3. Крутякова Е.Н.;. Студеникин В.М,. Шамансуров Ш.Ш, Медико-социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями. — Здоров`я України,2007, №18/1, с.42-43.

У нього артистизм? – Ні аутизм. Я з цим не зустрічалась. «Людина Дощу» (Reinman)
Кз «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Асоціація дитячих неврологів України

Скачати 118.72 Kb.

Дата конвертації 16.04.2016 Розмір 118.72 Kb. КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня»

Асоціація дитячих неврологів України

Горб А.Л., Мартиненко Я.А.
Розлади аутистичного спектру у дітей.

Актуальні питання розповсюдженості та надання допомоги

Херсон, 2012 р.

Горб А.Л., Мартиненко Я.А.
Розлади аутистичного спектру у дітей.

Актуальні питання розповсюдженості та надання допомоги

КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня»

Асоціація дитячих неврологів України

  • У нього артистизм? – Ні аутизм. Я з цим не зустрічалась. «Людина Дощу» (Reinman).

У 1993 році в США навчалось 15500 дітей, хворих на аутизм, через 5 років у 1998 році – 45500 дітей. На сьогодні кількість хворих складає понад 400000 дітей.

Згідно даних Організації Об’єднаних Націй на теперішній час у всьому світі мешкає близько 67 млн. хворих на розлади аутистичного спектру, що складає понад 1% від усього населення планети. Спеціалісти Всесвітньої організації охорони здоров’я підкреслюють, що на аутизм страждають хворі на всіх континентах, у всіх країнах, незалежно від статі, расових відмінностей, матеріального статку.

За останні 10 років розповсюдженість розладів аутистичного спектру збільшилась у 10 разів, кожні 20 хвилин реєструється новий випадок аутизму.

Діагностична категорія розладів спектру аутизму об’єднує порушення загального розвитку, насамперед це якісні порушення спілкування, соціальної взаємодії, обмежені інтереси та стереотипні феномени поведінки. Коли вперше було ідентифіковано аутизм, його було віднесено до рідкісних захворювань (Kanner, 1943 р.).

У 1966 році Лотгер опублікував перший офіційний звіт за результатами епідеміологічного дослідження дітей з синдромом Каннера, проведеного у графстві Мідлсекс. За результатами дослідження – розповсюдженість складала від 3 до 43 випадків на 10 тис. населення.

З того часу було проведено багато досліджень щодо розповсюдженості аутизму та розладів аутистичного спектру. Розповсюдженість коливалась від 3,3 до 16,0 випадків на 10 тис. новонароджених.

У 1993 році Ехлерс та Гільберг опублікували результати свого дослідження у Готтенбурзі – розповсюдженість склала 36 випадків на 10 тис.

Вінг та Грудл (1993 р.) – встановили розповсюдженість аутизму серед учнів загальноосвітніх шкіл з коефіцієнтом IQ < 70, як 20 на 10 тис., а серед учнів з коефіцієнтом IQ > 70 – 36 на 10 тис.. Також було встановлено, що у дітей також зустрічаються часткові прояви синдрому Аспергера, переважно порушення соціальної взаємодії – 35 на 10 тис.

За узагальненими даними Дж.Гоулд (1999 р.) розповсюдженість аутизму та розладів аутистичного спектру складає 91 на 10 тис., або 9,1 на 1 тис..

Згідно даних Всесвітньої організації аутизму (World autist organisation) у 2009 році розповсюдженість аутизму складала 67 випадків на 10 тис., а згідно даних Агенства за контролем над захворюваністю США 90 на 10 тис.

За результатами 6-ти річного дослідження проведеного у Південній Кореї (2010 р.) розлади аутистичного спектру виявлені у 2,6% дітей у віці від 7 до 12 р.

За даними МОЗ України захворюваність на аутизм за останні роки збільшилась у 2,5 рази. Показник розповсюдженості стабільно збільшується – у 2007 році на 28,2%, 2008 рік на 32,0%, у 2009 році на 27,2%, у 2010 році на 35,7% (Марценковський І.А., 2011 р.).

На сьогоднішній день не визиває сумніву, що розлади аутистичного спектру пов’язані з генетично детермінованими порушеннями нейронального розвитку, а додаткові фактори середовища призводять до загострення порушень, та обумовлюють стрімке зростання захворюваності на аутизм у всьому світі.

Дійсну розповсюдженість аутизму та розладів аутистичного спектру встановити в Україні чи у різних регіонах неможливо, що пов’язано як зі статистичною реєстрацією (кодування може проводитися за трьома класами хвороб МКХ-10 G, F, Q), так із відсутністю діагностичних та методологічних підходів своєчасної діагностики.

У більшості випадків, особливо дітям до 3-х років діагноз встановлюється синдромально – синдром затримки психічного та мовленевого розвитку, який може зберігатися до 6-7 річного віку.

Подібна ситуація типова не тільки для України, а і для багатьох країн післярадянського простору.

Симптоми аутизму маніфестують у віці від 12 до 24 місяців життя, уже у цьому віці у дитини можливо верифікувати затримку розвитку мови, недостатність соціального контакту хворої дитини з дітьми такої ж вікової категорії.

У теперішній час діагностувати аутизм, с достатньою вірогідністю, можливо в період від 12 до 18 місяців (Rogers, 2000 р.).

Світові показники розповсюдженості аутизму та розладів аутистичного спектру дозволяють прогнозувати приблизну кількість хворих на аутизм для кожного регіону.

Головний лікар міського психоневрологічного диспансеру Кирилюк В.С. (м.Мінськ, Білорусь) у своїй публікації (2011 р.) наводить аналітичні розрахунки, з урахуванням світових показників, на очікувану розповсюдженість аутизму. Дитяче населення складало на 01.01.2011 р. 303 тис. дітей, очікувана кількість хворих повинна складати від 1950 до 2020 дітей, але офіційно на обліку знаходиться лише 119 дітей.

Згідно звіту про проведення акції «Соціальний заказ: статистика 2010», у якому прийняли участь суспільні організації батьків дітей, хворих на аутизм, державні та медичні установи Самарського краю Російської Федерації, наведені дані аналітичних розрахунків та фактичних даних про розповсюдженість аутизму та РАС.
Аналітичний розрахунок

Табл. №1

Загальна кількість дитячого населення 541400 Чисельна кількість дітей з аутизмом

(Агентство за контролем по захворюваністю у США)

541400/111 чол. = 4978 хворих Чисельна кількість дітей з аутизмом (WAO) 541400/150 чол. = 3609 хворих Чисельна кількість дітей з аутизмом (НЦПЗ РАМН) 541400/385 чол. = 1406 хворих Фактичні дані ГУЗ, Самарський ПНД 22 хворих ПМПК м.Самари 124 звернення на рік

Аналогічні розрахунки були проведені по Краснодарському краю – дитяче населення 454 тис.дітей, зареєстровано хворих з аутизмом лише 118 дітей, та Пермському краю – дитяче населення 529 тис.дітей, хворих з аутизмом зареєстровано 116 дітей.

Подібні аналітичні розрахунки були проведені по Херсонській області. Для розрахунків були використані показники розповсюдженості для європейських країн (Шоплер, 2007 р.: 1 випадок аутизму на 150-155 новонароджених, або 40-45 випадків на 10 тисяч та 60-70 випадків на 10 тисяч для РАС.

На 01.01.2010 року населення Херсонської області складало 1091499 чоловік.

Аналітичний розрахунок

Табл. №2

Вікова категорія дітей Дитяче населення Дитячий аутизм РАС До 18 років 202099 ≈ 808 ≈ 1212 До 5 років 67303 ≈ 269 ≈ 404

12388 ≈ 50 ≈ 75

Фактичні дані

Взято на «Д» облік 0-14 років 15-17 років Всього 2008 2 23 6 29 2009 3 26 4 30 2010 3 24 5 29

Американська Академія Педіатрії радить проводити скринінгове обстеження усіх дітей на розлади аутистичного спектру при консультативних зверненнях у віці 18 та 24 місяців, використовуючи скринінгові тести. До скринінгового інструментарію входять: «Модифікований список ознак аутизму у малюків – Modifiend Checklist for Autism in Toddlres, M-CHAT», «Опитувальник раннього скринінгу аутистичних рис – Early Screening of Autist Traits Qvestionnaire» та «Список 1-го року – First year Inventorri» та ін.

Найбільш практичним скринінговим тестом визнано M-CHAT та його версію для дітей раннього віку CHAT.

З метою вивчення розповсюдженості розладів аутистичного спектру у Херсонській області у дітей дошкільного віку, в межах проекту КУ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» та Херсонської філії Асоціації дитячих неврологів України «Складна дитина» проведене дослідження з застосуванням анкетування батьків за загально прийнятим опитувальником М-СНАТ.

Діагностичними критеріями опитувальника М-СНАТ є відсоток співпадань відповідей наведених питань:

  • до 20% – відповідає нормі;
  • від 20 до 50% – наявність окремих рис загрозливих по аутистичному типу;
  • понад 50% – вірогідне формування аутизму.

Анкетування проводилось за допомогою батьків вихованців міських дошкільних навчальних закладів у віці від 3 до 6 років.

Всього аналізу підлягало 891 анкета М-СНАТ.

За результатами аналізу:

  • до 20% співпадань відповідей – 67,7% (604 дитини);
  • від 20 до 50% співпадань відповідей – 29,9% (276 дітей);
  • понад 50% співпадань відповідей – 2,40% (22 дитини). (Табл.№3)

Аналізу також підлягали 47 анкет М-СНАТ дітей віком від 2 до 6 років, які знаходились на стаціонарному лікуванні у неврологічних відділеннях КУ «ХДОКЛ» з попереднім діагнозом: Затримка психічного та мовленевого розвитку:

  • до 20% співпадань відповідей – 44% (21 дитина);
  • від 20 до 50% співпадань відповідей – 42% (20 дітей);
  • понад 50% співпадань відповідей – 14% (6 дітей). (Табл.№4)

Кожна восьма дитина, що знаходиться на обстеженні з синдромом когнітивної недостатності має ознаки розладів аутистичного спектру.

Фактична розповсюдженість на дитячий аутизм та аутистичні розлади будуть дещо нижчими за одержані дані, та все ж вони свідчать про їх високу розповсюдженість.

В клінічних умовах для дітей, у яких при тестуванні за М-СНАТ діагностовано понад 50% співпадань відповідей проводиться також тестування за більш розширеним опитувальником Q-СНАТ, діагностичними критеріями для якого є: до 25% співпадань відповідей відповідає фізіологічній нормі; 25-50% – акцентуація особистості; 50-75% – наявність аутистичних рис; 75-100% – типові зміни для аутизму.

Одержані дані свідчать про високу розповсюдженість розладів аутистичного спектру у дітей дошкільного віку та потребують всебічного аналізу, як у системі охорони здоров’я, так і у системі освіти.

Висока розповсюдженість розладів аутистичного спектру серед дітей дошкільного віку потребує покращень їх діагностики з широким застосуванням опитувальника М-СНАТ та відпрацювання взаємодії: практичний психолог дитячих дошкільних закладів та невролог-психіатр територіальних установ охорони здоров’я.

Сьогодні у всьому світі аутистичні розлади у дітей зустрічаються частіше за дитячі онкологічні захворювання, синдром Дауна, глухоту та відсутність зору взятих разом., та проблеми розладів аутистичного спектру в Україні поки що залишаються, у більшості випадків, поза увагою.

Прогноз залежить від ступеню тяжкості аутистичних розладів, наявністю чи відсутністю органічних уражень, темпу розвитку інтелекту, мови та своєчасності лікувальних заходів.

Відомо, що при відсутності лікування, корекційної допомоги майже 70% дітей з аутизмом мають у подальшому тяжкі інвалідизуючі порушення та потребують постійного догляду сторонніх осіб. Своєчасне лікувально-корекційне втручання значно покращує прогноз.

З практичної точки зору сьогодення потребує відповіді:

— яка ж дійсна розповсюдженість РАС в Україні?

— як повинна здійснюватись статистична реєстрація розладів аутистичного спектру у випадках діагностики хромосомних аномалій, патології обміну, вроджених вад розвитку мозку та ін.?

— своєчасна діагностика та лікування дитячого аутизму та РАС потребують втручання дитячого психіатра у ранньому віці, а не після 3-х років;

— які оптимальні терміни медикаментозного лікування?

— які оптимальні терміни для проведення ефективної корекційної терапії?

Можливо створення Національного міжвідомчого протоколу діагностики та лікування аутизму та РАС, який би передбачав скринінгове обстеження на рівні сімейного лікаря чи у ДДЗ, клінічне обстеження (психометричне, логометричне, генетичне, нейрорадіологічне та ін.) та головне – об’єми та терміни медичного та педагогічного втручання, дозволить забезпечити дітям з РАС не тільки сучасний рівень діагностики та лікування, а й майбутнє.

Література:

1. Вакула И.Н., Васянина Ю.Ш., Горбунова З.Х., Мальфина И.Ю., Цику З.И. Место атипичных нейролептиков в реабилитации детей с аутизмом в рамках системного подхода. — Психиатрия и психофармакотерапия, 2007, т. 09, N3.
2. Кирилюк В.С. Проблемы детского аутизма, особенности заболевания и оказания помощи //. Htt://zdorovie-rebionka.brest.by /2011/03/

3. Крутякова Е.Н.;. Студеникин В.М,. Шамансуров Ш.Ш, Медико-социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями. — Здоров`я України,2007, №18/1, с.42-43.

4. Марценковский И.А.. Диагностика и лечение аутизма: требование клинического протокола //. Материалы научно-практической конференции «Аутизм и расстройства аутистического спектра», 2011 г.

5. Тиганов А. С., Башина В. М. Современные подходы к пониманию аутизма в детстве. — Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.
6. Ч.Ньюкиктьен. Детская поведенческая неврология. – М.: Теревинф, 2010 г.

7. Berney T.P , Fleming Nuffields, Child Psychiatry Unit, UK. Аутизм – развивающееся понятие. — Русский медицинский журнал, том 14, № 11, 2006.

Довідка про авторів: Горб Анатолій Леонідович, головний дитячий невролог Херсонського управління охорони здоров’я, завідувач неврологічним відділенням КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня», заслужений лікар України.

Україна, Херсон, вул.. Українська, 81, 73013

+ 380505078686

Email: neuron 2002@ukr.net.

Мартиненко Яна Анатоліївна, дитячий невролог КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня»

+ 380956292682

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий