Основні напрямки діяльності ЗАКЛАДІВ державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області

Державний заклад “київська обласна санітарно-епідеміологічна станція міністерства охорони здоров’я україни”
Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція міністерства охорони здоров’я україни

Скачати 6.96 Mb.

Сторінка 1/67 Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 6.96 Mb.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   …   67

ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД “КИЇВСЬКА ОБЛАСНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ”

П Л А Н
ОСНОВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТА САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ ЗАКЛАДІВ ДЕРЖАВНОЇ

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2012 РІК

м.Київ – 2011

ЗАТВЕРДЖЕНО
Голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України,

головний державний санітарний лікар України

_____________ А.М. Пономаренко

П Л А Н
ОСНОВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТА САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ ЗАКЛАДІВ ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2012 РІК

м.Київ-2011

Державна санітарно-епідеміологічна служба України

Головний державний санітарний лікар

Київської області
04050, м.Київ, вул. Герцена, 31 тел. 483-15-18,

факс 483-90-67

E.mail: ses@viaduk.net

Web: WWW.oblses-kiev.com.ua

Головним державним санітарним лікарям районів і міст Від .12.2011р. № 01-02-06/

на №

від

Направляю для керівництва в роботі та організації виконання План основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області на 2012 рік, розроблений на виконання п. 4 розділу ІІ Плану основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області на 2011 рік.

Пропоную максимально конкретизувати, з урахуванням місцевих умов та ресурсів, заходи, передбачені Планом, та внести в річні плани роботи державних закладів.

Передбачені Планом заходи повинні бути виконані у зазначені терміни та у повному обсязі.

Відповідальність за виконання Плану покладаю на заступників головного лікаря, завідувачів відділів, відділень, лабораторій Державного закладу «Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров’я України” і головних лікарів санітарно-епідеміологічних станцій районів і міст.

Г.М. Гринчук

Основні напрямки діяльності ЗАКЛАДІВ державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області

1.1Санітарно-гігієнічна та епідемічна ситуація в області

У 2011 році фахівці закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області спрямовували свою діяльність на:

  • виконання положень і завдань, визначених Указами Президента України «Про концепцію розвитку охорони здоров’я України», «Про запобігання дальшому поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу», «Про вдосконалення державного управління у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу в Україні», «Про невідкладні заходи щодо боротьби з туберкульозом», «Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням», «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2006 року «Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами»», законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Основи Законодавства України про охорону здоров’я», Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу України;
  • організацію проведення комплексу профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів на території області у відповідності з вимогами чинних наказів МОЗ, постанов головного державного санітарного лікаря України, рішень колегій МОЗ України та державної санепідслужби України, “Комплексного плану заходів щодо попередження захворювань, спільних для людей і тварин, захворювань на іксодові кліщові бореліози (хворобу Лайма) серед населення Київської області на 2011-2015 роки», «Комплексної програми основних заходів профілактики і боротьби зі сказом в Київській обл.асті на 2011-2020 роки», «Комплексного плану заходів по санітарній охороні території Київської області від знесення та поширення карантинних інфекцій (холера, чума, жовта гарячка), контагіозних вірусних гемморагічних гарячок (Ласса, Ебола, хвороба Марбург) та інших небезпечних інфекційних хвороб, регламентованих Правилами санітарної оборони території України на 2009-2013 роки» та інших нормативно-правових актів, спрямованих на покращення середовища життєдіяльності людини, профілактику інфекційної та неінфекційної захворюваності населення, впровадження здорового способу життя;

В результаті проведення комплексу профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів, направлених на виконання вищезазначених нормативно-правових документів, досягнуто певних позитивних результатів у справі забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення області.

За даними епідеміологічного моніторингу загальна інфекційна захворюваність населення області за 10 міс. 2011 року зросла на 4,6 % захворюваність (зареєстровано 367418 випадків проти 351165 – у 2010 році). Переважну більшість захворювань (98,2 %) складають гострі інфекції верхніх дихальних шляхів (359063 вип.) та грип (2647 вип.).

Кількість інфекційних захворювань, без врахування грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій, зменшилася на 7,6% або 470 випадків (зареєстровано 5700 випадків проти 6170 – за аналогічний період 2010 року).

У 2011 році в області не реєструвались випадки захворювань на ієрсініози, правець, черевний тиф та паратифи, рикетсіози, геморагічні лихоманки, туляремію, сибірку, бруцельоз, трихінельоз.

Захворюваність на дизентерію зменшилася на 5 випадків (зареєстровано 7 спорадичних випадків проти 12 – у 2010 році (10 міс.), на вірусний гепатит А – на 30 випадків (зареєстровано 21 випадок проти 51 – у 2010 році). Захворюваність на гастроентероколіти, викликані встановленими збудниками зменшилася на 11,7 % (зареєстровано 1294 випадки проти 1465 – у 2010 році).

На 30,9 %, або 86 випадків, зменшилась захворюваність на сальмонельоз (зареєстровано 192 випадки проти 278 – у 2010 році (10 міс.).

Епідемічна ситуація щодо захворюваності на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики є відносно благополучною: зареєстровано 1 випадок захворювання на кір (2010 рік – 0 вип.), не було випадків захворювання на дифтерію, правець, поліомієліт. Зареєстровано 28 випадків захворювання на епідемічний паротит (2010 рік –27), на 4,0 % зменшилася захворюваність на краснуху – зареєстровано 314 випадків (2010 рік – 327). Водночас, у 3,5 рази зросла захворюваність на кашлюк – зареєстровано 42 випадки (2010 рік – 12).

Аналіз охоплення профілактичними щепленнями населення Київської області свідчить, що обсяги охоплення профілактичними щепленнями дітей до 1-го року по області є недостатніми і становлять: проти дифтерії, правця, кашлюку (АКДП-3) – 18,3 %; гемофільної інфекції типу b (Ніb-3) – 14,4 %; поліомієліту, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, гепатиту В – 62,0 % — 22,0 %.

Епідемічна ситуація щодо захворюваності на туберкульоз в Київській області залишається відносно стабільною.

У 2011 році захворюваність на вперше виявлений туберкульоз органів дихання знизилася на 2,7 % – зареєстровано 802 випадки проти 824 – за аналогічний період 2010 року з показником – 45,7 на 100 тис. населення. В області станом на 01.10.2011 р. перебуває на обліку 2620 хворих на туберкульоз.

Кількість хворих з бацилярними формами туберкульозу зменшилася на 13,5 % і становила 262 або 32,7 % від загальної кількості захворілих на туберкульоз органів дихання з показником – 14,9 на 100 тис. населення (2010 рік – 303 випадки (36,8 %), що потребує посилення контролю за організацією мікробіологічної діагностики туберкульозу.

Захворіло на туберкульоз 12 дітей до 14 років, що на рівні минулого року. Поряд з цим, захворюваність підлітків зросла удвічі – зареєстровано 16 випадків проти 8 – у 2010 році. На 12,8 % зросла кількість рецидивів захворюваності на туберкульоз і становила 123 вип. (2010 рік – 109).

На 7,4 % зріс показник смертності: у поточному році померло від туберкульозу 175 осіб з показником – 10,0 на 100 тис. населення (2010 рік – 163 особи, показник – 9,1). Найвищі показники смертності в Іванківському (26,6 на 100 тис. населення), Бородянському (26,5), Таращанському (25,0), Баришівському (18,9), Володарському (16,0), Макарівському (15,0), Білоцерківському (13,9), Богуславському (13,6) районах.

Високим залишається показник захворюваності на деструктивний туберкульоз і становить 16,7 на 100 тис. населення (293 вип.), частка хворих на туберкульоз органів дихання з деструкцією становить 36,5 %, що свідчить про несвоєчасну діагностику захворювань.

Дещо покращилися показники виконання обсягів туберкулінодіагностики: пробами Манту охоплено 273,9 дітей з кожних 1000 підлягаючих (2010 рік – 257,0). Недостатніми є обсяги вакцинації проти туберкульозу: за 9 місяців щеплено 10581 новонароджених дітей, що становить 51,1 % від запланованих обсягів (20707). Обсяги ревакцинації дітей віком 7 років виконані на 4,2 % (щеплено 328 дітей із 7721 запланованих), дітей віком 14 років – 3,1 % (щеплено 226 дітей із 7327 запланованих).

Гострою проблемою залишається незадовільна матеріально-технічна база та оснащення протитуберкульозних закладів (є найгіршою, порівняно з іншими закладами охорони здоров’я). Практично всі тубвідділення в районах та обласні протитуберкульозні заклади розміщені у пристосованих будівлях і не відповідають санітарним та будівельним нормам.

З 11-ти стаціонарних протитуберкульозних закладів 7 каналізовані на вигріб, 10 – не забезпечені локальними очисними спорудами для знезараження стоків.

Проблемою залишається зростання кількості випадків ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу: за 10 місяців 2011 року зареєстровано 78 випадків з показником – 4,4 на 100 тис. населення (2010 рік – 94, показник – 5,5).

Епідемічна ситуація щодо поширення ВІЛ-інфекції в Київській області характеризується високою інтенсивністю.

За весь період нагляду (починаючи з 1987 року) в області офіційно зареєстровано 5863 ВІЛ-інфікованих мешканців Київської області. Захворіло на СНІД – 1424 особи (24,3 %).

Станом на 01.11.2011 р. на диспансерному обліку перебуває 3684 ВІЛ-інфікованих осіб, у тому числі 412 дітей; хворих на СНІД – 900 осіб, у тому числі 26 дітей. Поширеність ВІЛ-інфекції в області становить 214,7 на 100 тисяч населення (2010 рік – 191,8), показник поширеності СНІДу – 52,4 на 100 тис. населення (2010 рік – 31,0 ). Найбільші показники поширеності ВІЛ-інфекції у Броварському, Бородянському, Фастівському, Рокитнянському, Поліському районах та м. м. Біла Церква, Ірпінь.

За 10 місяців 2011 року, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, захворюваність на ВІЛ-інфекцію зменшилася на 3,2 % – зареєстровано 638 випадків інфікування ВІЛ з показником – 37,0 на 100 тис. населення (2010 рік – 667 вип., показник – 38,7). Водночас захворюваність на СНІД зросла у 21,8 разів – зареєстровано 327 випадків з показником – 19,0 на 100 тис. населення (2010 рік – 116 вип., показник – 6,7). Найвищі рівні захворюваності у Фастівському – 66,5, Баришівському – 50,0, Миронівському – 49,4, Білоцерківському – 45,3 районах та м. м. Біла Церква (68,9), Ірпінь(50,0).

Кількість дітей, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів зменшилась на 14,9 % і становила 156 (2010 рік – 173) з показником – 63,7 на 100 тисяч дитячого населення(2010 рік – 70,7).

В області провідну роль у передачі ВІЛ-інфекції продовжує відігравати статевий шлях інфікування – у 2011 (10 міс.) році цим шляхом інфікувалося 294 особи або 46,1 % (2010 рік – 40,5 %), на другому місці – парентеральний (при вживанні наркотичних речовин ін’єкційним шляхом — 181, інших немедичних втручань – 1) – 182 особи або 28,5 % (2010 рік – 28,5 %), на третьому – від ВІЛ-інфікованої матері до дитини – 153 або 24,0 % (2010 рік – 25,9 %), не визначено шлях інфікування у 9-ти осіб – 1,4 % (2010 рік – 5,1%).

Питома вага чоловіків у загальній кількості ВІЛ-інфікованих складає 56,3 %.

Епідемічна ситуація в області щодо хвороб, спільних для людей і тварин, є відносно благополучною. У минулому та поточному роках в області не реєструвалися випадки захворювань людей на сибірку, туляремію, бруцельоз, трихінельоз.

За 10 місяців 2011року зареєстровано 6 випадків захворювання на лептоспіроз проти 9 – за аналогічний період 2010 року, з показником – 0,3 на 100 тис. населення (2010 рік – 0,5). Випадки лептоспірозу зареєстровано у Баришівському, Бородянському, Вишгородському, Іванківському, Кагарлицькому і Таращанському районах.

У 4-х випадках (66,7 %) джерелом зараження були гризуни, в одному — домашні тварини (Кагарлицький район) і в одному випадку джерело зараження не встановлено (Бородянський район).

Основні шляхи зараження – водний, питома вага якого склала 50,0 % (3 вип.) і контактний – 33,3 % (2 вип.). Харчовий шлях зараження становив – 16,7 % (1 вип.). В одному випадку шлях зараження не встановлено (Кагарлицький район).

Місцевими органами виконавчої влади, за виключенням Києво-Святошинського району, не виконується “Комплексний план заходів щодо попередження захворювань, спільних для людей і тварин, захворювань на іксодові кліщові бореліози (хворобу Лайма) серед населення Київської області на 2011-2015 роки», щодо організації проведення суцільної весняно-осінньої дератизації в населених пунктах, зокрема в тих, де реєструються випадки лептоспірозу серед людей та позитивні знахідки серед тварин.

У 2011 році відмічається погіршення епідемічної та епізоотичної ситуації зі сказу. У жовтні поточного року зареєстровано випадок захворювання на сказ дівчинки 11 років із Кагарлицького раону (с. Бурти). За даними епідеміологічного розслідування встановлено, що дитину в кінці травня вкусила невідома бродяча собака. За медичною допомогою дівчинка не зверталася. Собака вбита, труп тварини у ветлабораторію для дослідження на сказ не направлявся.

За даними регіональної державної лабораторії медицини у Київській області станом на 15.11.2011 р. зареєстровано 39 випадків сказу серед тварин у 18-ти районах області: Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Броварському, Іванківському, Києво-Святошинському, Макарівському, Тетіївському (по 1 вип.), Васильківському, Володарському, Згурівському, Кагарлицькому, Миронівському, Яготинському (по 2 вип.), Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському (по 3 вип.), Таращанському (4 вип.), Баришівському (9 вип.).

За 9 міс. 2011 р. від покусів (ослинення) хворими на сказ тваринами постраждало 28 осіб (2010 рік – 22), дикими хижими тваринами – 23 (2010 рік – 21).

Питома вага покусів, нанесених домашніми тваринами становить 79,3% (2735 вип.), безпритульними тваринами – 16,9 % (584).

Із 3449 осіб, які звернулися за медичною допомогою, курс антирабічних щеплень призначено 783 особам (22,7 %).

Значною залишається кількість осіб, які не отримали щеплення проти сказу через відмову або самовільно перервали курс антирабічного лікування (107 осіб або 13,7 %), що ускладнює епідемічну ситуацію. Найбільшу кількість таких осіб зафіксовано у Васильківському, Іванківському, Фастівському районах та м. м. Біла Церква, Ірпінь.

Епідемічна та епізоотична ситуації з сибірки є благополучними. Останній випадок захворювання серед людей зареєстровано у 2001 році (зареєстровано 7 випадків – в с. с. Червоне і Лозовий Яр Яготинського району), серед тварин – у 2002 році (с. Красне Згурівського району). Проте, враховуючи наявність в області 485 стаціонарно-неблагополучних по сибірці пунктів та 583 худобомогильників (у т.ч. 439 – діючих), із яких значна частина не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам, не виключається можливість ускладнення ситуації.

В області на обліку перебуває 22 ензоотичні з туляремії населені пункти у 12-ти районах області: Баришівському – 1 (с. Коржі); Бородянському – 1 (с. Пилиповичі); Бориспільському (м. Бориспіль); Броварському – 3 (с. с. Залісся, Пухівка, Княжичі); Вишгородському – 2 (с.с. Ровжі, Рудня Димерська); Іванківському – 3 (с.с. Леонівка, Макарівка, Жеревпілля); Макарівському – 2 (с.с Мотижин, Пашківка); Обухівському – 2 (с.с Великі Дмитровичі, Підгірці); Ставищенському – 1 (с. Розкішне); Тетіївському – 1 (с. П’ятигори), Фастівському – 4 (с.с. Веприк, Дорогинка, Федорівка, Дмитрівка); Яготинському – 1 (с. Лемешівка).

На фоні незадовільної епізоотичної ситуації та фактичного припинення профілактичних щеплень проти туляремії існує реальна загроза загострення епідситуації.

За 9 місяців поточного року на збудники паразитарних хвороб обстежено 494190 осіб, виявлено 4393 уражених, що складає 0,9 % і залишається на рівні минулого року. Показник захворюваності становить 250,9 на 100 тис. населення (2010 рік – 252,6).

Високі рівні захворюваності у Рокитнянському (527,8 на 100 тис. населення), Макарівському (490,8), Тетіївському (356,4), Обухівському (310,7) районах та м. Біла Церква (302,9).

На геогельмінтози (аскаридоз та трихуроз) обстежено 273887 осіб, виявлено 2093 (0,7 %) уражених, з них з аскаридозом – 2012 (0,7 %) та трихурозом – 81 (0,03 %).

Аскаридоз виявляється в усіх районах області. За 9 місяців 2011 року інтенсивний показник захворюваності на аскаридоз складає 114,9 на 100 тис. населення (2010 рік – 104,5).

Найбільш уражене аскаридозом населення Рокитнянського (389,4 на 100 тис. населення), Макарівського (272,9), Обухівського (159,0), Києво-Святошинського (137,0) районів та міста Біла Церква (257,6).

Високі показники ураженості трихурозом у Миронівському (0,1 %), Києво-Святошинському і Рокитнянському (0,1 %), Переяслав-Хмельницькому (0,09 %), Кагарлицькому і Сквирському (0,07 %), Бородянському і Таращанському (0,06 %) районах.

Слід відмітити, що на протязі 11 років в області через відсутність коштів не проводилось цілеспрямоване оздоровлення населених пунктів від аскаридозу. Фахівцями санепідзакладів здійснюється лише моніторинг за вищезазначеною інвазією. У підсумку, інвазованість зросла як серед міського так і сільського населення з у 1999 році до 114,5 – у 2011 році.

У поточному році в області спостерігається зниження рівня захворюваності населення на ентеробіоз – інтенсивний показник становить 105,4 на 100 тис. населення (2010 рік – 115,4).

Найбільш уражене ентеробіозом населення Богуславського, Бородянського, Макарівського, Миронівського, Рокитнянського, Тетіївського та Фастівського районів, де інтенсивний показник перевищує середньообласний в 1,2-2,3 рази.

На кишкові найпростіші обстежено 80910 осіб, виявлено 455 уражених лямбліозом, що становить 0,5 % проти 0,6 % за 9 місяців 2010 року. Показник захворюваності складає 26,0 на 100 тис. населення і перебуває на рівні минулого року. Найвищі показники захворюваності лямбліозом реєструвались у Тетіївському районі (156,4 на 100 тис. населення) та у містах Біла Церква (115,9) та Ірпінь (64,9).

За 9 місяців 2011 року в області зареєстровано 2 завізних випадки захворювання на малярію, викликані збудником P. ovale та Р. falciparum. По даних випадках у вогнищах проведено повний обсяг протиепідемічних заходів.

Станом на 15.11.2011 р. в області зареєстровано 9 випадків захворювання на дирофіляріоз серед людей (Васильківський, Рокитнянський (3 випадки), Бориспільський, Броварський, Обухівський (2 випадки) райони та с.м.т. Коцюбинське). Всі вилучені нематоди належать до виду Dirofilaria repens.

По всіх випадках проведені протиепідемічні заходи у повному обсязі.

За 9 місяців 2011 року на збудники паразитарних хвороб обстежено 225033 дитини, виявлено 2927 уражених, що складає 1,3 % і залишається на рівні аналогічного періоду минулого року. Високі показники захворюваності залишаються серед дитячого населення Рокитнянського (2286,2 на 100 тис. дитячого населення), Макарівського (2160,8), Бородянського (1796,6), Ставищенського (1718,6), Баришівського (1642,7), Обухівського (1563,0) та Переяслав-Хмельницького (1441,8) районів.

Частка дітей, уражених геогельмінтозами, складає 69,6 %. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року відмічається збільшення показника захворюваності з 335,7 на 100 тис. населення до 486,7. Найбільші рівні захворюваності реєструються у Баришівському, Бородянському, Києво-Святошинському, Макарівькому, Обухівському, Рокитнянському, Фастівському районах та містах Біла Церква, Ірпінь, де показники захворюваності перевищують обласний в 1,2-2,2 рази.

Високий рівень захворюваності дитячого населення свідчить про недостатню роботу по профілактиці геогельмінтозів в істинних вогнищах та потребує посиленого контролю за здійсненням лікувально-профілактичних заходів.

За 9 місяців поточного року на ентеробіоз обстежено 92019 дітей, виявлено 1463 уражених гостриками, що складає 1,6 % проти 1,7 % у 2010 році з показником захворюваності – 556,7 на 100 тис. дитячого населення. Найбільш уражене гостриками дитяче населення Кагарлицького (5,6 %), Бородянського (3,4 %), Макарівського (3,3 %), Києво-Святошинського (2,8%), Фастівського (2,5 %) районів.

Високий рівень ураженості гостриками свідчить про наявність сімейних вогнищ ентеробіозу, недотримання правил особистої гігієни, неякісну роботу дитячих консультацій ЛПЗ та потребує посилення контролю з боку спеціалістів санепісдлужби та активізації санітарно-освітньої та роз’яснювальної роботи серед населення.

На кишкові найпростіші обстежено 38484 дитини, виявлено 185 уражених лямбліозом, що складає 0,5 % проти 0,4 % у 2010 році. Показник захворюваності становить 70,4 на 100 тис. дитячого населення (2010 рік –45,9). Найбільшу кількість випадків лямбліозу серед дитячого населення виявлено у м. Біла Церква – 58, м. Ірпінь – 53, Києво-Святошинському районі – 22, Бориспільському та Тетіївському районах – по 13 випадків.

Таким чином, ситуація з паразитарних хвороб в області залишається актуальною і потребує посилення контролю за здійсненням протипаразитарних заходів.

Діяльність санітарно-епідеміологічної служби області спрямована на забезпечення стабільної санітарно-епідемічної ситуації в області, на проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, з метою зменшення шкідливого впливу довкілля, запобігання захворюваності і охорону здоров’я населення.

Одним із важливих факторів, що впливає на стан здоров`я населення є питна вода. На виконання Указу Президента України “ Про стан безпеки водних ресурсів та якість питної води в містах і селех України “ від 04.02.03р. №75/2003 санітарно – епідеміологічною службою області проводиться постійний моніторинг якості питної води в криницях громадського користування, джерел і системах централізованого водопостачання населених пунктів.

За результатами досліджень у 2011р виявлено 2,6 % нестандартних проб води проти 3,0 % у 2010 році. За санітарно-хімічними показниками виявлено 23,0 % нестандартних проб води. Найвищі показники нестандартних проб води за мікробіологічними показниками виявлені у Білоцерківському, Богуславському, Бородянському, Васильківському, Вишгородському, Згурівському, Іванківському, Києво — Святошинському, Макарівському, Миронівському Рокитнянському, Переяслав – Хмельницькому, Обухівському, Фастівському, Яготинському районах, за санітарно – хімічними показниками в Білоцерківському, Богуславському, Бородянському, Васильківаському, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівському Рокитнянському, Обухівському районах та

м. Ірпінь.

Найбільша кількість нестандартних проб питної води з централізованих систем водопостачання за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками реєструється на сільських водопроводах. На сільських водопроводах за мікробіологічними показниками досліджено 3795 проб води, виявлено 165 ( 4,35 % ) нестандартних проб проти 4,1 % у 2010 р, за санітарно-хімічними показниками – 21,6 % нестандартних проб. Найбільші показники мікробіологічного забруднення води виявлялось на сільських водопроводах Білоцерківського, Богуславського, Бородянського, Бориспільського, Васильківського, Вишгородського, Згурівського, Макарівського, Миронівського, Обухівського, Рокитнянського, Ставищенського, Тетіївського, Фастівського, Яготинського районів, за санітарно – хімічними показниками — на водопроводах Білоцерківського, Васильківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Миронівського, Обухівського районів.

На якість питної води негативно впливає незадовільний технічний стан водопровідних споруд і мереж, їх зношеність, відсутність обладнання по знезалізненню питної води, необхідного комплексу очисних споруд, відсутність зон санітарної охорони.

В даний час потребують покращення санітарно-технічного стану 45 водопроводів – у Баришівському, Яготинському, Білоцерківському, Броварському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Макарівському, Обухівському, Переяслав – Хмелицькому, Васильківському, Рокитнянському, Ставищенському, Таращанському, Бориспільському районах та Ірпінському регіоні. Власники сільських систем водопостачання – сільські ради, не спроможні забезпечити водогони обладнанням по знезалізненню питної води. На вимогу санепідслужби у більшості районів області створюються організації по експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства в сільській місцевості. Не створені такі організації у Бородянському, Таращанському, Тетіївському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському та інших районах.

З метою зменшення надходження забруднюючих речовин у водні об’єкти – джерела питного водопостачання, необхідно проводити роботу щодо недопущення введення в експлуатацію об’єктів без відповідного забезпечення каналізаційними системами та очисними спорудами.

Здійснюється нагляд за станом 2442 джерел децентралізованого водопостачання, у т.ч. 1735 шахтними колодязями громадського користування, 29 каптажами та 678 трубчатими колодязями та щомісячний моніторинг проб води за вмістом нітратів. У 2011 році фахівцями санепідслужби обстежено 1241 колодязь, із них не відповідають вимогам санітарного законодавства 79 (6,4 %). На санітарно-хімічні показники досліджено 1204 проби води з децентралізованих джерел водопостачання, з них 359 (29,8 %) не відповідало вимогам за вмістом нітратів. Найбільше виявлено проб з підвищеним вмістом нітратів у колодязях Богуславського, Броварського, Васильківського, Києво – Святошинського, Рокитнянського, Обухівського, Кагарлицького, Миронівського районів та міста Біла Церква. За мікробіологічними показниками досліджено 2137 проб води з колодязів, з них не відповідало вимогам 450 (21,06 %) проб.

За виявлені порушення припинено експлуатацію 58 джерел водокористування, направлено приписи щодо їх впорядкування відповідно до санітарних вимог та усунення виявлених при перевірках порушень. Необхідно посилити державний санепіднагляд за джерелами нецентралізованого водопостачання згідно постанови головного державного санітарного лікаря України від 17.05.2010р. №16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей», через засоби масової інформації інформувати населення області про небезпеку вживання води забрудненої нітратами.

Питання щодо покращення водопостачання населення області за пропозицією санепідслужби включені в “Програму щодо забезпечення населення Київської області якісною питною водою в достатній кількості на 2008-2020 р.р.”, «Національну програму екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро та поліпшення якості питної води”, необхідно посилити контроль за виконанням вказаних програм, впроваджувати в роботу Державні санітарні норми та правила “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України 12.05.2010 р. № 400 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Для покращання водопостачання населення Київської області потрібно ставити питання перед органами влади та місцевого самоврядування про розширення обсягів використання підземних вод для питного водопостачання населення шляхом збільшення мережі водозабірних свердловин; будівництва та реконструкції водопровідних мереж та споруд, будівництва очисних споруд поверхневого стоку селітебних територій населених пунктів, поліпшення зон санітарної охорони джерел водопостачання, проведення подальшого благоустрою водоохоронних зон та прибережних смуг водних об`єктів. Спільно з держадміністраціями, управліннями охорони навколишнього природного середовища та житлово – комунального господарства необхідно розробляюти плани першочергових заходів щодо населених пунктів, де склалася незадовільна ситуація з водопостачанням та забезпеченням їх якісною питною водою в тому числі з альтернативних джерел; піднімати питання термінового створення комунальних служб по експлуатації сільських водопроводів, ліквідації диспропорції між потужністю водозабірних та каналізаційних очисних споруд, своєчасної ліквідації аварійних ситуацій на водопровідно – каналізаційних мережах з подальшим виконанням необхідних заходів, ставити питання про впровадження сучасних технологій очищення води, застосування ефективних реагентів, фільтруючих матеріалів.

Безпечне перебування дітей у навчально-виховних та оздоровчих закладах є основною умовою збереження їх здоров’я.

Під наглядом санепідслужби області знаходиться дитячих дошкільних закладів — 562, загальноосвітніх навчальних закладів — 779, інтернатних – 55, оздоровчих закладів — 534, позашкільних закладів — 184, їдалень шкіл, ліцеїв, гімназій, УВК, ССУЗ — 778.

Загальна захворюваність дитячого населення області 16903,63 на 10 тис. дитячого населення. Вище середньообласного цей показник в Іванківському, Вишгородському, Богуславському, Миронівському районах, містах Ірпінь, Біла Церква, Буча.

В порівнянні з минулим роком зменшилась в 1,1 рази захворюваність дітей хворобами крові, хворобами сечостатевої системи; в 1,01 рази зросла захворюваність дітей хворобами ендокринної системи, хворобами ока та придаткового апарату, хворобами органів дихання, хворобами органів травлення, хворобами шкіри та підшкірної клітковини; в 1,02 рази зросла захворюваність хворобами кістково-м’язевої системи.

Для попередження сколіозів, порушення постави у школярів важливим є забезпечення навчальних закладів шкільними меблями згідно росту та вікових особливостей учнів. Практично у всіх районах та містах здійснено комплексні роботи щодо поповнення шкільних меблів. Залишається недостатня забезпеченість меблями згідно ростових особливостей учнів шкіл Богуславського, Кагарлицького, Києво-Святошинського, Поліського, Рокитнянського, Сквирського, Тетіївського, Фастівського, Яготинського районів.

Проводиться робота щодо поліпшення стану харчування дітей у навчальних закладах, удосконалення і поновлення матеріально-технічної бази харчоблоків. За приписами санепідслужби вживаються заходи щодо переоснащення харчоблоків навчальних закладів новим технологічним та холодильним обладнанням, забезпечення виконання норм харчування, охоплення гарячим харчуванням школярів відповідно до вимог чинного законодавства. Питання “Про стан організації харчування дітей в навчальних закладах Київської області” розглянуто на засіданні колегії Київської обласної державної адміністрації, за підсумками якої надано доручення голови облдержадміністрації від 01.12.2010 р. №144-1 та від 31.12.2010 № 162-1 стосовно покращення організації та якості харчування дітей в навчальних закладах області.

Згідно проведеного аналізу виконання норм харчування в дошкільних закладах складає в середньому 87 %, у загальноосвітніх закладах – 85 %. В закладах інтернатного типу норми харчування виконуються на 97,4 %.

Отримують буфетну продукцію замість гарячого харчування охоплено 98,1 % учнів 1-4 класів проти 96,7 % в минулому році, учні 1-4-х класів шкіл у Бородянському (Новобудська ЗОШ), Васильківському (ЗОШ с.с.Дослідницьке, Пшеничне, Застугна), Згурівському (Безуглівська, Малоберезанська, Старооржицька, Шевченківська ЗОШ), КиєвоСвятошинському (ЗОШ с.с. Бобриця, Мощун, Горенка), Сквирському (НВК с.Тхорівка), Володарському (ЗОШ с. Тадіївка), Білоцерківському (Озернянська ЗОШ) районах. Необхідно і далі ставити питання щодо обов`язкового забезпечення за рахунок місцевих бюджетів гарячого харчування учнів початкових класів.

Недостатні умови створені для організації трудового навчання в школах. Не відповідають санітарно — гігієнічним вимогам 49 (6,5%) майстерень навчально — виховних закладів. Найбільше таких майстерень в Києво – Святошинському, Вишгородському, Переяслав – Хмельницькому, Богуславському районах. В більшості шкіл обладнання майстерень застаріле, недостатнє забезпечення майстерень аптечками для надання першої невідкладної медичної допомоги, засобами індивідуального захисту та спецодягом, не організований питний режим.

Фізичне виховання в загальноосвітніх навчальних закладах є невід’ємною частиною формування здоров’я дітей. На виконання Київської обласної комплексної програми “Здоров’я нації” на 2003-2011 роки, що затверджена розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 06.05.2003 №247( розділу IV “Здоров’я дітей і молоді” та розділу XVIII “Формування здорового способу життя”) велика увага приділялась здійсненню контролю за створенням належних умов для зміцнення фізичного, психічного та соціального благополуччя дітей і підлітків. За приписами санепідслужби покращено матеріально-технічну базу для проведення фізичного виховання дітей, відремонтовано спортивні зали у 26 навчальних закладах області. Однак в 114 закладах відсутні спортивні зали, в 23 наявні спортивні зали не відповідають санітарно — гігієнічним вимогам. Частину уроків фізкультури школярі повинні проводити на фізкультурно-спортивних майданчиках, в обладнаних для відпочинку зонах більшість з яких не забезпечені відповідним спортивним обладнанням.

На виконання “Програми оздоровлення та відпочинку дітей Київської області на 2009-2013 роки”, схваленої Розпорядженням голови Київської облдержадміністрації від 04.03.2009р. № 149, наказу МОЗ України «Про організацію медичного забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2011 року» від 05.05.11р. № 262 велика увага приділялась оздоровленню дітей. В оздоровчий період 2011 року оздоровлено 120279 дітей, що становить 68,5% від загальної кількості дітей шкільного віку. Серед 167,5 тис. дітей шкільного віку – 84 298 (50,3%) знаходяться на диспансерному обліку.

Потребують вирішення питання про оздоровлення дітей з лікувальними заходами не лише в літні місяці, а з організацією навчального процесу в санаторно – курортних закладах, збільшення тривалості оздоровчого періоду на протязі зміни не менше 21 дня, профільного оздоровлення, покращення фізичного розвитку дітей, обладнання оздоровчих закладів спорудами спортивного профілю.

Харчування — один із найголовніших факторів, що визначає здоров’я населення. При здійсненні державного санітарного нагляду за харчовими об’єктами необхідно першочергову увагу звертати на дотримання санітарних вимог при виробництві харчових продуктів, умов їх транспортування та зберігання, організації відомчого лабораторного контролю за якістю продовольчої сировини, технологічними процесами приготування і готовою продукцією.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється в області за 8011 харчовими об’єктами. Закладами державної санітарно-епідеміологічної служби області проведено 11201 обстежень харчових об’єктів. Порушення санітарних норм і правил виявлено на 4017 об’єктах, що складає 35,9% (2010р — 30,7%). Лабораторно за мікробіологічними показниками досліджено 10861 проб харчових продуктів, з них не відповідало вимогам 271, що складає 2,5% (2010р – 2,06%).

З метою покращення якості та забезпечення безпечності продуктів харчування на підприємствах харчової промисловості, громадського харчування за приписами санепідслужби проводиться удосконалення технологічних процесів, автоматизація виробництва продуктів харчування, забезпечується виробничий контроль продовольчої сировини та готової продукції лабораторіями підприємств, або атестованими лабораторіями інших відомств на договірних засадах. Необхідно і далі проводити роботу по впровадженню державного санітарно-епідеміологічного нагляду та контролю харчових продуктів, що імпортуються на територію області відповідно до переліків та програм вибіркового контролю харчових продуктів; посилити державний санітарно-епідеміологічний нагляд за виробництвом, транспортуванням, обігом харчових продуктів, щодо використання генетично модифікованих організмів згідно вимог Закону України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично – модифікованих організмів”.

В області розроблено і затверджено комплекс заходів щодо зниження рівня професійної захворюваності в усіх галузях промисловості та сільському господарстві. До керівників підприємств районів області доведено до виконання вимоги щодо запобігання професійним захворюванням.

Атестація робочих місць за умовами праці за 5 останніх років проведена на 28013 робочих місцях, що становить 11,3% від загальної кількості робочих місць, та 53,8% від робочих місць, на яких наявні шкідливі умови праці. За результатами атестації шкідливі умови праці підтверджені на 22714 робочих місцях. Незадовільна ситуація з атестацією робочих місць у сільському господарстві, атестовано лише 5,4% робочих місць.

За результатами проходження працюючими у шкідливих умовах праці періодичних (попередніх) медичних оглядів встановлено, що порівняно з минулим роком ситуація з медичними оглядами дещо поліпшилась. Відсоток охоплення працюючого населення медичними оглядами складає 98,4%, найнижчі показники в Іванківському, Макарівському, Поліському, Сквирському, Ставиеанському та Фастівському районах.

При проведенні попередніх та періодичних медичних оглядів переважна більшість лікувально-профілактичних закладів області не в змозі забезпечити передбачений даним Наказом повний обсяг лабораторних досліджень внаслідок незадовільного матеріально–технічного стану та відсутності спеціалізованої діагностичної апаратури. Зазначене суттєво знижує якість проведених медичних оглядів та не відображає дійсного рівня професійної патології оглянутих працівників.

Актуальним питанням залишається відсутність у багатьох лікувально-профілактичних закладах лікаря-профпатолога та спеціальної підготовки з профпатології лікарів, що входять до складу комісій.

На території Київської області розташовано одне підприємство, що виробляє промислову хімічну продукцію – ТОВ “Інтерфом” (Обухівський район). Застосовують, або зберігають хімічні речовини та біологічні чинники, які підлягають державній реєстрації небезпечного фактора 46 підприємств, в тому числі 7 виробників полімерної продукції. Протягом 2011 року у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України зареєстровано 18 речовин хімічного походження, що підлягають державній реєстрації.

Необхідно посилити державний санітарно-епідеміологічний нагляд за своєчасністю проведення медичних оглядів працівників, проведенням атестації робочих місць за умовами праці, сертифікацією небезпечних чинників, що застосовуються на виробництві.

На виконання Указів Президента України відповідно до Комплексної програми “Здоров’я нації” на 2003-2011 роки, постанов Кабінету Міністрів України в області розроблена “Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки в Київській області”, «Програма поводження з ТПВ на 2007 – 2011 роки». На території області проводиться ліквідація стихійних звалищ, організація санітарної очистки, упорядкування полігонів твердих побутових відходів. Питома вага міського населення охопленого плановою санітарною очисткою становить 88,3%. Потребує покращення організація санітарної очистки в приватному секторі та садових товариствах в більшості районів області.

В області функціонують 443 підприємства, що є джерелами забруднення атмосферного повітря. На виконання ст. 19 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” в 2011 році фахівцями санепідслужби проведено лабораторні дослідження стану атмосферного повітря навколо 960 об’єктів. Досліджено 19702 проби атмосферного повітря на межі санітарно – захисної зони та житловвої забудови, перевищень ГДК виявлено у 55 (0,3%) пробах.

Виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій вуглеводнів на межі санітарно – захисної зони АЗС КОФ СП ТОВ « Кершер»; оксиду вуглецю та двоокису азоту від виробництва « Техноцентр»; вуглеводнів від АЗС ПІІ «Лукойл Україна», АЗС ТОВ «Абріколь – ЛТД», АЗС ПП «Еріс» м Біла Церква; аміаку від ВАТ «Квіти сервіс» Броварського району. Керівникам підприємств направлені приписи шодо проведення заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та проведення повторних досліджень, ВАТ «Квіти сервіс» тимчасово заборонено експлуатацію.

У 2011 році розглянуто 270 документів, у яких проводиться обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств. Підготовлені висновки державної санітарно — епідеміологічної експертизи.

За невиконання приписів державної санепідслужби накладено 86 штрафів, заборонялась експлуатація 7 об’єктів в Бориспільському, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівському, Києво-Святошинському районах.

З метою зменшення негативного впливу промислових підприємств необхідно ставити питання організації санітарно-захисних зон, впровадження безвідходних чи маловідходних технологій, виконання заходів передбачених проектами нормативів гранично-допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу. Ці питання повинні бути під постійним контролем фахівців закладів державної санепідслужби.

Виходячи з викладеного, пріоритетними напрямками діяльності закладів державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області у 2012 році є:

  • здійснення дієвого та ефективного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог чинного санітарного законодавства, виконанням державних та відповідних обласних програм, комплексних планів заходів, спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, профілактику інфекційної та неінфекційної захворюваності населення, охорону довкілля, у т.ч. Загальнодержавної програми “Питна вода України” на 2006-2020 роки, Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами, Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз тощо;
  • оптимізація структури та чисельності закладів державної санітарно-епідеміологічної служби;
  • нагляд за здійсненням комплексу заходів по боротьбі з туберкульозом і ВІЛ-інфекцією/СНІДом з метою стабілізації епідемічної ситуації;
  • посилення контролю за виконанням обсягів профілактичних щеплень, обгрунтованістю медичних протипоказів, активізація санітарно-освітньої та роз’яснювальної роботи серед населення щодо важливості та необхідності проведення профілактичних щеплень з метою зменшення кількості відмов від проведення щеплень, забезпечення належного зберігання та транспортування імунобіологічних препаратів з дотриманням «холодового ланцюга»;
  • здійснення ефективного нагляду за проведенням комплексу заходів, направлених на попередження виникнення і розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій, в першу чергу у пологових, дитячих, хірургічних стаціонарах, звернувши особливу увагу на дотримання санепідрежиму, здійснення мікробіологічного моніторингу та інфекційного контролю в акушерських, хірургічних стаціонарах;
  • недопущення завезення в область особливо небезпечних, в тому числі карантинних інфекцій, посилення заходів по забезпеченню надійного рівня біобезпеки;
  • попередження спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних з об’єктами держсанепіднагляду;
  • проведення комплексу заходів, направлених на попередження виникнення та розповсюдження місцевих випадків малярії, профілактики інших паразитозів, покращення якості діагностики паразитарних захворювань;
  • здійснення заходів щодо формування здорового способу життя з метою збереження здоров’я населення і, в першу чергу, дітей;
  • контроль виконання заходів, направлених на запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням (отруєнням);
  • забезпечення нагляду за дотриманням норм радіаційної безпеки і відповідних санітарних правил підприємствами, установами, організаціями, що виробляють, зберігають, транспортують, використовують радіоактивні речовини та джерела іонізуючих випромінювань, проводять їх захоронення, знищення чи утилізацію;

Основними завданнями державної санітарно-епідеміологічної служби області у 2012 році є:

  • забезпечення неухильного виконання Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”;
  • здійснення ефективного державного санепіднагляду, визначення пріоритетних заходів профілактики захворювань, захисту населення від шкідливого впливу факторів довкілля; вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров’я населення; встановлення факторів довкілля, що шкідливо впливають на здоров’я, підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення; запобігання занесенню та розповсюдженню особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб, масових інфекційних та неінфекційних, професійних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей, здійснення своєчасного та якісного проведення комплексу дезінфекційних заходів, здійснення контролю за виконанням режимних наказів у ЛПЗ, державний облік інфекційних та професійних захворювань та отруєнь; посилення держсанепіднагляду за об’єктами централізованого водопостачання населення, організацією відомчого лабораторного контролю якості питної води;
  • участь у розробці та реалізації регіональних програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, вірусних гепатитів, внутрішньолікарняних інфекцій, сказу та інших зоонозів, паразитарних хвороб, імунопрофілактики, охорони материнства і дитинства, формування здорового способу життя та профілактики захворювань; проведення заходів по впровадженню даних програм та контролю їх виконання відповідно до компетенції служби;
  • контроль за виконанням в області нормативних актів з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення;
  • покращення санітарно-епідемічної ситуації в області, вирішення організаційних, санітарно-гігієнічних та епідеміологічних проблем шляхом виконання поставлених завдань та досягнення показників діяльності, визначених даним планом;
  • санітарна охорона території області;
  • забезпечення державного санітарного нагляду за виконанням вимог Закону України «Про пестициди і агрохімікати», інших нормативно-правових актів, що регулюють умови зберігання, транспортування, торгівлі і застосування пестицидів та агрохімікатів;
  • здійснення контролю за своєчасним і у повному обсязі проведенням профілактичних щеплень населення проти інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики, в першу чергу дитячого населення та осіб з “груп ризику”;
  • забезпечення держсанепіднагляду за дотриманням норм радіаційної безпеки, відповідних санітарних правил, а також норм, установлених іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки, підприємствами, установами, організаціями, що виробляють, зберігають, транспортують, використовують радіоактивні речовини та джерела іонізуючих випромінювань, здійснюють їх захоронення, знищення чи утилізацію. Проведення моніторингу здоров’я населення та довкілля.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   …   67
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий