Кафедра шкірних та венеричних хвороб

Змістовний модуль Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках
Кафедра шкірних та венеричних хвороб

Скачати 283.39 Kb.

Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 283.39 Kb. ДЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»

Кафедра шкірних та венеричних хвороб

Автор: Погребняк Л. А.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Модуль 1. Дерматовенерологія
Змістовний модуль 2. Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках

З ДИСЦИПЛІНИ «ДЕРМАТОЛОГІЯ. ВЕНЕРОЛОГІЯ»

студентів ІV курсу спеціальностей «Лікувальна справа», «Педіатрія»,

«Медико-профілактична справа»

“Затверджую”

Зав. кафедрою _______________

“____” ________________ 201__ р.

Методична розробка практичного занятя

з дисципліни «Дерматологія. Венерологія»

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРЛОГІЯ.

Змістовний модуль 2. Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках

Тема 6. Основні прояви піогенного ураження гладкої шкіри.

Тема 7. Основні прояви піогенного ураження придатків шкіри.
Актуальність теми: Розповсюдженість гноячкових захворювань шкіри досягає високого рівня. Прояви піодермій часто є симптомами небезпечного захворювання як для здоров’я самого пацієнта так і його оточення. Лікарі всіх спеціальностей повинні добре знати клінічні прояви, принципи діагностики та лікування піодермій, грамотно провести курацію хворих з піодерміями.
Конкретні цілі

  1. Знати шляхи та імовірні умови інфікування біогенною флорою.
  2. Знати класифікацію та загальні особливості піогенного ураження.
  3. Аналізувати роль різних чинників, що сприяють їх розвитку
  4. Розуміти загальний перебіг та клініку піодермій.
  5. Знати особливості піогенного ураження слизових оболонок.
  6. Орієнтуватись в типових проявах стрептодермий.
  7. Знати характерні клінічні особливості стафілодермій.
  8. Знати принципи терапії та профілактики піогенних уражень.

Необхідні базові знання та вміння

  1. Анатомія, гістологія, фізіологія шкіри. Функції шкіри: захисна, теплорегулююча, секреторна, всмоктувальна та ін.
  2. Етіологія піодермій.
  3. Патогенез хвороб шкіри. Патологічна фізіологія та морфологія типових патологічних процесів шкіри.
  4. Принципи обстеження хворих. Методи лабораторних обстежень (загальні і спеціальні).
  5. Принципи лікування хворих. Медикаментозна терапія. Лікарські форми для зовнішнього застосування. Методи фізіотерапії. Санаторно-курортне лікування. Дієтотерапія.

Основні питання теми

  1. Етіологічні чинники розвитку піодермій людини
  2. Класифікація піогенних уражень шкіри людини
  3. Клінічні різновиди імпетиго:
  4. Звичайна ектима.
  5. Хронічна дифузна стрептодермія
  6. Шанкриформна піодермія.
  7. Хронічна глибока виразково-вегетуюча піодермія.
  8. Фолікуліти. Фурункул Карбункул Гідраденіт.
  9. Вугрова хвороба. Розацеа.
  10. Принципи терапії піодермій.

Питання для самостійної позааудиторної роботи

  1. Умови інфікування та розвитку піогенної флори в шкірі.
  2. Класифікація та загальні особливості піогенного ураження.
  3. Чинники, що сприяють їх розвитку піодермій.
  4. Особливості піогенного ураження слизових оболонок.
  5. Принципи терапії та профілактики піогенних уражень.

1. Умови інфікування та розвитку піогенної флори в шкірі.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Класифікація та загальні особливості піогенного ураження.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Чинники, що сприяють їх розвитку піодермій.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Особливості піогенного ураження слизових оболонок.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Принципи терапії та профілактики піогенних уражень.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовний модуль 2. Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках
Тема 6. Основні прояви піогенного ураження гладкої шкіри.

Тема 7. Основні прояви піогенного ураження придатків шкіри.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ. Етап 1
1. Епідеміологія піодермій:

а найчастіша патологія шкіри; б деякі форми контагіозні; в епідемічно небезпечне захворювання; г є нормою для людини; д практично неконтагіозне захворювання.
2. Пустульозні елементи при піодерміях треба відрізнять від проявів:

а хронічного сепсису; б сифілісу; в туберкульозу; г мікозів; д корости
3. Піодермії це:

а алергічні захворювання шкіри;

б прояви деяких захворювань шкіри;

в гноячкові захворювання шкіри та її придатків;

г вид морфологічних елементів висипки;

д паразитарні захворювання шкіри та її придатків.
4. До стафілодермій відносять:

а вульгарне імпетиго; б остіофолікуліт; в бешиха; г фурункул; д епідемічна пухирчатка новонароджених.
5. До стрептодермій відносять:

а гідраденіт; б вульгарна ектима; в ангулярний стоматит; г везикулопустульоз; д імпетиго нігтьового валика.
6. Етіологія піодермій:

а кліщі; б найпростіші паразити; в віруси; г пошкодження шкіри; д різні види стафілококів та стрептококів.
7. Ускладненням піодермій може бути:

а сепсис; б синдром дисимінованого внутрішньосудинного загустіння крові; в гангрена;

г інфекційно-токсичний шок анафілаксія; д екзематизація.
8. До стрепто-стафілодермій відносять:

а фурункул; б гідраденіт; в хронічна дифузна піодермія; г вульгарна ектима; д вульгарне імпетиго.
9. Для етіотропного лікування стафілококової інфекції в нинішній час рекомендовано використовувати:

а антибіотики; б антисептики; в кортикостероїди; г антигістамінні засоби; д динітрохлорбензол.
10. Класифікація піодермій:

а серологічна; б за поширеністю та локалізацією; в за глибиною розташовування; г за характером та термінами перебігу; д етіологічна.

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовний модуль 2. Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках
Тема 6. Основні прояви піогенного ураження гладкої шкіри.

Тема 7. Основні прояви піогенного ураження придатків шкіри.

Ситуаційні задачі – письмове опитування. Етап 2
Задача 1. У дитини на 6 день життя в ділянці потилиці, шиї, сідниць з’явилися пухирці, заповнені серозно-гнійним вмістом, які щільно вкривають шкіру. Загальний стан дитини не порушений.

  1. Про який діагноз можна думати?
  2. Які методи, методики та засоби лікування доцільно застосовувати у лікуванні?

Задача 2. Хворий скаржиться на болючі висипання в правій пахвовій ділянці, загальне нездужання, підвищення температури тіла до 38 градусів. Об’єктивно: визначається три гостро запальних вузли, грушоподібної форми, розміром з волоський горіх із флуктуацією в центрі, шкіра над ними гіперемійована, набрякла.

  1. Про який діагноз можна думати?
  2. З яким захворюваннями необхідно диференціювати подібні прояви патології?

Задача 3. До дерматолога звернулась хвора, 32 роки, зі скаргами на появу висипань в ділянці кутиків губ, що супроводжуються незначним свербежем. Хворіє близько трьох днів. Об’єктивно: на фоні незначної гіперемії поодинокі дрібні фліктени та поверхневі ерозії вкриті медово-жовтими кірочками.

  1. З якими захворюваннями необхідно диференціювати ці прояви патології і як?
  2. Яке лікування необхідно призначити у цьому випадку?

Задача 4. У новонародженої дитини через 10 днів після народження раптово підвищилася температура до 390. Об’єктивно: на еритематозній шкірі в ділянці пупка, живота, грудей, з’явилися численні міхури величиною з горошину, без інфільтрації в основі, місцями визначаються яскраво-червоні вологі ерозії з обривками епідермісу по периферії.

  1. Який діагноз найбільш імовірний в цьому випадку?
  2. Які лікувально-профілактичні заходи необхідно планувати?

Задача 5. Хворий 27 років, подає скарги на появу виразки на статевому члені. Тиждень тому появився міхурець, що турбував свербежем. Після постійного розчухування виникла виразка. Об’єктивно: на припуціальному мішку наявна виразка 0,3 × 0,2 см округлої форми з чіткими межами, покрита багатошаровою кіркою, при знятті якої дно виразки покрите сірим нальотом. Навколо неї шкіра почервоніла, виразка болюча, м’яка при пальпації. Лімфатичні вузли не збільшені. Реакція Васермана негативна.

  1. Який діагноз найбільш імовірний в цьому випадку?
  2. З яким захворюваннями необхідно диференціювати подібні прояви патології?

Перелік практичних навичок до заняття

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРЛОГІЯ.

Змістовний модуль 2. Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках
Тема 6. Основні прояви піогенного ураження гладкої шкіри.

Тема 7. Основні прояви піогенного ураження придатків шкіри.

  1. Методика опитування хворого (збір скарг та даних анамнезу).
  2. Методика спеціального огляду хворого.
  3. Пальпаторне дослідження елементів висипки.
  4. Діаскопія.
  5. Визначення симптому Нікольського.
  6. Дослідження елементів висипки методом пошкрябування.
  7. Дослідження елементів висипки натисканням зонду.

Зразок бланку для описання хворого на захворювання шкіри
П.І.Б.______________________________________№ (облікового документа)

«___»_________200_р. хворий поступив до шкірного відділення (назва закладу) за направленням

_____________________________________________________________________________

Скарги:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Анамнез хвороби: вважає себе хворим з_________________________________________

Коли помітив__________________________________________________________________

Захворювання пов`язує: ________________________________________________________

Звернувся до лікаря:____________________________________________________________

Лікувався амбулаторно, в стаціонарі, санаторії, самостійно___________________________

Проведення лікування з позитивним, негативним ефектом, без змін____________________

Теперішнє загострення захворювання_____________________________________________

Звернувся до лікаря____________________________________________________________

І був направлений на стаціонарне лікування________________________________________

Анамнез життя: в дитинстві переніс: кір, скарлатину, вітрянку, кірову червінку,

Дифтерію, дизентерію, малярію__________________________________________________

Дорослим переніс______________________________________________________________

Операції, травми ______________________________________________________________

Туберкульоз, сифіліс, гонорею___________________________________________________

Хвороба Боткіна, захворювання печінки та жовчовивідних_____________________

шляхів_______________________________________________________________________

Алергологічний анамнез________________________________________________________

Спадковість___________________________________________________________________

Переливання крові та кровозамінників за останні 5 років_____________________________

Менструації з__________ років, болісні, безболісні.

Вагітностей_______, абортів_______, викиднів_______, мертвонароджених_____________

Палить, не палить.

Алкоголь вживає: регулярно, періодично, рідко, не вживає.

Побутові умови________________________________________________________________

Склад сім`ї___________________________________________________________________

Служба в армії_________________________________________________________________

Додаткові

нотатки_______________________________________________________________________

Відвідання стоматолога за останні 6 міс.___________________________________________

Парентеральні втручання за останні 6 міс._________________________________________

_____________________________________________________________________________

Об`єктивний статус: Загальний стан_____________________________________

Свідомість___________________________хворий: ходячий, лежачий.

Статура_____________________________Вгодованність_____________________________

Зріст: середній, низький, високий.

Шкіра поза місцями ураження___________________________________________________

Вираз обличчя: спокійний, стомлений, збуджений__________________________________

Рогівка очей: чиста, замутнена, рубці_____________________________________________

Язик: сухий, вологий, обкладений, малиновий______________________________________

Мигдалики: збільшені, 1-2-3 ст. без відхилень______________________________________

Кістково-м язова система________________________________________________________

Лімфатичні вузли: збільшені, болісні спаяні з навколишніми тканинами, еластичні,

ущільнені, горбикуваті, без відхилень

_____________________________________________________________________________

Обстеження молочної залози_____________________________________________________

Межі легенів __________________________________________________________________

Дихання: везикулярне, бронхіальне, послаблене, жорстке____________________________

Хрипи: сухі, вологі, крепітація___________________________________________________

Серцеві межі__________________________________________________________________

Ритм: нормальний, аритмія______________________________________________________

АТ___________________________мм. рт. ст. пульс_____________ударів за хвилину

Сухожильні рефлекси: підвищенні, послаблені, без відхилень_________________________

Положення в позі Ромберга: стійке_______________________________________________

Пальцево-носова проба впевнена_________________________________________________

Живіт: м`який. безболісний______________________________________________________

Печінка та селезінка: не збільшені________________________________________________

Симптом Пастернацького: позитивний, негативний__________________________________

Справа, зліва__________________________________________________________________

Фізіологічні випорожнення______________________________________________________

Спеціальний статус

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Методика опитування хворого (збір скарг та даних анамнезу)

Насамперед з’ясовують скарги хворого. Зазвичай, це можуть бути різні суб’єктивні відчуття, що супроводжують висип: свербіж, печія, біль, оніміння, підвищення чи зниження чутливості, гіпо- і анестезія тощо.

Аналізують інтенсивність свербежу, який буває сильним при нейродерміті, екземі, свербці, кропив’янці, корості, червоному плоскому лишаї, грибоподібному мікозі та інших дерматозах, помірним — при псоріазі, піодермітах, рожевих вуграх тощо.

Печію хворі відзначають при герпетиформному дерматозі Дюрінга, пухирцевому лишаю, пустульозному псоріазі; біль — при глибоких піодермітах, трофічних виразках; анестезію — при лепрі (проказі), сирингомієлії та ін.

Не менш важливими є анамнестичні дані щодо порушень загального характеру, які турбують хворих на шкірні та венеричні хвороби (втрата апетиту, безсоння, зниження працездатності, дратівливість, підвищення температури).

З’ясовують ознаки порушення функції інших органів та систем, що можуть спричинити дерматоз або стати фоном, на якому він розвинеться чи сприяти загостренню хвороби (алергійні дерматози, свербіж шкіри, порфірія та ін.) Нерідко хвороби шкіри пов’язані з порушеннями менструального циклу, вагітністю, клімаксом, ендокринопатіями.

Слід відзначити, що опиратися повністю на анамнестичні дані про суб’єктивні відчуття не слід. Оцінка та інтерпретація їх залежить від психіки хворого, характеру сприйняття, помисливості.

Висипи на шкірі зазвичай асоціюються у хворого з неминучим свербежем, якого насправді може й не бути (псоріаз). Отже, виникає необхідність більш детального з’ясування характеру проявів хвороби: ритмічність нападів свербежу, болю, печії, в який період вони переважають, їх тривалість, зв’язок із факторами довкілля, тривалістю захворювання, порою року, місцем появи і загострень. Так, наприклад, вузлувата еритема, багатоформна ексудативна еритема виникають частіше навесні і восени, а дисемінований нейродерміт, псоріаз, вульгарні вугри — взимку, червоний вовчак, рожеві вугри, «сонячна екзема», порфирія — влітку.

Низка хвороб (фіксована еритема, простий міхурцевий лишай та ін.) схильні до рецидивування, інші ж (оперізуючий лишай, інфільтративно-нагнійна трихофітія) -практично не мають рецидивів.

Важливе значення у діагностиці посідають й інші дані: вік та стать хворого, вік на початок хвороби, Наприклад, туберкульоз шкіри зазвичай розпочинається в дитинстві або юнацтві, а червоний вовчак – в дорослому віці. Деякі хвороби уражають осіб певного віку. Так, стафілококовий сикоз, ринофіма, вузликовий хондродерматит майже завжди зустрічаються у дорослих чоловіків; везикулопустульоз, епідемічна пузирчатка — у немовлят; рожеві вугри, хронічна трихофітія – у дорослих; хвороба Фокса-Фордайса — у жінок.

При деяких хворобах шкіри велику роль відіграє постійне чи тимчасове проживання в тій чи іншій географічній місцевості (ендемічні вогнища) (лепра, хвороба Боровського, флеботодермії).

Важливим є з’ясування характеру роботи, наявності хімічних, фізичних та біологічних шкідливостей, з якими контактує хворий, особливо при діагностиці професійних дерматозів, озноблення, туберкульозу, еризепелоїду, окремих форм дерматомікозів тощо.

Для постановки правильного діагнозу мають значення відомості про перебіг хвороби, місце її виникнення, характер первинних морфологічних елементів, їх подальша еволюція, Іноді хворий може висловити свою думку щодо причини появи висипу, проте до його міркувань треба ВІДноситись критично. Важливу інформацію можна отримати при з’ясуванні попереднього лікування і його результативності.

Для розпізнавання хвороби непересічне значення має анамнез життя, Умови, в яких ріс і розвивався хворий, характер його трудової діяльності (професійні шкідливості), умови побуту, харчування, захоплення (фотографія, садівництво і городництво, розведення риб, звірів, домашніх тварин тощо), спадковий анамнез (перенесені або наявні хвороби шкіри у кровних родичів), шкідливі звички (алкоголь, тютюнопаління, вживання наркотичних середників).

Збір анамнезу у хворих на недуги, що передаються статевим шляхом (венеричні хвороби) має свої особливості. Насамперед, це вміння лікаря знайти із хворим психологічний контакт, що необхідно для з’ясування питань інтимного характеру (джерело і статеві контакти). Ці хворі часто подають неправдиві дані про себе, свої контакти, соромлячись і боячись розголосу, конфліктів на роботі, в сім’ї, а нерідко і свідомо приховують, не розуміючи, що цим вони наносять моральну і фізичну шкоду рідним і близьким.

Особливо важко зібрати анамнез у дітей, які не завжди вміють диференціювати свої відчуття, не пам’ятають початок і перебіг хвороби, а тим паче попередню терапію. У цих випадках звертаються до послуг родичів чи осіб, що доглядають за дитиною.

Якщо хворого раніше вже обстежували і лікували, тоді корисно ознайомитись із результатами обстеження, детальною випискою із амбулаторної карти, історії хвороби.

Важливим для призначення майбутнього лікування є з’ясування питання: «Які ліки допомагали хворому при попередньому лікуванні?». Віра пацієнта в ліки має виключне значення для формування призначеної вами терапії.

Необхідно пам’ятати, що економити час на збирання анамнезу не варто. При неповному з’ясуванні анамнестичних даних діагностика може ускладнитися. Проте, процес збору анамнезу повинен бути керованим з боку лікаря, особливо у емоційних хворих та пацієнтів з хронічними захворюваннями.

  1. Методика спеціального огляду хворого

Огляд – це перший і без сумніву важливий метод обстеження хворого із хворобою шкіри. Огляд проводиться при розсіяному денному або достатньо яскравому електричному світлі, краще лампі денного світла. Температура в кімнаті (кабінеті) повинна бути 22-23°С, адже низька температура викликає спазм судин (шкіра блідне), а більш висока розширює їх (настає гіперемія), що викривлює справжній колір шкіри. Бажано, щоб хворий 3-5 хвилин до огляду був оголений з метою адаптації шкіри до температури кімнати.

Оглядати необхідно весь шкірний покрив, звертаючи увагу і на обличчя хворого, яке може виражати різні емоції і стани (дратівливість, страждання, втомленість, байдужість тощо), що властиве хворим на різні дерматози. Якщо язик є дзеркалом шлунково-кишкового тракту, то шкіра обличчя — є дзеркалом здоров’я людини.

Форма і деформація носа має значення при діагностиці сифілісу (“сідлоподібний ніс”:), туберкульозного вовчака (»баранячий ніс»), ринофіми («шишкоподібний ніс»).

Іноді при огляді необхідно користуватися збільшувальним склом (лупою), краще із збільшенням не більше, ніж у 3-5 разів. Найбільш зручною є бінокулярна лупа, яку одягають на чоло. При цьому обидві руки є вільними, що дозволяє поєднати огляд з пальпацією, гратажем.

При огляді шкіри за допомогою лупи краще розрізняти характер лусок, кірок, петехіальний та розеольозний висипи. Молодим лікарям слід спочатку навчитися оглядати шкіру неозброєним оком.

Звертають увагу на забарвлення шкіри, що в нормі може бути блідою, рожевою, смуглою, “тілесного” кольору. У здорових людей вона матова, не має жирного блиску, відсутні поширені протоки сальних залоз, при деяких хворобах шкіра змінює свій природній колір. Вона може бути синюшною при застійних явищах, синьо-бурою при акродерматиті, коричневою — при початковій стадії грибовидного мікозу, жовтою — при жовтяниці, сірувато-чорною — при іхтіозі, меланодермії, бронзовою — при адісоновій хворобі.

При дерматозах, де порушена функція вегетативного відділу нервової системи, шкіра буває вологою: при свербці, нейродерміті, іхтіозі — сухою.

Під час огляду шкіри визначають морфологічні елементи: первинні (пляма, папула, горбик, вузол, міхурець, міхур, гноячок), вторинні (вторинна пляма, луска, кірка, ерозія, виразка, розчух, ліхенізація, вегетація, рубець, тріщина). При огляді можна мати уявлення про локалізацію і колір елемента, але для повної його характеристики необхідно застосувати пальпацію і пошкрябування. Наприклад, візуально не можна визначити точні розміри горбика чи вузла, адже на поверхні шкіри контурується лише верхня частина елемента. Без пошкрябування важко оцінити наявність лусок (приховане лущення), ступінь їх прикріплення до елемента (фолікулярний гіперкератоз), характер лу­щення.

При огляді визначають мономорфізм (псоріаз, червоний плоский лишай, вульгарна пузирчатка, кропивниця) або поліморфізм висипу, коли спостерігаємо декілька морфологічних елементів. Справжній поліморфізм буває тоді, коли є декілька первинних елементів (герпетиформний дерматоз Дюринга), несправжній (еволюційний), коли є і первинні, і вторинні елементи (екзема, фурункульоз).

Особливу увагу звертають на взаєморозташування висипань: фокусне (елементи не зливаються, між ними є здорова шкіра), дифузне (злиття елементів у великі вогнища), їх розповсюдженість: обмежена (вогнищевий нейродерміт, вогнищева склеродермія, невус, простий міхурцевий лишай, бородавчастий туберкульоз), розповсюджена (псоріаз, токсикодермія, рожевий і червоний плоский лишаї); тотальна (еритродермія); інші особливості: симетрична (справжня екзема, псоріаз), асиметрична (дерматофітія, бородавчастий туберкульоз, кільцеподібна гранульома, контактний дерматит); пов’язана з нервовими закінченнями (оперізуючий лишай, лінійний червоний плоский лишай, лінійний невус), судинами (ангіїти), фігурна (псоріаз, мігруюча еритема), повзуча (туберкульозний вовчак, лепра, горбковий сифіліс).

Оглядають волосся, нігті, зовнішні статеві органи, шкіру заднього проходу.

При огляді червоної облямівки губів звертають увагу на її колір, сухість, наявність лусочок, тріщин, ерозій, виразок, кірок. Оглядають слизову оболонку ротової порожнини, при цьому можна спостерігати висипи, зміну кольору, ерозії, виразки, наліт (кандидоз, сифіліс, червоний плоский лишай, справжня пузирчатка тощо).

  1. Пальпаторне дослідження елементів висипки

Важливий діагностичний прийом, який вимагає певних навичок і практики. Пальпаторно визначають еластичність і тургор (тонус) шкіри, щільність, болючість та інші характеристики елементів висипки. При цьому слід пам’ятати, що еластичність і тонус шкіри в різних ділянках є різним у однієї і тієї ж людини, він залежить і від віку. Так, при старінні еластичність і тургор знижуються. Дуже цінною є пальпація при гіпереластичній шкірі. Пальпаторно також можна визначити підвищення або зниження температури уражень шкіри (бешиха, глибока стафілодермія, еритродермія, хвороба Рейно, склеродермія), вологість, жирність, розміщення висипань (епідерміс, дерма, гіподерма), їх розміри, консистенцію, з’єднання з оточуючою тканиною, болючість.

При набряку визначають його вираженість, деякі особливості (ущільнений набряк — атиповий твердий шанкер; розм’якшення — флюктуація при абсцесі, гідраденіті; відсутність болючості — атипова первинна сифілома тощо). Відчуття провалювання пальця буває при атрофодермії, тертушки — при фолікулярних кератозах, феномен «кнопки дзвінка» — при хворобі Реклінггаузена.

У випадку підозри на сифіліс або інше контагіозне захворювання пальпацію слід проводити в гумових рукавичках або через 2-3 пласти марлі. Своєрідне відчуття наявності вузликів на волоссі буває при монілетріксі, а нерівностей шкіри, що нагадує дорогу, викладену камінням — при амілоїдозі шкіри.

  1. Діаскопія

Діаскопія (вітропресія)– це метод спеціального дерматологічного дослідження, що дозволяє визначити дійсний, але прихований судинною реакцією колір елементу висипки через натискування на уражену ділянку шкіри предметним склом або спеціальним приладом — діаскопом, який виготовляється з пластмасової прозорої пластинки. За допомогою даного методу можливе визначення характеру елементів (запальний, незапальний, судинний, пігментний тощо). Якщо еритема зумовлена лише розширенням судин, то при діаскопії вона зникає і шкіра набуває свого звичайного забарвлення. При геморагічних і пігментних плямах колір не змінюється. Цей метод допомагає при діагностиці туберкульозного вовчака (симптом «яблучного желе», розеольозному висипі, кільце-видній телеангіектатичній пурпурі Майокі та інших різновидах пурпури.

  1. Визначення симптому Нікольського

Визначення симптому Нікольського має виключну діагностичну цінність при справжній (акантолітичній) пузирчатці та епідермолізі. При потягуванні за обривок покришки пузиря спостерігаємо відшарування верхніх шарів епідермісу в межах здорової шкіри поза дном пузиря. Це явище зумовлене акантолізом або епідермолізом. Симптом Нікольського може зустрічатися і при сімейній пузирчатці, бульозному пемфігоїді, гострій лихоманковій пузирчатці, токсичному некролізі Лайєла. Легке потирання пальцем шкіри між двома міхурами також викликає відшарування епідермісу. У низці випадків симптом може бути позитивним і в ділянках, віддалених від пузирів (листовидна пузирчатка).

При натискуванні пальцем на непошкоджений пузир його площа збільшується, покришка стає в’ялою, так як тиск рідини призводить до відшарування епідермісу в протилежний бік від місця натискання (симптом Асбо-Ханзена — варіант симптому Нікольського). При тривалому перебуванні хворого в одному положенні (сидячи, лежачи) може виявлятися «спонтанний» симптом Нікольського (симптом «груші» Шеклакова), коли рідина постійно тисне на край пузиря, відшаровуючи епідерміс.

Симптом Нікольського допомагає диференціювати акантолітичну пузирчатку від бульозної форми багатоформної ексудативної еритеми, неакантолітичної пузирчатки, вегетуючої піодермії Галопо, хвороб Дюринга і Дар’є, субкорнеального пустульозу.

  1. Дослідження елементів висипки методом пошкрябування

Пошкрябування (гратаж) – це метод спеціального дерматологічного дослідження. Проводиться предметним склом або тупим скальпелем. За допомогою цього методу виявляють лущення шкіри, визначають його характер (борошноподібне, висівкоподібне, дрібно- і великопластинчасте лущення), щільність прилягання лусочок до поверхні шкіри. Цим методом виявляють характер з’єднання лусок і кірок з елементами висипки, ступінь сухості або вологості кірок, стан поверхні шкіри під ними. Іноді при пошкрябуванні хворі відзначають болючість (симптом Беньє-Мещерського при дискоїдному червоному вовчаку). Метод застосовують для діагностики псоріазу (псоріатична тріада: феномен стеаринової плями, термінальної плівки, точкової кровотечі), різнокольорового лишаю (висівкоподібне лущення), краплеподібного парапсоріазу (приховане лущення, симптом облатки, симптом точкових крововиливів) і інших дерматозів. Слід застерегти від проведення гратажу нігтем, адже при цьому можливе зараження (дерматомікоз, папульозний сифілід та ін.).

  1. Дослідження елементів висипки натисканням зонду

(феномен провалювання зонду – симптом Поспєлова)

Горбики (люпоми) при туберкульозному вовчаку, внаслідок руйнування в них еластичних і колагенових волокон (казеозний розпад) набувають тістуватої, м’якої консистенції. Враховуючи цю особливість О.І. Поспєлов (1886) запропонував дослідження цих елементів висипки натисканням зонду, при чому спостерігається симптом провалювання зонду: при легкому натискуванні головчастим зондом у дослідника з’являється відчуття «провалювання», а на поверхні горбика залишається вдавлення (ямка), яке дуже повільно виповнюється. Це явище можна порівняти з відчуттям, яке спостерігається при натискуванні пальцем на дріжджове тісто. Для порівняння натискують зондом поряд на неуражену шкіру, де вдавлення швидко виповнюється, – або на інфільтративні елементи висипки, – при яких шкіра навколо елементу ураження суттєво зміщується разом із заглибленням зонду у елемент висипки.

Рекомендована література

  1. Дерматологія, венерологія. Підручник /За редакцією В.І. Степаненка. — К.: КІМ, 2012. – 904 с.
  2. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. — К.: Здоров’я, 1995. — 260с.
  3. Савчак В.І., Галникіна С.О. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом. — Тернопіль, «Укрмедкнига», 2001, — 507с.
  4. Дерматовенерология. Учебное пособие / Под редакцией В. П. Федотова, А. Д. Дюдюна, В. И. Степаненко. Изд-е 2. рус.– Днепропетровск–Киев: изд-во «Свидлер А.Л.», 2011. – 652 с. (Рекомендований ЦМК з вищої освіти МОЗ України як навчальний посібник для лікарів-інтернів, лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти з фаху «Загальна практика — сімейна медицина»).
  5. Методи дослідження в дерматовенерології та оформлення історії хвороби. Дерматовенерологічна термінологія. Навчальний посібник для студентів медичного факультету і лікарів-інтернів. За ред. А.Д. Дюдюна, С.В. Захарова, В.В. Горбунцова. – Днепропетровск: ЧП Федоренко В.В., 2009. – 135 с.
  6. Дерматовенерологія. Навчальний посібник для лікарів і лікарів-інтернів. За редакцією В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.І. Степаненка. – Дніпропетровськ-Київ, 2008. – 600 с. (Рекомендований ЦМК з вищої освіти МОЗ України як навчальний посібник для лікарів-інтернів, лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти з фаху «Загальна практика — сімейна медицина»).
  7. Коляденко В.Г., Федоренко О.Є. Загальні питання етіопатогенезу шкірних хвороб. Дерматологічна патологія як медико-психологічна проблема. Деонтологія в дерматології. Метод. посібник для самопідготовки студентів. К.-НМУ,2005, 20 с.
  8. Запорожан І.М., Аряев М.Л. ВІЛ-інфекція ІСЩД.-К.: Здоров’я»,2004,-635с.
  9. Каруна Б. И. Екзема. — К.: „Здоров’я», 1989. — 176 с.
  10. Коляденко В.Г., Федоренко О.Е., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.- К.: „Здоров’я», 1989. — 167 с,
  11. Контактные инфекции, передающиеся половым путем — Под ред. И. И. Маврова. — К.: „Здоров’я», 1989. — 384 с.
  12. Фицпатрик Т. и др. Дерматология. Атлас-справочник. Пер. с англ.- М.: „ Практика», 1999.- С. 885-898.

Технологічна карта заняття №

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРЛОГІЯ.

Змістовний модуль 2. Піодермії .
Тема 6. Основні прояви піогенного ураження гладкої шкіри.

Тема 7. Основні прояви піогенного ураження придатків шкіри.

Етапи Час в хвилинах Засоби навчання Обладнання Місце проведення 1 Перевірка вхідного рівня знань 15 Індивідуальні набори тестових завдань з банка тестів * Крок-2 Комп’ютерний клас

2 Письмове опитування з теми занять 45 Ситуаційні задачі або граф. логічної структури

Учбова кімната 3 Інструкція і коментар до СРС 5

4 Самостійна робота студентів (СРС) біля ліжка хворого 40 Історія хвороби

(зразок бланку)

5 Підсумковий тестовий контроль 15 Індивідуальні набори тестових завдань з банку тестів Крок-2 Комп’ютерний клас

6 Усна відповідь, оцінка за опитування, практичні навички 60 Заповнення кредитної карти

Критерії оцінки за темою

№ Вид контролю Бали 1 Вхідний рівень підготовки (10 тестових завдань)* Одна правильна відповідь – 10% бали

“5” – 90-100%;

“4” – 70-80%

“3” – 60% ,

“2” – менше 60%

2 Письмове опитування з програмних питань: 5ситуаційних задач Максимальна оцінка – 100%

Вирішено 5 задач – 100%

Вирішено 4 задачі – 80%

Вирішено 3 задачі – 60%

Вирішено 1-2 задачі – 20-40 %

“5” – 100%

“4” – 80%

“3” – 60%

“2” – менше 60%

3 Виконання самостійної роботи біля ліжка хворого, практичні навички за темою, або вирішення 3-х ситуаційних задач) гри. Курація тематичного хворого:

Мах – 100%

Повна відповідь зі знанням практичних навичок – 100%

Несуттєві помилки – (помилки у диференційному діагнозі або він неповний, помилки у практичних навичках, помилки при випискі рецептів, помилки у призначенні лікування — 80%

Неповна відповідь (не проведений диференційний діагноз в достатньому обсязі, лікування призначено з помилками, практичними навичками володіє не усіма, помилки у виписуванні рецептів) – 60%

Неправильно обґрунтований діагноз – 40%

Ситуаційні задачі:

Вирішено 3 задачі – 100%

Вирішено 2 задачі – 80%

Вирішено 1 задачі – 60%

Не вирішено жодної задачі – 0%

“5” – 100%

“4” – 80%

“3” – 60%

“2” – менше 60%

4 Підсумковий тестовий контроль (10 тестових завдань) Одна правильна відповідь – 10% “5” – 90-100%,

“4” – 70-80%,

“3” – 60% ,

“2” – менше 60%

5 Усна відповідь Повна відповідь зі знанням практичних навичок – 100%

Несуттєві помилки – 80 %

Неповна відповідь – 60% Неправильна відповідь – 0%

“5” – 90-100%

“4” – 75-89%

“3” – 50-74%

“2” – менше 50%

Шкала конвертації (максимальна кількість %– 100).
100-90%    “5”.

75-89%   “ 4”.

60-74%  ”3”.

Менше 60% – “2”.

Підсумки роботи студента на занятті.
Відповіді на ситуаційні задачі: _______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

Виконання СРС:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата “______” “_________ 201___” Підпис студента ______________
Оцінка викладача:
Тести_____________ Письмове опитування_________________

СРС _______________

Загальна кількість балів ____________________

Оцінка за традиційною 4-х бальною шкалою __________________
Конвертовані бали ________________
Підпис викладача ________________

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

Змістовний модуль 2. Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках
Тема 6. Основні прояви піогенного ураження гладкої шкіри.

Тема 7. Основні прояви піогенного ураження придатків шкіри.

Ситуаційні задачі підсумкового контролю. Етап 3.
Задача 1. У новонародженого віком 20 діб помічено непокоєння , порушення загального стану, лихоманка (до 390 С), явища гіпоксії, блювання. На шкірі біля рота, ануса, у великих складках, біля пупка — еритема, великі напружені пухирі із прозорим вмістом, мокнучі великі ерозії. Обривки епідермісу при потягуванні відшаровуються більш чим на 3-4 сантиметра із об’єктивно неушкодженою шкірою.

  1. Про який діагноз можна думати?
  2. Які методи, методики та засоби лікування доцільно застосовувати у лікуванні?

Задача 2. У хворого 18 років фурункул обличчя. Інфільтрат існує вже третю добу, дуже болісний при пальпації, розмірами біля 2 см у діаметрі, не флюктує, судинні тканини набряклі, почервонілі. Є наявні ознаки інтоксикації, лихоманка ( до 38,50 С).

  1. Які лікувально-профілактичні заходи необхідно планувати?
  2. Які лікарські форми і засоби якої дії доцільно застосувати для локальної терапії у цьому випадку?

Задача 3. Хворий на фурункульоз через кілька годин після першої ін’єкції антибіотика почав скаржитися на то що його морозить а також до того слабкість запаморочення голови колотіння серця блювання головну біль біль у попереку суглобах м’язах, лихоманка до 400 С.

  1. Про яку патологію можна думати?
  2. Яке лікування необхідно призначити у цьому випадку?

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовний модуль 2. Основні клінічні прояви при стафіло- та стрептодерміях на шкірі й слизових оболонках
Тема 6. Основні прояви піогенного ураження гладкої шкіри.

Тема 7. Основні прояви піогенного ураження придатків шкіри.

Ситуаційні задачі підсумкового контролю. Етап 4
Задача №1 Пацієнт хворіє на вульгарний сикоз понад 2 роки. Терапія антибіотиками та зовнішніми засобами результату не дає. На який можливий патогенетичний момент треба звернути увагу лікареві?

A Ураження нервової системи

B Ураження потових залоз

C Вогнища фокальної інфекції

D Ураження сальних залоз

E Ураження судинної системи

Задача №2 Хвора після виконання манікюру відчула біль в ІІІ пальці правої кисті. Під час огляду стан задовільний, температура 370 С, на боковій поверхні нігтьової фаланги в місці проекції нігтьового валика припухлість та гіперемія шкіри з виділенням з-під нього незначної кількості гною. Сформулюйте попередній діагноз.

A Фурункул

B Панарицій підшкірний

C Панарицій піднігтьовий

D Пароніхія

E Еризипелоїд.

Задача №3 Хворий, 26 років, скаржиться на висипку на обличчі, свербіж, жар, біль. Хворіє 1,5 року. Об’єктивно: на шкірі обличчя в ділянці підборіддя інфільтровані ділянки яскраво-червоного кольору, з пустулами, кірками та численними ерозіями, по периферії розташовані папуло-пустульозні елементи. Який попередній діагноз?

A Звичайні вугри

B Екзема

C Нейродерміт

D Контактний дерматит

E Звичайний сикоз

Задача №4 Хворий скаржиться на болюче утворення на ділянці шкіри правої щоки, головний біль, загальне нездужання. Об’єктивно: гострозапальний конусоподібний щільний вузол, шкіра над ним напружена, в центрі – виразка із звислими краями та некротичним стрижнем зеленувато-брудного кольору. Шийні лімфатичні вузли справа збільшені та болючі. Ваш попередній діагноз?

A Третинний гумозний сифіліс

B Глибока трихофітія

C Фурункул

D Ектима звичайна

E Вульгарне імпетиго.

Задача №5 У хлопчика 7 років на шкірі верхньої губи та підборідді висипка у вигляді пухирів з дряблою покришкою та гнійним вмістом. По периферії – запальний валик. Поряд розміщені ерозії, кірки. Ваш діагноз?

A Стрептококове імпетиго

B Простий пузирковий лишай

C Дитяча екзема

D Оперізуючий лишай

E Пузирчатка.

Задача №6 Жінка 28 років зі скаргами на біль в лівій пахвовій ділянці. Хворіє 5 діб, спочатку виникла цільна болюча кулька під шкірою. Пульс 84 уд/хв. Температура тіла 380С. В лівій пахвовій ділянці випинання розміром 2 см, шкіра над ним темно-червоного забарвлення занадто тонка, під час пальпації виділяється густий білий гній. Діагноз?

A Фурункул

B Карбункул

C Гідраденіт

D Флегмона

E Лімфаденіт

Задача №7 Хворий при розроблюванні свинини травмував І палець лівої кисті. Через добу підвищилася температура тіла, з’явився розпираючий біль у пальці. Контури пальця згладжені за рахунок набряку, рухи обмежені, болючі, шкіра гіперемійована на всьому протязі, пальпація болюча. Сформулюйте попередній діагноз.

A Пандактиліт

B Екзема

C Пароніхія

D Еризипелоїд

E Піодермія.

Задача №8 У молодого чоловіка 16 років на тлі підвищеної сальності шкіри обличчя, верхньої частини шкіри спини, передньої поверхні грудей – численні комедони, періодично з’являються фолікулярні вузлики, пустули. Суб’єктивних відчуттів немає. Який найбільш ймовірний діагноз?

A Вторинний сифіліс

B Звичайні вугри

C Вульгарний сикоз

D Фурункульоз

E Рожеві вугри.

Задача №9 Жінка 53 років зі скаргами на біль в правій поперековій ділянці, через який не може нахилятись. Хворіє 4 доби. Пульс 88 уд/хв. Температура тіла 38,10 С. Права поперекова ділянка має вогнище в формі конуса діаметром 3 см з гіперемією, гіпертермією, болем, суцільним набряком. В центральній частині на верхівці конуса гнійна пробка білого кольору діаметром 3 мм. Діагноз ?

A Карбункул

B Фурункул

C Абсцес

D Флегмона

E Гангрена

Задача №10 У хлопчика 10 років діагностовано стрептококове імпетиго. Які з названих препаратів найбільш прийнятні для лікування даної хвороби?

A Мазь тетрациклінова

B Флуцинар

C Зовіракс

D Нізорал

E 20 % водно-мильна емульсія бензил-бензоату.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий