Кафедра шкірних та венеричних хвороб

Змістовий модуль Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування
Кафедра шкірних та венеричних хвороб

Скачати 251.28 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 251.28 Kb. ДЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»

Кафедра шкірних та венеричних хвороб

Автор: Башмаков Д. Г.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Модуль 1. Дерматовенерологія
Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування

З ДИСЦИПЛІНИ «ДЕРМАТОЛОГІЯ. ВЕНЕРОЛОГІЯ»

студентів ІV курсу спеціальностей «Лікувальна справа», «Педіатрія»,

«Медико-профілактична справа»

“Затверджую”

Зав. кафедрою _______________

“____” ________________ 201__ р.

Методична розробка практичного занятя з дисципліни «Дерматологія. Венерологія»
Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування

Тема 8. Червоний плоский лишай

Тема 9. Псоріаз
Актуальність теми: через досить значну поширеність псоріазу та червоного плоского лишаю серед населення, своєрідність їхніх клінічних проявів та ускладнень, складність лікування та профілактики їх рецидивів, — курація пацієнтів з псоріазом та червоним плоским лишаєм (ЧПЛ) має ряд особливостей. Лікарі всіх спеціальностей повинні добре знати особливості курації пацієнтів з псоріазом та червоним плоским лишаєм; грамотно провести курацію таких хворих.

Конкретні цілі

  1. Знати сучасні уявлення про етіопатогенез псоріазу та червоного плоского лишаю.
  2. Робити висновки про чинники, що сприяють розвиткові цих захворювань.
  3. Уявляти класифікацію цих дерматозів.
  4. Знати типові клінічні прояви.
  5. Розумітись на диференційній діагностиці цих дерматозів.
  6. Уміти визначити біодозу УФО по Горбачеву.
  7. Орієнтуватись в загальних принципах лікування.
  8. Знати принципи диспансеризації цих дерматозів.

Необхідні базові знання та вміння

  1. Анатомія та фізіологія шкіри.
  2. Патологічні зміни в шкірі. Загальні механізми запалення та загальні механізми імунітету. Механізми регуляції проліферативної активності та диференцировки клітин.
  3. Патофізіологія свербежу.
  4. Засоби загального та місцевого лікування.
  5. Лікарську деонтологію та методику обстеження хворого.
  6. Тактику та методику проведення та контролю діагностичних та лікувальних заходів.
  7. Тактику та методику проведення та контролю профілактичних та диспансерних заходів.

Основні питання теми

  1. Особливості ураження шкіри та слизових оболонок при ЧПЛ.
  2. Принципи лікування та профілактики ЧПЛ.
  3. Клінічні форми псоріазу.
  4. Стадії клінічного перебігу псоріазу.
  5. Диференційний діагноз проявів псоріазу на шкірі та псоріатичного артриту.
  6. Алгоритм лікування псоріазу звичайного, його атипових форм та псоріатичного артриту.

Питання для самостійної позааудиторної роботи

  1. Характер свербіння та інших суб’єктивних проявів ЧПЛ.
  2. Клінічні форми ЧПЛ.
  3. Диференційний діагноз проявів ЧПЛ на шкірі та слизових.
  4. Еволюція висипки при псоріазі.
  5. Лікарсько-трудова експертиза псоріазу.

1. Характер свербіння та інших суб’єктивних проявів ЧПЛ.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Клінічні форми ЧПЛ.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Диференційний діагноз проявів ЧПЛ на шкірі та слизових.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Еволюція висипки при псоріазі.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Лікарсько-трудова експертиза псоріазу.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування
Тема 8. Червоний плоский лишай

Тема 9. Псоріаз

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ. Етап 1.
1. Характерним для проявів ЧПЛ є:

а) свербіж; б) тріада Ауспіца; в) феномен Кебнера; г) симптом Нікольського;

д) сітка Уікхема.
2. Типовими місцями локалізації проявів ЧПЛ є:

а) шкіра волосистої частини голови; б) долоні; в) згинальна поверхня передпліч; г) розгинальна поверхня гомілок; д) слизові оболонки рота.
3. Клінічними формами ЧПЛ є:

а) пустульозна; б) бульозна; в) виразкова; г) артропатична; д) атрофічна.
4. Для локальної терапії проявів ЧПЛ доцільно призначати:

а) кератолітики; б) кортикостероїди; в) антимікотики; г) мазі; д) фізіотерапевтичне лікування.
5. Типовими місцями локалізації проявів псоріазу є:

а) слизові оболонки рота; б) розгинальна поверхня кінцівок; в) згинальна поверхня кінцівок; г) шкіра волосистої частини голови; д) складки шкіри.
6. Для локальної терапії проявів псоріазу доцільно призначати:

а) антибіотики;

б) кератолітики;

в) кортикостероїди;

г) мазі;

д) фізіотерапевтичне лікування.
7. Клінічними формами псоріазу є:

а) артропатична; б) атрофічна; в) бульозна; г) виразкова; д) пустульозна.

8. Характерним для проявів псоріазу на шкірі є:

а) сітка Уікхема; б) симптом Нікольського; в) свербіння; г) тріада Ауспіца; д) феномен Кебнера.
9. Є доцільним призначення УФО при псоріазі:

а) стадії прогресування;

б) стадії стабілізації;

в) стадії регресу;

г) зимовому типу перебігу;

д) літньому типу перебігу.

10. Папульозні прояви ЧПЛ та псоріазу необхідно диференціювати від проявів:

а) сифілісу; б) Т-клітинної лімфоми; в) пухирчатки; г) туберкульозу шкіри; д) мікроспорії.

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування
Тема 8. Червоний плоский лишай

Тема 9. Псоріаз

Ситуаційні задачі – письмове опитування. Етап 2.
Задача 1. Хворий 43 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу сверблячої висипки на ділянках обох гомілок Об’єктивно: на згинальних поверхнях гомілок бурувато-червоного кольору бляшки, вкриті сухими роговими масами у вигляді бородавок, які щільно тримаються: місцями є полігональні лентикулярні папули з пупкоподібним вдавленням у центрі, блискучою, навоскованою поверхнею.

  1. Якому захворюванню відповідає описана клінічна картина?
  2. З проявами яких дерматозів необхідно диференціювати ці прояви і як?

Задача 2. Хвора 27 років звернулась до лікаря зі скаргами на свербіж, висипку на тулубі і верхніх кінцівках. Захворювання пов’язує з нервовим перевантаженням. Об’єктивно: на тулубі, згинальних поверхнях передпліч полігональні папули з блискучою, ніби навоскованою поверхнею. У центрі деяких елементів пупкоподібне вдавлення. На слизовій рота – білісуваті міліарні папули

  1. Про який дерматоз слід думати в даному випадку?
  2. Які лікувально-профілактичні заходи треба провести?

Задача 3. Хворий Д. 42 років звернувся у МШВД зі скаргами на періодичне посилення утворення луски на шкірі голови. Хворіє близько 5 років. Отримував різноманітне лікування, та ефект завжди був тимчасовий. Теперішній стан оцінює як найгірший. Погіршення пов’язує з перенесеною ангіною. Об’єктивно: шкіра волосяної частини голови покрита лусками. При спробі зняття утворюється суцільна біло-срібляста поверхня. Шкіра обличчя масна, блискуча

  1. Якому захворюванню відповідає описана клінічна картина?
  2. Які обстеження в першу чергу необхідно провести для встановлення діагнозу?

Задача 4. У хворої після перенесеного оперізуючого лишаю через 1,5 місяця з’явилася висипка на тулубі і кінцівках. Об’єктивно: на ділянках тулуба, розгинальних поверхнях передпліч, гомілок різних розмірів рожево-червоного кольору папули, вкриті білими лусочками, відмічається поява елементів, ріст по периферії. Суб’єктивно висипання нічим не турбують.

  1. Ваш попередній діагноз?
  2. Які методи, методики та засоби лікування доцільно застосовувати у лікуванні цього хворого?

Задача 5. У хворого після перенесеного грипу з’явився сверблячий висип на тулубі і кінцівках. Об’єктивно: на ділянках тулуба, згинальних поверхнях передпліч, розгинальних поверхнях гомілок лентикулярні папули синюшно-червоного кольору з пупкоподібним вдавленням у центрі. Звертає на себе увагу лінійне групування елементів висипки на місцях травм шкіри.

  1. Якому захворюванню відповідає описана клінічна картина?
  2. Яка терапія показана у цьому випадку?

Перелік практичних навичок до заняття

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування
Тема 8. Червоний плоский лишай

Тема 9. Псоріаз

  1. Методика опитування хворого (збір скарг та даних анамнезу).
  2. Методика спеціального огляду хворого.
  3. Визначення псоріатичних феноменів.
  4. Визначення біодози УФО за Горбачовим.
  5. Методика ультрафіолетового опромінення шкіри при псоріазі.
  6. Визначення сітки Уікхема.

Методика опитування хворого (збір скарг та даних анамнезу)

Насамперед з’ясовують скарги хворого. Зазвичай, це можуть бути різні суб’єктивні відчуття, що супроводжують висип: свербіж, печія, біль, оніміння, підвищення чи зниження чутливості, гіпо- і анестезія тощо.

Аналізують інтенсивність свербежу, який буває сильним при нейродерміті, екземі, свербці, кропив’янці, корості, червоному плоскому лишаї, грибоподібному мікозі та інших дерматозах, помірним — при псоріазі, піодермітах, рожевих вуграх тощо.

Печію хворі відзначають при герпетиформному дерматозі Дюринга, пухирцевому лишаю, пустульозному псоріазі; біль — при глибоких піодермітах, трофічних виразках; анестезію — при лепрі (проказі), сирингомієлії та ін.

Не менш важливими є анамнестичні дані щодо порушень загального характеру, які турбують хворих на шкірні та венеричні хвороби (втрата апетиту, безсоння, зниження працездатності, дратівливість, підвищення температури).

З’ясовують ознаки порушення функції інших органів та систем, що можуть спричинити дерматоз або стати фоном, на якому він розвинеться чи сприяти загостренню хвороби (алергійні дерматози, свербіж шкіри, порфірія та ін.) Нерідко хвороби шкіри пов’язані з порушеннями менструального циклу, вагітністю, клімаксом, ендокринопатіями.

Слід відзначити, що опиратися повністю на анамнестичні дані про суб’єктивні відчуття не слід. Оцінка та інтерпретація їх залежить від психіки хворого, характеру сприйняття, помисливості.

Висипи на шкірі зазвичай асоціюються у хворого з неминучим свербежем, якого насправді може й не бути (псоріаз). Отже, виникає необхідність більш детального з’ясування характеру проявів хвороби: ритмічність нападів свербежу, болю, печії, в який період вони переважають, їх тривалість, зв’язок із факторами довкілля, тривалістю захворювання, порою року, місцем появи і загострень. Так, наприклад, вузлувата еритема, багатоформна ексудативна еритема виникають частіше навесні і восени, а дисемінований нейродерміт, псоріаз, вульгарні вугри — взимку, червоний вовчак, рожеві вугри, «сонячна екзема», порфирія — влітку.

Низка хвороб (фіксована еритема, простий міхурцевий лишай та ін.) схильні до рецидивування, інші ж (оперізуючий лишай, інфільтративно-нагнійна трихофітія) -практично не мають рецидивів.

Важливе значення у діагностиці посідають й інші дані: вік та стать хворого, вік на початок хвороби, Наприклад, туберкульоз шкіри зазвичай розпочинається в дитинстві або юнацтві, а червоний вовчак – в дорослому віці. Деякі хвороби уражають осіб певного віку. Так, стафілококовий сикоз, ринофіма, вузликовий хондродерматит майже завжди зустрічаються у дорослих чоловіків; везикулопустульоз, епідемічна пузирчатка — у немовлят; рожеві вугри, хронічна трихофітія – у дорослих; хвороба Фокса-Фордайса — у жінок.

При деяких хворобах шкіри велику роль відіграє постійне чи тимчасове проживання в тій чи іншій географічній місцевості (ендемічні вогнища) (лепра, хвороба Боровського, флеботодермії).

Важливим є з’ясування характеру роботи, наявності хімічних, фізичних та біологічних шкідливостей, з якими контактує хворий, особливо при діагностиці професійних дерматозів, озноблення, туберкульозу, еризепелоїду, окремих форм дерматомікозів тощо.

Для постановки правильного діагнозу мають значення відомості про перебіг хвороби, місце її виникнення, характер первинних морфологічних елементів, їх подальша еволюція, Іноді хворий може висловити свою думку щодо причини появи висипу, проте до його міркувань треба ВІДноситись критично. Важливу інформацію можна отримати при з’ясуванні попереднього лікування і його результативності.

Для розпізнавання хвороби непересічне значення має анамнез життя, Умови, в яких ріс і розвивався хворий, характер його трудової діяльності (професійні шкідливості), умови побуту, харчування, захоплення (фотографія, садівництво і городництво, розведення риб, звірів, домашніх тварин тощо), спадковий анамнез (перенесені або наявні хвороби шкіри у кровних родичів), шкідливі звички (алкоголь, тютюнопаління, вживання наркотичних середників).

Збір анамнезу у хворих на недуги, що передаються статевим шляхом (венеричні хвороби) має свої особливості. Насамперед, це вміння лікаря знайти із хворим психологічний контакт, що необхідно для з’ясування питань інтимного характеру (джерело і статеві контакти). Ці хворі часто подають неправдиві дані про себе, свої контакти, соромлячись і боячись розголосу, конфліктів на роботі, в сім’ї, а нерідко і свідомо приховують, не розуміючи, що цим вони наносять моральну і фізичну шкоду рідним і близьким.

Особливо важко зібрати анамнез у дітей, які не завжди вміють диференціювати свої відчуття, не пам’ятають початок і перебіг хвороби, а тим паче попередню терапію. У цих випадках звертаються до послуг родичів чи осіб, що доглядають за дитиною.

Якщо хворого раніше вже обстежували і лікували, тоді корисно ознайомитись із результатами обстеження, детальною випискою із амбулаторної карти, історії хвороби.

Важливим для призначення майбутнього лікування є з’ясування питання: «Які ліки допомагали хворому при попередньому лікуванні?». Віра пацієнта в ліки має виключне значення для формування призначеної вами терапії.

Необхідно пам’ятати, що економити час на збирання анамнезу не варто. При неповному з’ясуванні анамнестичних даних діагностика може ускладнитися. Проте, процес збору анамнезу повинен бути керованим з боку лікаря, особливо у емоційних хворих та пацієнтів з хронічними захворюваннями.

  1. Методика спеціального огляду хворого

Огляд – це перший і без сумніву важливий метод обстеження хворого із хворобою шкіри. Огляд проводиться при розсіяному денному або достатньо яскравому електричному світлі, краще лампі денного світла. Температура в кімнаті (кабінеті) повинна бути 22-23°С, адже низька температура викликає спазм судин (шкіра блідне), а більш висока розширює їх (настає гіперемія), що викривлює справжній колір шкіри. Бажано, щоб хворий 3-5 хвилин до огляду був оголений з метою адаптації шкіри до температури кімнати.

Оглядати необхідно весь шкірний покрив, звертаючи увагу і на обличчя хворого, яке може виражати різні емоції і стани (дратівливість, страждання, втомленість, байдужість тощо), що властиве хворим на різні дерматози. Якщо язик є дзеркалом шлунково-кишкового тракту, то шкіра обличчя — є дзеркалом здоров’я людини.

Форма і деформація носа має значення при діагностиці сифілісу (“сідлоподібний ніс”:), туберкульозного вовчака (»баранячий ніс»), ринофіми («шишкоподібний ніс»).

Іноді при огляді необхідно користуватися збільшувальним склом (лупою), краще із збільшенням не більше, ніж у 3-5 разів. Найбільш зручною є бінокулярна лупа, яку одягають на чоло. При цьому обидві руки є вільними, що дозволяє поєднати огляд з пальпацією, гратажем.

При огляді шкіри за допомогою лупи краще розрізняти характер лусок, кірок, петехіальний та розеольозний висипи. Молодим лікарям слід спочатку навчитися оглядати шкіру неозброєним оком.

Звертають увагу на забарвлення шкіри, що в нормі може бути блідою, рожевою, смуглою, “тілесного” кольору. У здорових людей вона матова, не має жирного блиску, відсутні поширені протоки сальних залоз, при деяких хворобах шкіра змінює свій природній колір. Вона може бути синюшною при застійних явищах, синьо-бурою при акродерматиті, коричневою — при початковій стадії грибовидного мікозу, жовтою — при жовтяниці, сірувато-чорною — при іхтіозі, меланодермії, бронзовою — при адісоновій хворобі.

При дерматозах, де порушена функція вегетативного відділу нервової системи, шкіра буває вологою: при свербці, нейродерміті, іхтіозі — сухою.

Під час огляду шкіри визначають морфологічні елементи: первинні (пляма, папула, горбик, вузол, міхурець, міхур, гноячок), вторинні (вторинна пляма, луска, кірка, ерозія, виразка, розчух, ліхенізація, вегетація, рубець, тріщина). При огляді можна мати уявлення про локалізацію і колір елемента, але для повної його характеристики необхідно застосувати пальпацію і пошкрябування. Наприклад, візуально не можна визначити точні розміри горбика чи вузла, адже на поверхні шкіри контурується лише верхня частина елемента. Без пошкрябування важко оцінити наявність лусок (приховане лущення), ступінь їх прикріплення до елемента (фолікулярний гіперкератоз), характер лу­щення.

При огляді визначають мономорфізм (псоріаз, червоний плоский лишай, вульгарна пузирчатка, кропивниця) або поліморфізм висипу, коли спостерігаємо декілька морфологічних елементів. Справжній поліморфізм буває тоді, коли є декілька первинних елементів (герпетиформний дерматоз Дюринга), несправжній (еволюційний), коли є і первинні, і вторинні елементи (екзема, фурункульоз).

Особливу увагу звертають на взаєморозташування висипань: фокусне (елементи не зливаються, між ними є здорова шкіра), дифузне (злиття елементів у великі вогнища), їх розповсюдженість: обмежена (вогнищевий нейродерміт, вогнищева склеродермія, невус, простий міхурцевий лишай, бородавчастий туберкульоз), розповсюджена (псоріаз, токсикодермія, рожевий і червоний плоский лишаї); тотальна (еритродермія); інші особливості: симетрична (справжня екзема, псоріаз), асиметрична (дерматофітія, бородавчастий туберкульоз, кільцеподібна гранульома, контактний дерматит); пов’язана з нервовими закінченнями (оперізуючий лишай, лінійний червоний плоский лишай, лінійний невус), судинами (ангіїти), фігурна (псоріаз, мігруюча еритема), повзуча (туберкульозний вовчак, лепра, горбковий сифіліс).

Оглядають волосся, нігті, зовнішні статеві органи, шкіру заднього проходу.

При огляді червоної облямівки губів звертають увагу на її колір, сухість, наявність лусочок, тріщин, ерозій, виразок, кірок. Оглядають слизову оболонку ротової порожнини, при цьому можна спостерігати висипи, зміну кольору, ерозії, виразки, наліт (кандидоз, сифіліс, червоний плоский лишай, справжня пузирчатка тощо).

  1. Визначення псоріатичних феноменів

Псоріатичні феномени (тріада Ауспіца) є майже постійними симптомами при прогресуючій та стаціонарній стадіях псоріазу. Внаслідок пошкрябування псоріатичних елементів (папул, бляшок) лущення посилюється і лусочки набувають білого кольору, що нагадує краплину розтертого стеарину (феномен «стеаринової плями»). При подальшому пошкрябуванні, до зернистого шару епідермісу, лусочки знімаються, відкриваючи рожеву вологу плівку (феномен «термінальної» або «псоріатичної» плівки). Якщо продовжувати шкрябання (до сосочкового шару дерми), на поверхні плівки з’являються дрібнесенькі краплинки крові, їх кількість залежить від кількості ушкоджених під час шкрябання капілярів, що входять у сосочки (феномен «точкової кровотечі» або «кров’яної роси» Полотебнова).

Шкрябання роблять або предметним склом, або тупим боком скальпеля. Після виконання цієї процедури нігтем необхідно ретельно обробити шкіру рук, щоб запобігти можливості зараження (псоріазиформний папульозний сифілід)

  1. Визначення біодози УФО за Горбачовим

Біодозиметр Горбачова являє собою металеву пластинку розміром 10´6 см з шістьма прямокутними отворами, що можуть закриватися рухомою заслінкою. Він вшитий у клейонку і може фіксуватися на тілі хворого. Біодоза — це час опромінення, після якого через деякий час з’являється слабка еритема.

Хворий лягає на спину й надягає сонцезахисні окуляри. Біодозиметр закріплюють на візуально здоровій шкірі, дещо збоку від середньої лінії живота. Решту шкіри вкривають простирадлом. Лампу УФО розміщують безпосередньо над біодозиметром на відстані 50 см. Під час опромінення кожні 30 с відкривають новий отвір біодозиметра. Таким чином, шкіра під першим отвором опромінюється протягом 3 хв., а під останнім — 30 с. Еритема з’являється приблизно через 24 год. Після опромінення. Якщо є 5 смуг, яскравість яких підвищується, то біодоза дорівнює 1 хв.; 4 смуги — 1 хв, і 30 с. Отже, визначена біодоза є відображенням індивідуальної чутливості шкіри хворого до УФ-променів цієї лампи на відстані 50 см.

  1. Методика ультрафіолетового опромінення шкіри при псоріазі

В клінічній практиці використовуються такі різновиди УФ-опромінения:

тотальне;

зональне;

фокусне (прицільне).

При псоріазі опромінюють УФ хворих тільки на осінньо-зимовий тип, тільки в стаціонарній та регресивній стадіях. Попередньо проводиться визначення біодози УФО за Горбачовим.

В інших випадках його призначають з урахуванням індивідуальних особливостей та ізоморфної реакції на УФО.

Всю шкіру розділяють на 12 ділянок:

    1. Шия.
    2. Спина.
    3. Сідниці.
    4. Груди.
    5. Живіт.
    6. Верхні кінцівки.
    7. Бокова поверхня тулуба.
    8. Бокова поверхня тулуба-2.
    9. Передня поверхня нижніх кінцівок.
    10. Задня поверхня нижніх кінцівок.
    11. Бокові поверхні нижніх кінцівок.
    12. Обличчя, голова.

Опромінення проводять послідовно по одній ділянці на день еритемними дозами (3-4 біодози) ультрафіолетових променів, починаючи з шиї та спини, щоб першочергово діяти на паравертебральні сегменти. При цьому площа зони одноразової дії не повинна бути більшою за 600 см2. На ділянку шкіри, що опромінюється, не можна наносити лікувальні препарати протягом доби до та після процедури. В процесі лікування слід звертати особливу увагу на недопустимість зміни відстані від джерела опромінення до опромінюваної поверхні шкіри. Треба враховувати також збільшену чутливість деяких ділянок шкіри (внутрішні поверхні стегон, статеві органи) до УФО. Слід користуватися захисними окулярами, щоб уникнути можливості відшарування сітківки ока.

  1. Визначеня сітки Уікхема.

Нитеподібна сіточка на поверхні папул – патогномонічний симптом звичайної форми червоного плоского лишаю. Сітчастість зумовлена нерівномірним гранульозом. Для визначення феномену бляшку або папулу змащують будь-якою рідкою олією. При цьому – на поверхні елементів чітко вимальовується білувато-опалового кольору точки, що пересікаються у лінії сітки. При інших формах червоного плоского лишаю (гострокінцевій, бородавчастій, атрофічній, бульозній), – цей феномен не є показовим.

Рекомендована література

  1. Дерматологія, венерологія. Підручник /За редакцією В.І. Степаненка. — К.: КІМ, 2012. – 904 с.
  2. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. — К.: Здоров’я, 1995. — 260с.
  3. Савчак В.І., Галникіна С.О. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом. — Тернопіль, «Укрмедкнига», 2001, — 507с.
  4. Дерматовенерология. Учебное пособие / Под редакцией В. П. Федотова, А. Д. Дюдюна, В. И. Степаненко. Изд-е 2. рус.– Днепропетровск–Киев: изд-во «Свидлер А.Л.», 2011. – 652 с. (Рекомендований ЦМК з вищої освіти МОЗ України як навчальний посібник для лікарів-інтернів, лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти з фаху «Загальна практика — сімейна медицина»).
  5. Методи дослідження в дерматовенерології та оформлення історії хвороби. Дерматовенерологічна термінологія. Навчальний посібник для студентів медичного факультету і лікарів-інтернів. За ред. А.Д. Дюдюна, С.В. Захарова, В.В. Горбунцова. – Днепропетровск: ЧП Федоренко В.В., 2009. – 135 с.
  6. Дерматовенерологія. Навчальний посібник для лікарів і лікарів-інтернів. За редакцією В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.І. Степаненка. – Дніпропетровськ-Київ, 2008. – 600 с. (Рекомендований ЦМК з вищої освіти МОЗ України як навчальний посібник для лікарів-інтернів, лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти з фаху «Загальна практика — сімейна медицина»).
  7. Коляденко В.Г., Федоренко О.Є. Загальні питання етіопатогенезу шкірних хвороб. Дерматологічна патологія як медико-психологічна проблема. Деонтологія в дерматології. Метод. посібник для самопідготовки студентів. К.-НМУ,2005, 20 с.
  8. Запорожан І.М., Аряев М.Л. ВІЛ-інфекція ІСЩД.-К.: Здоров’я»,2004,-635 с.
  9. Каруна Б. И. Екзема. — К.: „Здоров’я», 1989. — 176 с.
  10. Коляденко В.Г., Федоренко О.Е., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.- К.: „Здоров’я», 1989. — 167 с,
  11. Контактные инфекции, передающиеся половым путем — Под ред. И. И. Маврова. — К.: „Здоров’я», 1989. — 384 с.
  12. Фицпатрик Т. и др. Дерматология. Атлас-справочник. Пер. с англ.- М.: „ Практика», 1999.- С. 885-898.

Технологічна карта заняття №

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ
Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування
Тема 8. Червоний плоский лишай

Тема 9. Псоріаз

Етапи Час в хвилинах Засоби навчання Обладнання Місце проведення 1 Перевірка вхідного рівня знань 15 Індивідуальні набори тестових завдань з банка тестів * Крок-2 Комп’ютерний клас

2 Письмове опитування з теми занять 45 Ситуаційні задачі або граф. логічної структури

Учбова кімната 3 Інструкція і коментар до СРС 5

4 Самостійна робота студентів (СРС) біля ліжка хворого 40 Історія хвороби

(зразок бланку)

5 Підсумковий тестовий контроль 15 Індивідуальні набори тестових завдань з банку тестів Крок-2 Комп’ютерний клас

6 Усна відповідь, оцінка за опитування, практичні навички 60 Заповнення кредитної карти

Критерії оцінки за темою

№ Вид контролю Бали 1 Вхідний рівень підготовки (10 тестових завдань)* Одна правильна відповідь – 10% бали

“5” – 90-100%;

“4” – 70-80%

“3” – 60% ,

“2” – менше 60%

2 Письмове опитування з програмних питань: 5ситуаційних задач Максимальна оцінка – 100%

Вирішено 5 задач – 100%

Вирішено 4 задачі – 80%

Вирішено 3 задачі – 60%

Вирішено 1-2 задачі – 20-40 %

“5” – 100%

“4” – 80%

“3” – 60%

“2” – менше 60%

3 Виконання самостійної роботи біля ліжка хворого, практичні навички за темою, або вирішення 3-х ситуаційних задач) гри. Курація тематичного хворого:

Мах – 100%

Повна відповідь зі знанням практичних навичок – 100%

Несуттєві помилки – (помилки у диференційному діагнозі або він неповний, помилки у практичних навичках, помилки при випискі рецептів, помилки у призначенні лікування — 80%

Неповна відповідь (не проведений диференційний діагноз в достатньому обсязі, лікування призначено з помилками, практичними навичками володіє не усіма, помилки у виписуванні рецептів) – 60%

Неправильно обґрунтований діагноз – 40%

Ситуаційні задачі:

Вирішено 3 задачі – 100%

Вирішено 2 задачі – 80%

Вирішено 1 задачі – 60%

Не вирішено жодної задачі – 0%

“5” – 100%

“4” – 80%

“3” – 60%

“2” – менше 60%

4 Підсумковий тестовий контроль (10 тестових завдань) Одна правильна відповідь – 10% “5” – 90-100%,

“4” – 70-80%,

“3” – 60% ,

“2” – менше 60%

5 Усна відповідь Повна відповідь зі знанням практичних навичок – 100%

Несуттєві помилки – 80 %

Неповна відповідь – 60% Неправильна відповідь – 0%

“5” – 90-100%

“4” – 75-89%

“3” – 50-74%

“2” – менше 50%

Шкала конвертації (максимальна кількість %– 100).
100-90%    “5”.

75-89%   “ 4”.

60-74%  ”3”.

Менше 60% – “2”.

Підсумки роботи студента на занятті.
Відповіді на ситуаційні задачі: _______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

Виконання СРС:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата “______” “_________ 200___” Підпис студента ______________
Оцінка викладача:
Тести_____________ Письмове опитування_________________

СРС _______________

Загальна кількість балів ____________________
Оцінка за традиційною 4-х бальною шкалою __________________
Конвертовані бали ________________
Підпис викладача ________________

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування
Тема 8. Червоний плоский лишай

Тема 9. Псоріаз

Ситуаційні задачі підсумкового контролю. Етап 3.
Задача 1. У чоловіка 45 років після протезування зубів на слизовій оболонці порожнини рота з’явилися блідо-рожеві папули, які поступово згрупувалися у бляшки неправильної форми. Самостійно не лікувався.

  1. Який найбільш вірогідний характер цього захворювання?
  2. Які лікарські форми і засоби якої дії доцільно застосувати для локальної терапії у цьому випадку?

Задача 2. У хворої після перенесеного отиту з’явився висип на слизовій рота. Об’єктивно: на щоках, піднебінні смугоподібні бляшки білувато опалового кольору, на згинальній поверхні передпліч поодинокі синюшно-червоного кольору папули з пупкоподібним вдавленням у центрі.

  1. Який діагноз можна встановити та на підставі чого?
  2. Які особливості є у тактиці курації цієї хворої?

Задача 3. Хворий 46 років звернувся до лікаря зі скаргами на висипку. Хворіє понад 10 років, рецидиви у зимовий період, в анамнезі – цукровий діабет. Об’єктивно: на ділянках спини, живота, на згинальних поверхнях кінцівок різних розмірів папули, вкриті білими лусочками, навколо більшості елементів є депігментація.

  1. Який найбільш вірогідний характер цього захворювання?
  2. Який симптом доцільно відтворити для визначення патоморфологічного характеру цих уражень?

Модуль 1. ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

Змістовий модуль 3. Псоріаз. Червоний плоский лишай. Діагностика, клінічний перебіг, лікування
Тема 8. Червоний плоский лишай

Тема 9. Псоріаз

Підсумковий тестовий контроль. Етап 4.

Задача № 1. Скарги на висипку по всій поверхні шкіри, свербіння, стягування шкіри, що виникло через місяць після психотравми, — на волосистій частині голови, потім на розгинальній поверхні верхніх та нижніх кінцівок, на спині. Висипка представлена мономорфними папульозними елементами, яскраво-червоного кольору, округлої форми, розміром від 0,5 до 3 см у діаметрі. Поверхня папул в центрі вкрита сріблясто-білими лусочками, по периферії – вінчик яскраво-червоного кольору. Найбільш вірогідний діагноз.

A Себорея.

B Псоріаз.

C Червоний плоский лишай.

D Вторинний папульозний сифіліс.

E Рожевий лишай.

Задача № 2. Хвора 20 років скаржиться на висип на шкірі тулуба, волосистої частини голови, із загостреннями у зимовий період. Об’єктивно: На шкірі волосистої частини голови, тулуба спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-червоного кольору, розміром від 1,0 до 5,0 мм, поверхня яких вкрита сріблясто-білими лусочками. Застосовуючи метод зшкрябування, виявили симптом «стеаринової плями», «термінальної плівки», «кров’яної роси». Про яке захворювання можна подумати?

A Псоріаз.

B Червоний плоский лишай.

C Вторинний сифіліс.

D Туберкульоз шкіри.

E Атопічний дерматит.

Задача № 3. Хвора Є., 29 років. Хворіє протягом року, коли вперше після пологів з’явився багаточисельна висипка , що супроводжувався значним свербежем. Об’єктивно: на бокових поверхнях тулубу, на згинальних поверхнях передпліч, стегон та гомілок полігональні багаточисельні папули червоно-синюшного кольору, місцями з перламутровим блиском та пупкоподібним вдавленням у центрі. На слизовій оболонці порожнини рота білісуваті утворення «листків папоротника». Визначте попередній діагноз:

A Короста.

B Червоний плоский лишай.

C Парапсоріаз.

D Псоріаз.

E Нейродерміт.

Задача № 4.

Хворий 45 років скаржиться на появу вузликових елементів на шкірі попереку, кінцівок – схильних до периферичного росту та злиття, безболісні. Хворіє 2 роки. Загострення — переважно весною. Із анамнезу відомо, що у батька хворого було подібне ураження шкіри. Об`єктивно: патологічні елементи представлені краплеподібними та монетоподібними вузликами, бляшками, вкритими білими лусочками. Ваш попередній діагноз?

A Червоний плоский лишай.

B Нейродерміт.

C Рожевий лишай.

D Псоріаз.

E Себорейна екзема.
Задача № 5.

У хворого віком 20 років на розгинальних поверхнях кінцівок, спини, волосистої частини голови, спостерігається розсіяна папульозна висипка яскраво-червоного кольору розміром від просяного зерна до сочевиці, поверхня яких в центрі вкрита білуватими лусочками. Застосовуючи метод зшкрябування, можна виявити симптом “стеаринової плями”, “термінальної плівки” та “кров’яної роси”. Найбільш вірогідний діагноз.

A Вторинний сифіліс.

B Папульозно-некротичний туберкульоз шкіри.

C Псоріаз.

D Червоний плоский лишай.

E Атопічний дерматит.
Задача № 6. У чоловіка 45 років на шкірі тулуба поступово протягом 2-х тижнів з’явилася багаточисельна запальна висипка, що складається з папул, вкритих у центрі білісуватою лускою. Елементи висипки розкидані по шкірі неупорядковано та переважно фокусно. Подібного характеру висипання вже кілька років тому виникали взимку, поступово в кінці весни зникли. Який діагноз найбільш ймовірний у хворого?

A Алергічний дерматит.

B Контактний дерматит.

C Екзема.

D Псоріаз.

E Нейродерміт.

Задача № 7. В клініку поступив чоловік 30 років з численними висипаннями на шкірі передніх поверхонь кінцівок у вигляді синюшно-червоних вузликів неоднакової величини і форми, з воскоподібним блиском, без наявних ознак лущення, але з відчуттям значного свербежу. Ваш діагноз?

A Екзема.

А Алергічний дерматит.

C Червоний вовчак.

D Токсикодермія.

E Червоний плоский лишай.

Задача № 8. На прийом до дерматолога звернувся хворий із скаргами на свербіж та висипку на шкірі, яка виникла 2 тижні тому після відрядження. При огляді: на слизовій щік та губ бляшки сірувато-білого кольору, які мають вигляд мережива, а на шкірі передпліч — багаточисельні лентикулярні полігональні папули з блискучою поверхнею та вдавленням в центрі. Поставте хворому діагноз.

A Сифіліс вторинний.

B Кандидоз.

C Червоний плоский лишай.

D Псоріаз.

E Багатоформна ексудативна еритема

Задача № 9. Через 5 днів після психоемоційної травми на шкірі переважно розгинальних поверхонь кінцівок з’явилась багаточисельна дрібна папульозна висипка, поверхня якої частково вкрита білісуватою лускою. Симптом Поспєлова-Аушпіца позитивний. Ваш діагноз?

A Контактний дерматит.

B Токсикодермія.

C Алергічний дерматит.

D Екзема.

E Псоріаз.

Задача № 10. Хвора скаржиться на періодичну появу протягом року висипки в ділянці ліктьових та колінних суглобів. Вперше висипка з’явилась після стресу. Зараз вона складається з багатьох бляшок, поверхня центральної частини яких вкрита сріблястою лускою. Ваш діагноз?

A Екзема.

B Дерматит.

C Еритематоз.

D Псоріаз.

E Червоний плоский лишай.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий