Державне регулювання економіки тексти лекцій для студентів усіх форм навчання спеціальностей 050100 – «Економіка підприємства»

Державне регулювання економіки: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання спеціальностей 050100 «Економіка підприємства», «Облік І аудит») / Авт.: Шекшуєв О. А., Данильченко Є. П., Островський І
Державне регулювання економіки тексти лекцій для студентів усіх форм навчання спеціальностей 050100 – «Економіка підприємства»

Скачати 1.4 Mb.

Сторінка 1/7 Дата конвертації 16.04.2016 Розмір 1.4 Mb.

  1   2   3   4   5   6   7

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Тексти лекцій

(для студентів усіх форм навчання спеціальностей —

6.050100 – «Економіка підприємства», «Облік і аудит»)

Харків – ХНАМГ – 2008

Державне регулювання економіки: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання спеціальностей 6.050100 — «Економіка підприємства», «Облік і аудит») / Авт.: Шекшуєв О.А., Данильченко Є.П., Островський І.А., Кожокіна К.О. – Харків: ХНАМГ, 2008 – 120 с.

Автори: О.А. Шекшуєв,

Є.П. Данильченко,

І.А. Островський,

К.О. Кожокіна

Рецензент: О.О. Чуприна

Рекомендовано кафедрою економічної теорії,

протокол №9 від 02.03.2008 р.


Харківська національна академія міського господарства,

О.А. Шекшуєв, Є.П. Данильченко, І.А.Островський, К.О. Кожокіна, 2008

Зміст

Стор.

Вступ………………………………………………………………………………….. 4 Змістовий модуль1. Національна економіка як об’єкт державного регулювання..5 Тема 1.1. Державне регулювання економіки як функція держави…………………. .5 Тема 1.2. Стратегія соціально-економічного розвитку країни……………………….12 Тема 1.3. Фінансова політика……………………………………………………….26 Тема 1.4. Структурна й інвестиційна політика…………………………………….41 Тема 1..5. Науково-технічна й інноваційна політика………………………………48 Тема 1.6. Державне регулювання підприємництва………………………………..57 Змістовий модуль 2. Зовнішньоекономічний і соціальний аспекти ДРЕ…………67 Тема 2.1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності…………….67 Тема 2.2. Державне регулювання цін і інфляції……………………………………78 Тема 2.3. Регіональна економічна політика………………………………………..87 Тема 2.4. Суспільний сектор економіки як об’єкт державного регулювання……95 Тема 2.5. Соціальна політика ………………………………………………………100 Тема 2.6. Державне регулювання природоохоронної діяльності………………110 Список літератури………………………………………………………………….119

ВСТУП

Державне регулювання соціально–економічного розвитку країни є істотною ознакою сучасної ринкової економіки змішаного типу. Розумний симбіоз ринкових і державних регуляторів дає можливість реалізовувати соціально – економічні цілі розвитку суспільства, досягати високої ефективності виробництва, стабільного економічного розвитку, забезпечувати соціальну справедливість. Трансформація економічної системи України ставить за мету формування соціально орієнтованої ринкової економіки. Досягти цієї мети неможливо без активної участі держави. Особливого значення набуває з’ясування ролі інструментів регулювання, а саме прогнозування, планування, програмування. В умовах ринкової трансформації економіки України підвищується необхідність усвідомленого впливу держави на формування сучасних цивілізованих соціально-економічних відносин.

Навчальна дисципліна «Державне регулювання економіки» (далі ДРЕ) є нормативною при підготовці бакалаврів з напряму 0501 – «Економіка і підприємництво». За структурно-логічною схемою підготовки студентів курс ДРЕ спирається на знання, що отримані при вивченні політекономії, макро- і мікроекономіки, економічної історії, історії економічних вчень, міжнародної економіки та ін. Мета дисципліни – формування системи знань з методології, методики й організаційних основ державної економічної політики. Предметом її вивчення є система методів і засобів державного впливу на економічний і соціальний розвиток країни. За допомогою навчального курсу ДРЕ майбутні фахівці здатні приймати професійні рішення, адекватні державній економічній політиці за підсумками аналізу законодавчих і нормативних актів України й використанні макроекономічних моделей.

До вивчення основної і додаткової літератури, з якої найважливішими є законодавчо-нормативні акти України, навчальні посібники й підручники, необхідно залучати поточні матеріали з проблематики курсу, що містяться у таких періодичних виданнях, як «Економіка України», «Урядовий кур’єр», «Дзеркало тижня», «Бізнес» та ін.

Змістовий модуль 1.

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Тема 1.1. Державне регулювання економіки як функція держави

  1. Сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення.
  2. Теорії макроекономічного регулювання.
  3. Сучасні підходи й принципи державного регулювання економіки.
  4. Особливості управління економікою перехідного типу.

1. Національна економіка — велика, складна економічна система, що включає в себе комплекс взаємодіючих об’єктивних і суб’єктивних компонентів. Суб’єктивні компоненти – це держава, юридичні й фізичні особи. Об’єктивні компоненти – соціально-економічні відносини, що виникають у процесі взаємодії суб’єктів економіки.

Регулювати (лат. – упорядкувати) означає вносити порядок у певну діяльність, налагоджувати правильну взаємодію частин системи.

Державне регулювання економіки (ДРЕ) – це вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

Обєктами ДРЕ є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються у національній економіці в цілому, а також на окремих її рівнях і ланках, тобто і макро-, і мікро-, і мезоекономіка.

Суб’єкти ДРЕ – це суб’єкти виконання і суб’єкти впливу.

Субєкти виконання – держава та її інституційні органи.

Субєкти впливу – громадські й політичні об’єднання, засоби масової інформації, окремі особистості.

ДРЕ як навчальна дисципліна – це навчальний курс, у процесі якого студенти мають набути знань про суть, цілі, форми й методи впливу держави на розвиток економіки в цілому, управління окремими її сферами й секторами.

Предметом дисципліни ДРЕ є вивчення сукупності прийомів, способів і інструментів управління соціально-економічними процесами, що відбуваються у країні.
2. В основі регулювання національної економіки лежать різні економічні теорії. Можна визначити кілька етапів розвитку теорії регулювання економіки.

Меркантилізм – перша економічна школа (XV-XVII ст.), що розглядала золото і срібло як джерела багатства і розробляла рекомендації своїм правителям стосовно розвитку міжнародної торгівлі.

Фізіократи – представники економічної школи (XVIII ст.), які вважали, що єдиною продуктивною галуззю національної економіки є сільське господарство.

Класична теорія регулювання (саморегулювання) – (А.Сміт і Д.Рікардо, друга половина XIX ст.) основним регулятором економічних процесів визнавала ринковий механізм, який ефективно регулює розподіл ресурсів.

Марксизм – економічна школа, заснована К.Марксом і Ф Енгельсом, що обґрунтовувала необхідність знищення приватної власності й конкуренції, заміни стихійного розвитку свідомим, цілеспрямованим впливом держави на соціально-економічні процеси за допомогою плану на основі суспільної власності.

Кейнсіанство – напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1882-1946). Обґрунтовує об’єктивну необхідність і практичне значення державного регулювання економіки.

Теорії неокласичного напрямку визначають необхідність державного втручання в економічне життя суспільства, але зводять його до мінімуму і віддають перевагу непрямим методам державного впливу.

Монетаризм – економічна школа, яка пропонує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає перевагу непрямим методам, насамперед, регулюванню грошового обігу.

Теорія “економіки пропозиції” – неоліберальна економічна теорія, яка пропонує необхідність стимулювання пропозиції, а також зростання ефективності виробництва на основі зниження витрат виробництва, скорочення прибуткових податків, стимулювання інноваційного підприємництва.

Теорія раціональних очікувань – неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави із стабілізації економіки є неефективними.

Неокласичний синтез” – економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства і неолібералізму і стала теоретичною основою змішаної системи регулювання ринкової економіки.

3. Економічна (господарська) система – упорядкована, скоординована система зв’язку між суб’єктами національної економіки.

Ринковий механізм – спосіб організації і функціонування відносин між суб’єктами господарювання, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції.

Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) – це жорстко централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.

Змішане управління національною економікою – система управління, що ґрунтується на плюралізмі форм власності й органічно подає переваги ринкових і державних регуляторів.

Основні моделі державного регулювання:

1) американська, або ліберальна – при перевазі ринкового саморегулювання і при втручанні держави в галузі, де конкуренція не ефективна;

2) німецька, або неоліберальна – з державним усуненням перешкод вільній конкуренції, а також при концентрованому подоланні кризових явищ;

3) шведська — з домінуванням державного регулювання, насамперед, соціально-трудових відносин;

4) японська, або східноазійська — з активною структурною політикою і протекціонізмом у зовнішній торгівлі

Економічний лібералізм – (лат. — вільний) система соціально-економічних відносин, в якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.

Економічний дирижизм – (лат. — керований) передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

  1   2   3   4   5   6   7
База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформація Автореферат Анализ Диплом Додаток Доклад Задача Закон Занятие Звіт Инструкция

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий