Конкурсі студентських наукових робіт «Від студентського самоврядування до самоврядування громад»

Розділ Теоретико-методологічні засади співпраці органів місцевого та студентського самоврядування
Конкурсі студентських наукових робіт «Від студентського самоврядування до самоврядування громад»

Скачати 323.63 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 323.63 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА

Для участі в щорічному конкурсі студентських наукових робіт
«Від студентського самоврядування –
до самоврядування громад»

Модель співпраці органів місцевого та студентського самоврядування

(вирішення проблем територіальної громади)

Автор:

голова студентської ради

ПДПУ імені В.Г. Короленка, маґістрант

Кращенко Юрій Петрович
Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної майстерності, декан природничого факультету ПДПУ імені В.Г. Короленка, Заслужений працівник освіти України

Гриньова Марина Вікторівна

ПОЛТАВА – 2007
ЗМІСТ
Характеристика базових понять дослідження ………………………….….…… 8

ВСТУП ………………………………………………………………………..…… 5

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади співпраці органів місцевого та студентського самоврядування ………………………………………………..…. 8

    1. Студентське самоврядування: сутність та визначення ………..………. 8
    2. Сфери взаємодії місцевого та студентського самоврядування ……….. 10
    3. Модель співпраці органів місцевого
      та студентського самоврядування …………………………………….… 12

Розділ 2. Практичні засади реалізації моделі співпраці органів місцевого та студентського самоврядування
(вирішення проблем територіальної громади) ..………………………………. 18

    1. Студентське самоврядування в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка …………………… 18

2.2. Реалізація моделі співпраці органів місцевого та студентського самоврядування в аспекті розв’язання екологічно-природоохоронних проблем територіальної громади м. Полтави …………………………. 21

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………… 26

ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………………………. 27

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………… 31

Характеристика базових понять дослідження
Громада – автономна соціальна підструктура, об’єднана перманентною загальною діяльністю. За формою діяльності розрізняють: виробничі, конфесійні, національні й комунальні (територіальні, міські) громади. За іншим визначенням, громада – територіальна спільнота людей, об’єднаних адміністративними, економічними, екологічними, культурними, релігійними та іншими зв’язками. Як правило, громада усвідомлює наявність певних ознак або інтересів, які виокремлюють її з-поміж ширшого загалу [2].

Місцева екологічна ініціатива – діяльність, яка започаткована активною частиною громади і спрямована на перетворення їхньої громади на краще місце для життя, та яка приводить до видимих екологічних результатів (наприклад, просаджені дерева або очищена річка) [30].

Місцеве самоврядування – гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевих органів влади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України [6].

Моделювання – метод дослідження об’єктів пізнання за їхніми моделями, побудова й вивчення моделей реальних предметів і явищ (органічних і неорганічних систем, інженерних пристроїв, різноманітних процесів фізичних, хімічних, біологічних, соціальних) і конструйованих об’єктів для визначення або поліпшення їхніх характеристик, раціоналізації способів їхньої побудови, керування ними тощо. Форми моделювання різноманітні і залежать від використовуваних моделей і сфери застосування моделювання. За характером моделей виділяють предметне й знакове (інформаційне) [8].

Модель (від лат. – міра, зразок). – 1) уявний чи умовний образ, аналог кількості об’єкта, процесу чи явища, що відтворює у символічній формі їхні основні типові риси; 2) формалізована теорія, на основі якої може бути зроблений ряд припущень; 3) символічне зображення структури, типу поведінки і зразків взаємодії у соціальних процесах; 4) стандарт для виміру відхилень у реальних процесах від передбачуваних [8].

Самоврядування – у найзагальнішому розумінні – автономне функціонування будь-якої організаційної системи (підсистеми), прийняття нею рішень з внутрішніх проблем. Той чи інший ступінь самоврядування властивий підприємствам, установам, поселенням та інше [45].

Студентське самоврядування – це форма організації діяльності студентів і аспірантів, що сприяє максимальному виявленню і реалізації їх творчих здібностей, формуванню моральних та професійних якостей, відповідальності за результати своєї життєдіяльності. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості навчання, виховання культури студентів і аспірантів, збільшення соціальної активності та відповідальності молоді [40].

Територіальна громада: згідно закону України про місцеве самоврядування – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр [5].

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Для суспільства студентство – перманентна структурна форма або категорія, якісні і кількісні характеристики якої постійно змінюються. У зв’язку з цим студентство – це соціальний ресурс і соціальний капітал, що забезпечує суспільну перспективу.

В умовах невизначеності суспільних перспектив розвитку студентство все зростаючою мірою стає не тільки об’єктом соціального впливу, але й активним суб’єктом соціальних трансформацій, спроможним реконструювати суспільство на нових принципах [3].

Зміни, що стосуються сутності студентського самоврядування на сучасному етапі, фокусуються на тому, що воно здобуває соціально-практичний характер, обумовлений необхідністю свідомого, відповідального ставлення студентів до можливостей і перспектив своєї професійної й культурно-моральної самоорганізації й участі в соціальному управлінні.

Формування соціально-партнерського середовища на рівні «місцеве самоврядування – студентське самоврядування» є запорукою результативності взаємодії влади та студентства. Розробка теоретико-методологічної моделі співпраці органів місцевого та студентського самоврядування є актуальною з огляду на можливість її ефективного впровадження.

Об’єкт дослідження – процес взаємодії студентських самоврядних організацій та органів місцевого самоврядування.

Предмет дослідження – умови, принципи, методи, шляхи та засоби здійснення ефективної співпраці органів місцевого та студентського самоврядування.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель співпраці органів місцевого та студентського самоврядування на прикладі вирішення екологічно-природоохоронних проблем територіальної громади.

Гіпотеза дослідження: використання теоретико-методологічних засад розробленої моделі співпраці органів місцевого та студентського самоврядування дає можливість прискорити формування соціально-партнерських відносин між владою та студентством.

Мета і гіпотеза зумовили наступні завдання дослідження:

  • на основі аналізу законодавчо-нормативної бази розглянути сутність студентського самоврядування;
  • розглянути сфери взаємодії місцевих владних інституцій та органів студентського самоврядування;
  • висвітлити практичні засади реалізації моделі співпраці органів місцевого та студентського самоврядування на прикладі вирішення екологічно-природоохоронних проблем територіальної громади.

Наукова новизна полягає у тому, що вперше обґрунтовано партнерську модель співпраці органів місцевого та студентського самоврядування.

Апробація та впровадження розробленої моделі пройшли у співпраці студентського самоврядування (студентської ради та студентського наукового товариства) Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та органів місцевого самоврядування (Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста; управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради).

Аспекти даної роботи висвітлено на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукової творчості майбутніх учителів природничих дисциплін» (ХІV Каришинські читання) (м. Полтава, 2007 р.), Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Студентське самоврядування у XXI ст.: проблеми і перспективи розвитку» (м. Суми, 2007 р.), «Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України» (м. Полтава, 2007 р.), «Студентське самоврядування: досвід, проблеми, перспективи розвитку» (м. Запоріжжя, 2007 р).

Обговорення основних положень даної роботи відбулося в ході розгляду питання «Про стан співпраці між органами студентського та місцевого самоврядування» на засіданні Полтавської міської студентської ради при виконавчому комітеті Полтавської міської ради 4 жовтня 2007 р.

Публікації. Основні положення даного дослідження висвітлено у 5 публікаціях [12, 23-25].

Структура роботи. Складається із характеристики базових понять дослідження, вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Додатки містять дві рецензії, витяг з протоколу засідання Полтавської міської студентської ради при Полтавському міськвиконкомі, біографічну довідку автора роботи.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади

співпраці органів місцевого та студентського самоврядування

    1. Студентське самоврядування: сутність та визначення

Інститут студентського самоврядування є невід’ємною складовою освітньо-виховного простору національної вищої школи та важливим фактором поступу України до розбудови громадянського суспільства. Студентське самоврядування – це один із потужних стимулів підвищення соціальної активності студентів і вузівських колективів [35, 36, 41, 46].

Студентське самоврядування – це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих громадян в інтересах особистості, суспільства і держави, у захисті прав студентів. Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

Отже, студентське самоврядування є засобом реалізації студентською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень і їх впровадження за допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, які стосуються студентства [15, 32, 33].

Студентське самоврядування потрібно студентству, тому що це – практична школа для тих, хто бажає спробувати себе у ролі керівника, адміністратора, лідера. Орган студентського самоврядування – це можливість реалізовувати суспільно значущі проекти, що підуть на користь як студентській так і територіальній громаді [35, 36]. Студентське самоврядування можна сміливо назвати однією з перших сходинок до громадянського суспільства, коли громада обирає своїх лідерів та вчиться контролювати їхні дії.

Студентське самоврядування – це форма самоорганізації студентів, механізм представництва й відстоювання своїх прав, можливість самореалізації. У типовому положенні, затвердженому Міністерством освіти і науки України, наведено таке визначення: «Студентське самоврядування у ВНЗ – це самостійна громадська діяльність студентів з реалізації функцій управління ВНЗ, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно з метою і завданнями, які стоять перед студентськими колективами».

Права та обов’язки студента і діяльність органів студентського самоврядування регламентуються такими документами:

  1. Закон України «Про вищу освіту» (№ 2984-ІІІ);
  2. Положення про державний вищий навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 5. 09. 1996 р.)
  3. статут навчального закладу;
  4. інші нормативно-правові акти про самоврядування.

Вивчення студентського самоврядування має, в деякій мірі, фрагментарний характер; відсутній систематичний і системний моніторинг студентського самоврядування; мало вивчений позитивний досвід окремих вищих навчальних закладів; не вистачає методичних рекомендацій з організації позанавчального студентського життя й студентського самоврядування.

    1. Сфери взаємодії місцевого

та студентського самоврядування
Розвиток системи місцевого самоврядування в Україні є однією з основних і найболючіших проблем молодої української держави на шляху переходу від тоталітарного суспільства до демократії [4, 7]. Сильне місцеве самоврядування є основним чинником демократизації суспільства, що веде до підвищення добробуту пересічних громадян. Сильним місцеве самоврядування є тоді, коли його здійснює вся громада. Тому застосування інноваційних методів залучення громади, а надто тих соціальних груп, які не становлять більшості в суспільстві, до розв’язання питань місцевого значення надзвичайно важливе для розвитку самоврядування [16-18].

Соціальне партнерство через співпрацю та спілкування органів місцевого та студентського самоврядування є основою активного громадянства не лише сьогодні, а й у майбутньому. Студентство має право користуватися усіма джерелами та інструментами, які можуть вплинути на прийняття рішень стосовно їх статусу та повсякденного життя на місцевому та регіональному рівнях. Головна мета такого партнерства – надання студентству більших можливостей шляхом активної участі у громадському, економічному та соціально-побутовому житті територіальної громади.

Досвід, набутий розвинутими державами, свідчить, що студентські самоврядні організації подекуди здатні більш ефективно та економно виконувати ряд завдань, які віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування. Діяльність у таких сферах, як соціальна допомога, просвітницька діяльність, надання безкоштовних інформаційних, юридичних послуг, організація культурних, спортивних та інших масових заходів є часто більш результативною ніж робота адміністративних органів. Отже, налагодження плідної співпраці органів місцевого самоврядуванням із студентськими самоврядними організаціями є одним з важливих векторів як регіональної та і державної молодіжної політики України.

Мал. 1. Сфери співпраці органів місцевого та студентського самоврядування.
Розглядаючи відносини формату «місцеві ради – органи студентського самоврядування вищих начальних закладів» у розрізі соціально-партнерських стосунків спробуємо розробити та обґрунтувати теоретико-методологічну модель такої співпраці.

    1. Модель співпраці органів місцевого

та студентського самоврядування
На сучасному етапі в Україні взаємодія органів місцевого та студентського має безсистемний характер. Практично відсутні довгострокові програми співробітництва, а механізм надання коштів з місцевих бюджетів для підтримки соціально вагомих програм органів студентського самоврядування знаходиться ще на стадії розробки.

Певні позитивні кроки у напрямку налагодження взаємодії студентських самоврядувань з органами місцевого самоврядування в Україні вже зроблені. Так, міська влада Полтави у 2006 році ініціювала реорганізацію та оновлення міської студентської ради, її повністю «віддано» у руки студентів, надано статус дорадчо-консультативного органу при міськвиконкомі, до складу Ради входять лише студенти – керівники самоврядних органів вищих навчальних закладів Полтави І-ІV рівнів акредитації. Рада представляє позиції студентської молоді при виробленні та реалізації місцевої політики у сферах освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді, налагодження конструктивної взаємодії між органами місцевого самоврядування та студентського самоврядування [23].

Переможця виборів студентського мера-2007 м. Полтави призначено радником міського голови з молодіжних питань, обрано членом виконавчого комітету Полтавської міської ради.

З цього часу було прийнято Положення про міську студентську раду, відбулася її внутрішня структуризація: створено три комісії (освіти, науки та дозвілля; з соціально-правових та господарських питань; розвитку студентського самоврядування). «Оновленою» Радою вже проведено декілька загальноміських молодіжних студентських заходів.

Конструктивний діалог голів органів студентських самоврядних організацій вищих навчальних закладів міста, лідерів громадських молодіжних організацій з представниками місцевого самоврядування є стимулом до неупередженого пошуку шляхів подолання проблем [31].

Однак існуючі форми співпраці органів місцевого та студентського самоврядування потребують оптимізації та всебічного удосконалення, позитивним прикладом для чого може стати досвід країн з розвинутою інфраструктурою соціального партнерства, які при цьому, тривалий час знаходились у схожих умовах історичного розвитку, що й Україна. До таких держав відноситься перш за все Польща, яка демонструє найбільш позитивні з усіх країн східної Європи результати реформування суспільного життя та формування громадянського суспільства.

Концептуальні основи співпраці органів місцевого та студентського самоврядування:

  • співпраця місцевого самоврядування з органами студентського самоврядування має будуватись на засадах соціального партнерства і мати системний, плановий та довгостроковій підхід;
  • подальше вдосконалення місцевого нормативно-правових актів з метою комплексного визначення цілей, завдань, правил, механізмів та форм співпраці між органами місцевого та студентського самоврядування;
  • передбачення у місцевих бюджетах певних статей витрат, спрямованих на фінансування суспільно-корисної діяльності студентських та молодіжних організацій на конкурсній основі;
  • визначення загальних та єдиної для всіх засади та процедури, за якими органи студентського самоврядування можуть подавати заявки на дотації з місцевого бюджету для реалізації локальних суспільно-корисних проектів;
  • забезпечення участі органів студентського самоврядування у розробці стратегії регіонального та місцевого розвитку з метою забезпечення їхньої відповідності реальними потребами даної територіальної громади;
  • налагодження системи узгодження суттєвих рішень органів місцевого самоврядування у сфері молодіжної політики з студентськими самоврядуваннями в установленому порядку й формі;
  • забезпечення можливості користування інфраструктурою, що знаходиться у розпорядженні органів місцевого самоврядування; 
  • розширення та вдосконалення порядку користування інформацією, якою володіють органи місцевого самоврядування, їхніми інформаційними каналами, знанням й досвідом експертів органів самоврядування;
  • забезпечення реалізації спільних програм та проектів, джерелом фінансування яких є зовнішні ресурси;
  • налагодження спільної діяльності із центральними органами державної влади та співпраці на міжнародному рівні;
  • забезпечення доступу органам студентського самоврядування до інформації у сфері реалізації органами місцевого самоврядування регіональної молодіжної політики.

Модель співпраці органів місцевого та студентського самоврядування в соціально-партнерському середовищі включає наступні компоненти: принципи, форми та методи, шляхи та засоби реалізації (мал. 2). Розглянемо кожен з них.

Принцип партнерства ґрунтується на тому що, студентство і влада виступають соціальними партнерами, оскільки тільки в таких умовах якнайповніше створюються можливості для реалізації студентами суспільно-значущих ініціатив.

Принцип варіативності передбачає багатогранність та допустимість змінюваності соціальних взаємодій між студентством і місцевим самоврядуванням.

Принцип поєднаності розкриває наявність ірраціональних соціальних взаємодій при об’єднанні розрізнених автономних властивостей і мотивів у єдину цілісність.

Принцип різноспрямованої активності включає можливість багатоваріантності форм, методів, засобів та шляхів взаємодії органів місцевого та студентського самоврядування.

Принцип гуманістичної та біоекоетичної спрямованості передбачає ставлення до людини як невід’ємної частини природи, єдність людських духовних і моральних цінностей з глибоко поважним ставленням до навколишнього природного середовища [25].

Методи, в структурі описаної моделі, розглядаємо як систематизовані способи досягнення теоретичного та практичного результату, розв’язання проблем чи здобуття нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та діяльності, усвідомлення специфіки предметної сфери та законів функціонування її об’єктів. Методи підкреслюють напрямки ефективної діяльності, що ведуть до реалізації концептуальних положень даної моделі, мети, спрямовують регулятивні та нормативні установки пізнавального процесу.

Інтелектуально-наукові форми та методи співпраці органів місцевого та студентського самоврядування передбачають залучення творчо-пошукового потенціалу молоді та представників влади для спільного розв’язання поставлених питань. Організаційно-управлінські – передбачають участь влади та студентства над розв’язанням суспільно-корисних і практичних викликів територіальної місцевої громади на основі соціально-партнерських стосунків. Інформаційно-комунікативні – зорієнтовані на створення спільного інформаційного поля, котре сприятиме, з одного боку, вирішенню актуальних проблем життя студентства, а з іншого – буде залучено органи студентського самоврядування до реалізації місцевої молодіжної політики.

На реалізацію принципів, форм та методів у розробленій моделі передбачено шляхи та засоби співпраці органів місцевого та студентського самоврядування, до яких, з-поміж інших, належать: проведення заходів науково-практичного та теоретичного формату (конференції, семінари, симпозіуми, круглі столи тощо); реалізація спільних програм у сфері молодіжної політики (працевлаштування, соціальний та правовий захист студентів, організація студентського дозвілля тощо); втілення програм з вирішення проблем територіальної громади (наприклад місцевих екологічно-природоохоронних ініціатив); розробка друкованих та електронних видань соціально-психологічної, юридичної та інформаційної спрямованості для студентської молоді.

Розділ 2. Практичні засади реалізації

моделі співпраці органів місцевого

та студентського самоврядування

(вирішення проблем територіальної громади)

    1. Студентське самоврядування в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка

Розробка Положення, як і власне сам процес створення університетського студентського самоврядування, тривали майже рік. Студентські лідери пройшли нелегкий шлях урівноваження позицій. Результат – конференція студентів та аспірантів 20 вересня 2007 р., де було схвалено Положення про студентське самоврядування та обрано його голову, затверджено склад студентської ради університету.

Узгодження Положення велося також з керівництвом та юридичною службою університету. 27 вересня 2007 р. Положення схвалено вченою радою.

Діяльність органів студентського самоврядування у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка спрямована на вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості навчання, виховання культури студентів і аспірантів, збільшення соціальної активності та відповідальності молоді [40].

Основні завдання органів студентського самоврядування:

  • забезпечення і захист прав та інтересів осіб, які навчаються;
  • сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів (аспірантів);
  • сприяння поліпшенню умов для проживання і змістовного відпочинку студентів (аспірантів);
  • організація різноманітних студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;
  • співробітництво зі студентами (аспірантами) інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
  • вирішення питань міжнародного обміну студентами (аспірантами);
  • безпосередня участь студентів (аспірантів) у реалізації державної молодіжної політики;
  • забезпечення інформаційної, правової, психологічної допомоги студентам та аспірантам (спільно з відповідними службами);
  • представництво у вчених радах вищого навчального закладу, факультетів;
  • сприяння залученню студентів (аспірантів) до трудової діяльності у вільний від навчання час;
  • участь у контролі за навчальною і трудовою дисципліною студентів (аспірантів), реагування на випадки їх порушення;
  • участь у роботі стипендіальної комісії;
  • організація роботи органів студентського самоврядування в гуртожитках;
  • координація роботи з кураторами академічних груп, кафедрами та факультетами;
  • пропагування здорового способу життя, безпечної поведінки, запобігання вчиненню студентами (аспірантами) правопорушень, вживанню ними алкоголю, наркотиків, палінню та ін.

Права органів студентського самоврядування:

  • контроль за отриманням якісної освіти, дотриманням прав та інтересів студентів і аспірантів;
  • вплив на організацію та здійснення освітньої діяльності педагогічного університету;
  • участь у роботі вчених рад університету та факультетів;
  • оскарження дій посадових осіб, керівників структурних підрозділів, викладачів, якщо вони обмежують права студентів і аспірантів, принижують їх честь і гідність, ускладнюють отримання якісної освіти;
  • висвітлення діяльності органів студентського самоврядування закладу в засобах масової інформації;
  • звернення до адміністрації вищого навчального закладу чи його структурних підрозділів з пропозиціями, пов’язаними з вирішенням завдань, передбачених напрямками діяльності закладу;
  • звернення до органів місцевого самоврядування і державної влади за інформацією та з пропозиціями, що стосуються розвитку студентського самоврядування і забезпечення прав осіб, які навчаються.
  • прийняття внутрішніх нормативних документів, що регламентують діяльність студентського самоврядування;
  • утворення виконавчого комітету, комісій, тимчасових та постійно діючих робочих і консультативно-дорадчих органів; визначення їх чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до їхнього складу та їх розпуск;
  • внесення на розгляд кандидатур до складу вченої ради (не більше ніж 10% від чисельності вченої ради університету).

Мал. 3. Організаційна структура студентської ради
Слід зазначити, що Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка має міцні традиції самоврядності, що зосереджені на семи факультетах. Особливу роль в університеті відіграє структура студентських наукових товариств, яка була створена за рік до організації студентської ради. Студентське наукове товариство є осередком молодіжної наукової думки та органом самоврядування, до якого у 2006-2007 рр. зверталася міська влада з пропозиціями співпраці в напрямку розв’язання екологічно-природоохоронних проблем територіальної громади.

    1. Реалізація моделі співпраці органів місцевого

та студентського самоврядування в аспекті розв’язання

екологічно-природоохоронних проблем

територіальної громади м. Полтави

Використання елементів розробленої моделі дало можливість ефективно співпрацювати студентському самоврядуванню Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка з органами місцевого самоврядування (Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста; управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради). Результатом стало трьохрічне дослідження екологічних проблем Полтави, яке проводили члени студентської наукової ради природничого факультету, а відтак – внесені конкретні напрацювання та пропозиції в цьому напрямку [12, 22, 24].

У 2004 р. міська влада звернулася з письмовим зверненням до студентської наукової ради природничого факультету ПДПУ імені В.Г. Короленка. «Перелік проблемних технічних питань, в яких необхідна співпраця … щодо поліпшення екологічного стану довкілля» містив наступні теми:

  1. Інвентаризація рік, річок, ставків. Опрацювання паспортів водних об’єктів, технології їх розчистки, визначення складу мулу, його придатність для використання в землекористуванні, техніко-економічні обґрунтування.
  2. Господарська діяльність і її негативний вплив на якість питної води та систем водопостачання (аеродром, ВАТ «Полтавський алмазний завод», міське сміттєзвалище, децентралізована система водопостачання – колодязі).
  3. Методи поліпшення (зміна технологій очисних споруд) показників стоків після викидів промисловими підприємствами. Негативний вплив викидів на фізичний стан магістральних трубопроводів.
  4. Шляхи поліпшення показників гальванічних стоків з важкими металами після підприємств (ТОВ «Завод ГРЛ», ВАТ «Автоагрегатний завод» тощо) Касетний метод їх нейтралізації. Переробка шламів після гальванопокриття, повторне їх використання на підприємствах.
  5. Використання осадів (мулу) очисних споруд КП «Полтававодоканал». Можливість їх використання в сільському господарстві. Технології і техніко-економічні обґрунтування.
  6. Очистка шкідливих викидів в атмосферне повітря після спалювання лушпиння соняшника (сажа) на ЗАТ «Полтавський олійноекстракційний завод – Кернел Груп». Застосування електрофільтрів. Застосування продуктів спалювання в парових котлах з метою виробництва електроенергії. Брикетування лушпиння та його використання в котельнях замість вугілля. Техніко-економічні обґрунтування запропонованих рішень.
  7. Переробка листя, зрізаних гілок для послідуючого використання.
  8. Використання пташиного посліду. Переробка його в мінеральні добрива.
  9. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та вплив фізичних і біологічних факторів на стан довкілля та здоров’я населення.
  10. Використання енергії з біомаси та біопродуктів з міського смітттєзвалища.

Члени студентської наукової ради природничого факультету ПДПУ імені В.Г. Короленка опрацювали кожен пункт звернення. Було прийнято рішення створити робочі групи по 3-4 студенти по розробці кожного проблемного екологічного питання. Літературних джерел з окреслених питань було обмаль, тому доводилося, здебільшого, самостійно творчо працювати над розробкою питань.

Навесні 2005 р. було проведено спільне засідання екологічно-санітарного сектору Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста та студентської наукової ради природничого факультету ПДПУ імені В.Г. Короленка, на якому відбулося обговорення результатів студентських розвідок з окреслених екологічно-природоохоронних питань. Деякі з теоретичних розробок студентів стали впроваджуватися в практику підприємств міста.

Навесні 2007 р. в рамках проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток наукової творчості майбутніх учителів природничих дисциплін» (ХІV Каришинські читання) було проведено круглий стіл за участю студентських наукових товариств вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації міста «Екологічні проблеми м. Полтави: шляхи подолання». На зібранні були присутні представники Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, вчені з Києва, Херсону, Дніпропетровська. Кращих доповідачів круглого столу відзначила грошовими преміями Спілка інженерних та науково-технічних працівників «Прометей», яку очолює доктор технічних наук, професор кафедри хімії та методики викладання хімії ПДПУ І.Г. Зезекало. Планується й надалі проведення обговорення студентських досліджень, присвячених локальним екологічно-природоохоронним проблемам м. Полтава.

Деякі студенти-науковці, наприклад, студент п’ятого курсу природничого факультету ПДПУ Микола Демʼяненко, під впливом зацікавлення розробкою екологічної теми творчо її переосмислив та представив у формі бізнес-проекту «Лушпиння соняшника як субстрат для вирощування гливи» на загальноукраїнській програмі «Акули бізнесу», отримавши обіцянку інвестування розміром 0,5 млн. гривень.

Ще одним аспектом діяльності студентів-екологів є вивчення та впровадження в життя положень Орхурської конвенції. Вона значною мірою сприяла розбудові громадянського суспільства в Україні, оскільки значно розширила доступ громадськості до інформації екологічного змісту. Конвенція передбачає також участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля [21].

Щороку навесні студентство ПДПУ імені В.Г. Короленка бере участь у впорядкуванні та очищенні від побутових відходів малих річок міста. Так, під «опіку» студентства попала мала річка Тарапунька, яка була майже вщерть заповнена відходами. Після акції впорядкування річка стала чистою. Але незабаром вона знову набуде «звичного образу», оскільки деякі місцеві жителі ігнорують правила чистоти навколо своїх осель. Проблема, яка дуже поширена в м. Полтава, постає дуалістично, з одного боку – відсутність чітких механізмів контролю за дотриманням санітарно-екологічного законодавства, а з іншого – низький рівень екологічної самосвідомості. Тому місцева екологічна ініціатива повинна центруватись на розв’язанні цих питань.

Влітку 2007 р. студентське самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка стало базовим в організації екологічно-природоохоронних студентських молодіжних трудових загонів при Полтавській міській раді. Велася боротьба з карантинними бурʼянами (зокрема, амброзією полинолистою) на території міста Полтави та Полтавського району, в якій задіяні близько 100 студентів. Акція проходила протягом трьох етапів: по дві неділі в червні, липні та серпні. В її ході було знищено амброзію полинолисту на території близько 40 га. Студенти, які брали участь в акції по боротьбі з карантинними рослинами мали змогу заробити протягом одного етапу від 300 до 800 грн. в залежності від площі знищеного бурʼяну. Таким чином частково вирішувалось питання зайнятості студентів у вільний від навчальної діяльності час.

Метою акції було також привернути увагу різних верст населення до проблеми розповсюдження карантинного бур’яна – амброзії полинолистої в різних куточках Полтави, як біологічного об’єкту, що спричиняє тяжкі алергічні захворювання людей, а також сприяти практичному вирішенню проблеми та покращенню ситуації, що склалася навколо «амброзійної лихоманки»1.

Згідно статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян. Тому акцію по боротьбі з амброзією висвітлювали місцеві засоби масової інформації (сюжет телестудії «МІСТО» додається).

Таким чином, впровадження місцевих екологічних програм у територіальній громаді м. Полтави склало практичну основу верифікації розробленої нами моделі співпраці органів місцевого та студентського самоврядування і довело її ефективність.

ВИСНОВКИ
На основі аналізу нормативно-правової бази висвітлено сутність інституту студентського самоврядування, як добровільну форму організації діяльності студентів і аспірантів, що сприяє максимальному виявленню і реалізації їх творчих здібностей, формуванню моральних та професійних якостей, відповідальності за результати своєї життєдіяльності.

Розглянуто сфери взаємодії та можливої співпраці місцевого та студентського самоврядування: молодіжна політика (соціальна підтримка студентських сімей, пропаганда здорового способу життя, формування правової культури та профілактика правопорушень серед студенства, сприяння створенню студентських формувань з охорони громадського правопорядку, співорганізація студентського дозвілля); працевлаштування молодих спеціалістів, зайнятість студентства у вільний від навчання час; проблеми місцевої територіальної громади, у вирішенні яких може взяти участь студентство.

Розроблено авторську модель співпраці органів місцевого та студентського самоврядування, яка дає можливість прискорити формування соціально-партнерських відносин між владою та студентством. Модель ґрунтується на принципах соціального паритету, партнерства, варіативності, поєднаності, різноспрямованої активності; гуманістичної та біоекоетичної спрямованості. Форми та методи співпраці згруповано у інтелектуально-наукові, організаційно-управлінські, інформаційно-комунікативні.

Висвітлено практичні засади реалізації моделі співпраці органів місцевого та студентського самоврядування на прикладі вирішення екологічно-природоохоронних проблем територіальної громади м. Полтави. Описано досвід співпраці студентського самоврядування Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка з Інспекцією по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста; управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Розроблена модель співпраці органів місцевого та студентського самоврядування апробована при науково-практичному обґрунтуванні еколого-природоохоронних проблем м. Полтави та дієвому їх розв’язанні спільними зусиллями влади та студентства.

Література

  1. 5-та Всеєвропейська конференція міністрів охорони навколишнього середовища «Довкілля для Європи» / Матеріали та документи. – К., 2004. – 542 с.
  2. Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. – К.: Стилос, 1997. – 223 с.
  3. Астахова О., Філіпова О. Сучасне студентство як активний суб’єкт соціальних перетворень // Крок до позитивних змін / Матеріали ІV Конференції Всеукраїнської студентської ради при МОН України. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2007. – 81 с.
  4. Батанов  О.В. Органи державної влади і місцеве самоврядування в Україні // Органи державної влади України/ За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2002. – С. 535-588.
  5. Батанов  О.В. Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 260 с.
  6. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). Навчальний  посібник. – К.: Атіка, 2000. – 304 с.
  7. Бориславська О.М. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні та їх реалізація: дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – 20 с.
  8. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
  9. Гриньова М.В., Стрижак С.В. Методологія управлінської діяльності. Педагогічний менеджмент. – Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2006 – 37 с.
  10. Гриньова М.В., Штепа О.Г. Менеджмент в освіті. Навчальний посібник для студентів і магістрантів усіх спеціальностей педагогічних університетів. – Полтава, 2003. – 72с.
  11. Гриньова М.В., Штепа О.Г. Модель менеджера освіти // Підручник для директора. – 2003. – № 7-8. – С. 25-33.
  12. Джурка Г., Кращенко Ю., Скалдін М., Кликова К. Наукова творчість студентів: проблеми та перспективи розвитку // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (ХІV Каришинські читання). – Полтава, 2007. – С. 39-40.
  13. Жалдак Л. Управління гуртуванням студентської групи// Освіта і управління. – 1999. – №3. – С.99-102.
  14. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №1-2. – Ст.95.
  15. Іздебська В. Студенстське самоврядування як чинник формування самосвідомості молоді// Рідна школа. – 2000. – №11. – С.26-28.
  16. Кампо  В.М. Сучасні концепції місцевого самоврядування // На шляху до правової держави: Львівська регіональна науково-практична конференція – Львів, 1992. – 132 с.
  17. Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння!  Розмежування функцій і повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (питання методології) // Місцеве самоврядування. – 1998 (січень-лютий). – №1-2. –  С.35-38.
  18. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. – К.:  Ін Юре, 1997. – 36 с.
  19. Карлов  А.А. Формирование института местного самоуправления. – К., 1991. – 114 с.
  20. Козюра І.В., Лебединська О.Ю. Місцеве самоврядування в Україні (становлення та еволюція). – Ужгород: Патент, 2003. – 224 с.
  21. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (прийнята на Конференції міністрів «Навколишнє середовище для Європи», Орхус, червень 1998, ратифікована Верховною Радою України 6 липня 1999) // Судовий захист екологічних прав громадян України: Довідник для суддів. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. – С. 42-63.
  22. Кращенко Ю. Студентське наукове товариство Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка: шляхи становлення // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (ХІV Каришинські читання). – Полтава, 2007. – С. 75-77.
  23. Кращенко Ю.П. Голос студентської громади у владі: міська студрада при Полтавському міськвиконкомі // Студентське самоврядування у XXI ст.: проблеми і перспективи розвитку / Збірник матеріалів Всеукраїнської студентської конференції органів студентського смоврядування. – Суми: Вид-во СумДПУ, 2007. – Вип. 3. – С. 47-48.
  24. Кращенко Ю.П. Студентське наукове товариство: стратегія діяльності та її реалізація // Студентське самоврядування: досвід, проблеми, перспективи розвитку / Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. – Запоріжжя, 2007. – C. 56-59.
  25. Кращенко Ю.П. Біоетика і розвиток громадянського суспільства // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України / Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. – Полтава, 2007. – С.195-197.
  26. Куйбіда В., Чушенко В. Система місцевого самоврядування в Україні // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – Вип.35. – С.195-199.
  27. Куйбіда В.,Чушенко В. Поняття  місцевого  самоврядування в Україні // Право  України. – 1998. – №5. – С.17-21
  28. Куйбіда В.С. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні. – Львів.:  Літопис, 2001. – 376 с.
  29. Ляпіна Т. Проблеми і завдання студентського самоврядування// Освіта. Технікуми, коледжі. – 2006. – №1. – С.80-81.
  30. Марковітц П. Посібник з впровадження місцевих екологічних програм дій у Центральній та Східній Європі. – Угорщина, Сентендре: ПроТерція, 2002. – 216 с.
  31. Матеріали засідання ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (14 березня 2007 року). – Полтава: вид-во ПолтНТУ імені Ю. Кондратюка, 2007. – 20 с.
  32. Мехонцева Д.М. Научные основания организации школьного и студенческого самоуправления и управления // Школьные технологии. – 2002. – №6. – С.132-135.
  33. Мехонцева Д.М. Структура органов школьного и студенческого самоуправления и управления // Школьные технологии. – 2003. – №2. – С.130-136.
  34. Міська комплексна програма «Молодь Полтави» на 2007-2011 роки. – Полтава, 2007. –26 с.
  35. Ніколаєнко С. Розвиток студентського самоврядування — важливий чинник забезпечення якості вищої освіти // Освіта України. – 2007. – №34-35. – С.1-5.
  36. Ніколаєнко С. Студентське самоврядування на шляху до європейського простору вищої освіти // Освіта України. – 2007. – №49-50. – С.1,2-3.
  37. Патола В. Студентське самоврядування в контексті Болонського процесу // Персонал плюс. – 2007. – №17-18. – С.4.
  38. Пахомов І.Н. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні //Право України. – 1997. – №12. – С.18-19.
  39. Положення про студентське самоврядування в Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2007. – 12с.
  40. Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах// Інформаційний вісник вищої освіти. – 2002. – №7. – С.98-100.
  41. Пономарьова Г. Демократизація управління і контролю за вищим навчальним закладом // Вища школа. – 2006. – №5-6. – С.3-9.
  42. Потопа К. Студентське самоврядування як умова соціалізації молоді// Соціальна педагогіка: Теорія та практика. – 2007. – №2. – С.42-45.
  43. Права та гарантії студента: Зб. нормативно-правових документів / Укл. Г.Ф. Труханов, С.М. Романюк, А.І. Клименко, О.С. Цибін. – К.: Четверта хвиля, 2005. – 380 с.
  44. Соловьева Л.Н. Студенческое самоуправление: синергетический поход // Методист. – 2006. – №5. – С.56-57.
  45. Соціолого-педагогічний словник / За ред. В.В. Радула. – К.: ЕксОб, 2004. – 304 с.
  46. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації школи // Освіта України. – 2005. – №59-60. – С.12-13.
  47. Философский энциклопедический словар / Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. – 2-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 815 с.

1 Для довідки. Амброзія полинолиста – це однорічний злісний карантинний бур’ян заввишки 20-180 (250) см, з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт до 4 метрів, зневоднюючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і заглушує культурні посіви.

Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко обсипається, засмічуючи грунт. Одна добре розвинута рослина може дати до 100 тисяч зернят. Схожість зберігає до 10 — 15 років, при сприятливих умовах до 30 — 50 років. У кінці квітня – на початку травня насіння дружно проростає.

Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів (тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі.

Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній «зелений агресор». Успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.

Цвіте амброзія з середини серпня до кінця жовтня. Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницєю. Слід додати, що у цей період від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий