тощо).

3. Обговорення результатів пошуку (аналіз учнями обґрунтованих положень, корекція помилкових уявлень).

4. Систематизація знань, їх аналіз.

Практичні факультативи забезпечують формування навичок і вмінь дослідницького характеру в процесі розв’язання технічних завдань. Вони мають таку структуру:

1. Постановка завдань, обґрунтування їх актуальності і практичної значущості (у разі потреби проводять інструктаж).

2. Розв’язання завдань і конкретизація результатів роботи.

3. Обговорення результатів, підбиття підсумків роботи.

Комбіновані факультативи проводяться у формі науково-практичних конференцій, комбінованих чи лекційно-практичних уроків. їх структура залежить від дидактичних завдань і передбачає різні комбінації компонентів.

Заняття в гуртках і клубах за інтересами, так як і факультативні заняття, передбачають реалізацію певної програми діяльності. Однак ця програма не має жорсткої регламентації і припускає внесення суттєвих змін відповідно до навчальних інтересів учнів, різних обставин діяльності, навчально-матеріальних можливостей школи та інших чинників. Гурткова і клубна робота будується на принципах добровільності, розвитку пізнавальної активності та самодіяльності учнів, врахування їхніх вікових та індивідуальних особливостей з використанням ігрових методик.

Сучасні факультативи – особлива організаційна форма навчально-виховної роботи, яка відрізняється і від уроку, і від позакласної роботи. У той же час підкреслюється, що факультативи мають багато спільного з уроками і додатковими заняттями. Як і уроки, факультативні заняття проводяться за затвердженими програмами і планами, ведеться журнал занять, заняття йдуть за розкладом, на цих заняттях застосовують спільні з уроком методи навчання і форми організації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Схожість з предметними гуртками полягає в тому, що факультатив, як і гурток, об’єднує групу учнів на основі загальних інтересів, добровільності вибору цієї форми навчання. На факультативних заняттях застосовуються деякі форми і методи, характерні для позакласних занять. Проте викладач повинен пам’ятати, що факультативи не замінюють позакласну роботу з предмета. Будучи самостійною частиною навчально-виховної роботи, факультативи можуть доповнюватися позакласними або гуртковими заняттями, на яких учні в ще більшому ступені поглиблюють і розширюють свої знання та вміння.

Працюючи з відносно невеликим числом 10-15 зацікавлених учнів, учитель більше, ніж на уроці, може здійснювати диференційований підхід, підбирати завдання залежно від схильностей та особливостей учнів.

Факультативні заняття передбачають високий рівень творчих здібностей учнів. Тут ширше, ніж на уроках, може бути застосований дослідницький метод, який сучасна дидактика розглядає як виховний в системі методів. Дослідницький характер роботи залежить не тільки від формулювання завдання, скільки від підходу учня до роботи: він спирається на відомості, здобуті наукою, користується деякими прийомами наукового аналізу, щоб вирішувати нові для нього і його товаришів завдання.

Робота учнів факультативних занять оцінюється дещо по-іншому, ніж на уроках: дванадцятибальна система не застосовується, але підготовлені доповідь або повідомлення можна повторити у ширшому колі, наприклад, на уроці.

На відміну від позакласної роботи, факультативи мають тільки освітню спрямованість, передбачають систему знань, визначених навчальною програмою, і т.д. Разом з тим на факультативах використовуються деякі форми позакласної роботи – елементи гри та змагання, прийоми цікавості, вікторини, виставки, інша, вільна атмосфера занять.

До основних, найбільш властивих форм навчального процесу на факультативних заняттях належать бесіди, лекції, практичні заняття та семінари.

У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором і факультативів, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема української мови, на диференційованій основі.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено у збірнику: Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К. В. – К. : Грамота, 2011.

Курси за вибором в старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня:

— поглиблене та розширене вивчення профільних предметів;

— формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів;

— орієнтація на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.

Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9-17 годин опрацювання, мають “статус” необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс.

Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 “Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах” мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які його обрали, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий