Конкурс «Птах року» Одуд дослідницька робота гуртка Юні екологи зош №6

Ми помітили одуда 1 раз під час однієї із екскурсій на північно-західні околиці м. Шепетівки (мішаний ліс)
Конкурс «Птах року» Одуд дослідницька робота гуртка Юні екологи зош №6

Скачати 315.61 Kb.

Дата конвертації 14.04.2016 Розмір 315.61 Kb. Управління освіти Шепетівського міськвиконкому

Всеукраїнський конкурс

«Птах року»

Одуд

дослідницька робота

гуртка Юні екологи ЗОШ №6

керівник Гоненко А.О

м. Шепетівка, Хмельницька область

2012

ЗМІСТ

1. ОПИС ОДУДА (СКЛАДЕНИЙ УЧАСНИКАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ).

2. ОПИС ДОСЛІДЖУВАНИХ ТЕРИТОРІЙ.

3. ЩОДЕННИК ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

4. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ «ОДУД».

5. ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ПРИРОДООХОРОННИЙ ЗАХІД «ОДУД – ПТАХ РОКУ 2012 — 2013».

6. ВІРШІ, МАЛЮНКИ ПРО ОДУДА.

7. ЗВІТ З ЕКСКУРСІЇ ДО ЛІСУ

8. КОНКУРС-ВІКТОРИНА (ДЛЯ УЧНІВ 7 — 8 КЛАСІВ) «ПТАХ РОКУ –ОДУД».

9. КОНКУРС ПАМЯТОК (ДЛЯ УЧНІВ 9 – 11 КЛАСІВ) «ЗБЕРЕЖИ ОДУДА».

10. РЕФЕРАТИ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОДУДА».

ОПИС ОДУДА

Ми помітили одуда 1 раз під час однієї із екскурсій на північно-західні околиці м. Шепетівки (мішаний ліс).

Одуд — невеликий птах, 25-29 см завдовжки і з розмахом крил 44-48 см. Виділяється смугастим чорно-білим оперенням крил і хвоста, довгим тонким дзьобом і довгим чубком на голові, тому його легко відрізнити від інших птахів. Забарвлення голови, шиї і грудей, залежно від підвиду, варіює від рожевого до каштанового. Крила широкі, округлі, забарвлені контрастними чорними і білувато-жовтими смугами. Хвіст середньої довжини, чорний, з широкою білою перев’яззю посередині. Черевна частина тулуба рожево-руда, з чорнуватими повздовжніми смугами з боків. Чуб на голові оранжево-рудий, з чорними вершинами пір’я. Зазвичай чуб складений, проте при приземленні (у інший час рідко) птах розпускає його як віяло. Дзьоб завдовжки 4-5 см, злегка заломлений униз. Язик, на відміну від багатьох інших видів птахів, сильно редукований. Ноги свинцево-сірі, достатньо сильні, з короткими плеснами і тупими кігтями. Самці і самки зовні один від одного не відрізняються. Молоді птахи в цілому забарвлені в менш насичені тони, мають коротший дзьоб і чуб.

Одуда ми помітили коли проходили повз соснові насадження він перелітав з гілки на гілку, коли ми підійшли ближче, щоб його роздивитися та сфотографувати, він швидко здійнявся в повітря та полетів геть.

Ми обрали дослідну територію (мішаний ліс на північно-західних околицях міста Шепетівки), через яку проклали стежку спостережень, довжиною приблизно 1,5 – 2 км.

Щотижня (1-2 рази на тиждень) учні проходили дослідною стежкою та фіксували появу одудів та їх поведінку. Спостерігали за птахами 1 раз на день (увечері 18.00 – 19.00 год.).

ОПИС ДОСЛІДНИХ ТЕРИТОРІЙ

мішаний ліс на північно-західних околицях міста Шепетівки (поблизу мікрорайону «Сонячний»)

Довжина стежки спостереження приблизно становить 2 – 2,5 км., розташована на північно-західних околицях міста Шепетівки

У даному районі зростають такі дерева як береза бородавчаста, тополя канадська, клен гостролистий, клен цукровий, плакуча верба, верба ламка, яблуні-дички, груші-дички, горіх грецький, алича, ялина звичайна, клен ясенелистий, липа серце листа, глід одно маточковий, горобина червоно плода, гіркокаштан. На даній території також зростають кущові рослини: свидина, ліщина, терен, трав’яний покрив складають представники родини Злакових (тонконіг лучний, грястиця збірна, лисохвіст лучний, матвіївка, пирій повзучий ), Бобових (буркун лікарський, конюшина лучна, конюшина повзуча, конюшина рівнинна, лядвенець рогатий, лядвенець український, горошок мишачий), Складноцвіті (різні сорти айстр, чорнобривців, жоржин, стенактіс однорічний, кульбаба, пижмо звичайне, будяк польовий, різні види осоту, лопух великий, нечуйвітер волохатий, королиця звичайна, стокротки багаторічні, галінсога дрібноквіткова та ін ), Молочайні, Зонтичні, Шорстколисті (синяк звичайний), Губоцвіті (глуха кропива біла, різні сорти шавлії), Жовтицеві (жовтець повзучий, жовтець прямостоячий), та ін. Серед дерев дуплястих мало. Більшість дерев значних розмірів, старі. Стежкою проходить не багато людей (за нашими підрахунками, в денні години, вулицею проходить приблизно1 – 2 людини/год.

Пропонуємо вашій увазі деякі сторінки із щоденника спостережень польових досліджень за одудом. Нажаль протягом періоду спостереження нами було помічено одудів лише тричі (1 раз поодиноку тварину, другий – пару, третій — поодиноку тварину).

ЩОДЕННИК ПОЛЬОВИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ-ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА ОДУДОМ

Дата спостереження: 06. 05. 2012 р. (екскурсія)

Кількість помічених одудів на даній території — 1

Місце знаходження одудів:

2) вдень: на землі на кущі на дереві +

подвір’я тротуар узбіччя дороги

Кількість тварин зустрінутих на маршруті:

1) вдень: собак 0 граків 4 котів 0 сірих ворон 7

Загальна кількість: собак 0 граків 4 котів 0 сірих ворон 7

Місце гніздування не виявлено

Кількість гніздуючи пар не виявлено

Де і яку їжу збирають: ловлять комах у повітрі, відшукують лялечки комах на та під корою дерев, тощо.

Реакція птахів на появу біля них чи біля їх гнізда людей, котів, собак, сірих ворон, граків:, коли підходити до них занадто близько втікають.

Спостереження за гніздуванням.

Дата спостереження: 27. 05. 2012 р.

Кількість гніздуючи пар зареєстрованих на ділянці: 1

Птахи гніздяться:

Колоніями окремими парами +

Відстань між окремими гніздуючи ми парами не виявлена

Дата початку годування пташенят не виявлено

Де і яку їжу збирають: ловлять комах у повітрі, відшукують лялечки комах на та під корою дерев, тощо.

Кількість разів принесення одудами до гнізда їжі: не виявлено

Дата першого вильоту пташенят не виявлена

Реакція молодих птахів на появу біля них чи біля їх гнізда людей, котів, собак, сірих ворон, граків: принишкають, затихають, майже не рухаються, намагаючись стати непомітними, коли підходити до них занадто близько намагаються втекти підстрибуючи та роблячи спробу злетіти (з літературних джерел), пташенят виявити не вдалося.

Спостереження за поведінкою у поза гніздовий період.

Дата спостереження: 15. 09. 2012 р.

Кількість одудів помічених на ділянці 1

Яке формування: зграя поодинокі птахи +

Місце знаходження:

3) ввечері: На кущі + на дереві на землі (в курнику біля воріт на паркані на тротуарі на березі річки на галявині

Що роблять: 1) вранці: відпочивають живляться

2) вдень: відпочивають живляться

3) ввечері: відпочивають + живляться +

Що їдять: комах. Тікають (відстань, з якої злітають при появі загрози -1,5 – 2 м. ) +.

ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ПРИРОДООХОРОННИЙ ЗАХІД

Засідання

Тема: Одуд – птах року 2012-09-13

Мета: Ознайомити членів клубу із особливостями життєдіяльності одуда, проблемами його збереження, причинами зменшення чисельності популяцій одуда у природі. Виховати любов до природи, екологічну культуру.

Завдання:

  1. З’ясувати особливості зовнішнього вигляду одуда.
  2. Розглянути особливості життєдіяльності одуда.
  3. З’ясувати причини зменшення чисельності одуда у нашій крані
  4. Обладнання: доповіді учнів малюнки із зображенням одуда, засоби мультимедіа.

Хід заходу (засідання)

Епіграф:

Красива природа Полісся, красивий вінценосний птах – одуд є царем лісів…

План (Питання порядку денного):

  1. Значення одуда для природи і для людини.
  2. Повідомлення членів клубу про особливості життєдіяльності одуда.
  3. Причини зменшення чисельності одуда на території України, можливі заходи для запобігання зникненню одуда.

Любі друзі сьогодні ми з вами зібрали чергове засідання нашого клубу.

Основне питання яке ми з вами сьогодні обговорюватимемо – одуд, особливості життєдіяльності одуда , причини зменшення чисельності одуда на території нашої країни.

Проте дозвольте зазначити епіграф нашого засідання.

Дійсно, природа прекрасна, гармонійна. Вона задаровує нас своїми творіннями, заколисує співами птахів, вражає красою тваринного та рослинного світу. Сьогодні ми познайомимося із яскравим її представником – одудом. Це дуже красивий і корисний птах, який отримав звання «Птах року 2012» (демонстрація зображення одуда).

Сьогодні матимуть змогу висловитися з тих чи інших питань порядку денного всі члени клубу.

Основними питаннями сьогодні є… Тож приступимо до роботи, першим питанням є: 1 .Значення одуда у природі і в житі людини .

Хто хоче висловитися з цього приводу і розкрити суть другого питання порядку денного.

«Значення одуда в природі та в житті людини»

1 учень

Одуди мають величезне господарське значення. Вони приносять величезну користь сільському та лісовому господарству винищенням різноманітних шкідників корисних рослин (комах та їх личинок), мають естетичне значення як чудових та оригінальних елементів природи. Неоціненне значення вони мають і в природі. Тому в нашій країні велику увагу приділяють охороні одудів. Одуд — помітний птах і спрадавна згадується в різних літературних джерелах, у тому числі і священних писаннях — Корані та Біблії. У давньогрецькій міфології, згідно з творами стародавніх класиків, фракійській цар Терей, син бога війни Ареса і бістонської німфи, був перетворений на одуда після того, як спробував убити своїх дружин[22][23][24]. У інгушів і чеченців до ухвалення ісламу одуд («тушол-котам») вважався священним птахом і символізував богиню весни, родючості і дітонародження Тушолі. Убити одуда можна було лише з дозволу жерця для ритуальних цілей, а його гніздо у дворі вважалося хорошою прикметою. В арабському Єгипті одуда вважали символом подяки та любові й зображували поруч з дітьми, що піклуються про своїх батків. У ісламі (Коран 27:20-28) і деяких єврейських джерелах (таких як «Таргум Шені» до «Книги Есфірь» і «Мідраш Мішлей», мідраш до Книги Притч) одуд асоціювався з повелителем птахів і звірів царем Соломоном. Згідно з легендою, одного разу правитель не виявив одуда серед своїх птахів, а коли той нарешті знайшовся, то розповів про чудове місто Кіторе і його правительку, найпрекраснішу царицю Савську (Білкіс у мусульман), що поклонялася сонцю. Цар відправив одуда до Савської землі з посланням до цариці. У відповідь на лист жінка відправила йому багаті дари, а потім зробила візит до царя до Єрусалиму. У п’ятій книзі П’ятикнижжя Тори і Старого Заповіту «Второзаконня», імовірно складеною в 7 столітті до н. е., одуд згадується в числі птахів, заборонених до вживання в їжу.

У російській літературі про одуда згадували Максим Горький і Велимир Хлєбников. Горький не дуже утішно відізвався про цього птаха: «Одуд же — птах абсолютно дурний, і дресируванню не піддається у жодному випадку». Хлєбников в нарисі автобіографічної повісті у віршах (1909 рік) виразився куди прихильніше:

Мене оточували степ, квіти, ревучі верблюди,

Круглоподібні кибітки,
Морк овець, чиї обличчя одноманітно-худі,
Вогнем крила одуди, що пістрявили простір,
Пустелі неба горді пожитки.
Так дні текли, за ними роки.
Батько, далеких гроза сайгаків,
Здобував подяка калмиків.
Ручні ворони клювали
З рук моїх м’ясну їжу,
Їх вольнолюбиві навряд чи
Отроки, приречені топорищу.
Дозвілля зі мною коротавши,
З дзвінким криком: «сирота я»,
Летів лебідь, схиляючи шию,
Я жив, природа, разом з нею.
Зображення одуда використовували на гербах, пам’ятних знаках, символах міст різних держав. Наприклад Німеччини, Бельгії, Литви.

Приступаємо до обговорення другого питання порядку денного: «особливості життєдіяльності одуда». Хто має бажання висловитися з цього приводу?

Повідомлення другого учня

Тема: Особливості зовнішнього вигляду одуда.

Одуда неможливо сплутати з жодним іншим птахом. Одуд — невеликий птах, 25-29 см завдовжки і з розмахом крил 44-48 см. Виділяється смугастим чорно-білим оперенням крил і хвоста, довгим тонким дзьобом і довгим чубком на голові, тому його легко відрізнити від інших птахів. Забарвлення голови, шиї і грудей, залежно від підвиду, варіює від рожевого до каштанового (на території Росії «глинисто-червонуватий»). Крила широкі, округлі, забарвлені контрастними чорними і білувато-жовтими смугами. Хвіст середньої довжини, чорний, з широкою білою перев’яззю посередині. Черевна частина тулуба рожево-руда, з чорнуватими повздовжніми смугами з боків. Чуб на голові оранжево-рудий, з чорними вершинами пір’я. Зазвичай чуб складений, проте при приземленні (у інший час рідко) птах розпускає його як віяло. Дзьоб завдовжки 4-5 см, злегка заломлений униз. Язик, на відміну від багатьох інших видів птахів, сильно редукований. Ноги свинцево-сірі, достатньо сильні, з короткими плеснами і тупими кігтями. Самці і самки зовні один від одного не відрізняються. Молоді птахи в цілому забарвлені в менш насичені тони, мають коротший дзьоб і чуб.

Повідомлення третього учня

Тема: Поведінка одуда.

Землею одуд пересувається швидко і моторно, подібно до звичайного шпака. У разі раптової тривоги, коли немає можливості врятуватися втечею, може зачаїтися, притиснувшись до землі, розпластавши крила і хвіст і підвівши вгору дзьоб. Політ у одуда нешвидкий, нагадує пурхання метелика. Проте, він достатньо маневрений і хижим птахам рідко вдається схопити одуда в повітрі.

Повідомлення четвертого учня

Тема: Вокалізація.

Вокалізація одуда така ж особлива, як і його зовнішній вигляд. Голос — глухий, злегка горловий три або п’ятискладовий крик «уп-уп-уп» або «уд-уд-уд» (звідки птах і отримав свою назву)[5], що повторюється кілька разів поспіль. Інтервал між серіями звуків рідко перевищує 5 сек. Родова наукова назва птаха, Upupa, є звуконаслідуванням цієї незвичайної пісні (явище, що в лінгвістиці називається ономатопією). Крім того, у разі здивування або переляку одуд видає пронизливий крик «чі-ір», що нагадує крик кільчастої горлиці. Іноді під час шлюбних ігор або доглядаючи потомство видає глухий розкотистий звук[1].

Повідомлення п’ятого учня

Тема: Розповсюдження. Ареал

Типовий біом — поєднання відкритого простору без високої трави і групи дерев.

Одуд — птах Старого Світу. У Євразії поширений на всьому протязі із заходу на схід, в середній і південній її частині. Із територій західної та північної Європи практично не гніздиться лише на Британських островах (відомі випадкові зальоти на південь Англії), країнах Бенілюксу, Скандинавії, а також у високогірних районах Альп, Апеннін і Піренеїв. У Німеччині і Прибалтиці поширений спорадично. У Східній Європі гніздиться на південь від Фінської затоки до Каспійського моря. У Західному Сибіру піднімається до 56° з. ш., досягаючи Томська і Ачинська. У Східному Сибіру межа ареалу огинає озеро Байкал, з півночі проходить через Південно-Муйський хребет в Забайкаллі і опускається до 54-ої паралелі в басейні річки Амур. У континентальній Азії на південь від Росії мешкає майже повсюдно, уникаючи тільки пустель і ділянок суцільного лісу. Зустрічається на Японських островах, Тайвані і Шрі-Ланці. На південному сході досягає південної частини Малайського півострову. Відомі випадкові зальоти на Суматру і острів Калімантан. У Африці основний ареал розташований на південь від Сахари, а також на крайній півночі уздовж узбережжя Середземного моря. На Мадагаскарі мешкає в західній, посушливішій частині. У горах зазвичай зустрічається до 2000 м над рівнем моря, хоча в окремих випадках піднімається до 3100 м[2].

Повідомлення шостого учня

Тема: Житло одуда.

Зазвичай селиться на рівнині або в горбистій місцевості, де перевагу віддає відкритим ландшафтам без високої трави у поєднанні з окремими деревами або невеликі гаями. Найбільшої чисельності досягає в теплих і посушливих районах — степовій і лісостеповій зоні, савані. Тримається степових ярів, лугів, біля кромки або на узліссі, в річкових долинах, у передгір’ях, у прибережних чагарникових дюнах. Часто зустрічається на антропогенних ландшафтах — пасовищах, в виноградниках або фруктових насадженнях. Іноді селиться в межах населених пунктів, де годується за рахунок сміттєвих звалищ. Низинних, сирих ділянок уникає. Для гніздовій використовує дуплисті дерева, міжгір’я в каменях, нори в обривах річок, термітники, поглиблення кам’яних будов. Активний в світлий час доби, для нічлігу використовує дупла дерев, скелясті тріщини або інші відповідні притулки.

Повідомлення сьомого учня

Тема: Міграція.

Залежно від широти, це осілий, кочівний або перелітний птах. Велика частина популяцій номінативного підвиду, що гніздиться в західній Палеарктиці, за виключенням Єгипту і південної частини Алжиру, в зимовий час переміщається в центральні і південні райони Африки південніше Сахари. Невелика кількість птахів зимує в Середземномор’ї і на півночі африканського континенту. Птахи Центральної Азії, зокрема, Сибіру, мігрують на південь континенту. Невелика частина російських одудів зимує на сході Туркменії і південній частині Азербайджану. Терміни міграції значно розтягнуті — весняний приліт припадає на початок лютого — травень з піком в середині березня — квітні, осінній відліт починається в середині липня і закінчується в кінці жовтня. Проліт проходить широким фронтом, вночі або присмерком.

Повідомлення восьмого учня

Тема: Розмноження.

Статевої зрілості одуд досягає у віці одного року. Це моногамний птах. В Європі птахи прибувають до місць гніздування досить рано — в березні-квітні, коли ще тільки з’являються перші проталини. Відразу після прильоту самці займають територію для розмноження і поводяться дуже активно — голосно кричать, видаючи глухі звуки «уп-уп-уп», що часто повторюються, тим самим підкликаючи самок. З точки зору голосових сигналів дещо окремо стоїть мадагаскарський підвид — його голос більш нагадує розкотисте муркотання. У цій період найчастіше і голосно птахи кричать вранці і увечері, рідше вдень. Під час залицяння самець і самка поволі літають один за одним, позначаючи місце для майбутнього гнізда. Часто одна і та ж територія використовується протягом кількох років. Як правило, одуди розмножуються окремими парами, проте у разі сусідства інших одудів між самцями нерідкі бійки на межі територій, що нагадують півнячі бої. Гніздо влаштовується в затишному місці — дуплі дерева, кам’янистому міжгір’ї, поглибленні на укосі обриву, іноді в стіні кам’яної або глиняної будівлі. Якщо поблизу відповідного укриття немає, яйця можуть відкладатися прямо на землі серед висохлих останків якої-небудь тварини — наприклад, німецький вчений Петер Паллас описував гніздо одуда в грудній клітці людського скелету. Вистилання або відсутнє зовсім, або містить лише декілька травичок, пір’я і шматочки коров’ячого гною. Дупло може також містити в собі гнилу деревну труху. На відміну від переважної більшості птахів, одуди ніколи не прибирають послід з гнізда, який поступово скупчується навколо. Крім того, в період насиджування і годування пташенят у птахів виробляється масляниста рідина, що виділяється з куприкової залози і що має різкий неприємний запах. Така адаптація допомагає птахам уберегтися від дрібних наземних хижаків, проте для людини дає репутацію дуже «неохайного птаха».

Виведення потомства зазвичай відбувається один раз на рік, хоча у разі осілого способу життя відмічені повторні (до трьох) цикли. Розмір кладки в умовах помірного клімату складається з 5-9 яєць, в тропіках з 4-7 яєць. Яйця довгасті, розміром 26 x 18 мм і вагою близько 4,4 г. Забарвлення варіює в широких межах від сірувато-білого до темно-бурого кольору, може мати голубуватий або зеленуватий відтінок. У день відкладається по одному яйцю, насиджування починається з першого яйця і продовжується протягом 25-32 днів (інкубаційний період — 15-16 днів). Насиджує одна самка, тоді як самець здобуває їй корм. Пташенята, що з’явилися на світ, сліпі і покриті рідким рудуватим пухом, який через декілька днів замінюється іншим, білого кольору і густішим. Вигодовуванням пташенят займаються обидва батьки, по черзі приносячи їм личинки комах і черв’яків. У віці 20-27 днів (у Східній Європі — кінці червня або початку липня) пташенята покидають гніздо і починають літати, хоча ще протягом кількох тижнів залишаються поряд з батьками.

Повідомлення дев’ятого учня

Тема: Харчування.

Основу харчування одуда складають дрібні безхребетні тварини: комахи, їх личинки і лялечки (хрущі, жуки-гнойовики, мертвоїди, коники, метелики, степові кобилки, мухи, мурашки, терміти), павуки, стоноги, багатоніжки, дрібні молюски тощо. Рідше ловить дрібних жаб, ящірок і змій.

Годується на поверхні землі, зазвичай в невисокій траві або на оголеному ґрунті. Володіючи довгим дзьобом, часто колупається в гної, сміттєвих купах або гнилій деревині, проробляє неглибокі дірки в землі. Нерідко супроводжує худобу, що пасеться. Язик у одуда короткий, тому він іноді не в змозі проковтнути здобич із землі — для цього птах підкидає її в повітря, ловить і проковтує. Крупних жуків довбає об землю, заздалегідь розбиваючи на частини.

Вчитель: А чи знаєте ви як класифікують одуда? Отож, Одуд — єдиний сучасний вид птахів, що відноситься до родини Upupidae (ще один вид, гігантський одуд (Upupa antaios), що мешкав на острові Святої Єлени, вимер в 16 столітті). Традиційно одудів відносили до ряду сиворакшеподібних, куди крім них включалися ще 9 родин, таких як серподзьобі одуди, яких довгий час вважали найближчими родичами одудів. Підставою близької спорідненості вважався ряд загальних анатомічних особливостей, зокрема будова грудної кістки. Проте останнім часом ряд учених виділяє родину одудових (Upupidae), а також родину лісових одудів (Phoeniculidae) і серподзьобих одудів (Rhinopomastidae), до окремого ряду одудоподібних (Upupiformes). На підставі молекулярних досліджень (зокрема порівняльної гібридізації геномів), американськими біологами Чарльзом Сіблі і Йоном Алквістом, була висунута гіпотеза (яка лягла в основу Класифікації Сіблі-Алквіста), що предками одудових є саме серподзьобі одуди, а лісові одуди походять вже від одудових.

Найбільш стародавньою групою птахів, схожою на сучасних одудів, вважається вимерла родина Messelirrisoridae (сестринська у відношенні до Upupidae, Rhinopomastidae і Phoeniculidae), представники якого домінували в Європі в середньому Еоцені близько 49 млн. років тому.

Підвиди. Зазвичай описують 10 підвидів одудів залежно від розміру, тонів забарвлення і форми крил. Деякі автори, як наприклад Джеймс Клеменс в довіднику «Птахи світу» (англ. Birds of the World: A Checklist), на підставі робіт Сіблі і Алквіста виділяє африканського одуда (U. e. africana) у окремий вид. Інші, наприклад Моріс і Хокінс, автори авторитетного огляду птахів Мадагаскару, засновуючись на попередніх роботах щодо поведінкових ознак цих птахів, зокрема голосу, виділяють і мадагаскарській підвид у окремий вид, нараховуючи таким чином три види одудів[21].

  • Upupa epops epops, звичайний одуд — номінативний підвид. Поширення: Євразія від Атлантичного океану на заході до Скандинавського півострова, центральних і південних районів Росії, Близького Сходу, Ірану, Афганістану, північно-західної Індії і північно-західного Китаю на сході. Також Канарські острови, острів Мадейра і північно-західна Африка.
  • Upupa epops major. Поширення: Єгипет, північний Судан і східний Чад. Найкрупніший підвид. Крім того, виділяється довшим дзьобом, сіруватим відтінком верхньої частини тулуба і вузькою перев’язувальною смугою на хвості.
  • Upupa epops senegalensis, сенегальський одуд. Поширення: Алжир, посушливий пояс Африки від Сенегалу до Ефіопії і Сомалі. Найдрібніша форма. Крила коротші, з великою кількістю білого кольору на махових другого порядку.
  • Upupa epops waibeli. Поширення: Екваторіальна Африка від Камеруну і північного Заїру на заході до Уганди і північної Кенії на сході. Схожий на U. e. senegalensis, але в цілому тони темніші.
  • Upupa epops africana, африканський одуд. Поширення: Екваторіальна і Південна Африка від центрального Заїру на заході до центральної Кенії на сході, на південь до узбережжя. Оперення темно-руде, без білих смуг на зовнішній стороні крил. У самців другорядні махові з білими основами.
  • Upupa epops marginata, мадагаскарський одуд. Поширення: північний, західний і південний Мадагаскар. Більший за попередній підвид. Також відрізняється від нього блідішим оперенням і дуже вузькими білими смужками на крилах.
  • Upupa epops saturata. Поширення: Євразія від центральних і південних районів Росії на схід до Японських островів, південного і центрального Китаю. Розміром з номінативний підвид, відрізняється злегка більш сіруватим оперенням спини і менш вираженим відтінком рожевого на череві.
  • Upupa epops ceylonensis. Поширення: Центральна Азія на південь від Пакистану і північної Індії та Шрі-Ланки. Менше розміром, в цілому більш рудий. Білий колір на вершині чубка відсутній.
  • Upupa epops longirostris. Поширення: індійський штат Ассам, Бангладеш, Індокитай, східний і південний Китай, Малайський півострів. Більше за номінативного підвид. В порівнянні з U. e.ceylonensis забарвлення блідіше, а білі смуги на крилах вузькіші.

Дуже дякуємо доповідачам за цікаві та змістовні доповіді. Напевно ви вже здогадалися про те, які ж причини зумовлюють зменшення чисельності одів у нашій країні і можете висловитися з даного приводу.

Причини зникнення одудів: погіршення екологічного стану території України, вирубування лісів, зменшення кількості старих дуплястих дерев, отруєння тварин інсектицидами та пестицидами через вживання комах на оброблених хімічними засобами боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур полях…

Так, нажаль ви праві, і унеможливити шкідливий вплив можна лише із впровадженням нових нешкідливих для птахів та ссавців технологій для боротьби із шкідниками, насаджувати дерева, збільшувати площі природоохоронних територій, а найголовніше дбайливо ставитися до природи.

Тоді на завершення дозвольте сказати: Що дійсно наше життя прекрасне, але його досить легко зробити буденним і сірим. А це можливо лише тоді, коли людина перестане радіти сонцю, тваринам, птахам, коли вона стане байдужою. Тому не даймо байдужості поселитися в наших серцях, і нехай одуд завжди звеселяє наше око. Сподіваюся наше засідання принесло вам хороші враження і дало змогу розширити свій світогляд, найважливіше спонукало до бережливого ставлення до одуда та загалом до навколишнього середовища.

На цьому дозвольте вважати наше засідання завершеним. Дякую за увагу!

ВІРШІ, МАЛЮНКИ ПРО ОДУДА

***

Добрий день усім, я – птах

І полюю на комах.

Гарний маю я чубок,

Маю також довгий дзьоб

Можете зараз не кривиться,

Хитрий я, як та лисиця.

Я у разі небезпеки

Можу мертвим притвориться.

Вгору дзьоб я підніму,

Всіх поганців обману.

Ой, пробачте, я забувся,

Не сказав же ж як я звуся.

Одуд звуть мене кругом,

Звуть «отпадним чуваком»!

Голос маю особливий,

Трохи тихий і хрипливий.

Дякую вам за увагу,

Шукайте мене на півдні Сахари взимку

Та у наших лісах влітку.

Учениця 11 класу Веремійчук Марина

***

Ду – ду – ду,

Ду – ду – ду,

Дую я у дуду

Граю гарно на дуді

Кажуть птахи на сосні:

«Вітер ходить в голові»

Одудом усі зовуть

Іменем моїм в світі кращим за усі.

Отакий у мене путь.

Звеселять у сіх навкруг

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

***

Одуд пташка полохлива

І лякає її злива

Блискавки і громовиця.

Думає вона, що злиться

Старий одуд – трудолюб

Всіх зловив уже він мух.

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

***

Одуд дзеркало шанує

Перед ним виходжа

Кожен день його душа

Милується, прикрашається

У шати яскраво-строкаті вбирається.

Робить зачіску модну,

Справжній ірокез, Серйозно!

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

***

Гарний в мене друг.

Всіх лікує від недуг

Під корою він шука

Мошку, лялечку, жука.

Довгий дзьоб має

Важно походжає

з усіма вітається.

Одудом називається.

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

***

Думаємо ми усі,

Що за пташка на вербі.

Шолом гребенястий,

Лати червонясті,

Довгий хвіст строкатий,

Дзьоб, неначе шпага.

Справжній лицар. Хоч куди.

«Птах оцей – справжній воїн», —

Каже нам старий Мирон.

Одуду, йому поклон.

Кожне літо на війні

Він рятує всі сади

Від жуків і мошкари.

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

***

Засвітило Сонце ясне.

«О, яке воно прекрасне», —

Одуд лунко загукав,

Злетів з гілки, затанцював.

«Кращого танка нема», —

каже білочці сова.

Справжній майстер-танцюрист,

Одуд – красень і артист.

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

***

«Живе одуд у дуплі», —

Кажуть дітям вчителі.

Пташка невеличка,

А проте, барвиста,

Та і ще й корисна.

Ловить у повітрі мух.

Кожному садку він – друг

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

***

Називають всі царем

Одуда строкатого

За корону чарівну, королівськую ходу.

Та не гордовитий він

Добрий, лагідний, вразливий

Працьовитий і щасливий.

Адже кожного він дня,

Тільки Сонечко проснеться,

Раз, і вгору підійметься,

Зловить злую комашку,

І врятує цим Ромашку.

Учениця 10 класу Яцишина Ольга

ЗВІТ З ЕКСКУРСІЇ ДО ЛІСУ

учениці 8 класу Бабичко Тетяни

Під час екскурсії у кінці навчального року, на узліссі ми спостерігали за природою. Це було вкінці травня. Ми на екскурсії дізналися багато цікавого. Побачили різні дерева, деяких тварин, наприклад, білку, їжака, горобців, сойку, польових мишей, шпаків, великих воронів, але вчителька сказала нам, що це не ворони, а круки та ін. Під час цієї екскурсії я вперше побачила одуда. Коли ми вже виходили з лісу, то Поліщук Аня побачила якусь гарну пташку із чубчиком і довгим тонким дзьобом, яка сиділа на гілці берези. Ми підійшли ближче і побачили, як вона виглядає: строкатий чуб, червонувате пір’я по тілу, сірий хвіст в смужку і сірі лапи. Відчувши небезпеку від нашої присутності, птах миттєво здійнявся у повітря і полетів далі у гущавину лісу. Ми запитали у вчителя як вона називається, ця пташка і вона нам відповіла, що це одуд. Потім ще розповіла нам про те які його особливості і де він живе, чим корисний. Також ми дізналися багато нового про сосну звичайну, її лікарські властивості, особливості життєдіяльності. Екскурсія нам дуже сподобалася.
.

ЗМАГАННЯ-ВІКТОРИНА

Між учнями 7 і 8 класів

Тема: Одуд.

Мета: 1. Поглибити знання учнів із орнітології. Ознайомити учнів із особливостями життя птаха одуда. Роз’яснити необхідність охорони одуда як виду

2. Розвивати екологічне мислення учнів, пізнавальний інтерес.

3. Виховувати дбайливе ставлення до природи, зокрема до птаха одуда.

Учні представляють команду класу, до складу якої входить капітан і 3 члени команди. Конкурс – відкритий. Перемога присуджується членами журі команді, яка набрала більшу кількість балів.

Суть конкурсу: Учням пропонується набір питань стосовно життєдіяльності одуда, а вони мають дати відповідь на питання (одна правильна відповідь на питання оцінюється в 1 бал).

Журі ретельно оцінює кожну з команд, а потім підбиває підсумки.

Максимальна кількість балів – 17.

Ведучий: Шановні гості та члени команд, сьогодні ми зібралися з вами для проведення вікторини. Сподіваємося, що сьогодні ви не лише зможете показати свої знання, смикалку, здогадливість, але й розширите свій кругозір, зрозумієте наскільки є корисними та необхідними птахи, усвідомите, що природу необхідно охороняти, леліяти, а не ставитись до неї зневажливо.

Сьогоднішнє змагання є ігровим. Учні 7-го і 8-го класів змагатимуться за звання «Найкращих знавців такого виду як одуд».

Давайте ж ознайомимося із правилами цього змагання:

Кожен клас представляє команду (капітан і 3 члени).

Слідкувати за дотриманням правил і оцінювати досягнення команд будуть члени журі: вчитель географії, вчитель хімії, заступник директора з виховної роботи.

Командам буде запропоновано питання. Відповідь на питання можуть давати всі члени команд.

Запитання пропонуються ведучим – вчителем біології.

За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Максимально можна отримати 17 балів.

То ж не ледарюймо, а працюймо!

Давайте познайомимося із командами (команди виходять на робочі місця; капітан представляє себе та інших членів команди).

Ведучий: Всім зрозумілі правила? Так. Чудово! Отже, вперед!

Ведучий пропонує питання.

Запитання:

1. До якого класу тварин належитьодуд?

2. Одуд є перелітним птахом, осілим чи кочовим?

3. Яку форму має гніздо одуда?

4. Як називається одуд російською мовою?

5. Чим одуд є цікавою, на вашу думку?

6. Де селиться одуд?

7.Опишіть зовнішній вигляд одуда?

8 Як одуд будує своє гніздо?

9. Одуд – найменша пташка України ?

10. До якої родини належить одуд?

11. Складіть коротенький вірш про одуда (на роб. 10 хвилин ).

12. Чому, на вашу думку, необхідно оберігати одуда?

13. Чим живиться одуд блакитна?

14. Чи зустрічали ви одуда в місті Шепетівка, де?

15. Як можна відрізнити одуда від інших птахів візуально і на слух ?

16. Яке значення одуда для людини і в природі ?

17. Запропонуйте заходи охорони одуда (на роботу 10 хвилин).

Журі ретельно оцінює команди. Після короткої наради і підведення підсумків оголошує переможця.

Ведучий: ось і завершилась наша вікторина. Хтось святкує перемогу, хтось трішки засмучений поразкою. Проте все це не важливо. Дійсно вагомим є те, що всі ви показали себе справжніми знавцями – орнітологами, адже так завзято і цікаво відповідали на всі запитання, зуміли показати на скільки є важливим, значущим і необхідним такий вид як одуд, і що його дійсно необхідно охороняти. Сподіваюся, що ви змогли переконати в цьому і наших гостей, а отже досягли мети нашого сьогоднішнього заходу. Сподіваюся він був цікавим і приніс багато задоволення всім нам.

На цьому дозвольте завершити нашу вікторину. Дякую за увагу.

КОНКУРС ПАМЯТОК

« ЗБЕРЕЖИ ОДУДА»

Мета:1. Покращити знання учня з охорони природи.

2. Розвивати екологічне мислення

3. Виховувати активність, відповідальність. Стимулювати природоохоронну діяльність учнів.

Суть конкурсу: учням 9 – класів пропонується скласти пам’ятки з охорони птахів.

Кращі пам’ятки презентуються у фойє школи.

Найкраща пам’ятка

Кожен повинен:

1. Знати правила поведінки в природи і вміння навчити їх інших.

2. Вміти проводити бесіду з охорони природи із іншими, і переконати їх в необхідності охорони одуда.

3. Знаходячись в лісі не налякати птахів, не зганяти їх з гнізд і яєць, не ловити пташенят, не розкривати маскування гнізд.

4. Не забруднюй природу.

5. Якщо ви побачили птаха який випав з гнізда, покладіть його на гілку.

6. Не ловіть диких птахів. Не шуміть на природі. Шум лякає птахів.Не переслідуйте і не лякайте птахів, які є хворими.

7 . Вступайте в ряди зелених патрулів, і приймайте активну участь у охороні птахів.

Реферат на тему : «Особливості життєдіяльності одуда»

Виконав: учень 10 класу ЗОШ №6

Ставінський О.

М. Шепетівка

2012

Одуда неможливо сплутати з жодним іншим птахом. Одуд — невеликий птах, 25-29 см завдовжки і з розмахом крил 44-48 см. Виділяється смугастим чорно-білим оперенням крил і хвоста, довгим тонким дзьобом і довгим чубком на голові, тому його легко відрізнити від інших птахів. Забарвлення голови, шиї і грудей, залежно від підвиду, варіює від рожевого до каштанового. Крила широкі, округлі, забарвлені контрастними чорними і білувато-жовтими смугами. Хвіст середньої довжини, чорний, з широкою білою перев’яззю посередині. Черевна частина тулуба рожево-руда, з чорнуватими повздовжніми смугами з боків. Чуб на голові оранжево-рудий, з чорними вершинами пір’я. Зазвичай чуб складений, проте при приземленні (у інший час рідко) птах розпускає його як віяло. Дзьоб завдовжки 4-5 см, злегка заломлений униз. Язик, на відміну від багатьох інших видів птахів, сильно редукований. Ноги свинцево-сірі, достатньо сильні, з короткими плеснами і тупими кігтями. Самці і самки зовні один від одного не відрізняються. Молоді птахи в цілому забарвлені в менш насичені тони, мають коротший дзьоб і чуб.

Статевої зрілості одуд досягає у віці одного року. Це моногамний птах. В Європі птахи прибувають до місць гніздування досить рано — в березні-квітні, коли ще тільки з’являються перші проталини. Відразу після прильоту самці займають територію для розмноження і поводяться дуже активно — голосно кричать, видаючи глухі звуки «уп-уп-уп», що часто повторюються, тим самим підкликаючи самок. У цій період найчастіше і голосно птахи кричать вранці і увечері, рідше вдень. Під час залицяння самець і самка поволі літають один за одним, позначаючи місце для майбутнього гнізда. Часто одна і та ж територія використовується протягом кількох років. Як правило, одуди розмножуються окремими парами, проте у разі сусідства інших одудів між самцями нерідкі бійки на межі територій, що нагадують півнячі бої. Гніздо влаштовується в затишному місці — дуплі дерева, кам’янистому міжгір’ї, поглибленні на укосі обриву, іноді в стіні кам’яної або глиняної будівлі. Вистилання або відсутнє зовсім, або містить лише декілька травичок, пір’я і шматочки коров’ячого гною. Дупло може також містити в собі гнилу деревну труху. На відміну від переважної більшості птахів, одуди ніколи не прибирають послід з гнізда, який поступово скупчується навколо. Крім того, в період насиджування і годування пташенят у птахів виробляється масляниста рідина, що виділяється з куприкової залози і що має різкий неприємний —запах. Така адаптація допомагає птахам уберегтися від дрібних наземних хижаків, проте для людини дає репутацію дуже «неохайного птаха».

Виведення потомства зазвичай відбувається один раз на рік, хоча у разі осілого способу життя відмічені повторні (до трьох) цикли. Розмір кладки в умовах помірного клімату складається з 5-9 яєць, в тропіках з 4-7 яєць. Яйця довгасті, розміром 26 x 18 мм і вагою близько 4,4 г. Забарвлення варіює в широких межах від сірувато-білого до темно-бурого кольору, може мати голубуватий або зеленуватий відтінок. У день відкладається по одному яйцю, насиджування починається з першого яйця і продовжується протягом 25-32 днів (інкубаційний період — 15-16 днів). Насиджує одна самка, тоді як самець здобуває їй корм. Пташенята, що з’явилися на світ, сліпі і покриті рідким рудуватим пухом, який через декілька днів замінявся іншим, рожевато-білого кольору і густішим. Вигодовуванням пташенят займаються обидва батьки, по черзі.Основу харчування одуда складають дрібні безхребетні тварини: комахи, їх личинки і лялечки (хрущі, жуки-гнойовики, мертвоїди, коники, метелики, степові кобилки, мухи, мурашки, терміти), павуки, стоноги, багатоніжки, дрібні молюски тощо. Рідше ловить дрібних жаб, ящірок і змій. Годується на поверхні землі, зазвичай в невисокій траві або на оголеному ґрунті. Володіючи довгим дзьобом, часто колупається в гної, сміттєвих купах або гнилій деревині, проробляє неглибокі дірки в землі. Нерідко супроводжує худобу, що пасеться. Язик у одуда короткий, тому він іноді не в змозі проковтнути здобич із землі — для цього птах підкидає її в повітря, ловить і проковтує. Крупних жуків довбає об землю, заздалегідь розбиваючи на частини. За даними Міжнародного союзу охорони природи, це досить численний вид. Не зважаючи на те, що загальна популяція одудів за останні роки зменшилася, її динаміка в наш час не дозволяє розглядати цей вид як вразливий. У Червоному списку МСОП одуд має статус виду мінімального ризику.

Мал.1 Одуд годує пташенят.

Мал.2 Одуд приваблює самку.

Мал.3 Пташеня одуда.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий