Догляд за хворими з захворюваннями та пошкодженнями таза i хребта

Тому дуже важливо надати своєчасно правильно першу допомогу та транспортувати лпу
Догляд за хворими з захворюваннями та пошкодженнями таза i хребта

Скачати 123.88 Kb.

Дата конвертації 15.04.2016 Розмір 123.88 Kb.

2

Лекцiя на тему:

Догляд за хворими з захворюваннями та пошкодженнями таза i хребта

Актуальніcть теми: В наш час із року в рік зростає кількість різного виду травм. Із них значну кількість складають ушкодження хребта і тазу. Небезпека таких травм в тому, що вони можуть призвести до розриву і здавлення спинного мозку або його корінців, ці ускладн ення часто призводять потерпілих до тяжкої інвалідності або смерті, якщо травма локалізується в області продовговатого мозку. Тому дуже важливо надати своєчасно правильно першу допомогу та транспортувати ЛПУ.
1- ВИКЛАДАННЯ ЛЕКЦІЇ,

1 — Методика дослідження хребта. Туберкульозний спонділіт, клініка, діагностика, лікування, догляд.

Хребет складається із 7 шийних, 12-13 грудних, 5-6 поперекових і 4-5 куприкових — всього 32-35. Обстеження хребта включає;

  1. Якщо дозволяє стан пацієнта виясняють механізм і обставини травми.
  2. Огляд — хворого кладуть на живіт і визначають:

а) форму хребта

б) наявність деформації і відхилень

в) патологічні скривлення

г) рухомість хребта — при анкілозі, контрактурі пацієнт не може вільно нахилитись.

  1. Пальпація:

а) визначення остистих відростків — мякушем середнього пальця проводять по них і натисканням пальця визначають локальну болісність

б) обережним постукуванням по голові або нешвидким опусканням пацієнта на п’ятки після піднімання на носки визначають локальну болісність при ушкодженні тіл хребців.

  1. Основний метод дослідження — ренгенографія в двох проекціях для визначення локалізації і характеру патологічного процесу.

Дуже небеспечним захворюванням хребта являється туберкульозний спонділіт, як ускладнення туберкульозу легень.

Туберкульозний спондиліт найчастіше уражає дітей — 50% становлять діти від 2 до

  1. років.

Причиною вважають розповсюдження туберкульозної інфекції гематогенним шляхом. Уражається звичайно тіло хребця з поширенням туберкульозного процесу на міжхребцеві диски та сусідні хребці.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ;

  1. Захворювання починається поступово, у дітей нерідко — після травми хребта.
  2. Спочатку — симптоми загальної туберкульозної інтоксикації:

а) загальна слабкість, нездужання

б) діти уникають різких рухів, здебільшого сидять

в) шкіра бліда, підвищена пітливість

г) поганий апетит

д) підвищена температура тіла.

  1. Локальний біль в ділянці ураженого хребця.
  2. Симптом віжок Корнєєва — напруження мязів спини.
  3. Відсутність рухів в ураженному відділі хребта із-за болю.
  4. Деформація хребта спочатку з невеликим виступанням остистого відростка.
  5. Формування вираженного горбу (кіфозу) та скривлення хребта у фронтальній площині (сколіозу).
  6. Поява “холодних абсцесів” при прогресуванні захворювання.
  7. Оперізуючий біль при здавленні нервових корінців.
  8. Спастичні паралічі, розлади сечовипускання і деформації — при здавленні спинного мозку.

ДІАГНОСТИКА:

а) ренгенографією і томографією визначають локалізацію і поширення ту б ер ку льозн о го сп о н д еліту.

ЛІКУВАННЯ:

Комплексне в спеціальних санаторіях:

а) мобілізація хребта — з допомогою гіпсового ліжечка, ашийного відділу — гіпсовим корсетом,

б) протитуберкульозні препарати — стрептоміцин, фтивазід, тубазид, ПАСК.

в) загально зміцьнююча терапія

г) висококалорійне харчування

д) свіже повітря, сонячні ванни, УФО.

П — Ушкодженя хребта, симптоми, діагностика, 1 допомога, лікування,

догляд.

Найбільш небеспечними і тяжкими ушкодженнями є переломи хребта.

Розрізняють переломи:

а) остистих і поперечних відростків і тіл хребців

б) відкриті і закриті

в) з ушкодженням і без ушкодження спинного мозку

г) одиночні і множинні

д) переломо-вивихи.

1.Переломи остистих і поперечних відростків,

ПРИЧИНИ:

а) пряма травма

б) надмірні мязові скорочення

Переломи остистих відростків частіше спостерігаються в шийному відділі; Поперечних — поперечному відділі

Переломи дужок хребців — в основному при вогнепальних пораненнях.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ:

а) локальна болісність

б) набряк мяких тканин

в) можлива гематома

Лікування консервативне:

а) в місце перелому вводять 10 мл 1% р-н новокаїну

б) хворих кладуть на щит

в) призначають лікувальну гімнастику і масаж

г) працездатність відновлюється через 4-5 тижнів

  1. Переломи тіл хребців найчастіше бувають компресійними, які здебільш ого виникають в області ХП грудного і 1 поперекового в результаті надмірного згинання і падіння з висоти на ноги або сідниці.

Переломи шийних хребців — при падінні і висоти на голову, прямі травми при різкому згинанні шиї.

При поєднанні цих причин можуть виникати — переломовивихи які нерідко супроводжуються ушкодженням спинного мозку:

а) забою спинною мозку

б) здавлення гематомою, зміщенням хребцями

в) частковим або повним переривом зміщеннями уламками спинного мозку.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ:

а) стан хворого важкий в результаті розвитку спінального шоку

б) порушується чутливість

в) наростають рухові розлади — парези і паралічі нижніх кінцівок при ушкодженні грудного і поперекового відділу, верхніх і нижніх кінцівок — при ушкодженні шийного відділу

г) характерні порушення сечовипускання і акту дефекації.

ПЕРША ДОПОМОГА:

а) провести знеболення

б) на відкритий перелом накласти асептичну повязку

в) покласти хворого на жорсткі ноші або щит на спину

г) випускати сечу катетером

д) під плечі і поперек підкладають м’які валики або подушки

є) при переломах шийного відділу накладають ватно-марлевий комірець ШАНСА або драбинчасту шину КРАМЕРА по БАШМАКОВУ

ж) якщо потерпілого неможливо покласти на спину, його кладуть наживіт підклавши під грудну клітину і нижні кінцівки валики.

ЛІКУВАННЯ:

1. Поступова репозиція переломів:

а) піднімають головний кінець ліжка зі щитом на 40-50 см

б) при переломі шийних і верхніх грудних хребців здійснюють витягання з допомогою петлі Гліссона або скобою за кістки черепа 4 тижні

в) при переломі нижніх грудних і верхніх поперекових під перелом підкладають валик і витягання проводять м’якими лямками через пахові ділянки не менше 2- х місяців

г) після витягання накладають гіпсові корсети, напівкорсети

д) при переломах верхніх грудних хребців гіпсовий корсет накладають через 10- 15 днів на 2-4 місяці.

2. Оперативне лікування ламінектомія — застосовується при здавленні спинного мозку гематомою і кістковими уламками. Дуже важливим є старанний догляд:

а) профілактика пролежнів — обробка шкіри камфорним спиртом, підкладати під таз — гумове коло, під лопатки і пятки — круги з вати

б) санітарно-гігієнічні заходи після дефекації

в) регулярно випускати сечу катетером або частіше дренування сечового міхура

г) інколи накладають цистостому через яку промивають сечовий міхур з суровим дотримуванням правил асептики

д) застосовують очисні і сифонні клізми для боротьби з парезом кишечника є) проводять лікувальну фізкультуру і масаж.

Ш — Ушкодження тазу і тазових органів, класифікація, клінічні ознаки, перша допомога, лікування, догляд.

Ушкодження таза бувають;

а) ушкодження мяких тканин

б) переломи кісток тазу

в) ушкодження тазових органів

Переломи кісток таза виникають в результаті:

а) здавлення таза

б) падіння з великої висоти

в) обвали породи в шахтах, будівель

г) тяжкі транспортні аварії.

ПЕРЕЛОМИ РОЗРІЗНЯЮТЬ:

а) ізольований — найчастіше лобкових і сідничних кісток при прямому ударі та падіння

б) крижової кістки та куприка

в) множинні переломи — при здавленні тазу

г) неускладнені — без ушкодження внутрішніх органів

д) ускладнені — з ушкодженням тазових органів

є) закриті переломи — часто з руйнуванням вертлюжної впадини, вивихом стегна

ж) відкриті — при вогнепальних пораненнях, коли спостерігаються оскольчаті переломи кісток, ушкодження крупних судин, нервів, тазових органів і супроводжуються крововтратою та шоком

з) подвійні переломи Мальгеня — при здавленні тазового кільця. Спереду перелом лобкових кісток, ззаду — клубової кістки

і) розриви сімфіза,

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ:

а) локапьна болісність при здавленні тазу

б) хворі перебувають в положенні жаби

в) симптом “прилипшої п’ятки” — хворий не може підняти нижню кінцівку

г) зміщення уламків — при поперечному переломі крила клубової кістки уламок зміщується догори

д) при переломі сідничних кісток, крижової та куприка — зміщення уламків, локальна болісність визначають при пальцьовому дослідженні через пряму кишку та піхву у жінок.

Остаточний діагноз і характер перелому встановлюють при ренгенографії, Небеснечними ускладненнями перелому кісток тазу можуть бути:

  1. Ушкодження уретри і сечового міхура- які виникають при переломах лобкових, сідничних кісток і розривах сімфіза.

Найчастіше трапляються ушкодження перетинчастої частини уретри — надриви або розриви.

ОЗНАКИ:

а) неможливість сечовипускання

б) збільшення сечового міхура

в) наявність в промежені болісного набряку, связаннй з крововиливом та інфільтрацією тканин сечею,

У разі позаочеревинних розривах сечового міхура з’являється:

а) болісність і напруження мязів над лобком

б) утруднення сечовипускання

в) виділення крові із отвору уретри

г) просякнення сечею мяких тканин малого тазу,

Внутрішньоочеревинні розриви супроводжуються надходженням сечі в черевну порожнину і розвитком перітоніту.

2.Ушкодження прямої кишки бувають рідко тільки при переломі крижової кістки з сильним зміщенням уламків.

Частіше спостерігаються при вогнепальних переломах.

ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ:

а) затримкою випорожнень і газів

б) виділенням крові через задній прохід

в) виділенням капу і газів через рану

г) швидким розвитком калової флегмони.

ПЕРША ДОПОМОГА:

а) ввести знеболюючі та серцевосудинні засоби для профілактики шока

б) покласти потерпілого на жорсткі ноші або щит

в) надати положення жаби, підклавши під колінавапик ввести катетер в сечовий міхур при його розривах

г) обережна транспортировка в травматологічне відділення.

ЛІКУВАННЯ:

а) якщо немає зміщення уламків пацієнту призначають ліжковий режим на щиті 3-4 тижні.

б) забеспечують положення жаби з валиком під коліньми

в) працездатність відновлюється через 6-8 тижнів

г) при переломах зі сміщенням уламків застосовують скелетне витяжшня за бугристтсть великогомілкової кістки протягом 5-6 тижнів

д) для зближення кісткових уламків таз пацієнта поміщають в спеціапьний гамачок до шнурів якого підвищують гирі 5-6 кг

є) для зрівноважування тяги рекомендується накласти клейове витяжшня на здорову половину тазу з вагою 3 кг

ж) працездатність відновлюється через 8-12 тижнів

з) при переломах клубової кістки хворих на 2-3 тижні кладуть в ліжко зі щитом, а нижню кінцівку ураженої сторони розміщують на шині Белера і проводять клейове витягання вагою 2-3 кг.

і) при ушкодженні уретри, сечового міхура та прямої кишки — проводять оперативне лікування,

ДОГЛЯД:

а) з перших днів хворим проводять ЛФК

б) кожен день обробляють шкіру навколо шпиць, при скелетному витяганні

в) постйно слідкують за правильним положенням пацієнта в гамачку

г) подачу судна проводять втрьох — двоє піднімають таз хворого за гамачок, а третій підкладає судно із здорової сторони

д) регулярно проводять санітарно-гігієнічні заходи,

IV- СИНДРОМ ТРИВАЛОГО РОЗДАВЛЮВАННЯ, СИМПТОМИ, КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ, ПЕРША ДОПОМОГА, ЛІКУВАННЯ. ДОГЛЯД.

Синдром тривалого здавлення-виникає при масивному здавленні мяких тканин кінцівок і характеризується тяжким перебігом та високою летальністю. Зустрічається при землетрусах, взривах, обвалах, дорожно-транспортних пригодах, та залізодорожних катастрофах,

В розвитку данного синдрома найбільше значення мають такі фактори:

а) біль, який може привести до травматологічного шоку

б) травматична токсемія в результаті всмоктування продуктів розпаду тканин

в) плазмовтрата, яка обумовлена масивним набряком кінцівок.

Перша допомога:

а) введення наркотичних аналгетиків та седативних препаратів

б) накласти венозний джгут вище місця здавлення

в) звільнити кінцівки від здавлення

г) ліквідація дихальної недостатності — очистка дихальних шляхів, інгаляції кисню і проведення ШВЛ

д) на рани і ссадна накладання асептиної повязки

є) провести бинтування здавлених кінцівок еластичними бинтами від переферії до центру для профілактики плазмовтрати

ж) проведення транспортної імобілізації

з) обкладання кінцівок міхурами з льодом

і) дати випити соляно-лужний розчин (3 ч ложки солі + 2 ч ложки соди на 1 л води)

якщо немає ушкодження органів черевної порожнини

й) ввести серцево-судинні і дихальні аналептики — кордіамін 1,0, кофеїн — 2,0,

дімедрол — 1,0, піпольфен — 2,0

к) негайна госпіталізація на ношах в ЛПУ

Лікування:

  1. У ранньому періоді — потерпілі часто гинуть від порушень гемодинаміки та інтоксикації
  2. У проміжному періоді через 2-3 дні небезпеку становить ниркова недостатність, яка супроводжується анурією і уремією
  3. У пізньому періоді-через 10-12 днів стан пацієнта поліпшується, але розвиваються місцеві зміни — некроз тканин, а в тяжких випадках — гангрена кінцівки.

У стаціонарах роблять:

а) новокаїнові футлярні блокади заВишневським, а при здавленні обох нижніх кінцівок —двобічну поперекову блокаду

б) крапинне внутрішньовенне вливання 0,1% р-ну новокаїну 600-800 мл

в) дають багато пити соляно-лужне пиття

г) застосування міхурів з льодом 2-3 дні для зменшення інтоксикації д) проведення плазмоферезу в тяжких випадках

є) розсічення тканин — некротомш

ж) ампутацію при гангрені та наростанні токсикозу.

ВИСНОВОК:’

На данній лекції ви узнали захворювання та уш кодження хребта і тазу, ознайомились з методикою обстеження пацієнтів при цих травмах, причинами, основними клінічними симптомами, правилами надання першої допомоги, методами лікування. Усвоїли важливість догляду за пацієнтами, роль і відповідальність медичної сестри.

База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий