Фондова лекція з навчальної дисципліни «особливі порядки кримінального провадження» тема 1 «Особливі порядки кримінального провадження: загальна характеристика» Навчальний час 2 години

Для слухачів освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» за спеціальністю «Правознавство» ннізн навс
Фондова лекція з навчальної дисципліни «особливі порядки кримінального провадження» тема 1 «Особливі порядки кримінального провадження: загальна характеристика» Навчальний час 2 години

Скачати 0.65 Mb.

Сторінка 1/4 Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 0.65 Mb.

  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального процесу

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри кримінального

процесу НАВС

полковник міліції

_____________Л.Д. Удалова

«___»_________20__р.
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ»
ТЕМА 1

«Особливі порядки кримінального провадження: загальна характеристика»

Навчальний час 2 години

Для слухачів освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» за спеціальністю «Правознавство» ННІЗН НАВС.

Обговорена та схвалена на засіданні кафедри 4 грудня 2014 р. протокол № 7

Київ — 2014

Вид лекції: Фондова, інформаційна (тематична), загальнопредметна
Дидактичні цілі:
1. Навчальні: домогтися міцного засвоєння знань щодо поняття та змісту особливих порядків кримінального провадження у кримінальному процесі.

2. Виховні: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

3. Розвивальні: розвити інтелектуальні здібності, мовлення, пам’ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність слухачів, прищепити їм раціональний спосіб пізнавальної діяльності.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечуючі дисципліни: судові та правоохоронні органи України, кримінальне право, кримінальний процес, кримінологія, криміналістика, оперативно-розшукова діяльність
Навчально-методичне забезпечення лекції:
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.

Наочні засоби: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.
Література:

Герасимчук Л. Деякі аспекти застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх / Лідія Герасимчук // Юрид. Україна. — 2011. — № 10. – С. 77–82.

Нестор Н. В. Поняття медіації як основної форми відновного правосуддя // Кримський юридичний вісник. – Сімф., 2010. – Вип. 2 (9), ч. 1. – С. 159–164.

Кахнич В. Особливості провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру / Василь Кахнич // Вісник прокуратури. – 2011. – № 9. – С. 74–82.

Комарницька О. Чи є шанс у медіації як перспективної зміни судового розгляду кримінальних справ невеликої та середньої тяжкості / Оксана Комарницька // Юридичний вісник України. – 2013. – 5–18 січ. (№ 1–2) – С. 18.

Костовська О. М. Межі доказування у справах про злочини приватного обвинувачення / О. М. Костовська // Митна справа. – 2011. – № 6; Ч. 2; Кн. 1. – С. 313–316.

Кримінальний процесуальний кодекс України : Науково-практичний коментар / За заг. ред.: В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К.: Юстініан, 2012. – 1224 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України : Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 / Є. М. Блажівський, Ю. М. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – 664 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України : Науково-практичний коментар / Відп. ред.: С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. – Х.: Одіссей, 2013. – 1104 с.

Кримінальний процес : підручник / За заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 544 с.

Кримінальний процес. Загальна частина (альбом схем) [текст] навч. посіб. / [Л.Д. Удалова, В.В. Рожнова, Д.П. Письменний та ін.]. – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 144 с.

Кримінальний процес України в питаннях і відповідях : навчальний посібник / Л. Д. Удалова, В. В. Рожнова, Д. О. Савицький, О. Ю. Хабло. – 3-тє вид., допов. – К.: «Скіф», 2013. – 256 с.

Лобойко Л.М. Кримінальний процес: підручник. – К: Істина, 2014. – 432 с.

Ліхолєтова В. До питання запровадження інституту медіації згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України / В. Ліхолєтова // Адвокат. –2012. – № 12. – С. 24–27.

Малярчук Н. Формування та розвиток інституту приватного обвинувачення / Н. Малярчук // Підприємництво, госп-во і право. – 2009. – № 11. – С. 184–187.

Нестор Н. В. Запровадження медіації в кримінальному процесі України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Нестор Наталія Володимирівна; Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. – К., 2013. – 19 с.

Процесуальні документи у кримінальному провадженні. Зразки. Роз’яснення : наук.-практич. посібник / колектив авторів ; за заг. ред.. М.А. Погорецького, О.П. Кучинської. – К. : Юрінком Інтер, 2015. – 560 с.

Сенченко Н. М. Реалізація основних засад кримінального судочинства при розгляді і вирішенні справи судом про застосування примусових заходів медичного характеру // Держава і право. — К., 2005. — Вип. 27. — С. 492–498.

Складання кримінально-процесуальних документів у досудовому провадженні / Л. Д. Удалова, Ю. І. Азаров, В. В. Рожнова та ін. – К.: КНТ, 2013. – 376 с.

Ходжалиєва С. М. Деякі теоретико-правові аспекти відновного правосуддя та медіації // II Всеукраїнські наукові читання з кримінальної юстиції пам’яті професора В. П. Колмакова. – О., 2011. – С. 372–374.

Удалова Л. Д., Щериця С. І. Чинність кримінального процесуального закону : монографія. – К. : КНТ, 2014. – 144 с.

Удалова Л. Д., Доросінська Г. М. Порушення та розслідування кримінальної справи щодо депутата місцевої ради: Монографія. – К.: КНТ, 2011. – 144 с.

Удалова Л. Д., Паризький І. В. Застосування компромісів при вирішенні конфліктів під час досудового розслідування: Навчальний посібник. – К: Видавничий дім «Скіф», 2012. – 184 с.

Форостяний А.В. Проведення спрощеного судового розгляду за новим Кримінальним процесуальним кодексом України / А.В. Форостяний  // Юридичний часопис. – 2013. – № 2 (6). – С. 64–69.

Функція судового контролю у кримінальному процесі [текст] монографія / Л.Д. Удалова, Д.О. Савицький, В.В. Рожнова, Т.Г. Ільєва. – К. : «Центр учбової літератури», 2015. – 176 с.

ПЛАН:
1. Особливі порядки кримінального провадження у кримінальному процесі

2. Кримінальне провадження на підставі угод

3. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення

4. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб

5. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх

6. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

7. Кримінальне провадження, яке містить державну таємницю

8. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні

Вступ

Законодавство України передбачає єдиний порядок кримінального провадження. Це логічно витікає із принципу рівності громадян перед законом і судом передбаченому Конституцією України. Разом з тим у зв’язку з існуванням особливих умов, таких як наприклад готовність сторін до компромісу, незначна суспільна небезпека злочину, особливий суб’єкт злочину та ін. процесуальний закон допускає провадження, яке відрізняється від звичайного. В такому випадку мова йде про особливі (диференційовані) порядки провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає декілька особливих порядків провадження (Розділ VI):

  • кримінальне провадження на підставі угод (Глава 35);
  • кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (Глава 36);
  • кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб (Глава 37);
  • кримінальне провадження щодо неповнолітніх (Глава 38);
  • кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (Глава39);
  • кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю (Глава 40);
  • кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні (Глава 41).

Перераховані форми провадження є особливо важливими для кримінального процесу. Завдяки цим порядкам провадження по-перше створюються додаткові гарантії законності щодо дотримання прав людини під час розслідування злочину, по-друге вони створюють можливість застосувати спрощене провадження, коли злочин не становить великої суспільної небезпеки. Особливої уваги заслуговує кримінальне провадження на підставі угод. Цей інститут є абсолютно новим для кримінального процесу України і практики його застосування немає, але можливості його застосування для ефективного правосуддя в Україні очевидні. Так, наприклад у США в 90 відсотків кримінальних справ обвинувачені визнають свою вину. Приблизно 50 відсотків зізнань – це результат домовленості між обвинувачем і прокурором. Угоди про визнання вини відбуваються тому, що прокурор може «продати» існуючі в ньому сумніви, викликані нестачею доказів, за більш м’який вирок. Причому угоди про визнання вини не є таємною операцією, яка здійснюється в томному кутку. Це цілком визнана й відкрита процедура.

У науці кримінального процесу існує дискусія щодо необхідності існування особливого провадження щодо окремих посадових осіб України. Мова йде про народних депутатів, суддів, Президента України та ін. Принцип рівності громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України) передбачає що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Виходячи з цього принципу існування будь-яких особливих проваджень, які надають привілеї або переваги при здійсненні кримінального провадження є неприпустимими. Разом з тим особливий порядок провадження щодо згаданих посадових осіб надає їм додаткові законодавчі гарантії більш ефективно і незалежно здійснювати свою професійну діяльність. Цю проблему повинне вирішити подальше вдосконалення кримінально-процесуального законодавства з урахування норм міжнародного законодавства щодо цього питання.

  1   2   3   4
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий