ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛНІННЯ

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря регіону
Державне управлніння охорони навколишнього природного середовища

Скачати 3.91 Mb.

Сторінка 1/23 Дата конвертації 19.04.2016 Розмір 3.91 Mb.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   …   23

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛНІННЯ

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2009 РОЦІ

м. МИКОЛАЇВ

2010

З М І С Т

Вступ 5 1. Загальні відомості

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону

1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону

6

6

6

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря регіону

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіттям

2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

8

8
8
10

13

15

16

18

19

20

22 3. Зміна клімату

3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату

23
23
23

26

4. Стан водних ресурсів

4.1. Водні ресурси та їх використання

4.2. Забруднення поверхневих вод

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

4.3. Якість поверхневих вод

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод

4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

28

28

35

35

43

43

48

58

59

60

62

67

5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно -заповідного фонду

5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі

5.1.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу

5.2.1. Лісові ресурси

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

5.2.4. Адвентивні види рослин

5.2.5. Стан зелених насаджень

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

5.4.3. Історико-культурна спадщина

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля

68

68

69
70

72

72

74

75

75

76

76

76

78
79

80
80

80

81

84

85

86

6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів

6.1. Структура та стан земельних ресурсів

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь

6.1.2. Деградація земель

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

6.3. Якість ґрунтів

6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення

6.3.2. Забруднення ґрунтів

6.4. Охорона земель

6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво

89

89

90

91

92

93

93

93

94

95 7. Надра

7.1. Мінерально-сировинна база

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

96

96

97

99

99

108

113

113

8. Відходи

8.1. Структура утворення та накопичення відходів

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

8.3. Використання відходів як вторинної сировини

8.4. Транскордонні перевезення відходів

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами

114

114

116

119

120

120

9. Екологічна безпека

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія

9.3.1. Радіаційне забруднення територій

9.3.2. Радіоактивні відходи

122

122

127

127

129

130

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

10.1. Ведення сільського господарства в Україні

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві

130

130
132

133

11. Вплив енергетики на довкілля

11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави

11.2. Ефективність енергоспоживання

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі

11.4 Використання альтернативних джерел енергії

134

134

134

134

135

12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

12.1. Транспортна система області

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень

135

135

137

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

13.1. Екологічна політика України

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації

13.5. Економічні засади природокористування

13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування

13.8. Екологічний аудит

13.9. Екологічне страхування

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій

13.11.2. Громадські рухи

13.12. Виконання державних екологічних програм

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

139

139

139

142

144

147

147

150
155

156

156

157

157

162

166

167

173

175

Висновки і пропозиції 176

ВСТУП
«Регіональна доповідь про стан навколишнього природно середовища в Миколаївській області у 2009 році» підготовлена державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області на виконання вимог ст. 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Доповідь містить узагальнені та аналітичні матеріали про використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи та природокористування, впровадження еколого-економічних реформ, здійснення регіональних та національних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва, радіаційну безпеку, вплив якості довкілля на стан здоров’я населення, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан і перспективи наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведенні підсумки та визначено основні пріоритети екологічної політики в області на 2010 р.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.

Миколаївська область розміщена на півдні України, в басейні нижньої течії річки Південний Буг. На півночі межує з Кіровоградською, на північному сході – з Дніпропетровською, на сході і південному сході – з Херсонською, на південному заході, заході і північному заході – з Одеською областями. На півдні омивається водами Чорного моря. За станом на 01.01.2009 р. кількість населення становила 1,2 млн. осіб. Площа області – 24,6 тис.км2.

За особливістю природних умов Миколаївська область розташована у межах двох фізико-географічних зон – лісостепової (Кривоозерський і західна половина Первомайського району) і степової (решта території).

Клімат на Миколаївщині помірно континентальний. Літо — жарке із сильними вітрами і частими суховіями. Іноді бувають пилові і чорні бурі, зима м`яка і малосніжна. Середня температура січня досягає — 0,5 С0, липня — + 23 С0. Середньорічна кількість опадів коливається в межах області від 400-700 мм на півночі і більш 400 мм на півдні. Переважають чорноземні грунти. Вкрита лісом площа складає 4% території.

В області налічується 1120 річок і балок загальною довжиною 3579,84 км, з яких 6 середніх та 1 велика — р. Південний Буг. Головними водними артеріями є Південний Буг з Інгулом та Інгулець з Вісунню. Узбережжя Чорного моря порізане лиманами — Березанським, Бузьким, Дніпровським, Тилігульським. Більша, південна частина області розташована в межах Причорноморської низовини. Менша, північна частина її, зайнята відрогами Придніпровської височини і пересічена ярами, балками та долинами. З корисних копалин є граніт, гнейс, кварцит, польовий шпат, каолін, графіт, буре вугілля, кварцовий пісок, торф, тощо. Є також мінеральні джерела і лікувальні грязі. На півдні область омивається Чорним морем.

Миколаївщина знаходиться в зоні родючих чорноземів, які на півдні переходять в каштанові. Значні площі в області зайняті під садами та виноградниками. Миколаївщина користується доброю славою серед багатьох тисяч людей, які щорічно прибувають на відпочинок в пансіонати, будинки і бази відпочинку м. Очакова, с. Коблеве, с. Рибаківки на туристичні бази та шкільні табори. В здравницях Миколаївщини оздоровлюються жителі Росії, Білорусі, Молдови та інших країн як ближнього так і дальнього зарубіжжя. Деякі здравниці можуть приймати на оздоровлення громадян протягом цілого року.

1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.

Миколаївська область – високорозвинений індустріальний регіон держави, який відзначається потужною багатогалузевою промисловістю, розвиненим агропромисловим комплексом, розгалуженою транспортною мережею, портовим господарством та значною виробничою, науковою та соціальною інфраструктурою. Економічний потенціал регіону – 211 потужних і понад 2,3 тисячи статистично малих промислових підприємств, понад 600 сільськогосподарських підприємств та 4,3 тисячи фермерських господарств. Одні з перших та провідних місць область утримує по виробництву продукції суднобудування, газових турбін, глинозему, електроенергії, соняшнику, зерна тощо.

Таблиця 1.2.1. Структура промислового виробництва (у % до обсягу реалізованої промислової продукції області)

Галузь виробництва 2008 рік 2009 рік Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 25,2 23,8 Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 18,4 18,7 Машинобудування 15,6 23,0 Легка промисловість 2,8 2,5 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 5,7 2,9 Виробництво харчових продуктів, напоїв 29,6 26,2

Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина).

Питома вага підприємств галузі у загальнообласному обсязі реалізованої продукції становить 1,1%.

Частка підприємств галузі у загальнообласному обсязі реалізації промислової продукції становить 25,1%. Обсяги виробництва продукції галузі виробництво та розподілення електроенергії, газу та води знаходяться у значній залежності від роботи ВП «Южно-Українська АЕС» НАЕК «Енергоатом».

Провідним підприємством галузі — ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», питома вага якого в обсягах реалізації продукції галузі — 84,4%.

Лідером вітчизняного суднобудування є ВАТ «Ваден Ярдс Океан».

У виробництві харчових продуктів та напоїв обсяги промислового виробництва знижено на 7,9%. Питома вага підприємств галузі в обсягах реалізації промислової продукції області — 30,5%.

Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) — 2009,3 тис.га, або 4,7% угідь України із них:

— ріллі — 1698,2 тис.га, або 5,0% ріллі України;

— зрошуваних земель — 190,3 тис.га, або 8,6% зрошуваних земель України.

Темп зростання обсягів продукції сільськогосподарського виробництва в усіх категоріях господарств за 2009 рік склав 100,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Основні напрями рослинництва:

— вирощування зернових культур;

— вирощування соняшнику;

— виноградарство;

— вирощування овочів та цукрових буряків.

Основні напрями тваринництва:

— вирощування худоби м’ясо-молочного напряму.

Зернове господарство є провідною галуззю агропромислового комплексу області, успішне функціонування якого визначає не тільки фінансово-економічний, соціальний стан сільськогосподарських підприємств, але й є базовим елементом продовольчої безпеки. З цією метою вживаються заходи щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення її якості.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ
2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Охорона атмосферного повітря — ключова проблема оздоровлення навколишнього природного середовища. Атмосферне повітря займає особливе положення серед інших компонентів біосфери, виконуючи складну захисну функцію: оберігаючи Землю від абсолютно холодного Космосу і потоку сонячних випромінювань. У атмосфері йдуть глобальні метеорологічні процеси, формується клімат і погода, затримується маса метеоритів. Його значення для всього живого на Землі неможливо переоцінити. При цьому повітря повинне мати певну чистоту і будь-яке відхилення від норми небезпечне для здоров’я.

Внаслідок діяльності людини в атмосферу потрапляє значна кількість забруднюючих речовин, зокрема при спалюванні різних видів палива (для опалення, виробництва електроенергії, під час експлуатації транспортних засобів) та при роботі промислових підприємств.

Особливо актуальною ця проблема є для індустріальних областей, в тому числі і для Миколаївської, хоча область і не увійшла в перелік регіонів з високим забрудненням атмосфери, що зумовлено відсутністю підприємств хімічної та вугільної промисловості.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.

2009 року в атмосферне повітря області надійшло 85,82 тис.т забруднюючих речовин, що на 3,79 тис.т (4,2%) менше, ніж у 2008 році (табл. 2.1.1.1. та 2.1.1.2.), в тому числі:

— зі стаціонарних джерел забруднення до атмосфери надійшло 24,43 тис.т забруднюючих речовин, що на 1,35 тис.т, або на 5,2% менше ніж у 2008 році;

— від пересувних джерел 61,4 тис.т, що на 3,8% менше ніж минулого року.

Автотранспорт був і залишається найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області. У 2009 році ним викинуто 52,6 тис.т забруднюючих речовин, що складає 86% від загального обсягу викидів від усіх пересувних джерел та 61% від загального обсягу викидів по області (у 2008 році цей показник був на такому ж рівні – 61%, у 2007 році – 64%, у 2006 році – 63%).
Таблиця 2.1.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря

Роки Викиди в атмосферне повітря, тис. т. Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, т Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг Обсяг викидів на одиницю ВРП, тонн/ млн. грн. Всього у тому числі стаціонарними джерелами пересувними джерелами 2000 54,23 11,43 42,80 2,21 42,14 16,36 2005 71,45 24,29 47,16 2,91 58,20 7,48 2006 85,80* 21,19 64,61 2,8 56,80 7,22 2007 86,66* 22,66 64,002 3,5 71,76 5,78 2008 89,61* 25,78 63,83 3,64 74,69 4,67 2009 85,82* 24,43 61,39 3,49 72,0 -**

* — запроваджено новий метод розрахунку викидів від транспортних засобів.

** — данні про ВРП за 2009 рік Держкомстатом будуть представлені у 2011 році.
Таблиця 2.1.1.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря (стаціонарні джерела та автотранспорт)

Викиди по області 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис. т.

в тому числі:

70,71 71,45 85,80* 86,66* 89,61* 85,82* від стаціонарних джерел забруднення, тис. т. 22,21 24,29 21,19 22,66 25,78 24,43 від автотранспорту, тис. т. 44,74 44,74 43,57 54,98 54,60 52,57

* новий метод розрахунку викидів від транспортних засобів

Динаміка викидів в атмосферне повітря у 2000 та 2005-2009рр. в розрізі джерел надходження (стаціонарні джерела та автотранспорт) представлена на мал. 2.1.1.1.

Мал. 2.1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тис.т
Основними забруднюючими речовинами, що потрапляють в повітряний басейн при експлуатації транспортних засобів є оксиди вуглецю та азоту, діоксид сірки та пил. Так, 2009 року транспортом викинуто понад 95% оксидів вуглецю, 74% оксидів азоту та 25% діоксиду сірки від загальної кількості викидів забруднюючих речовин, що надійшли в повітря.

Щодо викидів від стаціонарних джерел, то їх частка становить 28,4% від загального обсягу забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу області.

У 2009 році 319 підприємств та організацій області звітували про викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами (табл. 2.1.1.3.), що на 5% менше ніж минулого року.
Таблиця 2.1.1.3. Основні показники охорони атмосферного повітря

2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р Кількість підприємств, які мали викиди та звітували за формою 2-ТП повітря, одиниць 371 356 339 340 335 319 Обсяги викидів, тис. тонн 22,168 24,29 21,19 22,66 25,78 24,43 Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на душу населення, кг 18 20 17 19 21,5 20,5 Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на 1 кв. км території, кг 902 989 862 922 1048 994 Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 60 68 63 67 77 76,5

Щільність викидів від стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний кілометр території в цілому по області склала 994 кг, а на душу населення – 20,5 кг шкідливих речовин.

Проте, в окремих містах та районах ці показники значно перевищили середньообласний рівень. Зокрема, обсяги викидів у розрахунку на 1 км2 були більшими у м. Миколаєві в 35 разів, у м. Первомайську – в 9 разів, у м. Вознесенську – в 10 разів та у Миколаївському районі – в 5,4 разів. Перевищення середньообласного показника обсягів викидів на душу населення спостерігається у Миколаївському районі в 12 разів, в Арбузинському районі в 2 рази та Баштанському районі 1,5 рази.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   …   23
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий