Гострий гнійний плеврит. Емпієма плеври. Абсцес і гангрена легень. Рак легень

Актуальність теми: Гнійні захворювання плеври завжди супроводжуються важким станом хворого і вимагають лікування в умовах стаціонару із застосуванням консервативних та оперативних методів
Гострий гнійний плеврит. Емпієма плеври. Абсцес і гангрена легень. Рак легень

Скачати 107.26 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 107.26 Kb.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 7

для викладачів до практичного заняття на тему:

Гострий гнійний плеврит. Емпієма плеври. Абсцес і гангрена легень. Рак легень”

1. Актуальність теми: Гнійні захворювання плеври завжди супроводжуються важким станом хворого і вимагають лікування в умовах стаціонару із застосуванням консервативних та оперативних методів. Часто призводять до інвалідизації та зниженні працездатності хворого в майбутньому.
2. Навчальні цілі заняття:

Знати:

1. Знати анатомію легень, плеври.

2. Знати фізіологію легень, плеври.

3. Класифікацію захворювань легень та плеври.

4. Етіопатогенез емпієми плеври.

5. Етіопатогенез гангрена, абсцес, бронхоектатична хвороба.

6.Методи дослідження захворювань плеври.

7. Клініка, діагностика емпієми плеври.

8. Консервативне та оперативне лікування емпієми плеври.

9. Групи антибактеріальних препаратів що застосовуються.

10. Антисептики для промивання плевральної порожнини.
Вміти:

1. Вміти провести перкусію, пальпацію, аускультацію органів дихання.

2. Пальпаторна, аускультативна диференційна діагностика гній­но-деструктив­них захворювань легень та емпієми плеври.

3. Підготувати хворого до рентгенологічного обстеження.

4. Техніка проведення плевральної пункції.

5. Бактеріологічне дослідження вмісту плевральної порожнини.

6. Принципи застосування антибактеріальних препаратів.
3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.

3.1.Міжпридметна інтеграція.

3.1.Дисципліни, які забезпечують.

1. Анатомія – знати будову легень.

2. Фізіологія – знати розвиток патологічного процесу.

3.2. Дисципліни, яких забезпечують.

1.Фізіологія – забезпечує знання про нормальне розташування та функціонування внутрішніх органів.

2.Оперативна хірургія – щоб вміти правильно застосувати оперативне втручання, як один з радикальних методів лікування гнійно-деструктивних захворювань легень.

3. Патологічна фізіологія та анатомія – забезпечує знання про структурні зміни в органах та патологічні відхилення у функціонуванні організму при даній патології.

3.2. Зміст теми.

До гострих гнійно захворювань плеври відносять емпієму.

Емпієма плеври – це гнійне запалення вісцерального та паріетального листків, що супроводжується накопиченням гною в плевральній порожнині.

Причиною виникнення є запальні та гнійні процеси легень, відкриті та закриті пошкодження грудної клітки, гнійники черевної порожнини.

Діагностична програма: скарги, анамнез, фізикальні методи, оглядова рентгенографія органів грудної клітки у двох проекціях, томограми легень, дослідження харкотиння, плевральна пункція, посів ексудату, плеврографія, імунограма. Основним методом лікування даної патології є оперативний.

3.3.Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі

Гострий гнійний плеврит. Емпієма плеври. Абсцес і гангрена легень. Рак легень. ”

Основні завдання Вказівки Відповіді 1.Етіологія захворювань плеври.

2.Перерахувати основні клінічні симптоми при даній патології.

3.Основні методи дослідження

4. Провести диференційну діагностику.

5.Принципи лікування.

1.Запальні та гнійні процеси плеври, відкриті та закриті пошкодження грудної клітки, гнійники черевної порожнини.
2.Біль у грудях, загальна слабість, зниження апетиту, головний біль, субфебрильна температура, кашель, вимушене положення.
3. Скарги, анамнез, фізикальні методи, оглядова рентгенографія органів грудної клітки у двох проекціях, томограми легень, дослідження харкотиння, плевральна пункція, посів ексудату, плеврографія, імунограма.

4.Плевропневмонія, ателектаз, медіастеніти, туберкульз, рак легень, гострий холецистит, діафрагмальна грижа

5.Консервативні, основні види операцій.

3.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:
1. Анатомія та фізіологія плеври.

2. Класифікація емпієми плеври.

3. Фізикальні методи дослідження (пальпація, перкусія, аускультація).

4. Клініко-лабораторні методи дослідження.

5. Інструментальні методи дослідження.

6. Визначення емпієми плеври.

7. Емпієма плеври — етіопатогенез, клініка, діагностика.

8. Основні принципи лікування емпієми плеври.

9. Основні групи антибактеріальних та антисептичних препаратів, що застосо­вуються в лікуванні емпієми плеври.

10. Хірургічне лікування емпієми плеври.

4. План і організаційна структура навчального заняття:

п/п

Етапи заняття Розподіл часу Види контролю Засоби навчання 1. Підготовчий етап 20 хв

1.1. Організаційні питання 2 хв Контроль відвідування практичного заняття і наявність зошита з виконанням письмових домашніх завдань Журнал відвідування студентами практичних занять. Зошити для практичних занять. 1.2. Формування мотивації 3 хв Контроль виконання самостійного домашнього завдання Підручники, посібники, довідники, атласи, методичні рекомендації 1.3. Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю) 15 хв Структурована письмова робота, письмове та комп’ютерне тестування. Тестові завдання, теоретичні запитання, підручники, посібники, довідники, методичні рекомендації, муляжі, результати досліджень. 2. Основний етап 25 хв Ситуаційні задачі, огляд хворих, усне опитування за стандартизованими переліками питань

3. Заключний етап 15 хв

3.1 Контроль кінцевого рівня підготовки 10 хв Тестовий контроль тести 3.2 Загальна оцінка навчальної діяльності студента 2 хв

3.3 Інформація студентів про тему наступного заняття 3 хв Теорія та практичні навички Підручники, посібники, довідники, методичні рекомендації

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

Тестові завдання:
1. В якому міжребірії робити плевральну пункцію ?

    1. V .

1.2. VI.

*1.3. VII.

    1. VIII.

  1. Яка характерна Rtg картина при поширенні емпієми плеври ?

2.1. Округла порожнина з горизонтальним рівнем рідини (с-м Кордина).

*2.2.Інтенсивне гомогенне затемнення в базальних відділах із косим верхнім кутом ( лінія Дамуазо ).

2.3. Посилення легеневого малюнку.
3. Розміри деструктивних вогнищ при абсцедуючій пневмонії ?

    1. 0,1 – 0,2 см.

1.2. 0,2 – 0,3 см.

*1.3. 0,3 – 0,5 см.

    1. 0,8 – 1,0 см.

4.Що характерно для Rtg картини абсцесу легень після прориву ?

2.1. Інфільтрат округлої форми з нечіткими контурами.

*2.2. Округла порожнина з горизонтальним рівнем рідини (с-м Кордина).

2.3. Посилення легеневого малюнку.

5.Який об`єм крові характеризує легеневу кровотечу ?

3.1. Більше 10 мл.

*3.2. Більше 50 мл.

3.3. Більше 30 мл.

6.Які пізні ускладнення емпієми плеври ?

1.1.Кровотеча.

1.2.Піопневмоторакс.

*1.3.Бронхіальна або торакоплевральна нориця.

*1.4.Хронічна емпієма.

1.5.Злукова хвороба очеревини.

7.Варіанти локалізації обмеженої емпієми плеври ?

*2.1. Апікальна.

*2.2.Парамедіастенальна.

*2.3.Пристінкова.

*2.4.Міждольова.

*2.5.Наддіафрагмальна.

2.6.Базальна
8.Які зміни характерні для тривалої хронічної інтоксикації в наслідок гнійно-некротичних захворюваннях легень та емпієми плеври ?

*3.1. С-м “барабанних паличок”.

*3.2. С-м “годинникових скелець”.

*3.3. Деформація грудної клітки.

3.4. Локальна гіперемія.

*3.5. Укорочення перкуторного звуку.

*3.6. Амфоричне дихання.

*3.7. Акроціаноз.

9.Які ускладнення виникають при гнійно-некротичних захворюваннях легень ?

*1.1.Кровотеча.

*1.2.Піопневмоторакс.

*1.3.Сепсис.

*1.4.Емпієма.

1.5.Злукова хвороба очеревини.

10.Стадії розвитку гнійно-некротичних захворюваннях легень ?

*2.1.Стадія некротичної пневмонії.

*2.2.Стадія розпаду і відторгнення.

*2.3.Стадія очищення і рубцювання.

2.4.Стадія пізніх ускладнень.

2.5.Стадія утворення порожнини.

Задача № 1.

Хворий 44 роки знаходиться в хірургічному відділені з приводу правобічної емпієми плеври. Вирішено провести пункцію. Як провести пункцію?

Відповідь: пункція проводиться в VII міжребірії по верхньому краю нижче лежачого ребра по задній аксілярній лінії.

Задача № 2.

Хворий 60 р. скаржиться на болі в правій половині грудної клітки, задуху, довготривалий кашель. Які потрібно зробити обстеження для уточнення діагнозу ?

Відповідь: рентгенографію органів грудної клітки, томографію, бронхоскопію, бронхографію.

Задача № 3.

Хворий 45 р. поступив у стаціонар зі скаргами на кашель. Високу температуру. Загальну слабість. На рентгенограмі виражений інфільтрат з рівним рідини. Ваш діагноз ? Як лікувати хворого ?

Відповідь: у хворого абсцес правої легені. Показане консервативна терапія.

Задача № 4.

Хворий 60 років поступив в стаціонар у важкому стані. Напротязі 2 місяців лікується від пневмонії. Скаржиться на кашель, задуху високу температуру. Дихання в правій половині грудної клітки не прослуховується.

Що необхідно зробити для уточнення діагнозу ?

Відповідь: необхідна рентгенографія. Рентгеноскопія, органів грудної клітки. Бронхоскопія.

Задача № 5.

Хворий поступив з діагнозом емпієма плеври. Вирішено провести пункцію плевральної порожнини. Які можуть бути при цьому ускладнення у хворого ?

Відповідь: ускладнення є кровотеча. Травма легеневої тканини.

Задача № 6.

Хворий 2 місяці тому аспірував насіння соняшника. Через 3 дні насіння було видалено через бронхоскоп, але у хворого залишився кашель з ранку, появилось гнійне харкотиння. При незначному переохолодження появлялась температура 37,5-38 Со . При огляді відмічено відставання лівої половини грудної клітки при диханні, при перкусії притуплення звуку, аускультативно – ослаблене дихання в нижніх відділах. Аналіз крові без особливостей. На Rtg-грамі легеневі поля прозорі, але ліве легеневе поле звужено, при піднята діафрагма тінь середостіння зміщена. Ваш діагноз ? Як лікувати хворого ?

Відповідь: аспірація у дітей приводить до ателектазу, а в подальшому до розвитку бронхоектазів. Діагноз: ателектичні бронхоектази нижньої долі лівого легені. При підтверджені діагнозу оперативне втручання – нижньодолева лобектомія.

Задача № 7.

Хвора 21 рік відмічає кашель з відходженням гнійного харкотиння, часті підьоми температури тіла після незначного переохолодження, набряки під очима. Хворіє протягом 10 років. Загальний стан задовільний. Бліда, відмічає пастозність лиця та набряки на н/кінцівках. Був виставлений діагноз бронхоектатична хвороба. Які ускладнення можуть бути при даній хворобі? Які можливі додаткові обстеження ?

Відповідь: можливий розвиток амілоїдозу. Для уточнення діагнозу необхідно провести ЗАС, пробу Земницького, залишковий азот крові.

Задача № 8.

У хворої 53 роки на основі анамнезу, даних огляду та рентгенологічних даних виставлений периферичний рак нижньої долі лівої легені. Які питання при обстеженні хворого потрібно вирішити перед операцією?

Відповідь: спочатку потрібно вирішити первинна чи метастатична дана пухлина. При відсутності метастазів потрібно провести операцію.

Задача № 9.

У хворого 49 років діагностовано рак верхньої долі правогої легені з ателектазами. Стан хворого задовільний, даних за метастази немає. Вирішено хворого оперувати. Який об’єм операці можна пропонувати ?Які додатково обстеження уточнят об’єм операції.

Відповідь: бажано провести верхньодолеву лобектомію. При наявності ателектазу у верхній долі з переходом пухлини на головний бронх – пульмоноектомію. Потрібно провести бронхоскопію, бронхографію.

Задача № 10.

У хворого 30 років, який рахує себе здоровим на профогляді виявлено у верхній долі правої легені гомогенна круглої форми тінь з чіткими контурами в діаметрі 6 см. Яке захворювання можна запідозрити ? Які обстеження для діагностики?

Відповідь: можна запідозрити ехінокок, але без симптомно можуть протікати туберкулома, периферичний рак.
Рекомендована література:

Основна:

1. Л.Я.Ковальчу, Ю.П.Спіженко, В.Ф.Саєнко, Г.В.Книшов, М.Ю.Ничитайло Шпитальна хірургія. – Тернопіль.: Укрмедкнига, 1999.

2. А.А.Чиркин, А.Н. Окороков, И.И. Гончарик Диагностический справочник терапевта – Минск.: Беларусь, 1993.

3. Конспект лекцій по хірургії.

4. Методичні рекомендації для студентів по хірургії.

Додаткова:

1. Д.В. Григорян Руководство к практическим заняттям по общей хирургии. – М. – 1976.

2. Д.Ф. Скрипниченко Хірургія. — К. : Вища школа, 1992. — С. 131-152.

3. Б.В. Петровський. Хирургические болезни. – М.: Медицина. 1980.

4. Цитовская Л.В. Руководство к практическим занятиям по хирургии. — К.: Вища школа, 1988. — С. 4-14.

5. Гостищев В.К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии. — М.: Медицина, 1987. — С. 4-32.

Методичну розробку підготував к.мед.н., доцент Чурпій І.К.

Затверджено на засіданні кафедри, протокол № ___ від________ 20__р.

Зав. каф. хірургії

стоматологічного ф-ту, д.мед. н., професор: О.В.Пиптюк

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий