?Iз синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта частiше всього поєднується

Скачати 4.34 Mb.

Сторінка 1/37 Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 4.34 Mb.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 … 37

1. ?Iз синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта частiше всього поєднується: A. Атрiовентрикулярна блокада. B. Пароксизм трiпотiння передсердь. C. Пароксизмальна шлуночкова тахiсистолiя. D. * Пароксизмальна суправентрикулярна тахiкардiя. E. Суправентрикулярнi екстрасистоли. 2. Анамнестична дiагностика пароксизмальної тахiкардiї грунтується на: A. * Раптовому початку i припиненню B. Тривалостi нападу бiльше 2-х хвилин C. Позитивному ефектi проби Вальсальви D. Зомлiннях E. Тривалостi нападу менше 2-х хвилин 3. ?Абсолютними діагностичними критеріями артеріальної гіпертензії при феохромоцитомі є: A. * наявність ознак пухлини надниркової і гіперпродукції катехоламінів B. збільшення концентрації в плазмі крові Альдостерону C. високий рівень в сечі 5-оксииндолуксусной кислоти D. низний рівень катехоламінів в крові, що відтікала по ниркових венах, і їх концентрації в сечі E. відсутність гіпотензивного ефекту бета-адреноблокаторів 4. Анамнестична дiагностика пароксизмальної тахiкардiї грунтується на: A. * Раптовому початку i припиненню B. Тривалостi нападу бiльше 2-х хвилин C. Позитивному ефектi проби Вальсальви D. Зомлiннях E. Тривалостi нападу менше 2-х хвилин 5. Асинхроннiсть роботи шлуночкiв може проявлятися: A. Миготливою аритмiєю. B. Уповiльненням пульсу при вдиханнi i прискоренням при видиханнi. C. Iнтермiтуючим пульсом. D. * Бiгемiнiєю. E. Усiма перелiченими явищами. 6. В патогенезі судинної недостатності лежить? A. Збільшення маси циркулюючої крові B. * Підвищення судинного тонусу,за рахунок артеріол C. Збільшення кількості депонованої крові D. Збільшення венозного повороту крові до серця E. Збільшення серцевого викиду з лівого шлуночка 7. Артеріальна гіпертензія може бути запідозрена по наступних клінічних ознаках і проявах: A. * короткочасні епізоди втрати свідомості B. порушення серцевого ритму і провідності C. наявність периферичних набряків D. болі в тім’яній і потиличній області E. порушення ритму дихання 8. Артеріальний тиск при атеросклерозі аорти: A. Підвищений систолічний, нормальний діастолічний, підвищений пульсовий B. Підвищений систолічний C. Підвищений діастолічний D. Підвищений пульсовий E. * Підвищений систолічний, знижений діастолічний, підвищений пульсовий 9. Вiд яких препаратiв можна очiкувати антиангiнального та антиаритмiчного ефекту при поєднаннi стенокардiї i шлуночкової екстрасистолiї, або шлуночкової тахiкардiї? A. * Пропранололу. B. Аймалiну. C. Етмозiну. D. Етацизiну. E. Лiдокаїну. 10. Вкажiть найбiльш частий механiзм виникнення пароксизмальної тахiкардiї: A. * Re-entry. B. Збiльшення амплiтуди слiдових потенцiалiв. C. Асинхронна реполяризацiя дiлянок мiокарда. D. Пiдвищення автоматизму. E. Механiзм парасистолiї. 11. Вазоренальна гіпертензія розвивається унаслідок A. стенозу ниркової артерії B. тромбозу ниркової артерії C. фиброваскулярної дисплазії ниркової артерії D. фиброваскулярної гіперплазії ниркової артерії E. * все вищеперелічене 12. Дiагностика хаотичної передсердної тахiкардiї грунтується на: A. * Аналiзi ЕКГ. B. Пiдрахунку пульсу i числа серцевих скорочень. C. Оцiнцi скарг хворого. D. Аналізі ЕХО КС E. Співвідношенні ЧСС до частоти дихання 13. Дiапазон частоти хвиль F при трiпотiннi передсердь складають: A. Вiд 150 до 200. B. Вiд 175 до 250. C. Вiд 250 до 300. D. * Вiд 250 до 350. E. Бiльше 350. 14. Де знаходиться джерело шлуночкових екстрасистол, якi мають вигляд повної блокади лiвої нiжки пучка Гiса? A. * В правiй нiжцi пучка Гiса. B. В лiвiй нiжцi пучка Гiса. C. В передньо-верхнiх розгалуженнях лiвої нiжки пучка Гiса. D. В базальних вiддiлах лiвого шлуночка. E. В областi верхiвки серця. 15. Де розташоване джерело шлуночкової тахiкардiї, комплекси QRS якої мають вигляд повної блокади правої нiжки i задньо-нижнiх розгалужень лiвої нiжки пучка Гiса? A. В правiй нiжцi пучка Гiса. B. В лiвiй нiжцi пучка Гiса. C. * В передньо-верхнiх розгалуженнях лiвої нiжки пучка Гiса. D. В базальних вiддiлах лiвого шлуночка. E. В областi верхiвки серця. 16. Домiнуючий клiнiчний симптом при «тахi-брадi» синдромi: A. Стенокардiя. B. Недостатнiсть кровообiгу. C. * Епiзоди церебро-судинної недостатностi. D. Тромбоемболiї. E. Напади Морганi-Адамса-Стокса. 17. Величина діастолічного артеріального тиску найбільше залежить A. в’язкості крові B. максимальної швидкості вигнання крові C. * загального периферичного опору судин D. властивостей стінок аорти E. ударного об’єму серця 18. ЕКГ-ознаками iдiовентрикулярного ритму є всi вказанi, крiм: A. Ширина комплекса QRS бiльше 0.12 сек. B. Деформацiя комплекса QRS за типом двохпучкової блокади. C. Частота шлуночкових скорочень менше 40 уд. за 1 хв. D. * Наявнiсть зубця Р перед комплексом QRS у всiх циклах з постiйним iнтервалом P-Q=0.12-0.20 с. E. Дискордантне розмiщення сегмента ST i зубця Т до основного зубця комплекса QRS. 19. ЕКГ-ознаками повної атрiовентрикулярної дисоцiацiї є всi вказанi, крiм: A. Приблизна постiйнiсть iнтервалiв Р-Р i R-R. B. Вiдсутнiсть постiйностi iнтервала Р-Q. C. Змiщення зубця Р по вiдношенню до QRS у рiзних циклах. D. Правильнiсть ритму шлуночкових скорочень. E. * Перiодична поява передчасних комплексiв QRS з зубцями Р, що їм передують. 20. ЕКГ-ознаки шлуночкової екстрасистолiї всi вказанi, за винятком: A. Передчасна позачергова поява змiненого комплексу QRST. B. Розширення >0,12 с комплекса QRS i деформацiя ST-T. C. Вiдсутнiсть перед екстрасистолою зубця Р. D. Повна компенсаторна пауза. E. * Передчасна позачергова поява не змiненого комплексу QRST 21. Застосування бета-адреноблокаторiв у терапевтичних дозах може приводити до вказаних нижче змiн, крiм однiєї: A. Розвитоку синусової брадiкардiї. B. Подовження iнтервала PQ. C. Вiдносного скорочення iнтервала QT. D. Збiльшення амплiтуди зубця T. E. * Пароксизмiв шлуночкової тахiкардiї. 22. Напад суправентрикулярної тахiкардiї частiше всього потребує застосування: A. Атропiну. B. Лiдокаїну. C. Хінідину D. Iзопротеренолу. E. * Антагонiстiв кальцiю (верапамiлу). 23. Величина систолічного артеріального тиску найбільше залежить від A. в’язкості крові B. загального периферичного опору судин C. об’єму циркулюючої крові D. * ударного об’єму серця E. частоти серцевих скорочень 24. Напад суправентрикулярної тахiкардiї частiше всього потребує застосування: A. Атропiну. B. Лiдокаїну. C. Хінідину D. Iзопротеренолу. E. * Антагонiстiв кальцiю . 25. Напади суправентрикулярної тахiкардiї можна зупинити: A. Натисканням на очнi яблука. B. * Масажем каротидного синусу. C. Пробою з фізичним навантаженням. D. Введенням глюкокортикостероїдів. E. Антиаритміками І-го класу. 26. Напади суправентрикулярної тахiкардiї можна зупинити: A. Натисканням на очнi яблука. B. * Масажем каротидного синусу ,пробою Вальсальви, серцевими глiкозидами. C. Пробою з фізичним навантаженням. D. Введенням глюкокортикостероїдів. E. Антиаритміками І-го класу. 27. Наперстянка, застосована пiд час трiпотiння передсердь, скорiше всього викликає: A. Асистолiю передсердь. B. Передсердну бiгемiнiю. C. Передсердну тахiкардiю. D. Пароксизмальну передсердну тахiкардiю. E. *

Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция