Криза трьох років та її вплив на формування особистості дошкільника

Критичним цей вік є тому, що впродовж всього декількох місяців істотно змінюються поведінка дитини І її стосунки з навколишніми людьми
Криза трьох років та її вплив на формування особистості дошкільника

Скачати 188.13 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 188.13 Kb.

КРИЗА ТРЬОХ РОКІВ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА

Викладач психології

Кременчуцького педучилища ім.А.С.Макаренка

Яценко Т.В.

Ранній вік — період не лише бурхливого розвитку всіх систем організму, але і етап накопичення досвіду, сил та можливостей для початку формування особистості. Вікові кризи — неодмінна складова психологічного розвитку дитини, умова її переходу з однієї вікової сходинки на іншу. Критичним цей вік є тому, що впродовж всього декількох місяців істотно змінюються поведінка дитини і її стосунки з навколишніми людьми. В кожному конкретному випадку вони проходять по-різному — гостріше чи м’якше — і можуть викликати в дитячому організмі різні зміни, не завжди позитивні.

Науковці вважають, що вікові кризи дитини — явище нормальне, проте далеко не безпечне. Якщо дорослий не допо­магатиме малюкові в цей складний для нього час, не розумітиме його потреб, не знатиме фізіологічних особливостей розвитку, навіть легка форма кризи мо­же перетворитися на важке психічне захворювання. Часто батьки і вихователі не вміють розпізнати симп­томів кризи, вважають, що дитина просто невихована, розбещена. Тому вони дозволяють собі підвищувати на неї голос, застосовують фізичні методи покарання, не усвідомлюючи, що в такий спосіб лише погіршують ситуацію. А згодом це може призвести до різноманіт­них функціональних порушень нервової системи ди­тини: неврозів, неврастенії, вегето-судинної дистонії, функціональних розладів шлунко­во-кишкового тракту тощо.

Так як третій рік життя є кризовим, то набувши певного багажу знань і вмінь, дитина починає відчувати потребу в більшій, ніж їй надають, самостійності. У малюка зароджується усвідомлення, що він — окрема істота зі своїми бажаннями, потребами, які не завжди збігаються з тим, що пропонують мама чи тато. Дитина робить спроби порівнювати себе з іншими людьми. Схема кризового періоду трирічної дитини наведена в таблиці 1.

Для всіх дослідників, що вивчали кризу 3 років, очевидно, що головні зміни в цей період зосереджені навколо|навкруг| «Я». Їх сутність в психологічній емансипації Я дитини|дитяти| від навколишніх|довколишніх| дорослих, яка супроводиться|супроводжується| рядом|лавою| специфічних проявів|виявів| — упертістю|впертістю|, негативізмом і ін. Новоутворенням кризи 3 років називається також виникнення системи Я, поява «особистої|особової| дії» і відчуття|почуття| «Я сам». Разом з тим|в той же час| ряд|лава| психологічних спостережень показує, що певне число дітей практично не виявляють негативних проявів|виявів| у вказаному віці або легко і швидко їх долають|переборюють|, причому їх особистий розвиток протікає нормально. Ці дані спонукають звернути особливу увагу на позитивну симптоматику кризи 3 років, бо без неї картина розвитку є|з’являється| неповною, а розуміння особистісних процесів, що відбуваються|походять|, одностороннім|однобічним|. Проте|однак| саме ця — позитивна — сторона кризи виявилася найменш вивченою.

Кожна дитина має свої терміни розвитку, отже, формування особистості теж

Схема кризового періоду трирічної дитини.

Таблиця 1.

відбувається в індивідуальному темпі. Найчастіше вік 2-2,5 роки є перехідним етапом від активного пізнання навколишнього світу до пізнання самого себе. Це стабільний період, протягом якого дитина особливо успішно оволодіває мовленням, що є основним засобом спілкування в людському суспільстві. Водночас малюк починає виділяти зі свого оточення окремих людей — насамперед тих, з ким найчастіше спілкується. Криза трьох років не обов’язко­во проявляється саме в три роки, іноді вона може розвинутися наприкінці періоду раннього ди­тинства. Тому вихователям слід знати такі особливості психічного розвитку сучасних вихованців.

Л.С. Виготський писав: «Якби|аби| кризи не були відкрито|відчинят емпірично, їх потрібно було б вигадати теоретично. Тому розкрити психологічну сутність|сутність| кризи — означає|значить| зрозуміти внутрішню динаміку розвитку в цей період»

В результаті застосування методу експертних оцінок, мною було встановлено, коли у дітей найяскравіше проявляється криза, на який період припадає її пік і коли сиптоми кризи йдуть на спад. Загальні дані я занесла до таблиці 3.

Таблиця 3.

Симптоми кризи 3-х років та їх прояви.

Симптоми кризи Вік Негати- візм. Упер­тість. Примхли­вість Свавіл­ля. Знеціню­вання дорослих. Протест-бунт Середня величина 2,3-2,6 80% 100% 60% 100% 40% 20% 66,6% 2,7-2,9 25% 100% 100% 100% 100% 50% 79,2% 2,10-2,12 33% 100% 66% 100% 33% 0% 55,3% 3,0-3,2 80% 60% 80% 60% 20% 0% 50% 3,3-3,5 100% 20% 100% 40% 0% 0% 43,3% 3,6-3,9 55% 44% 67% 44% 80% 11% 50,2%

Для аналізу даних мною було створено графік проявів кризи в різні періоди (табл. 4).

Таблиця 4.

Графік проявів кризи 3-х років в різні періоди життя дитини.

Отже, за результатами дослідження мною виявлено, що свого апогею криза трьох років досягає приблизно в 2роки і 8 міс. В цей період симптоми кризи найбільше себе проявляють. Відмічається спалах дитячої упертості, примхливості, свавілля, знецінюється дорослий. Пізніше прояв симптомів не такий явний і йде на спад. Щоб більш детально проаналізувати прояви кризи та їх вплив на формування особистісних якостей дитини, мною було створено таблицю 5.

Таблиця 5.

Симптоми кризи та їх зміни.

Отже, виходячи з даних таблиці можна заключити, що симптоми кризи 3-х років виникають не рівномірно. Першими в 2,4-2,6 років з’являються свавілля, упертість і негативізм. Пізніше (2,7-2,9 років) з’являються примхливість, знецінювання дорослих. Досить цікавим є те, що такі симптоми кризи, як примхливість і знецінювання з’являються на фоні двічі, повторюючи свій прояв у 3,4 роки і 3,8 років відповідно. Отже, за даними таблиці, можна заключити, що криза трьох років по різному впливає на поведінкові реакції дитини та формування її особистості в різні вікові періоди.

За результатами анкетування вихователів для оцінки рівня розвитку ігрової діяльності дитини, стало зрозуміло, що більшість дітей мають незадовільний або недостатній рівень розвитку ігрової діяльності (таб.6)

Таблиця 6.
Рівні розвитку ігрової діяльності.

Так, для подолання вікової кризи це недостатньо, адже:

    • діти з високим рівнем задовольняють свої ігрові потреби, розвиваються динамічно, мають достатній розумово-творчий потенціал для успішного подолання вікової кризи;
    • діти із задовільним рівнем, можна сказати відповідають нормі, але можливості для її розвитку далеко не вичерпані; слід заохочувати фантазію малюка, давати їй змогу більше спілкуватися з однолітками;
    • при недостатньому рівні: ігрові здібності та інтереси не відповідають нормі, тому батькам та вихователям потрібно дбати про їхній розвиток до рівня повноцінної сюжетно-рольової гри;
    • низький рівень говорить про цілковиту відсутність сюжетно-рольової гри, це може свідчити про затримку або вади психофізичного розвитку.

Отже, результати дослідження говорять про те, що з дітьми дійсно необхідно провести корекційно-розвивальну роботу по усуненню та подоланню кризи трьох років, щоб своєчасно запобігти деформованому розвитку особистості і сприяти розвитку ігрової діяльності як одному з новоутворень кризового періоду.

Прикладами такої роботи можуть бути заняття, проведені вихователем разом з дітьми і батьками та психотерапевтичні казки.

Зразок конспекту занять з батьками.
Тема «Весна»

Мета:

  • розвиток дрібної і загальної моторики;

  • розвиток координації рухів;
  • розширення лексичного запасу по темі;
  • формування дбайливого відношення|ставлення| до мами;
  • знайомство з|із| прикметами весни;
  • розвиток відчуття|почуття| ритму;
  • розвиток просторових стосунків;
  • розвиток мовного слуху|чутки|, уміння виконувати інструкцію пе­дагога|.

План заняття.

Обладнання: квадрати Воскобовича; лялька Фея Весна; картини із зображенням весняних пейзажів; дерев’яні ложки; дидактичні набори, в які входять будиночок, ялиночка, сонечко, рахункові палички, шнурок; ковролін; елементи весняного пейзажу на липучках.

  1. Музичне вітання|привітання|.
  2. Гра з|із| пальчиками|пальцями| «Де твій палець великий?». При назві| пальця, погладити його, помасажувати.
  • Де твій палець великий?
  • У мене за спиною А де твій вказівний?
  • Подивися|поглянь|, уважніше.
  • А де середній твій палець?
  • Ось|от| який він красень!
  • А де твій безіменний?
  • Він з|із| кільцем олов’яним!
  • А мізинчик-малятко?
  • Ось|от| він, молодший братик!

3. Музична гра «Мамині помічники». Під музику іми­тація| рухів: протерти пил, підмести підлогу, помити посуд і так далі

4. Вірш з|із| рухами.

Гладять|прасують| маму

Встають на пальці

Притискують вказівний палець до губ
Гладять|прасують| маму

Імітація рухів по тексту
Мама спить, вона втомилася.

Ну і я грати не почну|стала|.

Я навшпиньки ходжу,

Маму я не розбуджу|збуджу|.

Маму я свою люблю|кохаю|.

Я завжди їй допоможу:

Я перу|перу|, полоскаю,

Воду з ручок отряхаю|,

Підлогу чисто підмету

І дрова їй наколю.

5. Артікуляційна гімнастика.

Казка про веселий язичок(І. В. Новоторцева)

Жив-був веселий Язичок в своєму будиночку. Здогадайся, що це за будиночок.

У будиночку цьому Червоні двері, Поряд з|поряд із| дверима Білі звіри. Люблять|кохають| звірятка Цукерки і плюшки.

Здогадалися? Цей будиночок — рот. Двері в будиночку то відчиня­ються|, то зачиняються|зачиняють|. Непосидючий язичок не сидить на місці. Він часто вибігає з|із| будиночка (висунути язик). Ось|от| він вийшов по­грітися| на сонечку, відпочити (язик|язик| «лопаткою» на нижній губі). Подув легкий вітерець, Язичок щулився («го­лочка|»), сховався в будиночок і закрив|зачиняв| за собою двері (язик|язик| прибрати, рот закрити|зачиняти|). А на дворі сонце сховалося за хмаринки, забараба­нив| по даху дощ (язик|язик| стукає об верхні зуби, вимовляти|виголошувати| «д-д-д-д|»). Язичок не нудьгував|скучав| удома|вдома|, напоїв|напоював| кошенят|котеняти| молоком. Він хлебтав молочко (водити язиком|язиком| по верхній губі зверху вниз, рот відкритий|відчиняти|), потім кошеня|котеня| облизнулося (облизати верхню і ниж­нюю| губи справа наліво і зліва направо) і солодко позіхнуло (рот широко відкритий|відчиняти|). Язичок подивився|поглянув| на годинник, вони цокали: «тік-так» (рот відкритий|відчиняти|, «маятник»). Кошеня|котеня| згорнулося клубочком. «Пора і мені спати», — подумав язичок.

7. Музична гра «Повторюй за мною». Діти виконують рухи згідно|згідно з| тексту.

Ось встали ми з тобою в кружок,

Ти повторюй за мною, дружок,

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз вперед — приг-скок.

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз назад — приг-скок.

Приспів. Один за одним по доріжці

Ми біжимо все веселіше.

Не втомляться наші ніжки,

Наздоженете нас швидше.

Зупинився наш кружок,

Ти знову повтори, дружок,

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз вперед — приг-скок.

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз назад — приг-скок.

Приспів.

8. Вихід Феї Весни. Під фонограму пісні з’являється|появляється| Фея Весни.

— Змінився дуже ліс,

Багато стало в нім чудес.

Чому ясно і чисто

Блищить сонечко з небес?

Чому на гілках|гілках| пташки

Дзвінко пісеньку співають?

Чому в лісі зверятам|

Нині стало не до сну?

Тому що|бо| до нас, хлоп’ята|хлопці|

В гості|у гості| знов|знову| прийшла весна.

9. Знайомство з|із| весною.

Діти з|із| мамами і педагогом розглядають|розглядують| картини з|із| пейзажами вес­ни|, називають прикмети весни.

10. Гра «Орієнтування в просторі|простір-час|». Педагог раздає дітям| дидактичні набори: сонечко, будиночок, ялиночку, шнурок, рахувальні| палички. По інструкції педагога діти з мамами будують картину. Наприклад, покласти будиночок, праворуч від нього ялиночку, над ялинкою сонечко|, від будиночка до ялиночки побудуйте|спорудіть| доріжку, зліва від будинка| з|із| шнурка викласти|викладати| озеро.

  1. Руками обкреслюют круг|коло|, зображаючи|змальовувати| сонячні промені
    Музична гра «Світить сонечко все світліше».

Світить сонечко все світліше

Гріє сонечко все тепліше

Лю-лі, лю-лі|…

Махають руками, як «крильцями»

Чик-чирик вже сонечку на зустріч

Пташки весело всі щебечуть.

Зображують|змальовують| руками дощик
Лю-лі, лю-лі|…

Кап-кап-кап-кап, крапельки|капельки| капежу

Разом з пташками вони заспівали.

Узявшись за руки, похитують|погойдують| ними

Лю-лі, лю-лі|…

Ми на сонечку дружно граємо

Голосно|гучно| пісні разом виспівуємо.

Лю-лі, лю-лі|

12. Образотворча діяльність

Матеріали: вирізана з|із| кольорового картону ваза, різна кру­па| (манка, пшоно), шматочки жовтого гофрованого паперу і смужки жовтого паперу, клей, пензлики|пензлі| для клею; листи паперу; прості олівці; круги|кола| з|із| кольорового паперу, крила з|із| кольорового паперу, різнокольорові| смужки гофрованого паперу; фломастери.

Вже наступила|настала| весна. На вулиці стало тепліше, тому що|бо| сонечко почало|стало| пригрівати. Ми зараз з|із| вами і мамами зробимо сонечкоко|, щоб|аби| стало ще тепліше, скоріше розтанув сніг: беремо шматочок гофрованого жовтого паперу, катаємо|котимо| з|із| нього кульку, наклеюємо на лист|аркуш| паперу. Приклеюємо проміннячка за допомогою смужок жовтого паперу Сонечко почало|стало| пригрівати, і до нас повертаються з теплих країв птаха|птиці|: обводимо ручку дитини|дитяти| пальчиками|пальцями| і перетворюємо її на птаха|птицю|. На великій па­лец| наклеюємо голову. Із|із| смужок кольорового гофрованого паперу робимо|чинимо| пишний хвіст, приклеюючи смужки. Наклєї­ваєм крило. Домальовували око і дзьоб.
Зразки психотерапевтичних казок.

Казка про хлопчика Вередунчика

Жив собі на світі один маленький хлопчик. Був він такий гарненький — біляві кучері, блакитні оченята. І усі-усі без винятку його дуже любили. А особливо мама…

Але хлопчикові завжди не щастило: на день народження дарували не такі цікаві і яскраві іграшки, як Петрику, на обід замість улюбленого шоколаду була каша, а увечері, коли починалися найцікавіші пригоди, потрібно було вкладатися спати. Все це дуже турбувало хлопчика. Він починав вередувати, за що й отримав прізвисько Вередунчик.

І от одного разу він вирішив покликати на допомогу добру фею, щоб вона хоч якось зарадила цій біді. Прилетіла добра фея і пожаліла Вередунчика: «Бідний маленький хлопчику, все у твоєму житті навпаки, не так, як ти хочеш. Гаразд. Я тобі спробую допомогти. Тепер усе-усе буде по-твоєму. Варто лише сказати: «Хочу!»

Щастю Вередунчика не було меж, адже тепер можна робити все, що заманеться, і ніхто не скаже жодного слова! Тепер всі можливості були в руках хлопчика і надокуч-ливі дорослі, які тільки без кінця говорили, що можна, а чого ні, стали йому не потрібні.

«Хочу, щоб зникли всі дорослі!», — сказав малюк. І вони зникли. «Оце так дива! Хочу, щоб усі Петрикові іграшки стали моїми!» В одну мить через відкрите вікно влетіли всі Петрикові іграшки. Але Вередунчик так захопився новою грою «Хочу!», що навіть не звернув на них уваги, та й Петрикові іграшки враз виявилися такими ж звичайними, як і його власні.

«Хочу усі солодощі, — тістечка, торти, морозиво, цукерки з вітрини нашого мага-зину!». І хоч кожного разу, коли Вередунчик проходив з мамою повз вітрину, він був готовий скуштувати усе, тепер, коли гора солодощів лежала перед ним, у нього не було жодного бажання ласувати.

Хлопчик все замовляв і замовляв свої раніше нездійсненні бажання. Так швидко про-майнув день, Вередунчик дуже втомився і враз йому стало так сумно. «Хто сьогодні вкладе мене в ліжечко, заспіває пісеньку, розповість казку?» Адже на його бажання разом зі всіма дорослими зникла і мама.

Заплакав гірко-гірко малюк і знову покликав на допомогу добру фею. «Не хочу нічо-го-нічого, тільки, щоб все було, як раніше!». Пригорнула фея до себе малюка, заспокоїла. І здивований Вередунчик побачив, що то була зовсім не фея, а його рідна матуся.

Більше Вередунчик ніколи не вередував, був слухняним і тепер його стали називати Веселунчик.

А морквина попливла (Вчимося ділитися)

Одного разу|одного дня| мама Зайчиха дала Рожевому|трояндовому| Зайчикові велику морквину і сказала:

-| Синочок, маєш сам і поділися |із|з друзями.

Заєць нічого не|та| відповів, але|та| подумав, що і сам може з’їсти таку смачну морквину. Але|та| гуляти одному йому було нудно, і він пішов на берег річки|ріки|, до свого друга Бобра.

А тато|папа| Бобер якраз зробив для свого синочка човник з|із| вітрилом|парусом| і веслами. Бобер зібрався поплавати на ній по річці|ріці|.

Побачивши Зайця, він закричав:

— Привіт Рожевий|трояндовий| Зай! Стрибай до мене в човен, попливемо разом!

Заєць, тримаючи свою величезну моркву, зібрався стрибати в човен з високого берега.

— Постій! — крикнув тато|папа| Бобер. — Ти з|із| цією морквиною дуже важкий|тяжкий|, човен перекинеться. Краще розламай її навпіл, поділися з|із| Бобром. І наїстеся обидва, і човен в рівновазі буде.

Але|та| Заєць поскупився і не захотів|схотів| ділитися. Так і стрибнув з|із| морквиною в човен. А морквина-то і насправді дуже важка|тяжка| опинилася. Човен перекинувся, Заєць з|із| Бобром повалилися у воду. Тільки|лише| Бобер добре плаває, йому не страшно. А зайці — звіри сухопутні, воду не люблять|кохають|. Зайчик перелякався, морквину з|із| лап випусти і кричить:

— Врятуйте! Допоможіть!

Бобри його на берег витягнули, заспокоїли. Заєць здригнувся, дух перевів|перекладав|. Радий, що не потонув. Ось тільки морквина жалко|жаль| — попливла вона за течією. І заєць голодний залишився.

Хто|КТО| одружується на Олі? (Вчимося самостійно одягатися)
У Олі — великі красиві карі очі і в’юнке волосся. Васі вона дуже подобається, і він говорить, що коли виросте, обов’язково ожениться|одружиться| на ній. Ось тільки Оля нічого йому не відповідає…

Одного разу|одного дня| Вася, Оля і інші діти грали на дитячому майданчику. Раптом із-за лісу з’явився|появлявся| Змій Горинич. Він пролетів над дитячим майданчиком зовсім низько, на льоту схопив Олю і знову полетів до лісу.

Що робити|чинити|? Треба йти рятувати Олю. Вася і Федя схопилися на свої велосипеди і помчались| наздоганяти. Всі звіри і птах|птиці|и охоче підказували їм, куди полетів змій. Вася і Федя мчалися у весь дух.

Раптом на їхньому шляху|колії| — річка. Не дуже широка, але|та| ні моста, ні броду немає. Федя заховав свій велосипед в кущах, швидко зняв брюки, сорочку, шкарпетки і черевики і стрибнув у воду. А Вася роздягатися не умів. Його мама завжди роздягала, хоч і бурчала, що великий вже. А тут мами немає. А без неї ніяк Вася не може роздягтися. Сидить він, плаче. А тим часом Федя вже назад повертається разом з Олею. Змія він переміг, Віку звільнив|визволяв|, допоміг їй річку перепливти. Вибралися вони на берег, одягнулися, сіли на велосипед і назад поїхали. І сказала Оля, що вийде заміж за Федю.

А Вася горював, горював, а потім почав|став| просити|прохати| маму навчити його роздягатися і одягатися і з тих пір|відтоді| завжди робив|чинив| це сам.

Що робити|чинити| батькам, щоб|аби| допомогти дитині
пережити| кризу трьох років

  • Криза може початися вже з 2,5 років, а закінчитися в 3,5 – 4 роки.
  • Постарайтеся виробити правильну лінію своєї поведінки, станьте гнучкішими, розширте права і обов’язки дитини|дитяти|.
  • Дозвольте малюкові|маляті| бути самостійним. Не втручайтеся (по-можливості|) в справ|речі|и дитин|дитяти|и, якщо вона не просит|прохає|ь. Дочка, пихкаюч|пихтіти|и, натягу|натягає|є кофтину, так хочеться їй допомогти, ал|та|е малятко не оцінит|оцінюватиме|ь Вашого прагнення, швидше за вс|скоріш за все|е, вона голосн|гучно|о чинитиме опір.
  • Пам’ятайте, що дитина|дитя| як би випробовує|відчуває| Ваш характер|вдачу|, перевіряючи по кілька разів в день, чи дійсне те, що було заборонене вранці|уранці|, заборонять і увечері. Проявляйте|виявлятимете| твердість. Встановите чіткі заборони (не можна тікати|втікати| на вулиці від мами, чіпати гарячу плиту і так далі). Заборон не повинно бути дуже|занадто| багато. Цієї лінії поведінки повинні дотримуватися всі члени сім’ї (або хоч би|хоча би| тато|папа| з|із| мамою).
  • Пам’ятайте, що дитина|дитя| багато слів і вчинків повторює за Вами, тому стежте за собою (якщо мама надмірно|надміру| емоційна|емоціональна|, вередлива, то дочка, швидше за все|скоріш за все|, буде такою ж).
  • При спалахах упертості|впертості|, гніву спробуйте відвернути малюка|маляти| на что–нибудь| нейтральне.
  • Коли дитина|дитя| злиться, у неї істерика, то марно пояснювати|тлумачити|, що так робити|чинити| недобре, відкладіть це доти|до тих пір|, коли малюк|маля| заспокоїться. Поки|доки| ж можна узяти його за руку і відвести в спокійне безлюдне місце|місце-милю|.
  • Для благополучного розвитку дитини|дитяти| бажано підкреслювати, яка вона вже велика, не «сюсюкатися|», не старатися все зробити за малюк|маляти|а. Розмовляйте |із|з ним, як |із|з рівним, як |із|з людиною, думка якої Вам цікава.
  • Любіть|кохаєте| дитину|дитяти| і показуйте їй, що вона Вам дорога|любий| навіть заплакана, уперта|впертий|, капризна.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Воронина С.В., Кухаренко Р.Ю. Кенгуру. Тренинг ранего развития в паре мама – ребенок (для родителей и детей от 1 года до 3 лет). – СПб.:Речь, 2008. – 272с.
  2. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 4. Статьи: «Кризис 3 лет», «Младенческий возраст», «Ранний возраст». М., 1992.
  3. Галигузова Л.Н. Творческие проявления в игре детей раннего возраста//Вопр. психологии. – 1993. — № 2
  4. Гуськова Т.В., Елагина М.Г. Личностные новообразования у детей в период кризиса трёх лет//Вопросы психологи. – 1987.-№ 5
  5. Кениг Карл. Три первых года ребёнка.: Пер. с нем. – Калуга: Духовное познание, 2003. – 152 с.
  6. Лембрик Ірина. Дитячі вікові кризи // Дошкільне виховання, 2003, № 4, стор 22-23
  7. Масару Ибука. После трех уже поздно: Пер. с англ. — М.: РУССЛИТ, 1991. — 96 с.
  8. Олексенко Світлана. Третій рік життя: проблеми взаємодії //Дошкільне виховання, 2005, № 3, стор 20 – 21
  9. Развитие личности ребёнка от года до трёх / Сост. В.Н. Ильина. Екатеринбург: У – Фактория, 2004. – 432 с. (Серия «Психология детсва».)
  10. Таємниці адаптації. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Третій рік життя / О. С. Нурєєва, 3. І. Шейнфельд. — X.: Вид. група «Основа», 2007.— 160 с.
  11. http://www.ccf.org.ua/ru/for-parents-article
  12. http://www.detochka.ru/articles/detail.php?ID=3128
  13. http://www.dt.ua/3000/3855/55426/
  14. http://www.vz.kiev.ua/pop/43-05/1.shtml

|веред

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий