Лекція 1

Моногібридне схрещування, у якому батьки відрізняються за однією парою алельних генів
Лекція 1 Моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування, у якому батьки

Скачати 291.24 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 291.24 Kb.

Лекція 1

Моногібридне схрещування.

Моногібридне схрещування — схрещування, у якому батьки відрізняються за однією парою алельних генів.

Реципрокне схрещування — схрещування двох форм між собою у двох протилежних напрямках, наприклад АА х аа і аа х АА.

Зворотне схрещування, або беккрос — схрещування потомків F1 з однією із батьківських форм.

Аналізуюче схрещування, або тесткрос — схрещування форми з домінантним проявом ознаки і форми, гомозиготної за рецесивом. Якщо форма з домінантним проявом ознаки була гомозиготною, то розщеплення в аналізуючому схрещуванні не буде. Якщо ж форма з домінантним проявом ознаки була гетерозиготною, у моногібридному аналізуючому схрещуванні спостерігається розщеплення 1 : 1.

Перший закон Менделя — закон одноманітності гібридів першого покоління.

Домінанта ознака — батьківська ознака, що виявляється в гібридів першого покоління.

Рецесивна ознака — батьківська ознака, що не виявляється в гібридів першого покоління.

Алель — реальний стан гена (домінантний або рецесивний).

Повне домінування — у гетерозигот виявляється одна з батьківських ознак.

Неповне домінування — проміжний характер прояву ознаки в гетерозигот F1 у порівнянні з банківськими формами.

Кодомінувнння — відсутність рецесивно-домінантних відносин.

Локус — місце розташування гена на хромосомі.

Другий закон Менделя — закон розщеплення. При моногібридному схрещунанні й повному домінуванні в F2 спостерігається розщеплення за фенотипом у співвідношені 3:1, за генотипом 1:2:1. При неповному домінуванні розщеплення в F2 за фенотипом і за генотипом становлять 1:2:1.

Приклади розв’язування задач на моногібридне схрещування

Повне домінування

1. У персика опушений плід домінує над гладеньким. Якими будуть:

1) гібриди F1 і F2, якщо схрестити гомозиготний персик з опушеними плодами з гомозиготним, що має гладенькі плоди?

2) потомки від зворотного схрещування рослин F1 з батьківською опушеною формою?

3) потомки від аналізуючого схрещування рослин F1 з батьківською формою, у якої плоди гладенькі?

Розв’язування:

В — плоди з опушкою; b — гладенькі плоди.

1) обидві гомозиготні батьківські форми утворюють однотипні гамети В та b. При ймовірній зустрічі кожної материнської гамети з батьківською утворюються однакові зиготи, тобто перше покоління буде однотипним — Вb Усі рослини F1 мають плоди з опушкою, тому що несуть у собі домінантний алель В. Генотипи в F2 будуть такими:

F1 Вb х Вb

F2 ІВВ : 2Вb : 1bb;

2) знаючи генотипи рослин F1 і батьків, записуємо схему схрещування гібридів F1 з їх домінантною батьківською формою (зворотне схрещування):

Р Вb х ВВ

F3 2ВВ:2Вb.

Усі зигоги мають домінантний ген В, тому все потомство за фенотипом однотипне — з опушеними плодами;

3) записуємо схему схрещування гібридів F1 з їх батьківською формою (аналізуюче схрещування):

Р Вb х bb

F3 2Вb: 2bb

Відповідь: 1) усі рослини F1 мають опушені плоди, генотип Вb; 2) гено-типи потомків від схрещування рослин F1 (Вb) з формою ВВ були 1ВВ: ІВb, за фенотипом усі опушені; 3) генотипи потомків від аналізуючого схрещування 1Вb: 1bb, за фенотипом опушені і гладенькі у співвідношенні 1:1.

2. Плоди томату бувають круглими і грушоподібними. Ген круглої форми домінує:

1) якими будуть генотипи батьківських рослин, якщо серед потомства виявилось круглих і грушоподібних плодів порівну?

2) у парниках овочевого господарства висаджена розсада томатів, вирощена з гібридного насіння. 31750 кущів цієї розсади дали плоди грушоподібної форми, а 95250 — круглої. Скільки серед них гетерозиготних кущів?

Відповідь: 1) один із батьків гетерозиготний (Аа), інший — гомозиготний рецесивний (аа); 2) серед потомства було 63500 гетерозиготних кущів.

3. При схрещуванні сірих курей з білими все потомство виявилось сірим. Унаслідок другого схрещування цього сірого потомства знову з білим одержано 172 особини, з яких було 85 білих і 87 сірих. Які генотипи вихідних форм та їх потомків в обох схрещуваннях?

Відповідь: 1) генотипи батьків — АА і аа, генотип F1 — Аа; 2) генотипи батьків — Аа і аа, генотипи F2 — 87 Aa і 85 аа.

Неповне домінування

4. При схрещуванні між собою рослини червоноплодної суниці завжди дають потомство з червоними ягодами, а рослини білоплодної — з білими ягодами. Потомство від схрещування цих сортів має рожеві ягоди. Яке потомство виникне при схрещуванні між собою рослин суниці з рожевими ягодами, якщо допустити моногенний контроль цієї ознаки? Яке потомство буде отримане від зворотних схрещувань, рожевоплодних рослин з вихідними батьківськими сортами?

Розв’язування:

А — червоні ягоди; а — білі ягоди;

АА — червоні ягоди; Аа — рожеві ягоди; аа — білі ягоди.

1) Р Аа (рожев.) х Аа(рожев.)

ІАА (черв.): 2Аа (рожев.): Іаа (біл.);

2) Р Аа (рожев.) хАА(черв.)

ІАА (черв.): ІАа (рожев.);

3) Р Аа (рожев.) х аа(біл.)

ІАа (рожев.): Іаа (біл).

Відповідь: 1) 25% червоноплодних рослин (АА), 50% рожевоплодних (Аа), 25% білоплодних (аа); 2) 50% червоноплодних (АА), 50% рожевоплодних (Аа); 3) 50% рожевоплодних (Аа); 50% білоплодних (аа).

5. У рослини ротики з широкими листками при схрещуванні між собою завжди дають потомство з широкими листками, а рослини з вузькими листками потомство з вузькими. При схрещуванні вузьколисткової особини з широколистковою виникають рослини з листками проміжної ширини:

1) яким буде потомство від схрещування двох особин з листками проміжної ширини?

2) що одержимо, якщо схрестити вузьколисткову рослину з рослиною, яка має листки проміжної ширини?

Відповідь: І) серед потомства 25% рослин буде мати широкі листки, 50% — листки проміжної ширини і 25% — вузькі; 2) серед потомства половина рослин буде мати листки проміжної ширини, а інша половина — вузькі листки.

6. У колгоспному стаді від схрещування сіро-голубих шортгорнів одержано 270 телят. З них 136 голів мали забарвлення батьків. Визначити генотип і фенотип решти потомства, якщо відомо, що сіро-голубі шортторни одержуються при схрещуванні білих і чорних тварин.

Відповідь: серед решти потомсива було 50% телят білих гомозиготних (АА) та 50% телят чорних гомозиготних (аа).

Аналізуюче схрещування

7. У курей розоподібний гребінь домінує над простим. Птахівник підозрює, що деякі з віандотів, які мають розоподібний гребінь, гетерозиготні за чинником простого гребеня. Як установити, чи вони гетерозиготні?

Розв’язування:

А — розоподібний гребінь, а — простий гребінь; АА — розоподібний гребінь, Аа — розоподібний гребінь, аа — простий гребінь.

1) Р АА (роз.) х аа (прост)

F1 Аа (роз);

2) Р Аа(роз.) х аа(прост.)

F1 ІАа(рог): 1 аа(прост.).

Відповідь: якщо курка була гомозиготна, то при схрещуванні з півнем, що має простий гребінь, розщеплення не відбудеться, усе потомство буде мати розоподібний гребінь. Якщо ж курка була гетерозиготна, то відбудеться розщеплення у співвідношенні 50% з розоподібним гребенем, 50% — з простим.

8. Рецесивний ген визначає чорне забарвлення тіла дрозофіли. Особини дикої раси мають сіре тіло (ген В).

1) після схрещування сірої дрозофіли з чорною виявилось, що все потомство має сіру пігментацію тіла. Визначте генотип батьків;

2) після схрещування двох сірих дрозофіл усе потомство має сіру пігментацію тіла. Чи можна встановити генотипи батьків?

Відповідь: 1) генотипи батьків ВВ і bb: тільки при таких генотипах батьків усе потомство буде одноманітним, сірим; 2) у даному випадку точно встановити генотипи батьків не можна, вони можуть мати генотипи ВВ х ВВ або ВВ х Вb.

9. У людини домінантний ген R викликає аномалію розвитку скелету — зміну кісток черепа й редукцію ключиць.

1) жінка з нормальною будовою скелета (ген r) одружилась з чоловіком з зазначеною аномалією. Дитина від цього шлюбу мала нормальну будову скелета. Як за фенотипом дитини визначити генотип її батька?

2) хвора жінка одружилась з чоловіком, який мав нормальну будову скелета. Дитина успадкувала від матері дефект скелета. Чи можна визначити генотип матері?

3) обидва батьки хворі. Дитина від цього шлюбу має нормальну будову скелета. Визначте генотип обох батьків.

Відповідь: 1) батько дитини гетерозиготний (Rr); 2) у даному випадку генотип матері точно визначити не можна, вона може бути гомозиготною за домінантною ознакою (RR.) або гетерозиготною (Rr); 3) обоє батьків за генотипом гетерозиготні (Rr), дитина гомозиготна рецесивна (rr).

Успадкування груп крові у людини

10. У матері нульова група крові, у батька група крові В. Чи можуть діти успадкувати групу крові матері? Які генотипи матері та батька?

Відповідь: відомо, що генотип людини з групою крові 0 – І0І0, у людей з групою крові В генотип або ІВІВ, або ІВІ0 Діти можуть успадкувати групу крові матері лише в тому випадку, якщо генотип батька ІВІ0.

11. У матері група крові 0, у батька АВ. Чи можуть діти успадкувати групу крові одного зі своїх батьків? Які групи крові можуть бути в дітей цих батьків?

Відповідь: діти не можуть успадкувати групу крові жодного із батьків. У дітей цих батьків можуть бути групи крові або А, або В з ймовірністю 50% кожна.

12. Жінка з III групою крові має дитину з І групою крові. Якою не можебути група крові батька?

Відповідь: генотип жінки – ІВІ0, дитини – І0І0. Батько не може мати IV групу крові.

Перевірка відповідності отриманого в досліді розщеплення теоретично очікуваному за допомогою 2

13. Від схрещування рослин озимого жита з опушеними, та неопушеними квітковими лусочками в першому поколінні були отримані рослини з опушеними квітковими лусочками, а в другому — 227 з опушеними і 82 з неопушеними. При схрещуванні гібридів F1 з рослиною, що мала неопушені квіткові лусочки було отримано: 110 з опушеними та 98 з неопушеними лусочками: 1) як успадковується ознака? 2) визначте генотипи вихідних рослин і F1;3) які рослини будуть отримані від схрещування гібридів F1 з вихідними батьківськими росинами з опушеними лусочками?

Розв’язування:

А — опушені лусочки; а — неопушені лусочки;

АА — опушені лусочки; аа — неопушені лусочки.

Схрещування рослин з опушеними та неопушеними лусочками:

Р АА (опуш.) х аа (неопуш.)

F1 Аа (онуш.)

Схрещування рослин F1 між собою:

Р Аа (опуш) х Аа (опуш.)

F2 1АА (опуш.) :2Аа (оііуш.): 1аа (неопуш.)

За умовою задачі в цьому схрещуванні отримано 227 рослин з опушеними та 82 з неопушеними лусочками. Висунемо нульову гіпотезу Н0, яка полягає втому, що 227 рослин з опушеними лусочками і 82 з неопушеними знаходяться успіввідношенні 3 : 1, а відхилення, що мають тут місце, викликані випадковими причинами. Перевіримо Н0, тобто відповідність фактичного розщеплення 227 : 82 теоретично очікуваному розщепленню 3 : І за допомогою тесту 2 .

Формула для розрахунку 2:


 — сума результатів за всіма класами, що спостерігаються в експерименті; де 0 — значення, що спостерігаєтся; Е — значення, що очікується,

———————

* Метод 2 не застосовують, якщо значення величин виражені у відсотках, або у відносних числах і якщо у виборці число особин у тому чи іншому класі менше п’яти.

Розрахунок χ2 для даного випадку наведений в табл. 1.

Таблиця 1

Розрахунок 2 для перевірки відповідності розщеплення,

що спостерігається в задачі 13 (227:82) теоретично очікуваному (3:1)

Величина З опушеними лусочками З неопушеними лусочками Разом Те, що спостері-гається (О) 227 82 309 Те, що очікується (Е) 309 х ¾ = 232 309 х ¼ = 77 309 О — Е 227-232 = -5 82-77 = 5 0 (О – Е)2 (-5)2 = 25 (+5)2 = 25

(О – Е)2

Е

25 = 0,12

232

25= 0,33

77

2 0,12 + 0,33 = 0,45

Таким чином, 2 = 0,45.

Число ступенів свободи у даному експерименті складає k-1, де k -загальне число класів розщеплення. У нашому випадку k = 2 (з опушеними лусочками та неопушеними), отже, число ступенів свободи -2-1=1.

Рівень значущості, прийнятий у біологічних дослідженнях, складає 0,05.

Існує таблиця значень 2 , що відповідають різним рівням значущості й різним ступеням свободи (додаток). Якщо обчислене значення 2 не перевищує табличного, то можна стверджувати, що відхилення від теоретично очікуваного співвідношення викликані випадковими причинами, тобто вихідна гіпотеза Н0 підтверджується.

У нашому випадку обчислене значення 2 = 0,45, а табличне значення 2 = 3,8. Отже, співвідношення 227 : 82 відповідає розщепленню 3 : 1, а відхилення викликані випадковими причинами.

Схрещування гібридів F1 з рослиною, що має неопушені квіткові лусочки:

Р Аа (опуш.)-х аа (неопуш.)

F 1Аа (опуш.): Іаа(неопуш).

Чи відповідає фактичне розщеплення 110 опушених : 98 неопушених теоретично очікуваному розщепленню 1 : 1?

Перевіримо, за допомогою теста 2 (табл. 2).

Фактичне значення 2 = 0,70. Табличне значення 2 при k= 2-І = 1 –3,8. Отже, результат 110 опушених : 98 нсопушених відповідає розщепленню 1:1.

Схрещування гібридів F1 з вихідною батьківською рослиною і опушеними лусочками

Р Аа (опуш.) х АА (опуш.)

F 1АА (опу ш.): 1 Аа (опуш.)

Відповідь: 1) ознака успадковується моногенно; 2) генотипи вихідних рослин АА, аа; генотип F1 Аа; 3) усі будуть з опушеними лусочками (АА. Аа).

Таблиця 2

Розрахунок 2 для перевірки відповідності отриманого в задачі 13 розщеплення (110:98) теоретично очікуваному (1:1)

Величина З опушеними лусочками З опушеними лусочками Разом Те, що спостері-гається (О) 110 98 208 Те, що очікується (Е) 208:1/2=104 208:1/2=104 208 О — Е 110-104=+6 98-104= -6 0 (О – Е)2 (+6)2 = 36 (-6)2 = 36

(О – Е)2

Е

36 = 0,35

104

36 = 0,35

104

2 0,35 + 0,35 = 0,70

Лекція 2

Дигібридне та полігібриде хрещування.

Дигібридне схрещування — схрещування, у якому батьківські форми відрізняються за алелями двох генів.

Дигетерозиготи — гібриди, гетерозиготні за двома локусами (за алелями двох генів).

Полігібридне схрещування — схрещування, у якому батьківські форми відрізняються за алелями багатьох генів.

Полігетерозиготи — гібриди, гетерозиготні за багатьма локусами (за алелями багатьох генів).

Третій закон Менделя — закон незалежного успадкування генів. При дигібридному та полігібридному схрещуваннях гени і їх ознаки успадковуються незалежно. Розщеплення в F2 за фенотипом при дигібридному схрещуванні при повному домінуванні 9:3:3:1, за генотипом -1:2:1:2:4:2:1:2:1.

Цитологічна основа незалежного успадкування неалельних генів -незалежне і рівномірне розходження по гаметах материнських і батьківських хромосом. Кількість можливих комбінацій материнських та батьківських хромосом в ядрах гамет – 2n, де n — гаплоїдне число хромосом.

Розщеплення в F2 за фенотипом та генотипом при полігібридному схрещуванні при повному домінуванні наведені в таблиці 3.

Таблиця З

Розщеплення в F2 за фенотипом та генотипом при полігібридному cхрещуванні при повному домінуванні

Кількість Значення класів гамет F1 2n фенотипових класів у F2 і формула розщеплення 2n ; (3+1)n генотипових класів у F2 і формула розщеплення 3n; (1+2+1)n

У наведеній таблиці n — кількість ознак у гетерозиготному стані. Відповідні розщеплення за менделівськнми формулами спостерігаються при виконанні таких умов:

1. Гени локалізуються в різних хромосомах або на досить значній відстані в одній хромосомі.

2. Різні типи гамет утворюються в мейозі в однакових співвідношеннях (рівноймовірно).

3. Генетично різні типи зигот і відповідні генотипи виникають і виживають з однаковою вірогідністю.

4. Функція генів виявляється повністю, спостерігається повна експресивність і повна пенетрантність ознак.

5. Досліди проводяться при однакових зовнішніх умовах і на великій вибірці [ 4, с. 202 ].

Приклади розв’язування задач на дигібрндне та полігібридне схрещування

Дигібридне схрещування

14. У F1 від схрещування червоноколосих безостих рослин пшениці з білоколосими остистими всі рослини виявилися червоноколосими безостими, а в F2 відбулося розщеплення: 159 червоноколосих безостих, 48 червоноколосих остистих, 57 білоколосих безостих, 16 білоколосих остистих: 1) Як успадковуються ознаки? 2) Визначте генотипи вихідних рослин. Яка частина рослин F2 буде гетерозиготною за обома ознаками? 3) Яке розщеплення ви очікуєте одержати в аналізуючому схрещуванні та яку форму слід використати як аналізатор?

Розв’язування:

У F1 потомство одноманітне. Тому батьківські рослини, вірогідно, гомозиготні.

Оскільки в F2 спостерігається розщеплення на 4 класи у співвідношенні 9:З:3:1 з перевагою червоноколосих безостих над білоколосими остистими, допускаємо дигенну успадкованість, тоді генотипи вихідних рослин будуть ААВВ та ааbb, а гібридів F1 — АаВb.

Для визначення частини рослин F2, гетерозиготних за обома ознаками, побудуємо решітку Пеннета та підкреслимо дигетерозиготи:

Р АаВb х АаВb

AB Ab aB ab AB AABB AABb AaBB AaBb Ab AABb Aabb AaBb Aabb aB AaBB AaBb AaBB aaBb ab AaBb Aabb AaBb aabb

Таким чином, частка дигетерозигот складає 4/16, або 25% від одержаних генотипів.

Для проведення аналізуючого схрещування слід використати білоколосі остисті рослини з генотипом ааbb. У результаті схрещування гібридів F1 АаВb з гомозиготним рецесивом ааbb розщеплення в потомстві повинно бути в співвідношенні 1:1:1:1. Перевіримо та решіткою Пеннета:
Р АаВb х ааbb

♂ ♀ AB Ab AB ab ab AaBb Aabb AaBb aabb

Відповідь: 1) ознаки успадковуються незалежно. Безостість домінує над остистістю, червоний колір колосу над білим; 2) генотипи вихідних рослин ААВВ, ааbb; серед рослин другого покоління 25% будуть гетерозиготними за обома ознаками; 3) у аналізуючому схрещуванні очікуване розщеплення 1:1:1:1. Як аналізатор використовуємо білоколосі остисті рослини.

15. У вівса нормальний зріст домінує над гігантизмом, а рання стиглість над пізньою. Ознаки успадковуються незалежно. Схрещуються рослини ранньої стиглості і нормальним зростом з гігантом пізньої стиглості. Вихідні рослини гомозиготні. У якому поколінні та з якою ймовірністю з’являться гомозиготні гіганти ранньої стиглості?

Відповідь: у другому поколінні (F2) із імовірністю 1/16 від одержаних потомків.

16. У томатів пурпурний колір стебла домінує над зеленим, розсічені листки над ціліснокрайніми. Ознаки успадковуються незалежно. Нижче наведено результати схрещувань, на основі яких необхідно визначити найбільш вірогідні генотипи вихідних рослин у кожному з цих схрещувань (табл.4).
Таблиця 4

Результати схрещування рослин томату (задача 16)

Ознаки батьківських

рослин

Кількість рослин у потомстві пурпурові, розсічені пурпурові, ціліснокрай

ні

зелені, розсічені зелені, ціліснокрайні Пурпурові розсічені х пурпурові розсічені 258 95 100 28 Пурпурові ціліснокрайні х зелені розсічені 117 120 125 119 Пурпурові розсічені х зелені ціліснокрайні 98 — — —

Відповідь: 1) АаВb i AaBb; 2) Aabb i aaBb; 3) AABB i aabb.

17 Чорна масть великої рогатої худоби домінує над рудою, а білоголовість -над суцільним забарвленням голови. Яке потомство можна отримати від схрещування гетерозиготного чорною бика з суцільним забарвленням голови з рудою білоголовою коровою, якою останнім гетерозиготна за білоголовістю? Гени цих обох ознак знаходяться в різних хромосомах.

Відповідь: серед потомства буде чорних білоголових телят – 25%, чорних з суцільним забарвленням голови – 25%, рудих білоголових – 25%, рудих з суцільним забарвленням голови – 25%. У потомстві розщеплення за фенотипос 1:1:1:1.

Полігібридне схрещування

18. У пахучого горошка високий зріст Т домінує над карликовим t, зелені боби G — над жовтими g, гладеньке насіння R — над зморшкуватим r. Які фенотипи будуть мати F1 і F2 від схрещування гомозиготного карликового зеленого зморшкуватого горошку з гомозиготним високим жовтим гладеньким горошком?

Розв’язування:

Т — високий зріст, t — карликовий зріст; G — зелені боби, g — жовті боби; R -гладеньке насіння, r — зморшкувате насіння.

Схема схрещування батьківських форм:

Р ttGGrr х ТТggRR

F1 ТtGgRr

Батьківські форми, гомозиготні за трьома ознаками, утворюють по одному типу гамет — tGr та TgR, тому F1 одноманітне.

Рослини першого гібридного покоління утворюють 8 типів гамет TGR. tGR, ТgR, tgR, Tgr, tgr, Tgr, tGr, від вільного злиття яких можливе утворення 32 генотипів, які об’єднуються у 8 фенотипово різних класів у співвідношенні 27 високих зелених гладеньких (TGR), 9 високих зелених зморшкуватих (Tgr), 9 карликових зелених гладеньких (tGR), 9 високих жовтих гладеньких (TgR), З карликових жовтих гладеньких (tgR), 3 високих жовтих зморшкуватих (Тgr), З карликових зелених зморшкуватих (tGr), І карликовий жовтий зморшкуватий (tgr).

Кількість фенотипічних класів можна розрахувати також за формулою 2n. Так, гетерозиготи F1 утворюють вісім типів гамет, отже у F2 буде таких самих, як гамети, фенотипічних класів вісім: T_G_R_, T_G_rr, ttG_R_, T_ggR_, ttggR_, Tggrr, ttG_rr, ttggrr.

Відповідь: 1) фенотип рослин F1 — високий зелений гладенький; 2) у F2 кулькість фенотипічних класів становить 8: високі зелені гладенькі, високі зелені зморшкуваті, карликові зелені гладенькі, високі жовті гладелькі, карликові жовті гладенькі, високі жовті зморшкуваті, карликові зелені зморшкуваті, карликові жовті зморшкуваті.

19. Катаракти мають кілька спадкових форм. Яка ймовірність того, що дитина буде мати цю хворобу, якщо обидва батьки страждають її аутосомно-домінантною формою і гетерозиготні за нею, а також гетерозиготні за двома рецесивно-аутосомними не зчепленими між собою формами із домінантною формою?

Відповідь: вірогідність народження в цій сім’ї дитини, що буде мати катаракту, становить 55/65 = 85,94%.

20. Полідактилія, короткозорість і відсутність малих кутніх зубів передаються як домінантні аутосомні ознаки. Гени всіх трьох ознак знаходяться в різних парах хромосом:

1) яка вірогідність народження дітей без аномалій у сім’ї, де обоє батьків страждають усіма трьома недоліками, але гетерозиготні за всіма трьома парами генів?

2) визначте вірогідність народження дітей без аномалій у сім’ї про якувідомо таке. Бабуся по лінії дружини була шестипалою, а дідусь короткозорий. Стосовно інших ознак — вони нормальні. Дочкауспадкувала від своїх батьків обидві аномалії. Бабуся по лінії чоловіка не мала малих кутніх зубів, мала нормальний зір і п’ятипалу кисть. Дідусь був нормальним стосовно всіх трьох ознак. Син успадкував аномалію матері.

Відповідь: 1) вірогідність народження дітей без аномалій у цій сім’ї становить 1/64 = 1,56%; 2) вірогідність народження дітей без аномалій у цій сім’ї становить 1/8 = 12,5%.

ЛЕКЦІЯ 3

ВЗАЄМОДІЯ НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ

Моногенне успадкування – успадкування, обумовлене одним геном.

Полігенне успадкування– успадкування, обумовлене багатьма генами.

Плейотропна дія гена – здатність одного й того ж гена викликати прояв декількох ознак.

Алельні гени – гени, розташовані в ідентичних локусах гомологічних хромосом.

Неалельні гени – гени, розташовані в різних локусах хромосом.

Взаємодія алельних генів – взаємодія генів, локалізованих в ідентичних ділянках гомологічних хромосом; відбувається за такими типами, як повне домінування, неповне домінування, кодомінування та ін.

Взаємодія неалельних генів – розвиток ознаки відбувається за сумісної дії двох або декількох неалельних генів. Основними типами взаємодії неалельних генів є комплементарний, епістатичний та полімерний. У випадках, коли взаємодіють два неалельних гени, формула розщеплення у F29:3:3:1 змінюється залежно від типу взаємодії.

Комплементарний тип взаємодії неалельних генів – домінантні алелі різних генів обумовлюють прояв ознаки; поділяється на підтипи – власне комплементарну взаємодію та комплементарну взаємодію з новоутворенням.

Власне комплементарна взаємодія неалельних генів – підтип комплементарного типу взаємодії неалельних генів, при якому домінантні гени не мають самостійного фенотипового прояву і лише разом обумовлюють появу ознаки. Формула розщеплення у F29:7, а саме: 9А В : 3А bb+3ааВ +1ааbb

9 : 7

Одним із варіантів розщеплення у F2 може бути 9:6:1, коли генотипи А_bb та ааВ_ мають однаковий фенотипів прояв, а гомозигота за рецесивом ааbb має самостійний фенотиповий прояв.

Комплементарна взаємодія неалельних генів з новоутворенням – домінантні гени контролюють кожен свою ознаку, їх взаємодія обумовлює нову ознаку, при цьому рецесивні алелі мають самостійний фенотиповий прояв. Формула розщеплення у F29:3:3:1, а саме: 9А В : 3А bb : 3ааВ : 1ааbb

9 : 3 : 3 : 1

Епістатичний тип взаємодії неалельних генів – тип взаємодії генів, при якому один ген пригнічує прояв інших генів. Гени-пригнічувачі мають назву інгібітори (або супресори, або епістатичні гени). Гени, що пригнічуються, називаються гіпостатичними генами. Має підтипи: домінантний епістаз та рецесивний епістаз.

Домінантний епістаз – здатність домінантного алелю одного гена пригнічувати прояв домінантного і (або) рецесивного алелю іншого гена (А>В,bb). Формула розщеплення у F212:3:1, а саме: 9А В : 3А bb : 3ааВ : 1ааbb

12 : 3 : 1

Формула розщеплення у F2 може бути і 13:3, якщо ознака, контрольована епістатичним геном, збігається з фенотипом, що задається подвійним рецесивом, тобто 9А В : 3А bb : 1ааbb : 3ааВ

13 : 3 .

Рецесивний епістаз – здатність рецесивного алеля одного гена пригнічувати прояв домінантного і (або) рецесивного алеля іншого гена (аа>B,bb). Формула розщеплення у F2 9:3:4, а саме 9А В : 3А bb : 3ааВ : 1ааbb

9 : 3 : 4 .

Полімерний тип взаємодії неалельних генів (полімерія, множинна взаємодія) – взаємодія еквівалентних домінантних генів, коли ступінь прояву ознаки залежить від кількості домінантних генів. Має підтипи: кумулятивна полімерія і некумулятивна полімерія. Полімерія визначає розвиток кількісних ознак.

Еквівалентні (полімерні) гени – гени (алельні й неалельні), які діють в однаковому напрямку, підсилюючи або послаблюючи дію один одного. За умови еквівалентності гени А і В відповідно позначають А1і А2, а гени а і b – відповідно а1і а2.

Кумулятивна полімерія – підтип полімерного типу взаємодії неалельних генів, при якому ступінь розвитку ознаки залежить від кількості полімерних генів. Формула розщеплення у F215:1, причому серед 15 знаходяться класи з різною силою прояву ознаки: 9А1 А2 :3А1 а2а2:3а1а1А2 :1а1а1а2а2

15 : 1 .

Трансгресія – явище, при якому в разі схрещування двох батьківських форм, що мають однаковий прояв ознаки, у потомстві можуть бути одержані особини, які перевершують обох батьків за даною ознакою. Трансгресія описується схемою

Р А1А1а2а2 х а1а1А2А2; F1A1а1A2а2;

F2 A1A1A2A2——————————————————————- а1а1а2а2

(позитивна трансгресія (негативна трансгресія

стосовно батьків) стосовно батьків)

Некумулятивна полімерія – здатність еквівалентних генів дублювати один одного; навіть одного домінантного алеля будь-якого із взаємодіючих генів достатньо для прояву ознаки. Формула розщеплення у F2 15:1, причому серед 15 всі особини мають однакову силу прояву ознаки.

Кількісні (вимірювальні) ознаки – ознаки, які характеризуються цифровим вираженням, що встановлюється шляхом вимірювання, зважування, підрахунку. Дані ознаки контролюються сумарною або помноженою дією значної кількості генів.

Якісні (альтернативні) ознаки – характеризуються переривчастою мінливістю, описуються за принципом “є – немає”, контролюються одним або невеликою кількістю генів.

Гени-модифікатори – гени, які змінюють прояв ознаки, контрольованої переважно іншими, неалельними їм головними генами. Самостійно не проявляються, а лише підсилюють або послаблюють дію головного гена.

Успадковуваність – частка загальної фенотипічної мінливості організмів, зумовлена генотипом.

Пенетрантність – варіювальне співвідношення класів при розщепленні залежно від умов зовнішнього середовища та від умов генотипного оточення. Виражається часткою особин, які проявляють досліджувану ознаку, серед усіх особин однакового генотипу за геном, що вивчається.

Експресивність – ступінь прояву варіювальної ознаки. Експресивність виражається кількісно, залежно від відхилення ознаки від “дикого” типу.

Норма реакції генотипу – розмах мінливості ступеня вираження ознаки, яка контролюється незмінним генотипом, під впливом навколишніх умов. Ступінь відповідності між організмом і середовищем, тобто пристосованість, залежить від норми реакції генотипу.

Методика розв’язання задач при взаємодії неалельних генів

  1. Записати словами умову задачі у вигляді схеми схрещування.
  2. За розщепленням у F2 визначити тип взаємодії генів. Розщеплення у F2визначити за формулами:

а) (А + В + С + Д ): 16 = х, де А, В, С, Д – значення класів розщеплення;

б) А/х : В/х : С/х : Д/х – за цим співвідношенням визначити тип взаємодії неалельних генів.

  1. Визначити, який ген відповідає за ту чи іншу ознаку.
  2. Записати фенотиповими радикалами розщеплення у F2.
  3. Визначити генотип F1, який завжди є полігетерозигота.
  4. Визначити генотипи батьків, які завжди є чисті лінії і в результаті їх схрещування ми повинні одержати F1

Приклади розвязання задач
Комплементарний тип взаємодії неалельних генів

1. При схрещуванні двох карликових рослин кукурудзи було отримане потомство нормальної висоти. У F2 від схрещування між собою рослин F1 було отримано 452 рослини нормальної висоти та 352 карликові. Визначте генотипи батьків. Поясніть отримані результати.

Розвязання: Р карл. х карл.

F1 норм.

F2452 норм.: 352 карл.

Зясуємо тип взаємодії генів за розщепленням у F2:

(452 + 352 ) : 16 = 50,25

452/50,25 : 352/50,25 = 9 : 7 – ознака контролюється дигенно, за типом власне комплементраної взаємодії неалельних генів.

  1. норм. : 7 карл.

9 А_В_ : (3 А_bb + 3 ааВ_+ 1 ааbb). Звідси

А_bb — карл.; ааВ_ — карл.; Ааbb — карл.; А_В_ – норм.

Отже, Р карл. (Ааbb) х карл. (ааВВ)

F1 норм. (АаВb)

F29 норм. : 7 карл.

9 А_В_ : (3 А_bb + 3 ааВ_ + 1 ааbb).

Відповідь: генотипи батьківських форм: Ааbb та ааВВ; висота рослин кукурудзи контролюється неалельними генами, які взаємодіють за власне комплементарним типом.

2. Від схрещування двох зелених рослин кукурудзи було отримано 78 зелених та 24 білі рослини (альбіноси). При самозапиленні однієї із вихідних зелених рослин отримали 318 зелених і 102 білі рослини; при самозапиленні іншої вихідної зеленої рослини – 274 зелених та 208 білих. Якими є генотипи вихідних зелених рослин? Поясніть результати схрещувань.

Розвязання: 1) Р зел. 1 х зел. 2

F1 78 зел. : 24 біл.

(78+ 24) : 16 = 6,4

78/6,4 : 24/6,4 = 12 : 4 = 3 : 1

2) Р зел. 1 х зел. 1

F1 318 зел. : 102 біл.

(318 + 102) : 16 = 26,25

318/26,25 : 102/26,25 =12 : 4 = 3 : 1

3) Р зел. 1 х зел. 2

F1 274 зел. : 208 біл.

(274 + 208) : 16 = 30,1

274/30,1 : 208/30,1 = 9 : 7

9 зел. : 7 біл.

9 А_В_ : (3 А_bb + 3 ааВ_+ 1 ааbb)

А_bb — біл.; ааВ_ — біл.; Ааbb — біл.; А_В_ — зел.

Отже, 1) Р зел. 1 (АаВВ) х зел. 2 (АаВb)

F1 3 зел. (А_В_) : 1 біл. (ааВ_)

2) Р зел. 1(АаВВ) х зел. 1 (АаВВ)

F1 3 зел. (А_ВВ) : 1 біл. (ааВВ)

3) Р зел. 2 (АаВb) х зел. 2 (АаВb)

F1 9 зел. : 7 біл.

9А_В_ : (3 А_bb + 3 ааВ_ + 1 ааbb)

Відповідь: генотип однієї із вихідних рослин АаВВ, а іншої – АаВb. Ознака контролюється дигенно, за типом власне комплементраної взаємодії неалельних генів.

3. Як успадковується забарвлення піря в довгохвостих папужок, якщо від схрещування голубих особин з жовтими в першому поколінні всі виявились зеленими, а в другому – 56 зелених, 18 голубих, 20 жовтих, 6 білих ? Визначте генотипи вихідних птахів.

Розвязання: Р жовт. х голуб.

F1 зел.

F256 зел.:18 голуб.:20 жовт.:6 біл.

(56 + 18 + 20 + 6) : 16 =6,25

56/6,26 : 18/6,25 : 20/6,25 : 6/6,25 = 9:3:3:1.

Отже, забарвлення піря в довгохвостих папужок успадковується дигенно, за комплементарним типом з новоутворенням:

9зел. : 3голуб. : 3жовт. : 1біл.

9А_В_: 3А_bb : 3ааВ_ : 1ааbb.

А_ – голубий; В_ – жовтий; А_В_ – зелений; ааbb – білий.

Отже, Р жовт. (ааВВ) х голуб. (ААbb)

F1зел. (АаВb)

F29 зел. : 3 голуб. : 3 жовт. : 1 біл.

9А_В_: 3А_bb : 3ааВ_ : 1ааbb.

Відповідь: ознака успадковується дигенно, за типом комплементарної взаємодії з новоутворенням. Генотипи вихідних птахів такі: жовтого – ааВВ, голубого – ААbb.

2. При схрещуванні гарбузів з кулястою формою плода між собою у F1завжди з’являється дископодібна форма плодів, а у F2 спостерігається розщеплення в співвідношенні 9 дископодібних : 6 кулястих : 1 видовжених. Поясніть результати схрещувань.

Розв’язання: Р кул. х кул.

F1дископод.

F29 дископод. : 6 кул. : 1 видовж.

Тут має місце власне комплементарна взаємодія неалельних генів, при якій один із варіантів розщеплення 9:6:1 (генотипи А_bb та ааВ_ мають однаковий фенотиповий прояв, відмінний від фенотипового прояву генотипу ааbb).

А_bb – кул.; ааВ_ – кул.; А_В_ – дископод.; ааbb – видовж.

Тоді Р кул. (ААbb) х кул. (ааВВ)

F1дископод. (АаВb)

F29 дископод. : 6 кул. : 1 видовж.

9А_В_ : (3А_bb + 3ааВ_) : 1ааbb .
Епістатичний тип взаємодії неалельних генів

1. При схрещуванні кроликів агуті з чорними в першому поколінні отримали потомство із забарвленням агуті, а в другому – 68 агуті, 17 чорних та 6 голубих кроленят. Поясніть отримані результати. Визначте генотипи батьків.

Розв’язання: Р агуті х чорн.

F1агуті

F2 68 агуті : 17 чорн. : 6 голуб.

(68 + 17 + 6) : 16 = 5,7

68/5,7 : 17/5,7 : 6/5,7 = 12 : 3 : 1.

Ознака контролюється дигенно. Між неалельними генами відбувається взаємодія за типом домінантного епістазу. 12 агуті : 3 чорн. : 1 голуб.

(9А_В_ + 3А_bb) 3ааВ_ 1ааbb.

А_ – агуті, інгібітор; а – неінгібітор; В_ – чорн.; bb – голуб.

Отже, Р агуті (ААbb) х чорн. (ааВВ)

F1агуті (АаВb)

F212 агуті : 3 чорн. : 1 голуб.

(9А_В_ + 3А_bb) 3ааВ_ 1ааbb.

Відповідь: ознака контролюється неалельними генами, які взаємодіють за типом домінантного епістазу. Батьківські форми мають такі генотипи: агуті ААbb, чорний ааВВ.

2. Від схрещування рослин кукурудзи з забарвленими та незабарвленими зернами в F1всі зерна виявились забарвленими, в F2відбулося розщеплення: 568 забарвлених і 120 незабарвлених. Як успадковується ознака? Які генотипи вихідних рослин?

Розвязання: Р забарв. х незабарв.

F1забарв.

F2568 забарв. : 120 незабарв.

(568 + 120) : 16 =43

568/43 : 120/43 = 13 : 3.

Тут має місце взаємодія неалельних генів за типом домінантного епістазу, за якої ознака, що контролюється епістатичним геном, збігається з фенотипом, що задається подвійним рецесивом, тому розщеплення в F2становить 13 : 3:

13 забарв. : 3 незабарв.

(9А_В_ +3А_bb + 1ааbb) : 3ааВ_

А_ – забарв., інгібітор; а – неінгібітор; В_ – незабарв.; Ааbb – забарв.

Тоді Р забарв. (ААbb) х незабарв. (ААВВ)

F1 забарв. (АаВb)

F2 13 забарв. : 3 незабарв.

(9А_В_ +3А_bb + 1ааbb) 3ааВ_ .

Відповідь: ознака успадковується дигенно. Неалельні гени взаємодіють за типом домінантного епістазу. У вихідних рослин генотип забарвленої рослини ААbb, незабарвленої – ааВВ.

3. Від схрещування білих та голубих кроликів отримали в першому поколінні 28 чорних кроленят, а в другому – 67 чорних, 27 голубих та 34 білих. Як успадковується голубе, чорне та біле забарвлення шерсті в кроликів? Визначте генотипи батьків.

Розвязання: Р біл. х голуб.

F128 чорн.

F2 67 чорн. : 27 голуб. : 34 біл.

(67 + 27 + 34) : 16 = 8

67/8 : 27/8 : 34/8 = 9 : 3 : 4.

Отже, гени взаємодіють за типом рецесивного епістазу:

9 чорн. : 3 голуб. : 4 біл.

9А_В_ : 3А_bb : (3ааВ_ + 1ааbb).

аа – біл., інгібітор; А_ – неінгібітор; В_ – чорн; bb – голуб.

Отже, Р біл. (АаВВ) х голуб. (ААbb)

F128 чорн. (АаВb)

F29 чорн. : 3 голуб. : 4 біл.

9А_В_ : 3А_bb : (3ааВ_ + 1ааbb).

Відповідь: ознака успадковується дигенно. Між неалельними генами спостерігається взаємодія за типом рецесивного епістазу. Генотипи батьків: білого ааВВ, голубого ААbb.

Полімерний тип взаємодії неалельних генів

1.При схрещуванні рослин вівса з волотистою формою суцвіття в першому поколінні всі рослини мали волотисте суцвіття, а в другому поколінні серед 208 рослин 10 були з одногривим суцвіттям, інші – волотисті. Як успадковується ознака? Які генотипи вихідних рослин та рослин F1? Яке потомство буде отримане від схрещування F1з рослинами F2, які мають одногриве суцвіття?

Розвязання: Р волотист. х волотист.

F1волотист.

F2 198 волотист. : 10 одногрив.

(188 + 10) : 16 = 12,4

188/12,4 : 10/12,4 = 15 : 1.

Отже, ознака контролюється полігенно за типом некумулятивної полімерії:

15 волотист. : 1 одногрив.

(9А1_А2_+3А1_а2а2+3а1а1А2_) : 1а1а1а2а2.

Отже, Р волотист. (А1А1а2а2) х волотист. (а1а1А2А2)

F1волотист. (А1а1А2а2)

F215 волотист. : 1 одногрив.

(9А1_А2_+3А1_а2а2 + 3а1а1А2_) : 1а1а1а2а2.

Проведемо схрещування рослин першого покоління з нащадками другого покоління, які мають одногриве суцвіття: Р А1а1А2а2 х а1а1а2а2:

А1А2 А1а2 а1А2 а1а2 а1а2 А1а1А2а2 А1а1а2а2 а1а1А2а2 а1а1а2а2

3 волотист. : 1 одногрив.

Відповідь: ознака успадковується полігенно. Неалельні гени взаємодіють за типом некумулятивної полімерії. Генотип F1А1а1А2а2, генотип вихідних рослин – А1А1а2а2 та а1а1А2А2. У потомстві від схрещування F1з рослинами F2, які мають одногриве суцвіття, спостерігається розщеплення в співвідношенні: 3 частини рослин з волотистим суцвіттям та 1 частина – з одногривим.

2. Вивчення успадкування довжини квітки самозапильного тютюну показало, що ця ознака контролюється чотирма парами генів. Яка частина рослин F2 буде мати таку ж довжину квітки, як і гомозиготні батьківські форми (довжина квітки рецесивної вихідної форми 40 мм, домінантної – 93 мм)?

Розвязання: оскільки ознака контролюється 4 парами генів, то в F2кількість нащадків складатиме 44, що дорівнює 256. З них 1/256 буде мати 8 домінантних алелей і довжину квітки 93 мм і 1/256 – 8 рецесивних алелей і довжину квітки 40 мм.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий