Інститут біології

Дфн в обсязі 5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою естs), а саме 180 год., з яких 84 годин аудиторних занять (42 години – лекції та 42 години семінари). Підсумовується іспитом
Інститут біології

Скачати 155.29 Kb.

Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 155.29 Kb.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Навчально-науковий центр «Інститут біології»
Укладач(і):

Доцент Горобчишин В.А.

ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

освітньо-професійної програми бакалавр за напрямом

6.040106 — “екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 3

від «19»травня 2011р.

Зав. кафедри __________________

Лукашов Д.В.

Директор ННЦ «Інститут біології»

________________

Остапченко Л.І.

КИЇВ –2011

Робоча навчальна програма з дисципліни:

_»Екологія тварин»

назва навчальної дисципліни
Укладач(і): к.б.н., доц. Горобчишин В.А.

науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові

Лектор(и): к.б.н., доц. Горобчишин В.А.

науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали
Викладач(і): к.б.н., доц. Горобчишин В.А.

науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали викладача(ів),

який(і) веде(уть) семінарські, практичні, лабораторні заняття
Погоджено

науково-методичною комісією

Протокол Вченої ради

біологічного факультету № 12

від « 29 » червня 2011 р.

__________________________

Голова НМК Кілочицький П.Я.

КИЇВ-2011

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна “Екологія тварин” є дисципліною циклу підготовки фахівців кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом “екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”, що читається у 2 семестрі ДФН в обсязі 5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме 180 год., з яких 84 годин аудиторних занять (42 години – лекції та 42 години — семінари). Підсумовується іспитом.

Мета і завдання навчальної дисципліни Мета курсу: формування у студентів уявлень про закономірності сталого функціонування та взаємодії із середовищем тварин, як біосистем різного рівня.

Завдання дисципліни:

  1. дати студентам знання про: принципи адаптації на рівні організму, закономірності і принципи формування популяцій і біогеоценозів, їх функціональних і структурних особливостях;
  2. сформувати у студентів мотивацію до здійснення системних досліджень екології тварин;
  3. ознайомити з сучасними методами дослідження екології тварин.

Предметом навчальної дисципліни є екологія тварин.

Вимоги до знань та вмінь.

Знати:

  • основні принципи організації і функціонування біосистем різного рівня;
  • механізми адоптацій до середовища на рівні організму;
  • закономірності і принципи формування популяцій і біогеоценозів, їх функціональних і структурних особливостях;
  • про ступінь і характер впливу людини на тваринний компонент біосфери;
  • екологічні наслідки цього впливу;
  • основні методи досліджень у галузі етології.

Вміти:

  • планувати дослідження екології тварин;
  • обрати та застосувати сучасні методи для вирішення певних наукових задач у галузі екологія;
  • інтерпретувати та аналізувати отримані результати при дослідженні екологія тварин.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна «Екологія тварин» є складовою циклу фундаментальної та природничо-наукової підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівнів «бакалавр» за напрямом “екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Вона виникла в зв’язку з тим, що жодна з традиційних прикладних дисциплін не охоплює у повному обсязі проблему дослідження екології тварин. Теоретичне ядро її становлять така наука як екологія. Разом з тим, вона тісно пов’язана з іншими дисциплінами природничо-наукового цикла: зоологія, морфологія тварин, фізіологія людини та тварин, систематика, зоо- та біо-географії, палеонтологія, еволюційне вчення, генетика та ін.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Дисципліна спеціалізації «Екологія тварин» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з трьох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання усних доповідей за темами самостійної роботи; контрольні роботи. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів, наведена у таблиці.

Модульний контроль: три модульні контрольні роботи.
Змістовий модуль 1.

Вид роботи Бали Доповіді на семінарських заняттях 5 Модульна контрольна робота 15 Сума 20

Змістовий модуль 2.

Вид роботи Бали Доповіді на семінарських заняттях 5 Модульна контрольна робота 15 Сума 20

Змістовий модуль 3.

Вид роботи Бали Доповіді на семінарських заняттях 5 Модульна контрольна робота 15 Сума 20

З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 60-бальною шкалою яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом протягом поточних змістових модулів. Підсумковий контроль знань (екзамен) оцінюється за 40 бальною системою. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу «Екологія тварин», який складається з 3 змістових модулів.

Розподіл балів, які можуть отримати студенти з курсу

«Екологія тварин»

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Підсумковий контроль Підсумкова оцінка Максимальна кількість балів 20 20 20 40 100

Підсумкова рейтингова оцінка з курсу «Екологія тварин» виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх семінарських занять. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час. В разі відсутності студента при написання контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на її складання впродовж двох тижнів. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля дорівнює нулю.

Підсумковий контроль є обов’язковим для всіх студентів, які прослуховують дисципліну. Він проходить у формі підсумкового тестування, максимальна оцінка якого складає 40 балів. Підсумкова рейтингова оцінка студента розраховується як сума поточного рейтингу (бали отримані впродовж вивчення дисципліни), та балів, отриманих при підсумковому контролі успішності. Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в екзаменаційну відомість.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

лекції

НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин

лекції семінари самост.

робота

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

«Ведення. Аутекологія тварин»

Зміст і завдання курсу. Основні терміни і поняття. 2 2 13
Загальні закономірності взаємодії організмів і середовища. Абіотичні і біотичні фактори середовища. 10 10 13 Модульна контрольна робота 1 ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

«Демекологія тварин»

Вид як екологічна система. 2 2 14
Структура популяції тварин 8 8 14 Модульна контрольна робота 2

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3

«Угруповання та екосистеми. Тваринний світ та людина»

Синекологія. Біоценоз, біогеоценоз, та екосистеми. 2

14

Роль тварин в наземних та водних екосистемах 4 4 14
Людини та навколишній світ. 2 4 14 Модульна контрольна робота 3

Загальний обсяг годин – 180 годин

Лекцій – 42 години

Семінари – 42 години

Самостійна робота – 96 годин
Теми лекцій, лабораторних занять та завдання для самостійної роботи
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

«Ведення. Аутекологія тварин»
Тема №1. Зміст і завдання курсу. Основні терміни і поняття.

Лекція 1. Предмет, та зв’язок з іншими біологічними науками. – 2 год.

Семінар 1. Короткий нарис історії екології тварин. – 2 год.

Література [1-3, 6-9, 11, 14].

Тема №2. Загальні закономірності взаємодії організмів і середовища. Абіотичні і біотичні фактори середовища..

Лекція 1. Загальні закономірності взаємодії тварин і середовища. – 2 год.

Семінар 1. Шляхи та способи впливу екологічних факторів на тварин; прямий і непрямий вплив, сигнальне значення. – 2 год.

Лекція 2. – Вплив абіотичних факторів на тварин. — 4 год.

Семінар 2. Екологічна валентність. Комплексний вплив факторів на організм. – 4 год.

Лекція 3. Вплив біотичних факторів на тварин. – 2год.

Семінар 3. Біологічні ритми. – 2 год.

Лекція 4. Загальні принципи адаптації на рівні організму. – 2 год.

Семінар 4.– Типы адаптаций. Адаптации по принципу толерантности; по типу гомеостаза. 2 год.

Література [1-3, 6, 7, 11-14].

Модульна контрольна робота – 2 год.
Питання до змістового модуля 1

  1. Предмет екології тварин, її завдання. 
  2. Зв’язок екології тварин з іншими науками.
  3. Історія розвитку екології тварин. 
  4. Основні напрями сучасної екології тварин.
  5. Екологія тварин і народне господарство. 
  6. Основні методи досліджень з екології тварин.
  7. Екологічні фактори та їх класифікація.
  8. Динамічна класифікація екологічних факторів.
  9. Роль екології у створенні наукових основ раціонального природокористування.
  10. Екологічний моніторинг: сутність, типи, галузева специфіка, методи досліджень.
  11. Кількісна міра впливу факторів середовища. Правило оптимуму. Екологічна валентність.
  12. Взаємодії факторів середовища, їх комплексний вплив на організм, правило мінімуму.
  13. Концепція екологічної ніші.
  14. Лімітуючі фактори, їх екологічне значення.
  15. Типи адаптацій. Адаптації за типом толерантності і за типом гомеостазу. Стабільні пристосування до умов середовища і лабільні регуляторні реакції.
  16. Теплообмін тварин і температура середовища. Температурні межі життя і окремих біологічних процесів.
  17. Пристосування тварин до температурного режиму і його коливань у пойкілотермних тварин.
  18. Пристосування до температурного режиму і його коливань у гомойотермних тварин.
  19. Пристосування тварин до газового режиму водойм та його коливань.
  20. Пристосування тварин до змін парціального тиску кисню з висотою.
  21. Пірнаючі тварини та їх специфічні адаптації до функціональної гіпоксії.
  22. Пойкилоосмотичні і гомойосмотичні тварини. Стено- та евригалінні види.
  23. Адаптації тварин до зміни забезпеченості організму водою і мінеральними речовинами.
  24. Механізми добової ціклікі. Циркадні ритми.
  25. Еколого-фізіологічні механізми, що регулюють сезонні зміни у тварин.
  26. Пристосування тварин до перебування в умовах сніжного і льодового покривів.
  27. Адаптації тварин до руху середовища (вітер, течії, хвилі).
  28. Фізіологічні та морфологічні адаптації до різних видів корму.
  29. Типи симбіозів.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

«Демекологія тварин»

Тема №1. Вид як екологічна система.

Лекція 1. Поняття виду. — 2 год.

Семінар 1. Екологічна зумовленість будови та функцій органів чуття. – 2 год.

Література [1-3, 5-7, 9, 14].
Тема №2. Структура популяції.

Лекція 1. Просторова структура популяцій тварин та її адаптивне значення. – 2 год.

Семінар 1. — Щільність популяцій тварин та її регуляція — 2 год.

Лекція 2 Етологічної структура популяції – 2 год.

Семінар 2. Домінування. Типи ієрархій – 2 год.

Лекція 3. Вікова та статева структура популяції. – 2 год.

Лекція 4. Генофонд популяції – 2 год.

Семінар 3. Роль просторово-етологічної структури популяцій у підтримці генетичної різноякісності, механізми її підтримки. – 2 год.

Семінар 4. Зміна генетичної структури популяцій і мікроеволюція – 2 год.

Література [1-3, 5-7, 9, 11, 13, 14].

Модульна контрольна робота – 2 год.

Питання до змістового модуля 2

  1. Багатовимірна екологічна ніша по Дж. Е. Хатчінсону.
  2. Популяційні механізми регуляції щільності населення і чисельності. Значення поведінкових та фізіологічних реакцій, роль структури популяції.
  3. Основні фактори динаміки чисельності. Роль кліматичних, кормових умов і епізоотій. Взаємовплив хижаків та їхніх жертв.
  4. Динаміка чисельності окремих видів, її типи. Криві виживання у різних видів тварин.
  5. Щільність популяції та її регуляція.
  6. Екологічне значення і механізми підтримки складності загального генофонду популяції.
  7. Статева структура популяцій та її динаміка.
  8. Демографія та демографічні таблиці популяцій.
  9. Стратегія популяцій, як типів пристосувань до умов навколишнього середовища.
  10. Вікова структура популяцій тварин.
  11. Комунікація тварин.
  12. Взаємини особин в стадах.
  13. Типи ієрархій в угрупуваннях тварин.
  14. Ієрархічні відносини у осілих тварин.
  15. Домінування.
  16. Етологічної структура популяцій. Різноякісність особин в популяціях.
  17. Біологічне значення впорядкованості взаємин особин в популяціях.
  18. Особливості просторової структури у номадний видів.
  19. Особливості просторової структури у осілих видів.
  20. Просторова структура популяцій тварин та її адаптивне значення.
  21. Адаптації до підтримання оптимальної просторової структури популяції тварин.
  22. Ефект групи і ефект маси.
  23. Вид як екологічна система.
  24. Різноякісність видового населення.
  25. Територіальні угруповання.
  26. Просторова структура популяцій та її адаптивне значення.
  27. Адаптації до підтримання оптимальної просторової структури популяції.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3

«Угруповання та екосистеми. Тваринний світ та людина»
Тема №1. Синекологія. Біоценоз, біогеоценоз, та екосистеми.

Лекція 1.Синекологія. Основні форми міжвидових відносин . — 2 год.

Література [1-3, 6, 7, 11, 14].
Тема №2. Роль тварин в наземних та водних екосистемах.

Лекція 1. Роль основних функціонально-біологічних груп тварин (листогризучі, травоїдні, коренеїдом, сапрофаги, хижаки тощо) у біологічному круговороті різних екосистем. — 4 год.

Семінар 1. Вчення про біологічне різноманіття — 2 год.

Семінар 2. Роль тварин в існуванні екосистеми коралового рифу — 2.

Література [1-3, 6, 7, 11, 14].
Тема №3. Людини та навколишній світ.

Лекція 1. Тварини в антропогенної середовищі — 2 год.

Семінар 1. — Тварини в забрудненому середовищі: динаміка популяцій, структура спільнот, адаптації — 2 год.

Семінар 2. Збереження біорізноманіття на видовому та екосистемному рівнях. — 2 год.

Література [1-4, 6, 7, 10, 11, 14].
Модульна контрольна робота – 2 год.
Питання до змістового модуля 3

  1. Угруповання видів (біоценози) як форми організації живого населення біосфери.
  2. Співвідношення понять «екосистема», «біоценоз», «біогеоценоз».
  3. Структури біогеоценозів. Екологічні піраміди.
  4. Типи взаємовідносин між популяціями видів в біоценозі.
  5. Зміна ландшафтів та пов’язані з цим зміни складу і структури угруповань тварин.
  6. Причини відмінностей зональних угруповань тварин.
  7. Роль голкошкірих, у морських екосистемах.
  8. Роль членистоногих, у наземних та водних екосистемах.
  9. Роль кісткових риб, у наземних та водних екосистемах.
  10. Роль амфібій, у наземних та водних екосистемах.
  11. Роль рептилій, у наземних та водних екосистемах.
  12. Роль птахів у наземних та водних екосистемах.
  13. Роль ссавців у наземних та водних екосистемах.
  14. Причини відмінностей зональних угруповань тварин.
  15. Сучасні методи оцінки біорізноманіття.
  16. Правила острівної біогеографії.
  17. Вплив людини на біосферу.
  18. Зміна чисельності та ареалів тварин під впливом різних форм господарської діяльності людини.
  19. Синантропні тварини. Контроль за чисельністю тварин.
  20. Географічні принципи розміщення охоронюваних природних територій.
  21. Заповідники і національні природні парки України.
  22. Червона та Зелена книги України.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна

  1. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. – М.: ЮНИТИ, 2004. – 566 с.
  2. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества. М.: Мир, 1989. В 2-х т. Т.1. — 667 с., Т. 2. — 477 с.
  3. Дерій С.І., Ілюха В.О.. Екологія. – Київ, Фітоцентр, 1998.
  4. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища. – К.: Знання, 2000. – 203 с.
  5. Дідух Я.П. Популяційна екологія. – Київ, Фітоцентр, 1998. – 191 с.
  6. Наумов Н.П. Экология животных. — М.: Высшая школа, 1963.- 599 с.
  7. Нинбург Е.А. Введение в общую экологию (подходы и методы). — М.: ТНИ КМК, 2005. — 138 с.
  8. Новиков Т.А. Очерк истории экологии животных. — Л.: Наука, 1980.- 287
  9. Пианка Э. Эволюционная экология. – М.: Мир, 1981, — 339 с.
  10. Реймерс Н.Ф. Природопользование. – М.: Мысль, 1990. – 593с.
  11. Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила, принципы. – М.: Просвещение, 1994. – 362с.
  12. Ужегов Г. Биоритмы на каждый день. – М.: Гранд, 1997. – 607 с.
  13. Шмидт-Нильсен К. Физиология животных. Приспособление и среда. — М.: Мир, 1982, 800 с. (ч.1,2).
  14. Шилов И.А. Экология. Учебник для биол. и мед.спец. вузов. – М.: Высшая школа, 1997. – 512 с.

Додаткова

  1. Бачинский Г.А. Социоэкология. – К., 2003. – 154с.
  2. Білявський Г.О., Бровдій .М. Поро класифікацію основних напрямів сучасної екології // Рідна природа. – 1995. – №2. – С. 4-7.
  3. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки). – К.: НПУ, 2000. – 110с.
  4. Горелов А.А. Человек–гармония–природа. – М.: Наука, 1990. – 187 с.
  5. Среда: Учебник для вузов. – М.: Юнити – Дана, 2001. – 506с.
  6. Сухомлинов А.И., Сухомлинов И.А., Микитюк А.Н. и др. Экология и здоровье человека. – Харьков: ХГПУ, 1992. – 128с.
  7. Хесле В. Философия и экология. – М.: Наука, 1993. – 205 с.
  8. Федорова А.И., Никольская А.Н. Практикум по зоологии и охране окружающей среды: Учебн. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2005. – 288с.: ил.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий