Година спілкування «Твори добро, бо ти Людина»

Розширювати поняття дітей про доброту та людяність на основі творів В. О. Сухомлинського
Година спілкування «Твори добро, бо ти Людина»

Скачати 96.54 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 96.54 Kb.

Година спілкування

«Твори добро, бо ти — Людина»

Для учнів початкових класів

Автор-укладач

Іщенко Г.І.,

учитель початкових класів

Мета : Формувати морально-етичні основи дитячої особистості засобами слова.

Завдання:

Розширювати поняття дітей про доброту та людяність на основі творів В.О.Сухомлинського;

сприяти збагаченню словникового запасу дітей;

виховувати почуття вдячності за зроблене добро і бажання приносити добро,

красу і радість іншим людям.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського , виставка книг В.Сухомлинського, плакат «Твори добро , бо ти — Людина», прислів’я, приказки , висловлювання про людську доброту і порядність.

Матеріал уроку: В.Сухомлинський «Важко бути людиною», «Людина з кам’яним серцем», «Усі добрі люди – одна сім’я».

Хід години спілкування

І. Організаційний момент

Станьте, дітки, всі рівненько,

Посміхніться, всі гарненько

Дзвоник дав усім наказ –

До роботи швидше клас.

Працюватимемо гарно,

Щоб урок пройшов не марно.

ІІ. Слово вчителя.

Усміхніться, діти, вчителеві , одне одному і давайте побажаємо усім нам добра

на цілий день та успіхів на уроці.

Кожна щира усмішка, добре слово і хоча б краплина теплоти душі мають дуже велику силу.

Ти добро лиш твори повсюди!

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю.

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину.

Приголуб і навчи дитину.

Бо людина на цьому світі

Лиш добро повинна творити.

ІІІ. Повідомлення теми й мети години спілкування

Зверніть увагу на плакат, його слова є девізом нашого уроку, знайомий вам портрет В.О.Сухомлинського та виставка його книг .

Усі твори Василя Олександровича вчать доброти, щирості, людяності, справедливості, тому що він сам був доброю людиною і хотів, щоб усі діти виросли добрими та чуйними.

Людина, стверджував великий педагог, народжується на світ, щоб лишити по собі вічний слід, сповнений добра.

Він говорив: « Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно більше треба для того, щоб залишатись людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить».

Отже, сьогодні на нашому уроці ми помандруємо стежиною Добра. Цією стежиною повинна йти кожна людина все своє життя. Тільки тоді вона залишить по собі слід на Землі.

ІV. Перевірка домашнього завдання.

  1. Зачитування творів про доброту та людяність, складених учнями.
  2. Складання асоціативного куща «Що таке доброта»

тепло

ласка милосердя

повага чуйність

ДОБРОТА

любов допомога

радість турбота щедрість

3. Вправа . «Завершити думку»

Добро — це… (вміння поступитися власними інтересами заради блага інших
людей)

Добро можливе тоді… (коли людина віддає увагу, турботу іншим і не боїться,

що залишиться без нічого)

Добро повинно бути… (від душі та не потребувати винагороди)

Добра людина схожа… (на сонечко, яке всіх вміє зігріти своєю любов’ю,

теплом, ласкою, щирістю, щедрістю, турботою)

Такою людиною був В.О.Сухомлинський. Сьогодні на уроці продовжимо знайомство з його творами. Зокрема, з оповіданнями «Важко бути людиною», «Людина з кам’яним серцем» та «Всі люди – одна сім’я»

V. Робота над творами В.О.Сухомлинського

1. а) Читання оповідання «Важко бути людиною» комбінованим способом.

б) бесіда по змісту з елементами вибіркового читання

— Про що ви дізналися з цього твору?

— Чому занепокоїлась Марійка ?

— Як віднісся Роман до Марійчиних слів?

— Чи було йому соромно?

— Яку відповідь отримав Роман на свої запитання?

Знайдіть це в оповіданні і зачитайте.

  • Який висновок зробив Роман ?
  • Який висновок з цього твору зробили ви

2. Робота над прислів’ями. Гра у групах «Збери прислів’я» (поєднати першу

половину прислів’я з другою)

Хто людям добра бажає не зроби зла

Роби добро, не кайся, роби зло добрі наслідки

Усе добре пам’ятай, а той собі має

За добро вік не прохолоне

Раз добром налите серце зла і сподівайся

Перший крок до добра злого уникай

Добрі наміри добре ім’я не вмирає

Життя минає, а не страшно нічого

Хто не чинить лихого, тому добром платять

3.Опрацювання оповідання В.Сухомлинського «Людина з кам’яним серцем

а) читання вголос

б) бесіда по змісту оповідання
— Чи правильно поступила мама, оберігаючи свого синочка ?

— Чому ви так думаєте?

— Якою людиною виріс хлопець?

— Яка головна думка цього твору?

г) Вправи на вдосконалення техніки читанн

4. Робота над оповіданням «Усі добрі люди – одна сім’я».

а) читання оповідання учнями «ланцюжком»

б) аналіз змісту ;

— Яке горе сталося в Наталочки ?

— Як пояснить учитель учням, чому у них не буде сьогодні

уроків?

— Про яку сім’ю говорив учитель?

— Чого вчить цей твір?

VI. Підсумок уроку.

Анкетування. ( Відповіді «так», «ні» )

Питання анкети:

Чи можна примусити людину бути доброю?

Чи можна стати добрим на якийсь час ?

Чи треба бути добрим у ставленні до будь якої людини?

Чи легко бути добрим?

Чи є у вас бажання робити добрі справи?

У вас вийшло більше відповідей «так», і я бачу, що ви щиро прагнете добра. Бо доброта завжди приносить радість не тільки оточуючим, але й тому, хто це добро творить. Люди прагнуть добра і ненавидять зло.

Поспішайте робити добро! Будьте добрими і щедрими, і це повернеться вам сторицею. Нехай вам Бог пошле свою благодать і наповнить ваші серця любов’ю до людей і добротою.

За вашу плідну роботу на уроці фея Доброти хоче подарувати вам сердечка. Нехай кожного з вас зігріває тепло її великого серця. (фея дарує сердечка)

І кожне, діти, ваше серце,

Хай буде лиш добра озерце!

Яке завжди, і скрізь, і всюди

Потрібне і маленьким, і дорослим людям
В своїх долоньках серденька оці тримайте

І злу ніколи їх не віддавайте!

Щоб завжди в кожного воно лиш раділо

І сліз гірких ніколи не ронило!

(На дошці намальоване дерево без листя. В учнів листочки, на яких вони пишуть добрі справи,які останнім часом зробили. А потім, підходячи до дошки, діти наклеюють листя на дерево, розповідаючи про хороші справи. )

“Що таке добро і доброта»

Доброта – це одна з найкращих людських якостей. Добро і доброта спільнокореневі слова, але треба чітко розрізняти ці поняття.

Добро – корисна справа , вчинок.

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей. На добро люди відповідають добром. Але той , хто робить добро, не повинен чекати винагороди.

Добро завжди сильніше від зла.

Люди цінують і пам’ятають добрих людей, а від злих намагаються бути подалі.

Додаток
В.Сухомлинський « Важко бути людиною»

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях

додому пролягав через невеликий хуторець, що лежить у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хуторця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка , за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили.

Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала :

-А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді. Забули подякувати .

— Що ж … — каже Роман , — це не велика біда. Жінка вже й забула ,мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. – Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе ?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, а я повернуся й подякую …

Чому? Скажи, чи ж обов’язково треба це зробити ? – питає Роман …

— Адже ми так потомилися …

— Бо ми люди … Якби ми були телята, можна було б і не вертатися …
Вона вирушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною … — сказав він.

В.Сухомлинський «Людина з кам’яним серцем»

У одної жінки народився син. Душу вклала вона в свою дитину. Боялася, аби пилинка на нього не сіла, аби вітерець не подув.

Надто її непокоїло, що син не брав близько до серця горе, страждання, біль інших людей.

Настала смертна година дідуся – мати відвезла сина до сестри в сусіднє село. Привезла, коли дідуся поховали.

Питає син:

— Де ж дідусь?

— Поїхав у гості, — каже мати.

Побачив раз хлопчик, як сусідська дівчинка пальця порізала. Мати зараз же схопила сина за руку й відвела додому.

Узимку приніс той син дятла з пораненим крилом, запитує, як допомогти пташині. Мати схопила її, кудись віднесла, а йому сказала:

— Пташку вже вилікували, вона жива-здорова, полетіла.

Хлопчик ріс, а мати затуляла його від життя. Не знав він, що таке горе, страждання, біль, образа, смуток.

Виріс хлопчик, став юнаком.

Занедужала якось мати, злягла. Послала сина в аптеку, щоб купив ліків.

Пішов син в аптеку, дає записку, що мати написала.

— Зараз же приготую ліки. Хвилин за п’ять, — каже аптекар .

— Поки ви приготуєте, — відповідає син, — я піду з хлопцями в футбол пограю.

— Ти людина з кам’яним серцем, — прошепотів здивований аптекар.
В.Сухомлинський «Всі добрі люди – одна сім’я»
У другому класі був урок малювання. Діти малювали ластівку.

У двері класу хтось постукав. Учитель відчинив двері. На порозі стояла заплакана жінка – мати маленької білокосої, синьоокої дівчинки Наталочки.

— Прошу вас, — сказала мати вчителеві, — відпустіть дочку з уроку. Бабуся померла.

Учитель підійшов до столу й тихо сказав:

— Діти, сталося велике горе. У Наталочки померла бабуся.

Наталочка зблідла. Очі її наповнилися сльозами. Вона схилилась на парту й тихо плакала.

— Іди, Наталочко, додому. По тебе мама прийшла. Поки дівчинка збиралась додому, вчитель сказав:

— І в нас не буде сьогодні уроків. Бо в сім’ї нашій велике горе.

— Це ж у Наталоччиній сім’ї ?- перепитав Микола.

— Ні, в нашій людській сім’ї, — сказав учитель. – Усі добрі люди — це одна сім’я. І коли хтось у нашій сім’ї помер – ми осиротіли.

«Чудовий день»

Сьогодні у Марійки був гарний настрій, вона прокинулась раненько, адже у неї перше заняття в музичній школі.

«Будь розумною дівчинкою!» — сказала мама, проводжаючи доню. Марійка бігла до зупинки приспівуючи. І ось під’їхав автобус, дівчинка зручно сіла біля віконця. На наступній зупинці зайшла старенька бабуся, вона тримала сумку і була стурбована. Дівчинка запропонувала бабусі сісти, відпочити. Старенька сіла і усміхнулась Марійці.

Наступна зупинка «Музична школа» дівчинка зібралась виходити, це була і зупинка бабусі. Марійка допомогла вийти старенькій і підтримала сумку. Вони

разом переходили дорогу і старенька усміхалась Марійці. «За твою турботу і доброту я пригощу тебе цукеркою» — сказала бабуся.

Марійка ішла до школи, їла цукерку і була дуже щаслива, адже сьогодні чудовий день!

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий