Комунальна гігієна

Гігієнічне (фізіологічне, побутове, ендемічне, епідеміологічне, токсикологічне, господарське, бальнеологічне) значення води
Комунальна гігієна

Скачати 81.15 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 81.15 Kb. Тема № 22
ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ З РОЗДІЛУ “КОМУНАЛЬНА ГІГІЄНА”

  1. Навчальна мета

Контроль засвоєння студентами знань, практичних умінь та навичок з розділу “Комунальна гігієна”

  1. Вихідні знання та вміння

    1. Знати:
      1. Гігієнічне (фізіологічне, побутове, ендемічне, епідеміологічне, токсикологічне, господарське, бальнеологічне) значення води.
      2. Гігієнічну характеристику різних джерел водопостачання.
      3. Характеристику централізованої та децентралізованої систем водопостачання.
      4. Види, методи і засоби водопостачання та водопідготовки.
      5. Методи та засоби медичного контролю за водопостачанням населених місць. держстандарти та гігієнічні регламенти на воду.
      6. Гігієнічне, санітарне і епідеміологічне значення ґрунту. Характеристику показників санітарного стану ґрунту.
      7. Методи і засоби санітарної очистки населених місць від рідких та твердих покидьок при сплавній (каналізація) та вивізній системах.
      8. Методи і засоби санітарного нагляду за об’єктами санітарної очистки населених місць.

2.2. В м і т и:

2.2.1. Проводити санітарне обстеження комунальних об’єктів санітарного нагляду та їх описання, відбирати проби на аналіз.

2.2.2. Складати санітарне заключення і профілактичні рекомендації про стан комунальних об’єктів на підставі оцінки результатів санітарного обстеження та лабораторного аналізу проб.

  1. Питання для самопідготовки

  1. Гігієнічне значення води (її фізіологічні функції, харчова, бальнеологічна, побутова, ендемічна, епідемічна, токсикологічна, санітарно-транспортна, народно-господарська роль, як фактор загартування організму).
  2. Загальні вимоги до якості води природних джерел водопостачання (фізичних, органолептичних показників, показників хімічного складу та епідеміологічної безпеки).
  3. Класифікація природних джерел водопостачання, умови формування води в них та їх порівняльна гігієнічна характеристика.
  4. Штучні відкриті та закриті водосховища, гігієнічні умови накопичення і зберігання води в них.
  5. Джерела, причини та механізми забруднення поверхневих і підземних вод. Використання водойм для знешкодження комунально-побутових та промислових стічних вод.
  6. Самоочищення води відкритих водойм, його сутність та гігієнічне значення, показники самоочищення. Штучні системи очищення стічних вод.
  7. Наукові обґрунтування вибору джерел водопостачання. Гігієнічні регламенти і Держстандарти якості води водойм, область їх розповсюдження, принципи нормування.
  8. Фізичні, органолептичні показники якості та забруднення джерел води, методи їх визначення та одиниці вимірювання.
  9. Хімічні показники, що характеризують склад та забруднення природних вод, методи їх визначення та одиниці вимірювання.
  10. Бактеріологічні показники забруднення джерел води (прямі – збудники хвороб та санітарно-показові – мікробне число, колі-титр, колі-індекс), методи їх визначення та гігієнічне нормування.
  11. Гігієнічне значення окремих елементів санітарного обстеження водних об’єктів (санітарно-епідеміологічного, санітарно-топографічного, санітарно-технічного).
  12. Правила, методи та засоби відбору проб води для аналізу з відкритих водойм, колодязів, каптажів та при централізованих системах водопостачання. Супровідний бланк, його зміст, правила оформлення.
  13. Методи визначення дебіту (продуктивності) джерел водопостачання (колодязів, каптажів, невеликих річок).
  14. Вплив кількості та якості питної води і умов водопостачання на стан здоров’я населення та санітарні умови життя.
  15. Норми водопостачання при централізованій і децентралізованій системах, їх наукове обґрунтування.
  16. Інфекційні захворювання, збудники яких передаються через воду. Особливості водних епідемій, їх профілактика.
  17. Гео- та біогельмінтози, простіші та інші збудники, в механізмах передачі яких приймають участь відкриті водойми.
  18. Захворювання неінфекційного походження, обумовлені вживанням недоброякісної води та засоби їх профілактики.
  19. Макроелементи води та їх вплив на здоров’я. Гігієнічне значення жорсткості води, водно-нітратна метгемоглобінемія.
  20. Проблема мікроелементозів водного походження (фтору, йоду, селену, молібдену та інших), види патології, яку вони визивають, їх профілактика.
  21. Ендемічний флюороз, ендемічний карієс зубів, ендемічний зоб. Внесок гігієністів України в наукові обґрунтування їх профілактики.
  22. Фторування і дефторування води як засоби профілактики карієсу та флюорозу. Залежність фторування води від кліматичних умов місцевості.
  23. Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, її показники – фізичні, органолептичні, показники природного хімічного складу, їх гігієнічна характеристика.
  24. Держстандарт на водопровідну воду. Гігієнічні вимоги до якості питної води при децентралізованому водопостачанні.
  25. Порівняльна гігієнічна характеристика централізованої та децентралізованої системи водопостачання.
  26. Елементи водопроводу при заборі води з артезіанських свердловин та з відкритих водоймищ. Зони санітарної охорони.
  27. Загальноприйняті методи очищення води при централізованій системі водопостачання (коагуляція, флокуляція, відстоювання, фільтрація), їх сутність та споруди, що з цією метою використовуються.
  28. Методи знезараження води, їх класифікація, гігієнічна характеристика.
  29. Хлорування води, його методи та реагенти, що використовуються з цією метою. Недоліки хлорування.
  30. Озонування, ультрафіолетове знезараження води, їх гігієнічна характеристика.
  31. Спеціальні методи поліпшення якості води (опріснення, деферизація, дезодорація та інше), їх сутність, гігієнічна характеристика.
  32. Методи санітарного нагляду за централізованими системами водопостачання (запобіжного, поточного). Види лабораторного аналізу води – бактеріологічного, санітарно-хімічного (короткого, повного, спеціального).
  33. Санітарний нагляд за місцевими системами водопостачання. Облаштування та експлуатація колодязів, каптажів. “Санація” колодязів.
  34. Методика “читання” аналізів та експертна оцінка якості питної води.
  35. Ґрунт. Визначення поняття, гігієнічне, епідеміологічне значення.
  36. Фізико-хімічні властивості ґрунту (механічний склад, вологість, пористість, водопроникність, капілярність, природний хімічний склад ґрунту та його повітряні компоненти).
  37. Біоценози ґрунту, їх класифікація, гігієнічна характеристика (мікроби, віруси, грибки, личинки комах, черви та інші).
  38. Ґрунт як джерело інфекційних захворювань: правця, газової гангрени, геогельмінтозів та інших.
  39. Господарсько-побутові, виробничі, транспортні та інші джерела забруднення ґрунту, їх класифікація, гігієнічна характеристика.
  40. Фактори та механізми, які приймають участь у самоочищенні ґрунту.
  41. Використання ґрунту для знешкодження відходів господарсько-побутової та виробничої діяльності людини.
  42. Гігієнічна характеристика методів збору (планово-поквартирної, планово-подвірної), видалення, знешкодження твердих відходів комунально-побутового, промислового, будівельного походження (удосконалені звалища, полігони, поля компостування, утилізаційні, біотермічні засоби).
  43. Вивізна система збору, видалення та знешкодження нечистот (поля асенізації, поля заорювання).
  44. Правила, методи та засоби відбору проб ґрунту, дослідження фізико-механічних, санітарно-хімічних, бактеріологічних, гельмінтологічних показників. Оформлення супровідного документа.
  45. Гігієнічна оцінка ґрунту за результатами санітарного обстеження ділянки та лабораторного аналізу проб.
  46. Показники санітарного стану ґрунту, їх наукове обґрунтування (механічний склад, фізико-хімічні показники, мікробне число, колі титр, титр анаеробів та інші).
  47. Методика визначення фізико-механічних показників ґрунту.
  48. Принципова схема визначення хімічних показників санітарного стану ґрунту.
  49. Методика визначення наявності в ґрунті яєць геогельмінтів.
  50. Принципова схема визначення бактеріологічних показників санітарного стану і забруднення ґрунту.
  1. Завдання для самопідготовки

    1. Повторити і закріпити знання з розділу “Комунальна гігієна” в об’ємі, перерахованому вище (п.3. Питання для самопідготовки).
    2. Ознайомитися з прикладами індивідуальних завдань студенту на підсумковому занятті, розв’язати ситуаційні задачі (додаток 1).
    3. Відновити в пам’яті порядок використання приладів чи методів вимірювання факторів навколишнього середовища, які вивчалися на кожному занятті з розділу “Комунальна гігієна”, користуючись відповідними інструкціями, приведеними в додатках до занять, підручниках, протоколах занять.

(Для відновлення умінь і навичок користування приладами доцільно скористатись консультацією на кафедрі у чергового викладача чи в лабораторії).

  1. Структура та зміст заняття

Підсумкове заняття (2 академічних години) проводиться в учбових лабораторіях кафедри, оснащених приладами та необхідним обладнанням з усіх тем практичних занять розділу “Комунальна гігієна”.

Кожен студент отримує індивідуальне контрольне завдання з 3-4 теоретичних питань, ситуаційної задачі та практичної роботи по вимірюванню того чи іншого показника або фактора з цього розділу. Відповіді на теоретичні питання та розв’язання ситуаційних задач виконуються у письмовій формі, або у формі програмованого чи комп’ютерного контролю, підготовленого кафедрою. На цю роботу відводиться половина заняття (45 хв).

Друга половина заняття (45 хв) проводиться в усній формі шляхом перехресного опитування студентів, обговорення та виправлення їх помилкових відповідей, роз’яснення задач та практичних навичок роботи з приладами.

За результатами підсумкового заняття в академічному журналі виставляється оцінка.
6.Література
6.1. Основна:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 127-130; 283-300; 316-324.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С.142-144;345-364; 382-391; 418-423.

6.1.3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: 1983 – С. 57-93.

6.1.4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 150- 190; 220-228.

6.1.5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної та тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 176-244.

6.1.6. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред.І.І.Даценко. – Львів.: “Світ”, 1992 – С. 57-59; 79-89.
6.2.. Додаткова:

6.2.1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1990. – С. 109-196; 203-215.

Додаток 1

Зразки контрольних завдань

Варіант 1.

  1. Гігієнічне значення води.
  2. Самоочищення ґрунту та фактори, що його обумовлюють.
  3. Ситуаційна задача: Скласти санітарне заключення на якість водопроводної води за результатами її лабораторного аналізу: прозорість – 28 см за шрифтом Снеллена; колірність – 200 за стандартною шкалою двохромовокислого калію; запах та присмак – не перевищують 2 бали; осад, опалесценція – відсутні; каламутність – 2 мг/л; сухий залишок 200 мг/л; залізо загальне – 0,7 мг/л; сульфати – 280 мг/л; хлориди – 170 мг/л; фтор – 1,2 мг/л; загальна твердість 6,5 мг-екв. СаО/л; мікробне число – 95; колі-індекс – 3.
  4. Заповніть (умовно) супровідний бланк на пробу води з артезіанської свердловини, відібраної для санітарно-хімічного і бактеріологічного аналізу.

Варіант 2.

  1. Методи і засоби очистки господарсько-побутових стічних вод в системі каналізації.
  2. Санітарно-гігієнічне і епідеміологічне значення ґрунту.
  3. Ситуаційна задача: скласти санітарне заключення про придатність земельної ділянки для будівництва дитячого садка на підставі даних санітарного обстеження та лабораторного аналізу проб: ділянка розміщена на території колишньої індивідуальної садиби (орна земля городу, тваринний двір, колишнє — нині засипане відхоже місце). Будівлі колишньої садиби знесені. Проте сусідні садиби функціонують у повному обсязі. Дані лабораторного аналізу: ґрунт – повітря — , водопроникний, супісчаний. За хімічним складом (на 100 г наважки): азоту аміаку 4,5 мг; органічного азоту 0,6 мг; нітритів 0,5 мг; нітратів 3,3 мг; хлоридів 75 мг; “санітарне число” Хлєбнікова 0,68; мікробне число 5х104; колі-титр 0,01; титр анаеробів 0,001; яйця гельмінтів 7 на 1 кг ґрунту.
  4. Визначте рН води за допомогою універсального індикатора та стандартної шкали.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий