Гострий фариhгiт. Аhгihи. Паратоhзилярhий абсцес

Ангiни: визначення, класифiкацiя (за клiничними ознаками, локалiзацiєю, збудниками)
Гострий фариhгiт. Аhгihи. Паратоhзилярhий абсцес

Скачати 0.68 Mb.

Сторінка 1/4 Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 0.68 Mb.

  1   2   3   4

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

МОДУЛЬ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12

Тема: ГОСТРИЙ ФАРИHГIТ. АHГIHИ. ПАРАТОHЗИЛЯРHИЙ АБСЦЕС.

 ЗАГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС. ЛАТЕРОФАРИHГIАЛЬHИЙ АБСЦЕС.

 ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.
1. Гострий фарингiт: етiологiя, клiнiка, лiкування.

2. Ангiни: визначення, класифiкацiя (за клiничними ознаками, локалiзацiєю, збудниками).

3. Катральна, лакунарна, фолiкуоярна ангiни: клiнiка, дiагностика, лiкування.

4. Диференцiйний дiагноз катаральної ангiни та гострого фарингiту, лакунарної та фолiкулярної ангiни.

5. Виразково-плiвчата ангiна (Сiмановського-Плаут-Венсана).

6. Ангiни при гострих iнфекцiйних захворюваннях.

7. Агранулоцитарна ангiна: етiологiя, симптоми, дiагностика, лiкування.

8. Моноцитарна ангiна: етiологiя, симптоми, дiагностика, лiкування.

9. Паратонзилiт. Паратонзилярний абсцес: етiологiя, дiагностика, лiкування.

10. Заглотковий абсцес: етiологiя, клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення.

11. Латерофарингеальний абсцес: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладненя.

12. Дифтерiя глотки: форми, дiагностика, лiкування, профiлактика.

13. Диференцiйний дiагноз лакунарної ангiни i дифтерiї.

14. Тактика лiкаря при пiдозрi на дифтерiю глотки.

15. Стороннi тiла глотки: походження, локалiзацiя, дiагностика, способи їх видалення.

16. Стороннi тiла стравоходу: походження, локалiзацiя, дiагностика, способи видалення.

17. Послiдовнiсть розвитку патологiчного процесу на мiсцi знаходження сторонього тiла в стравоходi.

18. Показання до видалення стороннiх тiл стравоходу за допомогою прямої гiпофарингоскопiї, езофагоскопiї, езофаготомiї.

Модуль

Змістовний модуль 3

Практичне заняття №11

Тема: ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ФАРИHГIТИ. АHГIHИ. ПАРАТОHЗИЛЯРHИЙ АБСЦЕС. ЗАГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС. ЛАТЕРОФАРИHГIАЛЬHИЙ АБСЦЕС.

 ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.

І Актуальність теми:

Лікарі повинні уміти призначати необхідне лікування і не допустити розвитку можливих ускладнень при фаринтітах, тонзилітах та ангінах. Тяжкою патологією у дітей віком до 3-х років є заглотковий абсцес, який у разі несвоєчасної діагностики та лікування може призвести до гострого стенозу гортані, асфіксії, аспіраційної пневмонії, медіастиніту, сепсису, прогноз при яких дуже серйозний.

Дифтерія – проблема загальномедична та соціальна. В умовах теперішнього напруженого епідемічного стану з дифтерії суттєва роль належить своєчасному виявленню хворих, призначенню адекватного лікування, проведенню протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Тому знання клініки, діагностики та принципів лікування цих захворювань є необхідними в роботі ЛОР лікарів та лікарів різного профілю.

ІІ Базовий рівень знань:

Дисципліна Знати Уміти Кафедра мікробіології Етіологію захворювань верхніх дихальних шляхів Охарактеризувати збудники респіраторної інфекції Кафедра пат анатомії

Кафедра патофізіології

Характер запалення, особливості патологоанатомічної картини прояву захворювань слизової глотки Поставити діагноз по клінічній картині перебігу гострих захворювань глотки Кафедра рентгенології Рентгенологічну картину парфаренгіального та заглоткового абсцесів Поставити діагноз парфаренгіального та заглоткового абсцесів по рентгенограмі Кафедра фармакології Принципи сучасної раціональної специфічної і неспецифічної терапії Призначити лікарські засоби для лікування гострих захворювань глотки

ІІІ Цілі заняття.

  1. Навчитися ставити діагноз гострого, фарингіту, ангіни, партонзилярного абсцесу, заглоткового абсцесу (α=ІІІ).
  2. Освоїти принципи діагностики та диференційної діагностики цих захворювань (α=ІІІ).
  3. Вивчити особливості консервативного лікування (α=ІІІ).
  4. Вивчити основні види оперативних втручань при хірургічному лікуванні захворювань глотки (α=ІІІ).
  5. Засвоїти основні методи профілактики захворювань глотки (α=ІІІ)

ІV  Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Основна література:

  1. Оториноларингологія: підручник / Д.І.Заболотний, Ю.В.Мітін, С.Б.Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с.
  2. Мітін Ю.В., Чорний В.С., Васильєв В.М., Гомза Я.Ю. Отоларингологія. – К.: ТОВ «Видавничий Дім «Фармацевт Практик», 2008. – 288 с.
  3. Дитяча оториноларингологія: Національний підручник / А.А.Лайко, А.Л.Косаковський, Д.Д.Заболотна – К.: Логос, 2013. – 576 с.

4. Возианова Ж.И. и соавт. Методические рекомендации. Тактика ведения больных дифтерией, ангинами и носителями коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией. К., 1992.- 32 С.
Додаткова література:

  1. Заболотний А.I., Мiтiн Ю.В., Драгомирецький В.А. Оториноларингологiя. К., 1999. С.249-251, 256-280. 360-363.
  2. Исхаки Ю.Б., Кальштейн Л.И. Детская оториноларингология. Душанбе, 1985.- С.98-100, 108-125, 221-226.
  3. Пальчун В.Т., Преображенский H.А. Болезни уха, горла, носа. М., 1978.- С.119-120, 126-127, 137-140, 143-165, 179-180.
  4. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. М., 1997. С. 203-205, 209-234, 256-257, 263-266, 485-491.
  5. Солдатов И.Б. Лекции по оториноларингологии. М., 1990.- С.185-193.
  6. Лайко А.А. Hевiдкладна допомога в дитячiй оториноларингологiї. К., 1998. — С. 51-54, 193-215.
  7. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). К. Фарм. Арт, 2000. – С.97-115
  8. Тестові завдання для контролю знань та умінь студентів з оториноларингології. – К., 1996 – С. 87-96
  9. Оториноларингологія (За ред. Д.І.Заболотного, Ю.В.Мітіна, В.Д.Драгомирецького. – К.: Здоров`я. – 1999. С. 177-201
  10. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. М., 1997. С. 363-395

Розподіл балів, які може отримати студент

При засвоєнні теми №1 із змістовного модулю № 1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою: «5», «4», «3», «2».

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.

1. Що необхідно зробити для встановлення діагнозу «гострий фарингіт»?

а) зібрати анамнез і виконати епі-мезо-гіпофарингоскопію

б) призначити антибіотики

в) призначити знеболюючі засоби

г) дослідити носове дихання

д) дослідити голосову функцію

2. Який відділ глотки найчастіше залучається в запальний про­цес при гострому фарингіті?

а) ротоглотка

б) носоглотка

в) гортаноглотка
3. Яким шляхом у дітей відбувається інфікування передхребто-вих лімфатичних вузлів?

а) лімфатичними шляхами задніх відділів порожнини носа і носоглотки

б) при інфекційних захворюваннях (кір, грип, скарлатина)

в) захворюваннях крові

4. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагно­стику заглоткового абсцесу?

а) гострий фарингіт

б) паратонзилярний абсцес

в) гіпертрофія піднебінних мигдаликів

г) аденоїдні вегетації

5. Які тяжкі (смертельні) ускладнення може викликати своєчас­но не виявлений і не розітнутий заглотковий абсцес?

а) гнійний менінгіт

б) емпієма легенів

в) гнійний медіастеніт, сепсис

6. Основний шлях передачі інфекції при ангінах?

а) повітряно-капельний

б) побутовий

в) аліментарний

7. Які мигдалики із лімфо-глоткового кільця найбільш часто за­палюються при ангінах?

а) тубарні

б) носоглотковий

в) піднебінні

г) язиковий мигдалик

8. Про що можна думати, якщо при катаральній ангіні різко погіршився стан хворого, піднялась температура тіла, озноб, в крові нейтрофільний лейкоцитоз?

а) тонзилогенний сепсис

б) гостре респіраторне захворювання

в) розвиток фолікулярної ангіни

г) виникнення паратонзиліту

д) формування паратонзилярного абспесу

9. Який характер нальотів при дифтерії?

а) нальоти тонкі, поверхневі

б) нальоти щільні, брудно-сірого кольору, важко знімаються, залишають поверхню, що кровоточить

в) жовтого кольору

г) легко знімаються

10. Який характер болей при паратонзилярному абсцесі?

а) помірний, розлитий

б) віддає в зуби

в) біль однобічний, посилюється при ковтанні слини, віддає в вухо

11. Що виявляється при огляді хворих з паратонзилярними абс­цесами на 4—5 добу захворювання?

а) неможливість широко відкрити рота (тризм жувальних м’язів)

б) рот хворий відкриває широко

в) гіперемія м’якого піднебіння, дужок, задньої стінки глотки

г) збільшення і набряк піднебінних мигдаликів

II. Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.

1. Які основні причини виникнення фарингіту?

а) переохолодження

б) вірусна інфекція

в) паління

г) професійні шкідливості

д) пухлини

е) носові кровотечі

2. Де виникає запальний процес при гострому фарингіті?

а) в піднебінних мигдаликах

б) в носоглотці

в) ротоглотці

г) гортаноглотці
3. Що Ви призначите хворому з гострим фарингітом?

а) антибіотики

б) сульфаніламіди

в) рідку страву, що не подразнює глотку

г) лужні полоскання

д) фарингосепт, фалімінт е) гріючий компрес на шию

4. Як лікувати боковий фарингіт?

а) припалювання гальванокаутером

б) трихлороцтовою кислотою

в) кріовплив

г) розсікання ножицями гіпертрофічної аденоїдної тканини

д) полоскання розчинами антисептиків
5. Яке лікування потребують хворі з заглотковим абсцесом?

а) гріючий компрес на шию

б) протизапальна терапія

в) загальнозміцнююче лікування

г) розтин абсцесу
6. Що спостерігається в ротоглотці при заглотковому абсцесі?

а) гіперемія слизової оболонки задньої стінки ротоглотки

б) округлий, асиметричний випин задньої стінки ротоглотки

в) гіпертрофія піднебінних мигдаликів

7. Чому хворим з гострими первинними тонзилітами признача­ють гіпосенсибілізуючі засоби в комплексному лікуванні?

а) ангіни виникають на фоні алергізації організму

б) це захворювання здатне саме викликати алергізацію

в) для зменшення головних болей

8. Які форми дифтерії зіву виділяють?

а) локалізована (легка)

б) розповсюджена (токсична)

в) з нальотами

г) без нальотів
9. Які ускладненя виникають у хворих, що перенесли дифтерію, через 2—3 тижні і пізніше?

а) набряк гортані

б) кровотеча

в) порушення дихання

г) параліч м’якого піднебіння

д) міокардит

10. Які розрізняють паратонзилярні абсцеси в залежності від ло­калізації?

а) передній

б) боковий

в) верхній

г) задній

д) середній

11. Які можливі ускладнення паратонзилярного абсцесу?

а) хронічний тонзиліт

б) медіастиніт

в) сепсис

г) флегмона шиї

д) набряк гортані

III Знайдіть помилку у відповідях на запитання.

1. Які основні зміни .спостерігаються на слизовій оболонці зад­ньої стінки глотки при гострому фарингіті?

а) сухі кірки

б) гіперемія

в) набряк

г) слиз

2. Тактика лікаря при холодних натічних абсцесах глотки?

а) динамічне спостереження

б) рентгенографія шийного відділу хребта

в) періодичні пункції абсцесу

г) специфічне лікування

3. Що таке ангіна?

а) гостре інфекційно-алергічне захворювання організму з за­пальним процесом в піднебінних мигдаликах

б) гостре запалення глотки

4. Які мікроорганізми частіше викликають ангіну?

а) стафілокок

б) стрептокок

в) пневмокок

5. Назвіть джерела інфекції при ангінах?

а) екзема

б) хвора людина

в) аутоінфекція

6. Чи досить для захворювання ангіною тільки інфікованого-агента?

а) ні, потрібно ще зниження реактивності організму

б) досить

7. Які відділи піднебінних мигдаликів вражаються при ангінах?

а) поверхня мигдаликів і лакун

б) паренхіма

в) капсула мигдаликів

8. Які основні симптоми ангіни?

а) безсоння

б) болі в горлі

в) головний біль

г) розбитість

д) біль в суглобах

е) підвищена температура

9. Що виявляється в крові хворих ангіною?

а) нейтрофільний лейкоцитоз

б) тромбоцитопенія

в) прискорене ШОЕ

10. Яка класифікація гострих тонзилітів пропонується академі­ком І. Б. Солдатовим?

а) первинні, вторинні (при гострих інфекційних захворюван­нях і захворюваннях системи крові)

б) легкі, середньої важкості, важкі
11. В чому відміни перебігу лакунарної ангіни від катараль­ної?

а) у ступені інтоксикації організму

б) у наявності нальотів на мигдаликах

в) у збільшенні піднебінних мигдаликів

12. Що входить в схему лікування гострих первинних тонзилітів?

а) гормональні препарати

б) антибіотики

в) антисептики

г) саліцилати

д) гіпосенсибілізуючі засоби

13. Чи є бацилоносії дифтерії?

а) ні

б) є

14. Назвіть найбільш характерні симптоми при дифтерії:

а) скловидний набряк м’якого піднебіння, язичка

б) збільшення регіонарних лімфовузлів

в) поширення нальотів за межі піднебінних мигдаликів

г) брудно-сірий колір нальотів, що важко знімаються

15. Чи може протікати дифтерія глотки без нальотів?

а) може

б) ні

16. На чому базується діагноз «дифтерія»?

а) збільшення регіональних лімфовузлів

б) наявністю поширених нальотів

в) результатах дослідження мазків із глотки

17. Що Ви будете робити дитині у важкому стані, якій встанов­лений діагноз лакунарна ангіна і не виключається дифтерія зіву?

а) введете протидифтерійну сироватку, візьмете мазки із глотки на бацилу Лефлера

б) введете антибіотики, знеболюючі, полоскання рота

18. Чому у хворих частіше виникають передньоверхні паратон-зилярні абсцеси?

а) тут багато Лімфатичних судин

б) тут більше лакун

в) вони більш глибокі і звивисті

г) тут багато клітковини, що легко інфікується

V. Зміст навчання
ГОСТРИЙ ФАРИНГІТ

Гостре запалення слизової оболонки горла рідко буває ізольова­ним. Часто воно поєднується з гострим ринітом, ангіною, ларингітом. Гострий фарингіт часто буває симптомом ГРВЗ, скарлатини, кору тощо.

Етіологія. Ізольований гострий фарингіт може виникнути після загального чи місцевого переохолодження, від прийому гострих про­дуктів харчування, в робітників, які тільки що почали працювати на шкідливих хімічних підприємствах.

Клініка. У більшості хворих загальний стан страждає мало. Темпе­ратура тіла буває нормальною або субфебрильною. Тільки в дітей вона може досягати високих цифр. Хворі скаржаться на відчуття сухості, дряпання та болю в горлі, котрі посилюються під час ковтання і мо­жуть віддавати у вуха. Іноді спостерігається відчуття закладання вух, погіршення слуху у зв’язку з набряком слизової оболонки горлових отворів слухових труб. Біль у горлі зменшується після вживання теплих, нсподразнюючих страв.

Фарингоскопічна картина характеризується наявністю сли-їо-гнійних виділень на задній стінці горла, гіперемії та набряку слизо-иої оболонки, які переходять зі стінок горла на задні піднебінні дужки ні язичок. Лімфаденоїдні фолікули задньої стінки горла гіпе-рсмійовані, набряклі, збільшені, чітко виступають під слизовою обо­лонкою. Можуть бути збільшені регіонарні лімфовузли.

Лікування. Необхідно виключити їжу, що подразнює слизову обо­лонку горла. Навіть без лікування через 3—5 днів настає одужання. Можна проводити інгаляції або пульверизацію горла лужними розчинами, 5% розчином альбуциду або антибіотиками. Призначають аерозолі (каметон, інгаліпт, пропазол, інгакамф тощо), смоктальні таблетки (фалімінт, фарингосепт), дезінфікуючі полоскання (фурацилін, етакридину лактат, настої лікарських рослин). Тільки за умови високої темпе­ратури тіла призначають антибіотики та жарознижувальні препарати.

Гострі тонзиліти

Первинні: катаральна, лакунарна, фолікулярна, виразково-плівчаста ангіна.

Вторинні:

а) у разі гострих інфекційних захворювань — дифтерії, скарлатини, туляремії, черевного тифу;

б)у разі захворювань системи крові — інфекційного мононуклеозу, агранулоцитозу, аліментарно-токсичної алейкемії, лейкозу.

ПЕРВИННІ АНГІНИ

Серед гострих тонзилітів найчастіше зустрічаються катаральна, лакунарна та фолікулярна ангіни. Вони складають 50—60 випадків ні1000 населення за рік, особливо часто хворіють діти у віці від 3 до 7 років. Ці ангіни часто називають неспецифічними, тому що вони спри­чинюються банальною мікрофлорою.

Етіологія неспецифічних ангін. Найчастіше збудником ангіни є р-гемолітичний стрептокок групи А, який може проникнути в миг­далики від хворої людини повітряно-крапельним шляхом або під час користування загальним посудом, рушником. Описано епідемічний спалах ангіни внаслідок зараження молока на молоко­заводі.

Дуже часто ангіна може розвинутися за умови активізації аутоінфекції, що міститься в криптах мигдаликів у здорових осіб. Крім інфекції, важливе значення мають умови, що призводять до зниження реактивності організму. Це, зокрема, загальне охолодження, охолод­ження нижніх кінцівок, вживання холодних напоїв або продуктів. У виникненні ангіни має значення екзогенний або ендогенний гіповітаміноз, перевтома.

Патогенез. За умови розвитку запального процесу в мигдаликах відбувається всмоктування в кров токсинів та продуктів запальної ре-пкції, що сприяє виникненню лихоманки та ознак інтоксикації. Всмок­тування білкових речовин і токсинів може спричинити алергію, котра відіграє важливу роль у розвитку багатьох ускладнень.

Втягування в запальний процес нервових закінчень та нервових стовбурів мигдаликів пояснює виникнення болю в горлі та порушення функціонального стану низки органів і систем, у першу чергу серця та нирок.

Патологічна анатомія. З розвитком ангіни в мигдаликах спос­терігається розширення кровоносних та лімфатичних судин, що супро­воджується порушенням проникності їх стінок, набряком тканин. Унаслідок цього мигдалики збільшуються.

У хворих на катаральну ангіну поверхня мигдаликів гіпе-рсмійована, вкрита рідкими виділеннями. Шар епітелію інфільтро-йймий лімфоцитами. Епітелій розрихлений, особливо в криптах, де-І’кнамований. У хворих із фолікулярною ангіною в паренхімі мигдаликів виявляються більш глибокі зміни. Спостерігаються дрібноклітинні інфільтрати в лімфатичних фолікулах, у частини з иич розвивається некроз. Якщо такі фолікули розміщуються під риі гелієм, вони просвічуються у вигляді білих або жовтуватих кра­йок, розмір яких нагадує просяне зерно.

Лакунарна ангіна також характеризується вираженими Іміиами в мигдалика: поряд з гіперемією та набряком є поля зї інфільтрації. Покривний епітеліальний шар розрихлений, десквамований. На його поверхні, спочатку в криптах, утворюється фібринозний наліт, який складається з фібрину, лімфоцитів, лейкоцитів, злущених епітеліальних клітин. Виходя­чи з крипт, наліт поширюється на всю поверхню мигдаликів, зли­вається, вкриваючи весь мигдалик. Наліт швидко знімається, оскільки це катаральне запалення без пошкодження глибоких шарів слизової оболонки.

Клінічна картина та диференціальна діагностика

Катаральна ангіна. Перебіг катаральної ангіни порівняно легкий. Спочатку з’являється відчуття жару, дряпання, сухості і не­значний біль у горлі. Хворі скаржаться на незначну слабкість, рої битість, їх турбує головний біль. У більшості хворих температура тіла підвищується до субфебрильних цифр. У дітей молодшого віку катаральна ангіна часто супроводжується температурою тіла до 38 °С та вище. Під час дослідження крові виявляють незначний лейко цитоз. Під час огляду горла виявляють піднебінні мигдалики дещо збільшеними, слизова оболонка, що вкриває їх та краї піднебінних дужок, гіперемійована (мал. 79). На шиї можна пропальпувати дещо збільшені та малоболючі регіонарні лімфовузли. Тривалість захно рювання 3—5 днів.

Диференціальну діагностику варто проводити з ГРВІ або гострим фарингітом. Слід пам’ятати, що катаральна ангіна — це поверхневе чи палення піднебінних мигдаликів. Якщо у хворого підвищена темпери тура тіла, є дряпання в горлі, жар та біль у горлі, під час об’єктивного обстеження виявляється гіперемія, набряк слизової оболонки Ікч,І задньої та бічних стінок горла, піднебінних мигдаликів та дужок, то це | ГРВІ або гострий фарингіт, якщо запальний процес локалізується лише на слизовій оболонці горла.

Фолікулярна та лакунарна ангіна. Перебіг цих форм ангіни відбувається з більш виразною клінічною картиною. Пк ш короткого продромального періоду (загальне нездужання, суб* фебрилітет) протягом кількох годин у хворих підвищується -Ігм пература тіла (іноді з лихоманкою) до 38—39 °С. У осіб середні.» го та похилого віку, які раніше часто хворіли на ангіщ температура тіла може бути невисокою у зв’язку з розвиі гіпореактивності організму. Хворі скаржаться на загальну слабкість, головний біль, біль у попереку, кінцівках, м’язах. У б| гатьох хворих спостерігаються виражений лейкоцитоз, звільни НІ ШОЕ, альбумінурія, гематурія.

У дітей відзначається більш тяжка картина: можуть з’явитися ознаки менінгізму, запаморочення, порушення функції травного трак­ту (блювання, пронос).

Фарингоскопічна картина у хворих на фолікулярну ангіну харак­теризується збільшенням піднебінних мигдаликів, різкою гіпе­ремією слизової оболонки мигдаликів, дужок та прилеглих ділянок м’якого піднебіння. Крізь гіперемійовану слизову оболонку мигда­ликів просвічуються, виступаючи над поверхнею, жовтуваті або жовтувато-білі крапки розміром 1—3 мм (мал. 80). Це фолікули, що нагноїлись, які прориваються через 2—3 дні, утворюючи невеликі ерозії.

У хворих на лакунарну ангіну піднебінні мигдалики збільшені, гіперемійовані. Спочатку в ділянці крипт з’являються білі фібринозні нальоти, котрі, збільшуючись у площині, зливаються і можуть вкрити весь мигдалик, не виходячи за його межі. Нальоти легко знімаються без пошкодження покривного епітелію.

Звичайно за обох форм ангіни виявляються збільшені та болючі регіонарні лімфовузли. Тривалість фолікулярної та лакунарної ангіни 5—7 днів.

Фолікулярну ангіну слід диференціювати з лептотрихозом (стара назва «фарингомікоз»). Лептотрихоз спричиняється капсульною бак­терією (В. Іеріоїгіх). Захворювання характеризується тим, що на сли-‘ювій оболонці, яка вкриває лімфаденоїдну тканину горла (на мигда­ликах, бічних валиках, гіпертрофованих лімфаденоїдних фолікулах задньої стінки горла, язикового мигдалика), з’являються шипи з гос­трими кінцями, які щільно зростаються з епітеліальним покривом (мал. 81). Ці шипи складаються з ороговілого епітелію та колоній В. Іеріоігіх. Навколо цих епітеліальних шипів відсутня запальна реакція слизової оболонки. Хворі скарг не пред’являють, тому ця патологія ви­являється під час профілактичних оглядів. Якщо у хворого виникає гостре запалення верхніх дихальних шляхів, підвищується температу­ра тіла, з’являються біль та неприємні відчуття в горлі, то за наявності лептотрихозу в лікаря може виникнути припущення, що у хворого фолікулярна ангіна. У хворих із лептотрихозом епітеліальні шипи ма­ють щільну хрящову консистенцію.

Лімфоїдні фолікули, що нагноїлися, за наявності фолікулярної ангіни стають м’якими, містяться під епітеліальним покривом. Для Іочнення діагнозу варто зняти шип і провести мікроскопічне дослідження.

Лакунарну ангіну потрібно диференціювати з дифтерією горла

  1   2   3   4
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий