Фiлософiя як: специфiчний тип знання

Специфiка фiлософського освоєння дійсності. Повсякденне i фiлософське мислення. Основні теми i типи фiлософствування. Проблема
Фiлософiя як: специфiчний тип знання

Скачати 326.34 Kb.

Дата конвертації 21.04.2016 Розмір 326.34 Kb.
  1. Фiлософiя як: специфiчний тип знання

Фiлософiя i життя. Мiсце фiлософiї в самопiзнаннi людини. Філософія i

свiтогляд. Світогляд як духовно-практичний спосiб освоєння світу. Свiтогляд
як форма самовизначення людини. Структура свiтогляду. Iсторичнi типи
свiтогляду: мiфологiя, релiгiя, наука i фiлософiя. Сучасна свiтоглядна
парадигма. Фiлософiя як теоретична основа свiтогляду.

Специфiка фiлософського освоєння дійсності. Повсякденне i фiлософське мислення. Основні теми i типи фiлософствування. Проблема

взаємовідношення буття i духу. Світ фiлософських роздумiв: людина i світ,
мислення i буття, духовне i тiлесне.

Філософія в системi культури. Основні функції фiлософiї: світоглядна,

пiзнавальна, методологiчна, соцiально-практична. Категорії культури і
фiлософськi поняття.

Соцiальна спрямованiсть фiлософського знання. Духовно-творча

природа фiлософiї. Філософське обґрунтування гуманiзму. Гуманiстичний
змiст фiлософiї. Загальноцивiлiзацiйне i національне у фiлософiї. Українська
iдея. Духовні аспекти українського Вiдроджения.

  1. Свiтовий філософський процес.

Українська фiлсофiя у контексті світової культури .
Становлення фiлософського знания. Мiфоепiчнi засади фiлософiї. Релiгiйнi основи фiлософiї. Парадигмальнiсть фiлософського знання:
давньокитайська i давньоiндiйська фiлософiя. Парадигма давньогрецької
(еллінської) фiлософiї. Спiввiдношення фiлософiї i мудрості: любов i віра,
надiя i свобода.

Вiд Хаосу до Космосу. Досократична фiлософiя, її унiверсалiстськi

орієнтації (Мiлетська школа, Гераклiт, Піфагореїзм). Криза унітарності
мислення (Елейська школа). Плюралiстична тенденцiя фiлософського
освоєння світу Емпедокл, Анаксагор, Демокрiт. Класична еллiнська
фiлософiя — софiсти, Сократ, Платон, сократичнi школи, Аристотель. Криза
класичної античної філософії. Філософія еллiна «у (епікуреїзм, стоїцизм,
скептицизм). Римська антична фiлософiя. Неоплатонiзм.

Виникнення середньовічної парадигми захіноєвропейської фiлософiї —

духовна орієнтація. Апологетика (захiдна i схiдна). Релiгiйний характер
філософської думки: iдея Бога. Александрiйська школа. Християнський
неоплатонiзм. Схоластика i екзистенцiйно-мiстична лiнiя середньовічної
фiлософiї (рання нiмецька фiлософiя, iдея кордоцентризму). Середня i пiзня
схоластика. Реалізм й номіналізм.

Західноєвропейський ренесанс (ранній італійський, пізній північний). Гуманістичний характер філософії епохи Відродження.

Реформацiя. Просвiтництво i «барокова» фiлософiя. Кордоцентризм
Б.Паскаля. Філософія Нового часу. Проблема методу. Філософське
обґрунтування нової картини світу (Бекон, Декарт, Спiноза, Ляйбнiц, Локк,
Берклi, Юм). Механiстичний характер фiлософiї ХVІІІ ст.

Нiмецьке просвiтництво. Класична нiмецька фiлософiя. Кант

дуалізм світ людського буття: природний i моральний. Філософія
людського «Я» (Фіхте). Філософія Шеллiнга. Філософія абсолютної iдеї
Гегеля. Філософські погляди Фейербаха, Маркса, Енгельса.

Фiлософiя XIX ст. Перегляд класичної моделi свiторозумiння.Шукання

нової метафори світу (позитивiзм). Програма радикального оновлення
фiлософiї — марксизм (Маркс i Енгельс), позитивiзм, фiлософiя життя.
Вiдкриття несвiдомих поривiв життя (А.Бергсон, Ф.Нiцше, А.Шопенгауер).
Вiдмова вiд суб’ект-об’ектної дихотомії буття. Світ як тривалiсть.

Екзистенцiальна фiлософiя. К’еркегор. Нiмецький екзистенцiалiзм.

Французький екзистеншалізм, Становлення філософської антропології.
Персоналiзм. Неотомiзм.

Сучасна світова фiлософiя. Філософія модерну 1 постмодерну.

Постпозитивiзм та аналiтична фiлософiя. Розмивання традицiйних
свiтоглядних цiннiсних позицій. Критика цiнностей західної цивiлiзацiї.
Вiдмова вiд проектiв тотального перевлаштування світу. Заперечення
репрезентативної гносеології. Нацiленнiсть на вiльне культивування
людської суб’єктивності. Постмодернiстськi проекти перебудови естетики,
полiтики, філософії. Радикальне оновлення фiлософського дискурсу. Буття як
продукт жадання (Маквард). Методи емансипації свiдомостi:
феноменологiчна редукцiя Е.Гуссерля, герменевтичне коло Г.Гадамера,
деконструкцiя Ж.Деррiда, негативна дiалектика Т.Адорно, епiстемологiя
М. Фуко та ін.

Філософська думка в Україні. Джерела української філософської
культури. Особливостi типу української філософської парадигми.

Мiфоепiчний свiтогляд праукраїнського етносу (IX-XI ст.).

Фiлософський характер «Велесової книги». Становлення християнського
свiтогляду на Pyci. Двовiр’я. Фiлософiя Києво-Руської держави (Х-ХН ст.).

Становлення україського неоплатонiзму XIY -XIY ст. (агiографiя,

iсихазм, ареопагітизм).

Братськi школи. Острозький культурно-освiтнiй центр. Українські

полемiсти. Києво-Могилянський колегіум (1632-1701), Києво-Могилянська
Академiя (1701-1818).

Г.Сковорода родоначальник україської класичної філософії. Українське

Просвiтництво. Фiлософська культура українського бароко.

Академічна фiлософiя в Україні XIX СТ. Український романтизм (Гоголь,

Костомаров, Шевченко, Кулiш, Юркевич.. Київська екзистенційна фiлософiя
ХХ СТ. (Бердяев, Шестов, Зеньківський).

Філософські iдеї в Україні в кiнцi XIX на початку ХХ ст. (Антонович,

Драгоманов, Потебня, Л.Українка, Коцюбинський, Грушевський,
Винниченко, Мiхновський, Липинський, Донцов). Філософія української
дiаспори (Чижевський, Лисяк-Рудницький, Мiрчук та ін).

«Культурне Вiдродження» 20-х років. Українське фiлософське

Вiдродження 60-х років. П.Копнiн.

Тисячолiтня традицiя української фiлософiї (х-хх ст.).

  1. Філософська онтологiя: проблема буття

Людина в буттi. Людина i буття як «мікро-» i «макросвіт». Фiлософський змiст концепції виникнення людини. Проблема «сродностi» людини i буття. Світ «повсякденностi» (буденностi) як світ людського iснування. Буття i суще (онтологiчне i онтичне). «Життевий світ».»Мужнiсть бути». Життя i смерть в контексті повсякденностi. Сенс життя.Буття i небуття (нiщо). Способи «компенсації дійсності. Фiлософськi концепції

буття.

Форми життєвого світу людини: природний світ (географiчне

середовище, техніка, виробництво); соцiальний світ (соцiум, етнос, держава);
духовний світ (мораль, мистецтво, релiгiя, фiлософiя).

Буття i час. Вiчне i минуще. Тривалiсть (плиннiсть) i стiйкicть буття.

Часовiсть та iсторичнiсть буття. Протяжнiсть буття. Буття i простiр.
Фактичність, наявнiсть, дiйснiсть i можливiсть як «рівні буття».
Трансцендентнiсть та iманентнiсть: зовнішнє i внутрішнє буття.

Типи онтології: реалiзм (матерiалiзм), спiрiтуалiзм (iдеалiзм), монізм, дуалізм, плюралізм

Космос, природа, людина. «Профанне» i «сакральне». Псевдосакральне.

Природне і надприродне. Посейбiчне i потойбічне. Онтологiя i теологiя. Iдея
Бога.

Людське буття як практично-духовний «горизонт» світу.

  1. Феноменологія

Духовний вимiр людського бутя. Поняття новітньої філософської
онтологii. Онтологiчнi вимiри духу. Знаково-символiчна форма буття духу.
Проблема iдеального. Інтеціональність, Значення світу як iнтенцiональний
корелят буття. Перцепцiя i апперцепцiя. Передсвiдоме (несвiдоме,
позасвiдоме) i свiдомiсть. Природничi та соцiально-iсторичнi засади
свідомості. Ноезо-ноематичнi параметри свiдомостi. Самосвiдомiсть.
Рефлексiя, розум, iнтелект, мислення. Мислення i мова, мовний символiзм

буття. Свiдомiсть i людська життедіяльність. Сфери свідомості: пізнавальна,

емоційна, мотиваційно-вольова. Рiвнi псиxiчного життя людини: несвiдоме,
пiдсвiдоме, надсвiдоме. Практика («використовуючий» i новаційно-творчий
рівень практики). Праксеологiя. Свідомість, практика, досвiд, пізнання.

  1. Фiлософiя пiзнання (епiстемологiя)

Теорiя пiзнання. Об’єкт i суб’єкт. Об’єкт-суб’єктна i суб’єкт-суб’єктна
пiзнавальна ситуацiя. Чуттєве i раціональне, емпiричне i теоретичне
пiзнання. Опосередковане (раціональне, iнтелектуальне, iнтелiгiбельне) та
безпосереднє (iррацiональне, мiстичне, «вчуваюче») пiзнання. Iнтуіцiя та
«вчування» в об’єкт Пiзнання i творчiсть. «Логiка наукового дослiдження» та
її етапи (проблема, факт, гiпотеза, теорiя, iдея, вищi щаблi систематизації
пiзнавального процесу).

Пiзнання i знання. Проблема Істини (iстина об’єктивна i суб’єктивна,
абсолютна i вiдносна, icтина — процес). Iстина i хибнiсть (помилковicть).
Iстина i вiрогiднiсть, Ймовiрнiсть. Iстина монологiчна (наукова, «епiстемна») i
полiфонiчна (філософська, «алетейя»), Критерії iстини. Знання i мудрiсть.
Рiвнi знання: віра (гносеолоriчна Bipa — belive i релiгiйна віра -faith), гадка
(доксичне знання), дискурсивне («епiстемне») знання, «софiйне» знання
(мудрiсть).

Глобальний поворот людства до самоусвiдомлення i самовизначення.

Потреба замiни фундаментальних iдеалiзацiй метафiзики. Прорив до якiсної
нової фiлософiї — постметафiзики. Замiна фундаментальних iдеалiзацiй
метафiзики. Альтернативнi способи iдеалiзацii i пiзнання (iнтуіція, iнстинкт,
потяги, бажання). Епiстемологiчнi альтернативи логоцентризму:
деконструцiя Ж.Деррiда, евентуалiзацiя самоочевидностей М. Фуко.
Спiвбуттєвiсть рiзних дискурсiв: метафiзики, релiгii, науки, риторики.
Плюралiзацiя фундаментальних гносеологiчних припущень. Розширення
розмаїття типiв розумiння. Перегляд концепцій суб’єкта пiзнання як
неукоріненого в буттi атомiзованого iндивiда. Занепад картезіанської
філософії свiдомостi як самоочевидної основи пiзнання. Внутрiшня
гетерогенніть об’ектів пiзнання. Фукiанська стратегiя об’єктизації
об’єктивностей.

Еволюцiйна епiстемологiя. Проблема iснування загальнолюдських

еволюцiйних структур пізнавального процесу. Концепцiя вроджених
очiкувань (К.Поппер). Еволюцiонуючi робочi riпотези iндивiдуальної
свiдомостi (К.Лоренц).

Методологiя. Сучасна методологiя Пiзнання. Універсально-

об’єктивістська (прородно-наукова, гуманiтарно-наукова) методологiя.
Дiалектика (антична, мiстико-екзизтенцiйна, гегелівсько-марксистська). Типи
екзизтенційної методології (феноменологiя, герменевтика, екзизтенцiйно-
ментальна). Методологія пiзнання як форма органiзацii оптимально
ефективної дiяльностi людини. Методологiя прийняття рiшень.

  1. Філософська антропологiя

Буття людини у світі природи. Специфiка людського буття. Природа як

об’єктивне начало в самiй людииi. Буття людини як реальний процес її
icнування. Матерiальнi основи буття людини. Буттєвістъ, свобода i творчiсть
сутнiснi характеристики людини, Творчо-трансцендентальна природа
людського буття. Свобода, вибiр, вiдповiдальнiсть — — сутнісні засоби
реалiзацiї творчої життєдіяльності людського єства в процесi становлення
людської особистості. Цiлепокладання як спосiб людськоi життєдіяльності,
«неантизацiя світу» i практика. Антропосоцiогенез. Проблема людського
начала. Основні детермiнанти її появи. Фiлософська проблема
взаємовідношення душi i тiла людини. Плотська i духовна людина. Феномен
тiлесностi. Тiло як носiй бутiйних змiстiв. Подолання бiнарноi опозиції духу i
тiла. «Мова тiла». Духовнотворчi первинi тіла. Тенденції до перетворення
працi в гру. Орієнтація на тiлеснiсть сучасної цивiлiзацii — вияв посилення
мiфологiчного елемента в культурi. Воля, віра, почуття як прояви людського
єства.

Тема життя i смерті у фiлософiї. Кiнечнiсть iндивiдyального iснування

людини. Сенс життя i людства. Соціальне буття людини як єдність
iндивiдуального i суспiльного буття.

Людина i особистiсть. фiлософiя особистості. Особистiсть ЯК продукт

соцiального середовища, особливості iсторичного розвитку . Типи
особистості. Суспiльна позицiя особи, її соцiальна роль i взаємодія iз
соцiальною нормою. Icторичнi типи взаємовiдносин особи i суспiльства.
Вiдчуження людини в сучасному суспiльствi. Проблема оптимiзацii форм
самореалiзацiї людини.

Людське бyтrя як «співбуття», Проблема людськоi «самості». «Я» та
«iншi». Проблема інтерсуб’єктивності. Індивідуально-особистісне i соцiально-

спільнотнісне.

Етноантропологiя. Етнонацiональнi спільноти: етнос, народ, нацiя. Їх
духовна природа. Нацiональний характер, нацiональний дух, національна
iдея. Нацiональний менталітет. Проблема нацiонального i загальнолюдського
(нацiоналiзм, iнтернацiоналiзм, космополiтизм). Нацiя i національна мова.
Антропологiя українського народу. Расові ознаки (за Ф .Вовком). Українські
типи людей: гоголiвська людина, сковородинсъка людина, шевченкiвська
людина (М.Шлемкевич). Українська вдача.

Проблеми гуманiзму. Гуманiзм античний, гуманізм ренесансний,

гуманiзм сучасний,

7. Соцiальна фiлософiя:

Людина i iсторичний процес

Фiлософiя суспiльства. Основні пiдxоди до розумiння суспiльства.

Натуралiстичнi концепції суспiльства. Концепції соцiопсихологiчнi. Теорiя
соцiальної дiї (М.Вебер, Т.Парсонс). Теорiя предметної дiї (К.Маркс).

Феномен соцiального. Соцiум як iсторичний процес. Соцiальне буття

людини ЯК реальний життєвий процес. Предметність, дiяльнiсть i
спiлкування — форми iснування соцiуму. Типи соцiальної дiї: афективна,
традицiйна, цiннiсно-рацiональна, цiлерацiональна (М.Вебер).

Суспiльство як самоорганiзуюча i саморозвиваюча система. Суспiльство

i природа ЯК пiдсистеми об’єктивної реальностi. Функцiонування суспiльства
як природно-iсторичний процес. Географiчне середовище i його роль в життi
суспiльства. Демографiчнi чинники суспiльного розвитку. Сфери
життєдіяльності суспільства, Виробництво i його особливості в
iнформацiйному суспiльствi. Дiяльнiсть i комунiкацiя.

Проблема джерел суспiльної динамiки. Детермiнанти суспiльного

розвитку. Суб’єкт суспільної дiї. Поняття соцiальноi структури суспільства.
Соцiальна група. Середнiй клас. Соцiальна структура традицiйного,
iндустрiального i iнформацiйного суспiльства. Соцiальна мобiльнiсть i
соцiальна стратифiкацiя. Теорія соціального конфлiкту (К.Маркс,
р .Дарендорф).

Суспільство як система соцiальних вiдносин. Типологiя соціальних

вiдносин. Система регуляцiї соцiальних віносин. Iнституцiональний
характер соцiальної дiяльностi. Типи соцiальних iнститутiв.

Полiтика як регулятивний механiзм функцiонування та розвитку

соцiуму. Полiтичнi вiдносини та iнститути. Держава як елемент полiтичноi
системи. Особливості становлення української державності. Iнститут влади.
Влада i демократiя. Проблеми розвитку демократії на сучасному етапi.
Парадокси посттоталітарної свідомості. Право i мораль в системi
нормативної регуляцiї. Права людини як фiлософська проблема.

Iсторичнi вимiри людського буття. Фiлософiя історії, Людина як суб’єкт

iсторичного процесу. Особистiсть в історії. Варiативнiсть iсторичного
процесу. Полiварiантнiсть iсторичного розвитку. Способи тематизації
iсторичної реальності: соцiальна iсторiя, полiтична iсторiя, iсторiя
повсякденностi, iсторiя ментальностей.

Проблема сенсу Історії, Мiфологiчна i релiгiйна iсторична свідомість.

Сакральна i профанна iсторiя. Проекти світової історії. Аiсторизм сучасної
культурної історії, Модуси icторичного часу. Тотальність модусу

теперiшностi в сучасної цивілізації. Iдея кінця історії (Ф.Фукуяма).

Постісторичний стан суспільства.

  1. Філософія культури i науки

Символiчний світ людини. Мова, праця, культура — форми символiчного

буття людини. Мова як вираз внутрiшнього духовного світу людини.
Феномен мови. Магiя слова. Фiлософськi концепції мови. Iндивiдуально-
суспiльна природа мови як основа комунікації. Єдністъ i багатоманiтнiсть
мов. Фiлософiя як мова. Символiчна природа культури. Культура i
цивiлiзацiя. Багатоманiтнiсть культур i цивілізацій, Колоподiбнi i лiнiйнi
концепції розвитку цивілізації. Схiдна i захiдна моделi культури, їx
взаємовпливи. Плюралiзм сучасних культур i цивiлiзацiї. Україна у світовому

Геополітичному просторі.

Людиномiрна сутнiсть культури. Культура як iнобуття людського духу.

Внутрiшня культура i культура спiлкування. Дiалоговий характер культури.

Загальнозначущiсть i елiтарнiсть культури. Типологiя культур. Висока,
народна, масова, елiтарна культура субкультура. Маргiнальна культура.

Культура як цiннiсне ставлення людини до світу. Світ суттєво-емоційних

переживань людини. Естетичнi цiнностi людини. Краса як досконалiсть
чуттєвого. Цiнностi практичного буття людини. Праця як цiннiсть. Етичне
начало людини. Етика добра. Етика технічної цивілізації. Феномен повноти
людського життя. Гармонiя вищих цiнностей — добра, iстини i краси — як iдеал
людського буття.

Специфiка науки, її співвідношення з філософією i позанауковим

знанням. Методологiчнi регулятиви розвитку наукового пiзнання. Динамiка
наукового знання: класична наука-некласична-постнекласична наука. Змiна
наукових парадигм. Революцiя в науцi. Гуманiзацiя науки i сцієнтизація
культури як тенденцiя сучасного соцiокультурного дискурсу. Нові типи
рацiональностi: взаємовідношення науки — фiлософії — релігії. Етика науки.
Наука як влада i наука як комунiкацiя. Мiсце науки в системі духовної
культури.

Типологiя фiлософських i методологічних проблем січасної науки.

Онтологiчнi проблеми науки: сучасна картина світу. Проблема типiв
реальностi i детермiнiзму в сучасній науцi. Світ як множинна i немножинна
цiлiстнiсть. Евристична протиставленнiсть концепції доповнювальностi.
Вiдноснiсть протиставлення людини i природи, матерiального i iдеального.

Фiлософiя технiки. Техніка як фактор розвитку сучасної цивілізації.

Еволюція взаємовідносин мiж наукою i технiкою. Концепція технологiчного
детермiнiзму. Незворотнiсть розвитку техніки. Загроза техногенних
катастроф. Необхiднiсть змiни технологiчного свiтогляду. Бiосфернi критерії

Розвитку цивілізації. Техніка і природа. Екотехнологiя. Фiлософiя

комп’ютерної революції.

Етичнi проблеми комп’ютеризації. Нове iнформацiйне середовище i

проблема людських комунiкацiй.

Проблема рацiональностi гуманітарного пiзнання. Розумiння як

метологiчна процедура гуманітарного пiзнання. Проблема інтерпретації
культурних феноменiв. Явне i неявне знання. Особистiсне знання.
Герменевтика: наукологiчнi пiдвалини розумiння та комунікації. Проблеми
соціального проектування.

Змiна основоположних свiтоглядних засад функцiонування суспільства. Потоки соціальної iнформацiї i проблема упорядкування поведiнкових i пізнавальних характеристик соціальних груп.

  1. Аксiологiя: цiннiсть буття i стратегiя майбутнього

Аксiологiя в системі культури. Цiнностi як визначальнi характеристики

людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.

Цiнностi як ядро духовного світу людини. Проблема суб’єктивного

вибору. Цiннiсть i цiль. Цiннiсть i життєвий смисл. Компоненти цiннiсного
вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Цiнностi як
регулятор поведінки людини: нормотворча природа людських взаємин.
Праця як цiннiсть.

Базовi цiнностi людського буття.. Цiннiснi орієнтації. Вищi духовнi

цiнностi. Істина, добро, краса. Поняття про духовну досконалiсть. Потреба в
iдеалi. Проблема втiлення ідеалу. Iдеал i утопiя.

Космiчно-природна основа людського буття. Коеволюцiйнi процеси

розвитку людства. Людина як чинник розвитку бiосфери. Ідеї
В.Вернадського про ноосферу. Глобальнi проблеми людства. Iмперативи
виживання людства: екологiчний i моральний iмперативи.

Стратегiя людства в планетарному масштабі. Управлiння розвитком

людства. Завдання переходу вiд техногенної до антропогенної цивілізації.

Постiсторичне буття людства. Глобальне моделювання майбутнього.

Плюралiзм цiнностей: проблема культурного порозумiння. Колiзії людського
самовизначення. Провiднi цiннiснi орієнтації людства на межi тисячолiть.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий