Скачати 123.88 Kb.
2
Лекцiя на тему:
Догляд за хворими з захворюваннями та пошкодженнями таза i хребта
Актуальніcть теми: В наш час із року в рік зростає кількість різного виду травм. Із них значну кількість складають ушкодження хребта і тазу. Небезпека таких травм в тому, що вони можуть призвести до розриву і здавлення спинного мозку або його корінців, ці ускладн ення часто призводять потерпілих до тяжкої інвалідності або смерті, якщо травма локалізується в області продовговатого мозку. Тому дуже важливо надати своєчасно правильно першу допомогу та транспортувати ЛПУ.
1- ВИКЛАДАННЯ ЛЕКЦІЇ,
1 — Методика дослідження хребта. Туберкульозний спонділіт, клініка, діагностика, лікування, догляд.
Хребет складається із 7 шийних, 12-13 грудних, 5-6 поперекових і 4-5 куприкових — всього 32-35. Обстеження хребта включає;
- Якщо дозволяє стан пацієнта виясняють механізм і обставини травми.
- Огляд — хворого кладуть на живіт і визначають:
а) форму хребта
б) наявність деформації і відхилень
в) патологічні скривлення
г) рухомість хребта — при анкілозі, контрактурі пацієнт не може вільно нахилитись.
- Пальпація:
а) визначення остистих відростків — мякушем середнього пальця проводять по них і натисканням пальця визначають локальну болісність
б) обережним постукуванням по голові або нешвидким опусканням пацієнта на п’ятки після піднімання на носки визначають локальну болісність при ушкодженні тіл хребців.
- Основний метод дослідження — ренгенографія в двох проекціях для визначення локалізації і характеру патологічного процесу.
Дуже небеспечним захворюванням хребта являється туберкульозний спонділіт, як ускладнення туберкульозу легень.
Туберкульозний спондиліт найчастіше уражає дітей — 50% становлять діти від 2 до
- років.
Причиною вважають розповсюдження туберкульозної інфекції гематогенним шляхом. Уражається звичайно тіло хребця з поширенням туберкульозного процесу на міжхребцеві диски та сусідні хребці.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ;
- Захворювання починається поступово, у дітей нерідко — після травми хребта.
- Спочатку — симптоми загальної туберкульозної інтоксикації:
а) загальна слабкість, нездужання
б) діти уникають різких рухів, здебільшого сидять
в) шкіра бліда, підвищена пітливість
г) поганий апетит
д) підвищена температура тіла.
- Локальний біль в ділянці ураженого хребця.
- Симптом віжок Корнєєва — напруження мязів спини.
- Відсутність рухів в ураженному відділі хребта із-за болю.
- Деформація хребта спочатку з невеликим виступанням остистого відростка.
- Формування вираженного горбу (кіфозу) та скривлення хребта у фронтальній площині (сколіозу).
- Поява “холодних абсцесів” при прогресуванні захворювання.
- Оперізуючий біль при здавленні нервових корінців.
- Спастичні паралічі, розлади сечовипускання і деформації — при здавленні спинного мозку.
ДІАГНОСТИКА:
а) ренгенографією і томографією визначають локалізацію і поширення ту б ер ку льозн о го сп о н д еліту.
ЛІКУВАННЯ:
Комплексне в спеціальних санаторіях:
а) мобілізація хребта — з допомогою гіпсового ліжечка, ашийного відділу — гіпсовим корсетом,
б) протитуберкульозні препарати — стрептоміцин, фтивазід, тубазид, ПАСК.
в) загально зміцьнююча терапія
г) висококалорійне харчування
д) свіже повітря, сонячні ванни, УФО.
П — Ушкодженя хребта, симптоми, діагностика, 1 допомога, лікування,
догляд.
Найбільш небеспечними і тяжкими ушкодженнями є переломи хребта.
Розрізняють переломи:
а) остистих і поперечних відростків і тіл хребців
б) відкриті і закриті
в) з ушкодженням і без ушкодження спинного мозку
г) одиночні і множинні
д) переломо-вивихи.
1.Переломи остистих і поперечних відростків,
ПРИЧИНИ:
а) пряма травма
б) надмірні мязові скорочення
Переломи остистих відростків частіше спостерігаються в шийному відділі; Поперечних — поперечному відділі
Переломи дужок хребців — в основному при вогнепальних пораненнях.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ:
а) локальна болісність
б) набряк мяких тканин
в) можлива гематома
Лікування консервативне:
а) в місце перелому вводять 10 мл 1% р-н новокаїну
б) хворих кладуть на щит
в) призначають лікувальну гімнастику і масаж
г) працездатність відновлюється через 4-5 тижнів
- Переломи тіл хребців найчастіше бувають компресійними, які здебільш ого виникають в області ХП грудного і 1 поперекового в результаті надмірного згинання і падіння з висоти на ноги або сідниці.
Переломи шийних хребців — при падінні і висоти на голову, прямі травми при різкому згинанні шиї.
При поєднанні цих причин можуть виникати — переломовивихи які нерідко супроводжуються ушкодженням спинного мозку:
а) забою спинною мозку
б) здавлення гематомою, зміщенням хребцями
в) частковим або повним переривом зміщеннями уламками спинного мозку.
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ:
а) стан хворого важкий в результаті розвитку спінального шоку
б) порушується чутливість
в) наростають рухові розлади — парези і паралічі нижніх кінцівок при ушкодженні грудного і поперекового відділу, верхніх і нижніх кінцівок — при ушкодженні шийного відділу
г) характерні порушення сечовипускання і акту дефекації.
ПЕРША ДОПОМОГА:
а) провести знеболення
б) на відкритий перелом накласти асептичну повязку
в) покласти хворого на жорсткі ноші або щит на спину
г) випускати сечу катетером
д) під плечі і поперек підкладають м’які валики або подушки
є) при переломах шийного відділу накладають ватно-марлевий комірець ШАНСА або драбинчасту шину КРАМЕРА по БАШМАКОВУ
ж) якщо потерпілого неможливо покласти на спину, його кладуть наживіт підклавши під грудну клітину і нижні кінцівки валики.
ЛІКУВАННЯ:
1. Поступова репозиція переломів:
а) піднімають головний кінець ліжка зі щитом на 40-50 см
б) при переломі шийних і верхніх грудних хребців здійснюють витягання з допомогою петлі Гліссона або скобою за кістки черепа 4 тижні
в) при переломі нижніх грудних і верхніх поперекових під перелом підкладають валик і витягання проводять м’якими лямками через пахові ділянки не менше 2- х місяців
г) після витягання накладають гіпсові корсети, напівкорсети
д) при переломах верхніх грудних хребців гіпсовий корсет накладають через 10- 15 днів на 2-4 місяці.
2. Оперативне лікування ламінектомія — застосовується при здавленні спинного мозку гематомою і кістковими уламками. Дуже важливим є старанний догляд:
а) профілактика пролежнів — обробка шкіри камфорним спиртом, підкладати під таз — гумове коло, під лопатки і пятки — круги з вати
б) санітарно-гігієнічні заходи після дефекації
в) регулярно випускати сечу катетером або частіше дренування сечового міхура
г) інколи накладають цистостому через яку промивають сечовий міхур з суровим дотримуванням правил асептики
д) застосовують очисні і сифонні клізми для боротьби з парезом кишечника є) проводять лікувальну фізкультуру і масаж.
Ш — Ушкодження тазу і тазових органів, класифікація, клінічні ознаки, перша допомога, лікування, догляд.
Ушкодження таза бувають;
а) ушкодження мяких тканин
б) переломи кісток тазу
в) ушкодження тазових органів
Переломи кісток таза виникають в результаті:
а) здавлення таза
б) падіння з великої висоти
в) обвали породи в шахтах, будівель
г) тяжкі транспортні аварії.
ПЕРЕЛОМИ РОЗРІЗНЯЮТЬ:
а) ізольований — найчастіше лобкових і сідничних кісток при прямому ударі та падіння
б) крижової кістки та куприка
в) множинні переломи — при здавленні тазу
г) неускладнені — без ушкодження внутрішніх органів
д) ускладнені — з ушкодженням тазових органів
є) закриті переломи — часто з руйнуванням вертлюжної впадини, вивихом стегна
ж) відкриті — при вогнепальних пораненнях, коли спостерігаються оскольчаті переломи кісток, ушкодження крупних судин, нервів, тазових органів і супроводжуються крововтратою та шоком
з) подвійні переломи Мальгеня — при здавленні тазового кільця. Спереду перелом лобкових кісток, ззаду — клубової кістки
і) розриви сімфіза,
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ:
а) локапьна болісність при здавленні тазу
б) хворі перебувають в положенні жаби
в) симптом “прилипшої п’ятки” — хворий не може підняти нижню кінцівку
г) зміщення уламків — при поперечному переломі крила клубової кістки уламок зміщується догори
д) при переломі сідничних кісток, крижової та куприка — зміщення уламків, локальна болісність визначають при пальцьовому дослідженні через пряму кишку та піхву у жінок.
Остаточний діагноз і характер перелому встановлюють при ренгенографії, Небеснечними ускладненнями перелому кісток тазу можуть бути:
- Ушкодження уретри і сечового міхура- які виникають при переломах лобкових, сідничних кісток і розривах сімфіза.
Найчастіше трапляються ушкодження перетинчастої частини уретри — надриви або розриви.
ОЗНАКИ:
а) неможливість сечовипускання
б) збільшення сечового міхура
в) наявність в промежені болісного набряку, связаннй з крововиливом та інфільтрацією тканин сечею,
У разі позаочеревинних розривах сечового міхура з’являється:
а) болісність і напруження мязів над лобком
б) утруднення сечовипускання
в) виділення крові із отвору уретри
г) просякнення сечею мяких тканин малого тазу,
Внутрішньоочеревинні розриви супроводжуються надходженням сечі в черевну порожнину і розвитком перітоніту.
2.Ушкодження прямої кишки бувають рідко тільки при переломі крижової кістки з сильним зміщенням уламків.
Частіше спостерігаються при вогнепальних переломах.
ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ:
а) затримкою випорожнень і газів
б) виділенням крові через задній прохід
в) виділенням капу і газів через рану
г) швидким розвитком калової флегмони.
ПЕРША ДОПОМОГА:
а) ввести знеболюючі та серцевосудинні засоби для профілактики шока
б) покласти потерпілого на жорсткі ноші або щит
в) надати положення жаби, підклавши під колінавапик ввести катетер в сечовий міхур при його розривах
г) обережна транспортировка в травматологічне відділення.
ЛІКУВАННЯ:
а) якщо немає зміщення уламків пацієнту призначають ліжковий режим на щиті 3-4 тижні.
б) забеспечують положення жаби з валиком під коліньми
в) працездатність відновлюється через 6-8 тижнів
г) при переломах зі сміщенням уламків застосовують скелетне витяжшня за бугристтсть великогомілкової кістки протягом 5-6 тижнів
д) для зближення кісткових уламків таз пацієнта поміщають в спеціапьний гамачок до шнурів якого підвищують гирі 5-6 кг
є) для зрівноважування тяги рекомендується накласти клейове витяжшня на здорову половину тазу з вагою 3 кг
ж) працездатність відновлюється через 8-12 тижнів
з) при переломах клубової кістки хворих на 2-3 тижні кладуть в ліжко зі щитом, а нижню кінцівку ураженої сторони розміщують на шині Белера і проводять клейове витягання вагою 2-3 кг.
і) при ушкодженні уретри, сечового міхура та прямої кишки — проводять оперативне лікування,
ДОГЛЯД:
а) з перших днів хворим проводять ЛФК
б) кожен день обробляють шкіру навколо шпиць, при скелетному витяганні
в) постйно слідкують за правильним положенням пацієнта в гамачку
г) подачу судна проводять втрьох — двоє піднімають таз хворого за гамачок, а третій підкладає судно із здорової сторони
д) регулярно проводять санітарно-гігієнічні заходи,
IV- СИНДРОМ ТРИВАЛОГО РОЗДАВЛЮВАННЯ, СИМПТОМИ, КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ, ПЕРША ДОПОМОГА, ЛІКУВАННЯ. ДОГЛЯД.
Синдром тривалого здавлення-виникає при масивному здавленні мяких тканин кінцівок і характеризується тяжким перебігом та високою летальністю. Зустрічається при землетрусах, взривах, обвалах, дорожно-транспортних пригодах, та залізодорожних катастрофах,
В розвитку данного синдрома найбільше значення мають такі фактори:
а) біль, який може привести до травматологічного шоку
б) травматична токсемія в результаті всмоктування продуктів розпаду тканин
в) плазмовтрата, яка обумовлена масивним набряком кінцівок.
Перша допомога:
а) введення наркотичних аналгетиків та седативних препаратів
б) накласти венозний джгут вище місця здавлення
в) звільнити кінцівки від здавлення
г) ліквідація дихальної недостатності — очистка дихальних шляхів, інгаляції кисню і проведення ШВЛ
д) на рани і ссадна накладання асептиної повязки
є) провести бинтування здавлених кінцівок еластичними бинтами від переферії до центру для профілактики плазмовтрати
ж) проведення транспортної імобілізації
з) обкладання кінцівок міхурами з льодом
і) дати випити соляно-лужний розчин (3 ч ложки солі + 2 ч ложки соди на 1 л води)
якщо немає ушкодження органів черевної порожнини
й) ввести серцево-судинні і дихальні аналептики — кордіамін 1,0, кофеїн — 2,0,
дімедрол — 1,0, піпольфен — 2,0
к) негайна госпіталізація на ношах в ЛПУ
Лікування:
- У ранньому періоді — потерпілі часто гинуть від порушень гемодинаміки та інтоксикації
- У проміжному періоді через 2-3 дні небезпеку становить ниркова недостатність, яка супроводжується анурією і уремією
- У пізньому періоді-через 10-12 днів стан пацієнта поліпшується, але розвиваються місцеві зміни — некроз тканин, а в тяжких випадках — гангрена кінцівки.
У стаціонарах роблять:
а) новокаїнові футлярні блокади заВишневським, а при здавленні обох нижніх кінцівок —двобічну поперекову блокаду
б) крапинне внутрішньовенне вливання 0,1% р-ну новокаїну 600-800 мл
в) дають багато пити соляно-лужне пиття
г) застосування міхурів з льодом 2-3 дні для зменшення інтоксикації д) проведення плазмоферезу в тяжких випадках
є) розсічення тканин — некротомш
ж) ампутацію при гангрені та наростанні токсикозу.
ВИСНОВОК:’
На данній лекції ви узнали захворювання та уш кодження хребта і тазу, ознайомились з методикою обстеження пацієнтів при цих травмах, причинами, основними клінічними симптомами, правилами надання першої допомоги, методами лікування. Усвоїли важливість догляду за пацієнтами, роль і відповідальність медичної сестри.
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция