ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ СТАТИСТИКИ У М.КИЄВІ

Статистичний збірник містить інформацію щодо демографічних процесів та пов’язаних з ними явищ, які відбуваються у м. Києві
Головне управління статистики у м. Києві

Скачати 273.07 Kb.

Дата конвертації 25.04.2016 Розмір 273.07 Kb. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ СТАТИСТИКИ У М.КИЄВІ

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ТА СМЕРТНІСТЬ

НАСЕЛЕННЯ м. КИЄВА

СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК

КИЇВ – 2014

Головне управління статистики у м. Києві

Відділ статистики населення

За редакцією Т.М. Галдецької

Відповідальні за випуск Повзун А.М., Ковнерова Л.В.
Статистичний збірник містить інформацію щодо демографічних процесів та пов’язаних з ними явищ, які відбуваються у м. Києві.

Розрахований на широке коло користувачів.

При підготовці статистичного збірника використано:

▪ зведені дані за наступними формами державних

статистичних спостережень:
►97, 98 “ Про реєстрацію актів цивільного стану ”

►7 – торг “ Звіт про наявність торгової мережі

та мережі ресторанного господарства”

►Ф – 1 (місячна) “ Звіт про злочинність”

►7 – тнв (річна) “ Звіт про травматизм на виробництві”

►№ 2 – ТП повітря (квартальна) “Звіт про охорону

атмосферного повітря”

►1 – відходи (річна) “ Звіт про поводження з відходами”

►№ 1 – ПВ (місячна) “ Звіт з праці”

►Анкета №2 “ Стан здоров’я членів домогосподарства”

▪ матеріали:
-Управління статистики цін ГУС у м.Києві,

-Управління обстеження домогосподарств ГУС у м.Києві,

-Управління статистики торгівлі ГУС у м.Києві,

-Управління статистики послуг ГУС у м.Києві,

-Київського регіонального відділу водних ресурсів

Головне управління статистики у м. Києві

  • адреса: 04050, м. Київ–50, вул. Тургенєвська, 71
  • телефони: 482–06–82
  • факс: 482–06–82
  • електронна пошта: kievstat@kiev.ukrstat.gov.ua
  • веб–сайт: www.kiev.ukrstat.gov.ua

Вих.№ 11-10/

від

© Головне управління статистики у м. Києві, 2014

ПЕРЕДМОВА
Статистичний збірник “Захворюваність та смертність населення м.Києва” містить дані про демографічні процеси, інформацію щодо захворюваності та смертності населення.

У збірнику опубліковані дані про послуги, індекси споживчих цін та роздрібний товарооборот на деякі групи товарів, що впливають на стан здоров’я населення.

До збірника надано методологічні пояснення.

Наведені дані можуть бути корисними для фахівців та науковців, а також для широкого кола користувачів, яких цікавить інформація щодо захворюваності та смертності населення м.Києва.

Проводяться окремі зіставлення за регіонами України.

СКОРОЧЕННЯ

р. – рік

тис. – тисяча

% – відсоток

в.п. – відсотковий пункт

‰ – проміле

млн. – мільйон

грн. – гривня

т – тонна

м3 – кубічний метр

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Тире (-) — явищ не було Крапки (…) — відомості відсутні Нуль (0; 0,0) — явища відбулися, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними у таблиці розрядами “у тому числі”, “з них” — означає, що наведено не всі доданки загальної суми. Мають місце випадки, коли наведено всі доданки загальної суми, а при округленні сума складових не дорівнює підсумку.

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕДМОВА………………………………………………………………………………….… 3

СКОРОЧЕННЯ, УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ…………………………….. 3

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ТА СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ..……………. 6

1. ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ.………. 9 1.1.

Демографічні показники м. Києва на фоні України………………………….….. 9 1.2.

Кількість народжених, померлих та природний приріст (скорочення) населення………..…………..………..…………..………..…………..………..………

10 1.3.

Середня очікувана тривалість життя при народженні…………………………. 10 1.4.

Середній вік населення….……………………….…………………………… 10 1.5.

Розподіл постійного населення за статтю та віком…………..……………..…… 11

2. ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ….…………….………………… 12 2.1.

Захворюваність населення за класами хвороб……….……………………. 12 2.2.

Захворюваність дітей (0 – 14 років) за класами хвороб…………………… 13 2.3.

Захворюваність населення на окремі інфекційні та паразитарні хвороби.. 14 2.4.

Захворюваність населення на активний туберкульоз…..…………………. 15 2.5.

Захворюваність населення на деякі венеричні хвороби….……………….. 15 2.6.

ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД…………………………………………… 16 2.7.

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції серед громадян України.………………….. 17 2.8.

Захворюваність населення на злоякісні новоутворення……………..……. 18 2.9.

Захворюваність населення на розлади психіки та поведінки…….………. 18

3. СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ…………………………………….…… 19 3.1.

Смертність населення за окремими причинами……………………………….…… 19 3.2.

Смертність населення від деяких інфекційних та паразитарних хвороб… 20 3.3.

Смертність населення від туберкульозу……………………………………. 21 3.4.

Смертність населення від інфекційних хвороби, що передаються переважно статевим шляхом………………………..……………………………………

21 3.5.

Смертність населення від хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)……………………………………………………………………………….…….

21 3.6.

Смертність населення від злоякісних новоутворень…………………………… 22 3.7.

Смертність дітей (0 – 14 років) за окремими причинами………………….. 23 3.8.

Смертність дітей до 1 року за окремими причинами……………………….. 24 3.9.

Смертність населення від окремих зовнішніх причин…………………….. 25

4. ОКРЕМІ ПОКАЗНИКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ….. 26 4.1.

Основні показники охорони здоров’я………………………………………. 26 4.2.

Індекси споживчих цін на окремі групи товарів та послуг за 2012 рік…… 27 4.3.

Аптечна мережа підприємств за районами…………………………………..……. 28 4.4.

Товарна структура роздрібного товарообороту окремих груп товарів торгової мережі підприємств……………………………..…….………………………

28

5. ФАКТОРИ, ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ………………………………………………………………….

29 5.1.

Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря…………………………………………………………………………………………………

29 5.2.

Основні показники водопостачання та водовідведення…………………………. 30 5.3.

Наявність відходів за класами небезпеки……………………………………………… 30 5.4.

Динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати………………….. 30 5.5.

Кількість потерпілих та загиблих від травматизму, пов’язаного з виробництвом, за районами………………………………………………………………….

31

6. ОКРЕМІ ЗІСТАВЛЕННЯ ЗА РЕГІОНАМИ УКРАЇНИ………………… 32 6.1.

Кількість померлих………………………………………………………………………………. 32 6.2.

Загальні коефіцієнти смертності населення……….………………………..……… 33 6.3.

Кількість померлих дітей у віці до 1 року…………………………..……………… 34 6.4.

Коефіцієнти смертності дітей у віці до 1 року ..…………………………….. 35

7. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЯСНЕННЯ…………………………………… 36

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ТА СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Здоров’я людини – одна з найважливіших цінностей суспільства, що становлять основу економічного та духовного розвитку.

Аналізуючи показники захворюваності по місту Києву за останні більш ніж 20 років, слід зазначити, що найчисленнішою групою хвороб залишаються хвороби органів дихання, в основному за рахунок гострих респіраторних захворювань. У порівнянні з 1990 роком значно збільшилась захворюваність населення на хвороби системи кровообігу (у 3,5 раза), хвороби сечостатевої системи (у 3,1 раза), хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму (у 2,6 раза), хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин (у 2,9 раза), новоутворення (у 2,2 раза).

Зростання захворюваності на туберкульоз, яке розпочалося в 90-х роках минулого століття, і на початку третього тисячоліття зупинити не вдалося. Упродовж 2001 року в місті Києві на облік було взято 1473 особи, яким уперше в житті встановлено діагноз активного туберкульозу. Загальна кількість контингенту хворих на активний туберкульоз, що перебували на обліку в медичних закладах столиці, на кінець 2013 року становить 1700 осіб, або 60 осіб на 100 тис. населення.

Не можна не рахуватися із зростанням захворюваності та смертності, зумовленої вірусом імунодефіциту людини.

У структурі захворюваності дитячого населення переважають хвороби органів дихання, які характеризуються негативною динамікою.

Серед всіх захворювань у 2013 році хвороби органів дихання у дітей віком 0 – 14 років складали 70,8%.

З метою дослідження питань, пов’язаних із доступністю для населення послуг охорони здоров’я та для отримання інформації щодо самооцінки стану здоров’я, та рівня захворюваності населення м. Києва щорічно у жовтні проводяться вибіркові опитування членів домогосподарств міста Києва.

Підсумки обстеження свідчать про те, що відбулися деякі зміни в оцінці респондентами стану свого здоров’я. Із загальної кількості опитаних у 2013 році 36,5% киян оцінили стан свого здоров’я як “задовільний” (проти 38,2% у 2012р.), “добрий” – 53,6% (проти 52,6% у 2012 році). Оцінили стан здоров’я як “поганий” 9,9% респондентів, що на 0,7 в.п. більше, ніж у попередньому році.

Порівняно з 2012 роком частка домогосподарств, в яких хто-небудь потребував медичної допомоги, придбання ліків та медичного приладдя особистого користування (окулярів, слухових апаратів та інше), зменшилась на 5,0 в.п. і становила 93,3%.

У порівнянні з попереднім роком у м. Києві збільшилась на 5,6 в.п. частка домогосподарств, в яких члени сімей так і не змогли отримати необхідні їм медичні послуги, що склало 23,0% (проти 17,4% у 2012р.) від загальної кількості домогосподарств.

Кількість домогосподарств, в яких хто-небудь з членів, при потребі, не зміг придбати ліки, становила 15,8%, відвідати лікаря – 14,8%, відвідати стоматолога – 7,5%, провести медичні обстеження – 7,4%, пролікуватися у стаціонарі 7,4%, отримати лікувальні процедури 5,0%, зробити протезування – 3,6%, придбати медичне приладдя – 2,5%.

Основною причиною майже у всіх домогосподарствах, які були змушені відмовитися від проведення медичних обстежень, відвідування стоматолога, протезування, отримання лікувальних процедур, придбання медичного приладдя, була вказана їх висока вартість.

Смертність населення є вагомою складовою у формуванні загальної чисельності та структури населення міста.

У 90-х роках ситуація зі смертністю населення міста Києва набула кризового характеру. Коливання рівня смертності населення значною мірою залежить від стану здоров’я нації, яке, в свою чергу, залежить від багатьох факторів: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування та їх цінністю, соціально – економічних умов, а також від стану медицини.

Структура причин смерті населення в столиці в цілому залишається незмінною: більша половина летальних випадків спричинена хворобами системи кровообігу, за ними йдуть новоутворення та зовнішні причини смерті.

У 2013 році в м. Києві померло 28,0 тис.осіб (14,2 тис. чоловіків та 13,8 тис. жінок).

Головними складовими демографічних втрат є високий рівень чоловічої смертності. Так у 2012 році смертність серед чоловічого населення столиці становила 10,7 осіб на 1000 осіб постійного населення, проти 9,0 – серед жінок.

Отже, рівень смертності у столиці становив 9,8 померлих на 1000 наявного населення, що є найнижчим показником по Україні при загальнодержавному рівні 14,6‰.

Найчутливішою до хвороботворних чинників частиною населення є діти. У 2013 році кількість дітей, померлих у віці до 1 року, становила

272 особи, або 1,0% від загальної кількості померлих. Рівень дитячої смертності склав 8,1‰, тоді як по Україні7,9‰.

Місто Київ відповідно до Конституції України є столицею України. Адміністративно-територіальними одиницями м.Києва є райони. У жовтні 2001 року в місті утворено 10 районів замість 14-ти відповідно до рішення Київської міської ради.

Поточні оцінки кількості населення м.Києва на початок кожного року базуються на даних останнього перепису населення з урахуванням щорічних природного приросту (скорочення) та міграційного сальдо.

Наявне населення – населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих.

Постійне населення – населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх.

Природний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих.

Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності – відношення відповідно кількості народжених (живими) і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення. Обчислюються в проміле.

Загальні коефіцієнти природного приросту (природний приріст на 1000 осіб) розраховується як відношення природного приросту населення до середньорічної чисельності наявного населення або як різницю між загальними коефіцієнтами народжуваності та смертності.

Кількість померлих дітей у віці до 1 року на 1000 живонароджених (коефіцієнт смертності дітей віком до 1 року) розраховується за формулою:

Мо+М” M1

КСН=(———— + ——) *1000,

Nо N1

де Мо – кількість померлих у віці до 1 року із числа народжених у тому році, для якого обчислюється коефіцієнт;

М” – кількість померлих дітей у віці до 1 року, рік народження яких невідомий;

M1 – кількість померлих у віці до 1 року із числа народжених у попередньому році;

Nо – кількість народжених у тому році, для якого обчислюється коефіцієнт;

N1 – кількість народжених у попередньому році.

М= Мо+М”+M1 – загальна кількість дітей у віці до 1 року, які померли в тому році, для якого розраховується коефіцієнт.

Загальні коефіцієнти шлюбності – відношення кількості зареєстрованих протягом календарного року шлюбів до середньорічної чисельності наявного населення.

Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує середню кількість дітей, народжених жінкою у гіпотетичному поколінні за все її життя, за умови збереження в кожній віковій групі існуючого рівня народжуваності. Розраховується як сума вікових коефіцієнтів народжуваності по всіх вікових інтервалах, його розмір не залежить від вікового складу населення і характеризує середній рівень народжуваності в календарному році, для якого він визначається.

Брутто-коефіцієнт відтворення жіночого покоління являє собою середню кількість дівчат, яких би народила 1 жінка при збереженні протягом життя сучасних рівнів народжуваності в кожному віці. Цей показник одержується шляхом множення сумарного показника народжуваності на частку дівчат серед народжених.

Нетто-коефіцієнт відтворення жіночого покоління враховує, крім того, дожиття дівчаток до віку матері при їх народженні: якщо він менший за 1, тоді сучасні умови народжуваності і смертності не можуть забезпечити в майбутньому заміну материнського покоління дочірним.

Середній вік населення визначається як середня арифметична зважена через ділення загального числа людино – років (сума добутків значень віку, збільшеного на 0,5, на кількість населення в цьому віці) на загальну чисельність постійного населення.

Середня очікувана тривалість життя при народженні – кількість років, які в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом всього життя цього покоління (при переході його від одного віку до іншого) рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах

Вік людини – період від народження до певного моменту її життя. Вік визначається кількістю повних років, що прожиті людиною на цей момент.

Вікова група населення – сукупність людей певного віку.

У загальну кількість лікарів включено всіх лікарів з вищою медичною освітою на кінець року, які зайняті у лікувальних, санітарно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, освіти, науково-дослідних інститутах, закладах, що здійснюють підготовку кадрів, в апараті управління закладами охорони здоров’я тощо.

У кількість середнього медичного персоналу включено всі осіб з середньою медичною освітою (крім зубних лікарів (дантистів), які зайняті в лікувальних, санітарно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, дошкільних закладах, школах, будинках дитини тощо на кінець року.

У лікарняних закладах обліковуються ліжка на кінець року, забезпечені необхідним устаткуванням і готові для прийому хворих, незалежно від того, зайняті вони хворими чи ні.

У лікарняних закладів, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, враховано всі медичні заклади, що ведуть амбулаторний прийом (поліклініки, амбулаторії, диспансери, поліклінічні відділення лікарняних закладів тощо).

Рівень захворюваності визначається як частка від ділення кількості хворих з уперше в житті встановленим діагнозом на середньорічну кількість постійного населення.

У збірнику використані дані, що характеризують динаміку показників, як загальної захворюваності, так і окремих хвороб, які наведені за даними Міністерства охорони здоров’я України.

Розподіл даних про захворюваність населення за класами хвороб здійснено відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду (МКХ-10) крім статистичної інформації щодо ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 31 від 19.02.1996 р. “Про затвердження Інструкції про визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості та перинатального періоду” живонародження є повне вигнання або витягнення продукту зачаття з організму матері незалежно від тривалості вагітності, який після такого відокремлення дихає або виявляє інші ознаки життя, а саме: серцебиття, пульсація пуповини або відповідні рухи довільної мускулатури незалежно від того, перерізана пуповина чи ні, чи відшарувалась плацента. Кожен продукт такого народження вважається живонародженим.

Коефіцієнти смертності за причинами – відношення кількості померлих від вказаних причин смерті до середньорічної кількості наявного населення. Обчислюються на 100000 населення.

Коефіцієнти смертності за причинами для дітей віком до 1 року розраховані діленням кількості померлих від вказаних причин смерті на 10000 живонароджених.

Індекси споживчих цін (індекси інфляції) на основні товари та послуги, що надаються населенню, розраховуються за даними щомісячного обстеження цінових показників у торгівельній мережі м.Києва, на ринках сільськогосподарської продукції та на підприємствах, які надають послуги.

Роздрібний товарооборот підприємств визначають як обсяг продажу споживчих товарів населенню через роздрібну торгову мережу і мережу ресторанного господарства усіма діючими підприємствами, а також промисловими, транспортними та іншими неторговими підприємствами безпосередньо населенню через касу підприємства. Крім того, до роздрібного товарообороту включають продаж через торгову мережу установам, організаціям і підприємствам продовольчих товарів для харчування обслуговуваних ними груп населення (у санаторіях, дитячих закладах, лікарнях та ін.). Дані у грошовому вимірі наведено у фактичних цінах, індекси фізичного обсягу роздрібного товарообороту обчислено у порівнянних цінах.

Забруднююча речовина – це речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшла в повітряний басейн від стаціонарних джерел викидів, як після проходження пилогазоочисних установок у результаті неповного уловлення й очищення на організованих джерелах забруднення, так і без очищення від організованих і неорганізованих джерел забруднення. Сюди не включаються викиди забруднюючих речовин у результаті ерозії грунтів (пилових бур), лісових пожеж і т.ін.

Пересувне джерело забруднення – транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшла в повітряний басейн під час роботи двигунів автомобільного, авіаційного, залізничного, водного транспорту та виробничої техніки.

Споживання свіжої води – використання для задоволення потреб у воді всіх видів вод (поверхневих, підземних, пластових, шахтних, морських та ін.), забраних або одержаних із водозаборів, що належать підприємствам, а також комунальних водопроводів та інших водогосподарчих систем. До складу водовикористання не включаються обсяги оборотного та послідовного (повторного) використання вод, за винятком води, що надійшла на відшкодування втрат, а також колекторно-дренажні стоки.

Споживання води для виробництва (за винятком потреб сільського господарства) – обсяг використаної води для технічних (технологічних) потреб промисловості, транспорту, будівництва та інших галузей народного господарства, включаючи надходження свіжої води для поповнення систем оборотного водопостачання, а також обсяги води, яка використовувалась у ставковому господарстві.

Споживання води для побутово-питних потреб – обсяги води, яка використовувалась для задоволення побутових та комунальних потреб населення (в тому числі на потреби працівників підприємств).

Відведення (скидання) зворотних вод – обсяги води, скинутої у природні водні об’єкти та переданої іншим водокористувачам.

Забруднені зворотні води – виробничі та побутові (комунальні) стоки (включаючи шахтні, рудникові, пластові, дренажні), а також залпові скиди, що надходять у поверхневі водні об’єкти без очищення або після недостатнього очищення і містять забруднюючі речовини в кількості, що призводить до порушення встановлених норм якості води у контрольному створі. До них не належать обсяги стоків, що надходять на поля фільтрації, в накопичувачі, на рельєф місцевості тощо.

Нормативно-очищені зворотні води – стоки, які пройшли очищення на
відповідних спорудах та відведення яких після очищення у водні об’єкти не призводить до порушення встановлених норм якості води в контрольному створі або пункті водокористування.

Відходи будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратила свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, та від яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Наявність відходів зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Потерпілим на виробництві вважається працівник, який унаслідок нещасного випадку загинув, згідно з медичним висновком утратив працездатність на один робочий день і більше, або виникла необхідність переведення його на іншу, легшу роботу терміном не менше від одного дня і якщо складено акт про нещасний випадок за встановленою формою.

Демографічні показники м.Києва на фоні України

2012 2013 Україна м.Київ Україна м.Київ

Наявне населення (тис. осіб), на кінець року 45553,0 2845,0 45426,2 2868,7 Постійне населення (тис. осіб), на кінець року 45372,7 2803,7 42245,9 2827,4 Загальні коефіцієнти

(на 1000 наявного населення)

народжуваності 11,4 12,0 11,1 11,7 смертності 14,5 9,8 14,6 9,8 природного приросту –3,1 2,2 –3,5 1,9 померлих у віці до 1 року1 8,5 7,8 7,9 8,1 шлюбності 6,1 7,5 6,7 8,6 Сумарний коефіцієнт народжуваності2 1,531 1,381 1,506 1,364 Брутто–коефіцієнт відтворення жіночого покоління2 0,741 0,669 0,729 0,661 Нетто–коефіцієнт відтворення жіночого покоління2 0,727 0,657 0,717 0,650 Середній вік населення (роки), на кінець року 40,5 39,2 40,6 39,3 чоловіки 37,7 37,0 37,8 37,1 жінки 42,9 41,0 43,0 41,2

1У розрахунку на 1000 живонароджених.

2 Розраховано на 1 жінку.

Захворюваність населення за класами хвороб

(система Міністерства охорони здоров’я)
(кількість уперше зареєстрованих

випадків захворювань на 100 тис. населення)

2009 2010 2011 2012 2013

Усі захворювання 96307 95421 94871 92338 91018 у тому числі

деякі інфекційні та паразитарні хвороби 2917 2714 3399 2958 2769 новоутворення 1265 1352 1353 1288 1242 хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму 277 272 255 230 214 хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин 1137 1110 1092 1093 1046 розлади психіки і поведінки 357 364 373 369 348 хвороби нервової системи 2061 2150 2250 2173 2134 хвороби ока та його придаткового апарату 4495 4489 4756 4499 4516 хвороби вуха та соскоподібного відростка 3225 3355 3376 3401 3459 хвороби системи кровообігу 4960 4957 4981 4882 4773 хвороби органів дихання 46804 45740 44353 42629 42103 хвороби органів травлення 3416 3390 3314 3255 3028 хвороби шкіри та підшкірної клітковини 4785 4823 4779 4824 4678 хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини 3825 3881 3855 3792 3683 хвороби сечостатевої системи 7390 7404 7555 7125 7208 вагітність, пологи та післяпологовий період1 4684 4386 4426 4100 3928 уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення 204 191 194 194 220 травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин 7626 7768 7529 8275 8304

1 На 100 тис. жінок фертильного віку (15–49 років).

Смертність населення за окремими причинами

2009 2010 2011 2012 2013

Осіб

Всього померлих 28292 28625 27050 27840 28003 у тому числі від

деяких інфекційних та паразитарних хвороб 580 553 591 594 535 новоутворень 4976 4945 4930 5171 5047 хвороб системи кровообігу 17859 18481 17177 17632 18194 хвороб органів дихання 567 532 513 507 520 хвороб органів травлення 1527 1383 1252 1301 1296 зовнішніх причин смертності 1611 1536 1465 1511 1329

На 100000 наявного населення

Всього померлих 1019,4 1025,2 963,8 983,9 980,2 у тому числі від

деяких інфекційних та паразитарних хвороб 20,9 19,8 21,1 21,0 18,7 новоутворень 179,3 177,1 175,6 182,7 176,7 хвороб системи кровообігу 643,5 661,9 612,0 623,1 636,9 хвороб органів дихання 20,4 19,1 18,3 17,9 18,2 хвороб органів травлення 55,0 49,5 44,6 46,0 45,4 зовнішніх причин смертності 58,0 55,0 52,2 53,4 46,5

Розповсюдження статистичних видань:
(044) 482-06-82

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий