Ключові слова: кози, молоко, м’ясо, порода, продуктивність.

Збірник зареєстровано у науковометричній базі рінц (Російський індекс наукового цитування) І публікується на сайті електронної бібліотеки Elibrary ru
Інститут тваринництва степових районів

Скачати 6.74 Mb.

Сторінка 1/34 Дата конвертації 16.04.2016 Розмір 6.74 Mb.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   …   34

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

СТЕПОВИХ РАЙОНІВ

імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» —

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ЦЕНТР З ВІВЧАРСТВА

НАУКОВИЙ ВІСНИК

«АСКАНІЯ-НОВА»

ВИПУСК 7

Міжнародне наукове видання

Науково-теоретичний фаховий журнал
Збірник зареєстровано у науковометричній базі РІНЦ (Російський індекс наукового цитування) і публікується на сайті електронної бібліотеки Elibrary.ru

Нова Каховка

«ПИЕЛ»

2014

Науково-теоретичний фаховий журнал

Науковий вісник «Асканія-Нова»

Інституту тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова

«Асканія-Нова» — Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства

(входить до Переліку наукових фахових видань України за Постановами президії ВАК України № 1-05/2 від 27.05.2009 р., № 1-05/03 від 08.07.2009 р.)

Випуск 7, 2014 — 288 с.
У збірнику висвітлено результати наукових досліджень з питань селекції, генетики, технології, біотехнології, годівлі с.-г. тварин, кормовиробництва та економіки ведення галузі тваринництва. Розрахований на наукових працівників, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів та виробників, які працюють над вирішенням важливих питань агропромислового комплексу.
Рекомендовано до друку вченою радою Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова». Протокол № 7 від 14 травня 2014 р.
Редакційна колегія:

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР: канд. с.-г. наук Ю. В. Вдовиченко

ЗАСТУПНИК ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА: д-р с.-г. наук В. М. Іовенко

Члени редколегії:

д-р с.-г. наук П. І. Польська; д.с.-г.н., проф. Т. І. Нежлукченко;

д-р с.-г. наук, проф. Б. О. Вовченко; д.с.-г.н., проф.Є. М. Агапова;

д-р с.-г. наук, проф. В. С. Топіха; д-р с.-г. наук, проф. Т. В. Підпала; канд. с.-г. наук П. Г. Жарук; канд. с.-г. наук Н. А. Кудрик;

канд. с.-г. наук В. Г. Назаренко; канд. с.-г. наук Г. І. Буюклу;

канд. біол. наук Л. О. Омельченко; канд. екон. наук О. Д. Горлова; канд. с.-г. наук О. І. Дудка.

Відповідальний секретар: Тараненко В. П.
Переклад на англійську – Болотова О. А.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Адреса редколегії:

вул. Червоноармійська, 1, смт. Асканія-Нова,

Чаплинського р-ну, Херсонської обл., 75230, тел. (05538) 6-16-55

asknov@mail.ru

Свідоцтво про державну реєстрацію

Серія КВ № 14282-3283Р

від 18.07.2008 р. © Інститут тваринництва степових

районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-

Нова» — Національний науковий селек-

ційно-генетичний центр з вівчарства

ВІВЧАРСТВО та КОЗІВНИЦТВО
УДК 636.4.082
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОЗІВНИЦТВА В СВІТІ

та В УКРАЇНІ
Ю. В. Вдовиченко, А. М. Маслюк, В. М. Іовенко

asknov@mail.ru

Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова

“Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

вул. Червоноармійська, 1, смт Асканія-Нова, Чаплинський р-н,

Херсонська обл., 75230, Україна

Наведено дані відносно динаміки поголів’я кіз, виробництва молока та м’яса на різних континентах, в Європі та Україні; чисельності кіз по регіонах, в господарствах населення та сільськогосподарських підприємствах. Визначено основні перспективи розведення молочних порід кіз та стратегію розвитку козівництва в державі.

Ключові слова: кози, молоко, м’ясо, порода, продуктивність.

development TRENDS of goat breeding IN THE WORLD AND UKRAINE
Yu. V. Vdovychenko, A. M. Masliuk, V. M. Iovenko

asknov@mail.ru
Institute of Animal Breeding in Steppe Regions named by M. F. Ivanov «Ascania-Nova» — National Scientifical Selectional-Genetics Center of Sheep Breeding

Chervonoarmiyska Street, 1, Set. Ascania Nova, Chaplinka Region,

Kherson Province, 75230, Ukraine
The data on the dynamics of herd of goat’s milk and meat production in different continents, in households and farms are presented. The basis prospects of Dairy goat breeds and development strategy of goat breeding in our country are defined.

Key words: goats, milk, meat, breed, productivity.

ТенденциИ развития козоводства в мире и В Украине
Ю. В. Вдовиченко, А. Н. Маслюк, В. Н. Иовенко

asknov@mail.ru
Институт животноводства степних районов имени М. Ф. Иванова «Аскания-Нова» – Национальный научный селекционно-генетический центр по овцеводству

ул. Красноармейская, 1, пгт Аскания-Нова, Чаплинский р-н,

Херсонская обл., 75230, Украина
Представлены данные относительно динамики поголів’я коз, производства молока и мяса на различных континентах, в хазяйствах населения и сельскохозяйственных предприятиях. Определены основые перспективы разведения молочних пород коз и стратегию развития козовотства в нашей стране.
Ключевые слова: козы, молоко, мясо, порода,

продуктивность.

Козівництво має давню історію, сучасні здобутки і тенденції роз­витку в культурі сільськогосподарського виробництва світу, що зу­мовлено значною цінністю продукції кіз, їх високими адаптивними властивостями та наявністю природно-економічних умов для роз­витку галузі.

Серед всього різноманіття продукції кіз найвагомішим продуктом є молоко. Таким його робить високий вміст білків альбуміну і казеїну, глюкози і лактози (молочний цукор) та важливих мінеральних солей – кальцію, фосфору, кобальту. Жирові кульки в ньому менші за розміром, поширені по всій масі молока, легко всмоктуються стінками кишечника. Висока поживність зумовлена не тільки добрим амінокислотним складом, а й високим вмістом вітамінів А, В, С і Д.

Вітаміну А в козячому молоці міститься на 50-200 % більше, ніж у коров’ячому. Коза ефективніше, ніж корова, перетворює каротин кормів на вітамін А, що дуже важливо для годівлі дітей, особливо немовлят, щитоподібна залоза яких недостатньо розвинена, а саме вона й визначає ступінь перетворення каротину на вітамін А та відповідає за його засвоюваність. Козиним молоком лікують дорослих людей з такою недугою, як базедова хвороба.

Вітаміну В1 козине молоко містить також на 50 % більше, ніж коров’яче, а В2 – на 80 %. Козине молоко відрізняється від коров’ячого ще й тим, що воно має чітку лужну реакцію, яка зумовлює високу буферність і здатне поглинати та нейтралізувати кислоти, не змінюючи своєї реакції. Ці властивості козиного молока дають можливість використовувати його за підвищеної кислотності шлунка [1].

Кози – це також високоякісне та смачне м’ясо. Молода козлятина за смаковими якостями не має аналогів, а за поживністю й корисністю не поступається баранині та набагато перевершує яловичину й свинину. У багатьох країнах Африки та Азії розводять м’ясних кіз тільки для отримання делікатесного м’яса, схожого на м’ясо диких кіз. Дуже корисний козиний жир, який відкладається на внутрішніх органах. Він легко відокремлюється і перетоплюється, його використовують як лікувальний засіб при застудах та легеневих захворюваннях.

Велике значення має козиний пух, з якого виготовляють пухові хустки (шалі), ажурні павутинки й шарфи, високоякісні й легкі трикотажні тканини, фетр найвищої якості та різні в’язані вироби. Козлини з пухових тварин широко використовують у виробництві хутра, оскільки за вовняним покривом вони схожі на овчини овець романівської породи.

Важливою продукцією козівництва є також ангорська вовна, особливо однорідна (мохер), яку широко використовують для виробництва плюшу, оксамиту, вельвету. Крім того, вона йде на виготовлення білих жіночих хусток, килимів, технічних і драпірувальних тканин. Ці тканини використовують для оббивання меблів, внутрішнього оздоблення легкових автомобілів, сидінь у м’яких вагонах, літаках і пароплавах. Із грубої вовни та ості виготовляють щітки, пензлі й навіть мотузки великої міцності. Пряжа, яку отримують із однорідної вовни, добре фарбується різними барвниками. За своїми високими товарними якостями вони відрізняються від інших видів шкіряної і хутряної сировини. Зі шкур молочних і пухових кіз можна отримати високосортний сап’ян, шагреневу шкіру, шевро та інші цінні види шкір. Із них виготовляють спеціальні костюми для космонавтів, модельне взуття, шкіряні пальта та інші вироби.

Висока пристосованість до умов утримання, гостра морда, рухливі тонкі губи дають можливість козам, на відміну від тварин інших видів, з’їдати низькорослі трави. Вони невибагливі до кормів, мають міцні копита, звикають до людини. Усе це сприяє успішному їх розведенню у різних кліматичних умовах та практично в усіх країнах світу. В той же час, культурні породи кіз різних напрямів продуктивності добре пристосовуються до умов промислового та великомасштабного виробництва, де показують високу продуктивність та оплату витрат продукцією.

За напрямом продуктивності кози бувають молочні, м’ясні, вовнові, пухові та комбіновані в різних варіантах поєднання.

На сьогодні, за різними даними налічується від 236 до 500 порід кіз. За напрямком продуктивності виділяють: спеціалізовані (молочні, м’ясні, пухові, вовнові, шкуркові, паркові) і комбіновані (молочно-м’ясні, м’ясо-вовнові і вовново-м’ясні, м’ясо-вовново-молочні, м’ясо-шкуркові) породи.

Лідируюче місце в світі належить молочним і комбінованим молочно-м’ясним породам, відповідно 35 і 19 % від загального числа порід (рис.1). При цьому, в Європі за чисельністю переважають молочні (66,4 %) і молочно-м’ясні (15,9 %), в Азії – комбіновані (більше 50 %), в Африці – м’ясні породи кіз.

Рис.1. Розподіл сучасних порід кіз в залежності від напряму

продуктивності
В цілому слід зазначити, що з усього розмаїття існуючих порід в широкому масштабі використовується обмежене їх число (особливо це стосується м’ясних порід).

Зростають темпи виробництва козиного м’яса, основними виробниками і споживачами є країни Азії та Африки, тоді як козівництво пухового та вовняного напряму залишається на постійному рівні (США, Туреччина, ПАР) або має екстенсивний розвиток (Росія та деякі країни СНД).

Особливо поширене козівництво в Азії, Північній Африці, Австралії, Південній і Північній Америці, Західній і Південній Європі[6]. Загальна популяція кіз в світі налічує близько 1 млрд голів. При цьому їх чисельність у світі за останні 10 років збільшилася (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка чисельності поголів’я кіз на різних

континентах та світі

В деяких регіонах Азії та Океанії загальне поголів’я кіз в останні роки зросло у 30-40 разів у порівнянні з даними за минулий період. Незважаючи на значні коливання кількості кіз, загальна тенденція сучасної динаміки – зростаюча.

Майже 60 % усіх кіз зосереджено в Азії, 35 % у Африці і значно менше тварин даного виду в Америці, Європі та Океанії, загальне поголів’я в яких не перевищує 6 % від світового.

Серед 197 країн світу, що розводять кіз, Україна знаходиться на 87 місті з поголів’ям в останні роки близько 650 тис. гол., однак у світі є 32 країни в яких загальна кількість кіз перевищує 5 мільйонів. Лідерами, як і за кількістю населення на планеті, є Китай та Індія, поголів’я кіз в яких за даними ФАО у 2012 р. було відповідно 185 та 160 млн [6]. Динаміка кількості кіз у Китаї мала тенденцію з 1970 р. до 2010 р. до швидкого зростання. Так, за цей період поголів’я збільшилося у тричі, а у порівнянні з 1990 р. – у двічі. Цей факт реакції на зростання чисельності населення Китаю є свідченням того, що коза є першою супутницею людини.

Значні відмінності динаміки кількості кіз у розвинених та європейських країнах є відображенням національних особливостей, культури споживання продукції козівництва, темпів їх економічного розвитку та якісного підвищення продуктивності тварин (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка чисельності поголів’я кіз у європейських країнах (тис. голів)

Країна Роки 2012 у % до 1970 1970 1990 2000 2010 2012 Туреччина 20267,0 11942,0 7774,0 5128,3 7278,0 35,9 Греція 4054,4 5347,8 5614,5 4850,0 4219,0 104,1 Іспанія 2570,4 3780,0 2627,0 2903,8 2693,1 104,8 Франція 925,2 1226,0 1210,5 1434,5 1309,6 141,5 Румунія 564,8 1017,2 558,0 917,3 1236,1 218,9 Італія 1030,7 1246,0 1397,0 961,0 959,9 93,1 Албанія 883,9 1144,0 1104,0 775,0 810,1 91,7 Португалія 664,5 857,0 630,0 419,0 404,0 60,8 Нідерланди 13,4 72,0 165,0 352,8 396,7 2959,3 Болгарія 350,2 432,9 1046,3 360,8 341,4 97,5 Кіпр 335,0 208,0 346,0 307,4 271,2 80,9 Німеччина 218,2 90,0 135,0 149,9 162,0 74,2 Швейцарія 72,0 68,3 62,5 87,0 87,3 121,3 Угорщина 80,0 15,6 189,0 58,0 80,0 100,0 Австрія 69,4 36,4 72,3 68,2 72,4 104,3 Норвегія 84,3 88,8 76,4 67,5 65,4 77,6 Фінляндія 1,8 3,7 8,6 4,9 4,9 271,4

Такі країни, як Туреччина, Греція, Іспанія, Франція та Румунія є лідерами в Європі за загальним поголів’ям, але їх чисельність суттєво варіювала впродовж останніх 40 років. Так, Туреччина за цей період скоротила поголів’я кіз у тричі, Франція та Румунія наростили відповідно на 41 % та 118 %, водночас коливання динаміки козопоголів’я Греції та Іспанії не перевищували 10-20 %. Особливо швидких темпів розвитку козівництво набуло у Нідерландах, де за період 1970-2012 рр. кількість кіз збільшилася у 30 разів. Важливим є той факт, що приріст їх чисельності відбувається за рахунок культурних високопродуктивних молочних порід.

В усіх країнах колишнього СРСР традиційно розводили кіз, незважаючи на різкі відмінності в кількості, якісному складі та напряму продуктивності. Лідерами сьогодні серед них є країни середньої Азії, але ще у 2000 р за кількістю кіз вони значно поступалися Російській Федерації. Україна серед них посідає сьоме місце за поголів’ям, коли ще у 2000 р. була на четвертому (табл. 2).
Таблиця 2. Динаміка чисельності поголів’я кіз у колишніх

країнах СРСР (тис. голів)

Країна Роки 2012 у % до 2000 2012 у % до 2011 2000 2010 2011 2012 Казахстан 931,3 2708,9 2878,1 2891,9 310,5 100,5 Узбекистан 886,0 2281,3 2423,9 2557,6 288,7 105,5 Туркменістан 500,0 2800,0 2294,0 2292,7 458,5 99,9 Російська Федерація 2147,5 2136,6 2058,5 2091,2 97,4 101,6 Таджикистан 705,8 1582,8 1665,6 1724,3 244,3 103,5 Киргизія 542,7 942,5 973,4 933,8 172,1 95,9 Україна 825,2 635,5 631,2 646,2 78,3 102,4 Азербайджан 494,2 620,6 627,4 645,4 130,6 102,9 Молдова 99,8 111,2 117,6 122,5 122,8 104,2 Білорусь 58,3 75,0 72,3 72,7 124,7 100,6 Грузія 80,1 71,5 57,1 53,6 66,9 93,9 Вірменія 43,0 29,7 28,9 28,6 66,5 98,9 Литва 24,7 14,7 16,0 15,0 60,7 93,8 Латвія 8,1 13,2 13,5 13,0 160,5 96,3 Естонія 2,7 3,9 4,1 4,3 159,3 104,9

Серед європейських країн колишнього Радянського союзу Азербайджан на 30 %, Білорусь на 25 %, Латвія та Естонія на 60 % збільшили кількість у порівнянні 2012 з 2000 роком.

Важливим є той факт, що, незважаючи на значне зниження поголів’я у порівнянні з 2000 роком, виробництво молока та м’яса кіз в Україні збільшилося. А це свідчить про підвищення продуктивності тварин.

У 2012 році світове виробництво козиного молока сягнуло майже 18 млн тонн. А це на 39 % більше, ніж у 2000 р. і 174 % — ніж у 1970 р. (табл. 3).

Найбільш швидкими темпами приріст щорічного виробництва молока відбувається в Азії та Африці і складає у порівнянні з 1970 р. відповідно 305 % та 182 % [6].

В структурі виробництва козиного молока лідируюча позиція належить Азії (59 %), більше ніж у 2 рази їй поступається Африка та у 4 рази Європа (рис. 3).

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   …   34
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий