Громадська Валентина Іванівна вчитель хімії, вчитель вищої категорії

Мета. Формувати знання учнів про склад жирів, їх утворення, з’ясувати їх будову і властивості як естерів гліцерину та вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й гідрування
Громадська Валентина Іванівна вчитель хімії, вчитель вищої категорії

Скачати 92.09 Kb.

Дата конвертації 22.04.2016 Розмір 92.09 Kb. Урок хімії 9 клас

Громадська Валентина Іванівна – вчитель хімії, вчитель вищої категорії

Миколаївської гімназії №4

Тема. Жири, склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів.

Жири в природі. Біологічна роль жирів.

Мета. Формувати знання учнів про склад жирів, їх утворення, з’ясувати їх будову і властивості як естерів гліцерину та вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й гідрування; показати поширення жирів у природі, їх біологічну роль, застосування.

Розвивальна

мета. Розвивати творчі здібності учнів, пам’ять; розвивати уміння залучати інформацію різних джерел, вільно висловлювати думки, вибирати головне з тексту підручника.

Виховна

мета. Виховувати культуру спілкування.

Базові

поняття й

терміни. Оксигеновмісні органічні речовини, спирти, вищі карбонові кислоти, насичені, ненасичені карбонові кислоти, складні естери, реакція етерифікації, гідролізу.

Обладнання

й матеріали. Плакати «Схема гідролізу жирів в організмі людини», «Застосування жирів», «Вміст ненасичених кислот в жирах». Для лабораторних дослідів: Н2О, етанол, гас, твердий, рідкий жир, Na2CO3, KMnO4, штатив з пробірками; вироби з жиру, пляшки з олією різних видів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Подорож у країну жирів.

Структура уроку.

І. Організаційний.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

а) Біологічна роль жирів.

б) Класифікація жирів.

в) Склад і утворення жирів.

г) Фізичні властивості жирів.

д) Хімічні властивості жирів.

є) Добування жирів.

ж) Застосування.

V. Узагальнення знань. «Що означають твердження?»

За дошкою записані твердження:

  • джерело енергії, води, терморегуляція, захист від ударів, мастильний матеріал;
  • тваринного, рослинного походження;
  • тверді жири утворені……., олії утворені……;
  • жири належать до класу…;
  • для жирів характерні реакції;
  • у повсякденному житті протікають реакції.

(Додаток: впр. 253, стр. 170)

VІ. Домашнє завдання.

VІІ. Підбиття підсумків уроку.
Хід уроку.

І. Організаційний етан.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Ми з вами уже декілька уроків вивчаємо оксигеновмісні органічні речовини. Продовжимо вивчення окремих представників . Сьогодні на уроці ми поведемо мову про речовину, яка становить одну з основних частин нашої їжі.

Тема уроку. Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири в природі. Біологічна роль жирів.

Мета уроку. Повторити, систематизувати знання одержані на уроках біології з питання поширення жирів у природі, біологічної ролі. Сформувати знання про склад, утворення, будову жирів. З’ясувати фізичні, хімічні властивості, галузі застосування, способи одержання.

Розвивальна мета. На уроці розвиваємо творчі здібності, пам’ять, уміння залучати інформацію різних джерел, вільно висловлювати думки, вибирати головне з тексту підручника.

Виховна мета. Продовжити формувати культуру спілкування.

За типом наш урок – урок подорож.

Подорож – це цікаві зустрічі з людьми, знайомство з новими речовинами. Перевіримо чи готові ми до подорожі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Інтерактивна технологія – уявний мікрофон.

Учитель задає питання. Право відповіді набуває учень з мікрофоном.

  1. Які сполуки називаються оксигеновмісними?
  2. Які класи оксигеновмісних органічних речовин вам відомі (спирти, карбонові кислоти, складні естери).
  3. Які сполуки називаються спиртами?
  4. Які сполуки називаються карбоновими кислотами?
  5. Які сполуки називаються складними естерами?
  6. Як класифікують спирти?
  7. Як класифікують карбонові кислоти?
  8. Яка загальна формула естерів?
  9. Яка загальна формула карбонових кислот?
  10. Формула гліцерину.
  11. Формула стеаринової кислоти.
  12. Формула олеїнової кислоти.
  13. Яка з цих кислот насичена?
  14. Яка реакція називається реакцією етерифікації?
  15. Яка реакція називається реакцією гідролізу?

Учитель. Так, ми з вами вирушаємо у подорож до країни жирів. У природі жири дуже поширені. Вони вам добре відомі із повсякденного життя. Під час подорожі у нас запланована зустріч з науковцями – біологами.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

а) Біологічна роль жирів.

    Сценка. Науковці – біологи знайомлять присутніх з біологічною роллю жирів в організмах. Жири є найважливішими продуктами харчування. В організмі людини основна функція жиру – бути джерелом енергії. Окиснення 1г жиру спричиняє виділенню 39 кДж енергії. Однак буде нерозумним, виходячи з цього, прагнути забезпечити свій організм виключно жирами, оскільки, незважаючи на те, що вони багаті на енергію, жири важко засвоюються. добовий раціон людини має містити 60 – 70г жиру. Але не можна забувати, що надлишкова кількість жиру, навіть у раціоні здорової людини, дуже шкідлива. Жири не розчиняються ані водою, ані травними соками. В організмі вони розщеплюються й емульгуються за сприяння жовчі. Зайва кількість жиру не встигає про емульгуватися, порушує травні процеси та спричиняє неприємне відчуття печії. Жири є не тільки джерелом енергії в організмі, а й джерелом води. Завдяки цій воді живуть верблюди тривалий час без свіжої води. Для розвитку зародка курчати в інкубаційний період потрібна вода, а надходження її ззовні відсутнє. Зародок забезпечується водою окисленого жиру. Жири необхідні й мешканцям холодного клімату: тюленям, моржам. Підшкірний жир допомагає зберегти внутрішнє тепло. Будь – якій тварині жирові відкладення пом’якшують силу різнихпоштовхів і ударів. Крім того, жири для тварин – мастильний матеріал. Відомо, водоплавні птахи самі проводять змащення під час чищення пір’я. Джерело вітамінів D, A, E.

Учитель. Дякуємо науковцям. наша зустріч була корисною. Давайте ми з вами разом пригадаємо відоме про жири, дамо відповідь на питання: «Як класифікують жири за походженням?»
б) Класифікація жирів.

Обговорення. Учитель. Як класифікують жири за походженням?

Жири

тваринні жири рослинні жири,

олії

Учні наводять приклади тваринних і рослинних жирів.

Учитель. Наша інформація про жири буде неповна, якщо під час подорожі ви не запам’ятаєте склад та не з’ясуєте як утворюються жири.

в)Розглянемо питання про склад і утворення жирів.

Розповідь учителя.

Склад жирів вивчали французькі хіміки Шеврель і Бертло. У 1854 році Марселен Бертло уперше синтезував жир. Він нагрівав гліцерин з вищою карбоновою кислотою у запаяній посудині. Запишемо хімічне рівняння.

CH2 – OH HO – C – R CH2 – O – C – R

‌ O O

CH – OH + HO – C – RI CH – O – C – RI + 3H2O

O O
CH2 – OH HO – C – RII CH2 – O – C – RII

O O

спирт вища кислота
Перед нами формула жиру у загальному вигляді. R1, R2, R3 – вуглеводневі залишки (як правило різні, але можуть бути однаковими). Жири утворюють такі кислоти як пальмітинова С15H31COOH, C17H35COOH, C17H33COOH

насичені кислоти ненасичена кислота

тверді жири рідкі жири

Чи можна довести, що жири містять насичені або ненасичені жирні кислоти?

Демонстрація.

Твердий жир + KMnO4+ NaCO3; олія + KMnO4+ NaCO3

без змін знебарвлення фіолетового забарвлення відбулася тому, що олія

містить ненасичені кислоти
Учитель. Зараз у нас І зупинка.

Експериментальна. Робота в групах. (по 4 учня)
г) Фізичні властивості жирів.

Робота в групах. З’ясуємо відношення до розчинників.

І ряд H2O + жир

ІІ ряд етанол + жир

ІІІ ряд час + жир

Обговорили. Висновок: жири не розчинні у воді, розчинні у спирті, гасі.

Чи мають жири смак, запах, колір?

Температури різні. Жири утворені гліцерином і насиченими кислотами мають вищі температури плавлення, і тверді.

Учитель. Наступна наша зупинка «Інтелектуальна».

Учитель: Розглянемо питання

д) Хімічні властивості спиртів.

Ви опрацьовуєте в парах текст §28; сторінка 167. Доповнюєте твердження. (На столі учнів видані аркуші з завданнями)

  1. Гідролізом називають реакцію жиру з……..(водою), внаслідок якої утворюються………(гліцерин) і ………(відповідні) кислоти.
  2. Гідроліз відбувається при температурі …….(200 – 2500С) та …….(тиску або каталізаторі).
  3. Якщо гідроліз здійснювати за наявності лугу, то крім гліцерину утворюються ..….(мила).
  4. Якщо рідкі жири приєднують……..(водень), то вони перетворюються на …….(тверді жири). Цей процес називається…………(гідруванням).
  5. Маргарин – це………..Його виробляють із…….
  6. Термічний розклад – це……..
  7. Внаслідок окиснення жирів на повітрі утворюються…..
  8. Калій перманганат окислює …….
  9. Повне окиснення жирів – це…….

Обговорення результату праці.

Учитель. Зробіть висновок. Які реакції характерні для жирів.

Учні: для жарів характерні реакції гідролізу, гідрування, окиснення, термічного розкладу.

Учитель. Чи протікає будь – яка з цих реакцій у домашніх умовах? Висловіть думку.

Пропоную метод прес. Я вважаю, що…..; тому що; наприклад; отже.

Учні – так: окиснення – прогорання жирів.

термічний розклад – диміння жирів.

Учитель. наша подорож триває. Ми зустрінемося з виробником олії. Він розкаже про

є) Добування жирів.

Учень. Демонстрація пляшок з олією. Учень бере в руки пляшку й розповідає :

Ми виробляємо рафіновану і нерафіновану олію. Є два способи одержання олії.

  1. пресування – тобто олію виготовляють з подрібненого насіння, з якого попередньо вилучили значну частину твердої оболонки. Процес проводять при нагріванні. потім олію фільтрують Це нерафінована олія. Якщо олію обробляють лугом, то вона – рафінована. Її використовують для обсмажування.
  2. Екстрагування. Це низка послідовних операцій: очищення, сущіння, видалення оболонки, подрібнення насіння, витягування з нього за допомогою спеціальних розчинників олії та наступного видалення розчинника. Демонстрація екстрагування.

подрібнене насіння + спирт медичний

Учитель. Наша подорож добігає кінця. Остання наша зустріч з лікарем. Послухаємо його поради.

Учень: я розкажу про

ж) Застосування жирів.

(Показує на плакаті, де застосовуються жири.)

Жири:

  • харчова промисловість;

  • маргарин;
  • у домашніх умовах;
  • мило;
  • гліцерин;
  • медицина;
  • оліфа;
  • косметичні засоби.

Оливкова олія використовується для лікування гастритів, язв, захворювань печінки, жовчних протоків, шлунка. Вершкове масло не виключати з раціону при захворюваннях нирок, атеросклерозом, гіпертонічною хворобою. Жири ми використовуємо у своєму раціоні.

З позиції лікувального харчування корисними є жири, які утворені ненасиченими кислотами. Необхідно використовувати рослинні масла з великим вмістом лінолевої кислоти C17H31COOH, олеїнової С17Н33СООН. Ознайомимось з таблицею. Вміст ненасичених кислот в жирах.

Продукт Вміст в олеїнової % кислот лінолевої Масло оливкове

Масло арахісове

Масло хлопкове

Масло соєве

Масло кукурудзяне

Масло соняшника

83

56

25 – 35

29

30 – 35

30 — 34 7

26

42

51

57

59

V Узагальнення знань.

Допишіть хімічні рівняння. Зазначте назви вихідних речовин, продуктів реакції, тип реакції, умови перебігу.
СH2 – O – CO – C17H33
СH – O – CO – C17H33 + 3H2

СH2 – O – CO – C17H33

Обговорення результату роботи.

VІ Д/з. Опрацювати §28, сторінка 165 – 169.

VІІ Підбиття підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.

  • чи сподобались вам зустрічі з цікавими людьми?
  • чи дізнались ви щось нове?
  • чи розвивали ви свої здібності?
  • чи задоволені ви уроком?

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий